www.wikidata.uk-ua.nina.az

Камбоджа Королі вство Камбо джа кхмер ព រ រ ជ ណ ចក រកម ព ជ Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea колишня Кхмерська Республіка 1

Камбоджа

Королі́вство Камбо́джа, кхмер. ព្រះរាជាណាចក្រកម្ពុជា (Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea) (колишня Кхмерська Республіка 1970–1976 роки, Демократична Кампучія 1976–1979 роки, Народна Республіка Кампучія 1979–1989 рр.) — держава Південно-Східної Азії, що межує на півночі та північному заході із Таїландом, на півночі з Лаосом, на сході і південному сході з В'єтнамом та омивається на південному сході Південнокитайським морем; територія 181035 км2; столиця Пномпень.

Королівство Камбоджа

Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea

Девіз: "Нація, Релігія, Король"
Гімн: Національний гімн Камбоджі
Розташування Камбоджі
Столиця Пномпень
11°33′ пн. ш. 104°55′ сх. д.country H G O
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Кхмерська
Форма правління Конституційна монархія
 - Король Нородом Сіамоні
 - Прем'єр-міністр Хун Сен
Незалежність від Французької республіки 
 - Проголошена 1949 
 - Визнана 9 листопада 1953 
Площа
 - Загалом 181 035 км² (89-та)
 - Внутр. води 2,5 %
Населення
 - оцінка 2019  15 289 000 (63-тя)
 - перепис 1998  11 437 656
 - Густота 78/км² (112-та)
ВВП (ПКС) 2019 р., оцінка
 - Повний $76,61 мільярдів (100-та)
 - На душу населення $4 640 (137-ма)
ІЛР (2018) ▲0.582 (середній) (146-та)
Валюта Камбоджійський рієль (៛)1 (KHR)
Часовий пояс  (UTC+7)
 - Літній час (UTC+7)
Коди ISO 3166 CH / CAM
Домен .kh
Телефонний код +855
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Камбоджа
Ангкор-Ват
Пномпень

Голова держави: принц Нородом Сіамоні з 2004 року; глава уряду: Хун Сен з 1998 року; політична система: перехідна.

Географія

Камбоджа розташована в Південно-Східній Азії на півострові Індокитай. Маючи територію у 181 035 км² (89-е місце за площею у світі), Камбоджа межує з В'єтнамом на сході та південному сході, з Лаосом на північному сході, на півночі та заході з Таїландом. На півдні та південному заході Камбоджа омивається водами Сіамської затоки. Територія Камбоджі переважно рівнинна та вкрита лісами — центральну її частину складає алювіальна рівнина, сформована басейнами ріки Меконг та озера Тонлесап. Іноді на рівнині трапляються невеликі пагорби (пноми), проте їх висота не перевищує 200 м над рівнем моря. На кордоні з Таїландом на півночі рівнина обмежена схилами гір Дангредо заввишки 500-70 м, на схід від долини Меконга вона впирається у плато на кордоні з В'єтнамом. Із заходу до південного сходу Камбоджу перетинає гряда Кардамонових (висотою до 1700 м) та Слонових гір (висотою до 1000 м). Ці гори відділяють центральну рівнину від прибережної ділянки на узбережжі Сіамської затоки. У Кардамонових горах знаходиться й найвища гора країни Пном Ораль висотою 1810 м.

Клімат Камбоджі мусонний, що характерно для усієї Південно-Східної Азії. Протягом року чергуються сухий (з грудня до квітня) та вологий (з травня до листопада) сезони.

Населення

За даними на 2010 рік населення країни становить 14 138 255 осіб, близько 90 % з них — кхмери. Частина, що залишилася представлена головним чином в'єтнамцями, китайцями, тямами і гірськими кхмерами. Приріст населення складає на 2010 рік приблизно 1,71 %. Гендерний склад: 960 чоловіків на 1000 жінок. Середня тривалість життя становить 62,7 року (60,3 років — у чоловіків і 65,1 років — у жінок). Міське населення за даними на 2010 рік — 24 %. Рівень грамотності на 2004 рік: 73,6 % (84,7 % чоловіків і 64,1 % жінок).

Найбільші міста Камбоджі:

Мови

Близько 96 % населення країни говорить кхмерською мовою, яка належить до австроазійської мовної сім'ї та є єдиною офіційною мовою Камбоджі. Як друга мова в колоніальні часи була поширена французька, однак її використання різко скоротилося останнім часом. У минулому французька використовувалась як мова освіти в багатьох школах і університетах, а також, дуже обмежено, урядом країни. Цю мову ще пам'ятає дехто з людей похилого віку. В останні десятиліття найбільш привабливими й досліджуваними іноземними мовами стали англійська і китайська.

Поширені також мови національних меншин країни, в'єтнамська, лаоська, тайська мови. Власними мовами говорять тями та гірські народи: зярай (джарай), еде (раде), тампуани, мнонги, стієнги, соуть, поар, самре, куї та ін.

Економіка

Експорт: каучук, рис, перець, деревина, велика рогата худоба.

Історія

У 1953 отримано незалежність від Франції. У період правління Червоних кхмерів (1975—1979) близько 1,5 мільйона камбоджійців було вбито. В'єтнамське вторгнення 1978 р.; Народна Республіка Кампучія (поки в'єтнамські війська не були виведені з її території).

Мирна угода 1991 року встановила перехідний уряд ООН в Кампучії для управління країною в перехідний період разом з багатопартійною Національною Верховною Радою. Відмова від комунізму в 1991 р.; звільнення політичних в'язнів, проголошення свободи слова й освіти, нових політичних партій в 1992 р. Відмова Червоних кхмерів від роззброєння відповідно до процесу мирного врегулювання; рішення Ради Безпеки ООН накласти обмежене ембарго на торгівлю з областями країни, контрольованими кхмерськими партизанами в 1992 р.

На вільних виборах 1993 року переміг Об'єднаний Фронт за Незалежну, Нейтральну, Мирну та Об'єднану Камбоджу. У 1995 році червоні кхмери й досі контролювали одну п'яту частину території країни.

Адміністративний поділ

Територія країни поділяється на 20 провінцій (кхет) та 4 міста центрального підпорядкування (кронг). Провінції діляться на округи (срок), які, у свою чергу, складаються з комун (кхум). Міста центрального підпорядкування поділяються на райони (кхан), що складаються з кварталів (сангкат).

Адміністративний поділ Камбоджі

Перелік адміністративних одиниць Камбоджі

  1. Бантеаймеантьєй
  2. Баттамбанг
  3. Кампонгтям
  4. Кампонгчнанг
  5. Кампонгспи
  6. Кампонгтхом
  7. Кампот
  8. Кандаль
  9. Кахконг
  10. Каеп
  11. Кратьєх
  12. Мондолькірі
  

13. Оддармеантьєй
14. Пайлін
15. Пномпень
16. Сіануквіль
17. Преахвіхеа
18. Поусат
19. Прейвенг
20. Ратанакірі
21. Сіємреап
22. Стингтраенг
23. Свайріенг
24. Такео

  

Найбільші міста

Див. також

Примітки

  1. ↑ Cambodia — CIA World Factbook [ 29 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ Cambodia — Encyclopedia Britannica [ 20 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  3. http://www.fao.org/nr/water/aquastat/countries_regions/KHM/KHM-CP_eng.pdf [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.] Cambodia — FAO](англ.)
  4. Cambodia : a country study, 1987, с. 78.
  5. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016. 

Література

  • Clymer K. The United States and Cambodia, 1872-1969: From Curiosity to Confrontation. Routledge, 2004.
  • Clymer K. The United States and Cambodia, 1969-2000: A Troubled Relationship. Routledge, 2004.
  • Smith T.O. Cambodia and the West, 1500-2000. Palgrave Macmillan UK, 2018.
  • The Rough Guide to Cambodia [6 ed.]. 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koroli vstvo Kambo dzha khmer ព រ រ ជ ណ ចក រកម ព ជ Preăh Reacheanachakr Kampŭchea kolishnya Khmerska Respublika 1970 1976 roki Demokratichna Kampuchiya 1976 1979 roki Narodna Respublika Kampuchiya 1979 1989 rr derzhava Pivdenno Shidnoyi Aziyi sho mezhuye na pivnochi ta pivnichnomu zahodi iz Tayilandom na pivnochi z Laosom na shodi i pivdennomu shodi z V yetnamom ta omivayetsya na pivdennomu shodi Pivdennokitajskim morem teritoriya 181035 km2 stolicya Pnompen Korolivstvo KambodzhaPreăh Reacheanachakr KampŭcheaPrapor GerbDeviz Naciya Religiya Korol Gimn Nacionalnij gimn KambodzhiRoztashuvannya KambodzhiStolicya Pnompen 11 33 pn sh 104 55 sh d country H G ONajbilshe misto stolicyaOficijni movi KhmerskaForma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol Norodom Siamoni Prem yer ministr Hun SenNezalezhnist vid Francuzkoyi respubliki Progoloshena 1949 Viznana 9 listopada 1953 Plosha Zagalom 181 035 km 89 ta Vnutr vodi 2 5 Naselennya ocinka 2019 15 289 000 63 tya perepis 1998 11 437 656 Gustota 78 km 112 ta VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 76 61 milyardiv 100 ta Na dushu naselennya 4 640 137 ma ILR 2018 0 582 serednij 146 ta Valyuta Kambodzhijskij riyel 1 a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 KHR a Chasovij poyas UTC 7 Litnij chas UTC 7 Kodi ISO 3166 CH CAMDomen khTelefonnij kod 855Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu KambodzhaAngkor VatPnompenGolova derzhavi princ Norodom Siamoni z 2004 roku glava uryadu Hun Sen z 1998 roku politichna sistema perehidna Zmist 1 Geografiya 2 Naselennya 2 1 Movi 3 Ekonomika 4 Istoriya 5 Administrativnij podil 5 1 Najbilshi mista 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya KambodzhiKambodzha roztashovana v Pivdenno Shidnij Aziyi na pivostrovi Indokitaj Mayuchi teritoriyu u 181 035 km 89 e misce za plosheyu u sviti Kambodzha mezhuye z V yetnamom na shodi ta pivdennomu shodi z Laosom na pivnichnomu shodi na pivnochi ta zahodi z Tayilandom Na pivdni ta pivdennomu zahodi Kambodzha omivayetsya vodami Siamskoyi zatoki 1 Teritoriya Kambodzhi perevazhno rivninna ta vkrita lisami centralnu yiyi chastinu skladaye alyuvialna rivnina sformovana basejnami riki Mekong ta ozera Tonlesap 2 Inodi na rivnini traplyayutsya neveliki pagorbi pnomi prote yih visota ne perevishuye 200 m nad rivnem morya 3 Na kordoni z Tayilandom na pivnochi rivnina obmezhena shilami gir Dangredo zavvishki 500 70 m na shid vid dolini Mekonga vona vpirayetsya u plato na kordoni z V yetnamom Iz zahodu do pivdennogo shodu Kambodzhu peretinaye gryada Kardamonovih visotoyu do 1700 m ta Slonovih gir visotoyu do 1000 m 4 Ci gori viddilyayut centralnu rivninu vid priberezhnoyi dilyanki na uzberezhzhi Siamskoyi zatoki 2 U Kardamonovih gorah znahoditsya j najvisha gora krayini Pnom Oral visotoyu 1810 m 1 Klimat Kambodzhi musonnij sho harakterno dlya usiyeyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi Protyagom roku cherguyutsya suhij z grudnya do kvitnya ta vologij z travnya do listopada sezoni 1 Naselennya RedaguvatiDokladnishe Naselennya KambodzhiZa danimi na 2010 rik naselennya krayini stanovit 14 138 255 osib blizko 90 z nih khmeri Chastina sho zalishilasya predstavlena golovnim chinom v yetnamcyami kitajcyami tyamami i girskimi khmerami Pririst naselennya skladaye na 2010 rik priblizno 1 71 Gendernij sklad 960 cholovikiv na 1000 zhinok Serednya trivalist zhittya stanovit 62 7 roku 60 3 rokiv u cholovikiv i 65 1 rokiv u zhinok Miske naselennya za danimi na 2010 rik 24 Riven gramotnosti na 2004 rik 73 6 84 7 cholovikiv i 64 1 zhinok Najbilshi mista Kambodzhi Pnompen 2 234 566 osib Battambang 250 000 osib Siyemreap 171 800 osib Sianukvil 132 000 osib Pojpet 89 549 osib Movi Redaguvati Blizko 96 naselennya krayini govorit khmerskoyu movoyu yaka nalezhit do avstroazijskoyi movnoyi sim yi ta ye yedinoyu oficijnoyu movoyu Kambodzhi Yak druga mova v kolonialni chasi bula poshirena francuzka odnak yiyi vikoristannya rizko skorotilosya ostannim chasom U minulomu francuzka vikoristovuvalas yak mova osviti v bagatoh shkolah i universitetah a takozh duzhe obmezheno uryadom krayini Cyu movu she pam yataye dehto z lyudej pohilogo viku V ostanni desyatilittya najbilsh privablivimi j doslidzhuvanimi inozemnimi movami stali anglijska i kitajska Poshireni takozh movi nacionalnih menshin krayini v yetnamska laoska tajska movi Vlasnimi movami govoryat tyami ta girski narodi zyaraj dzharaj ede rade tampuani mnongi stiyengi sout poar samre kuyi ta in Ekonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika KambodzhiEksport kauchuk ris perec derevina velika rogata hudoba Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya KambodzhiU 1953 otrimano nezalezhnist vid Franciyi U period pravlinnya Chervonih khmeriv 1975 1979 blizko 1 5 miljona kambodzhijciv bulo vbito 5 V yetnamske vtorgnennya 1978 r Narodna Respublika Kampuchiya poki v yetnamski vijska ne buli vivedeni z yiyi teritoriyi Mirna ugoda 1991 roku vstanovila perehidnij uryad OON v Kampuchiyi dlya upravlinnya krayinoyu v perehidnij period razom z bagatopartijnoyu Nacionalnoyu Verhovnoyu Radoyu Vidmova vid komunizmu v 1991 r zvilnennya politichnih v yazniv progoloshennya svobodi slova j osviti novih politichnih partij v 1992 r Vidmova Chervonih khmeriv vid rozzbroyennya vidpovidno do procesu mirnogo vregulyuvannya rishennya Radi Bezpeki OON naklasti obmezhene embargo na torgivlyu z oblastyami krayini kontrolovanimi khmerskimi partizanami v 1992 r Na vilnih viborah 1993 roku peremig Ob yednanij Front za Nezalezhnu Nejtralnu Mirnu ta Ob yednanu Kambodzhu U 1995 roci chervoni khmeri j dosi kontrolyuvali odnu p yatu chastinu teritoriyi krayini Administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil KambodzhiTeritoriya krayini podilyayetsya na 20 provincij khet ta 4 mista centralnogo pidporyadkuvannya krong Provinciyi dilyatsya na okrugi srok yaki u svoyu chergu skladayutsya z komun khum Mista centralnogo pidporyadkuvannya podilyayutsya na rajoni khan sho skladayutsya z kvartaliv sangkat Administrativnij podil KambodzhiPerelik administrativnih odinic KambodzhiBanteajmeantyej Battambang Kampongtyam Kampongchnang Kampongspi Kampongthom Kampot Kandal Kahkong Kaep Kratyeh Mondolkiri 13 Oddarmeantyej 14 Pajlin 15 Pnompen 16 Sianukvil 17 Preahvihea 18 Pousat 19 Prejveng 20 Ratanakiri 21 Siyemreap 22 Stingtraeng 23 Svajrieng 24 Takeo Najbilshi mista Redaguvati Dokladnishe mista KambodzhiDiv takozh RedaguvatiSpisok mist KambodzhiPrimitki Redaguvati a b v Cambodia CIA World Factbook Arhivovano 29 grudnya 2010 u Wayback Machine angl a b Cambodia Encyclopedia Britannica Arhivovano 20 listopada 2014 u Wayback Machine angl http www fao org nr water aquastat countries regions KHM KHM CP eng pdf Arhivovano 13 chervnya 2018 u Wayback Machine Cambodia FAO angl Cambodia a country study 1987 s 78 Encyclopedia Britannica Cambodia Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Literatura RedaguvatiKampuchiya Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Clymer K The United States and Cambodia 1872 1969 From Curiosity to Confrontation Routledge 2004 Clymer K The United States and Cambodia 1969 2000 A Troubled Relationship Routledge 2004 Smith T O Cambodia and the West 1500 2000 Palgrave Macmillan UK 2018 The Rough Guide to Cambodia 6 ed 2017 Posilannya RedaguvatiPam yatki Kambodzhi Tayiland Laos Tayiland V yetnamSiamska zatoka V yetnam Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kambodzha amp oldid 37929119