Су́ми — місто обласного значення в північно-східній частині України, на Слобожанщині, адміністративний центр Сумської міської громади, Сумського району і Сумської області. Місто лежить на берегах річки Псел при впадінні до неї річки Сумки. Населення міста становить 256,5 тис. осіб (01.01.2022), площа — 95,4 км². Суми поділяються на 2 міські райони: Ковпаківський і Зарічний.
| Суми | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| Країна | Україна | |||
| Регіон | Сумська область | |||
| Громада | Сумська міська громада | |||
| Код КАТОТТГ | UA59080270010036634 | |||
| Засноване | 1652 | |||
| Статус міста | від 1780 року | |||
| Поділ міста | 2 райони | |||
| Населення | ▼ 256 474 (01.01.2022)) | |||
| - повне | ▼ 256 474 (01.01.2022)) | |||
| Площа | 95,3858 км² | |||
| Густота населення | 2762 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 40000—40035 | |||
| Телефонний код | +380-542 | |||
| Координати | 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д.Координати: 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 138 м | |||
| Водойма | річки: Псел, Сумка, Стрілка; озеро Чеха, Блакитні озера, Косівщинське водосховище | |||
| Назва мешканців | сум'я́нин сум'я́нка сум'я́ни сумча́нин сумча́нка сумча́ни [⇨] | |||
| Міста-побратими | Враца; Целле; Люблін; Ґожув-Велькопольський; Кутаїсі; Банська Бистриця; Мажейкяй; Сіньсян; Харбін; Чжуцзі | |||
| День міста | перша субота вересня | |||
| Номери автомобілів | ВМ, НМ | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Суми | |||
| До Києва | ||||
| - фізична | 303 км | |||
| - залізницею | 350 км | |||
| - автошляхами | 338 км | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса | 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2 | |||
| Вебсторінка | Міська рада Сум | |||
| Міський голова | Лисенко Олександр Миколайович | |||
| Суми у Вікісховищі
|
Назва міста
При заснуванні в 1652 році поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто — в 1656 році назву було змінено на «Сумин», протягом 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та місто отримало сучасну назву — Суми ( вимовафайл).
Існує декілька версій етимології назви міста:
- найвірогідніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (тепер Сумка) та Сумка (нині Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень;
- існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка»,
- деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель.
Символіка
До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.
Герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році та затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.
Прапор Сум — квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2004 року.
Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року, текст М. Гриценка, музика В. Козупиці.
Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі. Символами міста також є: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква й Іллінська церква.
Географія
Розташування
Суми знаходяться у північно-східній частині України, на берегах річки Псел при впадінні до нього річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто проходять автошляхи Н07, Н12, Р44, Р45, Р61, Т 1901, а також гілка Південної залізниці.
Клімат
Клімат Сум континентальний, зі м'якою зимою та теплим літом.
Температура
Середньорічна температура повітря становить 6,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,3 °С), найвища — в липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася 1912 року, найвища (24,1 °С) — 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.
В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.
Опади й інші показники
У середньому за рік у Сумах випадає 675 мм атмосферних опадів, найменше — в лютому, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу — з півночі та північного сходу. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні — 3,1 м/с.
| Клімат Сум (1949-2011) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,0 | 13,5 | 21,0 | 30,0 | 33,6 | 36,1 | 38,0 | 39,4 | 31,1 | 27,9 | 22,8 | 11,5 | 39,4 |
| Середній максимум, °C | −3,9 | −3 | 3,0 | 13,1 | 20,3 | 23,7 | 25,4 | 24,5 | 18,3 | 10,9 | 3,0 | −2 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −6,3 | −5,9 | −0,7 | 8,1 | 14,6 | 18,1 | 19,8 | 18,6 | 12,9 | 6,6 | 0,3 | −4,2 | 6,8 |
| Середній мінімум, °C | −9,3 | −9,2 | −4,2 | 3,3 | 8,8 | 12,6 | 14,5 | 13,1 | 8,0 | 2,8 | −2,3 | −6,8 | 2,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −34,2 | −32,8 | −27,8 | −11,1 | −3,9 | 0,9 | 5,0 | 4,0 | −4,3 | −11,7 | −22,9 | −29,5 | −34,2 |
| Норма опадів, мм | 55.5 | 32.9 | 47.1 | 46.9 | 61.9 | 69.9 | 81.3 | 87.4 | 49.6 | 48.2 | 43.8 | 50.9 | 675.4 |
| Кількість днів з опадами | 20,7 | 18,4 | 15,7 | 9,9 | 9,2 | 8,7 | 7,1 | 5,7 | 8,9 | 11,9 | 16,2 | 21,1 | 153,5 |
| Кількість сніжних днів | 18 | 14 | 10 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 10 | 17 | 74 |
| Вологість повітря, % | 86.4 | 84.3 | 79.3 | 65.6 | 64.0 | 68.1 | 70.9 | 66.6 | 75.1 | 81.0 | 87.2 | 88.5 | 76.4 |
| Джерело: Climatebase.ru Weatherbase |
Ґрунти
Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи.
Екологія
На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «Сумихімпром». Хімічні аналізи свідчать про те, що у зоні аеротехногенного забруднення в результаті значних випадань і , які розсіюються у вигляді «кислотних опадів», кислотно-лужні показники змінюються у бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей[джерело?].
Історія
XVII—XIX століття
Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися зі правобережжя на Полтавщину та на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина). Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень — тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин і багато інших поселень.
27 червня 1651 року, перед початком битви під Берестечком, було створено новий полк, козаки якого, скоріше за все, після переселення на Лівобережну Україну і заснували Суми 1652 року.
25 липня 1655 року царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.
1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).
У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв.
Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.
У 1678 році місто разом із посадом займало ділянку оточену стіною довжиною 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів довжиною 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.
У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.
Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, зі 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.
За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42 931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13 918 підпомічників і 18 476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів зі причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.
Після скасування Слобідської автономії, у 1765–1780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; в 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 р.) з 1835 р. увійшли до складу — Харківської губернії.
Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).
У 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.
У 1878 в Сумах було 14 фабрик.
Українські визвольні змагання
Під час подій Української революції, у 1917 році Українська Центральна Рада, маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах. З проголошенням Української Народної Республіки, 6 березня 1918 року місто стає земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час Першої радянсько-української війни більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і Охтирку, вийшовши до умовної українсько-російському кордоні.
Після приходу до влади Павла Скоропадського і утворення Української Держави, Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харків і Гомель —Чернігів — Київ. У ході другого вторгнення радянських військ в Україну місто знов опиняється під окупацією.
Радянський період
В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує Сумський повіт. 1923–1930 роки — Суми були округовим містом. із 1939 року — обласним. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інситут, краєзнавчий музей і театр.
Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум.
В ході Другої світової війни радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.
Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, мельничний заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів. Діяли педагогічний інститу, 3 технікума, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та 1 початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, 2 музея, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.
У 1961 році створено Сумський комбінат хлібопродуктів. В 1966-1971 роках був збудований стадіон «Авангард». У 1987 році введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «Студентської революції на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.
У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України — «Ювілейний», що вміщує 25 830 глядачів. Він става домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008-2009 роках на ньому грав ФК «Харків», а 2016 році, через Війну на Донбасі — донецький «Олімпік».
15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.
Російсько-українська війна
З початком Російського вторгнення в Україну, 24 лютого російські окупаційні війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від села Юнаківка близько 7 ранку, після чого почалися бої за місто. Приблизно о 13.35 біля села Бездрик була помічена російська військова техніка з червоними стрічками. У Сумах чули вибухи та постріли. Згодом зі сторони Білопільського шляху почався бій.
О 16:36 почався бій біля кадетського корпусу та військової частини у Сумах на вул. Кондратьєва. З 17:00 по Сумах почала пересуватися російська техніка.
Російські війська відступили у бік Конотопа. Один із танків знищили протитанковим комплексом NLAW. О 17.30 радниця голови Сумської обласної адміністрації Альона Бояринова повідомила, що ворог із Сум не відступає.. Не дивлячись на те, що по місті знаходилася ворожа техніка, адмінбудівлі перебували під контролем України. Після 18:40 близько 300 одиниць російської техніки рухалося з Верхньої Сироватки до Нижньої Сироватки. Також близько 100 одиниць ворожої техніки розташувалися в Токарях, під Сумами.. На вечір першого дня війни російські війська отаборилися у Сумському районі — в полях і лісосмугах, а також зупинилися в Токарях, в районі Косівщини — під Сумами, та в Нижній Сироватці Сумського району Після 22 години вечора вдруге розпочався бій біля Ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» Прикордонної служби України, де розташована 27-ма артилерійська бригада. Учнів там не було, але агресором було підпалено КПП та приміщення, також згоріла церква. Бій тривав до 1:30 ночі 25 лютого.
У місті щодня точилися вуличні бої, а райцентри, селища та села області обстрілювалися окупантами, вулицями намагалася прорватися ворожа техніка. О 22:05 Голова Сумської ОДА Дмитро Живицький звернувся із закликом про допомогу регіону в боротьбі з військами РФ. Він назвав становище важким і пояснив, що область покладалася лише на сили територіальної оборони.
Ситуація в місті лишалася під контролем ЗСУ. Станом на 2 годину ночі 4 березня вдалося відновити на 80 % електропостачання у Сумах. Залишалася зруйнованою 40-а електрична підстанція. Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапили і Суми. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та Росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка.
6 березня створено Перший Сумський гуманітарний штаб, який буде координувати роботу волонтерів по Сумській області.
Після ще місяцю безуспішних боїв та постійних обстрілів міста, російські військові покинули територію Сумської області. 21 квітня Укрзалізниця відновила рух електропоїздів на Чернігівщині та Сумщині.
Російський пропагандист Сергій Міхєєв 2 червня 2023 року в ефірі запропонував повністю знищити прикордонні українські території. Зокрема, наполягав на тому, що місто Суми має стати так званою «мертвою зоною», в якій взагалі «не повинно залишитися живих людей».
| «Чому ми цяцькаємося з тією стороною кордону. Її треба перетворити в мертву зону. Там ніхто не повинен жити. Артилерія, авіація, ракети та інше. Місто Суми як би і все інше, не треба, щоб вони жили спокійно. Ми їх не чіпаємо. Прикордонне місто Суми живе спокійно, а чого живете спокійно», — сказав Сергій Міхєєв. |
Населення
Станом на 2022 рік населення Сум становить близько 256 474 людей, а разом із підпорядкованими міськраді населеними пунктами — 272 тис. За національним складом близько 85 % населення становлять українці.
В історії існування міста були як періоди зростання чисельності населення так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в 1652 році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська діаспора. За даними першого перепису населення, проведеного 1660 року, Суми мали 2740 жителів. У 1650—1770 роках місто швидко розвивалося та населення його зростало, до 1770-х років Суми, будучи найбільшим містом Слобожанщини й території сучасної України, мали вже близько 10 тис. населення. Та після скасування Слобідської автономії 1765 року, адміністративний та економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до Харкова, разом із тим Суми почали занепадати та населення міста протягом 1770—1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. У 1850 році в Сумах оселилася родина Харитоненків, завдяки цукровій індустрії та щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850—1913 років зросло у 5 разів — до 50 тис. людей. У 1917—1943 роки через війни та голодомори населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після 1943 року Суми, будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943—1993 населення міста зросло приблизно у 6 разів, досягнувши свого максимуму — 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993—2019 роках населення постійно знижувалося через демографічну кризу та важку економічну ситуацію в Україні.
| Динаміка населення | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1660 | 1732 | 1773 | 1788 | 1850 | 1864 | 1870 | 1877 | 1888 | 1897 | 1904 | 1913 | 1926 | ||
| Кількість мешканців. | 2 740 | 7 700 | 9 380 | 10 495 | 10 256 | 13 000 | 14 126 | 15 534 | 16 827 | 27 564 | 30 500 | 50 391 | 44 200 | |
| 1939 | 1959 | 1970 | 1973 | 1979 | 1989 | 1993 | 1995 | 1997 | 1999 | 2001 | 2005 | 2006 | ||
| Кількість мешканців. | 63 883 | 98 000 | 159 000 | 184 000 | 231 558 | 291 264 | 307 000 | 305 000 | 302 000 | 301 000 | 293 141 | 282 198 | 281 600 | |
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2022 | |
| Кількість мешканців. | 278 599 | 273 906 | 272 326 | 271 848 | 269 663 | 269 200 | 268 900 | 268 600 | 267 600 | 265 555 | 264 483 | 263 448 | 262 119 | 256 474 |
Національний склад
| 1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 80,7 | 86,4 | 80,3 | 79,4 | 84,5 |
| росіяни | 11,9 | 9,0 | 16,8 | 18,9 | 12,5 |
| євреї | 5,5 | 2,9 | 1,3 | 0,7 | 0,2 |
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 92% населення міста, росіяни — 6%.
Мова
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 19% населення міста, російською — 11%, українською та російською в рівній мірі — 69%.
Етнікон
Популярна форма етнікону для жителів міста — сумчани та сумчанки. Проте у 2004 році на запит секретаря міської ради Олександра Атамана Інститут української мови при Академії наук України відповів, що правильною формою має бути «сум'яни», за аналогією «львів'яни, харків'яни». Цієї ж думки дотримувався і професор Олександр Пономарів, а також Ірина Фаріон, оскільки частка -чан(и) для утворення етніконів прийшла з російської та використовується для назв із закінченнями -ськ/-цьк, -к-, -ц-, -щ- та -ч-.[перевірити] Професор Іван Ющук стверджував, що форма «сумчани» утворена від назви річки Сумка, за якою названо місто, а форма «сум'яни» штучно створена за моделлю слова харків'янин, і не є літературною.
Економіка
Основна характеристика
Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд грн.
Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %
- Машинобудування — 63,4;
- Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5;
- Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 3,8.
Найбільші підприємства Сум
- Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (засноване у 1896 р.; нині одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової й інших галузей промисловості).
- Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
- АТ "НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
- Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, мас-спектрометри, лічильники йонів тощо). Зараз підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
- Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236 тис. т цукру).
- Чавуноливарний завод «Центроліт».
- Лікеро-горілчаний завод.
- Молокозавод
- Взуттєва фабрика
- Сумський комбінат хлібопродуктів.
- Сумський фарфоровий завод.
- ТОВ "ВП «ПОЛИСАН» [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] (один із провідних виробників лакофарбових матеріалів на українському ринку; випускає продукцію під торговими марками: Maxima, Farbex, Delfi, DekArt)
Торгові центри
- ТРЦ «Атріум»
- ТРЦ «Лавина»
- ТРЦ «Мануфактура»
- ТЦ «Євробазар»
- ТРЦ «Київ»
- Центральний універмаг м. Суми
Базари
- Центральний Ринок
- Ринок по вул. СКД
- Ринок на 9-му мікрорайоні
- Харківський ринок
- Ринок «Привокзальний»
- Сумський критий ринок
- Курський риночок
Транспорт
Громадський транспорт Сум представлений автобусами, тролейбусами та таксі.
Об'єкти транспортної інфраструктури міста: залізничний вокзал, два автовокзали й аеропорт (фактично в міській межі).
Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами та маршрутними таксі. Відстань до столиці України становить 338 км (автошляхом Н07).
Автошляхи
- Н07 (Київ — Суми — Юнаківка);
- Н12 (Суми — Полтава);
- Р44 (Суми — Путивль — Глухів);
- Р45 (Суми — Краснопілля — Богодухів);
- Р61 (Батурин — Конотоп — Суми).
Авіасполучення
Міський аеропорт засновано у 1978 році. Станом на 2019 рік він не приймає регулярних рейсів понад 10 років і перебував у напівзанедбаному стані, проте у «Державній цільовій програмі розвитку аеропортів України» Міністерства інфраструктури України на період до 2023 року, були плани з ремонту злітно-посадкової смуги та реконструкції аеровокзального комплексу аеропорту.
Залізниця
У Сумах, в межах міста, діють дві залізничні станції, які підпорядковані Сумській дирекції Південної залізниці:
- через центральний залізничний вокзал станції Суми прямують пасажирські поїзди міжміських напрямків, сполучаючи місто з Києвом, Харковом, Полтавою, Львовом, Івано-Франківськом тощо та всі приміські поїзди. Основними маневровими тепловозами на станції є ЧМЕ3 та ТГМ, магістральними тепловозами та дизель-поїздами — 2ТЕ116, ТЕП70, ДР1А, рейкові автобуси 620М. Вокзал станції Суми капітально відремонтований у 2008 році;
- на станції Суми-Товарна зупиняються лише дизель-поїзди приміського сполучення.
Маршрутне таксі й автобуси
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (вересень 2017) |
У 2011 році схема руху маршрутних таксі й міських автобусів у місті була змінена. У Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усі райони міста та його околиці. Найуживанішою моделлю маршрутних таксі є Рута-25, автобусів — Богдан А092 та БАЗ А079 «Еталон». Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпра тощо.
Маршрути в межах міста та передмістя в режимі маршрутного таксі:
- № 1 «Роменська — Гамалія»
- № 2 «Ковпака — Свободи»
- № 3 «Аеропорт — Черепіна»
- № 4 «Аеропорт — Хіммістечко»
- № 5 «Роменська — Хіммістечко»
- № 6 «Хіммістечко — Ковпака»
- № 7 «Хіммістечко — Баранівка»
- № 8 «Василівка-Тополянська»
- № 9 «Добровільна — Свободи»
- № 10 «Косівщина — Черепіна»
- № 11 «Тепличний — Тепличний»
- № 12 «Тімірязівка — Тімірязівка»
- № 13 «Тепличний — Черепіна»
- № 14 «Тімірязівка — Залізничний вокзал»
- № 15 «СНАУ — Коледж СНАУ»
- № 16 «Ковпака — Баранівка»
- № 17 «Прокоф'єва — Хіммістечко»
- № 18 «Веретенівка — Героїв Крут»
- № 19 «Роменська — Ковпака»
- № 20 «Аеропорт — Ковпака»
- № 21 «Прокоф'єва — Свободи»
- № 22 «Веретенівка — Хіммістечко»
- № 23 «Тепличний — Тепличний»
Міські автобусні маршрути:
- № 51 «Піщане — Свободи»
- № 52 «Ковпака — Свободи»
- № 53 «Добровільна — Аеропорт»
- № 54 «Косівщина — Хіммістечко»
- № 55 «Роменська — Героїв Крут»
- № 56 «Ганнівка — Хіммістечко»
- № 57 «Роменська — Баранівка»
- № 57A «Баранівка — Центр»
- № 58 «Тополянська — Василівка»
- № 59 «Веретенівка — Баси»
- № 59A «Баси — Центр»
- № 60 «В. Піщане — Аеропорт»
- № 61 «Автовокзал — Хіммістечко».
Сумський тролейбус
Тролейбусний рух у Сумах було відкрито 25 серпня 1967 року. Першим був міський тролейбусний маршрут № 1 «Червона площа — вул. Харківська — Хіммістечко». На початку відкриття налічувалось 25 вживаних тролейбусів МТБ-82 з Москви та 10 нових тролейбусів Київ-4. У 1968—1969 роках були побудовані нові лінії від центру міста до спальних районів.
У 1969 році, в районі Хіммістечка, було закінчено будівництво першого тролейбусного депо в місті Суми.
Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса складалася з 18 маршрутів, на яких працювало близько 70 тролейбусів. З 2015 року почали надходити нові тролейбуси Богдан Т701.17. Експлуатуюча організація сумських тролебусів — КП «Електроавтотранс».
Міжміські автобуси
У Сумах автомобільні шляхи — найбільш поширений спосіб пересування. З автовокзалів міста Суми щоденно здійснюються чимало рейсів приміських й міжміських автобусів.
У Сумах діють дві автостанції:
- Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери, 40);
- Автостанція (Ковальський проїзд, 1).
З центрального автовокзалу міста Суми відправляються автобусні рейси міжміського сполучення у найближчі області, а також до Києва, Хмельницького, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Запоріжжя.
Міжміські автобуси з Сум обслуговуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і надають можливість дістатися з центрального автовокзалу у всі куточки країни. Розклад автобусів у Сумах можна знайти на автовокзалі та на сайті місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі — 100 осіб на годину. Міжміські автобуси в Сумах постійно оновлюються, місцева рада регулярно закуповує нові машини, відкриваються нові маршрути безпосередньо з Сум, а також обслуговує транзитні рейси через автостанцію.
Засоби масової інформації
Друковані
«Ваш Шанс» (6,307 тис. чол.) — 52,96 %
«Панорама» (1,401 тис. чол.) — 11,76 %
«ДС-Экспресс» (4,199 тис. чол.) — 35,28 %
Телебачення
- Суспільне Суми
- ТРК «Відікон»
- Академ-ТБ
- СТС
FM-радіостанції
| № з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність | Адреса вежі | Передавач |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 87,7 | Power FM | 0,2 | вул. Скрябіна, 3 | СФКРРТ |
| 2 | 88,1 | Українське радіо/Українське радіо Суми | 0,5 | вул. Скрябіна, 3 | СФКРРТ |
| 3 | 88,6 | ||||
| 4 | 89,1 | Радіо «ROKS» | 0,5 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 5 | 89,8 | Радіо П'ятниця | 0,5 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 6 | 90,3 | Наше радіо | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 7 | 90,9 | Радіо НВ | 1 | вул. Скрябіна, 3 | СФКРРТ |
| 8 | 91,3 | Радіо «Промінь» | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 9 | 92,9 | Novaline Radio | 0,25 | вул. Скрябіна 42 | |
| 10 | 100,8 | Країна ФМ | 0,25 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 11 | 101,4 | Kiss FM | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 12 | 102,6 | Перець FM | 0,5 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 13 | 103,4 | Хіт FM | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 14 | 105,1 | Радіо «Релакс» | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 15 | 105,6 | Радіо Байрактар | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
| 16 | 106,4 | Radio Shanson | 0,2 | вул. Скрябіна, 3 | СФКРРТ |
| 17 | 107,0 | Діва-Радіо | 1 | вул. Скрябіна, 3 | СФКРРТ |
| 18 | 107,9 | Армія FM | 1 | пл. Незалежності 1 | РПЦ ТОВ «ЕРБ» |
Освіта
Заклади вищої освіти
- Сумський державний університет
- Сумський педагогічний університет
- Сумський національний аграрний університет
Заклади середньої загальної освіти
Заклади позашкільної освіти
Культура та відпочинок
Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо.
Музика, кіно, клубні заклади
У Сумах працюють такі театри та музичні заклади:
- Сумський обласний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна (Театральна пл., 1);
- Сумський театр для дітей та юнацтва (вул. Покровська, 6);
- Сумська обласна філармонія (вул. Петропавлівська, 63);
Сумські будинки культури та клуби:
- Палац дітей і юнацтва (вул. Соборна, 37);
- Будинок культури АТ «НВО ім. Фрунзе» (пл. Горького, 5);
- Будинок культури ЧРЗ (вул Привокзальна, 2);
- Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
- Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сумщини, 3);
- Сумський міський центр дозвілля молоді
- Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
- Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1);
- Нічний клуб «Luna» (вул. Інтернаціоналістів, 21);
- Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
- Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27);
- Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
- Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71);
- Нічний клуб «San Remo» (пл. Покровська, 2);
- Нічний клуб «Residencia» (вул. Кооперативна, 1);
- Нічний клуб «Black & White» (пл. Покровська, 2);
- Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
- Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
- Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6);
Міські кінотеатри:
- кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць); значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року; перебуває у комунальній власності;
- кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) та осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію та переобладнання здійснено завдяки приватизації у 2-й пол. 2000-х років;
- кінотеатр «Планета Кіно» [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.] (вул. Харківська, 2/2) — сучасний п'ятизальний кінокомплекс (на 600 глядачів), для кінопоказів використовуються провідні технології та обладнання Christie, Dolby і Kinoton.
Театри
- Сумський обласний театр для дітей та юнацтва;
- Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна
Музеї
Найвідоміші сумські музеї й експозиції:
- Обласний краєзнавчий музей (вул. Герасима Кондратьєва, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
- Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
- Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сум'ян і гостей міста з мистецтвом, насамперед сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
- Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; вул. Прокоф'єва, 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти та науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки та здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — Глухівський вчительський інститут (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність і життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей уважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб;
- Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
- Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей (вул. Петропавлівська, 57);
- Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
- постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».
Бібліотеки
У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.
Відомі бібліотеки Сум:
- Обласна універсальна наукова бібліотека (вул. Героїв Сумщини, 10);
- Обласна бібліотека для дітей (вул. Петропавлівська, 51);
- Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (вул. Кооперативна, 6);
- Бібліотека Конгрес-центру СумДУ (вул. Покровська, 9/1)
Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.
Спорт
У Сумах є спортивні секції, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:
- Палац студентського спорту СумДУ (вул. Прокоф'єва, 32). Це домашня арена АФФК «Суми», ГК «ШВСМ-СумДУ».
- Стадіон «Ювілейний» (вул. Гагаріна, 9) — це домашнє поле ФК «Альянс», ФК «LS Group»
- СК «Авангард» (вул. Праці, 3А) футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону «Ювілейний».
- Басейн СумДУ (вул. Римського-Корсакова, 2А).
- СК «Олімп» (вул. Герасима Кондратьєва, 165) — тенісний корт і баскетбольне поле.
- СК «Динамо» (вул. Герасима Кондратьєва, 32) — бокс і басейн
Парки
Дитячий парк «Казка» було збудовано в 1985 році до 40-ї річниці перемоги СРСР над Німеччиною у німецько-радянській війні. У парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.
Центральному парку культури та відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. Також при вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк розкинувся на березі річки Псел, у парку є атракціони, різноманітні скульптури. Також у парку розташований стадіон «Ювілейний».
Об'єкти природно-заповідного фонду Сум
Ботанічні пам'ятки природи
Група екзотичних дерев, Дуб на вул. Олександра Аніщенка, Дуб на вул. Кондратьєва, Дуб на вул. Сергія Табали, Дуб на Петропавлівській, Липові насадження, Багатовікові дуби біля озера Чеха.
Ботанічні сади
Ботанічний сад СДПУ ім. А. С. Макаренка, Юннатівський (10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом природно-заповідного фонду — ботанічним садом місцевого значення).
Дендропарк
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Басівський, Будинок-музей А. П. Чехова, Веретенівський, Парк ім. Асмолова.
Архітектурні й історико-культурні пам'ятки
Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку XX століть, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.
Головними архітектурними пам'ятками Сум є:
- Воскресенська церква — перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква — чудовий взірець козацького бароко (кін. XVII — поч. XVIII ст.ст.); у наш час Свято-Воскресенський кафедральний собор ПЦУ;
- Спасо-Преображенський собор (XVIII ст.);
- Будинок колишнього цехового управління (XVII ст.);
- Альтанка;
- Троїцький собор (XIX ст.);
- Іллінська церква (XVIII ст.);
- Петропавлівська церква (XIX ст.);
- Пантелеймонівська церква (поч. XX ст.).
- Сумська повітова земська управа (кінець XIX ст.);
В архітектурній забудові є також будинки у стилі модерн, як Особняк Чорнобильського, зведений у 1910—1911 рр. на замовлення підприємця Лева Чорнобильського.
У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 1990—2000-ні (за незалежності України): Тарасу Шевченку, М. Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, І. Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.
Особистості
Народилися
- Алчевський Олексій Кирилович — український промисловець і банкір.
- Аніщенко Олександр Григорович (1969—2014) — військовий, герой України, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО.
- Барвінська Феодосія Андріївна — українська радянська актриса.
- Бурман Карл Карлович — естонський архітектор.
- Власовський Костянтин Іванович — художник, культурний діяч.
- Грунський Микола Кузьмич — український радянський мовознавець-славіст.
- Гузик Валерій Пантелеймонович — український кінорежисер.
- Дідов Степан — військовий і громадський діяч, художник, командир кулеметної сотні 4-ї Київської дивізії Армії УНР, член Спілки художників.
- Євграфов Олег Леонідович — заслужений тренер України.
- Зайцев Павло Іванович — член Української Центральної Ради.
- Зеленчонок Максим Ігорович (1998—2022) — Герой України, учасник російсько-української війни. 24-річний захисник загинув у жовтні 2022 року під час мінометного обстрілу обороняючи Україну на Херсонському напрямку.
- Казбан Сергій Данилович — український оперний співак.
- Капуста Юлія (нар. 1987) — українська біатлоністка, чемпіонка юнацьких спортивних ігор, майстер спорту з біатлону.
- Козловський Микола Федорович (1925—1996) — майстер фотографічних справ, Заслужений працівник культури України, Лауреат Шевченківської премії (1986).
- Коровай Федір Гнатович (1927—1989) — домрист, педагог, професор, соліст оркестру Сумського артилерійського училища.
- Коршиков Олександр Аркадійович — український радянський ботанік
- Кулеба Дмитро Іванович — міністр закордонних справ України (з 2020).
- Левицький Марк Юрійович — заслужений журналіст України.
- Мірошніченко Олексій Сергійович (1975—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
- Пищиков Олександр Кузьмич (1905—1986) — радянський і український кінооператор-постановник.
- Рафес Павло Михайлович — радянський ентомолог, дослідних лісових екосистем.
- Симонтовський Петро Семенович — російський та український лікар.
- Татарчук Юрій Володимирович (1974—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шабленко Антін Якович — український письменник.
Проживали
- Олександр Олесь — український поет і письменник (періодично від 1893 до 1917 рр.).
- Відомий цукрозаводчик-меценат Іван Харитоненко разом із сином Павлом, на кошти яких побудовано багато видатних пам'яток Сумщини: численні цукрові заводи, Троїцький собор, Благовіщенський костел тощо.
- Архипов Герман Борисович — актор, режисер, продюсер, експерт журі Українських і Міжнародних театральних фестивалів, Член Національної спілки театральних діячів України (1993) та Міжнародного союзу діячів театру ляльок UNIMA-УКРАЇНА (2014), театральний педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України (2016). Працював в Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді актора і режисера з 1988 по 1999.
- Архипова Світлана Анатоліївна — солістка балету, хореограф, педагог, Член Національної спілки театральних діячів України (1993). Працювала у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді солістки балету театру з 1992 по 2006.
- Атаман Олександр Васильович (1993—2021) — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології Сумського державного університету, секретар Сумської міської ради (2003—2005).
- Вертинський Олексій Сергійович — актор. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Народний артист України (2015).
- Данько Микола Михайлович — поет, письменник, один із лідерів українського руху опору в Сумах 1970-х — 1980-х років.
- Дехта-Лісова Меланія Пилипівна — акторка. З 1939 по 1980 по працювала в Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Заслужена артистка України (1960).
- Івченко Анатолій Аврамович (1960—2001) — скульптор, автор проекту реконструкції пам'ятника Івану Харитоненку в Сумах (1997).
- Ковтун Павло Михайлович (1959—2014) — український художник, член Національної спілки художників України.
- Коляде́нко Дмитро́ Валерійович — хореограф, танцівник, співак, телеведучий. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії імені М. С. Щепкіна. на посаді артиста театру.
- Коні Анатолій Федорович (1867) — російський юрист і громадський діяч.
- Красножон Яків Денисович — український радянський скульптор, історик, почесний громадянин міста Суми.
- Купрін Олександр Іванович (1899) — письменник.
- Левенець Ігор Анатолійович — актор, соліст-вокаліст. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді соліста-вокаліста театру. Народний артист України (2019).
- Мартюшов Анатолій Іванович — актор, режисер. Працював у Сумському обласному театрі для дітей та юнацтва на посаді головного режисера театру. Заслужений діяч мистецтв України (1999).
- Микитенко Валерій Миколайович (1959—2022) — український актор та режисер, Заслужений артист України (2006).
- Прихожай Володимир Іванович — композитор, піаніст, аранжувальник, педагог. Дипломант і лауреат міжнародних джазових фестивалів. У даний час (2020 р.) керує музичною частиною Сумського обласного театру для дітей та юнацтва. Заслужений діяч мистецтв України.
- Столбін Олексій Петрович — письменник, прозаїк, голова Сумської організації Національної спілки письменників України.
- Чехов Антон Павлович (1888—1889, 1894) — письменник.
- Шукатка Андрій Андрійович — діяч ОУН, окружний провідник ОУН Дрогобицької та Сумської областей. Розстріляний нацистами у міській тюрмі 20 лютого 1943 року.
Бували в місті
Український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (1871—79), письменник В. Г. Короленко (1902).
Міста-побратими
- Болгарія — Враца;
- Німеччина — Целле;
- Польща — Люблін;
- Польща — Ґожув-Велькопольський;
- Грузія — Кутаїсі;
- Словаччина — Банська Бистриця;
- Литва — Мажейкяй;
- КНР — Сіньсян;
- КНР — Харбін;
- КНР — Чжуцзі.
З російськими містами Курськ, Бєлгород і Сєверодвінськ партнерські угоди були розірвані через агресію з боку РФ щодо України.
Див. також
- 2092 Суміана — астероїд, названий на честь міста.
Виноски
- Памятная книжка Харьковской губернии на 1862 год — С. 24.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 25 вересня 2015.
- 43. Сумщина // Автомобільна прогулянка Україною., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443
- . Climatebase. Архів оригіналу за липень 30, 2013. Процитовано 21 січня 2013.
- . Weatherbase. Архів оригіналу за березень 5, 2020. Процитовано 21 січня 2013.
- . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 лютого 2011.
- . ukranews.com. Українські Новини. 15.09.2015. Архів оригіналу за 25.09.2015.
- ↑ . Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . Суспільне. Новини (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Марковська, Юлія (24 лютого 2022). . Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Скрипняк, Анна (25 лютого 2022). . Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ . Суспільне. Новини (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- . ТСН.ua (укр.). 3 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- апрель 2022, Newsroom Infobae4. . infobae (es-ES). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- "Треба зробити мертву зону": російський пропагандист хоче знищити Суми. glavred.net (укр.). Процитовано 3 червня 2023.
- ↑ Britannica, The Editors of Encyclopaedia. «Sumy». Encyclopedia Britannica, https://www.britannica.com/place/Sumy-Ukraine [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]. Accessed 17 March 2022.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 3 травня 2015.
- В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf
- . sum.in.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ . BBC News Україна (укр.). 24 червня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- . Цукр (укр.). 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Наталія Ісіпчук (20 жовтня 2015). . Сумщина. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 21 жовтня 2021.
- Фаріон, Ірина (2013). Мовна норма: знищення, пошук, віднова (укр.). Івано-Франківськ: «Місто НВ». с. 332. ISBN 978-966-428-290-8.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- Культура і мистецтво Сумської області[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційний сайт Сумської обласної ради [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 8 листопада 2009.
- Федорина Алла Учиться — завжди пригодиться. Перші дитячі ясла й педінститути зародились на Сумщині [ 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 185 за 7 жовтня 2009 року
- Палац студентського спорту — Спортивний клуб СумДУ. sport.sumdu.edu.ua. Процитовано 8 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 27.05.2014. Процитовано 29.05.2012.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
- bbodnar813 (1 листопада 2022). На Херсонщині загинув військовий 128-ої бригади: опубліковано ім'я та фото Героя (фото). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 5 листопада 2022.
- Лушпа М. П. Суми // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 60
- . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Бажан О. Г., Вортман Д. Я., Маслійчук В. Л. Суми [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 901. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Туристичний портал м. Суми [ 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Сумські новини [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Портал м. Суми [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Мандри Україною. Суми [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Віртуальна подорож Сумами на приватному сайті мандрівок Києвом та Україною Сергія Клименка [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Фотографії Сум 1959 року[недоступне посилання з липня 2019]
- Сумський автомобільний клуб [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Оголошення Суми [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Della Автоперевезення [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Новини м. Суми [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники рідного міста: інформ.-бібліогр. путівник з краєзнавства: (до Року туризму та курортів в Україні) / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; уклад. Литвиненко О. М. — Суми: б. в., 2008. — 24 с. [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники рідного міста: інформ.-бібліогр. путівник з краєзнавства: (до 70-річчя утворення Сум. обл.). Вип. 9 / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; уклад. О. М. Литвиненко. — Суми: б. в., 2009. — 24 с. [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- «Місто Суми моє і твоє, козаки нам його здубували»: метод. поради до 350-річчя заснування м. Суми / Упр. культури Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склала Т. П. Головченко. — Суми: б. в., 2005. — 27 с. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Мистецькими стежками Сумщини: краєзн. круїз-вікторина / Упр. культури Сум. облдержадмін., Обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склали: Бурятова Т. І., Стеценко Н. В. — Суми: б. в., 2013. — 64 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Ти в серці мила і єдина, моя маленька Батьківщина: метод. поради бібл. працівникам з популяризації л-ри краєзн. тематики: (до 70-річчя утворення Сум. обл.) / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склала Нагорна Н. Б. — Суми: б. в., 2009. — 22 с. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела
- Лушпа М. П. Суми // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 59—60
- Долгін Г., Сапухін П. Суми. — К., 1963
- Моісеєнко В., Новаківська Н. Суми. Теоретично-архітектурний нарис. — К., 1966
- Сапухіна Л., Скрипник В. Суми. — X., 1972
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Література
- Ми створювали Місто для людей: Про покоління сумчан, які за два десятиріччя (1970—1990) перетворили колись повітове містечко у сучасний обласний центр / [авт. кол.: А. Д. Бондаренко, М. Т. Ільченко, В. О. Гугля та ін.]. — Вид. 3-є, доопрац. — Суми: Мрія-1, 2018. — 135 с. — ISBN 966-566-695-0.