www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проза Про за лат prosa від prosa oratio пряма мова що вільно розвивається й рухається мовлення не організоване ритмічно

Проза

Про́за (лат. prosa, від prosa oratio — пряма мова, що вільно розвивається й рухається) — мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. Проза — один із двох основних типів літературної творчості. Поезія і проза — глибоко своєрідні сфери мистецтва, які розрізняються і формою, і змістом, і своїм місцем в історії літератури.

Іноді термін проза вживається як протиставлення художньої літератури взагалі літературі науковій, публіцистичній чи технічній, тобто літературі, яка не належить до мистецтва.

Спочатку в давньогрецькій літературі будь-яка художня словесність називалася поезією. Однак саме поняття художності у грецькій культурі було нерозривно пов'язано з ритмічністю, і, отже, велика частина літературних творів мала віршовану форму. Пізніше ритмічно організовану мову стали називати віршем, в протиставлення мови, не пов'язаної з ритмом. Давні римляни, продовжувачі грецької культури, стали називати її прозою. У Квінтіліана зустрічається вираз «oratio prosa», у Сенеки — просто «prosa» для позначення вільної мови, не пов'язаної ритмічними повтореннями.

Тлумачення терміну «проза»

Донедавна прозою (на відміну від поезії) вважали усі нехудожні словесні твори; подібний слововжиток спостерігається навіть у 20 ст. В українській літературі поняття прози як повноправного мистецтва слова поширилося у після шевченківський період.

Художня проза у власному розумінні цього слова — порівняно пізнє явище, яке інтенсивно формувалося ще з доби Відродження. У давній і середньовічній літературі проза мала специфічне призначення: у прозі творились, як правило, лише напівхудожні, «змішані» твори прикладного характеру (історичні хроніки, філософські діалоги, ораторські твори, описи подорожей тощо) або ж твори «низьких», комічних жанрів (фарси, деякі види сатири і т.ін.).

Проза тих часів — це так звана ритмічна проза, яка за своєю формою наближалася до вірша, сприймалася як своєрідне відгалуження поезії. Наприклад, у києво-руській прозі наявна послідовна ритмічна організація: текст членувався на більш-менш рівні відтинки (колони), котрі часто завершувалися (чи починалися) співзвучними дієслівними або іменниковими формами, що виступали прообразом рими. Лише починаючи з доби Відродження (в українській літературі значно пізніше) формується проза, а з доби Просвітництва вона посідає провідну роль у літературі.

Історія

У Стародавній Греції разом із поезією існувала і художня проза: міфи, перекази, казки, комедії. Ці жанри не розглядалися як поетичні, оскільки міф для древніх греків був явищем не художнім, а релігійним, переказ — історичним, казка — побутовим, комедія вважалася дуже приземленою. До нехудожньої прози відносили твори ораторські, політичні, пізніше наукові. Таким чином в античному світі, Стародавньому Римі та потім в середньовічній Європі проза знаходилася на другому плані, представляючи собою літературу побутову або публіцистичну, в протиставлення високохудожньої поезії.

До другої половини середньовіччя становище стало поступово змінюватися. Разом з руйнуванням спочатку античного, а потім і феодального суспільства поступово зменшується кількість написаних поем, трагедій, од. У зв'язку з розвитком торгової буржуазії, її культурним та ідейним зростанням, на основі культури великих міст все більше ростуть і розвиваються прозові жанри. Виникають повість, новела, слідом за ними з'являється роман. Старі поетичні жанри, що грали основну роль у літературі феодалізму і рабовласницького суспільства, поступово втрачають своє основне, провідне значення, хоча аж ніяк не зникають з літератури. Однак нові жанри, які відіграють основну роль спочатку в буржуазних стилях, а потім і у всій літературі капіталістичного суспільства, явно тяжіють до прози. Художня проза починає сперечатися з поезією за ведуче місце, стає поруч з нею, а ще пізніше, в епоху розквіту капіталізму, навіть відтісняє її. До XIX століття письменники-прозаїки, новелісти і романісти, стають найпомітнішими фігурами в художній літературі, даючи суспільству ті великі типові узагальнення, які в епоху торжества поезії дали творці поем і трагедій.

Організація прози

Донині не розв'язано питання про формальну організацію художньої прози. Досить поширеною є думка, що за своєю організацією проза не має принципових відмінностей від повсякденного побутового мовлення. Її опоненти небезпідставно стверджують, що в прозових жанрах є своя складна і внутрішньо закономірна структура, яка принципово відрізняється від віршового ритму і при цьому усе ж виводить прозу за межі буденної мови (Гюстав Флобер, Антон Чехов, Михайло Коцюбинський, Ернест Хемінгуей та ін.), вимагаючи від автора не меншої напруги й майстерності, ніж вірш.

Художня своєрідність прози не вичерпується принципами зовнішньої організації мови. У прозі домінують суттєво відмінні способи та форми словесної образності від тих, якими користується поезія. Так, різні види тропів, які здебільшого мають велике значення для організації поетичного мовлення, у прозі посідають куди менш помітне місце.

Якщо в поезії джерелом «художньої енергії» є взаємодія, взаємно віддзеркалення словесних вимислів, здійснюване різними формами зіставлення слів (порівняння, метафора, метонімія тощо), то для прози найхарактернішою є взаємодія різних мовних планів: мови автора, оповідача, персонажів. Через взаємно віддзеркалення цих мовних планів здійснюється осмислення й оцінка зображуваного.

Художньо-словесна тканина у прозі (порівняно з поезією) постає більш «прозорою», що, здавалось би, відтворює певну життєву реальність безпосередньо. Разом з тим постійно відчутна образна сила митця, майстерність володіння словом, згармонійована точність і ясність мовних планів. Значно більшу роль у прозі відіграє сюжет, послідовний розвиток дії; предметнішими та більш визначеними є характери та обставини.

Літературні жанри в прозі

Попри те, що поняття визначає зміст твору, а не його форму, більшість жанрів тяжіє або до поетичного написання (поеми, п'єси), або до прози (романи, повісті). Такий поділ, однак, не можна сприймати буквально, тому що існує безліч прикладів, коли твори різних жанрів писалися в незвичайній для них формі. Прикладами цього можуть служити романи і новели, написані у віршованій формі. Крім того, існують жанри, які однаково часто пишуться як у прозі, так і у віршах (казка).

До числа літературних жанрів, які традиційно належать до прози, входять:

  • Роман — великий за обсягом оповідний твір зі складним та розвиненим сюжетом.
  • Повість — рід епічної поезії, близький до роману, зображує якийсь епізод з життя; від роману відрізняється меншою повнотою і широтою картин побуту, звичаїв.
  • Новела, або коротка повість — літературний малий оповідний жанр, проміжний за розміром між повістю та оповіданням, через близькість за обсягом до оповідання іноді дає привід для їх ототожнення, проте відрізняється від нього генезисом, історією та структурою.
  • Оповідання — мала епічна жанрова форма художньої літератури — невелика за обсягом зображених явищ життя, а звідси й за обсягом свого тексту.
  • Есе — прозовий твір невеликого об'єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і точно не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмета.
  • Епопея — монументальний за формою епічний твір, що відрізняється загальнонародною проблематикою.
  • Біографія — твір, у якому викладається історія життя і діяльності будь-якої особи.

Джерело

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Проза

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pro za lat prosa vid prosa oratio pryama mova sho vilno rozvivayetsya j ruhayetsya movlennya ne organizovane ritmichno ne vritmovane literaturnij tvir abo sukupnist tvoriv napisanih nevirshovanoyu movoyu Proza odin iz dvoh osnovnih tipiv literaturnoyi tvorchosti Poeziya i proza gliboko svoyeridni sferi mistectva yaki rozriznyayutsya i formoyu i zmistom i svoyim miscem v istoriyi literaturi Inodi termin proza vzhivayetsya yak protistavlennya hudozhnoyi literaturi vzagali literaturi naukovij publicistichnij chi tehnichnij tobto literaturi yaka ne nalezhit do mistectva Spochatku v davnogreckij literaturi bud yaka hudozhnya slovesnist nazivalasya poeziyeyu Odnak same ponyattya hudozhnosti u greckij kulturi bulo nerozrivno pov yazano z ritmichnistyu i otzhe velika chastina literaturnih tvoriv mala virshovanu formu Piznishe ritmichno organizovanu movu stali nazivati virshem v protistavlennya movi ne pov yazanoyi z ritmom Davni rimlyani prodovzhuvachi greckoyi kulturi stali nazivati yiyi prozoyu U Kvintiliana zustrichayetsya viraz oratio prosa u Seneki prosto prosa dlya poznachennya vilnoyi movi ne pov yazanoyi ritmichnimi povtorennyami Zmist 1 Tlumachennya terminu proza 2 Istoriya 3 Organizaciya prozi 4 Literaturni zhanri v prozi 5 Dzherelo 6 PosilannyaTlumachennya terminu proza RedaguvatiDonedavna prozoyu na vidminu vid poeziyi vvazhali usi nehudozhni slovesni tvori podibnij slovovzhitok sposterigayetsya navit u 20 st V ukrayinskij literaturi ponyattya prozi yak povnopravnogo mistectva slova poshirilosya u pislya shevchenkivskij period Hudozhnya proza u vlasnomu rozuminni cogo slova porivnyano piznye yavishe yake intensivno formuvalosya she z dobi Vidrodzhennya U davnij i serednovichnij literaturi proza mala specifichne priznachennya u prozi tvorilis yak pravilo lishe napivhudozhni zmishani tvori prikladnogo harakteru istorichni hroniki filosofski dialogi oratorski tvori opisi podorozhej tosho abo zh tvori nizkih komichnih zhanriv farsi deyaki vidi satiri i t in Proza tih chasiv ce tak zvana ritmichna proza yaka za svoyeyu formoyu nablizhalasya do virsha sprijmalasya yak svoyeridne vidgaluzhennya poeziyi Napriklad u kiyevo ruskij prozi nayavna poslidovna ritmichna organizaciya tekst chlenuvavsya na bilsh mensh rivni vidtinki koloni kotri chasto zavershuvalisya chi pochinalisya spivzvuchnimi diyeslivnimi abo imennikovimi formami sho vistupali proobrazom rimi Lishe pochinayuchi z dobi Vidrodzhennya v ukrayinskij literaturi znachno piznishe formuyetsya proza a z dobi Prosvitnictva vona posidaye providnu rol u literaturi Istoriya RedaguvatiU Starodavnij Greciyi razom iz poeziyeyu isnuvala i hudozhnya proza mifi perekazi kazki komediyi Ci zhanri ne rozglyadalisya yak poetichni oskilki mif dlya drevnih grekiv buv yavishem ne hudozhnim a religijnim perekaz istorichnim kazka pobutovim komediya vvazhalasya duzhe prizemlenoyu Do nehudozhnoyi prozi vidnosili tvori oratorski politichni piznishe naukovi Takim chinom v antichnomu sviti Starodavnomu Rimi ta potim v serednovichnij Yevropi proza znahodilasya na drugomu plani predstavlyayuchi soboyu literaturu pobutovu abo publicistichnu v protistavlennya visokohudozhnoyi poeziyi Do drugoyi polovini serednovichchya stanovishe stalo postupovo zminyuvatisya Razom z rujnuvannyam spochatku antichnogo a potim i feodalnogo suspilstva postupovo zmenshuyetsya kilkist napisanih poem tragedij od U zv yazku z rozvitkom torgovoyi burzhuaziyi yiyi kulturnim ta idejnim zrostannyam na osnovi kulturi velikih mist vse bilshe rostut i rozvivayutsya prozovi zhanri Vinikayut povist novela slidom za nimi z yavlyayetsya roman Stari poetichni zhanri sho grali osnovnu rol u literaturi feodalizmu i rabovlasnickogo suspilstva postupovo vtrachayut svoye osnovne providne znachennya hocha azh niyak ne znikayut z literaturi Odnak novi zhanri yaki vidigrayut osnovnu rol spochatku v burzhuaznih stilyah a potim i u vsij literaturi kapitalistichnogo suspilstva yavno tyazhiyut do prozi Hudozhnya proza pochinaye sperechatisya z poeziyeyu za veduche misce staye poruch z neyu a she piznishe v epohu rozkvitu kapitalizmu navit vidtisnyaye yiyi Do XIX stolittya pismenniki prozayiki novelisti i romanisti stayut najpomitnishimi figurami v hudozhnij literaturi dayuchi suspilstvu ti veliki tipovi uzagalnennya yaki v epohu torzhestva poeziyi dali tvorci poem i tragedij Organizaciya prozi RedaguvatiDonini ne rozv yazano pitannya pro formalnu organizaciyu hudozhnoyi prozi Dosit poshirenoyu ye dumka sho za svoyeyu organizaciyeyu proza ne maye principovih vidminnostej vid povsyakdennogo pobutovogo movlennya Yiyi oponenti nebezpidstavno stverdzhuyut sho v prozovih zhanrah ye svoya skladna i vnutrishno zakonomirna struktura yaka principovo vidriznyayetsya vid virshovogo ritmu i pri comu use zh vivodit prozu za mezhi budennoyi movi Gyustav Flober Anton Chehov Mihajlo Kocyubinskij Ernest Heminguej ta in vimagayuchi vid avtora ne menshoyi naprugi j majsternosti nizh virsh Hudozhnya svoyeridnist prozi ne vicherpuyetsya principami zovnishnoyi organizaciyi movi U prozi dominuyut suttyevo vidminni sposobi ta formi slovesnoyi obraznosti vid tih yakimi koristuyetsya poeziya Tak rizni vidi tropiv yaki zdebilshogo mayut velike znachennya dlya organizaciyi poetichnogo movlennya u prozi posidayut kudi mensh pomitne misce Yaksho v poeziyi dzherelom hudozhnoyi energiyi ye vzayemodiya vzayemno viddzerkalennya slovesnih vimisliv zdijsnyuvane riznimi formami zistavlennya sliv porivnyannya metafora metonimiya tosho to dlya prozi najharakternishoyu ye vzayemodiya riznih movnih planiv movi avtora opovidacha personazhiv Cherez vzayemno viddzerkalennya cih movnih planiv zdijsnyuyetsya osmislennya j ocinka zobrazhuvanogo Hudozhno slovesna tkanina u prozi porivnyano z poeziyeyu postaye bilsh prozoroyu sho zdavalos bi vidtvoryuye pevnu zhittyevu realnist bezposeredno Razom z tim postijno vidchutna obrazna sila mitcya majsternist volodinnya slovom zgarmonijovana tochnist i yasnist movnih planiv Znachno bilshu rol u prozi vidigraye syuzhet poslidovnij rozvitok diyi predmetnishimi ta bilsh viznachenimi ye harakteri ta obstavini Literaturni zhanri v prozi RedaguvatiPopri te sho ponyattya viznachaye zmist tvoru a ne jogo formu bilshist zhanriv tyazhiye abo do poetichnogo napisannya poemi p yesi abo do prozi romani povisti Takij podil odnak ne mozhna sprijmati bukvalno tomu sho isnuye bezlich prikladiv koli tvori riznih zhanriv pisalisya v nezvichajnij dlya nih formi Prikladami cogo mozhut sluzhiti romani i noveli napisani u virshovanij formi Krim togo isnuyut zhanri yaki odnakovo chasto pishutsya yak u prozi tak i u virshah kazka Do chisla literaturnih zhanriv yaki tradicijno nalezhat do prozi vhodyat Roman velikij za obsyagom opovidnij tvir zi skladnim ta rozvinenim syuzhetom Povist rid epichnoyi poeziyi blizkij do romanu zobrazhuye yakijs epizod z zhittya vid romanu vidriznyayetsya menshoyu povnotoyu i shirotoyu kartin pobutu zvichayiv Novela abo korotka povist literaturnij malij opovidnij zhanr promizhnij za rozmirom mizh povistyu ta opovidannyam cherez blizkist za obsyagom do opovidannya inodi daye privid dlya yih ototozhnennya prote vidriznyayetsya vid nogo genezisom istoriyeyu ta strukturoyu Opovidannya mala epichna zhanrova forma hudozhnoyi literaturi nevelika za obsyagom zobrazhenih yavish zhittya a zvidsi j za obsyagom svogo tekstu Ese prozovij tvir nevelikogo ob yemu i vilnoyi kompoziciyi sho virazhaye individualni vrazhennya ta mirkuvannya z konkretnogo privodu chi pitannya i tochno ne pretenduye na viznachalne abo vicherpne traktuvannya predmeta Epopeya monumentalnij za formoyu epichnij tvir sho vidriznyayetsya zagalnonarodnoyu problematikoyu Biografiya tvir u yakomu vikladayetsya istoriya zhittya i diyalnosti bud yakoyi osobi Dzherelo RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ProzaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007Posilannya RedaguvatiProza Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1510 1000 ekz https archive org stream literaturoznavchat2 page n277 mode 2up Proza Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 277 278 Proza Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 449 634 s Prikladi ese Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proza amp oldid 39667218