www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рима Ри ма грец rhýthmos мірність сумірність узгодженість співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах

Рима

Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул, або перебувати в середині віршового рядка. У множині може вживатися у значенні вірша.

Роль рими

Рима як звукове, а не графічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава — держава), навіть групи слів (складна рима: характерника — химерний кат}), зрідка — цілі рядки (панторима), тісно пов'язується з ритмомелодикою, лексикою, синтаксисом, строфікою віршованого мовлення. Попри те, що їй відводиться чільна роль у ліричній композиції та строфотворенні, вона виконує й інші функції: естетичну, мнемотехнічну, магічну, ритмоінтонаційну, жанрововизначальну.

Рима також виповнюється важливим смисловим навантаженням, поглиблюючи основний зміст поетичного твору:

Тут, зважаючи на послідовність римування даної строфи (кільцеве та суміжне), відповідно у прямішій формі розкривається екзистенціальне переживання поета: печаль — (між) проваль; безмежна — обережно. Водночас рима відбиває і певні нюанси, приховані в основному поетичному тексті. Тому вважати її за версифікаторську оздобу безпідставно. Як свідчення шляхетного смаку та інтелектуальної винахідливості, рима вказує на невичерпні можливості одухотвореної версифікації, навіть у межах канонічних форм, на переборення шаблонності банальної, зуживаної рими завдяки свіжій, вишуканій, неординарній.

Різновиди рими

За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на чоловічі (наголос на останньому складі), жіночі (наголос на передостанньому складі), дактилічні (наголос на третьому складі з кінця) та гіпердактилічні (наголос на четвертому складі з кінця). Чоловічу риму ще називають окситонною, жіночу — парокситонною, а дактилічну пропарокситонною.

За якістю співзвуч бувають багаті та бідні, за частинами мови — граматична (іменникова, дієслівна тощо), неграматична (римуються слова різних частин мови), за повнотою суголось — тонічні і приблизні, за розташуванням у строфі — суміжні (парні), перехресні, кільцеві (охопні), тернарні, кватернарні, за грою значень — каламбурні, залежно від інтервалу чи за відсутністю його. Подеколи трапляється різнонаголошена рима та холоста.

За своїм розташуванням у вірші рими поділяються на панторими (олорими), ехорими (відлуння-рими) та інші.

Правлячи за основний чинник строфотворення, рима поширена й у астрофічному вірші, може не вживатися у строфі (білий вірш, білий сонет).

Історія рими

Переважна більшість творів сучасної поезії — римована, однак в античній версифікації рима була майже не відома, хоч подеколи траплялася (двовірш Горація у «Посланні до Пізонів»). Вважається, що рима запровадилася пізньолатинською (християнські гімни 4 ст.) та давньонімецькою («Книга Євангелій» Отфріда 862) поезією, а відтоді з 9 ст., зазнала поширення і канонізації.

Слово «рима» в ряді мов було чоловічого роду (німецька, польська) та жіночого (італійська, іспанська, французька, англійська, російська, українська), подеколи застосовувалось у значенні «вірш» (Італія, Іспанія).

В добу класицизму, зорієнтовану на антику, відбулася деканонцізація рими, що позначилося на творчості Ж. Расіна, Ф.-Г. Клопштока, пізніше — Ф. Гельдерліна, романтика за світовідчуванням, однак усунути її з поезії не могли. І сьогодні вона співіснує поряд з неримованим віршем, виявляючи свій невичерпний потенціал.

В Україні до середини 18 століття «нормативною» вважалася жіноча рима, мода на яку прийшла із польської поезії (у польській мові наголос у багатоскладових словах завжди ставиться на передостанньому складі). Одним з перших українських авторів, які почали вживати чоловічі рими (а також неточні рими) в староукраїнській та російській мовах, став Григорій Сковорода.

Див. також

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ri ma grec rhythmos mirnist sumirnist uzgodzhenist spivzvuchchya zakinchen u sumizhnih ta blizko roztashovanih slovah yaki mozhut buti na misci klauzul abo perebuvati v seredini virshovogo ryadka U mnozhini mozhe vzhivatisya u znachenni virsha Zmist 1 Rol rimi 2 Riznovidi rimi 3 Istoriya rimi 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaRol rimi RedaguvatiRima yak zvukove a ne grafichne yavishe ohoplyuye ritmichnij akcent i nastupni za nim zvuki irzhava derzhava navit grupi sliv skladna rima harakternika himernij kat zridka cili ryadki pantorima tisno pov yazuyetsya z ritmomelodikoyu leksikoyu sintaksisom strofikoyu virshovanogo movlennya Popri te sho yij vidvoditsya chilna rol u lirichnij kompoziciyi ta strofotvorenni vona vikonuye j inshi funkciyi estetichnu mnemotehnichnu magichnu ritmointonacijnu zhanrovoviznachalnu Rima takozh vipovnyuyetsya vazhlivim smislovim navantazhennyam pogliblyuyuchi osnovnij zmist poetichnogo tvoru O Bozhe mij taka meni pechal i samota moya taka bezmezhna nema vitchizni Oko oberezhno obmacuye dorogu mizh proval V Stus Tut zvazhayuchi na poslidovnist rimuvannya danoyi strofi kilceve ta sumizhne vidpovidno u pryamishij formi rozkrivayetsya ekzistencialne perezhivannya poeta pechal mizh proval bezmezhna oberezhno Vodnochas rima vidbivaye i pevni nyuansi prihovani v osnovnomu poetichnomu teksti Tomu vvazhati yiyi za versifikatorsku ozdobu bezpidstavno Yak svidchennya shlyahetnogo smaku ta intelektualnoyi vinahidlivosti rima vkazuye na nevicherpni mozhlivosti oduhotvorenoyi versifikaciyi navit u mezhah kanonichnih form na pereborennya shablonnosti banalnoyi zuzhivanoyi rimi zavdyaki svizhij vishukanij neordinarnij Riznovidi rimi RedaguvatiZa miscem ritmichnogo akcentu nagolosu v sugolosnih slovah rimi podilyayutsya na cholovichi nagolos na ostannomu skladi zhinochi nagolos na peredostannomu skladi daktilichni nagolos na tretomu skladi z kincya ta giperdaktilichni nagolos na chetvertomu skladi z kincya Cholovichu rimu she nazivayut oksitonnoyu zhinochu paroksitonnoyu a daktilichnu proparoksitonnoyu Za yakistyu spivzvuch buvayut bagati ta bidni za chastinami movi gramatichna imennikova diyeslivna tosho negramatichna rimuyutsya slova riznih chastin movi za povnotoyu sugolos tonichni i priblizni za roztashuvannyam u strofi sumizhni parni perehresni kilcevi ohopni ternarni kvaternarni za groyu znachen kalamburni zalezhno vid intervalu chi za vidsutnistyu jogo Podekoli traplyayetsya riznonagoloshena rima ta holosta Za svoyim roztashuvannyam u virshi rimi podilyayutsya na pantorimi olorimi ehorimi vidlunnya rimi ta inshi Pravlyachi za osnovnij chinnik strofotvorennya rima poshirena j u astrofichnomu virshi mozhe ne vzhivatisya u strofi bilij virsh bilij sonet Istoriya rimi RedaguvatiPerevazhna bilshist tvoriv suchasnoyi poeziyi rimovana odnak v antichnij versifikaciyi rima bula majzhe ne vidoma hoch podekoli traplyalasya dvovirsh Goraciya u Poslanni do Pizoniv Vvazhayetsya sho rima zaprovadilasya piznolatinskoyu hristiyanski gimni 4 st ta davnonimeckoyu Kniga Yevangelij Otfrida 862 poeziyeyu a vidtodi z 9 st zaznala poshirennya i kanonizaciyi Slovo rima v ryadi mov bulo cholovichogo rodu nimecka polska ta zhinochogo italijska ispanska francuzka anglijska rosijska ukrayinska podekoli zastosovuvalos u znachenni virsh Italiya Ispaniya V dobu klasicizmu zoriyentovanu na antiku vidbulasya dekanoncizaciya rimi sho poznachilosya na tvorchosti Zh Rasina F G Klopshtoka piznishe F Gelderlina romantika za svitovidchuvannyam odnak usunuti yiyi z poeziyi ne mogli I sogodni vona spivisnuye poryad z nerimovanim virshem viyavlyayuchi svij nevicherpnij potencial V Ukrayini do seredini 18 stolittya normativnoyu vvazhalasya zhinocha rima moda na yaku prijshla iz polskoyi poeziyi u polskij movi nagolos u bagatoskladovih slovah zavzhdi stavitsya na peredostannomu skladi Odnim z pershih ukrayinskih avtoriv yaki pochali vzhivati cholovichi rimi a takozh netochni rimi v staroukrayinskij ta rosijskij movah stav Grigorij Skovoroda Div takozh RedaguvatiRimivnikLiteratura RedaguvatiLiteraturoznavchij slovnik dovidnik Roman Grom yak Yurij Kovaliv ta in K Akademiya 1997 S 592 594 Rima Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya 624 s S 322 323 Posilannya RedaguvatiRima Shevchenka Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 474 480 Bagata rima Bidna rima Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 71 87 Rima Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 476 634 s Rimi Ukrayini imovirnisnij onlajnovij poshuk tochnih ta netochnih rim Arhivovano 19 chervnya 2011 u Wayback Machine Lev Lukomskij Pidbir rimi Arhivovano 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine oglyad programnih zasobiv dlya pidboru ukrayinskih rim Onlajn slovnik ukrayinskih rim Arhivovano 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 240 359 mode 1up view theater Vnutrishnya rima Gramatichna rima Ehorima Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 197 240 359 284 322 323 489 516 mode 1up view theater Odnogrupna rima Prosta rima Rima Tochna rima Usichena rima Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 146 284 322 323 489 516 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rima amp oldid 39633562