www.wikidata.uk-ua.nina.az

Строфа дав гр στροφή поворот зміна коло поєднання рядків у вірші що мають певний віршовий розмір ритм і мають інтонаційн

Строфа

Строфа́ (дав.-гр. στροφή «поворот», зміна, коло) — поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір, ритм, і мають інтонаційно-синтаксичну будову. У римованій поезії також має певну схему римування. У творі, що складається з кількох строф, метрична, римічна та ін. структура кожної наступної строфи повторює структуру першої строфи.

Визначення

Строфа — фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється у поетичному творі, об'єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістовна завершеність тощо).

Проте безпідставно ототожнювати строфу з будь-яким версифікаційним елементом, зокрема з римуванням, бодай тому, що вона наявна у білому вірші, де композиційну функцію, притаманну римам, виконують клаузули.

Термін «строфа» виник в античній трагедії, означав відтинок пісні, що виконувався між двома поворотами в урочистій процесії хору (обидві однаково побудовані частини називалися строфою та антистрофою).

Класифікація

Типологізація строфи як естетично відчутного і важливого прояву ритмоінтонаційної та змістової цілісності вірша залежить від його внутрішньої структури. Наймінімальнішою строфою вважається двовірш (дистих), максимальною — вісімнадцятивірш, де береться за основу схема римування, на відміну від античної верисфікації, яка у своєму метричному (квантативному) віршуванні спиралася на чергування різної кількості стоп (алкеєва строфа, сапфічна строфа тощо).

У силабо-тонічній системі, крім двовіршів (дистихів), розрізняються тривірші (терцети, терцини), чотиривірші (катрени), п'ятивірші, шестивірші (секстини), восьмивірші (октави), дев'ятивірші (нони), десятивірші (децими) та інші. Існують також «тверді строфічні форми», що мають тільки їм властиву внутрішню конструкцію: сонет, тріолет, рондо, рондель, рубаї тощо.

Історично можливі зв'язки між строфою та віршовим розміром (александрійський вірш українського шестистопного ямба) або жанром (децима оди) тощо.

Див. також (види строф)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Strofa dav gr strofh povorot zmina kolo poyednannya ryadkiv u virshi sho mayut pevnij virshovij rozmir ritm i mayut intonacijno sintaksichnu budovu U rimovanij poeziyi takozh maye pevnu shemu rimuvannya U tvori sho skladayetsya z kilkoh strof metrichna rimichna ta in struktura kozhnoyi nastupnoyi strofi povtoryuye strukturu pershoyi strofi Zmist 1 Viznachennya 2 Klasifikaciya 3 Div takozh vidi strof 4 Dzherela 5 Posilannya Viznachennya Redaguvati Strofa fonichno vikinchena virshova spoluka yaka povtoryuyetsya u poetichnomu tvori ob yednana zdebilshogo spilnim rimuvannyam predstavlena intonacijnoyu ta ritmiko sintaksichnoyu cilisnistyu vidmezhovana vid analogichnih spoluk pomitnoyu pauzoyu ta inshimi chinnikami zakinchennya rimovanogo ryadu vidnosna zmistovna zavershenist tosho Prote bezpidstavno ototozhnyuvati strofu z bud yakim versifikacijnim elementom zokrema z rimuvannyam bodaj tomu sho vona nayavna u bilomu virshi de kompozicijnu funkciyu pritamannu rimam vikonuyut klauzuli Termin strofa vinik v antichnij tragediyi oznachav vidtinok pisni sho vikonuvavsya mizh dvoma povorotami v urochistij procesiyi horu obidvi odnakovo pobudovani chastini nazivalisya strofoyu ta antistrofoyu Klasifikaciya Redaguvati Tipologizaciya strofi yak estetichno vidchutnogo i vazhlivogo proyavu ritmointonacijnoyi ta zmistovoyi cilisnosti virsha zalezhit vid jogo vnutrishnoyi strukturi Najminimalnishoyu strofoyu vvazhayetsya dvovirsh distih maksimalnoyu visimnadcyativirsh de beretsya za osnovu shema rimuvannya na vidminu vid antichnoyi verisfikaciyi yaka u svoyemu metrichnomu kvantativnomu virshuvanni spiralasya na cherguvannya riznoyi kilkosti stop alkeyeva strofa sapfichna strofa tosho U silabo tonichnij sistemi krim dvovirshiv distihiv rozriznyayutsya trivirshi terceti tercini chotirivirshi katreni p yativirshi shestivirshi sekstini vosmivirshi oktavi dev yativirshi noni desyativirshi decimi ta inshi Isnuyut takozh tverdi strofichni formi sho mayut tilki yim vlastivu vnutrishnyu konstrukciyu sonet triolet rondo rondel rubayi tosho Istorichno mozhlivi zv yazki mizh strofoyu ta virshovim rozmirom aleksandrijskij virsh ukrayinskogo shestistopnogo yamba abo zhanrom decima odi tosho Div takozh vidi strof RedaguvatiOnyeginska strofa Ronsarova strofa SekstinaDzherela RedaguvatiStrofa Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 644 Posilannya Redaguvati https archive org stream literaturoznavchat1 page n223 mode 2up Geterometrichna strofa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 224 437 438 mode 1up view theater https archive org stream literaturoznavchat2 page n299 mode 2up P yativirsh Strofa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 299 437 438 Strofa Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 491 ISBN 978 966 439 921 7 Ekvimetrichnist Ekviritmichnist Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 169 634 s Melostrofa Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 361 362 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Strofa amp oldid 37570434