Кутаї́сі (груз. ქუთაისი) — друге за розміром місто в Грузії та столиця історичної області Імеретії. Знаходиться на відстані 221 км від Тбілісі, та нараховує 147 635 мешканців (перепис 2014 року). З 2012 року в Кутаїсі розташовані уряд та парламент Грузії.
| груз. ქუთაისი | ||||
| ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 42°15′00″ пн. ш. 42°42′00″ сх. д.H G O | ||||
| Країна | Грузія | |||
| Мхаре | Грузія | |||
| Муніципалітет | Імереті | |||
| Адміністративний центр | Імереті, Імеретінське царство, Кутаїська губернія, Колхіда, Грузія, Грузинське царство, Kingdom of Western Georgiad, Q104164157?, Q104164186?, Q104164209? і Kutaisskij Countyd | |||
| | ||||
| Засновано | 3 століття до н. е. | |||
| | ||||
| Висота над р.м. | 120 м | |||
| Площа | 67,7 км² | |||
| Населення | 147 900 осіб (2015) | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Міста-побратими | Познань, Ашкелон, Віторія-Гастейс, Пловдив, Ліон, Байонна, Гельзенкірхен, Тяньцзінь, Тула, Донецьк, Харків, Львів (16 жовтня 2002), Самсун, Гянджа, Нікея, Ґюмрі, Ньюпорт (1989), Решт, Карс, Лесковац, Коламбія (1997), Сомбатгей, Миколаїв, Унгени (2015), Житомир, Цзінань (26 травня 2016) | |||
| Телефонний код | +995-(431) | |||
| Поштовий індекс | 4600–4699 (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Вебсторінка | kutaisi.gov.ge | |||
| Мер | Йосеб Хахалейшвілі (Грузинська мрія — Демократична Грузія) | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 828310 | |||
| OpenStreetMap | r8742174 ·R | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
| Кутаїсі Кутаїсі (Грузія) | ||||
| Кутаїсі Кутаїсі (Імереті) | ||||
| Кутаїсі у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Давні назви міста: აია (Ая), ქუთაია (Кутаїс), ქოითაია (Коїтая), ქოთიაიონი (Котіаїоні), ქვათათისი (Квататісі).
Історія Редагувати
Перші згадки в історії відносяться до IV-III століть до н. е. З 806 — столиця Абхазького царства. До визволення Тбілісі (1122) від турків-сельджуків був резиденцією грузинських царів. З XV століття центр Імеретинського царства. В 1760-х був захоплений турками і відібраний російськими та імеретинськими військами в 1770 році. В 1810 приєднаний до Росії. З 1846 центр Кутаїської губернії.
В роки радянської влади — другий за значенням промисловий центр Грузії. Були побудовані автомобільний, тракторний, литопонний, електромеханічний та ін. заводи.
Після розпаду СРСР економіка міста, як і всієї Грузії, впала в глибоку кризу, з якої не вийшла й досі (2004).
Клімат Редагувати
Клімат вологий субтропічний, відзначається сильними вітрами в весняно-осінній період. Середня температура січня +4 °C, липня +23 °C. Екстремальні значення температури: влітку +44 °C, взимку −17 °C.
| Кліматограма Кутаїсі | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
155 7 −1 | 127 9 0 | 156 7 3 | 126 12 7 | 122 18 12 | 131 26 16 | 107 29 20 | 101 30 20 | 124 25 16 | 147 20 12 | 142 13 5 | 152 9 1 |
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 1590 мм. Джерело: Кутаїсі «Climate-Data.org» (англ.) |
Населення Редагувати
Транспорт Редагувати
Основним транспортом в Кутаїсі на цей момент (2014 рік) є маршрутки.
Також біля міста розташований міжнародний аеропорт Копітнарі, який був реконструйований та знову відкритий наприкінці 2012 року.
До 2009 р. в місті діяла тролейбусна система.
Культура Редагувати
- Грузинський кутаїський театр ім. Ладо Месхішвілі
- Кутаїський державний історичний музей
Пам'ятки Редагувати
- Собор Баграті і Гелатський монастир — пам'ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
- Монастир Моцамета;
- Сатаплі;
- Меморіал військової слави (знесений 19 грудня 2009).
У 2012 р. завершено спорудження нової будівлі Парламенту Грузії, який переїхав сюди з Тбілісі. Перше засідання новообраного парламенту відбулося 21 жовтня 2012.
Міста-побратими Редагувати
Відомі люди Редагувати
Уродженці Редагувати
- Чхеїдзе Нуца Платонівна (1881—1963) — радянська грузинська актриса
- Васіл Амашукелі (1886—1977) — перший грузинський кінорежисер, автор документальних фільмів
- Анджапарідзе Веріко Івліанівна (1897—1987) — грузинська актриса театру і кіно
- Анджапарідзе Мері Івліанівна (1904—1980) — радянська кінорежисерка та сценаристка
- Шавгулідзе Георгій Володимирович (1910—1959) — радянський грузинський актор театру і кіно
- Ландія Микола Олександрович (1919—1984) — радянський хімік-неорганик і физикохимик
- Шенгелія Леван Олександрович (1921—2009) — російський художник, кінорежисер
- Абуладзе Тенгіз Євгенович (1924—1994) — грузинський радянський кінорежисер
- Додо Чічінадзе (1926—2009) — радянська і грузинська акторка.
- Сокира-Яхонтов Віктор Миколайович — український військовий діяч, генеральний хорунжий армії Української Держави.
- Шветія Михеїл Олександрович (* 1977) — грузинський футболіст, фланговий півзахисник, нападник, згодом — футбольний тренер.
- Какабадзе Платон Михайлович (груз. პლატონ კაკაბაძე; сценічний псевдонім Імерелі; 1864—1895) — оперний співак (тенор), закінчив Кутаїську класичну гімназію.
Примітки Редагувати
- ↑ http://geostat.ge/cms/site_images/_files/english/population/01%20Population%20by%20municipalities%20for%20the%20beginning%20of%20the%20year.xls
- ↑ https://kutaisi.gov.ge/en/news-category/საგარეო-ურთიერთობები
- http://www.plovdiv.bg/about-plovdiv/побратимени-градове/
- https://zt-rada.gov.ua/?items=54
- Пошта Грузії — 1805.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 травня 2014.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутаїсі |
- kutaisi.gov.ge — офіційний сайт «Кутаїсі».
- http://www.kutaisi.com.ge/ [ 8 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Кутаїсі на сайті VOLOЦЮГИ [ 23 травня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |