www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сомбатгей Со мбатгей угор Szombathely нім Steinamanger хорв Sambotel словен Sombotel словац Kamenec місто на заході Угор

Сомбатгей

Со́мбатгей (угор. Szombathely, нім. Steinamanger, хорв. Sambotel, словен. Sombotel, словац. Kamenec) — місто на заході Угорщини, адміністративний центр медьє Ваш.

Сомбатгей
Szombathely
Герб Прапор
Основні дані
Країна  Угорщина
Медьє Ваш
Регіон Західне Задунав'я
Засноване 45 від Р.Х.
Населення 79 590
Площа 97,52 км²
Густота населення 821,92 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 9700
Телефонний код +36-94
Географічні координати 47°14′00″ пн. ш. 16°38′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 16.63333° сх. д. / 47.23333; 16.63333Координати: 47°14′00″ пн. ш. 16°38′00″ сх. д. / 47.23333° пн. ш. 16.63333° сх. д. / 47.23333; 16.63333
Місцева влада
Вебсторінка szombathely.hu
Мапа

Сомбатгей

Сомбатгей у Вікісховищі

Головна площа в Сомбатгеї

Сомбатгей розташований приблизно за 220 кілометрів на захід від Будапешта і за 10 кілометрів на схід від кордону з Австрією.

Через місто проходить залізниця Будапешт — Секешфегервар — Сомбатгей — Грац. Час в дорозі на поїзді до Будапешта — близько 4 годин. Автошляхи ведуть з міста на південь у бік автобану Секешфегервар E66 — Грац і на північ у бік Шопрона і Відня. Через місто протікають дві невеликі річки — Перінті і Дьендьеш.

Історія Редагувати

Саварія, римське місто Редагувати

Вид зверху

Сомбатгей є найстарішим містом в Угорщині. Місто засноване в 45 н. е. під назвою Colonia Claudia Savariensum ("Колонія Клавдія з Саварія), і було столицею Паннонії Суперіор, провінції Римської імперії. Розташовувався Сомбатгей поруч з важливим «Бурштиновим шляхом».

Імператор Костянтин Великий(272—337) відвідав Саварію декілька разів. Місто було імператорською резиденцією, існувала громадська лазня і амфітеатр. Він припинив переслідування християн. Імператор реорганізував колонію і зробив Саварію столицею провінції Паннонія Прима. Це був час процвітання Саварії. Її населення зростало, будувалось багато будівель, театрів і храмів. На початку четвертого століття у цьому місті жив римський патрицій, прийняв християнство, і пізніше став відомий як Мартін Турський (316—397).

Храм Ізіди (поч. III ст)

Після смерті імператора Валентиніана I, гуни вторглися в Паннонію, а з силами Аттіли — Саварія була окупована між 441 і 445 роками. Кілька років по тому, у 458 році, місто було зруйноване землетрусом.

У 2008 році на території міста проводились розкопки і було виявлено залишки святині Мітри

Провінції і діоцези Римської імперії у 400 р.

Місто в середні століття Редагувати

Місто залишалося населеним незважаючи на всі труднощі. Стіни міста були відновлені, багато нових будівель були побудовані з використанням каменів від зруйнованих римських будівель. Латинськомовне населення, хоча в основному пішло в Італію, та їх місце зайняли прибулі остготи і лангобарди, які змішалися з місцевим населенням.

У V—VIII століттях в місті з'явилися слов'яни і авари. У 795 році було розгромлено останніх франками (Карлом Великим), і місто перейшло під владу франків. Пізніше Саварія був захоплена Моравами, а близько 900 року місто було захоплене угорцями. У 1009 році Іштван I Святий включив Сомбатгей до складу недавно заснованого міста Дьйор.

Сомбатгей був зруйнований під час вторгнення в Європу від монголів, які в Угорщині з'явились між 1241 і 1242 роками. Однак місто швидко відбудовулося і в 1407 році отримало статус вільного королівського міста. У 1578 році Сомбатгей став столицею комітату Ваш.

Сомбатгей до 1900 року Редагувати

За часів оттоманської навали місто осаджувався турками двічі. Перший раз у 1664 році турки були змушені відступити після поразки, якої їм завдали австрійці під Сентготтхардом (див. Битва під Сентготтхардом). У 1683 році після поразки в битві під Віднем турки при відступі розграбували велике число міст, проте Сомбатгей і в цей раз врятували стіни фортеці.

Мир настав в Угорщині після того, як країна була звільнена від володарювання Османів, і припинився на початку вісімнадцятого століття, коли Ференц II Ракоці очолив революцію проти Габсбургів. На початку 1706 року місто знову потрапило під владу Габсбургів.

У червні 1710 року понад 2 тисяч жителів загинуло від чуми, а в травні 1716 року пожежа знищила більшу частину будівель міста. Лиха привели до сильного скорочення чисельності населення, що викликало приплив в Сомбатгей нових колоністів, головним чином, німців.

Місто почало процвітати знову. За підтримки Франца Зічі, єпископа Дьйор, була побудована гімназії в 1772 році. В 1777 році в місті була заснована дієцезія Сомбатгей за підтримки королеви Марії Терезії. Було знесено руїни замку і побудувано багато нових будівель, в тому числі кафедральний собор, єпископський палац і філософська школа, відкрита в 1793 році.

У 1809 році місто було окуповано Наполеоном і утримувалось ним протягом 110 днів. У 1813 році спалах холери призвів до численних жертв, а в 1817 році, дві третини Сомбатгея було знищено ще однією пожежею.

кафедральний собор, Сомбатгей

Під час революції 1848 року в районах, що знаходяться під контролем Габсбургів, Сомбатгей підтримує революцію проти династії. Не велось ніяких військових в області, і територія надалі регулювалась Габсбургами. Після австро-угорського компромісу у 1867 році — в місті знову почалось процвітання. В Залізничні прибув в 1865 році було споруджено залізницю, а в сімдесятих дев'ятнадцятого століття — Сомбатгей став важливим залізничним вузлом. Через своє зростання, в 1885 році було приєднано сусідні міста O-Perint і Szentmárton.

У 1890-х років, коли Дьюла Ехен був мер, місто дуже розвивалось. В 1895—1902 було прокладено водопровід і каналізацію, дороги були вимощені твердим покриттям, побудовано трамвайну лінію. За чотири десятиліття населення збільшилось в чотири рази.

При наступному мері — Тобіасі Бреннері, процвітання продовжувалось. Було збудовано музей, монастирі, громадську лазню і громадські туалети, музичну школу, місто отримало симфонічний оркестр.

Сомбатгей в 20 і 21 століттях Редагувати

Перша світова війна перешкодила розвитку міста. Після Тріанонського договору Угорщина втратила багато своїх західних територій, і Сомбатгей, будучи тільки за 10 кілометрів від нового державного кордону, перестав бути центром Західної Угорщини.

Карл І (імператор Австро-Угорщини) пробував собі повернути престол Угорщини. Ця спроба була зустрінута з ентузіазмом в Сомбатгей, але зусилля, спрямовані на повернення до правління в Угорщині були марні. У міжвоєнний період почалася нова ера розвитку. Було розроблено новий план розвитку. Було відкрито нові школи між 1926 і 1929 роками, професійно-технічні училища, він побудував найбільшу сучасну лікарню в Задунайській області.

Під час Другої світової війни, як і більшість угорських міст Сомбатгей піддавався інтенсивним бомбардуванням. Собатхей бомбардувався через залізницю, місцевий аеродром тощо. Значна частина будівель міста була зруйнована, в тому числі кафедральний собор і будівля міської ради.

На 28 березня 1945 року, шоста танкова СС і 6-та армія були відтіснені через річки Раба 26-ю армією (СРСР) і Третім Українським фронтом. Радянськими військами Сомбатгей було захоплено 29 березня 1945.

У 1970-х роках місто було промислово розвиненене, було побудовано багато заводів. У 1980-х роках було побудовано багато будівель, в тому числі бібліотека, громадський критий басейн, картинна галерея. Пізніше, один з районів міста — «Йошкар-Ола» — був названий так на честь фіно-угорського міста республіки Марій Ел — м. Йошкар-Ола. У свою чергу, у Марійській столиці один з районів носить назву «Сомбатгей».

У 2006 році була завершена реконструкція головної площі в центрі міста, за фінансової допомоги з фондів ЄС.

Визначні пам'ятки і події Редагувати

  • Руїни римської Саварії. Залишки храму Ісіди (початок століття III) і ранньохристиянської базиліки (IV століття).
  • Кафедральний собор міста. Побудований наприкінці XVIII століття в стилі бароко.
  • Палац єпископа. Палац у стилі рококо збудований у XVIII столітті після того, як Сомбатгей став єпископською резиденцією.
  • Міська ратуша.
  • Будинок каноніка.
  • Церква св. Мартіна. За переказами, поставлена на місці народження св. Мартина Турського.
  • Церква св. Єлизавети.
  • Синагога.
  • Музей «Саварія». Представлені численні археологічні артефакти римської епохи.
  • Історичний фестиваль «Саваріа».
  • Міська водонапірна вежа.

Персоналії Редагувати

Міста-побратими Редагувати

Фотогалерея Редагувати

Нові головній площі

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Храм Мітри (Savaria Mithraeum)[en]
  2. . Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 14 червня 2011. 

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
So mbatgej ugor Szombathely nim Steinamanger horv Sambotel sloven Sombotel slovac Kamenec misto na zahodi Ugorshini administrativnij centr medye Vash SombatgejSzombathelyGerb PraporOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye VashRegion Zahidne Zadunav yaZasnovane 45 vid R H Naselennya 79 590Plosha 97 52 km Gustota naselennya 821 92 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 9700Telefonnij kod 36 94Geografichni koordinati 47 14 00 pn sh 16 38 00 sh d 47 23333 pn sh 16 63333 sh d 47 23333 16 63333 Koordinati 47 14 00 pn sh 16 38 00 sh d 47 23333 pn sh 16 63333 sh d 47 23333 16 63333Misceva vladaVebstorinka szombathely huMapaSombatgejSombatgej u Vikishovishi Golovna plosha v SombatgeyiSombatgej roztashovanij priblizno za 220 kilometriv na zahid vid Budapeshta i za 10 kilometriv na shid vid kordonu z Avstriyeyu Cherez misto prohodit zaliznicya Budapesht Sekeshfegervar Sombatgej Grac Chas v dorozi na poyizdi do Budapeshta blizko 4 godin Avtoshlyahi vedut z mista na pivden u bik avtobanu Sekeshfegervar E66 Grac i na pivnich u bik Shoprona i Vidnya Cherez misto protikayut dvi neveliki richki Perinti i Dendesh Zmist 1 Istoriya 1 1 Savariya rimske misto 1 2 Misto v seredni stolittya 1 3 Sombatgej do 1900 roku 1 4 Sombatgej v 20 i 21 stolittyah 2 Viznachni pam yatki i podiyi 3 Personaliyi 4 Mista pobratimi 5 Fotogalereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSavariya rimske misto Redaguvati nbsp Vid zverhuSombatgej ye najstarishim mistom v Ugorshini Misto zasnovane v 45 n e pid nazvoyu Colonia Claudia Savariensum Koloniya Klavdiya z Savariya i bulo stoliceyu Pannoniyi Superior provinciyi Rimskoyi imperiyi Roztashovuvavsya Sombatgej poruch z vazhlivim Burshtinovim shlyahom Imperator Kostyantin Velikij 272 337 vidvidav Savariyu dekilka raziv Misto bulo imperatorskoyu rezidenciyeyu isnuvala gromadska laznya i amfiteatr Vin pripiniv peresliduvannya hristiyan Imperator reorganizuvav koloniyu i zrobiv Savariyu stoliceyu provinciyi Pannoniya Prima Ce buv chas procvitannya Savariyi Yiyi naselennya zrostalo buduvalos bagato budivel teatriv i hramiv Na pochatku chetvertogo stolittya u comu misti zhiv rimskij patricij prijnyav hristiyanstvo i piznishe stav vidomij yak Martin Turskij 316 397 nbsp Hram Izidi poch III st Pislya smerti imperatora Valentiniana I guni vtorglisya v Pannoniyu a z silami Attili Savariya bula okupovana mizh 441 i 445 rokami Kilka rokiv po tomu u 458 roci misto bulo zrujnovane zemletrusom U 2008 roci na teritoriyi mista provodilis rozkopki i bulo viyavleno zalishki svyatini Mitri 1 nbsp Provinciyi i diocezi Rimskoyi imperiyi u 400 r Misto v seredni stolittya Redaguvati Misto zalishalosya naselenim nezvazhayuchi na vsi trudnoshi Stini mista buli vidnovleni bagato novih budivel buli pobudovani z vikoristannyam kameniv vid zrujnovanih rimskih budivel Latinskomovne naselennya hocha v osnovnomu pishlo v Italiyu ta yih misce zajnyali pribuli ostgoti i langobardi yaki zmishalisya z miscevim naselennyam U V VIII stolittyah v misti z yavilisya slov yani i avari U 795 roci bulo rozgromleno ostannih frankami Karlom Velikim i misto perejshlo pid vladu frankiv Piznishe Savariya buv zahoplena Moravami a blizko 900 roku misto bulo zahoplene ugorcyami U 1009 roci Ishtvan I Svyatij vklyuchiv Sombatgej do skladu nedavno zasnovanogo mista Djor Sombatgej buv zrujnovanij pid chas vtorgnennya v Yevropu vid mongoliv yaki v Ugorshini z yavilis mizh 1241 i 1242 rokami Odnak misto shvidko vidbudovulosya i v 1407 roci otrimalo status vilnogo korolivskogo mista U 1578 roci Sombatgej stav stoliceyu komitatu Vash 2 Sombatgej do 1900 roku Redaguvati Za chasiv ottomanskoyi navali misto osadzhuvavsya turkami dvichi Pershij raz u 1664 roci turki buli zmusheni vidstupiti pislya porazki yakoyi yim zavdali avstrijci pid Sentgotthardom div Bitva pid Sentgotthardom U 1683 roci pislya porazki v bitvi pid Vidnem turki pri vidstupi rozgrabuvali velike chislo mist prote Sombatgej i v cej raz vryatuvali stini forteci Mir nastav v Ugorshini pislya togo yak krayina bula zvilnena vid volodaryuvannya Osmaniv i pripinivsya na pochatku visimnadcyatogo stolittya koli Ferenc II Rakoci ocholiv revolyuciyu proti Gabsburgiv Na pochatku 1706 roku misto znovu potrapilo pid vladu Gabsburgiv U chervni 1710 roku ponad 2 tisyach zhiteliv zaginulo vid chumi a v travni 1716 roku pozhezha znishila bilshu chastinu budivel mista Liha priveli do silnogo skorochennya chiselnosti naselennya sho viklikalo pripliv v Sombatgej novih kolonistiv golovnim chinom nimciv Misto pochalo procvitati znovu Za pidtrimki Franca Zichi yepiskopa Djor bula pobudovana gimnaziyi v 1772 roci V 1777 roci v misti bula zasnovana diyeceziya Sombatgej za pidtrimki korolevi Mariyi Tereziyi Bulo zneseno ruyini zamku i pobuduvano bagato novih budivel v tomu chisli kafedralnij sobor yepiskopskij palac i filosofska shkola vidkrita v 1793 roci U 1809 roci misto bulo okupovano Napoleonom i utrimuvalos nim protyagom 110 dniv U 1813 roci spalah holeri prizviv do chislennih zhertv a v 1817 roci dvi tretini Sombatgeya bulo znisheno she odniyeyu pozhezheyu nbsp kafedralnij sobor SombatgejPid chas revolyuciyi 1848 roku v rajonah sho znahodyatsya pid kontrolem Gabsburgiv Sombatgej pidtrimuye revolyuciyu proti dinastiyi Ne velos niyakih vijskovih v oblasti i teritoriya nadali regulyuvalas Gabsburgami Pislya avstro ugorskogo kompromisu u 1867 roci v misti znovu pochalos procvitannya V Zaliznichni pribuv v 1865 roci bulo sporudzheno zaliznicyu a v simdesyatih dev yatnadcyatogo stolittya Sombatgej stav vazhlivim zaliznichnim vuzlom Cherez svoye zrostannya v 1885 roci bulo priyednano susidni mista O Perint i Szentmarton U 1890 h rokiv koli Dyula Ehen buv mer misto duzhe rozvivalos V 1895 1902 bulo prokladeno vodoprovid i kanalizaciyu dorogi buli vimosheni tverdim pokrittyam pobudovano tramvajnu liniyu Za chotiri desyatilittya naselennya zbilshilos v chotiri razi Pri nastupnomu meri Tobiasi Brenneri procvitannya prodovzhuvalos Bulo zbudovano muzej monastiri gromadsku laznyu i gromadski tualeti muzichnu shkolu misto otrimalo simfonichnij orkestr Sombatgej v 20 i 21 stolittyah Redaguvati Persha svitova vijna pereshkodila rozvitku mista Pislya Trianonskogo dogovoru Ugorshina vtratila bagato svoyih zahidnih teritorij i Sombatgej buduchi tilki za 10 kilometriv vid novogo derzhavnogo kordonu perestav buti centrom Zahidnoyi Ugorshini Karl I imperator Avstro Ugorshini probuvav sobi povernuti prestol Ugorshini Cya sproba bula zustrinuta z entuziazmom v Sombatgej ale zusillya spryamovani na povernennya do pravlinnya v Ugorshini buli marni U mizhvoyennij period pochalasya nova era rozvitku Bulo rozrobleno novij plan rozvitku Bulo vidkrito novi shkoli mizh 1926 i 1929 rokami profesijno tehnichni uchilisha vin pobuduvav najbilshu suchasnu likarnyu v Zadunajskij oblasti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yak i bilshist ugorskih mist Sombatgej piddavavsya intensivnim bombarduvannyam Sobathej bombarduvavsya cherez zaliznicyu miscevij aerodrom tosho Znachna chastina budivel mista bula zrujnovana v tomu chisli kafedralnij sobor i budivlya miskoyi radi Na 28 bereznya 1945 roku shosta tankova SS i 6 ta armiya buli vidtisneni cherez richki Raba 26 yu armiyeyu SRSR i Tretim Ukrayinskim frontom Radyanskimi vijskami Sombatgej bulo zahopleno 29 bereznya 1945 U 1970 h rokah misto bulo promislovo rozvinenene bulo pobudovano bagato zavodiv U 1980 h rokah bulo pobudovano bagato budivel v tomu chisli biblioteka gromadskij kritij basejn kartinna galereya Piznishe odin z rajoniv mista Joshkar Ola buv nazvanij tak na chest fino ugorskogo mista respubliki Marij El m Joshkar Ola U svoyu chergu u Marijskij stolici odin z rajoniv nosit nazvu Sombatgej U 2006 roci bula zavershena rekonstrukciya golovnoyi ploshi v centri mista za finansovoyi dopomogi z fondiv YeS Viznachni pam yatki i podiyi RedaguvatiRuyini rimskoyi Savariyi Zalishki hramu Isidi pochatok stolittya III i rannohristiyanskoyi baziliki IV stolittya Kafedralnij sobor mista Pobudovanij naprikinci XVIII stolittya v stili baroko Palac yepiskopa Palac u stili rokoko zbudovanij u XVIII stolitti pislya togo yak Sombatgej stav yepiskopskoyu rezidenciyeyu Miska ratusha Budinok kanonika Cerkva sv Martina Za perekazami postavlena na misci narodzhennya sv Martina Turskogo Cerkva sv Yelizaveti Sinagoga Muzej Savariya Predstavleni chislenni arheologichni artefakti rimskoyi epohi Istorichnij festival Savaria Miska vodonapirna vezha Personaliyi RedaguvatiMartin Turskij 317 397 rimskij oficer hristiyanskij svyashenik svyatij Mista pobratimi Redaguvati nbsp Ferrara Italiya nbsp Kaufbojren Nimechchina nbsp Lappeenranta Finlyandiya nbsp Maribor Sloveniya nbsp Sisak Horvatiya nbsp Ramat Gan Izrayil nbsp Joshkar Ola Marij El Rosiya nbsp Obervart Avstriya nbsp Nimme Estoniya nbsp Lekko Italiya nbsp Kolding 1991 Daniya nbsp Trnava Slovachchina nbsp Hunedoara Rumuniya nbsp Uzhgorod Ukrayina Fotogalereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Sombatgej vid zverhu nbsp Vid zverhu nbsp Vid zverhu nbsp nbsp Ratusha nbsp Golovna plosha nbsp franciskanska cerkva nbsp Novi golovnij ploshiDiv takozh RedaguvatiKarnuntPrimitki Redaguvati Hram Mitri Savaria Mithraeum en Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 14 chervnya 2011 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Sombatgej Arhivovano 30 grudnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt istorichnogo festivalyu Savaria Arhivovano 7 grudnya 2009 u Wayback Machine Sombatgej foto galereya Arhivovano 10 chervnya 2011 u Wayback Machine Aerofotoznimkiv Sombatgej Arhivovano 3 chervnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sombatgej amp oldid 40103688