www.wikidata.uk-ua.nina.az

Секешфегервар Се кешфегервар слухатифайл IPA ˈseːkɛʃfɛˈheːrvaːr угор Székesfehérvár нім Stuhlweißenburg лат Alba Regia х

Секешфегервар

Се́кешфегервар  слухатифайл (IPA: [ˈseːkɛʃfɛˈheːrvaːr], угор. Székesfehérvár, нім. Stuhlweißenburg, лат. Alba Regia, хорв. Stolni Biograd) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Феєр. Населення 101 465 чоловік (2005). У Середньовіччя Секешфегервар був найважливішим містом Угорщини, місцем розташування королівської резиденції. В місті відбулись церемонії корононації 37 королів і 39 королев-дружин, а також поховано 15 правителів.

Секешфегервар
Székesfehérvár
Герб Прапор
Секешфегервар
Основні дані
Країна  Угорщина
Медьє Феєр
Регіон Центральне Задунав'я
Засноване 972 рік
Населення 98 673 (січень 2015 р.)
Площа 170,89 км²
Густота населення 579,67 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 8000
Телефонний код +36-22
Географічні координати 47°11′20″ пн. ш. 18°24′50″ сх. д. / 47.18889° пн. ш. 18.41389° сх. д. / 47.18889; 18.41389Координати: 47°11′20″ пн. ш. 18°24′50″ сх. д. / 47.18889° пн. ш. 18.41389° сх. д. / 47.18889; 18.41389
Висота над рівнем моря 118 м
Місцева влада
Вебсторінка szekesfehervar.hu
Мер Андраш Чер-Палковіч
Мапа

Секешфегервар

Секешфегервар у Вікісховищі

Кафедральний собор

Історія Редагувати

Вже у часи Римської імперії на місці Секешфегервара знаходилось поселення. Нинішнє угорське місто було засновано 972 року, за легендою, на місці, де розташовувався намет Арпада, вождя угорців, що очолював їх переселення на територію сучасної Угорщини. Заснував місто правнук Арпада — князь Геза. Перша письмова згадка про місто датується 1009 роком. Наприкінці 970-х років Геза переніс свою резиденцію до Естерґома, однак це не призвело до занепаду Секешфегервара. Більше того, місто стрімко зростало, за короля Іштвана Святого в місті звели фортецю із земляними валами, величну базиліку (1039). За правління Іштвана Секешфегервар отримав права міста.

У Середньовіччя в Секешфегерварі коронувались угорські королі. Разом в місті було проведено 37 коронацій (за іншими джерелами 38). Першим тут був коронований Петро Орсеоло у 1038 році, останнім — Янош Запольяї у 1526 році. У місцевому соборі було поховано 15 королів, серед них — Іштван I Святий, Бела II, Лайош Великий, Матяш Корвін та інші.

У 1222 році тут королем Андрашем II було випущено Золоту буллу, що гарантувала права дворянства й королівські обов'язки. Аж до 1848 року на ній базувалась угорська Конституція.

каплиця святої Анни — одна з найдавніших будівель міста

Монгольська навала 1242 року не завдала шкоди місту, монголи змушені були обійти Секешфехевар через велику повінь, що затопила околиці. Процвітання міста тривало аж до османської навали у XVI столітті.

У 1543 році османська армія взяла в облогу Секешфегевар й після тривалої облоги взяла місто. Більша частина будівель була ними знищена, церкви, що вціліли, перетворені на мечеті. Могили королів були розкрадені та знищені, а базиліка, що перетворилась на пороховий склад, була цілковито зруйнована після пожежі й вибуху, що слідували за ударом блискавки.

1688 року місто було звільнено від османського ярма. Наприкінці XVII — початку XVIII століття місто було заново відбудовано, домінуючим стилем стало австрійське бароко. Угорське населення міста, що сильно зменшилось, було поновлено за рахунок німецьких та сербських колоністів. У 1777 році місто стало резиденцією єпископа, для якого на центральному майдані було зведено розкішний палац. До XIX століття чисельність населення міста була понад 12 тисяч чоловік.

Нові тяжкі випробування чекали на місто у Другій світовій війні. В березні 1945 року у Секешфегерварі й околицях тривали важкі бої між 5-ю танковою дивізією СС та військами радянського 3-го Українського фронту (Балатонська операція). В ході боїв майже половина будівель міста була зруйнована, загинуло понад 10 тисяч жителів.

Замок Борі

У повоєнний період місто було відбудовано. Барочні будівлі в історичному центрі міста було відреставровано, у той час як решта міста була забудована типовими будинками, характерними для соціалістичних країн. Секешфегервар було перетворено на крупний промисловий центр. Найзначущими підприємствами міста стали завод з виробництва автобусів «Ікарус» та завод теле- і радіообладнання Відеотон. Наприкінці 1970-х років чисельність населення міста вперше перевищила позначку 100 тис. чоловік.

У 90-х роках після падіння соціалістичного строю місто і його промисловість переживали надважку кризу. Сучасний Секешфегервар — місто, що динамічно розвивається, орієнтоване на сучасну промисловість й високі технології.

Географія і транспорт Редагувати

Секешфегервар — вид згори

Місто розташовано приблизно за 65 кілометрів на південний захід від Будапешта на рівнині на захід від Дунаю, приблизно на півдорозі між столицею та озером Балатон. Секешфегервар — великий залізничний вузол, поєднаний автомобільними й залізничними шляхами з Будапештом та найбільшими містами країни.

Етимологія Редагувати

Назву міста можна перекласти як «Престольний білий град» — це угорське ім'я походить до латинського «Альба Регія», ім'я, під яким місто було відоме у Середньовіччя. Угорське szék означає «престол» й відображує роль міста в ранньоугорській історії, коли воно було резиденцією королів, угор. fehér — «білий», угор. vár — «фортеця», «місто». У часи османського панування місто було відоме як Белград або Істолні Белград.

Пам'ятки Редагувати

Сад руїн
Замок Борі
  • Сад руїн. Розкриті археологами залишки фундаменту знаменитої базиліки XI століття, де коронувались та були поховані численні королі доосманської епохи історії Угорщини. Базиліка була знищена у період османської окупації міста. Сад руїн знаходиться у східній частині старого міста на майдані Коронації.
  • Кафедральний собор св. Іштвана. Знаходиться в центрі Старого міста, зведений у 1758—1768 роках в стилі бароко на місці стародавнього готичного собору, зруйнованого османами.
  • Каплиця св. Анни. Невелика каплиця поряд із кафедральним собором. Збудована у 1480 році. Одна з нечисленних будівель Сехешфегервара, що пережили як османське ярмо, так і Другу світову війну.
  • Єпископський палац. Знаходиться на центральному майдані міста — Ратушному. Створений у 1800 році в стилі австрійського класицизму (стиль цопф).
  • Ратуша. Розташована у південній частині Ратушного майдану, збудована у 1690 році в стилі бароко, одна з перших будівель, зведених в місті після відвоювання його у османів.
  • Палац Зічі. Знаходиться західніше ратуші і прилягає до неї. 1781 рік, стиль цопф.
  • Церква св. Імре. Займає всю північну сторону Ратушного майдану, збудована у 1745 році, належить ордену францисканців.
  • Церква св. Іоанна Непомуцького. Барочна церква розташована на вулиці Фе. Належить цистерціанцям.
  • Кармелітська церква на півдні Старого міста. Зведена у 1769 році, прикрашена фресками.
  • Театр Верешмарті. Знаходиться у північній частині вулиці Фе. Елегантна барочна будівля.
  • Замок Борі. Єдина з архітектурних пам'яток міста, створена у XX столітті. Будівництво замку проводив архітектор і скульптор Й.Борі. Будівництво завершено 1959 року. Будівля виконана в еклектичному стилі, але водночас гармонійно. Знаходиться на північному сході міста, подалі від центру.

Музеї Редагувати

Аптека «Чорний орел»
Пам'ятник «Держава» і Єпископський палац
  • Музей-аптека «Чорний орел». Знаходиться на центральній вулиці старого міста — вулиці Фе. Відкрита єзуїтами у XVIII столітті.
  • Археологічний музей Св. Іштвана. Знаходиться на вулиці Фе навпроти аптеки «Чорний орел». Примикає до церкви цистерціанців. Експозиція розкриває археологічну історію міста починаючи з римських часів до наших днів.
  • Міська художня галерея — виставка угорського мистецтва XIX—XX століть.
  • Музей ляльок.
  • Етнографічний музей.

Монументи Редагувати

  • Держава. Один із символів міста, встановлений на центральному майдані Старого міста — Ратушному. Кам'яний атрибут королів — держава — увінчаний короною та символізує королівську владу.
  • Розколотий дзвін. Встановлений у західній частині Ратушного майдану. Присвячений пам'яті жертв Другої світової війни.
  • Пам'ятник св. Іштвану. Знаходиться у південній частині Старого міста, на майдані св. Іштвана.
  • Пам'ятник королю Матяшу. Рельєфна кам'яна фігура короля Матяша Корвіна розташована на північній стіні археологічного музею.

Спорт Редагувати

В Секешфегерварі базується одна з найсильніших угорських футбольних команд Відеотон ФК Фегервар. У 1985 році команда грала у фіналі Кубку УЄФА, в чемпіонаті Угорщини сезону 2006/2007 посіла 6-е місце.

Місто вважається центром угорського хокею, тут базується найсильніша команда країни — Альба Волан, що грає у Австрійській хокейній лізі, яка об'єднує команди з Австрії, Угорщини, Словенії та Хорватії.

Уродженці Редагувати

Міста-побратими Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Székesfehérvár

Зображення Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. База даних малих космічних тіл JPL: Секешфегервар (англ.). 

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Se keshfegervar sluhatifajl IPA ˈseːkɛʃfɛˈheːrvaːr ugor Szekesfehervar nim Stuhlweissenburg lat Alba Regia horv Stolni Biograd misto v Ugorshini administrativnij centr medye Feyer Naselennya 101 465 cholovik 2005 U Serednovichchya Sekeshfegervar buv najvazhlivishim mistom Ugorshini miscem roztashuvannya korolivskoyi rezidenciyi V misti vidbulis ceremoniyi korononaciyi 37 koroliv i 39 korolev druzhin a takozh pohovano 15 praviteliv SekeshfegervarSzekesfehervarGerb PraporSekeshfegervarOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye FeyerRegion Centralne Zadunav yaZasnovane 972 rikNaselennya 98 673 sichen 2015 r Plosha 170 89 km Gustota naselennya 579 67 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 8000Telefonnij kod 36 22Geografichni koordinati 47 11 20 pn sh 18 24 50 sh d 47 18889 pn sh 18 41389 sh d 47 18889 18 41389 Koordinati 47 11 20 pn sh 18 24 50 sh d 47 18889 pn sh 18 41389 sh d 47 18889 18 41389Visota nad rivnem morya 118 mMisceva vladaVebstorinka szekesfehervar huMer Andrash Cher PalkovichMapaSekeshfegervarSekeshfegervar u VikishovishiKafedralnij sobor Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya i transport 3 Etimologiya 4 Pam yatki 5 Muzeyi 6 Monumenti 7 Sport 8 Urodzhenci 9 Mista pobratimi 10 Zobrazhennya 11 Div takozh 12 Primitki 13 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVzhe u chasi Rimskoyi imperiyi na misci Sekeshfegervara znahodilos poselennya Ninishnye ugorske misto bulo zasnovano 972 roku za legendoyu na misci de roztashovuvavsya namet Arpada vozhdya ugorciv sho ocholyuvav yih pereselennya na teritoriyu suchasnoyi Ugorshini Zasnuvav misto pravnuk Arpada knyaz Geza Persha pismova zgadka pro misto datuyetsya 1009 rokom Naprikinci 970 h rokiv Geza perenis svoyu rezidenciyu do Estergoma odnak ce ne prizvelo do zanepadu Sekeshfegervara Bilshe togo misto strimko zrostalo za korolya Ishtvana Svyatogo v misti zveli fortecyu iz zemlyanimi valami velichnu baziliku 1039 Za pravlinnya Ishtvana Sekeshfegervar otrimav prava mista U Serednovichchya v Sekeshfegervari koronuvalis ugorski koroli Razom v misti bulo provedeno 37 koronacij za inshimi dzherelami 38 Pershim tut buv koronovanij Petro Orseolo u 1038 roci ostannim Yanosh Zapolyayi u 1526 roci U miscevomu sobori bulo pohovano 15 koroliv sered nih Ishtvan I Svyatij Bela II Lajosh Velikij Matyash Korvin ta inshi U 1222 roci tut korolem Andrashem II bulo vipusheno Zolotu bullu sho garantuvala prava dvoryanstva j korolivski obov yazki Azh do 1848 roku na nij bazuvalas ugorska Konstituciya nbsp kaplicya svyatoyi Anni odna z najdavnishih budivel mistaMongolska navala 1242 roku ne zavdala shkodi mistu mongoli zmusheni buli obijti Sekeshfehevar cherez veliku povin sho zatopila okolici Procvitannya mista trivalo azh do osmanskoyi navali u XVI stolitti U 1543 roci osmanska armiya vzyala v oblogu Sekeshfegevar j pislya trivaloyi oblogi vzyala misto Bilsha chastina budivel bula nimi znishena cerkvi sho vcilili peretvoreni na mecheti Mogili koroliv buli rozkradeni ta znisheni a bazilika sho peretvorilas na porohovij sklad bula cilkovito zrujnovana pislya pozhezhi j vibuhu sho sliduvali za udarom bliskavki 1688 roku misto bulo zvilneno vid osmanskogo yarma Naprikinci XVII pochatku XVIII stolittya misto bulo zanovo vidbudovano dominuyuchim stilem stalo avstrijske baroko Ugorske naselennya mista sho silno zmenshilos bulo ponovleno za rahunok nimeckih ta serbskih kolonistiv U 1777 roci misto stalo rezidenciyeyu yepiskopa dlya yakogo na centralnomu majdani bulo zvedeno rozkishnij palac Do XIX stolittya chiselnist naselennya mista bula ponad 12 tisyach cholovik Novi tyazhki viprobuvannya chekali na misto u Drugij svitovij vijni V berezni 1945 roku u Sekeshfegervari j okolicyah trivali vazhki boyi mizh 5 yu tankovoyu diviziyeyu SS ta vijskami radyanskogo 3 go Ukrayinskogo frontu Balatonska operaciya V hodi boyiv majzhe polovina budivel mista bula zrujnovana zaginulo ponad 10 tisyach zhiteliv nbsp Zamok BoriU povoyennij period misto bulo vidbudovano Barochni budivli v istorichnomu centri mista bulo vidrestavrovano u toj chas yak reshta mista bula zabudovana tipovimi budinkami harakternimi dlya socialistichnih krayin Sekeshfegervar bulo peretvoreno na krupnij promislovij centr Najznachushimi pidpriyemstvami mista stali zavod z virobnictva avtobusiv Ikarus ta zavod tele i radioobladnannya Videoton Naprikinci 1970 h rokiv chiselnist naselennya mista vpershe perevishila poznachku 100 tis cholovik U 90 h rokah pislya padinnya socialistichnogo stroyu misto i jogo promislovist perezhivali nadvazhku krizu Suchasnij Sekeshfegervar misto sho dinamichno rozvivayetsya oriyentovane na suchasnu promislovist j visoki tehnologiyi Geografiya i transport Redaguvati nbsp Sekeshfegervar vid zgoriMisto roztashovano priblizno za 65 kilometriv na pivdennij zahid vid Budapeshta na rivnini na zahid vid Dunayu priblizno na pivdorozi mizh stoliceyu ta ozerom Balaton Sekeshfegervar velikij zaliznichnij vuzol poyednanij avtomobilnimi j zaliznichnimi shlyahami z Budapeshtom ta najbilshimi mistami krayini Etimologiya RedaguvatiNazvu mista mozhna pereklasti yak Prestolnij bilij grad ce ugorske im ya pohodit do latinskogo Alba Regiya im ya pid yakim misto bulo vidome u Serednovichchya Ugorske szek oznachaye prestol j vidobrazhuye rol mista v rannougorskij istoriyi koli vono bulo rezidenciyeyu koroliv ugor feher bilij ugor var fortecya misto U chasi osmanskogo panuvannya misto bulo vidome yak Belgrad abo Istolni Belgrad Pam yatki Redaguvati nbsp Sad ruyin nbsp Zamok BoriSad ruyin Rozkriti arheologami zalishki fundamentu znamenitoyi baziliki XI stolittya de koronuvalis ta buli pohovani chislenni koroli doosmanskoyi epohi istoriyi Ugorshini Bazilika bula znishena u period osmanskoyi okupaciyi mista Sad ruyin znahoditsya u shidnij chastini starogo mista na majdani Koronaciyi Kafedralnij sobor sv Ishtvana Znahoditsya v centri Starogo mista zvedenij u 1758 1768 rokah v stili baroko na misci starodavnogo gotichnogo soboru zrujnovanogo osmanami Kaplicya sv Anni Nevelika kaplicya poryad iz kafedralnim soborom Zbudovana u 1480 roci Odna z nechislennih budivel Seheshfegervara sho perezhili yak osmanske yarmo tak i Drugu svitovu vijnu Yepiskopskij palac Znahoditsya na centralnomu majdani mista Ratushnomu Stvorenij u 1800 roci v stili avstrijskogo klasicizmu stil copf Ratusha Roztashovana u pivdennij chastini Ratushnogo majdanu zbudovana u 1690 roci v stili baroko odna z pershih budivel zvedenih v misti pislya vidvoyuvannya jogo u osmaniv Palac Zichi Znahoditsya zahidnishe ratushi i prilyagaye do neyi 1781 rik stil copf Cerkva sv Imre Zajmaye vsyu pivnichnu storonu Ratushnogo majdanu zbudovana u 1745 roci nalezhit ordenu franciskanciv Cerkva sv Ioanna Nepomuckogo Barochna cerkva roztashovana na vulici Fe Nalezhit cisterciancyam Karmelitska cerkva na pivdni Starogo mista Zvedena u 1769 roci prikrashena freskami Teatr Vereshmarti Znahoditsya u pivnichnij chastini vulici Fe Elegantna barochna budivlya Zamok Bori Yedina z arhitekturnih pam yatok mista stvorena u XX stolitti Budivnictvo zamku provodiv arhitektor i skulptor J Bori Budivnictvo zaversheno 1959 roku Budivlya vikonana v eklektichnomu stili ale vodnochas garmonijno Znahoditsya na pivnichnomu shodi mista podali vid centru Muzeyi Redaguvati nbsp Apteka Chornij orel nbsp Pam yatnik Derzhava i Yepiskopskij palacMuzej apteka Chornij orel Znahoditsya na centralnij vulici starogo mista vulici Fe Vidkrita yezuyitami u XVIII stolitti Arheologichnij muzej Sv Ishtvana Znahoditsya na vulici Fe navproti apteki Chornij orel Primikaye do cerkvi cistercianciv Ekspoziciya rozkrivaye arheologichnu istoriyu mista pochinayuchi z rimskih chasiv do nashih dniv Miska hudozhnya galereya vistavka ugorskogo mistectva XIX XX stolit Muzej lyalok Etnografichnij muzej Monumenti RedaguvatiDerzhava Odin iz simvoliv mista vstanovlenij na centralnomu majdani Starogo mista Ratushnomu Kam yanij atribut koroliv derzhava uvinchanij koronoyu ta simvolizuye korolivsku vladu Rozkolotij dzvin Vstanovlenij u zahidnij chastini Ratushnogo majdanu Prisvyachenij pam yati zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Pam yatnik sv Ishtvanu Znahoditsya u pivdennij chastini Starogo mista na majdani sv Ishtvana Pam yatnik korolyu Matyashu Relyefna kam yana figura korolya Matyasha Korvina roztashovana na pivnichnij stini arheologichnogo muzeyu Sport RedaguvatiV Sekeshfegervari bazuyetsya odna z najsilnishih ugorskih futbolnih komand Videoton FK Fegervar U 1985 roci komanda grala u finali Kubku UYeFA v chempionati Ugorshini sezonu 2006 2007 posila 6 e misce Misto vvazhayetsya centrom ugorskogo hokeyu tut bazuyetsya najsilnisha komanda krayini Alba Volan sho graye u Avstrijskij hokejnij lizi yaka ob yednuye komandi z Avstriyi Ugorshini Sloveniyi ta Horvatiyi Urodzhenci RedaguvatiKristian Sabo 1989 ugorskij shahist Mista pobratimi RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Szekesfehervar nbsp Alba Yuliya rum Alba Iulia Rumuniya nbsp Birmingem angl Birmingham Alabama SShA nbsp Blagoyevgrad Bolgariya nbsp Bratislava slovac Bratislava Slovachchina nbsp Zadar horv Zadar Horvatiya nbsp Kemi fin Kemi Finlyandiya nbsp Kodzhayeli tur Kocaeli Turechchina nbsp Lugansk Ukrayina nbsp Opole pol Opole Polsha nbsp Sarivon kor 사리원시 沙里院市 KNDR nbsp Chento ital Cento Italiya nbsp Chorli angl Chorley Angliya nbsp Shvabish Gmyund nim Schwabisch Gmund NimechchinaZobrazhennya Redaguvati nbsp Vid z gori nbsp Krajovij sud nbsp Budinok 13 go stolittya nbsp Cerkva Ottokara Prohaski nbsp Arpadovi vanni nbsp Vulicya Lajosha Koshuta nbsp Istorichnij fasad z avtomatichnim godinnikom nbsp Vid z povitrya nbsp Vid z povitrya nbsp Ruyini Baziliki Svyatogo StefanaDiv takozh Redaguvati111468 Alba Redzhia asteroyid nazvanij na chest mista latinska nazva 1 Primitki Redaguvati Baza danih malih kosmichnih til JPL Sekeshfegervar angl Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 1 lipnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sekeshfegervar amp oldid 39642745