Благоєвград

Ця стаття про місто. Про общину див. Благоєвград (громада).

oblast seat^d центр муніципалітету^d місто в Болгарії^d
Благоєвград болг. Благоевград (9 травня 1950) болг. Благоевград
Країна	Болгарія
Область	{{{область}}}
Код ЕКАТТЕ	04279 і BLG03-00
Поштовий індекс	2700
42°00′43″ пн. ш. 23°05′23″ сх. д. / 42.01194444447222054° пн. ш. 23.08972222224999982° сх. д. / 42.01194444447222054; 23.08972222224999982
Висота	360 м
Площа	28,91 км²
Населення	82 606 осіб (15 червня 2020), 74 059 осіб (15 червня 2020), 78 608 осіб (15 грудня 1998), 80 406 осіб (15 грудня 1998), 77 879 осіб (15 грудня 1999), 80 386 осіб (15 грудня 1999), 77 637 осіб (15 грудня 2000), 78 818 осіб (15 грудня 2000), 77 550 осіб (15 грудня 2001), 77 394 осіб (15 грудня 2001), 77 550 осіб (15 грудня 2002), 77 366 осіб (15 грудня 2002), 76 937 осіб (15 грудня 2003), 77 005 осіб (15 грудня 2003), 76 793 осіб (15 грудня 2004), 77 270 осіб (15 грудня 2004), 76 725 осіб (15 грудня 2005), 77 623 осіб (15 грудня 2005), 76 764 осіб (15 грудня 2006), 78 267 осіб (15 грудня 2006), 76 569 осіб (15 грудня 2007), 79 001 осіб (15 грудня 2007), 77 197 осіб (15 грудня 2008), 80 069 осіб (15 грудня 2008), 77 295 осіб (15 грудня 2009), 80 668 осіб (15 грудня 2009), 76 571 осіб (15 грудня 2010), 81 236 осіб (15 грудня 2010), 75 641 осіб (15 грудня 2011), 81 223 осіб (15 грудня 2011), 75 351 осіб (15 грудня 2012), 81 296 осіб (15 грудня 2012), 75 364 осіб (15 грудня 2013), 81 534 осіб (15 грудня 2013), 75 220 осіб (15 грудня 2014), 81 762 осіб (15 грудня 2014), 74 754 осіб (15 грудня 2015), 81 935 осіб (15 грудня 2015), 74 915 осіб (15 грудня 2016), 82 163 осіб (15 грудня 2016), 74 839 осіб (15 грудня 2017), 82 340 осіб (15 грудня 2017), 74 805 осіб (15 грудня 2018), 82 528 осіб (15 грудня 2018), 74 673 осіб (15 грудня 2019), 82 586 осіб (15 грудня 2019), 73 952 осіб (31 грудня 2020), 82 435 осіб (31 грудня 2020), 73 916 осіб (15 березня 2021), 82 414 осіб (15 березня 2021), 73 775 осіб (15 червня 2021), 82 359 осіб (15 червня 2021), 73 690 осіб (15 вересня 2021), 82 468 осіб (15 вересня 2021), 73 463 осіб (15 грудня 2021), 82 315 осіб (15 грудня 2021), 73 370 осіб (15 березня 2022), 82 190 осіб (15 березня 2022), 73 341 осіб (15 червня 2022), 82 189 осіб (15 червня 2022), 73 422 осіб (15 вересня 2022), 82 244 осіб (15 вересня 2022)
Водойма	Струма, Bistritsa^d
Міста-побратими	Делчево, Серрес, Секешфегервар (1978), Лечче, Жиліна
Телефонний код	+421-073
Автомоб. ном.	Е
blgmun.com
Розташування
Благоєвград Благоєвград (Болгарія)
Мапа
Благоєвград у Вікісховищі

Благо́євград (болг. Благоевград, до 1950 — Ґорна Джумая) — місто, адміністративний центр общини Благоєвград і Благоєвградської області, південно-західна Болгарія. За даними перепису Національного статистичного інституту станом на 31 грудня 2015 року в місті проживає 69 610 осіб.

Географія

Благоєвград знаходиться в долині Струми і через нього протікає менша річка Бистриця. Місто розташоване на висоті 360 метрів над рівнем моря в Благоєвградський котловині між горами Рила та Влахина, у безпосередній близькості від гір Пірин.

Благоєвград характеризується переважно гірським рельєфом. Благоєвград є одним з міст із самими сонячними днями року. Клімат перехідний континентальний через повітряні маси, що проникають на південь від Струми. Місто захищено від холодних північних вітрів природним бар'єром високих гірських масивів і пагорбів при селі Бело поле. Гірський бриз, що спускається з Рили вздовж Бистриці, охолоджує повітря у літню спеку. Швидкість вітру помірна - 1,6 метра в секунду. Завдяки численним гірським лісам навколо міста та відсутністі промислових забруднювачів, повітря в Благоєвграді чисте. Зима м'яка, коротка і майже без снігу, середня температура січня - 0,6  °C. Літо довге і сухе, з невеликою кількістю опадів. Середня температура липня 23,4 °C, а максимальна температура в Благоєвграді - 41,6 °C. Середньорічна температура становить приблизно 12,6 °C.

Історія

Запит від Скаптопара з відповіддю імператора Гордіана III, 238 р.

Античність

Благоєвград - селище з багатою історією. Сприятливі умови, створені теплими мінеральними джерелами, допомагають створити близько 300 р. до н.е. фракійське село Скаптопара (Σκαπτοπάρα) на місці сьогоднішнього кварталу Грамада. У 238 р. мешканці Скаптопара, так звані гресіти (Γρεσειται), надіслали звернення до римського імператора Гордіана III, з якого видно, що в двох милях від села кілька разів на рік проводилися багаторазові ярмарки, найбільш відвідувані з 1 до 15 жовтня, коли продажі були звільнені від оподаткування.

У нинішньому кварталі Струмсько знайдені залишки пізньої античної церкви.

З приходом слов'ян, життя в Скаптопара завмирає, і протягом наступних століть немає даних.

Часи панування Османської імперії

Студенти та викладачі у Горній Джумаї близько 1912 року. Серед них Костадин Ілієв

Після османського завоювання півострова в 15 столітті, на місці Скаптопара, знову з'явилося місто з великим населенням, яке багато разів змінювало назву - Джума Базарі, Джума, Баня, Орта Джума, Джумая, Горна Джумая. Джумая - це турецьке слово, що означає "п'ятниця", тобто ринковий день.

У середині 17-го століття тут перебував османський мандрівник Евлія Челебі, який пише, що місто Орта-джумаа має 200 будинків, велику мечеть з багатьма віруючими і 80 магазинів і багато мінеральних джерел.

В епоху Відродження на східній стороні Бистриці збудований болгарський квартал Вароша. Мечеті доводять, що поряд з болгарами багато турків і помаків. За словами французького геолога Амі Бує, болгари називають місто Шума (від "шума" - гора).

У XIX столітті паломники приїжали до Рильського монастиря і дарували великі гроши. Жителі Джумаї також роблять особисті пожертви до монастиря. У селищі монастир має притулок, а також магазини, готелі, поля і луки.

У 1844 році, після розробки султанського указу, у Вароші освячена нова церква "Введення Богородиці", побудована і розписана протягом наступних 50 років. У 1845 році Віктор Віктор Григорович, прямуючи з Мелника до Рильського монастиря, відвідав місто і написав:

"

...після того, як я виїхав з села Семитлія, увійшов у долину, прикрашену містом Джумая на річці Струма. Я ночував у гостинних людей. У Джумаї є одна церква "Введення Пресвятої Богородиці" і невелика болгарська школа.

"

У Вароші також знаходиться будинок революціонера Георгія Ізмірлієва.

Указ Президії про перейменування міста Горна Джумая в Благоєвград

У 1891 році Георгій Стрезов написав про місто:

"

Центр Горної Джумаї (Джума-баля) - охайне місто з не більш як 1200 будинками. Протягом бурхливих 1877-1879 рр. переважна більшість населення міста, а також його околиці емігрували; місто було пограбоване, спустошене. Більшість будинків є новими; а мешканці - мігранти з різних країн. Найбільше прийшло цінцарів і греків з Мелника і Сяра, які прибрали всю торговлю. Місто як прикордонна територія розвивається і досягає успіху з кожним днем. Просто шкода, що вся робота йде в чужі руки і болгари слабшають. Раніше це місто було одним з найбільш пробуджених; тепер страшно не відкривати в цьому чистому болгарському місті грецьку школу. У Джумаї є дві мінеральні ванни: одна на церковному дворі, інша зовні. У дворі також є камінь з грецькимнаписом. На подвір'ї знаходиться камінь з грецьким написом, перенесений зі Струмського чифлика. Одна школа. Одна церква болгарська.

"

У 1900 році, за статистикою Василя Канчова, населення Горної Джумаї (Йокарі Джумая) налічувало 6440 осіб, 1250 болгарських християн, 4500 турок, 60 греків, 250 волохів, 180 євреїв і 200 циган.

На початку Балканської війни 1912 року шістдесят чотири людини з міста були добровольцями в Македонсько-Адріанопольському корпусі.

У Болгарії

5 жовтня 1912 року Горна Джумая була звільнена болгарською армією. Після Другої балканської війни 1913 р. турецьке населення було значною мірою депортоване, і в місті заселялися численні маси болгарських біженців, що прибули з Егейської Македонії і Вардарської Македонії. За даними Димитара Гадянова, в 1916 році Джумая нараховувала близько 7 тис. осіб, з них тільки 30 турецьких сімей, 100 родин багатих арумунів і декілька євреїв і циган.

Перші автомобілі в місті з'явилися в 1928 році, але були тільки у великих торговців і компаній. У лютому 1933 р. У Горній Джумаї відбулася Перша Велика Македонська Рада Болгарської громади біженців Македонії. З нагоди 30-ї річниці Іллінденського повстання був побудований пам'ятник невідомому македонському четнику, який однак був зруйнований після державного перевороту 1944 року.

9 травня 1950 року Горна Джумая була перейменована в Благоєвград на честь політичного діяча Дмитра Благоєва. У 1954 р. до нього приєдналося село Грамада, а в 1973 р. село Струмське. У 1955 році був збудований пам'ятник Гоце Делчеву висотою 8 метрів. У дивовижно короткий час, наприкінці 1980-х років Благоєвград буквально перетворив муніципальні будівлі.

Релігія

Церква Введення Богородиці у 2007 році

Східне православне населення міста в XIX - XX ст. традиційно входить до складу Неврокопської єпархії (з 1894 р. - частина Болгарського екзархату). Після поділу єпархії між Болгарією і Грецією в 1913 р., з 1921 по 1928 рр., її центр був у Горній Джумаї. З 1928 по 1941 рр. та з 1945 по 1951 р. місце перебування єпархії було тимчасово в Неврокопі, а з 1951 р. остаточно у Благоєвграді. На чолі єпархії з 1994 по 2013 році єпископ Натанаїл. Православний інформаційний центр працює в неврокопській митрополії. Православні церкви в місті:

• "Введення Богородиці", соборна церква у кварталі Вароша
• "Святого Архангела Михаїла"
• "Святий Миколай"
• "Св. Димитар"

У місті є регіональне муфтія ісламської релігії, але в самому місті є незначна кількість мусульман. Регіональний муфтій з 2011 року - Айдин Несіб Мохаммед. У місті є мечеть, храм недіючий згідно з Національним державним реєстром храмів у Болгарії і діє згідно з Головним муфтієм. У жовтні 2009 року храм постраждав від пожежі.

Існує також євангельська церква.

Економіка та інфраструктура

Економіка Благоєвграда відносно різноманітна і добре збалансована, з відсутністю яскраво домінуючих галузей промисловості. Найбільший внесок в обсяги виробництва і кількості робочих місць дають сектори промисловості, а потім торгівлі та транспорту.

Через велику кількість студентів (частково через Американський університет у місті), географію, природу та ряд соціальних факторів місто має відносно добре розвинену економіку. Є багато магазинів, кафе і ресторанів. Велика кількість некваліфікованої робочої сили залучається в будівельні компанії та пошивні майстерні.

З 2015 року найбільшим торговим центром у південно-західній Болгарії є «Ларго».

Транспорт

Місто розташоване на загальноєвропейському транспортному коридорі 4, європейській дорозі E79 і республіканській дорозі I-1. Благоєвград знаходиться в 31 км від Північної Македонії, в 83 км від Греції, 88 км від Сербії. Відстань до Софії складає 96 км, до Пловдива - 193 км, до македонської столиці Скоп'є - 183 км, а до грецького порту Салоніки - 199 км. Благоєвград є пунктом розподілу туристичного потоку до довколишніх гір з їхніми центрами - Бансько, Санданський і Добриниште.

Будується автострада Струма, а в 2013 році розпочалося будівництво ділянки від Дупниці до Благоєвграда.

ЗМІ

Благоєвград є одним з чотирьох регіональних центрів Болгарського національного телебачення, що випускає власну продукцію з 1975 року та має Тб Канал Пірин, що транслюється на території всієї Південно-Західної Болгарії. Тут знаходиться штаб регіонального каналу ОКО, який по кабелю поширюється в населених пунктах Благоєвградської області.

Існує "Радіо Благоєвград", підрозділ Болгарського національного радіо, яке вже 35 років грає в ефірі від Софії до Кулата, Східної Македонії та Північної Греції.

У Благоєвграді виходять дві щоденні газети - "Струма" і "Віра", поширені по всій південно-західній Болгарії. Крім того, доступні також "Пірин Труд" та "Місцеві 24 години", які також розповсюджуються в місті та регіоні.

Охорона здоров'я

• Медичний центр - I

Надання спеціалізованої амбулаторної медичної допомоги.

• Центр психічного здоров'я

Діагностика, лікування, періодичний моніторинг та реабілітація хворих на психічні захворювання.

• Спеціалізована лікарня для активного лікування онкології

Активна діагностика, лікування та періодичний моніторинг хворих із злоякісними новоутвореннями та преканцерозами, консультації.

• Центр шкірно-венеричних хвороб
• Спеціалізована лікарня для активного лікування пневмо-патологічних захворювань
• Багатопрофільна лікарня активного лікування з медичним центром "Пульс"

Освіта та наука

Будівля Американського університету в Болгарії

Перша будівля університету "Неофіт Рилський"

Головний вхід Національної гуманітарної гімназії "Св. Кирила і Мефодія "

Вищі навчальні заклади

• Південно-Західний Університет "Неофіт Рилський"
• Американський університет в Болгарії
• Коледж туризму
• Технічний коледж при "Неофіт Рілський"

Школи в Благоєвграді

• 2-а загальна школа "Димитар Благоєв"
• 3-я загальна школа "Димитар Талев"
• 4-а загальна школа "Димчо Дебелянов"
• 5-та середня школа "Георгій Ізмирлієв"
• 6-а середня школа "Іван Вазов"
• 7-а середня школа "Кузьман Шапкарев"
• 8-а середня школа "Арсеній Костенцев"
• 9-а загальна школа "Пейо Яворова"
• 10-а початкова школа "Антон Поптістолов"
• 11-а початкова школа "Христо Ботев"
• Вища школа іноземних мов "Св. Климент Охридський"
• Природничо-математична школа "Академік Сергій Павлович Корольов"
• Мовна школа "Академік Людмил Стоянов"
• Національна гуманітарна гімназія "Св. Кирила і Мефодія"
• Професійна вища економічна школа ім. І.Ілієва
• Професійна вища школа будівництва, архітектури та геодезії "Василь Левський"
• Професійна гімназія текстилю та одягу
• Професійна вища школа електротехніки та електроніки ім. Нікола Вапцарова
• Професійно-технічне училище "Ічко Бойчев"
• Приватна професійна вища школа підприємництва та нових технологій

Культура та розваги

Театр, опера і кіно

• Драматичний театр "Н. Вапцаров" (архітектор Вітомир Габровський)
• Муніципальний театр ляльок
• Учбовий театр "УСЕТ"
• Драматичний театр «Проф. Енчо Халачев» (З 2010 по 8 червня 2015 - Благоєвградський Молодіжний театр) - приватний театр
• Камерна опера Благоєвград
• Кінотеатр "Сінемакс", має зал на 234 місця, очікується ще два зали. Перший кінотеатр країни оснащений цифровим обладнанням Sony Cinealta 4K.

Музеї та галереї

• Благоевградський обласний історичний музей
• Будинок-музей "Георгій Ізмирлієв"

Ансамбль народних пісень і танців "Пірин"

Слава міста і Болгарії поширюється по всьому світу завдяки ансамблю народних пісень і танців "Пірин".

Спорт

У місті є два багатофункціональні спортивні зали. «Скаптопара» відкритий у 2007 році. Він має понад 1000 місць і відповідає всім вимогам міжнародних федерацій з гандболу, баскетболу та волейболу, а також ігровий майданчик, який може бути використаний для змагань з художньої гімнастики та бойових мистецтв. Є три добре обладнані тенісні комплекси, футбольний стадіон, шість невеликих футбольних полів, олімпійський відкритий і критий плавальний басейн, картинг-трек і один з кращих бейсбольних майданчиків на Балканах. У 2008 році для потреб студентів розпочато будівництво нового спортивного комплексу на базі університету «Неофіт Рильський».

Визначні пам'ятки

Особливу цікавість для гостей міста представляє квартал Вароша з його унікальною архітектурою. 200 м на захід від нього починається природний парк "Бачиново", вздовж річки Бистриця. Є ресторани, дитячі майданчики, "Аквапарк Благоєвград" та критий басейн. Лижна траса "Бодрість" знаходиться недалеко від міста.

Годинникова вежа Благоєвграда є знаменитою пам'яткою і одним із символів міста.

Міста-побратими

• Батумі (груз. ბათუმი), Грузія
• Делчево (мак. Делчево), Північна Македонія
• Нагасакі (яп. 長崎市), Японія
• Оберн, Алабама, США
• Салоніки (грец. Θεσσαλονίκη), Греція
• Секешфехервар (угор. Székesfehérvár), Угорщина
• Серре (італ. Serre), Італія
• Скоп'є (мак. Скопје), Північна Македонія (2006)

Примітки

1. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-06-2020_2.txt
2. https://www.grao.bg/tna/tadr-1998.txt
3. https://www.grao.bg/tna/tadr-1999.txt
4. https://www.grao.bg/tna/tadr-2000.txt
5. https://www.grao.bg/tna/tadr-2001.txt
6. https://www.grao.bg/tna/tadr-2002.txt
7. https://www.grao.bg/tna/tadr-2003.txt
8. https://www.grao.bg/tna/tadr-2004.txt
9. https://www.grao.bg/tna/tadr-2005.txt
10. https://www.grao.bg/tna/tadr-2006.txt
11. https://www.grao.bg/tna/tadr-2007.txt
12. https://www.grao.bg/tna/tadr-2008.txt
13. https://www.grao.bg/tna/tadr-2009.txt
14. https://www.grao.bg/tna/tadr-2010.txt
15. https://www.grao.bg/tna/tadr-2011.txt
16. https://www.grao.bg/tna/tadr-2012.txt
17. https://www.grao.bg/tna/tadr-2013.txt
18. https://www.grao.bg/tna/tadr-2014.txt
19. https://www.grao.bg/tna/tadr-2015.txt
20. https://www.grao.bg/tna/tadr-2016.txt
21. https://www.grao.bg/tna/tadr-2017.txt
22. https://www.grao.bg/tna/tadr-2018.txt
23. https://www.grao.bg/tna/tadr-2019.txt
24. https://www.grao.bg/tna/tadr2020.txt
25. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-03-2021_2.txt
26. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-06-2021_2.txt
27. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-09-2021_2.txt
28. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15.12.2021_2.txt
29. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-03-2022_2.txt
30. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-06-2022_2.txt
31. https://www.grao.bg/tna/t41nm-15-09-2022_2.txt
32. https://www.szekesfehervar.hu/blagoevgrad
33. . Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 29 травня 2022. 
34. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2019. 
35. Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 173. ISBN 978-954-2972-17-4. 
36. Evlia Chelebi. "Travel Writing", Софія, 1972, с.
37. Французькі дорожні ноти для Балкан, XIX століття ". Софія, Наука і мистецтво, 1981, с.348.
38. Камбурова-Радкова, Румяна. Рильський монастир в епоху Відродження. Софія, 1972, с.
39. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 24 лютого 2019. 
40. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 24 лютого 2019. 
41. Шаблон:МЕС
42. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006, с.838.
43. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
44. пам'ятник невідомого прямокутника & cd = 18 & hl = en & ct = clnk & client = firefox-a "Історія сучасного Благоєвграда", зроблений www.museumblg.com 16 березня 2010 року
45. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
46. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
47. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 24 лютого 2019. 
48. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
49. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 24 лютого 2019. 
50. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
51. . Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 24 лютого 2019. 
52. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 24 лютого 2019. 
53. . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
54. . Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 24 лютого 2019. 
55. . Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 24 лютого 2019. 
56. . Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 10 серпня 2019. 
57. . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2019. 
58. http://www.v-blagoevgrad.info/show.php?action=show_adv&adv_id=145^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
59. . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 24 лютого 2019. 
60. . Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 24 лютого 2019. 
61. . Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 лютого 2019. 
62. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2019. 
63. . Архів оригіналу за 30 березня 2010. Процитовано 24 лютого 2019. 
64. . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2019. 
65. http://www.v-blagoevgrad.info/show.php?action=show_adv&adv_id=144^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
66. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
67. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
68. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
69. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
70. . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 24 лютого 2019. 
71. . Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2019. 
72. . Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2019. 
73. . Архів оригіналу за 24 лютого 2009. Процитовано 24 лютого 2019. 
74. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 10 серпня 2019. 
75. http://grabo.bg/guide/view/dramatichen-teatar-prof-encho-halachev
76. . Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022. 

Посилання

• www.blgmun.com — офіційний сайт «Благоєвград».
• Новини порталу Благоєвград - blagoevgrad.eu [ 25 січня 2019 у Wayback Machine.]

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 72(рос.)
• Цветков, Борис Іванович. Благоєвград. Сторінки з минулого, Благоєвград, 2000, 148 с.