Адміністративний поділ Болгарії Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши
Адміністративний поділ Болгарії
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(лютий 2020)
В адміністративному відношенні Болгарія поділяється на 6 статистичних регіонів, які в свою чергу поділяються на 28 областей (адмінодинці I рівня).
Відповідно до Закону про Вілаєти (1867) та Закону про вілаєтську адміністрацію (1871) територія Османської імперії поділяється на вілаєти, якими керується валі; санджак — мутесарафі; каазі — від каймаків.
Під російським управлінням (1877—1879)
Після встановлення цивільної влад на нещодавно звільнених болгарських землях, російський імператорський комісар князь Володимир Черкаський залишив колишню адміністративно-територіальну структуру, виключаючи лише села, а решта адмінодиниць змінювали назви: санджаки стаали губерніями; каазі — повіти; нохії — селища або передмістя; меджліси — муніципалітети (міські та сільські). Під час Визвольної війни (1877—1878) було створено 8 губерній:
Тулчанська губернія (1 липня 1877)
Свиштовська губернія (існувала з 1 до 9 липня 1877)
Тирновська губернія (1 липня 1877)
Русенська губернія (9 липня 1877)
Видинська (Раховська) губернія (16 листопада 1877)
Софійська губернія (12 грудня 1877)
Пловдивська губернія (1 лютого 1878)
Сливенська губернія (19 лютого 1878)
Східна Румелія (1879—1885)
Відповідно до Органічного статуту Східної Румелії (почав діяти з 14 квітня 1879 р. і до кінця 1885 р.), Округ адміністративно поділений на 6 департаментів (префектури, округи) та 28 кантонів (повітів):
Пловдивський департамент
Татарпазарджицький департамент
Старозагорський департамент
Хасковський департамент
Сливенський департамент
Бургаський департамент
Князівство Болгарія (1879—1885)
Згідно Указу № 317 от 26 червня 1880 г. виданого князем Александром I Князівство Болгарія було розділено на 21 повіт та 58 околиць.
Софійський повіт
Кюстендилський повіт
Тринський повіт
Видинський пові
Ломський повіт
Ряховський повіт
Берковицький повіт
Врачанський повіт
Орханійський повіт
Ловецький повіт
Плевенський повіт
Севлієвський повіт
Свиштовський повіт
Тирновський повіт
Разградський повіт
Русенський повіт
Ескіджумайський повіт
Сілістренський повіт
Шуменський повіт
Провадійський повіт
Варненський повіт
Округи Богарії станом на 1882 рік.
Указом № 537 від 28 липня 1882 р було прийнято Закон про адміністративний поділ, і країна була поділена на 14 округів та 56 повітів.
Повіти Болгарії (1885—1901)
Софійський повіт
Тринський повітАдмінподіл Болгарії у 1885—1901 роках.
Кюстендилський повіт
Татарпазарджицький повіт
Пловдивський повіт
Старозагорський повіт
Хасковський повіт
Сливенський повіт
Бургаський повіт
Видинський повіт
Ломський повіт
Ряховський повіт
Врачанський повіт
Ловецький повіт
Плевенський повіт
Севлієвський повіт
Свиштовський повіт
Тирновський повіт
Разградський повіт
Сілістренський повіт
Русенський повіт
Шуменський повіт
Варненський повіт
Області Болгарії (1901—1919)
Друга повна адміністративно-територіальна реформа в країні була здійснена в 1901 р., коли Указом № 236 від 16 травня 1901 р. було прийнято Закон про адміністративний поділ території держави (прийнятий 4 травня 1901 р.), Скасовуючи Акт про адміністративний поділ Князівства від 28 липня 1882 р. Згідно з новим законодавчим актом країна поділяється на 12 округів, 71 повіт та муніципалітети.
Софійська (з попереднього Софійського району без кількох сіл з передмістя Іхтіман)
Кюстендільська (з колишнього Кюстендильського району та частини Брезницького району)Округи (1901—1919)
Пловдивська (Пловдив, Татарпазарджицький повіт та кілька сіл колишнього Іхтиманського району)
Старозагорська (з колишнього старозагорського, хасковського районів та декількох сіл Кавакліського району)
Бургаська (з попереднього Бургаського та Сливенського районів, без кількох сіл Кавакліського району)
Варненська (з попереднього Варненського району, Куртбунарського району та декількох сіл з колишнього Новопазарського району)
Шуменська (з колишнього Шуменського повіту, Поповського району та декількох сіл нинішнього Кесаровська)
Русенська (з попереднього Руссе, Розградський район без Поповського району, Сілістра без Куртбунарського району)
Тирновська (від колишнього Турнівського та Севлиєво без кількох сіл з нинішнього Кесаревського району)
Плевенська
Врачанська
Видинська
У 1913 році було створено два нові округи
Струмицький (нині в Республіці Північна Македонія);
Гюмюрджинський (нині в Греції).
У 1913 році Базарджик (нині Добрич) та Сілістра стали адміністративними центрами двох районів Південної Добруджі в Королівстві Румунія — відповідно жудець Каліакра та жудець Дуростор, які залишалися в складі держави до 1916 р. та з 1919 р. по 1940 р., коли Південна Добруджа після підписання Крайовської угоди була повернута до Королівства Болгарія
Округи Королівства Болгарія, 1915—1918
Під час Першої світової війни були створені нові повіти, в тому числі на звільнених землях. Їх кількість змінювалася в ході війни, досягнувши 36 округів у вересні 1916 року:
У 1919 році, після завершення Першої Світової війни Царство Болгарія було розділене на 15 округів:
Софійський
Кюстендильський
Пловдивський
Старозагорський
Бургаський
Варненський
Шуменський
Русенський
Тирновський
Плевенський
Вратчанський
Видинський
Петрицький
Пашмаклійський
Мастанлійський
Хасковський (створений у 1922 році)
Після перевороту 19 травня 1934 р. в країні було проведено комплексну адміністративно-територіальну реформу, де існуючі округи об'єдналися в 7 нових областей на чолі з обласними управителями. Сформовані наступні області:
Області у 1934—1941 рр.
Софійська — з колишнього Софійського, Кюстендильського районів та околиць Світріврачки, Горножумайської та Петрички з колишнього Петрицького району
Пловдивська — з колишнього Пловдивського, Пашмаклійського повітів та Нейрокопійського та Розлогінського районів із колишнього Петрицького району
Старозагорська — з колишнього Старозагорського, Хасковського та Мастанлійського повітів
Бургаська — з колишнього Бургаського району
Області у вересні-грудні 1935 р.Шуменська — з колишнього Шуменського, Рущуцького та Варненського повітів
Плевенська — з колишнього Плевенського та Терновського районів
Врачанська — з колишнього Врачанського та Видинського повітів
Через рік Указом-актом про внесення змін до адміністративно-територіального поділу Королівства, встановленого Королівським указом № 179 від 19 травня 1934 р., Оприлюдненим Указом від 20 вересня 1935 р. в адміністративно-територіальному поділі країни вносяться такі зміни:
Області Болгарії у 1941—1944 рр.Формується нова Тирновська область, що включає такі райони: Габровський, Горнооряховський, Дряновський, Оленський, Свиштовський, Севлиївський та Турновський Плевенської області, а також Беленський, Кубратський та Рущуцький райони Шуменської області;
Утворена Кирджалійська область що включає райони: Ардинський, Івайловградський, Крумовградський, Карджалівський та Момчилградський від Старозагорської області та Златоградський з Пловдивської області.
Утворено Горноджумайську область, до якого входять райони: Горножумайський, Світріврацькийта Петрицький із Софійського району та Неврокопський та Розлогіцький райони з Пловдивської області.
Цей адміністративно-територіальний поділ залишився лише два місяці, коли він був скасований Указом-актом про скасування постанови-закону, що вносила поправки до адміністративно-територіального поділу Королівства, встановленого Королівським указом № 179 від 19 травня 1934 р., та оприлюдненого Указом № 512 від 11 грудня 1935, отож, територіальний поділ від 19 травня 1934 року залишився чинним у країні.
15 травня 1941 року було офіційно оголошено про входження до складу Болгарії Чорноморської Фракії та Вардарської Македонії. 26 липня наказом міністра внутрішніх справ ці тери торії було поділено на 3 області:
24 липня 1941 року було створено Русенську область з центром в місті Русе.
Адміністративний поділ у 1944—1949 роках
У 1944 році Болгарію було поділено на 10 областей: Горноджумайську, Софійську, Пловдивську, Старозагорську, Бургаську, Варненську, Шуменську, Русенську, Плевенську та Врачанську.
У 1945 році Шуманська область була об'єднана з Варненською областю.
У 1947 році в Народній Республіці Болгарія було ліквідовано поділ на області, і країна була поділена на 102 округи.
Округи (1949—1959)
Згідно з Указом № 794 від 24 вересня 1949 р. країна була поділена на 14 округів, які в свою чергу складалися зі 101 повіту та 1 столичне місто (Софія)
Округи Болгарії у 1949—1959 рр.Місто Софія
Софійський округ
Горноджумайський округ
Пловдивський округ
Старозагорський округ
Хасковський округ
Ямболський округ
Бургаський округ
Варненський округ
Шуменський округ
Русенський окург
Горнооряховський округ
Плевенський округ
Врачанський округ
Видинський округ
У 1950-х роках було ліквідовано Ямбольський округ і його територія була поділена між Старозагорським і Бургаським округом, Відінський округ було приєднано до Врачанського, на місці Горнооряховського округу було утворено новий округ з центром в Тирново.
Округи НРБ у 1959—1987 рр.
Згідно указу № 29 від 22 січня 1959 року Народну Республіку Болгарія було поділено на 28 округів, які повністю ідентичні нинішнім областям.
Благоєвградский округ
Бургаський округ
Варненський округ
Округи Болгарії у 1959—1987 рр.Видинський округ
Врачанський округ
Габровський округ
Димитровський (з 1962 р. — Перницький) округ
Коларовградський (з 1965 р. — Шуменський) округ;
Кирджалійський округ
Кюстендильський округ
Ловецький округ
Михайловградський округ
Пазарджицький округ
Плевенський округ
Пловдивський округ
Разградський округ
Русенський округ
Силістренський округ
Слівенський округ
Смолянський округ
Місто Софія
Софійський округ
Старозагорський округ
Толбухінський округ
Тирговиштський округ
Тирновський (з 1965 р. — Великотирновський) округ
Хасковський округ
Ямбольський округ
Області Болгарії у 1987—1998 роках
В період з 18 серпня 1987 по 1 січня 1999 рік Болгарія складалася з дев'яти провінцій (областей)
Області Болгарії у 1987—1998 рр.Бургаська область — колишні округи Бургас, Слівен, Ямбол
Варненська область — колишні округи Варна, Добрич (до 1990 р. — Толбухін), Шумен
Ловецька область — колишні округи Габрово, Ловеч, Плевен, Велико-Тирново
Михайловградська область (з 1993 — Монтанська), — колишні округи Михайловград (з 1993 — Монтана), Відін, Враца
Пловдивська область — колишні округи Пазарджик, Пловдив, Смолян
Разградська область — колишні округи Разград, Русе, Сілістра, Тирговище; з 1990 р. Русенська область, з центром в Русе
місто Софія, — колишній столичний округ
Софійська область — колишні округи Благоєвград, Кюстенділ, Перник, Софія
Хасковська область — колишні округи Кирджалі, Стара Загора, Хасково
Сучасний адміністративно-територіальний поділ
З 1999 року, складається з двадцяти восьми областей. Всі беруть свої назви із своїх обласних центрів:
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 V administrativnomu vidnoshenni Bolgariya podilyayetsya na 6 statistichnih regioniv yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 28 oblastej adminodinci I rivnya Nazvi oblastej vidpovidayut nazvam yih administrativnih centriv Misto Sofiya ye administrativnim centrom yak Sofijskoyi oblasti tak i miskoyi oblasti Sofiya Zmist 1 Istoriya 1 1 Pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi 1867 1878 1 2 Pid rosijskim upravlinnyam 1877 1879 1 3 Shidna Rumeliya 1879 1885 1 4 Knyazivstvo Bolgariya 1879 1885 1 5 Poviti Bolgariyi 1885 1901 1 6 Oblasti Bolgariyi 1901 1919 1 6 1 Okrugi Korolivstva Bolgariya 1915 1918 1 7 Oblasti Bolgariyi 1919 1941 1 8 Administrativnij podil u 1944 1949 rokah 1 9 Okrugi 1949 1959 1 10 Okrugi NRB u 1959 1987 rr 1 11 Oblasti Bolgariyi u 1987 1998 rokah 2 Suchasnij administrativno teritorialnij podil 3 Div takozhIstoriya RedaguvatiPid vladoyu Osmanskoyi imperiyi 1867 1878 Redaguvati Vidpovidno do Zakonu pro Vilayeti 1867 ta Zakonu pro vilayetsku administraciyu 1871 teritoriya Osmanskoyi imperiyi podilyayetsya na vilayeti yakimi keruyetsya vali sandzhak mutesarafi kaazi vid kajmakiv Pid rosijskim upravlinnyam 1877 1879 Redaguvati Pislya vstanovlennya civilnoyi vlad na neshodavno zvilnenih bolgarskih zemlyah rosijskij imperatorskij komisar knyaz Volodimir Cherkaskij zalishiv kolishnyu administrativno teritorialnu strukturu viklyuchayuchi lishe sela a reshta adminodinic zminyuvali nazvi sandzhaki staali guberniyami kaazi poviti nohiyi selisha abo peredmistya medzhlisi municipaliteti miski ta silski Pid chas Vizvolnoyi vijni 1877 1878 bulo stvoreno 8 gubernij Tulchanska guberniya 1 lipnya 1877 Svishtovska guberniya isnuvala z 1 do 9 lipnya 1877 Tirnovska guberniya 1 lipnya 1877 Rusenska guberniya 9 lipnya 1877 Vidinska Rahovska guberniya 16 listopada 1877 Sofijska guberniya 12 grudnya 1877 Plovdivska guberniya 1 lyutogo 1878 Slivenska guberniya 19 lyutogo 1878 Shidna Rumeliya 1879 1885 Redaguvati Vidpovidno do Organichnogo statutu Shidnoyi Rumeliyi pochav diyati z 14 kvitnya 1879 r i do kincya 1885 r Okrug administrativno podilenij na 6 departamentiv prefekturi okrugi ta 28 kantoniv povitiv Plovdivskij departament Tatarpazardzhickij departament Starozagorskij departament Haskovskij departament Slivenskij departament Burgaskij departamentKnyazivstvo Bolgariya 1879 1885 Redaguvati Zgidno Ukazu 317 ot 26 chervnya 1880 g vidanogo knyazem Aleksandrom I Knyazivstvo Bolgariya bulo rozdileno na 21 povit ta 58 okolic Sofijskij povit Kyustendilskij povit Trinskij povit Vidinskij povi Lomskij povit Ryahovskij povit Berkovickij povit Vrachanskij povit Orhanijskij povit Loveckij povit Plevenskij povit Sevliyevskij povit Svishtovskij povit Tirnovskij povit Razgradskij povit Rusenskij povit Eskidzhumajskij povit Silistrenskij povit Shumenskij povit Provadijskij povit Varnenskij povit Okrugi Bogariyi stanom na 1882 rik Ukazom 537 vid 28 lipnya 1882 r bulo prijnyato Zakon pro administrativnij podil i krayina bula podilena na 14 okrugiv ta 56 povitiv Poviti Bolgariyi 1885 1901 Redaguvati Sofijskij povit Trinskij povit Adminpodil Bolgariyi u 1885 1901 rokah Kyustendilskij povit Tatarpazardzhickij povit Plovdivskij povit Starozagorskij povit Haskovskij povit Slivenskij povit Burgaskij povit Vidinskij povit Lomskij povit Ryahovskij povit Vrachanskij povit Loveckij povit Plevenskij povit Sevliyevskij povit Svishtovskij povit Tirnovskij povit Razgradskij povit Silistrenskij povit Rusenskij povit Shumenskij povit Varnenskij povitOblasti Bolgariyi 1901 1919 Redaguvati Druga povna administrativno teritorialna reforma v krayini bula zdijsnena v 1901 r koli Ukazom 236 vid 16 travnya 1901 r bulo prijnyato Zakon pro administrativnij podil teritoriyi derzhavi prijnyatij 4 travnya 1901 r Skasovuyuchi Akt pro administrativnij podil Knyazivstva vid 28 lipnya 1882 r Zgidno z novim zakonodavchim aktom krayina podilyayetsya na 12 okrugiv 71 povit ta municipaliteti Sofijska z poperednogo Sofijskogo rajonu bez kilkoh sil z peredmistya Ihtiman Kyustendilska z kolishnogo Kyustendilskogo rajonu ta chastini Breznickogo rajonu Okrugi 1901 1919 Plovdivska Plovdiv Tatarpazardzhickij povit ta kilka sil kolishnogo Ihtimanskogo rajonu Starozagorska z kolishnogo starozagorskogo haskovskogo rajoniv ta dekilkoh sil Kavakliskogo rajonu Burgaska z poperednogo Burgaskogo ta Slivenskogo rajoniv bez kilkoh sil Kavakliskogo rajonu Varnenska z poperednogo Varnenskogo rajonu Kurtbunarskogo rajonu ta dekilkoh sil z kolishnogo Novopazarskogo rajonu Shumenska z kolishnogo Shumenskogo povitu Popovskogo rajonu ta dekilkoh sil ninishnogo Kesarovska Rusenska z poperednogo Russe Rozgradskij rajon bez Popovskogo rajonu Silistra bez Kurtbunarskogo rajonu Tirnovska vid kolishnogo Turnivskogo ta Sevliyevo bez kilkoh sil z ninishnogo Kesarevskogo rajonu PlevenskaVrachanskaVidinskaU 1913 roci bulo stvoreno dva novi okrugi Strumickij nini v Respublici Pivnichna Makedoniya Gyumyurdzhinskij nini v Greciyi U 1913 roci Bazardzhik nini Dobrich ta Silistra stali administrativnimi centrami dvoh rajoniv Pivdennoyi Dobrudzhi v Korolivstvi Rumuniya vidpovidno zhudec Kaliakra ta zhudec Durostor yaki zalishalisya v skladi derzhavi do 1916 r ta z 1919 r po 1940 r koli Pivdenna Dobrudzha pislya pidpisannya Krajovskoyi ugodi bula povernuta do Korolivstva Bolgariya Okrugi Korolivstva Bolgariya 1915 1918 Redaguvati Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buli stvoreni novi poviti v tomu chisli na zvilnenih zemlyah Yih kilkist zminyuvalasya v hodi vijni dosyagnuvshi 36 okrugiv u veresni 1916 roku SofiyaPirot nini Serbiya Nish v nash chas Serbiya Vranye nini Serbiya Prishtina nini Kosovo Kumanovo nini v skladi Makedoniyi KyustendilPrizren v nash chas v skladi Kosova Tetovo v nash chas u skladi Makedoniyi Skop ye nini Makedoniya Shtip nini Makedoniya Strumicya nini Makedoniya Ohrid nini v skladi Makedoniyi Bitola nini Makedoniya Kavadarci nini v skladi Makedoniyi Serres ninishnya Greciya Gyumyurdzhina nini v skladi Greciyi Okrugi Bolgariyi pid chas Pershoyi Svitovoyi vijniOdirn nini Edirne v skladi Turechchini PlovdivStara ZagoraBurgasVarnaDobrichKonstanca nini Rumuniya Tulcha nini Rumuniya SilistraShumenRuseTirnovoPlevenVracaVidinNegotin nini v skladi Serbiyi Zajchar nini Serbiya Kyupriya nini Serbiya Pozarevo nini Serbiya Oblasti Bolgariyi 1919 1941 Redaguvati U 1919 roci pislya zavershennya Pershoyi Svitovoyi vijni Carstvo Bolgariya bulo rozdilene na 15 okrugiv Sofijskij Kyustendilskij Plovdivskij Starozagorskij Burgaskij Varnenskij Shumenskij Rusenskij Tirnovskij Plevenskij Vratchanskij Vidinskij Petrickij Pashmaklijskij Mastanlijskij Haskovskij stvorenij u 1922 roci Pislya perevorotu 19 travnya 1934 r v krayini bulo provedeno kompleksnu administrativno teritorialnu reformu de isnuyuchi okrugi ob yednalisya v 7 novih oblastej na choli z oblasnimi upravitelyami Sformovani nastupni oblasti Oblasti u 1934 1941 rr Sofijska z kolishnogo Sofijskogo Kyustendilskogo rajoniv ta okolic Svitrivrachki Gornozhumajskoyi ta Petrichki z kolishnogo Petrickogo rajonuPlovdivska z kolishnogo Plovdivskogo Pashmaklijskogo povitiv ta Nejrokopijskogo ta Rozloginskogo rajoniv iz kolishnogo Petrickogo rajonuStarozagorska z kolishnogo Starozagorskogo Haskovskogo ta Mastanlijskogo povitivBurgaska z kolishnogo Burgaskogo rajonu Oblasti u veresni grudni 1935 r Shumenska z kolishnogo Shumenskogo Rushuckogo ta Varnenskogo povitivPlevenska z kolishnogo Plevenskogo ta Ternovskogo rajonivVrachanska z kolishnogo Vrachanskogo ta Vidinskogo povitivCherez rik Ukazom aktom pro vnesennya zmin do administrativno teritorialnogo podilu Korolivstva vstanovlenogo Korolivskim ukazom 179 vid 19 travnya 1934 r Oprilyudnenim Ukazom vid 20 veresnya 1935 r v administrativno teritorialnomu podili krayini vnosyatsya taki zmini Oblasti Bolgariyi u 1941 1944 rr Formuyetsya nova Tirnovska oblast sho vklyuchaye taki rajoni Gabrovskij Gornooryahovskij Dryanovskij Olenskij Svishtovskij Sevliyivskij ta Turnovskij Plevenskoyi oblasti a takozh Belenskij Kubratskij ta Rushuckij rajoni Shumenskoyi oblasti Utvorena Kirdzhalijska oblast sho vklyuchaye rajoni Ardinskij Ivajlovgradskij Krumovgradskij Kardzhalivskij ta Momchilgradskij vid Starozagorskoyi oblasti ta Zlatogradskij z Plovdivskoyi oblasti Utvoreno Gornodzhumajsku oblast do yakogo vhodyat rajoni Gornozhumajskij Svitrivrackijta Petrickij iz Sofijskogo rajonu ta Nevrokopskij ta Rozlogickij rajoni z Plovdivskoyi oblasti Cej administrativno teritorialnij podil zalishivsya lishe dva misyaci koli vin buv skasovanij Ukazom aktom pro skasuvannya postanovi zakonu sho vnosila popravki do administrativno teritorialnogo podilu Korolivstva vstanovlenogo Korolivskim ukazom 179 vid 19 travnya 1934 r ta oprilyudnenogo Ukazom 512 vid 11 grudnya 1935 otozh teritorialnij podil vid 19 travnya 1934 roku zalishivsya chinnim u krayini 15 travnya 1941 roku bulo oficijno ogolosheno pro vhodzhennya do skladu Bolgariyi Chornomorskoyi Frakiyi ta Vardarskoyi Makedoniyi 26 lipnya nakazom ministra vnutrishnih sprav ci teri toriyi bulo podileno na 3 oblasti Bitolska oblast Skop yenska oblast Bilomorska oblast z centrom v misti Ksanti24 lipnya 1941 roku bulo stvoreno Rusensku oblast z centrom v misti Ruse Administrativnij podil u 1944 1949 rokah Redaguvati U 1944 roci Bolgariyu bulo podileno na 10 oblastej Gornodzhumajsku Sofijsku Plovdivsku Starozagorsku Burgasku Varnensku Shumensku Rusensku Plevensku ta Vrachansku U 1945 roci Shumanska oblast bula ob yednana z Varnenskoyu oblastyu U 1947 roci v Narodnij Respublici Bolgariya bulo likvidovano podil na oblasti i krayina bula podilena na 102 okrugi Okrugi 1949 1959 Redaguvati Zgidno z Ukazom 794 vid 24 veresnya 1949 r krayina bula podilena na 14 okrugiv yaki v svoyu chergu skladalisya zi 101 povitu ta 1 stolichne misto Sofiya Okrugi Bolgariyi u 1949 1959 rr Misto Sofiya Sofijskij okrug Gornodzhumajskij okrug Plovdivskij okrug Starozagorskij okrug Haskovskij okrug Yambolskij okrug Burgaskij okrug Varnenskij okrug Shumenskij okrug Rusenskij okurg Gornooryahovskij okrug Plevenskij okrug Vrachanskij okrug Vidinskij okrugU 1950 h rokah bulo likvidovano Yambolskij okrug i jogo teritoriya bula podilena mizh Starozagorskim i Burgaskim okrugom Vidinskij okrug bulo priyednano do Vrachanskogo na misci Gornooryahovskogo okrugu bulo utvoreno novij okrug z centrom v Tirnovo Okrugi NRB u 1959 1987 rr Redaguvati Zgidno ukazu 29 vid 22 sichnya 1959 roku Narodnu Respubliku Bolgariya bulo podileno na 28 okrugiv yaki povnistyu identichni ninishnim oblastyam Blagoyevgradskij okrug Burgaskij okrug Varnenskij okrug Okrugi Bolgariyi u 1959 1987 rr Vidinskij okrug Vrachanskij okrug Gabrovskij okrug Dimitrovsk ij z 1962 r Perni ckij okrug Kolarovgradskij z 1965 r Shumen skij okrug Kirdzhalijskij okrug Kyustendilskij okrug Loveckij okrug Mihajlovgradskij okrug Pazardzhickij okrug Plevenskij okrug Plovdivskij okrug Razgradskij okrug Rusenskij okrug Silistrenskij okrug Slivenskij okrug Smolyanskij okrug Misto Sofiya Sofijskij okrug Starozagorskij okrug Tolbuhinskij okrug Tirgovishtskij okrug Tirnovskij z 1965 r Velikotirnov skij okrug Haskovskij okrug Yambolskij okrugOblasti Bolgariyi u 1987 1998 rokah Redaguvati V period z 18 serpnya 1987 po 1 sichnya 1999 rik Bolgariya skladalasya z dev yati provincij oblastej Oblasti Bolgariyi u 1987 1998 rr Burgaska oblast kolishni okrugi Burgas Sliven Yambol Varnenska oblast kolishni okrugi Varna Dobrich do 1990 r Tolbuhin Shumen Lovecka oblast kolishni okrugi Gabrovo Lovech Pleven Veliko Tirnovo Mihajlovgradska oblast z 1993 Montanska kolishni okrugi Mihajlovgrad z 1993 Montana Vidin Vraca Plovdivska oblast kolishni okrugi Pazardzhik Plovdiv Smolyan Razgradska oblast kolishni okrugi Razgrad Ruse Silistra Tirgovishe z 1990 r Rusenska oblast z centrom v Ruse misto Sofiya kolishnij stolichnij okrug Sofijska oblast kolishni okrugi Blagoyevgrad Kyustendil Pernik Sofiya Haskovska oblast kolishni okrugi Kirdzhali Stara Zagora HaskovoSuchasnij administrativno teritorialnij podil RedaguvatiZ 1999 roku skladayetsya z dvadcyati vosmi oblastej Vsi berut svoyi nazvi iz svoyih oblasnih centriv Oblasti BolgariyiBlagoyevgrad Burgas Dobrich Gabrovo Haskovo Kirdzhali Kyustendil Lovech Montana Pazardzhik Pernik Pleven Plovdiv Razgrad Ruse Shumen Silistra Sliven Smolyan Sofiya Sofijska oblast Stara Zagora Tirgovishte Varna Veliko Tirnovo Vidin Vraca YambolOblasti podilyayutsya na 264 gromad municipalitetiv bolg obshina Region Oblast Naselennya2005 Ploshakm Shilnistnaselennya RajoniPivnichno zahidnij region Vidinska oblast Vrachanska oblast Lovecka oblast Montanska oblast Plevenska oblast 117 809 209 124 159 214 166 775 305 025 3 071 4 098 4 134 3 595 4 216 39 11 51 89 38 99 47 35 73 64 11 10 8 11 11Pivnichno centralnij region Velikotirnovska oblast Gabrovska oblast Razgradska oblast Rusenska oblast Tirgovishtska oblast 283 599 135 780 140 743 256 835 136 806 4 684 2 053 2 648 2 616 2 735 60 99 66 96 53 15 99 07 50 02 10 4 7 8 5Pivnichno shidnij region Varnenska oblast Dobricka oblast Silistrinska oblast Shumenska oblast 457 922 206 893 135 701 199 577 3 819 4 700 2 862 3 365 120 44 02 47 41 59 31 12 8 7 10Pivdenno zahidnij region Blagoyevgradska oblast Kyustendilska oblast Pernicka oblast Sofijska oblast Miska oblast Sofiya 334 907 154 468 142 251 262 032 1 231 622 6 478 3 027 2 377 7 277 1 349 51 70 51 03 59 84 36 01 913 14 9 6 22 24Pivdenno centralnij region Kirdzhalijska oblast Pazardzhicka oblast Plovdivska oblast Smolyanska oblast Haskovska oblast 159 878 300 092 707 570 133 015 268 335 4 032 4 393 5 973 3 532 4 033 39 65 68 31 118 37 66 66 53 6 11 18 10 11Pivdenno shidnij region Burgaska oblast Slivenska oblast Starozagorska oblast Yambolska oblast 418 925 211 005 362 090 147 906 7 618 3 646 4 959 4 209 55 00 47 41 73 02 35 14 13 4 11 5Div takozh Redaguvati U Vikipediyi ye proyekt Adminodinici Obshini Bolgariyi Viborchi okrugi Bolgariyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij podil Bolgariyi amp oldid 38282277
