5-та Танкова Дивізія СС «Вікінг»(нім. 5. SS-Panzerdivision "Wiking") — елітна танкова дивізія у складі військ СС, що існувала у 1940—1945 роках.
5-та танкова дивізія СС «Вікінг» | |
---|---|
Емблема дивізії СС «Вікінг» | |
На службі | 1940-45 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Адольф Гітлер |
Вид | Ваффен-СС |
Тип | Танкові війська |
Чисельність | танкова дивізія |
Гасло | Meine Ehre heißt Treue ("Моя честь називається вірність") |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС Фелікс Штайнер |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Формування Редагувати
У вересні 1940 року Верховним головнокомандувачем збройних сил Німеччини Адольфом Гітлером віддано наказ на формування моторизованої дивізії СС з добровольців в частинах СС з Голландії, Данії, Норвегії та Фінляндії.
9 листопада 1940 року бригадефюрер СС Фелікс Штайнер отримав наказ на формування 5-ї моторизованої дивізії СС «Дойчланд» (Німеччина). Штайнер був військовим ще під час Веймарської республіки (1918—1933), тому мав необхідний вишкіл та величезний військовий та організаційний досвід. Для її формування направлено 3-й моторизований піхотний полк «Дойчланд», а також полки «Вестланд» і «Нордланд». Оскільки назва новоствореної дивізії збігалася з назвою полку «Дойчланд», 21 грудня 1940 року наказом Гітлера змінено назву на «Вікінг». Начальником штабу дивізії призначено штурмбанфюрера СС Екке.
До складу дивізії увійшли:
- Полк «Дойчланд» (штандартенфюрер фон Оберкамп);
- Полк «Вестланд» (штандартенфюрер Векерле);
- Полк «Нордланд» (штандартенфюрер фон Шольц);
- 5-й артилерійський полк (штандартенфюрер Гілле);
- 5-й саперний батальйон (штурмбанфюрер Мюленкамп);
- 5-й розвідувальний батальйон (штурмбанфюрер фон Райценштайн);
- 5-й протитанковий батальйон (штурмбанфюрер Маак);
- 5-й зенітний батальйон (штурмбанфюрер Штофферс);
- 5-й батальйон зв'язку (штурмбанфюрер Кемпер);
- 5-й медичний батальйон (штурмбанфюрер Унбехаун);
- 5-й ремонтний батальйон (гауптштурмфюрер Шпорн).
Бойові дії Редагувати
2 червня 1941 року дивізія передислокована в Силезію і увійшла до складу 1-ї танкової групи (командувач — генерал-полковник Евальд фон Клейст). На початковому етапі Німецько-радянської війни дивізія безпосередньо підпорядковувалась командиру 14-го моторизованого корпусу генералу піхоти фон Вітершайму. В складі 1-ї танкової групи дивізія наступала на Тернопіль, далі — на Проскурів. Брала участь в битві під Уманню, де захищала північний фланг 1-ї танкової групи. Рухаючись далі через Смілу, Корсунь, Дніпродзержинськ вийшла на Дніпропетровськ. Після форсування Дніпра брала участь в оточенні радянських військ в районі Мелітополя. Компанію 1941 року дивізія закінчила зайняттям позицій по річці Міус. В цей час в штабі дивізії стались кадрові зміни. Місце загиблого начальника штабу Екке зайняв гауптфтурмфюрер Райхель. Пройшли зміни і в керівництві частин дивізії.
На початку січня 1942 року до складу дивізії включено батальйон штурмових гармат (командир — оберштурмфюрер Ланге).
21 березня 1942 року дивізія була відправлена в Німеччину для відпочинку та переозброєння. В цей час дивізія отримала 5-й танковий батальйон СС (командир — штурмбанфюрер Рудольф Мюленкамп).
Українці в дивізії «Вікінг» (липень-листопад 1944) Редагувати
Після втрат у попередніх боях Дивізія СС «Вікінґ» потребувала поповнення. В липні 1944 року до неї прибув полк в складі 2-х батальйонів (бл. 1500 солдатів) добровольців до української дивізії «Галичина». У Модлінському вишкільному таборі українці разом з голландськими, шведськими, данськими, польськими, російськими і балтійськими добровольцями проходили військову підготовку і увійшли до складу батальйонів дивізії «Вікінґ»: переважно панцерґренадирських полків «Germania» і «Westland». Більшість українських вояків опинилася в піхоті, а деякі — в артилерійських, протипанцерних, зв'язкових та допоміжних частинах.
Українським добровольцям довелося вести тяжкі бої в районі Модлін-Леґіоново, там вони втратили близько 200 чоловік загиблими і пораненими. В листопаді 1944 року загартовані в боях українські вояки повернулися до дивізії «Галичина», яка знаходилася тоді в стані переформування після тяжких боїв під Бродами.
4 листопада 1944 року командир Дивізії «Вікінґ», Штандартенфюрер СС Ульріх видав окремий наказ-подяку до українських добровольців:
Капелани дивізії Редагувати
- о. Юліян Габрусевич (далі служив у 14-й гренадерській дивізії Вафен СС «Галичина»)
Командири дивізії Редагувати
- Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС Фелікс Штайнер (1 грудня 1940 — 1 травня 1943)
- Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС Герберт Отто Гілле (1 травня 1943 — 6 серпня 1944)
- Штандартенфюрер СС Едуард Дайзенгофер (6 серпня — 12 серпня 1944)
- Штандартенфюрер СС Йоханнес-Рудольф Мюленкамп (12 серпня — 9 жовтня 1944)
- Оберфюрер СС Карл Улльріх (9 жовтня 1944 — 5 травня 1945)
Склад дивізії Редагувати
- 5-й Танковий Полк СС
- 9-й Панцергренадерський Полк СС «Германія»
- 10-й Панцергренадерський Полк СС «Вестланд»
- 5-й Самохідний Артилерійський Полк СС
- 5-й Самохідний Розвідувальний Батальйон СС
- 5-й Батальйон Штурмових гармат СС
- 5-й Протитанковий Батальйон СС
- 5-й Зенітний Батальйон СС
- 5-й Саперний Батальйон СС
- 5-й Самохідний Батальйон зв'язку СС
- 5-й Самохідний Ремонтний Батальйон СС
- 5-й Санітарний Батальйон СС
- 5-й Батальйон Постачання СС
Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста Редагувати
За час існування дивізії 55 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом (третій результат у військах СС після 1-ї танкової дивізії Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» і 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх»).
Лицарський Хрест Залізного хреста (54) Редагувати
- Гельмут Пфертнер — 18 січня 1942 — унтерштурмфюрер СС, командир взводу 2-ї роти полку СС «Дойчланд»
- Фріц фон Шольц — 18 січня 1942 — оберфюрер СС, командир полку СС «Нордланд»
- Карл Шламельхер — 1 березня 1942 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го дивізіону 5-го артилерійського полку СС
- Август Дікман — 23 квітня 1942 — штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
- Йоханнес Мюленкамп — 3 вересня 1942 — штурмбаннфюрер СС, командир 5-го танкового батальйону СС
- Ганс Дорр — 27 вересня 1942 — гауптштурмфюрер СС, командир 4-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Герберт Отто Гілле — 8 жовтня 1942 — оберфюрер СС, командир 5-го артилерійського полку СС
- Гаррі Полевач — 23 грудня 1942 — штурмбанфюрер СС, командир 3-го батальйону полку СС «Нордланд»
- Маркус Фаульхабером — 25 грудня 1942 — оберштурмфюрер СС, командир 3-ї роти полку СС «Дойчланд»
- Гуго Айхгорн — 15 січня 1943 — гауптштурмфюрер СС, офіцер штабу саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Макс Шефер — 12 лютого 1943 — оберштурмбанфюрер СС, командир саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Ервін Райхель — 28 лютого 1943 — штурмбанфюрер СС, командир 10-го полку СС «Вестланд»
- Віллі Есслінгер — 19 червня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Юрґен Вагнер — 24 липня 1943 — оберфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд»
- Вальтер Шмідт — 4 серпня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
- Альберт Мюллер — 4 серпня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир протитанкового взводу 4-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
- Георг Ебергардт — 4 серпня 1943 — штурмбанфюрер СС, командир естонського добровольчого батальйону СС «Нарва»
- Гельмут Бауер — 12 вересня 1943 — обершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 5-го танкового полку СС
- Ганс Юхем — 12 вересня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
- Гюнтер Зіттер — 13 вересня 1943 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
- Ганс Дрексель — 14 жовтня 1943 — оберштурмфюрер СС, заступник командира 2-го батальйону 10-го полку СС «Вестланд»
- Пауль Трабандт — 14 жовтня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Бруно Гінц — 2 грудня 1943 — унтерштурмфюрер СС, командир 2-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
- Густав Шрайбер — 2 грудня 1943 — гауптшарфюрер СС, командир 7-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Леон Дегреля — 20 лютого 1944 — гауптштурмфюрер, командир штурмової бригади «Валлонія»
- Йоахім Ріхтер — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, командир 5-го артилерійського полку СС
- Манфред Шенфельдер — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, начальник оперативного відділу штабу дивізії СС «Вікінг»
- Фріц Ерат — 23 лютого 1944 — оберштурмбанфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд»
- Карл Ніколуссі-Лек — 9 квітня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 8-ї роти 5-го танкового полку СС
- Курт Шумахер — 4 травня 1944 — унтерштурмфюрер СС, командир 3-ї роти 5-го танкового полку СС
- Віллі Гайн — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 2-ї роти 5-го танкового полку СС
- Отто Шнайдер — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 7-ї роти 5-го танкового полку СС
- Гергард Фішер — 4 травня 1944 — унтершарфюрер СС, і. о. командира взводу 3-ї роти протитанкового батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Генріх Дебус — 4 травня 1944 — оберштурмфюрер СС, заступник командира 5-го танкового розвідувального батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Франц Гак — 14 травня 1944 — штурмбанфюрер СС, командир 3-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
- Вернер Меєр — 4 червня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Фріц Бігі — 16 червня 1944 — обершарфюрер СС, командир взводу 5-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Альфред Гроссрок — 12 серпня 1944 — унтерштурмфюрер СС, командир взводу 6-ї роти 5-го танкового полку СС
- Гайнц Мурр — 21 вересня 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир 3-го батальйону 9-го полку СС «Дойчланд»
- Гуго Руф — 16 жовтня 1944 — обершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 5-го танкового полку СС
- Егон Франц — 16 жовтня 1944 — унтершарфюрер СС, командир взводу 3-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Ганс Флюгель — 16 жовтня 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир 2-го батальйону 5-го танкового полку СС
- Алоїз Шнаубельт — 16 листопада 1944 — унтершарфюрер СС, командир гармати 3-ї роти зенітного батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Ебергард Гедер — 18 листопада 1944 — гауптштурмфюрер СС, командир саперного батальйону дивізії СС «Вікінг»
- Пауль Зенгас — 11 грудня 1944 — оберштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 5-го танкового полку СС
- Гергард Лоце — 1 лютого 1945 — оберштурмфюрер СС, командир 5-ї роти 10-го полку СС «Вестланд»
- Зерен Кам — 7 лютого 1945 — унтерштурмфюрер СС, командир 1-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Фріц Даргес — 5 квітня 1945 — оберштурмбанфюрер СС, командир 5-го танкового полку СС
- Ганс Зігмунд — 5 квітня 1945 — обершарфюрер СС, командир взводу 11-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Йозеф Штирії — 5 квітня 1945 — гауптшарфюрер СС, командир взводу 10-ї роти 9-го полку СС «Дойчланд»
- Карл Пікус — 17 квітня 1945 — оберштурмфюрер СС 5-го танкового полку СС
- Йозеф Драксенбергер — 17 квітня 1945 — гауптшарфюрер СС, командир саперного взводу штабної роти 5-го танкового полку СС (нагородження не підтверджено)
- Карл-Гайнц Бюлер — 6 травня 1945 — оберштурмбанфюрер СС, командир 9-го полку СС «Дойчланд» (нагородження не підтверджено)
- Карл-Гайнц Ліхт — 6 травня 1945 — гауптштурмфюрер СС, командир 5-ї роти 5-го танкового полку СС (нагородження не підтверджено)
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (7) Редагувати
- Фелікс Штайнер — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир Панцергренадерської Дивізії СС «Вікінг» (23 грудня 1942)
- Август Дікманн — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го Батальйону Панцергренадерського Полку СС «Германія» (16 квітня 1943)
- Герберт Отто Гілле — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир Панцергренадерської Дивізії СС «Вікінг» (1 листопада 1943)
- Ганс Дорр — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-го Батальйону Панцергренадерського Полку СС «Германія» (13 листопада 1943)
- Вальтер Шмідт — Гауптштурмфюрер СС, командир 2-го Батальйону 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (14 травня 1944)
- Йоханнес-Рудольф Мюленкамп — Штандартенфюрер СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (21 вересня 1944)
- Франц Гак — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (18 квітня 1945)
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям і Мечами (3) Редагувати
- Август Дікманн — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 10-го Панцергренадерського Полку СС «Вестланд» (10 жовтня 1943)
- Герберт Отто Гілле — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (20 лютого 1944)
- Ганс Дорр — Штурмбаннфюрер СС, командир 9-го Панцергренадерського Полку СС «Германія» (9 липня 1944)
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами і Діамантами (1) Редагувати
- Герберт Отто Гілле — Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 5-ї Танкової Дивізії СС «Вікінг» (19 квітня 1944)
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 5 січня 2009.
- Крохмалюк Роман, «Заграва на Сході [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.]», Головна Управа (Братство колишніх вояків 1-ї Української Дивізії УНА), Торонто-Нью-Йорк, 1978, — Т.1, — С.250, 256.
Джерела Редагувати
- (рос.)Куровскі Франц, «Немецкие танковые асы», М.: Яуза, Эксмо, 2008. — ISBN 978-5-699-19139-0.
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 5-та танкова дивізія СС «Вікінг»
- (рос.)