Карл Улльріх (нім. Karl Ullrich; 1 грудня 1910, Сарргемін — 8 травня 1996, Бад-Райхенгалль) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
| Карл Улльріх | |
|---|---|
| Karl Ullrich | |
| | |
| Народження | 1 грудня 1910 Сарргемін, Німецька імперія |
| Смерть | 8 травня 1996 (85 років) Бад-Райхенгалль, Німеччина |
| Країна | Третій Рейх |
| Вид збройних сил | Ваффен-СС |
| Рід військ | Танкові війська |
| Роки служби | 1934-45 |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Член | СС і Європейська академія |
| Звання | Оберфюрер СС |
| Формування | 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» |
| Командування | Саперний батальйон СС «Тотенкопф» 6-й панцергренадерський полк СС «Теодор Ейке» 5-та танкова дивізія СС «Вікінг» |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Нагороди |
Ранні роки ред.
Карл Улльріх народився 1 грудня 1910 року в місті Сарргемін. 1 листопада 1931 року Улльріх вступив в НСДАП (партійний квиток № 715 727), а 1 квітня 1932 року в СС (службове посвідчення № 31 438). У січні 1934 року Карла перевели до Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. У 1936 році закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейзі. З квітня 1936 року Карл Улльріх служив в саперному штурмбанні СС, спочатку був командиром взводу, а з квітня 1938 — 3-го штурму.
Друга світова війна ред.
У складі дивізії СС «Тотенкопф», Карл Улльріх взяв участь в Польській і Французькій кампаніях, а також в боях на Східному фронті. З 9 листопада 1941 був командиром саперного батальйону СС «Тотенкопф», а з 1943 року — 6-го панцергренадерського полку СС «Теодор Ейке».
9 жовтня 1944 року призначений командиром 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». 4 листопада 1944 року видав окремий наказ-подяку до українських добровольців, які служили в дивізії:
Вояки-Добровольці проти большевиків!
Три тижні важких боїв вже позаду. Ви сумлінно сповнили свій обов'язок, утримуючи фронт перед багато переважаючими ворожими силами.
Щойно Райхсфюрер СС видав наказ про ваше одлучення від Дивізії "Вікінґ" і повернення до Галицької СС-Добровольчої Дивізії. Я дякую вам за вашу посвяту й рішучість у протибольшевицькій боротьбі і бажаю вояцького щастя у Дивізії "Галичина" до остаточної перемоги над нашим відвічним ворогом - Большевизмом.
Підпис: Ульріх Штандартенфюрер СС Командир Дивізії
У травні 1945 року на чолі залишків дивізії СС «Вікінг» відійшов через Угорщину та Чехословаччину в Австрію, де здався англо-американським військам.
Життя після війни ред.
Після звільнення Улльріх жив у Західній Німеччині і помер в місті Бад-Райхенгалль 8 травня 1996 року.
Звання ред.
- Штурмбаннфюрер СС (2 жовтня 1938)
- Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1942)
- Штандартенфюрер СС (29 липня 1944)
- Оберфюрер СС (20 квітня 1945)
Нагороди ред.
- Спортивний знак СА в бронзі
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Йольський свічник
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Залізний хрест (1939)
- 2-го класу (18 травня 1940)
- 1-го класу (1 липня 1940)
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» в сріблі
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Дем'янський щит
- Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
- Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
- Лицарський хрест (19 лютого 1942) як штурмбаннфюрер СС і командир саперного батальйону СС «Тотенкопф»
- Дубове листя (№ 480) (14 травня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 6-го панцергренадерського полку СС «Теодор Ейке»
Джерела ред.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German). Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
- Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
- Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German). München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.