www.wikidata.uk-ua.nina.az

Празький град або Празький замок лат Castrum Pragense чеськ Pražský hrad королівський замок бург у Празі Чехія Резиденці

Празький град

Празький град, або Празький замок (лат. Castrum Pragense, чеськ. Pražský hrad) — королівський замок (бург) у Празі, Чехія. Резиденція правителів Богемського королівства, деяких імператорів Священної Римської імперії. Від 1918 року — резиденція президента Чехословацької республіки, а з 1993 — Чеської. Відомий з IX ст. Надалі розширявся й добудовувався, доки не став одним із найбільших замкових комплексів у світі. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, маючи довжину 570 м і ширину 130 м, він є найбільшим замком у світі. Частиною комплексу є собор святого Віта — головний кафедральний собор Праги, в якому поховано багато видатних правителів Чехії, а також є гробниця святого Яна Непомуцького.

Празький Град
Назва на честь: Прага
Празький град
50°05′27″ пн. ш. 14°24′06″ сх. д. / 50.091056° пн. ш. 14.40167° сх. д. / 50.091056; 14.40167Координати: 50°05′27″ пн. ш. 14°24′06″ сх. д. / 50.091056° пн. ш. 14.40167° сх. д. / 50.091056; 14.40167
Тип замок
пам'ятка і городище (9 століття)
Статус спадщини Національна культурна пам'ятка Чехіїd і пам'ятка культури Чехіїd
Країна  Чехія
Розташування Прага 1, Градчани, Мала Страна
Архітектурний стиль романський, готика, Архітектура Відродження і бароко
Архітектор Matthias of Arrasd, Benedikt Rejtd і Йоже Плечник
Матеріал камінь
Висота н.р.м. 250 м
Засновано 9 століття
Перша згадка IX ст.
Власник Чехія
Оператор Správa Pražského hradud
Сайт hrad.cz
Празький град (Чехія)
 Празький град у Вікісховищі

Виникнення та розвиток Редагувати

Височина Празького граду була заселена ще за часів неоліту. Археологами було знайдено поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, та культури накільчатої кераміки на території Лумбего саду. Звідти ж походять і свідчення, що з епохи енеоліту й пізніше тут підтверджуються поховання, що належать до культури шнурової кераміки та унетицької культури.

У 1980-х роках археологам вдалося довести існування давнішого поселення, ніж про те свідчили писемні джерела, які вказують, що князь Борживой I з Пржемисловичів побудував тут церкву Діви Марії приблизно у 885 році. Впродовж 9-го століття тут вже, швидше за все, було укріплення, хоча невідомо, що знаходилося за його стінами.

Празький град у ранньому середньовіччі Редагувати

Побудову власне граду, що чеською мовою означає замок, розпочав, швидше за все, син Боржівоя Спитігнєв І. Городище Пржемисловичів не перевищувало за розмірами сьогоднішню площа замку. Крім західної частини він був оточений крутими схилами, а з північної сторони, на місці Оленячого рову, пробігав струмок. Із західної сторони, між сучасною Градчанською площею та первісним подвір'ям граду, було зі зрозумілих причин викопано рів, завглибшки 30 метрів та 24 метрів завширшки. Через рів до головних воріт вів міст. Крім того, навколо городища було збудовано дерев'яну стіну на глиняному валу та кілька охоронних веж, три з яких слугували за брами. Між західною та східною брамами було прокладено бруківку.

Під час правління Вратіслава І у Граді було збудовано другу церкву та освячено на честь св. Юрія Змієборця (Їржі). До 973 року вона виконувала функції головної церкви для князівського двору та цілої Чехії. Князь Вацлав дав дозвіл на будівництво у Граді третьої церкви: ротонди св. Віта, до якої поклав святі мощі, що дісталися йому у подарунок від східнофранкського короля Генріха І Птахолова. Після заснування єпископства у 973 році ротонда стала кафедральним єпископським собором і найважливішою церквою Чехії.

Церковні споруди того часу вже були збудовані з каменю, тоді як княжий палац та службові споруди ще залишалися дерев'яними.

Близько 970 року біля церкви св. Георгія було засновано жіночий бенедиктинський монастир. Пізніше Болеслав ІІ провів чудову перебудову церкви, яка перетворилася на базиліку дороманського стилю. Базиліка також слугувала для поховання членів панівної династії.

Під час правління князів та першого чеського короля Вратіслава ІІ як резиденція правителів деякий час використовувався Вишеград, але у Празькому граді продовжувалося будівництво. Дерев'яну стіну замінила кам'яна з трьома брамами: Чорна вежа на сході, Біла вежа на заході, та Південна вежа, що слугувала як чорний хід.

Вже близько 1060 року згідно з наказом Спитігнєва ІІ ротонда св. Віта була зруйнована, а на її місці збудована базиліка, попередниця готичного кафедрального собору. Тринефний романський храм з білої опоки був 70 метрів завдовжки, й на той час найбільшим у чеських землях. До церкви св. Георгія було додано дві вежі, а дерев'яний палац було перебудовано на кам'яний.

Празький град у добі пізнього середньовіччя Редагувати

Король Пржемисл Отакар II був за своєї доби одним із найшанованіших володарів Європи. Тому статусу відповідали й будови у Граді. Вже у перші роки свого правління він мав намір удосконалити укріплення, особливо найуразливіші з західного краю. Рови там були розширені, а вхід до Чорної вежі на сході було зруйновано. Отокар II збудував також королівський палац для представницьких та житлових потреб.

Розмах готичного стилю починається при Люксембургах. У 1344 році Карл IV, тоді ще принц та маркграф Моравський, разом зі своїм багаторічним приятелем Ернестом з Пардубіц, та своїм батьком Яном Люксембурзьким, закладає кам'яний собор св. Віта у зв'язку з підвищенням празького єпископства до архієпископства. Головним архітектором було призначено Матвія з Аррасу, а пізніше Петра Парлержа. То є тринефний храм з поперечним нефом, портиком та оточений капличками. Найвідоміша з них це каплиця св. Вацлава, збудована над його домовиною. Велика, або Дзвонова, вежа, 109 метрів заввишки, була закладена Парлержем, але завершена аж у 1554 році. У році 1770 була увінчана бароковою маківкою. Західна частина: фасад з 80-метровими вежами, була прибудована у 19 та на початку 20 століть, за проектом Йозефа Моцкера. Після його смерті у 1899 керівництво будівництвом узяв Йоже Плечнік. Собор було завершено у 1929. Окрім іншого слугує за скарбницю, де зберігаються чеські коронні дорогоцінності, мавзолей королів та галерею їх скульптурних та малярських портретів.

Президентський палац Редагувати

Після створення Першої республіки Град було оновлено для виконання нових функцій. То було зроблено архітектором словенського походження Йоже Плечником під патронатом першого Президента Томаша Масарика. Плечнік спроектував також мощений двір президентської резиденції та оновив сади навколо Граду. Сам Плечнік був іноземцем, запрошеним викладати в університеті прикладних мистецтв у Празі, та виграв тендер на реконструкцію, тому його праця підпадала чималій критиці сучасників. Він сам не дожив до завершення розпочатої праці. Так, наприклад, виставкова зала у манежі Празького граду була завершена вже після війни у 1949 році під керівництвом його наступника Павла Янака.

Панорама нічного Граду

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. ↑ Čtverák V., Lutovský M., Slabina M. et al. Encyklopedie hradišť v Čechách — 2003. — ISBN 80-7277-173-6
    d:Track:Q95221258d:Track:Q96471869d:Track:Q12036757d:Track:Q95478204d:Track:Q95135003

Джерела Редагувати

Хода почесної варти.

Загальні Редагувати

  • Umělecké památky Prahy 4. Pražský hrad a Hradčany. Praha 2000. ISBN 80-200-0832-2.
  • Chotěbor Petr, Pražský hrad, podrobný průvodce, Praha 1994.

Празький град у середньовіччі Редагувати

  • Ivana Boháčová: Pražský hrad v období velkomoravském. (Die Prager Burg in Großmährischer Zeit). In: Richard Marsina/ Alexander Ruttkay (Hrsg.): Svätopluk 894—1994. Nitra 1997, S. 33-40.
  • Ivana Boháčová: Zum Befestigungssystem der Přemyslidenburgen (am Beispiel der archäologischen Untersuchungen in der Prager Burg und in Stará Boleslav). In: Joachim Henning / Alexander T. Ruttkay (Hrsg.): Frühmittelalterlicher Burgenbau in Mittel- und Osteuropa. Tagung Nitra 7.-10. Oktober 1996. Bonn 1998, S. 37-47.
  • Ivana Boháčová: Das archäologische Areal auf dem III. Hof der Prager Burg und seine Bedeutung für die Erforschung der Chronologie Mittelböhmens im frühen Mittelalter. (Archeologický areál III. nádvoří Pražského hradu a jeho význam v kontextu studia chronologie středních Čech.) In: Luděk Galuška / Pavel Kouřil / Z. Měřinský (Hrsg.): Velká Morava mezi východem a západem. Großmähren zwischen West und Ost. Sborník příspěvků z mezinárodní vědecké konference Uherské Hradiště, Staré Město 28.9-1.10.1999. Spisy archeologického ústavu AV ČR Brno 17. Brno 2001. S. 69-75.
  • Castrum Pragense 1. Praha 1988.
  • Castrum Pragense 2. Praha 1999.
  • Tomáš Durdík/ Petr Chotěbor: Zur Gestalt des romanischen Palas der Prager Burg. In: Schloß Tirol. Saalbauten und Burgen des 12. Jahrhunderts in Mitteleuropa. Forschungen zu Burgen und Schlössern 4. München, Berlin 1998. S. 197—204.
  • Jan Frolík: Prague Castle — 70 Years of Archaeological Excavations. In: Čeněk Staňa / Lumír Poláček (Hrsg.): Frühmittelalterliche Machtzentren in Mitteleuropa. Mehrjährige Grabungen und ihre Auswertung. Symposion Mikulčice 5.-9. September 1994. Internationale Tagungen in Mikulčice 3. Spisy Arch. Ústavu AV ČR Brno 6. Brno 1996. S. 159—166.
  • Jan Frolík: Nejstarší církevní architektura na Pražském hradě — současný stav pozňání. (Zur ältesten Kirchenarchitektur auf der Prager Burg — gegenwärtiger Erkenntnisstand.) In: Luděk Galuška / Pavel Kouřil / Z. Měřinský (Hrsg.): Velká morava mezi východem a západem. Großmähren zwischen West und Ost. Sborník příspěvků z mezinárodní vědecké konference Uherské Hradiště, Staré Město 28.9-1.10.1999. Spisy archeologického ústavu AV ČR Brno 17. Brno 2001. S. 107—113.
  • Jan Frolík / Milena Bravermanová, Die Prager Burg. In: Alfried Wieczorek/ Hans-Martin Hinz (Hrsg.): Europas Mitte um 1000. Bd. 1. Stuttgart 2000, S. 376—378.
  • Frolík, J./ Maříková-Kubková, J. / Růžičková, E. / Zeman, A.: Nejstarší sakrální architektura Pražského hradu. Výpověd´ archeologických pramenů. (Die ältesten Kirchenbauten der Prager Burg aufgrund der archäologischen Quellen.) Castrum Pragense 3. Praha 2000.
  • Jan Frolík / Zdeněk Smetánka: Archeologie na Pražském hradě. Praha, Litomyšl 1997.
  • F. Kašička: Staré purkrabství Pražského hradu — výsledky poslední stavebně historické analýzy. (Der Alte Burggrafenpalast in der Prager Burg — Ergebnisse der letzten bauhistorischen Analyse.) Archaeologica Historica 14, 1989, S. 203—212.
  • F. Kašička: Ze starší historie Ústavu šlechtičen na Pražském hradě. (Aus der älteren Geschichte des Instituts der Edelfrauen auf der Prager Burg.) Archaeologica Historica 22, 1997, S. 129—144.
  • D. Líbal: Stavební vývoj Starého paláce Pražského hradu do husitských válek do úrovně Vladislavského sálu. (Bauentwicklung des Alten Palastes der Prager Burg bis zu den Husittenkriegen und bis zum Niveau des Wladislawschen Saales.) Castellologica bohemica 7, 2000, S. 61-74.
  • Mediaevalia Archaeologica 3 (Praha 2001).
  • Jiři Sláma: Hrob K1 na Pražském hradě. (Das Grab K1 auf der Prager Burg.) Studia Mediaevalia Pragensia 4. Praha 1999. S. 117—122.
  • K. Tomková: Noch einmal zu den Anfängen der Prager Burg. (Ještě jednou k pocátkům Pražského hradu). In: Kubková, J./ Klápště, J./ Ježek, M./ Meduna, P. et al. (Hrsg.), Život v archeologii středověku. (Das Leben in der Archäologie des Mittelalters). Festschrift M. Richter und Z. Smetánka. Praha 1997, S. 630—638.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prazkij grad abo Prazkij zamok lat Castrum Pragense chesk Prazsky hrad korolivskij zamok burg u Prazi Chehiya Rezidenciya praviteliv Bogemskogo korolivstva deyakih imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vid 1918 roku rezidenciya prezidenta Chehoslovackoyi respubliki a z 1993 Cheskoyi Vidomij z IX st Nadali rozshiryavsya j dobudovuvavsya doki ne stav odnim iz najbilshih zamkovih kompleksiv u sviti Zgidno z Knigoyu rekordiv Ginnesa mayuchi dovzhinu 570 m i shirinu 130 m vin ye najbilshim zamkom u sviti Chastinoyu kompleksu ye sobor svyatogo Vita golovnij kafedralnij sobor Pragi v yakomu pohovano bagato vidatnih praviteliv Chehiyi a takozh ye grobnicya svyatogo Yana Nepomuckogo Prazkij GradNazva na chest PragaPrazkij grad50 05 27 pn sh 14 24 06 sh d 50 091056 pn sh 14 40167 sh d 50 091056 14 40167 Koordinati 50 05 27 pn sh 14 24 06 sh d 50 091056 pn sh 14 40167 sh d 50 091056 14 40167Tip zamok 1 pam yatka i gorodishe 9 stolittya 2 Status spadshini Nacionalna kulturna pam yatka Chehiyid i pam yatka kulturi ChehiyidKrayina Chehiya ISO3166 1 alpha 3 CZE ISO3166 1 cifrovij 203 Roztashuvannya Praga 1 Gradchani Mala StranaArhitekturnij stil romanskij gotika Arhitektura Vidrodzhennya i barokoArhitektor Matthias of Arrasd Benedikt Rejtd i Jozhe PlechnikMaterial kaminVisota n r m 250 mZasnovano 9 stolittyaPersha zgadka IX st Vlasnik ChehiyaOperator Sprava Prazskeho hradudSajt hrad czPrazkij grad Chehiya Prazkij grad u Vikishovishi Zmist 1 Viniknennya ta rozvitok 1 1 Prazkij grad u rannomu serednovichchi 1 2 Prazkij grad u dobi piznogo serednovichchya 1 3 Prezidentskij palac 2 Svitlini 3 Primitki 4 Dzherela 4 1 Zagalni 4 2 Prazkij grad u serednovichchiViniknennya ta rozvitok RedaguvatiVisochina Prazkogo gradu bula zaselena she za chasiv neolitu Arheologami bulo znajdeno poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki ta kulturi nakilchatoyi keramiki na teritoriyi Lumbego sadu Zvidti zh pohodyat i svidchennya sho z epohi eneolitu j piznishe tut pidtverdzhuyutsya pohovannya sho nalezhat do kulturi shnurovoyi keramiki ta unetickoyi kulturi U 1980 h rokah arheologam vdalosya dovesti isnuvannya davnishogo poselennya nizh pro te svidchili pisemni dzherela yaki vkazuyut sho knyaz Borzhivoj I z Przhemislovichiv pobuduvav tut cerkvu Divi Mariyi priblizno u 885 roci Vprodovzh 9 go stolittya tut vzhe shvidshe za vse bulo ukriplennya hocha nevidomo sho znahodilosya za jogo stinami Prazkij grad u rannomu serednovichchi Redaguvati Pobudovu vlasne gradu sho cheskoyu movoyu oznachaye zamok rozpochav shvidshe za vse sin Borzhivoya Spitignyev I Gorodishe Przhemislovichiv ne perevishuvalo za rozmirami sogodnishnyu plosha zamku Krim zahidnoyi chastini vin buv otochenij krutimi shilami a z pivnichnoyi storoni na misci Olenyachogo rovu probigav strumok Iz zahidnoyi storoni mizh suchasnoyu Gradchanskoyu plosheyu ta pervisnim podvir yam gradu bulo zi zrozumilih prichin vikopano riv zavglibshki 30 metriv ta 24 metriv zavshirshki Cherez riv do golovnih vorit viv mist Krim togo navkolo gorodisha bulo zbudovano derev yanu stinu na glinyanomu valu ta kilka ohoronnih vezh tri z yakih sluguvali za brami Mizh zahidnoyu ta shidnoyu bramami bulo prokladeno brukivku Pid chas pravlinnya Vratislava I u Gradi bulo zbudovano drugu cerkvu ta osvyacheno na chest sv Yuriya Zmiyeborcya Yirzhi Do 973 roku vona vikonuvala funkciyi golovnoyi cerkvi dlya knyazivskogo dvoru ta ciloyi Chehiyi Knyaz Vaclav dav dozvil na budivnictvo u Gradi tretoyi cerkvi rotondi sv Vita do yakoyi poklav svyati moshi sho distalisya jomu u podarunok vid shidnofrankskogo korolya Genriha I Ptaholova Pislya zasnuvannya yepiskopstva u 973 roci rotonda stala kafedralnim yepiskopskim soborom i najvazhlivishoyu cerkvoyu Chehiyi Cerkovni sporudi togo chasu vzhe buli zbudovani z kamenyu todi yak knyazhij palac ta sluzhbovi sporudi she zalishalisya derev yanimi Blizko 970 roku bilya cerkvi sv Georgiya bulo zasnovano zhinochij benediktinskij monastir Piznishe Boleslav II proviv chudovu perebudovu cerkvi yaka peretvorilasya na baziliku doromanskogo stilyu Bazilika takozh sluguvala dlya pohovannya chleniv panivnoyi dinastiyi Pid chas pravlinnya knyaziv ta pershogo cheskogo korolya Vratislava II yak rezidenciya praviteliv deyakij chas vikoristovuvavsya Vishegrad ale u Prazkomu gradi prodovzhuvalosya budivnictvo Derev yanu stinu zaminila kam yana z troma bramami Chorna vezha na shodi Bila vezha na zahodi ta Pivdenna vezha sho sluguvala yak chornij hid Vzhe blizko 1060 roku zgidno z nakazom Spitignyeva II rotonda sv Vita bula zrujnovana a na yiyi misci zbudovana bazilika poperednicya gotichnogo kafedralnogo soboru Trinefnij romanskij hram z biloyi opoki buv 70 metriv zavdovzhki j na toj chas najbilshim u cheskih zemlyah Do cerkvi sv Georgiya bulo dodano dvi vezhi a derev yanij palac bulo perebudovano na kam yanij Prazkij grad u dobi piznogo serednovichchya Redaguvati Korol Przhemisl Otakar II buv za svoyeyi dobi odnim iz najshanovanishih volodariv Yevropi Tomu statusu vidpovidali j budovi u Gradi Vzhe u pershi roki svogo pravlinnya vin mav namir udoskonaliti ukriplennya osoblivo najurazlivishi z zahidnogo krayu Rovi tam buli rozshireni a vhid do Chornoyi vezhi na shodi bulo zrujnovano Otokar II zbuduvav takozh korolivskij palac dlya predstavnickih ta zhitlovih potreb Rozmah gotichnogo stilyu pochinayetsya pri Lyuksemburgah U 1344 roci Karl IV todi she princ ta markgraf Moravskij razom zi svoyim bagatorichnim priyatelem Ernestom z Pardubic ta svoyim batkom Yanom Lyuksemburzkim zakladaye kam yanij sobor sv Vita u zv yazku z pidvishennyam prazkogo yepiskopstva do arhiyepiskopstva Golovnim arhitektorom bulo priznacheno Matviya z Arrasu a piznishe Petra Parlerzha To ye trinefnij hram z poperechnim nefom portikom ta otochenij kaplichkami Najvidomisha z nih ce kaplicya sv Vaclava zbudovana nad jogo domovinoyu Velika abo Dzvonova vezha 109 metriv zavvishki bula zakladena Parlerzhem ale zavershena azh u 1554 roci U roci 1770 bula uvinchana barokovoyu makivkoyu Zahidna chastina fasad z 80 metrovimi vezhami bula pribudovana u 19 ta na pochatku 20 stolit za proektom Jozefa Mockera Pislya jogo smerti u 1899 kerivnictvo budivnictvom uzyav Jozhe Plechnik Sobor bulo zaversheno u 1929 Okrim inshogo sluguye za skarbnicyu de zberigayutsya cheski koronni dorogocinnosti mavzolej koroliv ta galereyu yih skulpturnih ta malyarskih portretiv Prezidentskij palac Redaguvati Pislya stvorennya Pershoyi respubliki Grad bulo onovleno dlya vikonannya novih funkcij To bulo zrobleno arhitektorom slovenskogo pohodzhennya Jozhe Plechnikom pid patronatom pershogo Prezidenta Tomasha Masarika Plechnik sproektuvav takozh moshenij dvir prezidentskoyi rezidenciyi ta onoviv sadi navkolo Gradu Sam Plechnik buv inozemcem zaproshenim vikladati v universiteti prikladnih mistectv u Prazi ta vigrav tender na rekonstrukciyu tomu jogo pracya pidpadala chimalij kritici suchasnikiv Vin sam ne dozhiv do zavershennya rozpochatoyi praci Tak napriklad vistavkova zala u manezhi Prazkogo gradu bula zavershena vzhe pislya vijni u 1949 roci pid kerivnictvom jogo nastupnika Pavla Yanaka nbsp Panorama nichnogo GraduSvitlini Redaguvati nbsp Vid na prazkij Grad nbsp Vorota prazkogo Gradu nbsp Vorota Gradu livoruch nbsp Vorota Gradu pravoruch nbsp Sobor svyatogo Vita nbsp Vihid z Gradu nbsp Vid na Grad nbsp Zastibka iz zobrazhennyam Prazkogo gradu do medali U pam yat 1 zhovtnya 1938 Primitki Redaguvati a b archINFORM 1994 d Track Q265049 a b Ctverak V Lutovsky M Slabina M et al Encyklopedie hradist v Cechach 2003 ISBN 80 7277 173 6 d Track Q95221258d Track Q96471869d Track Q12036757d Track Q95478204d Track Q95135003Dzherela Redaguvati nbsp Hoda pochesnoyi varti Zagalni Redaguvati Umelecke pamatky Prahy 4 Prazsky hrad a Hradcany Praha 2000 ISBN 80 200 0832 2 Chotebor Petr Prazsky hrad podrobny pruvodce Praha 1994 Prazkij grad u serednovichchi Redaguvati Ivana Bohacova Prazsky hrad v obdobi velkomoravskem Die Prager Burg in Grossmahrischer Zeit In Richard Marsina Alexander Ruttkay Hrsg Svatopluk 894 1994 Nitra 1997 S 33 40 Ivana Bohacova Zum Befestigungssystem der Premyslidenburgen am Beispiel der archaologischen Untersuchungen in der Prager Burg und in Stara Boleslav In Joachim Henning Alexander T Ruttkay Hrsg Fruhmittelalterlicher Burgenbau in Mittel und Osteuropa Tagung Nitra 7 10 Oktober 1996 Bonn 1998 S 37 47 Ivana Bohacova Das archaologische Areal auf dem III Hof der Prager Burg und seine Bedeutung fur die Erforschung der Chronologie Mittelbohmens im fruhen Mittelalter Archeologicky areal III nadvori Prazskeho hradu a jeho vyznam v kontextu studia chronologie strednich Cech In Ludek Galuska Pavel Kouril Z Merinsky Hrsg Velka Morava mezi vychodem a zapadem Grossmahren zwischen West und Ost Sbornik prispevku z mezinarodni vedecke konference Uherske Hradiste Stare Mesto 28 9 1 10 1999 Spisy archeologickeho ustavu AV CR Brno 17 Brno 2001 S 69 75 Castrum Pragense 1 Praha 1988 Castrum Pragense 2 Praha 1999 Tomas Durdik Petr Chotebor Zur Gestalt des romanischen Palas der Prager Burg In Schloss Tirol Saalbauten und Burgen des 12 Jahrhunderts in Mitteleuropa Forschungen zu Burgen und Schlossern 4 Munchen Berlin 1998 S 197 204 Jan Frolik Prague Castle 70 Years of Archaeological Excavations In Cenek Stana Lumir Polacek Hrsg Fruhmittelalterliche Machtzentren in Mitteleuropa Mehrjahrige Grabungen und ihre Auswertung Symposion Mikulcice 5 9 September 1994 Internationale Tagungen in Mikulcice 3 Spisy Arch Ustavu AV CR Brno 6 Brno 1996 S 159 166 Jan Frolik Nejstarsi cirkevni architektura na Prazskem hrade soucasny stav poznani Zur altesten Kirchenarchitektur auf der Prager Burg gegenwartiger Erkenntnisstand In Ludek Galuska Pavel Kouril Z Merinsky Hrsg Velka morava mezi vychodem a zapadem Grossmahren zwischen West und Ost Sbornik prispevku z mezinarodni vedecke konference Uherske Hradiste Stare Mesto 28 9 1 10 1999 Spisy archeologickeho ustavu AV CR Brno 17 Brno 2001 S 107 113 Jan Frolik Milena Bravermanova Die Prager Burg In Alfried Wieczorek Hans Martin Hinz Hrsg Europas Mitte um 1000 Bd 1 Stuttgart 2000 S 376 378 Frolik J Marikova Kubkova J Ruzickova E Zeman A Nejstarsi sakralni architektura Prazskeho hradu Vypoved archeologickych pramenu Die altesten Kirchenbauten der Prager Burg aufgrund der archaologischen Quellen Castrum Pragense 3 Praha 2000 Jan Frolik Zdenek Smetanka Archeologie na Prazskem hrade Praha Litomysl 1997 F Kasicka Stare purkrabstvi Prazskeho hradu vysledky posledni stavebne historicke analyzy Der Alte Burggrafenpalast in der Prager Burg Ergebnisse der letzten bauhistorischen Analyse Archaeologica Historica 14 1989 S 203 212 F Kasicka Ze starsi historie Ustavu slechticen na Prazskem hrade Aus der alteren Geschichte des Instituts der Edelfrauen auf der Prager Burg Archaeologica Historica 22 1997 S 129 144 D Libal Stavebni vyvoj Stareho palace Prazskeho hradu do husitskych valek do urovne Vladislavskeho salu Bauentwicklung des Alten Palastes der Prager Burg bis zu den Husittenkriegen und bis zum Niveau des Wladislawschen Saales Castellologica bohemica 7 2000 S 61 74 Mediaevalia Archaeologica 3 Praha 2001 Jiri Slama Hrob K1 na Prazskem hrade Das Grab K1 auf der Prager Burg Studia Mediaevalia Pragensia 4 Praha 1999 S 117 122 K Tomkova Noch einmal zu den Anfangen der Prager Burg Jeste jednou k pocatkum Prazskeho hradu In Kubkova J Klapste J Jezek M Meduna P et al Hrsg Zivot v archeologii stredoveku Das Leben in der Archaologie des Mittelalters Festschrift M Richter und Z Smetanka Praha 1997 S 630 638 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prazkij grad amp oldid 39518918