| Імеретія იმერეთის მხარე Imeretis Mkhare | |
|---|---|
| Сучасний адміністративний поділ | |
| Адміністративний центр | Кутаїсі |
| Губернатор | Звіад Шаламберідзе |
| ISO 3166 код | GE-IM |
| Муніципалітети | 11 (а також 1 місто) |
| Площа | 6 552 км² |
| Населення | 533 906 (2014) |
| Історичний регіон Імеретія в Грузії |
Імеретія (груз. იმერეთი) — мхаре та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.
Історія Редагувати
У кінці XV століття, у результаті феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою — Імеретинське царство (поряд з Картлі і Кахетією) — зі столицею Кутаїсі.
У кінці XVI століття Імеретинське царство обмежувалося територією Імеретії.
За персько-османським миром 1555 року Імеретинське царство було підпорядковано Османській Імперії та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретинського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.
Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою у 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II у 1758 році.
У XVIII столітті царі Імеретинського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, заради уникнення ускладнень відносин з Туречинною. Нарешті, у 1769 р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала Тотлебена (згодом замінений генералом Сухотиним). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретинського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.
У 1811 Імеретинське царство було перетворено в Імеретинську область Російської імперії.
Адміністративний поділ Редагувати
Імеретія в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:
1. Місто Кутаїсі
2. Багдатський муніципалітет (Багдаті)
3. Ванський муніципалітет (Вані)
4. Зестафонський муніципалітет (Зестафоні)
5. Самтредський муніципалітет (Самтредіа)
6. Сачхерський муніципалітет Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід Дзауского району Південної Осетії, непідконтрольний Грузії (Сачхере)
7. Терджольський муніципалітет (Тержола)
8. Ткібульський муніципалітет (Ткібулі)
9. Хараґаульський муніципалітет (Хараґаулі)
10 Хонський муніципалітет (Хоні)
11 Цхалтубський муніципалітет (Цхалтубо)
12 Чіатурський муніципалітет (Чіатура)
Міста Редагувати
Кутаїсі (147 635 осіб, 2014), Самтредіа (25 318), Зестафоні (20 814), Чіатура (12 803), Цхалтубо (11 281), Ткібулі (9 770), Хоні (89 87), Сачхере (6 140), Тержола (4 644), Вані (3 744), Багдаті (3 707), Хараґаулі (1 965).
Населення Редагувати
Жителі області (імеретини) говорять імеретинським діалектом грузинської мови. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- Імеретини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.