www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративний поділ Грузії Грузія складається із двох автономних республік груз ავტონომიური რესპუბლიკა дев яти регіон

Адміністративний поділ Грузії

Грузія складається із двох автономних республік (груз. ავტონომიური რესპუბლიკა), дев'яти регіонів (груз. მხარე, мхаре) та одного міста державного підпорядкування.

Історія

У 1989 році в Грузії існували дві автономні республіки, один автономний округ та 69 районів. Міста: Тбілісі, Кутаїсі, Сухумі, Батумі, Ґорі, Поті, Зуґдіді та Ткварчелі — вважалися окремими одиницями. 4488 сіл (174 з яких були нежилими) об'єднувались у 942 сільські ради.

У 1990 році Верховна Рада Грузії скасувала Південно-Осетинський автономний район. У рамках трансформації Конституції Грузії відбулися зміни в частині самоврядування: сільські та міські ради називались сакребуло. Їх обрання відбулося 31 квітня 1991 року. Однак після перевороту, на початку 1992 року, більшість міських рад заявили про самоліквідацію. З 1993 року на місцях було встановлено пряме державне управління. Міські голови та керівники районів призначалися президентом Грузії. Регіональний поділ приблизно збігався з історико-географічними теренами Грузії. У 2005 році Законодавчі зміни відбулися й в сфері місцевого самоврядування: місцеве самоврядування та самоврядування у селах, громадах, містах та містах було скасовано. Закон визначає 2 типи самоврядних одиниць:

  1. Муніципалітет;
  2. Самоврядне місто.

Муніципалітети були визначені відповідно до раніше існуючих районів, самоврядними містами стали: Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Руставі, Поті.

У 2014 році, в результаті законодавчої реформи, було прийнято новий закон про місцеве самоврядування: Кодекс місцевого самоврядування, згідно з яким адміністративно-територіальний устрій Грузії дещо змінився. Одиницею самоврядування визначався муніципалітет — самоврядне місто, чи самоврядна громада. Змінено також правила формування відповідних представницьких та виконавчих органів.

До 2014 року в Грузії існувало п'ять самоврядних міст (Тбілісі, Руставі, Кутаїсі, Поті та Батумі). За новим законом, прийнятим 5 лютого 2014 року, їхню кількість, відповідно до Кодексу місцевого самоврядування, збільшено, а сім інших міст (Телаві, Мцхета, Ґорі, Ахалціхе, Амбролаурі, Озурґеті та Зуґдіді) отримали такий статус. Другий етап адміністративно-територіальної реформи полягав у виконанні зобов'язань, викладених у «Перехідних положеннях» Кодексу, найважливішим з яких було формування нових самоврядних громад на решті територій у результаті майбутньої масштабної територіальної реформи.

Автономні республіки

Автономні республіки (Абхазія та Аджарія) було створено за часів радянської влади, та визнано теперішньою конституцією Грузії. Абхазія нині є сепаратистським регіоном, самопроголошеною республікою, яка не має міжнародного визнання. Де-юре, Абхазію очолює Голова Верховної Ради (легітимне керівництво Абхазії знаходиться у Верхній Абхазії, у селі Чхалта), в той час, як, де-факто, її очолює Президент. Аджарія, яку очолює Голова Кабінету Міністрів, стала повністю лояльною до центральної влади Грузії після мирного усунення колишнього сепаратистського керівника Аслана Абашидзе в 2004 році.

Мхаре

У Грузії є 12 мхаре країв, включно з двома автономіями. Тбілісі є окремою адміністративною одиницею. Мхаре поділяються на муніципалітети (груз. მუნიციპალიტეტი) (до 2006 року вони офіційно називались районами (груз. რაიონი)). До складу мхаре входить 71 муніципалітет.

Мхаре було створено декретами Президента в період від 1994 до 1996 року, на тимчасовій основі, до розв'язання сеператиських конфліктів в Абхазії та Південній Осетії. Регіональну адміністрацію очолює Державний Комісар (груз. სახელმწიფო რწმუნებული) — державний службовець, якого призначає Президент Грузії.

Статус Південної Осетії

Статус колишньої Південноосетинської Автономної Області — Південної Осетії (також називається Самачабло або Цхінвальский регіон), після окупації Росією та встановлення маріонеткового сепаратистського уряду, перебуває в стані замороженого конфлікту і використовується Росією як засіб тиску на Грузію. Ця частково визнана держава вважає північну частину регіону Шида Картлі своєю територією, разом із малими частинами прилеглих територій.

Історичні регіони

Мапа історичних регіонів Грузії.

Офіційні адміністративні одиниці базовано на низці історико-культурних регіонів. Як правило до складу однієї адміністративної одиниці першого порядку входить кілька історичних областей, що може бути відображено в назвах країв (наприклад, Мцхета-Мтіанеті, Рача-Лечхумі, Самегрело-Земо Сванеті). Різні джерела подають різну кількість історичних областей, ось основні з них:

Примітки

  1. ადგილობრივი თვითმმართველობის კოდექსი; მუხლი 151. თვითმმართველი ქალაქები და მუნიციპალიტეტების ადმინისტრაციული ცენტრები [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](груз.)
  2. 2014 – 2017 წლებში მუნიციპალიტეტების ტერიტორიული ცვლილებების შედეგები

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gruziya skladayetsya iz dvoh avtonomnih respublik gruz ავტონომიური რესპუბლიკა dev yati regioniv gruz მხარე mhare ta odnogo mista derzhavnogo pidporyadkuvannya Regioni GruziyiLegendaPoznachennyana mapi Region Administrativnij centr1 Abhaziya Suhumi Sohumi 2 Megreliya Girska Svanetiya Zugdidi3 Guriya Ozurgeti4 Adzhariya Batumi5 Racha Lechhumi i Nizhnya Svanetiya Ambrolauri6 Imereti Kutayisi7 Samche Dzhavaheti Ahalcihe8 Shida Kartli Gori9 Mcheta Mtianeti Mcheta10 Kvemo Kartli Rustavi11 Kaheti Telavi12 Tbilisi Tbilisi Zmist 1 Istoriya 2 Avtonomni respubliki 3 Mhare 4 Status Pivdennoyi Osetiyi 5 Istorichni regioni 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1989 roci v Gruziyi isnuvali dvi avtonomni respubliki odin avtonomnij okrug ta 69 rajoniv Mista Tbilisi Kutayisi Suhumi Batumi Gori Poti Zugdidi ta Tkvarcheli vvazhalisya okremimi odinicyami 4488 sil 174 z yakih buli nezhilimi ob yednuvalis u 942 silski radi U 1990 roci Verhovna Rada Gruziyi skasuvala Pivdenno Osetinskij avtonomnij rajon U ramkah transformaciyi Konstituciyi Gruziyi vidbulisya zmini v chastini samovryaduvannya silski ta miski radi nazivalis sakrebulo Yih obrannya vidbulosya 31 kvitnya 1991 roku Odnak pislya perevorotu na pochatku 1992 roku bilshist miskih rad zayavili pro samolikvidaciyu Z 1993 roku na miscyah bulo vstanovleno pryame derzhavne upravlinnya Miski golovi ta kerivniki rajoniv priznachalisya prezidentom Gruziyi Regionalnij podil priblizno zbigavsya z istoriko geografichnimi terenami Gruziyi U 2005 roci Zakonodavchi zmini vidbulisya j v sferi miscevogo samovryaduvannya misceve samovryaduvannya ta samovryaduvannya u selah gromadah mistah ta mistah bulo skasovano Zakon viznachaye 2 tipi samovryadnih odinic Municipalitet Samovryadne misto Municipaliteti buli viznacheni vidpovidno do ranishe isnuyuchih rajoniv samovryadnimi mistami stali Tbilisi Batumi Kutayisi Rustavi Poti U 2014 roci v rezultati zakonodavchoyi reformi bulo prijnyato novij zakon pro misceve samovryaduvannya Kodeks miscevogo samovryaduvannya 1 zgidno z yakim administrativno teritorialnij ustrij Gruziyi desho zminivsya Odiniceyu samovryaduvannya viznachavsya municipalitet samovryadne misto chi samovryadna gromada Zmineno takozh pravila formuvannya vidpovidnih predstavnickih ta vikonavchih organiv Do 2014 roku v Gruziyi isnuvalo p yat samovryadnih mist Tbilisi Rustavi Kutayisi Poti ta Batumi Za novim zakonom prijnyatim 5 lyutogo 2014 roku yihnyu kilkist vidpovidno do Kodeksu miscevogo samovryaduvannya zbilsheno a sim inshih mist Telavi Mcheta Gori Ahalcihe Ambrolauri Ozurgeti ta Zugdidi otrimali takij status Drugij etap administrativno teritorialnoyi reformi polyagav u vikonanni zobov yazan vikladenih u Perehidnih polozhennyah Kodeksu najvazhlivishim z yakih bulo formuvannya novih samovryadnih gromad na reshti teritorij u rezultati majbutnoyi masshtabnoyi teritorialnoyi reformi 2 Avtonomni respubliki RedaguvatiAvtonomni respubliki Abhaziya ta Adzhariya bulo stvoreno za chasiv radyanskoyi vladi ta viznano teperishnoyu konstituciyeyu Gruziyi Abhaziya nini ye separatistskim regionom samoprogoloshenoyu respublikoyu yaka ne maye mizhnarodnogo viznannya De yure Abhaziyu ocholyuye Golova Verhovnoyi Radi legitimne kerivnictvo Abhaziyi znahoditsya u Verhnij Abhaziyi u seli Chhalta v toj chas yak de fakto yiyi ocholyuye Prezident Adzhariya yaku ocholyuye Golova Kabinetu Ministriv stala povnistyu loyalnoyu do centralnoyi vladi Gruziyi pislya mirnogo usunennya kolishnogo separatistskogo kerivnika Aslana Abashidze v 2004 roci Mhare RedaguvatiDokladnishe MhareU Gruziyi ye 12 mhare krayiv vklyuchno z dvoma avtonomiyami Tbilisi ye okremoyu administrativnoyu odiniceyu Mhare podilyayutsya na municipaliteti gruz მუნიციპალიტეტი do 2006 roku voni oficijno nazivalis rajonami gruz რაიონი Do skladu mhare vhodit 71 municipalitet Mhare bulo stvoreno dekretami Prezidenta v period vid 1994 do 1996 roku na timchasovij osnovi do rozv yazannya seperatiskih konfliktiv v Abhaziyi ta Pivdennij Osetiyi Regionalnu administraciyu ocholyuye Derzhavnij Komisar gruz სახელმწიფო რწმუნებული derzhavnij sluzhbovec yakogo priznachaye Prezident Gruziyi Status Pivdennoyi Osetiyi RedaguvatiStatus kolishnoyi Pivdennoosetinskoyi Avtonomnoyi Oblasti Pivdennoyi Osetiyi takozh nazivayetsya Samachablo abo Chinvalskij region pislya okupaciyi Rosiyeyu ta vstanovlennya marionetkovogo separatistskogo uryadu perebuvaye v stani zamorozhenogo konfliktu i vikoristovuyetsya Rosiyeyu yak zasib tisku na Gruziyu Cya chastkovo viznana derzhava vvazhaye pivnichnu chastinu regionu Shida Kartli svoyeyu teritoriyeyu razom iz malimi chastinami prileglih teritorij Istorichni regioni Redaguvati Mapa istorichnih regioniv Gruziyi Oficijni administrativni odinici bazovano na nizci istoriko kulturnih regioniv Yak pravilo do skladu odniyeyi administrativnoyi odinici pershogo poryadku vhodit kilka istorichnih oblastej sho mozhe buti vidobrazheno v nazvah krayiv napriklad Mcheta Mtianeti Racha Lechhumi Samegrelo Zemo Svaneti Rizni dzherela podayut riznu kilkist istorichnih oblastej os osnovni z nih Abhaziya Adzhariya Gereti Guriya Dzhavahetiya Erco Tianeti Imeretiya Kartli Kahetiya Lechhumi Mesheti Mingreliya Mtiuleti Pshavi Racha Samachablo Svanetiya Tori Trialeti Tusheti Hevi HevsuretiPrimitki Redaguvati ადგილობრივი თვითმმართველობის კოდექსი მუხლი 151 თვითმმართველი ქალაქები და მუნიციპალიტეტების ადმინისტრაციული ცენტრები Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine gruz 2014 2017 წლებში მუნიციპალიტეტების ტერიტორიული ცვლილებების შედეგებიDzherela RedaguvatiVorona P V Vibori do organiv miscevogo samovryaduvannya Gruziyi demokratizaciya chi centralizaciya P V Vorona Publichne upravlinnya teoriya ta praktika 2013 Vip 1 S 66 71 Posilannya RedaguvatiGruziya Arhivovano 24 lipnya 2018 u Wayback Machine v proyekti OpenStreetMap Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij podil Gruziyi amp oldid 35839051