www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аджарія Аджа рська автоно мна респу бліка Аджара груз აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა автономний регіон у складі Грузії ро

Аджарія

Аджа́рська автоно́мна респу́бліка, Аджарія, Аджара (груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა) — автономний регіон у складі Грузії, розташований на південному заході Грузії, на узбережжі Чорного моря.

Аджарська Автономна Республіка
груз. აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა
Ach'aris Avtonomiuri Respublika

Прапор Герб
Розташування Аджарії
Столиця
(та найбільше місто) 		Батумі
41°39′ пн. ш. 41°39′ сх. д.country H G O
Офіційні мови грузинська
Форма правління автономія
Площа
 - Загалом 2 900 км² (163)
Населення
 - перепис 2014  333 953 (96,04 % — грузини)
 - Густота 115,2/км²
Часовий пояс  (UTC+4)
Домен GE-AJ
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аджарія
Історичний регіон Аджарія в Грузії

Відомі люди

Батумі в 1900 р.
  • Тбелі Абусерісдзе (1190–1240), Грузинський письменник та вчений.
  • Софо Халваші (народились 31 травня 1986), грузинська співачка.
  • Селім Хімшіашвілі (3 червня 1815), паша політичних відносин Османської Імперії та Росії в 1802 р.
  • Ахмед-Паша Хімшіашвілі (помер в 1836 р.), великий паша Османської Імперії.
  • Мемед Абашідзе (1873-1937), політичний лідер мусульман в Грузії.
  • Аслан Абашідзе (народився в 1938 р.), регіональний лідер у вигнанні.
  • Зураб Ногаїделі (народився в 1964 р.), минулий прем'єр-міністр Грузії.
  • Леван Варшаломідзе (народився в 1972 р), голова Аджарського уряду, 2004-2012.

Традиційни свята

Селімоба

Селімоба проходить у селі Бако Хулойського муніципалітету 3 липня та присвячена пам'яті Селіма Хімшіашвілі. У рамках фестивалю відбувається концерт за участю місцевих самодіяльних колективів та виставки виробів народних промислів. Його підтримує Міністерство освіти, культури та спорту Аджарії.

Шуамтоба

Шуамтоба («міжгірське свято») — традиційний фестиваль, який проводиться на літніх гірських пасовищах двох муніципалітетів (Хуло та Шуахеві) у перші вихідні кожного серпня. Проводяться кінні стрибки, виставка народних промислів та концерт за участю фольклорних ансамблів.

Мачахлоба

Мачахлоба – свято ущелини Мачахела, що проводиться у другій половині вересня. Це традиційне свято, яке відзначається в ущелині Мачахела Хелвачаурського муніципалітету. Фестиваль розпочинається біля пам'ятника гвинтівці Мачахела (у місці злиття річок Мачахела та Чорохи), триває у селі Мачахіспірі та закінчується у селі Зеда Чхутунеті.

Колхоба

Колхоба – стародавнє лазське свято. Він проводиться наприкінці серпня або на початку вересня у селі Сарпі Хелвачаурського району. Історія аргонавтів виконується на сцені під час фестивалю.


Демографія

За переписом 2014 року населення Аджарії складає 333 953 особи. Аджарці (аджари) - етнографічна група грузинського народу, що говорить на групі місцевих діалектів, відомих під загальною назвою аджарський. Письмова мова – грузинська.

Грузинське населення Аджарії було широко відоме як «грузини-мусульмани» до радянського перепису 1926 року, який вважав їх «аджарцями» і налічував 71 000 чоловік. Пізніше їх просто віднесли до ширшої категорії грузинів, оскільки жодний офіційний радянський перепис не питав про релігію. Сьогодні називати їх «грузинами-мусульманами» було б у будь-якому разі неправильно, оскільки аджарці майже на 55% християни та майже на 40% мусульмани.

До етнічних меншин відносяться лази, росіяни, вірмени, понтійські греки, абхази та ін.

Розпад Радянського Союзу та відновлення незалежності Грузії прискорили зростання християнства у регіоні, особливо серед молоді. Проте в Аджарії все ще залишаються мусульманські громади сунітів, в основному в Хулойському районі. Згідно з переписом населення Грузії 2014 року, 54,5% були православними християнами та 39,8% мусульманами. Інші були вірменами-християнами (0,3%) та іншими (5,3%).

Економіка

В Аджарії є хороші землі для вирощування чаю, цитрусових і тютюну. Гірсько-лісиста місцевість має субтропічний клімат, тут багато курортів. Тютюн, чай, цитрусові, авокадо — провідні культури; Важливе значення має і тваринництво. Галузі промисловості включають пакування чаю, переробку тютюну, консервування фруктів і риби, нафтопереробку та суднобудування.

Столиця регіону, Батумі, є важливими воротами для відправки товарів до Грузії, Азербайджану та Вірменії, що не має виходу до моря. Порт Батумі використовується для відвантаження нафти з Казахстану та Туркменістану. Його нафтопереробний завод переробляє каспійську нафту з Азербайджану, яка надходить трубопроводом до порту Супса і звідти транспортується до Батумі залізницею. Аджарська столиця є центром суднобудування та виробництва.

Аджарія є головним центром індустрії прибережного туризму в Грузії, замінивши північно-західну провінцію Абхазія після фактичного відділення цього регіону від Грузії в 1993 році.

Чорноморський берег у Грузії

Закон та влада

Статус Аджарської автономної республіки визначається законом Грузії про Аджарію та новою конституцією регіону, прийнятою після усунення Аслана Абашидзе. Місцевим законодавчим органом є парламент. Глава уряду регіону — Рада міністрів Аджарії — призначається президентом Грузії, який також має повноваження розпускати збори та уряд і скасовувати місцеві органи влади з питань, що суперечать конституції Грузії. Торніке Ріжвадзе є чинним головою уряду Аджарії.

Будівля уряду в Батумі

Адміністративний поділ

Аджарія ділиться всього на 6 адмінистративних одиниць.

Назва Площа (км²) Населення
(17 січня 2002) (2014)
Місто Батумі 65 121,806 152,839
Кедський Муніципалітет 452 20,024 16,760
Кобулетський Муніципалітет 720 88,063 74,794
Хелвачаурський Муніципалітет 410 90,843 51,189
Шуахевський Муніципалітет 588 21,850 15,044
Хулойський Муніципалітет 710 33,430 23,327

Географія

Аджарія розташована на південно-східному узбережжі Чорного моря і простягається в лісисті передгір'я та гори Малого Кавказу. Межує з регіоном Гурія на півночі, Самцхе-Джавахеті на сході та Туреччиною на півдні. Більшість території Аджарії складається з пагорбів чи гір. Найвищі гори височіють більш ніж на 3000 метрів над рівнем моря. Близько 60% території Аджарії покрито лісами. Багато частин хребта Месхеті (західні схили) покриті тропічними лісами помірного пояса.

Клімат

Територія Аджарії за особливостями природних умов ділиться на дві частини — приморську і нагірну.

Приморська Аджарія відрізняється характерною для субтропічної зони високою середньорічною температурою (+14,5 °C, при цьому температура найхолоднішого місяця зими — січня — становить +6,5 °C), великою кількістю опадів (у середньому 2500 мм на рік) і сонячних днів.

У нагірній Аджарії вплив Чорного моря через гірські перешкоди послаблено, тому повітря тут відрізняється більшою сухістю. Середня висота гір — 2000—2500 м. Через Годердзський перевал (2025 м) проходить автомобільна дорога державного значення Батумі — Ахалціхе. У Хуло, на висоті 920 м над рівнем моря, середня температура в січні становить +1 °C, у липні +19 °C.

Історія

У грузинських та візантійських джерелах Аджарія згадується з X століття, ще раніше про неї згадується у вірменських (Мовсес Хоренаці та інші).

У VI—IV століттях до н. е. була частиною західногрузинського царства Колхіда.

У IV столітті н. е. входила до складу грузинської держави Лазіки.

У VI столітті як і вся Західна Грузія була місцем боротьби між Римом та Іраном.

У VII столітті її спустошили своїми набігами араби.

У IX столітті увійшла до складу Тао-Кларджеті.

З кінця X століття була частиною об'єднаної грузинської держави. На чолі її стояли правителі провінцій — ерістави. Пізніше приморські землі сучасної Аджарії входили до складу Гурійського мтаварства.

У XI—XIII століттях сильно постраждала від набігів сельджуків та монголів.

У другій половині XVI століття більша частина Аджарії була захоплена турками.

У результаті російсько-турецької війни за Берлінським трактатом 1878 року Батумі, Карс і Ардаган перейшли до Російської імперії. З кінця 80-х років XIX століття в Батумі почала розвиватися промисловість, це був один з центрів торгівлі та промисловості російського Закавказзя. В 1898 році в місті нараховувалося більше десятка великих підприємств і близько 11 тисяч робітників, переважно в порту та на нафтових заводах. У 1897—1907 роках був збудований перший нафтопровід від Каспійського до Чорного морів — Баку-Батумі.

У квітні 1918 року турки захопили Батум, частину Гурії, Ахалціхе, Ардаган. Від грудня 1918 року по липень 1920 Аджарія окупована англійськими військами. 16 червня 1921 року була створена Аджарська АРСР в складі Грузинської РСР. У грудні 1922 року Аджарська АРСР у складі Грузинської РСР увійшла до Закавказької РФСР.

Галерея

Див. також

Джерела

Література

  • Дахно, Іван Іванович. Країни світу: енциклопедичний довідник / Іван Дахно, С. М. Тимофієв. - К. : МАПА, 2011. - 606 с. ISBN 978-966-8804-23-6
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2015)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Adzha rska avtono mna respu blika Adzhariya Adzhara gruz აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა avtonomnij region u skladi Gruziyi roztashovanij na pivdennomu zahodi Gruziyi na uzberezhzhi Chornogo morya Adzharska Avtonomna Respublikagruz აჭარის ავტონომიური რესპუბლიკა Ach aris Avtonomiuri RespublikaPrapor GerbRoztashuvannya AdzhariyiStolicya ta najbilshe misto Batumi 41 39 pn sh 41 39 sh d country H G OOficijni movi gruzinskaForma pravlinnya avtonomiyaPlosha Zagalom 2 900 km 163 Naselennya perepis 2014 333 953 96 04 gruzini Gustota 115 2 km Chasovij poyas UTC 4 Domen GE AJVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu AdzhariyaIstorichnij region Adzhariya v Gruziyi Zmist 1 Vidomi lyudi 2 Tradicijni svyata 2 1 Selimoba 2 2 Shuamtoba 2 3 Machahloba 2 4 Kolhoba 3 Demografiya 4 Ekonomika 5 Zakon ta vlada 5 1 Administrativnij podil 6 Geografiya 7 Klimat 8 Istoriya 9 Galereya 10 Div takozh 11 Dzherela 12 LiteraturaVidomi lyudi Redaguvati Batumi v 1900 r Tbeli Abuserisdze 1190 1240 Gruzinskij pismennik ta vchenij Sofo Halvashi narodilis 31 travnya 1986 gruzinska spivachka Selim Himshiashvili 3 chervnya 1815 pasha politichnih vidnosin Osmanskoyi Imperiyi ta Rosiyi v 1802 r Ahmed Pasha Himshiashvili pomer v 1836 r velikij pasha Osmanskoyi Imperiyi Memed Abashidze 1873 1937 politichnij lider musulman v Gruziyi Aslan Abashidze narodivsya v 1938 r regionalnij lider u vignanni Zurab Nogayideli narodivsya v 1964 r minulij prem yer ministr Gruziyi Levan Varshalomidze narodivsya v 1972 r golova Adzharskogo uryadu 2004 2012 Tradicijni svyata RedaguvatiSelimoba Redaguvati Selimoba prohodit u seli Bako Hulojskogo municipalitetu 3 lipnya ta prisvyachena pam yati Selima Himshiashvili U ramkah festivalyu vidbuvayetsya koncert za uchastyu miscevih samodiyalnih kolektiviv ta vistavki virobiv narodnih promisliv Jogo pidtrimuye Ministerstvo osviti kulturi ta sportu Adzhariyi Shuamtoba Redaguvati Shuamtoba mizhgirske svyato tradicijnij festival yakij provoditsya na litnih girskih pasovishah dvoh municipalitetiv Hulo ta Shuahevi u pershi vihidni kozhnogo serpnya Provodyatsya kinni stribki vistavka narodnih promisliv ta koncert za uchastyu folklornih ansambliv Machahloba Redaguvati Machahloba svyato ushelini Machahela sho provoditsya u drugij polovini veresnya Ce tradicijne svyato yake vidznachayetsya v ushelini Machahela Helvachaurskogo municipalitetu Festival rozpochinayetsya bilya pam yatnika gvintivci Machahela u misci zlittya richok Machahela ta Chorohi trivaye u seli Machahispiri ta zakinchuyetsya u seli Zeda Chhutuneti Kolhoba Redaguvati Kolhoba starodavnye lazske svyato Vin provoditsya naprikinci serpnya abo na pochatku veresnya u seli Sarpi Helvachaurskogo rajonu Istoriya argonavtiv vikonuyetsya na sceni pid chas festivalyu Demografiya RedaguvatiZa perepisom 2014 roku naselennya Adzhariyi skladaye 333 953 osobi Adzharci adzhari etnografichna grupa gruzinskogo narodu sho govorit na grupi miscevih dialektiv vidomih pid zagalnoyu nazvoyu adzharskij Pismova mova gruzinska Gruzinske naselennya Adzhariyi bulo shiroko vidome yak gruzini musulmani do radyanskogo perepisu 1926 roku yakij vvazhav yih adzharcyami i nalichuvav 71 000 cholovik Piznishe yih prosto vidnesli do shirshoyi kategoriyi gruziniv oskilki zhodnij oficijnij radyanskij perepis ne pitav pro religiyu Sogodni nazivati yih gruzinami musulmanami bulo b u bud yakomu razi nepravilno oskilki adzharci majzhe na 55 hristiyani ta majzhe na 40 musulmani Do etnichnih menshin vidnosyatsya lazi rosiyani virmeni pontijski greki abhazi ta in Rozpad Radyanskogo Soyuzu ta vidnovlennya nezalezhnosti Gruziyi priskorili zrostannya hristiyanstva u regioni osoblivo sered molodi Prote v Adzhariyi vse she zalishayutsya musulmanski gromadi sunitiv v osnovnomu v Hulojskomu rajoni Zgidno z perepisom naselennya Gruziyi 2014 roku 54 5 buli pravoslavnimi hristiyanami ta 39 8 musulmanami Inshi buli virmenami hristiyanami 0 3 ta inshimi 5 3 Ekonomika RedaguvatiV Adzhariyi ye horoshi zemli dlya viroshuvannya chayu citrusovih i tyutyunu Girsko lisista miscevist maye subtropichnij klimat tut bagato kurortiv Tyutyun chaj citrusovi avokado providni kulturi Vazhlive znachennya maye i tvarinnictvo Galuzi promislovosti vklyuchayut pakuvannya chayu pererobku tyutyunu konservuvannya fruktiv i ribi naftopererobku ta sudnobuduvannya Stolicya regionu Batumi ye vazhlivimi vorotami dlya vidpravki tovariv do Gruziyi Azerbajdzhanu ta Virmeniyi sho ne maye vihodu do morya Port Batumi vikoristovuyetsya dlya vidvantazhennya nafti z Kazahstanu ta Turkmenistanu Jogo naftopererobnij zavod pereroblyaye kaspijsku naftu z Azerbajdzhanu yaka nadhodit truboprovodom do portu Supsa i zvidti transportuyetsya do Batumi zalizniceyu Adzharska stolicya ye centrom sudnobuduvannya ta virobnictva Adzhariya ye golovnim centrom industriyi priberezhnogo turizmu v Gruziyi zaminivshi pivnichno zahidnu provinciyu Abhaziya pislya faktichnogo viddilennya cogo regionu vid Gruziyi v 1993 roci Chornomorskij bereg u GruziyiZakon ta vlada RedaguvatiStatus Adzharskoyi avtonomnoyi respubliki viznachayetsya zakonom Gruziyi pro Adzhariyu ta novoyu konstituciyeyu regionu prijnyatoyu pislya usunennya Aslana Abashidze Miscevim zakonodavchim organom ye parlament Glava uryadu regionu Rada ministriv Adzhariyi priznachayetsya prezidentom Gruziyi yakij takozh maye povnovazhennya rozpuskati zbori ta uryad i skasovuvati miscevi organi vladi z pitan sho superechat konstituciyi Gruziyi Tornike Rizhvadze ye chinnim golovoyu uryadu Adzhariyi Budivlya uryadu v BatumiAdministrativnij podil Redaguvati Adzhariya dilitsya vsogo na 6 administrativnih odinic Nazva Plosha km Naselennya 17 sichnya 2002 2014 Misto Batumi 65 121 806 152 839Kedskij Municipalitet 452 20 024 16 760Kobuletskij Municipalitet 720 88 063 74 794Helvachaurskij Municipalitet 410 90 843 51 189Shuahevskij Municipalitet 588 21 850 15 044Hulojskij Municipalitet 710 33 430 23 327Geografiya RedaguvatiAdzhariya roztashovana na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya i prostyagayetsya v lisisti peredgir ya ta gori Malogo Kavkazu Mezhuye z regionom Guriya na pivnochi Samche Dzhavaheti na shodi ta Turechchinoyu na pivdni Bilshist teritoriyi Adzhariyi skladayetsya z pagorbiv chi gir Najvishi gori visochiyut bilsh nizh na 3000 metriv nad rivnem morya Blizko 60 teritoriyi Adzhariyi pokrito lisami Bagato chastin hrebta Mesheti zahidni shili pokriti tropichnimi lisami pomirnogo poyasa Klimat RedaguvatiTeritoriya Adzhariyi za osoblivostyami prirodnih umov dilitsya na dvi chastini primorsku i nagirnu Primorska Adzhariya vidriznyayetsya harakternoyu dlya subtropichnoyi zoni visokoyu serednorichnoyu temperaturoyu 14 5 C pri comu temperatura najholodnishogo misyacya zimi sichnya stanovit 6 5 C velikoyu kilkistyu opadiv u serednomu 2500 mm na rik i sonyachnih dniv U nagirnij Adzhariyi vpliv Chornogo morya cherez girski pereshkodi poslableno tomu povitrya tut vidriznyayetsya bilshoyu suhistyu Serednya visota gir 2000 2500 m Cherez Goderdzskij pereval 2025 m prohodit avtomobilna doroga derzhavnogo znachennya Batumi Ahalcihe U Hulo na visoti 920 m nad rivnem morya serednya temperatura v sichni stanovit 1 C u lipni 19 C Istoriya RedaguvatiU gruzinskih ta vizantijskih dzherelah Adzhariya zgaduyetsya z X stolittya she ranishe pro neyi zgaduyetsya u virmenskih Movses Horenaci ta inshi U VI IV stolittyah do n e bula chastinoyu zahidnogruzinskogo carstva Kolhida U IV stolitti n e vhodila do skladu gruzinskoyi derzhavi Laziki U VI stolitti yak i vsya Zahidna Gruziya bula miscem borotbi mizh Rimom ta Iranom U VII stolitti yiyi spustoshili svoyimi nabigami arabi U IX stolitti uvijshla do skladu Tao Klardzheti Z kincya X stolittya bula chastinoyu ob yednanoyi gruzinskoyi derzhavi Na choli yiyi stoyali praviteli provincij eristavi Piznishe primorski zemli suchasnoyi Adzhariyi vhodili do skladu Gurijskogo mtavarstva U XI XIII stolittyah silno postrazhdala vid nabigiv seldzhukiv ta mongoliv U drugij polovini XVI stolittya bilsha chastina Adzhariyi bula zahoplena turkami U rezultati rosijsko tureckoyi vijni za Berlinskim traktatom 1878 roku Batumi Kars i Ardagan perejshli do Rosijskoyi imperiyi Z kincya 80 h rokiv XIX stolittya v Batumi pochala rozvivatisya promislovist ce buv odin z centriv torgivli ta promislovosti rosijskogo Zakavkazzya V 1898 roci v misti narahovuvalosya bilshe desyatka velikih pidpriyemstv i blizko 11 tisyach robitnikiv perevazhno v portu ta na naftovih zavodah U 1897 1907 rokah buv zbudovanij pershij naftoprovid vid Kaspijskogo do Chornogo moriv Baku Batumi U kvitni 1918 roku turki zahopili Batum chastinu Guriyi Ahalcihe Ardagan Vid grudnya 1918 roku po lipen 1920 Adzhariya okupovana anglijskimi vijskami 16 chervnya 1921 roku bula stvorena Adzharska ARSR v skladi Gruzinskoyi RSR U grudni 1922 roku Adzharska ARSR u skladi Gruzinskoyi RSR uvijshla do Zakavkazkoyi RFSR Galereya Redaguvati Port Batumi Mist nad Choloki Rada Ministriv Adzhariyi Emblema uryadu Adzhariyi Kvariati Batumi Batumi Batumi Zamok Gonjo Botanichnij sadDiv takozh RedaguvatiAdzharska kriza 2004 Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961Literatura RedaguvatiDahno Ivan Ivanovich Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Ivan Dahno S M Timofiyev K MAPA 2011 606 s ISBN 978 966 8804 23 6Chorne more Guriya GuriyaChorne more Samche Dzhavaheti Turechchina Turechchina TurechchinaChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Adzhariya amp oldid 39961434