www.wikidata.uk-ua.nina.az

Понтійські греки Понті йці грец Πόντιοι етнографічна група греків нащадки вихідців з історичної області Понт на північно

Понтійські греки

Понті́йці (грец. Πόντιοι), Понтійські греки — етнографічна група греків, нащадки вихідців з історичної області Понт на північному сході Малої Азії.

Понтійці
Один із понтійських прапорів
Кількість 2.000.000 – 2,500,000
Ареал Греція, Кіпр, Грузія, Росія, Україна, Казахстан, Туреччина, Вірменія
Близькі до: греки
Мова грецька, понтійська, Урумська
Релігія православ’я, іслам

Понтійці - це ім'я греків, які походять з області Понту, тобто південного узбережжя Чорного моря, на північному сході Малої Азії, а також з регіону Кавказу. Вони називають себе римлянами. Присутність греків у регіоні Понту бере свій початок від античності до сучасності, коли більшість із них (християни-понтійці) були переселені до Греції, з обміном населенням, що відбувся після Малоазійської катастрофи 1922 року та геноциду грецьких понтійців Ті понтійці, які іммігрували до Російської імперії або втекли до СРСР, після короткого періоду процвітання, а потім суворого переслідування з боку сталінського режиму, були змушені переїхати до Греції після розпаду Союзу.

Понтійські греки компактно проживають в Україні, Грузії (абсолютна більшість вже покинула країну), Росії (Кубань республіки та областях Північного Кавказу), Казахстану, Греції, Туреччини та Вірменії. Самоназва — ромеї; наразі прийнята форма «понтіос» (понтієць), яку дали їм греки метрополії. Спілкувались на понтійському діалекті, впродовж XX століття переважно перейшли на російську чи новогрецьку мови.

Історія Редагувати

З 8 століття до н. е. стародавні греки засновували свої колонії по берегах Понта Евксінського, тобто Чорного моря, сама область отримала назву Понт із головним містом Трабзон, а союз античних полісів Північного Причорномор'я, відомий в історіографії як Боспорське царство. Втім колонії, що виникли на узбережжі нинішніх Росії, України, Грузії, до 5 століття до н. е. занепали здебільшого через навали полудських племен.

Масове переселення греків на територію Причорномор'я відбулась в середині 15 століття після падіння Константинополя: елліни тікали від османів в єдиновірну Московію. Була тут й ідеологічна складова: московські царі проголосили себе спадкоємцями Візантійської імперії, що також натякало на культурну та релігійну спадкоємність. Російська дипломатія сприяла переселенню греків, останні отримували земельні наділи, певні пільги як звільнення від податків на певний час тощо. Хоча османська влада і намагалася перешкодити відтоку з Османською імперією працьовитих еллінів, при цьому не робилось жодних спроб припинити дискримінацію за конфесійною та національною ознаками. Наприкінці 18 — початку 19 століть на півдні Росії утворились великі грецькі осередки в Одесі, Балаклаві, Таганрозі і в багатьох інших місцях.

В Радянському Союзі проживало близько 360 тисяч еллінопонтійців. В 1942, 1944 і 1949 роках греки радянського Чорноморського узбережжя були вислані до Сибіру та казахстанські степи. Їх везли у товарних вагонах, попередньо передавши все їх майно населенню. Особливо жорстоким було виселення в липні 1944 року з Криму. До розпаду СРСР в Грузії мешкало понад 100 тисяч греків, приблизно стільки ж в Україні (в основному в Донецькій області — див. Греки Приазов'я), на Північному Кавказі — понад 80 тисяч, у Казахстані — близько 30 тисяч, у Вірменії — приблизно 7 тисяч.

На території українського Приазов'я розрізняють гілку понтійців — урумів. Власне урум — турецька назва понтійських греків.

Депортація Редагувати

В 1942, 1944 та 1949 роках понтійських греків радянського Чорноморського узбережжя було депортовано до Сибіру та Казахстану.

Сучасний етап Редагувати

Понтійські греки підтримують тісні контакти зі своєю етнічною батьківщиною, головним посередником при цьому виступає Рада греків зарубіжжя, а саме так звана «сьома периферія», до складу якої входять країни колишнього СРСР. Координатор «сьомої периферії» — Іван Саввіді, російський підприємець, депутат Державної думи Російської Федерації. 15—16 лютого 2010 року під час візиту прем'єр-міністра Греції Йоргоса Папандреу в Москві відбулась зустріч Папандреу та Саввіді, на якій було узгоджено проголошення 2014 року в Росії Роком Греції і навпаки — в Греції Роком Росії. Крім того обговорювались проблеми грецької діаспори на теренах СНД та репатріантів в Греції.

Справжня гордість понтійців та власне греків — Федір Юрчихін, російський космонавт (423-й космонавт світу і 98-й космонавт Росії), Герой Російської Федерації. У свій перший політ Федір Юрчишин взяв національний прапор Греції «галанолевко» — на знак любові до своєї історичної батьківщини, а також він через супутниковий зв'язок спілкувався із матір'ю понтійською мовою.

Див. також Редагувати

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
понтійською мовою
Αρχικόν σελίδα

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 січня 2016. 
  2. Dufoix, Stephane (2008). Diasporas. University of California Press. с. 40. ISBN 9780520941298. «Наприклад, у всьому світі налічується приблизно 2 000 000 понтійців, більшість з них у Росії, Україні, Туреччині, Вірменії, Греції та Німеччині.»  
  3. Phrankoulē-Argyrē, Ioustinē (2006). Spyridon, Archbishop of America, 1996 - 1999: the heritage. Hellēnika Grammata. с. 175. «Понтійські греки, вирвані з корінням і розсіяні на край землі, сьогодні змовляються навколо 2.500.000»  
  4. [недоступне посилання з липня 2019 2014 - год Греции в России — ana-mpa]
  5. Папандреу и Саввиди обсудили проблемы диаспоры и репатриантов[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. Третий космический полет Федора Юрчихина[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Елефтеротіпія — «Από το Διάστημα, μίλησα στα ποντιακά με τη μάνα μου» [ 16.10.2010, у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ponti jci grec Pontioi Pontijski greki etnografichna grupa grekiv nashadki vihidciv z istorichnoyi oblasti Pont na pivnichnomu shodi Maloyi Aziyi PontijciOdin iz pontijskih praporiv 1 Kilkist 2 000 000 2 2 500 000 3 Areal Greciya Kipr Gruziya Rosiya Ukrayina Kazahstan Turechchina VirmeniyaBlizki do grekiMova grecka pontijska UrumskaReligiya pravoslav ya islamPontijci ce im ya grekiv yaki pohodyat z oblasti Pontu tobto pivdennogo uzberezhzhya Chornogo morya na pivnichnomu shodi Maloyi Aziyi a takozh z regionu Kavkazu Voni nazivayut sebe rimlyanami Prisutnist grekiv u regioni Pontu bere svij pochatok vid antichnosti do suchasnosti koli bilshist iz nih hristiyani pontijci buli pereseleni do Greciyi z obminom naselennyam sho vidbuvsya pislya Maloazijskoyi katastrofi 1922 roku ta genocidu greckih pontijciv Ti pontijci yaki immigruvali do Rosijskoyi imperiyi abo vtekli do SRSR pislya korotkogo periodu procvitannya a potim suvorogo peresliduvannya z boku stalinskogo rezhimu buli zmusheni pereyihati do Greciyi pislya rozpadu Soyuzu Pontijski greki kompaktno prozhivayut v Ukrayini Gruziyi absolyutna bilshist vzhe pokinula krayinu Rosiyi Kuban respubliki ta oblastyah Pivnichnogo Kavkazu Kazahstanu Greciyi Turechchini ta Virmeniyi Samonazva romeyi narazi prijnyata forma pontios pontiyec yaku dali yim greki metropoliyi Spilkuvalis na pontijskomu dialekti vprodovzh XX stolittya perevazhno perejshli na rosijsku chi novogrecku movi Zmist 1 Istoriya 2 Deportaciya 3 Suchasnij etap 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZ 8 stolittya do n e starodavni greki zasnovuvali svoyi koloniyi po beregah Ponta Evksinskogo tobto Chornogo morya sama oblast otrimala nazvu Pont iz golovnim mistom Trabzon a soyuz antichnih polisiv Pivnichnogo Prichornomor ya vidomij v istoriografiyi yak Bosporske carstvo Vtim koloniyi sho vinikli na uzberezhzhi ninishnih Rosiyi Ukrayini Gruziyi do 5 stolittya do n e zanepali zdebilshogo cherez navali poludskih plemen Masove pereselennya grekiv na teritoriyu Prichornomor ya vidbulas v seredini 15 stolittya pislya padinnya Konstantinopolya ellini tikali vid osmaniv v yedinovirnu Moskoviyu Bula tut j ideologichna skladova moskovski cari progolosili sebe spadkoyemcyami Vizantijskoyi imperiyi sho takozh natyakalo na kulturnu ta religijnu spadkoyemnist Rosijska diplomatiya spriyala pereselennyu grekiv ostanni otrimuvali zemelni nadili pevni pilgi yak zvilnennya vid podatkiv na pevnij chas tosho Hocha osmanska vlada i namagalasya pereshkoditi vidtoku z Osmanskoyu imperiyeyu pracovitih elliniv pri comu ne robilos zhodnih sprob pripiniti diskriminaciyu za konfesijnoyu ta nacionalnoyu oznakami Naprikinci 18 pochatku 19 stolit na pivdni Rosiyi utvorilis veliki grecki oseredki v Odesi Balaklavi Taganrozi i v bagatoh inshih miscyah V Radyanskomu Soyuzi prozhivalo blizko 360 tisyach ellinopontijciv V 1942 1944 i 1949 rokah greki radyanskogo Chornomorskogo uzberezhzhya buli vislani do Sibiru ta kazahstanski stepi Yih vezli u tovarnih vagonah poperedno peredavshi vse yih majno naselennyu Osoblivo zhorstokim bulo viselennya v lipni 1944 roku z Krimu Do rozpadu SRSR v Gruziyi meshkalo ponad 100 tisyach grekiv priblizno stilki zh v Ukrayini v osnovnomu v Doneckij oblasti div Greki Priazov ya na Pivnichnomu Kavkazi ponad 80 tisyach u Kazahstani blizko 30 tisyach u Virmeniyi priblizno 7 tisyach Na teritoriyi ukrayinskogo Priazov ya rozriznyayut gilku pontijciv urumiv Vlasne urum turecka nazva pontijskih grekiv nbsp Oseredok grekiv Anatoliyi ta Maloyi Aziyi 1911 rik vidileno blakitnim nbsp Tradicijnij silskij budinok pontijskogo greka 2005 rik nbsp Greki u Trabzoni 1950 ti roki Tradicijni pontijski muzichni instrumenti kemenche davul ta zurnaDeportaciya RedaguvatiDokladnishe Deportaciya pontijskih grekivV 1942 1944 ta 1949 rokah pontijskih grekiv radyanskogo Chornomorskogo uzberezhzhya bulo deportovano do Sibiru ta Kazahstanu Suchasnij etap RedaguvatiPontijski greki pidtrimuyut tisni kontakti zi svoyeyu etnichnoyu batkivshinoyu golovnim poserednikom pri comu vistupaye Rada grekiv zarubizhzhya a same tak zvana soma periferiya do skladu yakoyi vhodyat krayini kolishnogo SRSR Koordinator somoyi periferiyi Ivan Savvidi rosijskij pidpriyemec deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi Federaciyi 15 16 lyutogo 2010 roku pid chas vizitu prem yer ministra Greciyi Jorgosa Papandreu v Moskvi vidbulas zustrich Papandreu ta Savvidi na yakij bulo uzgodzheno progoloshennya 2014 roku v Rosiyi Rokom Greciyi i navpaki v Greciyi Rokom Rosiyi 4 Krim togo obgovoryuvalis problemi greckoyi diaspori na terenah SND ta repatriantiv v Greciyi 5 Spravzhnya gordist pontijciv ta vlasne grekiv Fedir Yurchihin rosijskij kosmonavt 423 j kosmonavt svitu i 98 j kosmonavt Rosiyi Geroj Rosijskoyi Federaciyi U svij pershij polit Fedir Yurchishin vzyav nacionalnij prapor Greciyi galanolevko na znak lyubovi do svoyeyi istorichnoyi batkivshini 6 a takozh vin cherez suputnikovij zv yazok spilkuvavsya iz matir yu pontijskoyu movoyu 7 Div takozh Redaguvati nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdilpontijskoyu movoyuArxikon selida Grecka operaciya NKVS Genocid pontijskih grekiv Greckij martirolog Greki Priazov ya Urumi Rumeyi Greki u VirmeniyiPrimitki Redaguvati img pathfinder gr Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 10 sichnya 2016 Dufoix Stephane 2008 Diasporas University of California Press s 40 ISBN 9780520941298 Napriklad u vsomu sviti nalichuyetsya priblizno 2 000 000 pontijciv bilshist z nih u Rosiyi Ukrayini Turechchini Virmeniyi Greciyi ta Nimechchini Phrankoule Argyre Ioustine 2006 Spyridon Archbishop of America 1996 1999 the heritage Hellenika Grammata s 175 Pontijski greki virvani z korinnyam i rozsiyani na kraj zemli sogodni zmovlyayutsya navkolo 2 500 000 nedostupne posilannya z lipnya 2019 2014 god Grecii v Rossii ana mpa Papandreu i Savvidi obsudili problemy diaspory i repatriantov nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Tretij kosmicheskij polet Fedora Yurchihina nedostupne posilannya z chervnya 2019 Elefterotipiya Apo to Diasthma milhsa sta pontiaka me th mana moy Arhivovano 16 10 2010 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiAleksej Kazakov Pontijskie greki Istoriya i geografiya pontijskih grekov Pontijskij yazyk i ego dialekty Etnogenez Pontijskie greki urumy Posilannya RedaguvatiMichel Bruneau ed Grecs pontiques Diaspora identite territoires Centre National de la Recherche Scientifique Cnrs Editions Paris 1998 Nikos Doukas The Pontian muslims at the target of Turkey About Pontic Culture of Anatolia The official web site of the Pontian Federation of Greece Web site of everything Pontian World wide Pontian Forum Pontian Federation of Australia Pontian Association in Stuttgart Germany Pontian Association in South Russia Pontian web site catalogue Pontian Association in Frankfurt Germany Verein der Griechen aus Pontos in Frankfurt Pontian International site Internet Radio Akrites tou Pontou Pontian folk music Tsiambasin traditional Pontic song Trebizond Greek A language without a tongue All about Pontic culture Website with map showing colonization of the Black Sea by Greek The Incredible Odyssey of the Black Sea Greeks Greek Penetration of the Black Sea Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pontijski greki amp oldid 39745393