www.wikidata.uk-ua.nina.az

Греки в Туреччині Греки на території сучасної Туреччини є нечисленною але історично значущою меншиною На момент становле

Греки в Туреччині

Греки на території сучасної Туреччини є нечисленною, але історично значущою меншиною. На момент становлення сучасної турецької держави в 1920-х роках у країні проживало близько 2,3 млн греків, що були переважно нащадками грецького і еллінізованого населення Візантійської імперії, економічне і політичне ядро якої в середньовіччі становили південь Балканського півострова, де нині розташована Греція, і Мала Азія й Фракія, які практично повністю контролює сучасна Туреччина. У Стамбулі, одному з небагатьох місць у Туреччині, де грецькій меншині гарантовано право проживання після обміну 1924 року, за даними за 2006 рік проживало менш як 3000 православних греків. Кількість дітей у грецьких школах Стамбула до 2014 року скоротилася до 250 осіб, багато з яких вже слабко володіють грецькою мовою.

Трапезундські греки, початок XX століття

Історія Редагувати

Грецьке населення Малої Азії, яке колись становило основну частину населення Візантії, неухильно скорочувалася від початку тюркських вторгнень у кінці XI століття. Поступова ісламізація і тюркізація охопила цей регіон досить швидко. Після 1189 року більшість латинських текстів із Західної Європи починають уживати топонім «Туреччина» (Turchia). Османська імперія з одного боку гарантувала грекам номінальну свободу віросповідання, але з іншого всіляко заохочувала їх поступову ісламізацію різними економічними і політичними методами тиску. Через відсутність гарантій права власності на землю та майно, більшість соціально мобільних греків у османський період воліли займатися торгівлею. Грецька революція 1830 року відтворила незалежну Грецію на півдні Балканського півострова. Однак на її території проживало менш як 1 млн греків з близько 5 млн, налічуваних у межах Османської імперії. За даними останнього османського перепису населення 1914 року на її зменшуваній території проживали 1 792 206 православних греків, які становили 8,54 % населення імперії.

Грецьке населення Константинополя-Стамбула Редагувати

Погром грецького населення в Стамбулі і на островах Принців 1955 року

Після 1924 року етнічним православним грекам на території Туреччини фактично дозволялося проживати тільки в старих межах міста Константинополя (включно з Принцевими островами), а також на островах Імброс і Тенедос в Егейському морі. Але тиск влади, введення «податку для меншин» і масові погроми 1950-х років призвели до того, що до початку XXI століття число греків у Туреччині скоротилося до рекордно низької позначки 2000—3000 осіб, переважно це грекоправославні священники і їхні родини в Стамбулі, де центром грецького життя залишається квартал Фенер з його патріархатом (див. фанаріоти). До кінця 1950-х років важливим центром економічного життя греків та інших православних жителів Стамбула був також і квартал Бейоглу. Як наслідок, уже до кінця ХХ століття турецька громада в регіонах Греції, виведених за рамки обміну населенням, виявилося у багато разів більшою від грецької громади в Туреччині, хоча за задумом ініціаторів обміну населенням ці дві громади мали врівноважувати одна одну.

Динаміка грецького населення Стамбула Редагувати

Православні греки 1919, перепис 1927, перепис 1955, оцінка 1965, оцінка 1978, перепис 2006, оцінка
Чисельність 350 000 119 822 65 108 49 081 7 000 3 000
% 31,0 12,5 5,0 2,5 0,3 0,1

XXI століття Редагувати

В перші два десятиліття XXI століття соціальний і культурний обмін між двома країнами зріс: число громадян Греції, які відвідують Туреччину з діловими і культурними поїздками, які купують там нерухомість і навіть залишаються на постійне місце проживання різко збільшилося завдяки динамічному розвитку економіки Туреччини. Греки складають значну частину населення ілів: Чанаккале, Ізмір, Мугла, Едірне, Бурса, Киркларелі і Айдин, тоді, як грецьке населення Стамбула скорочується — в жовтні 2014 року, після 90 років роботи, припинила свою діяльність остання стамбульська щотижнева грецькомовна газета «Апоевматіні»(Вечір). Разом з тим і громадяни Туреччини стали активніше відвідувати Грецію, де зберігається значна турецька громада.

Етнографія Редагувати

Етнографічно поняття грек в історії Туреччини, а до цього в Османській імперії та інших тюркських політичних утвореннях Малої Азії і Балкан, мало своєрідне значення і безліч нюансів. Так, турки-сельджуки здавна ділили греків на недружніх «юнанів» (мешканців Іонічних островів і всіх православних грецькомовних мешканців Балкан) і більш покірних «ромеїв» або «урумів», які легше піддаються асиміляції і територію яких досить рано включено до складу Румського султанату. Останні досить рано стали на шлях тюркізації. Аналіз як османо-турецької мови, так і сучасних турецьких діалектів Малої Азії виявляє в них дуже мало слідів минулого домінування тут грецької мови, що ще раз підтверджує теорію прогресування багатовікової асиміляції здебільшого грекомовного населення регіону: греки Малої Азії поетапно і поглиблено освоювали тюркську мову, поступово занурюючись також і в ісламську культуру. Становлення змішаного суржику, подібного до спонтанно виниклого в романо-слов'янській Дакії, тут не відбулося. Винятком став лише регіон Понта, підкорений 1461 року, в якому відносно нечисленне тюркське населення зазнало впливу грецької мови. В цілому, до початку XX століття численне грекомовне православне населення Малої Азії зберігалося лише в прибережних регіонах півострова. При цьому, в умовах поділу на міллети, греками тепер вважалися і тюркомовні православні жителі.

Досить численних грекомовних мусульман Османської імперії, а потім і Туреччини, виведено за рамки поняття «етнічні греки». Чисельність цієї етнокультурної групи в середині XX століття досягала 700 000 осіб, проте до кінця XX століття грецьку мову як рідну або мову родинного спілкування зберігали лише небагато людей похилого віку.

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2021. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 29 квітня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  4. . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  5. . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 29 квітня 2021. 
  7. . Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 29 квітня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 
  9. . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 29 квітня 2021. 
  10. . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Greki na teritoriyi suchasnoyi Turechchini ye nechislennoyu ale istorichno znachushoyu menshinoyu Na moment stanovlennya suchasnoyi tureckoyi derzhavi v 1920 h rokah u krayini prozhivalo blizko 2 3 mln grekiv sho buli perevazhno nashadkami greckogo i ellinizovanogo naselennya Vizantijskoyi imperiyi ekonomichne i politichne yadro yakoyi v serednovichchi stanovili pivden Balkanskogo pivostrova de nini roztashovana Greciya i Mala Aziya j Frakiya yaki praktichno povnistyu kontrolyuye suchasna Turechchina U Stambuli odnomu z nebagatoh misc u Turechchini de greckij menshini garantovano pravo prozhivannya pislya obminu 1924 roku za danimi za 2006 rik prozhivalo mensh yak 3000 pravoslavnih grekiv 1 Kilkist ditej u greckih shkolah Stambula do 2014 roku skorotilasya do 250 osib bagato z yakih vzhe slabko volodiyut greckoyu movoyu 2 Trapezundski greki pochatok XX stolittya Zmist 1 Istoriya 1 1 Grecke naselennya Konstantinopolya Stambula 1 1 1 Dinamika greckogo naselennya Stambula 1 2 XXI stolittya 2 Etnografiya 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiGrecke naselennya Maloyi Aziyi yake kolis stanovilo osnovnu chastinu naselennya Vizantiyi neuhilno skorochuvalasya vid pochatku tyurkskih vtorgnen u kinci XI stolittya Postupova islamizaciya i tyurkizaciya ohopila cej region dosit shvidko Pislya 1189 roku bilshist latinskih tekstiv iz Zahidnoyi Yevropi pochinayut uzhivati toponim Turechchina Turchia 3 Osmanska imperiya z odnogo boku garantuvala grekam nominalnu svobodu virospovidannya ale z inshogo vsilyako zaohochuvala yih postupovu islamizaciyu riznimi ekonomichnimi i politichnimi metodami tisku 4 Cherez vidsutnist garantij prava vlasnosti na zemlyu ta majno bilshist socialno mobilnih grekiv u osmanskij period volili zajmatisya torgivleyu Grecka revolyuciya 1830 roku vidtvorila nezalezhnu Greciyu na pivdni Balkanskogo pivostrova Odnak na yiyi teritoriyi prozhivalo mensh yak 1 mln grekiv z blizko 5 mln nalichuvanih u mezhah Osmanskoyi imperiyi Za danimi ostannogo osmanskogo perepisu naselennya 1914 roku na yiyi zmenshuvanij teritoriyi prozhivali 1 792 206 pravoslavnih grekiv yaki stanovili 8 54 naselennya imperiyi Grecke naselennya Konstantinopolya Stambula Redaguvati nbsp Pogrom greckogo naselennya v Stambuli i na ostrovah Princiv 1955 rokuPislya 1924 roku etnichnim pravoslavnim grekam na teritoriyi Turechchini faktichno dozvolyalosya prozhivati tilki v starih mezhah mista Konstantinopolya vklyuchno z Princevimi ostrovami a takozh na ostrovah Imbros i Tenedos v Egejskomu mori Ale tisk vladi vvedennya podatku dlya menshin i masovi pogromi 1950 h rokiv prizveli do togo sho do pochatku XXI stolittya chislo grekiv u Turechchini skorotilosya do rekordno nizkoyi poznachki 2000 3000 osib perevazhno ce grekopravoslavni svyashenniki i yihni rodini v Stambuli de centrom greckogo zhittya zalishayetsya kvartal Fener z jogo patriarhatom div fanarioti 5 Do kincya 1950 h rokiv vazhlivim centrom ekonomichnogo zhittya grekiv ta inshih pravoslavnih zhiteliv Stambula buv takozh i kvartal Bejoglu 1 Yak naslidok uzhe do kincya HH stolittya turecka gromada v regionah Greciyi vivedenih za ramki obminu naselennyam viyavilosya u bagato raziv bilshoyu vid greckoyi gromadi v Turechchini hocha za zadumom iniciatoriv obminu naselennyam ci dvi gromadi mali vrivnovazhuvati odna odnu Dinamika greckogo naselennya Stambula Redaguvati Pravoslavni greki 1919 perepis 1927 perepis 1955 ocinka 1965 ocinka 1978 perepis 2006 ocinkaChiselnist 350 000 119 822 65 108 49 081 7 000 3 000 31 0 12 5 5 0 2 5 0 3 0 1XXI stolittya Redaguvati V pershi dva desyatilittya XXI stolittya socialnij i kulturnij obmin mizh dvoma krayinami zris chislo gromadyan Greciyi yaki vidviduyut Turechchinu z dilovimi i kulturnimi poyizdkami yaki kupuyut tam neruhomist i navit zalishayutsya na postijne misce prozhivannya rizko zbilshilosya zavdyaki dinamichnomu rozvitku ekonomiki Turechchini 6 Greki skladayut znachnu chastinu naselennya iliv Chanakkale Izmir Mugla Edirne Bursa Kirklareli i Ajdin todi yak grecke naselennya Stambula skorochuyetsya v zhovtni 2014 roku pislya 90 rokiv roboti pripinila svoyu diyalnist ostannya stambulska shotizhneva greckomovna gazeta Apoevmatini Vechir 2 Razom z tim i gromadyani Turechchini stali aktivnishe vidviduvati Greciyu de zberigayetsya znachna turecka gromada 7 Etnografiya RedaguvatiEtnografichno ponyattya grek v istoriyi Turechchini a do cogo v Osmanskij imperiyi ta inshih tyurkskih politichnih utvorennyah Maloyi Aziyi i Balkan malo svoyeridne znachennya i bezlich nyuansiv Tak turki seldzhuki zdavna dilili grekiv na nedruzhnih yunaniv meshkanciv Ionichnih ostroviv i vsih pravoslavnih greckomovnih meshkanciv Balkan i bilsh pokirnih romeyiv abo urumiv yaki legshe piddayutsya asimilyaciyi 8 i teritoriyu yakih dosit rano vklyucheno do skladu Rumskogo sultanatu Ostanni dosit rano stali na shlyah tyurkizaciyi Analiz yak osmano tureckoyi movi tak i suchasnih tureckih dialektiv Maloyi Aziyi viyavlyaye v nih duzhe malo slidiv minulogo dominuvannya tut greckoyi movi sho she raz pidtverdzhuye teoriyu progresuvannya bagatovikovoyi asimilyaciyi zdebilshogo grekomovnogo naselennya regionu greki Maloyi Aziyi poetapno i poglibleno osvoyuvali tyurksku movu postupovo zanuryuyuchis takozh i v islamsku kulturu 9 Stanovlennya zmishanogo surzhiku podibnogo do spontanno viniklogo v romano slov yanskij Dakiyi tut ne vidbulosya Vinyatkom stav lishe region Ponta pidkorenij 1461 roku v yakomu vidnosno nechislenne tyurkske naselennya zaznalo vplivu greckoyi movi V cilomu do pochatku XX stolittya chislenne grekomovne pravoslavne naselennya Maloyi Aziyi zberigalosya lishe v priberezhnih regionah pivostrova Pri comu v umovah podilu na milleti grekami teper vvazhalisya i tyurkomovni pravoslavni zhiteli Dosit chislennih grekomovnih musulman Osmanskoyi imperiyi a potim i Turechchini vivedeno za ramki ponyattya etnichni greki Chiselnist ciyeyi etnokulturnoyi grupi v seredini XX stolittya dosyagala 700 000 osib prote do kincya XX stolittya grecku movu yak ridnu abo movu rodinnogo spilkuvannya zberigali lishe nebagato lyudej pohilogo viku 10 Primitki Redaguvati a b Vanishing Istanbul Time called on bohemian backstreets CNN com Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2021 a b Turkey old Greek daily closes office due to money problems General news ANSAMed it Arhiv originalu za 22 chervnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2021 The Spread of Islam Throughout the World Google Books Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 The decline of medieval Hellenism in Asia Minor and the process of Speros Vryonis Google Knigi Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Greki v Turcii Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Greki spasayutsya ot krizisa v Turcii BBC Russian Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 29 kvitnya 2021 The Average Turkish Tourist in Greece GreekReporter com Arhiv originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2021 Turkey s Dying Greek Press Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 29 kvitnya 2021 Vizantijskoe nasledstvo Islamizirovannye greki Turcii Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Posilannya RedaguvatiIstanbul Greek Minority Arhivovano 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine angl Athens protests latest desecration of Orthodox cemetery in Turkey angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Greki v Turechchini amp oldid 36927122