Координати: 40°52′31″ пн. ш. 29°05′40″ сх. д. / 40.87528° пн. ш. 29.09444° сх. д.
Принцеві острови (Кизиладалар; тур. Kızıl Adalar — «червоні острови», Prens Adaları — «Острови принців» іноді просто Adalar — «острови»; грец. Πριγκηπόννησα, Pringiponisa; дав.-гр. Πριγκήπων νήσοι, Prinkēpōn nēsoi) — невеликі острови неподалік від Стамбула, розташовані в Мармуровому морі.
Історія і назва Редагувати
Ще в століття Візантійської імперії невеликі острови неподалік від столиці стали місцями заслання для небажаних синів імператорів чи їх родичів. Після здобуття Константинополя османами острови використовувались за тим же призначенням. Це і надало їм сучасну назву.
У 19 столітті острови стають місцями відпочинку для багатіїв і ділків Стамбула, мимоволі втягнутих в капіталістичні відносини з країнами Західної Європи. На островах виникають дачі і невеликі поселення в стилістиці еклектики. Наприкінці 19 століття, коли ознаки розпаду Османської імперії набули загрозливих масштабів, султан і уряд спромоглися розпочати в державі реформи. Особливо помітними зрушення були в будівництві, в створенні залізниць і спробах наблизити побут султана монарха і його родини до західноєвропейських стандартів 19 століття. Так виникає залізниця, що пов'язує Туреччину зі священними містами Меккою і Медіною, низка залізничних вокзалів, що полегшує шлях мусульманам — паломникам. Серед проектів — і Східний експрес, і палац Долмабахче, створений в буржуазному стилі еклектика. Велетенську люстру з богемського скла в подарунок і для оздоби Долмабахче привезли від королеви Британської імперії — Вікторії. Саме в палаці Долмабахче засідав уряд, що розпочав досить обмежені реформи.
Серед новітніх на той час споруд — і велетенська дерев'яна споруда для обслуговування закордонних багатіїв на острові Буйюкада в Мармуровому морі, де були великий готель, театр, казино, ресторани тощо. З побудовою споруди поспішали, тому скористались легким в обробці деревом, яке дозволило дешево і швидко упоратись з новим закладом (проект архітектора Alexandre Vallaury 1850–1921). Загальна площа споруди — двадцять тисяч (20.000) метрів квадратних, навколо — сосновий ліс. Заклад був готовий запрацювати на повну потужність, коли в перешкоді стала заборона з боку султана Абдул Гамида II. Порожню споруду виставили на продаж. Її придбала дружина відомого грецького банкіра і багатія (православна за віросповіданням) і передала в майно Константинопольського Патріарха. Канцелярія Патріарха використала велетенську споруду як притулок для дітей. В роки успішної діяльності дитячого притулку тут мешкало і виховувалось до однієї тисячі дітлахів. Споруда слугувала дитячим притулком до 1964 року.
Принцеві острови пов'язані з історичними особами і надалі. На острові Буйюкада в 1929–1933 роках мешкав Троцький Лев Давидович перед Мексикою, коли його вислав за кордон як політичного противника — Сталін. На Принцевих островах мешкав турецький письменник Саїт Фаїк Абасияник (1906—1954).
Перелік островів Редагувати
- Буйюкада (тур. Büyükada — «великий острів») або Принкипос (грец. Πρίγκηπος, Prinkipos — «принц»), загальна площа 5,36 км². Найбільший за площею серед Принцевих островів.
- Хейбеліада (тур. Heybeliada — «острів з сумкою») або Халкі (грец. Χάλκη, Halki), загальна площа 2,4 км²
- Бургазада (тур. Burgazada) або Антігони (грец. Αντιγόνη, Antigoni), загальна площа 1,5 км²
- Киналиада (тур. Kınalıada — «острів з хною») або Проти (грец. Πρώτη, Proti — «перший», має таку назву через найближче розташування до Стамбулу), загальна площа 1,3 км²
- Седефадаси (тур. Sedefadası — «перламутровий острів») або Теревинтос (грец. Τερέβινθος, Terebinthos), загальна площа 0,157 км²
- Яссиада (тур. Yassıada — «плаский острів») або Плати (грец. Πλάτη, Plati), загальна площа 0,05 км²
- Сівріада (тур. Sivriada — «гостроконечний острів») або Оксейя (грец. Οξειά, Okseia), загальна площа 0,05 км²
- Кашикадаси (тур. Kaşıkadası — «острів-ложка», форма острову нагадує силуетом ложку, або Піта (грец. Πίτα, Pita), загальна площа 0.006 км²
- Тавшанадаси (тур. Tavşanadası — «заячій острів») або Неандрос (грец. Νέανδρος, Neandros), загальна площа 0,004 км².
Улітку Принцеви острови пов'язують зі Стамбулом пороми, що належать муніципалітету столиці. На островах відсутні автівки, мешканці пересуваються пішки, велосипедами чи кіньми.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Joachim Sartorius, Die Prinzeninseln, Mare Verlag, Hamburg, 2009. ISBN 978-3866481169
- Фото Стамбульських островів (мапа) [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт муніципалітету [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]