www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лесковац Ле сковац серб Leskovac тур Leskofça нім Lesskowatz місто в муніципалітеті на півдні Сербії Місто Герб ПрапорОс

Лесковац

Ле́сковац (серб. Лесковац, Leskovac, тур. Leskofça, нім. Lesskowatz) — місто в муніципалітеті Лесковац на півдні Сербії.

Місто Лесковац
Герб Прапор
Основні дані
Країна  Сербія
Регіон Подунав'я, Ябланіцький округ
Агломерація 144 206 (2011)
Населення 60 288 (2011)
Площа 1025 км²
Поштові індекси 16 000
Часовий пояс UTC+1
Літній час в літку UTC+2
Автомобільний код LE
Географічні координати 42°59′53″ пн. ш. 21°56′46″ сх. д. / 42.99806° пн. ш. 21.94611° сх. д. / 42.99806; 21.94611Координати: 42°59′53″ пн. ш. 21°56′46″ сх. д. / 42.99806° пн. ш. 21.94611° сх. д. / 42.99806; 21.94611
Висота над рівнем моря 228 м
Місцева влада
Мер міста Горан Цвєтанович
Вебсторінка http://www.gradleskovac.org
Карта

Лесковац

Лесковац у Вікісховищі

Населення самого міста 60 288 в (2011) році, а агломірації — 144 тис. жителів (2011).

Розташований на лівому березі річки Південна Морава (Морави), в 230 км від Белграда.

Історія Редагувати

Сліди життя Брницької культури (8 століття до н. е.) видно на пагорбі Хисар (Хисар Лесковац), який був захищений глибоким ровом з частоколом на його внутрішній стороні в басейні Великої Морави. Пізніше в залізну добу, поселення Хісар не існувало з 6 століття до н. е. до 4 століття до нашої ери. Крім того останки грецьких поселень та кераміки, трибаллів (фракійські гробниці) були розкопані в 2005 році. Археологічні знахідки з багатошарових поверхонь показують, що племена скордисків і трибаллів населяли долину Лесковаца до римського завоювання в 1 столітті до нашої ери. Відомі культурно-історичні пам'ятки в цій галузі є: римські некрополі в Малій Копашниці з'являються з 2-ого сторіччя нашої ери, місто Східної Римської імперії Юстиніана Прима побудоване в 535 році нашої ери. Слов'яни заселили область в 6-му столітті, і місто тоді стало відоме як Дубочиця.

Вчені стверджують, що історію цього регіону можна простежити більш достовірно з XII століття коли сербський жупан Стефан Неманя від візантійського імператора Мануїла I Комніна отримав у подарунок Дубочицю (як називали протягом століть цю область) і пообіцяв йому «Вам ​​буде у вашому потомстві після вас», так Дубочиця стала частиною Рашки, як її автономна область (див. Битва на річці Мораві (1190)). Перша письмова згадка про Лесковац датується XIV століттям, а потім це місце описується як велике село. Від часів імператора Душана і відразу після нього деякі села в Дубочіці також Лесковац були подаровані монастирям: цар Стефан Душан, в 1348 році, дав в дар монастирю Хіландар село Лесковац.

Секретна церква — Оджаклія
Меморіальний парк Другої світової війни і статуя «Богиня Перемоги»

Битва при Дубочіці відбулася 24 вересня 1454 року, між Сербською деспотовиною і Османської імперії яка вторглася, і закінчилася перемогою сербів. Під час османського поневолення Лесковац був частиною санджаку Ниш. У монастирі Ясунє, присвяченому Діві Преображення і Святому Івану Хрестителю був побудований в 1499 році на пожертви сестри Ксенії. Церква Св. Івана Хрестителя була побудована в XVI столітті.

Зайнятий в 1805 році сербами Лесковац незабаром знову перейшов до Туреччини і лише в 1878 році остаточно увійшов до складу Сербії. Лесковац став частиною Сербії після Берлінського договору в 1878 році, в цей час Сербія також стала повністю незалежною від Османської імперії. Повна незалежність від Османської імперії на Балканах спочатку мав негативний вплив на торгівлю. Тим не менше, до кінця 19-го століття, місто Лесковац став відомий на Балканах своїми майстернями. Лесковац був відомий як Leskofça в Османській імперії і був обмежений як Ниш санджак до 1878 року.

У 1903 році, завод з переробки коноплі був побудований на березі річки на північ від старого центру міста. Під час Першого сербського повстання в Сербській революції (1804—1815), заборонено Сербську православну церкву була побудована в місті, шляхом обману турецьких феодалів, обіцяючи що будівля буде слугувати будинком для священика, і додали трубу, звідси і його назва Оджаклія (димар). У 1922 році родина Теокаревич відкрила суконну фабрику в невеликому містечку недалеко від Вучьє Лесковац. До 1938 року, на приватних текстильних фабриках міста Лесковац було зайнято 2 560 працівників. У 1870-х, були тисячі конопельних процесорів в Лесковаці, виробляючи до 150 000 возів на рік. Місто було колись відомий як «Маленький Манчестер», тому що у середині 19-го століття, в Лесковаці було тринадцять текстильних фабрик. Місто продовжувало залишатися основним текстильним центром до краху комуністичної ідеології в Східній Європі, але через економічну ізоляцію Сербії в результаті етнічних воєн, віддаленого розташування, і нездатності приватизувати заводи, промисловість розвалилася в результаті депресії економікі в регіоні.

З 1929 по 1941 роки, Лесковац був частиною Вардарської бановини в Югославському королівстві.

Населення Редагувати

Центральний парк

Етнічні групи в муніципалітеті (за переписом 2011 року):

У 2011 році населення міста становило 60 288 з яких більшість складали серби. Інші значні етнічні групи включали циган, македонців і югославів. У січні 2007 року, за оцінками, налічувалося 500 чоловік китайського походження, які проживають в Лесковаці. Крім власне міста, є 143 населені пункти в Лесковацький агломерації, з яких найбільш великими є Вучьє і Грделіца, близько 3000 жителів кожен.

Свого часу друге за величиною місто в Сербії, сьогодні Лесковац уражено економічними проблемами, багато людей працездатного віку мігрують з області.

Культура Редагувати

Роштілійада

Роштілійада Редагувати

Роштілійада (тиждень барбекю) — є фестиваль жареного м'яса на грилі, який був організований в Лесковаці протягом багатьох років, і проходить щорічно на початку вересня. В ході заходу, головний бульвар закритий для руху протягом п'яти днів, і стенди з продуктами харчування виставлені вздовж вулиць. У заході приймають гостей з усієї Сербії, а також туристів. TOL (Туристична організація Лесковаца) зазначила, що в 2013 році, більше 700 000 чоловік відвідали захід. Організатори проводять змагання, такі як створення великого гамбургера — плескавиці. Фестиваль є родзинкою сезону в Лесковаці.

Міжнародний Карнавал Редагувати

Свято-Троїцька церква

У 2009 році Лесковац офіційно стало містом Міжнародного Карнавалу, визначеним, Асоціацією європейських карнавальних міст, яка має більше 50 членів з Європи та Америки. Лесковацький карнавал проводиться в період фестивалю Роштілійада. Близько 1200 осіб взяли участь у карнавалі, з яких третя частина з-за кордону. Влада міста вважає відокремити цю подію в 2010 році як спеціальні туристичні заходи, які будуть введені в рамках спеціальної пропозиції міста.

Культурна спадщина Редагувати

  • Монастир Іоанна Хрестителя
  • Монастир Пресвятої Богородиці
  • Монастир Рударі
  • Монастир Чуклійенік
  • Церква Оджаклія
  • Лесковацький кафедральний собор

Відомі особистості Редагувати

У поселенні народилась:

  • Сузана Костич (нар. 1961) — сербський диригент.

Примітки Редагувати

  1. Stojic 1986, 61–62. YU
  2. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 травня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 29 травня 2015. 
  4. "Discussion Paper: The cost of non-Europe. Textile towns and the future of Serbia, " European Stability Initiative, January 18, 2007, at http://www.esiweb.org/index.php?lang=en&id=156&document_ID=83 [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.]
  5. «A Serbian Region Unravels With Its Textile Industry», article by Nicholas Wood in the New York Times, January 29, 2007

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лесковац
Це незавершена стаття з географії Сербії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Le skovac serb Leskovac Leskovac tur Leskofca nim Lesskowatz misto v municipaliteti Leskovac na pivdni Serbiyi Misto LeskovacGerb PraporOsnovni daniKrayina SerbiyaRegion Podunav ya Yablanickij okrugAglomeraciya 144 206 2011 Naselennya 60 288 2011 Plosha 1025 km Poshtovi indeksi 16 000Chasovij poyas UTC 1Litnij chas v litku UTC 2Avtomobilnij kod LEGeografichni koordinati 42 59 53 pn sh 21 56 46 sh d 42 99806 pn sh 21 94611 sh d 42 99806 21 94611 Koordinati 42 59 53 pn sh 21 56 46 sh d 42 99806 pn sh 21 94611 sh d 42 99806 21 94611Visota nad rivnem morya 228 mMisceva vladaMer mista Goran CvyetanovichVebstorinka http www gradleskovac orgKartaLeskovacLeskovac u VikishovishiNaselennya samogo mista 60 288 v 2011 roci a aglomiraciyi 144 tis zhiteliv 2011 Roztashovanij na livomu berezi richki Pivdenna Morava Moravi v 230 km vid Belgrada Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Kultura 3 1 Roshtilijada 3 2 Mizhnarodnij Karnaval 3 3 Kulturna spadshina 4 Vidomi osobistosti 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSlidi zhittya Brnickoyi kulturi 8 stolittya do n e vidno na pagorbi Hisar Hisar Leskovac yakij buv zahishenij glibokim rovom z chastokolom na jogo vnutrishnij storoni v basejni Velikoyi Moravi 1 Piznishe v zaliznu dobu poselennya Hisar ne isnuvalo z 6 stolittya do n e do 4 stolittya do nashoyi eri Krim togo ostanki greckih poselen ta keramiki triballiv frakijski grobnici buli rozkopani v 2005 roci 2 Arheologichni znahidki z bagatosharovih poverhon pokazuyut sho plemena skordiskiv i triballiv naselyali dolinu Leskovaca do rimskogo zavoyuvannya v 1 stolitti do nashoyi eri 3 Vidomi kulturno istorichni pam yatki v cij galuzi ye rimski nekropoli v Malij Kopashnici z yavlyayutsya z 2 ogo storichchya nashoyi eri misto Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Yustiniana Prima pobudovane v 535 roci nashoyi eri Slov yani zaselili oblast v 6 mu stolitti i misto todi stalo vidome yak Dubochicya Vcheni stverdzhuyut sho istoriyu cogo regionu mozhna prostezhiti bilsh dostovirno z XII stolittya koli serbskij zhupan Stefan Nemanya vid vizantijskogo imperatora Manuyila I Komnina otrimav u podarunok Dubochicyu yak nazivali protyagom stolit cyu oblast i poobicyav jomu Vam bude u vashomu potomstvi pislya vas tak Dubochicya stala chastinoyu Rashki yak yiyi avtonomna oblast div Bitva na richci Moravi 1190 Persha pismova zgadka pro Leskovac datuyetsya XIV stolittyam a potim ce misce opisuyetsya yak velike selo Vid chasiv imperatora Dushana i vidrazu pislya nogo deyaki sela v Dubochici takozh Leskovac buli podarovani monastiryam car Stefan Dushan v 1348 roci dav v dar monastiryu Hilandar selo Leskovac nbsp Sekretna cerkva Odzhakliya nbsp Memorialnij park Drugoyi svitovoyi vijni i statuya Boginya Peremogi Bitva pri Dubochici vidbulasya 24 veresnya 1454 roku mizh Serbskoyu despotovinoyu i Osmanskoyi imperiyi yaka vtorglasya i zakinchilasya peremogoyu serbiv Pid chas osmanskogo ponevolennya Leskovac buv chastinoyu sandzhaku Nish U monastiri Yasunye prisvyachenomu Divi Preobrazhennya i Svyatomu Ivanu Hrestitelyu buv pobudovanij v 1499 roci na pozhertvi sestri Kseniyi Cerkva Sv Ivana Hrestitelya bula pobudovana v XVI stolitti Zajnyatij v 1805 roci serbami Leskovac nezabarom znovu perejshov do Turechchini i lishe v 1878 roci ostatochno uvijshov do skladu Serbiyi Leskovac stav chastinoyu Serbiyi pislya Berlinskogo dogovoru v 1878 roci v cej chas Serbiya takozh stala povnistyu nezalezhnoyu vid Osmanskoyi imperiyi Povna nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi na Balkanah spochatku mav negativnij vpliv na torgivlyu Tim ne menshe do kincya 19 go stolittya misto Leskovac stav vidomij na Balkanah svoyimi majsternyami Leskovac buv vidomij yak Leskofca v Osmanskij imperiyi i buv obmezhenij yak Nish sandzhak do 1878 roku U 1903 roci zavod z pererobki konopli buv pobudovanij na berezi richki na pivnich vid starogo centru mista Pid chas Pershogo serbskogo povstannya v Serbskij revolyuciyi 1804 1815 zaboroneno Serbsku pravoslavnu cerkvu bula pobudovana v misti shlyahom obmanu tureckih feodaliv obicyayuchi sho budivlya bude sluguvati budinkom dlya svyashenika i dodali trubu zvidsi i jogo nazva Odzhakliya dimar U 1922 roci rodina Teokarevich vidkrila sukonnu fabriku v nevelikomu mistechku nedaleko vid Vuchye Leskovac Do 1938 roku na privatnih tekstilnih fabrikah mista Leskovac bulo zajnyato 2 560 pracivnikiv U 1870 h buli tisyachi konopelnih procesoriv v Leskovaci viroblyayuchi do 150 000 voziv na rik Misto bulo kolis vidomij yak Malenkij Manchester tomu sho u seredini 19 go stolittya v Leskovaci bulo trinadcyat tekstilnih fabrik Misto prodovzhuvalo zalishatisya osnovnim tekstilnim centrom do krahu komunistichnoyi ideologiyi v Shidnij Yevropi ale cherez ekonomichnu izolyaciyu Serbiyi v rezultati etnichnih voyen viddalenogo roztashuvannya i nezdatnosti privatizuvati zavodi promislovist rozvalilasya v rezultati depresiyi ekonomiki v regioni Z 1929 po 1941 roki Leskovac buv chastinoyu Vardarskoyi banovini v Yugoslavskomu korolivstvi Naselennya Redaguvati nbsp Centralnij parkEtnichni grupi v municipaliteti za perepisom 2011 roku Serbi 133 623 Cigani 7700U 2011 roci naselennya mista stanovilo 60 288 z yakih bilshist skladali serbi Inshi znachni etnichni grupi vklyuchali cigan makedonciv i yugoslaviv U sichni 2007 roku za ocinkami nalichuvalosya 500 cholovik kitajskogo pohodzhennya yaki prozhivayut v Leskovaci 4 Krim vlasne mista ye 143 naseleni punkti v Leskovackij aglomeraciyi z yakih najbilsh velikimi ye Vuchye i Grdelica blizko 3000 zhiteliv kozhen Svogo chasu druge za velichinoyu misto v Serbiyi sogodni Leskovac urazheno ekonomichnimi problemami bagato lyudej pracezdatnogo viku migruyut z oblasti 5 Kultura Redaguvati nbsp RoshtilijadaRoshtilijada Redaguvati Roshtilijada tizhden barbekyu ye festival zharenogo m yasa na grili yakij buv organizovanij v Leskovaci protyagom bagatoh rokiv i prohodit shorichno na pochatku veresnya V hodi zahodu golovnij bulvar zakritij dlya ruhu protyagom p yati dniv i stendi z produktami harchuvannya vistavleni vzdovzh vulic U zahodi prijmayut gostej z usiyeyi Serbiyi a takozh turistiv TOL Turistichna organizaciya Leskovaca zaznachila sho v 2013 roci bilshe 700 000 cholovik vidvidali zahid Organizatori provodyat zmagannya taki yak stvorennya velikogo gamburgera pleskavici Festival ye rodzinkoyu sezonu v Leskovaci Mizhnarodnij Karnaval Redaguvati nbsp Svyato Troyicka cerkvaU 2009 roci Leskovac oficijno stalo mistom Mizhnarodnogo Karnavalu viznachenim Asociaciyeyu yevropejskih karnavalnih mist yaka maye bilshe 50 chleniv z Yevropi ta Ameriki Leskovackij karnaval provoditsya v period festivalyu Roshtilijada Blizko 1200 osib vzyali uchast u karnavali z yakih tretya chastina z za kordonu Vlada mista vvazhaye vidokremiti cyu podiyu v 2010 roci yak specialni turistichni zahodi yaki budut vvedeni v ramkah specialnoyi propoziciyi mista Kulturna spadshina Redaguvati Monastir Ioanna Hrestitelya Monastir Presvyatoyi Bogorodici Monastir Rudari Monastir Chuklijenik Cerkva Odzhakliya Leskovackij kafedralnij soborVidomi osobistosti RedaguvatiU poselenni narodilas Suzana Kostich nar 1961 serbskij dirigent Primitki Redaguvati Stojic 1986 61 62 YU Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 lipnya 2010 Procitovano 29 travnya 2015 Discussion Paper The cost of non Europe Textile towns and the future of Serbia European Stability Initiative January 18 2007 at http www esiweb org index php lang en amp id 156 amp document ID 83 Arhivovano 13 chervnya 2015 u Wayback Machine A Serbian Region Unravels With Its Textile Industry article by Nicholas Wood in the New York Times January 29 2007Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LeskovacThe City of Leskovac Oficijnij vebsajt Arhivovano 17 sichnya 2009 u Wayback Machine Dom zdravlja Leskovac Arhivovano 15 chervnya 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Serbiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leskovac amp oldid 38190670