www.wikidata.uk-ua.nina.az

Македонці Македо нці мак Маке донци Makedonci південнослов янський народ представники якого проживають у Північній Макед

Македонці

Македо́нці (мак. Маке́донци, Makedonci) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Північній Македонії, Греції, Сербії та інших країнах. Загальна чисельність близько 2 млн. Мова — македонська. Більшість віруючих — православні, торбеши — мусульмани. Македонське місто Охрид у стародавності було центром слов'янської писемності та культури — зокрема, саме відтіля родом був святий Климент Охридський, що створив класичний варіант кирилиці. Багато сучасних болгарських істориків і лінгвістів займають позицію невизнання македонців окремою нацією. Після Балканських та двох світових воєн, територія Македонії опинилася в різних державах: в Югославії, Болгарії та Греції. Після проголошення незалежності Північною Македонією, виник конфлікт з Грецією, щодо назви держави та назви народу, болгари також не визнають македонців окремою нацією.

Македонці
Македонци
Makedonci
Кількість 2-2,5 млн.
Ареал

 Північна Македонія 1,297,981
 Австралія 83,978–200,000
 Італія 92,847 (2009)
 Німеччина 62,295–85,000
 Швейцарія 61,304–63,000
 США 57,200–200,000
 Бразилія 45,000
 Канада 37,055–200,000
 Туреччина 31,518 (2001)
 Аргентина 30,000
 Сербія 22,755 (2011)
 Австрія 20,135
 Нідерланди 10,000–15,000
 Чехія 11,623
 Велика Британія 9,000
 Угорщина 7,253
 Албанія 5,512 (2011)
 Словаччина 4,600
 Хорватія 4,138
 Словенія 3,972 (2002)
 Швеція 4,491 (2009)
 Бельгія 3,419 (2002)
 Данія 3,349–12,000
 Норвегія 3,045
 Франція 2,300–15,000
 Боснія і Герцеговина 2,278 (2005)
 Польща 2,000–4,500
 Болгарія 1,654 (2011)
 Чорногорія 900 (2011)
 Греція 747 (2001)
5,000–10,000 (1999 est.)
 Румунія 1,264 (2011)

 Росія 325 (2010) — 1,000
Близькі до: слов'яни, особливо південні слов'яни
Мова македонська мова
Релігія переважно православні
Іслам (Торбеши)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Македонці (значення).
Не плутати з македонянами — жителями стародавньої Македонії.

Походження

Див. також: Македонські болгари та Македонський націоналізм

Генетичний характер сучасного македонського народу говорить про те, що нинішні македонці виникли як продукт змішання корінного населення Балкан (стародавні македонці та ін) зі слов'янськими племенами, які з'явилися на території Македонії на початку VII століття. Підтвердження цієї версії можна знайти в різних антропологічних та генетичних дослідженнях, які констатують, що в сьогоднішніх македонців близько 70 % слов'янських генів, а інші 30 % характеризуються як генетичний матеріал народів, що населяли ці місця до приходу слов'ян.

  • «Арійська» гаплогрупа R1a, типова для слов'ян: у материкових греків — від 31,1 % до 45,6 %, у македонців — 15,2 %. Для порівняння, у західних слов'ян поляків — 56,4 %, у східних слов'ян - від 47 % до 59 %.
  • Східно-середземноморська («мінойська») гаплогрупа J: у материкових греків — від 26,5 % до 29,9 %, у греків-критян — 38,9 %, у македонців — 6,3 %. Для порівняння, у поляків — 1 %.
  • Південно-європейська гаплогрупа I2 (присутня у дослов'янському населенні Балкан[джерело?]): у материкових греків — від 33,8 % до 39,5 %, у македонців — 29 %. Для порівняння, у албанців (їх вважають прямими нащадками стародавніх іллірійців) — 23,6 %. Але при цьому I2 є в усіх слов’ян. Вона в них ще від трипільців[джерело?].
  • «Афразійська» гаплогрупа E: у материкових греків — від 20,8 % до 31,6 %, у македонців — 24,1 %. Для порівняння, у поляків — 4 %, у ашкеназів — 22,8 %, у сомалійців — 83 %.

Культура

Культура македонців включає в себе як традиційні елементи, так і елементи сучасного мистецтва. Вона сильно пов'язана з рідною землею. Багата культурна спадщина македонців помітна в народній творчості, розкішних традиційних національних костюмах, прикрасах і орнаментах на міських і сільських будинках, в самобутньому архітектурному стилі, монастирях і церквах, іконах, різьбі по дереву, літературних творах та ін.

Сучасні македонці вважають Македонію колискою слов'янської писемності і культури, а місто Охрид — Єрусалимом православ'я. У Північній Македонії є думка, що саме в географічній області Македонії була створена перша слов'янська абетка і проведена перша кодифікація старослов'янської мови. Це трапилося в той час, коли географічна область Македонія була частиною Першого Болгарського царства під управлінням болгарського кана Бориса, у хрещенні — Михайло, Хрестителя Болгарського народу, в тому числі і уродженців географічної області Македонія.

Прозовий фольклор македонців задокументовано й видано — є декілька його багатотомних зібрань авторства Т. Вражиновського, М. Кітевського.

Мова

Македонська мова належить до південнослов'янських мов. Македонське місто Охрид, під час князя Михайла, царя Симеона був центром слов'яно-болгарської писемності та культури — зокрема, саме звідти родом був середньовічний болгарський просвітитель святий Климент Охридський, згідно з літописом, який створив класичний варіант кирилиці. Літературна македонська мова більш схожа на болгарську і трохи на сербську мови, але в македонській мові відбулися деякі граматичні та лексичні зміни, що відрізняють її від літературної мови сусідніх слов'янських народів (інша форма перфекта, інші визначені артиклі, інші правила вживання дієслівних часів та ін.). Незважаючи на це, західно-європейські мовознавці, а також більшість болгар не визнають існування самостійної македонської мови, відмінної від болгарської, і вважають її говором або варіантом цієї мови.

Македонське питання

Точка зору, що переважає в Північній Македонії

Македонці є слов'янським народом, що розмовляють окремою македонською мовою і відносяться до південних слов'ян, які населяють Балкани. Вони становлять більшість в Північній Македонії, та зазнають утисків в Болгарії, Греції, Албанії та Сербії. Сучасні македонці є нащадками стародавніх македонців та слов'ян що переселились на Балкани.

Слов'янські діалекти, на яких розмовляють в Македонії є діалектами македонської мови. Носії цих діалектів, як у Болгарії, так і в Греції, Албанії є частиною македонського етносу, що опинилися під тиском і асиміляцією, насамперед у Болгарії і Греції. Вони знаходились під державною пропагандою: заборонялося вчитися македонською мовою, та заборонялися політичні партії македонської меншості.

Це є офіційною позицією Північної Македонії і позицією науковців країни, яку розділяють більшість населення Північної Македонії.

Докладніше: Македонський націоналізм

Точка зору, що переважає в Болгарії

Македонці не є народом, вони є населенням регіону (як і шопи, добруджанці, тракійці, тесалійці), тому вони мають різну національність і розмовляють різними мовами.

Слов'янські діалекти, на яких розмовляють на території Македонії є діалектами болгарської мови, а варіант, яким розмовляють у Північній Македонії — «Македонська літературна мова» є регіональною формою і діалектом болгарської мови. Носії цих діалектів — як в Північній Македонії, так і в Греції, Албанії — є частиною болгарського етносу, навіть ті, хто не вважають себе болгарами, бо опинились під політичною пропагандою сербів і греків.

Це є офіційною позицією Республіки Болгарія і позицією болгарських науковців, яку розділяють більшість болгарського населення.

Точка зору, що переважає в Греції

«Я є македонцем, як і 2,5 мільйони греків», — Костас Караманліс, прем'єр-міністр Греції

Македонцями можуть називатися виключно мешканці Стародавньої Македонії та їх нащадки. Оскільки за грецькою історіографією стародавні македонці є греками, їх нащадками є тільки сучасні греки — македонці (Έλληνες Μακεδόνες), незалежно від того чи розмовляють вони грецькою мовою чи є слов'яномовними.

Слов'янське населення Північної Македонії офіційні Афіни та всі греки взагалі називають слов'яномакедонцями (Σλαβομακεδόνες), також використовується термін «болгароскоп'яни» (Βουλγαροσκοπιανοί) або «скоп'яни» (Σκοπιανοί) (за ім'ям столиці РМ Скоп'є). Мову, якою розмовляють у Північній Македонії, називають «скоп'янська мова» (Σκοπιανή γλώσσα), «болгарський діалект» (Βουλγαρική διάλεκτος), або «славомакедонська мова» (Σλαβομακεδονική γλώσσα).

Відомі македонці

Див. також

Примітки

  1. 2002 census [ 21 червня 2004 у Wayback Machine.].
  2. 2006 Census [ 15 серпня 2013 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Republic of Macedonia MFA estimate [ 26 червня 2008 у Wayback Machine.].
  4. Foreign Citizens in Italy, 2009 [ 17 січня 2011 у Wayback Machine.].
  5. 2006 figures [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.].
  6. 2005 Figures [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
  7. 2009 Community Survey [ 5 січня 2012 у Wayback Machine.].
  8. . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 березня 2015. 
  9. 2006 census [ 25 червня 2009 у Wayback Machine.].
  10. 2001 census [ 15 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  11. Nasevski, Boško; Angelova, Dora. Gerovska, Dragica (1995). Македонски Иселенички Алманах '95. Skopje: Матица на Иселениците на Македонија. с. 52–53. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  12. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 18 березня 2015. 
  13. [1] [ 14 листопада 2014 у Wayback Machine.] – Tabelle 13: Ausländer nach Staatsangehörigkeit (ausgewählte Staaten), Altersgruppen und Geschlecht — p. 74.
  14. ↑ 1996 estimate [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.].
  15. . The Institute of Statistics of Republic of Albania. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2013. 
  16. OECD Statistics [ 1 січня 2016 у Wayback Machine.].
  17. Population by Ethnicity, by Towns/Municipalities, 2011 Census. Census of Population, Households and Dwellings 2011. Zagreb: Croatian Bureau of Statistics. Грудень 2012. 
  18. 2002 census [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  19. Population by country of birth 2009 [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.].
  20. . dofi.fgov.be. Архів оригіналу за 2 травня 2009. Процитовано 9 червня 2008. 
  21. 2008 census [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.].
  22. 2008 figures [ 2009-01-12 у Wayback Machine.].
  23. 2003 census [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.],Population Estimate from the MFA [ 26 червня 2008 у Wayback Machine.].
  24. 2005 census [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
  25. ↑ Makedonci vo Svetot [ 26 червня 2008 у Wayback Machine.].
  26. Polands Holocaust: Ethnic Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide in the Second Republic, 1918–1947 [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.], p. 260.
  27. . Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 15 квітня 2016. 
  28. Montenegro 2011 census [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.].
  29. . Greek National Statistics Agency. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011. 
  30. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 квітня 2016. 
  31. (Romanian). National Institute of Statistics (Romania). 5 липня 2013. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 18 грудня 2013. 
  32. . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2016. 
  33. ↑ Люди, які вважаються болгарами в Болгарії і македонцями в Північній Македонії.
  34. Найбільші міжнародні дослідники Македонії говорять про те, що за національністю Делчев був болгарином. Делчев відкрито говорив: «Ми, болгари» (Mac Dermott, 1978:192, 273, quoted in Danforth, 1995:64) і розглядав «слов'ян Македонії як «болгар». (Perry, 1988:23, quoted in Danforth, 1995:64). См.:Center for Documentation and Information on Minorities in Europe – Southeast Europe (CEDIME-SE), Slavic-Macedonians of Bulgaria, p. 5.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Makedo nci mak Make donci Makedonci pivdennoslov yanskij narod predstavniki yakogo prozhivayut u Pivnichnij Makedoniyi Greciyi Serbiyi ta inshih krayinah Zagalna chiselnist blizko 2 mln Mova makedonska Bilshist viruyuchih pravoslavni torbeshi musulmani Makedonske misto Ohrid u starodavnosti bulo centrom slov yanskoyi pisemnosti ta kulturi zokrema same vidtilya rodom buv svyatij Kliment Ohridskij sho stvoriv klasichnij variant kirilici Bagato suchasnih bolgarskih istorikiv i lingvistiv zajmayut poziciyu neviznannya makedonciv okremoyu naciyeyu Pislya Balkanskih ta dvoh svitovih voyen teritoriya Makedoniyi opinilasya v riznih derzhavah v Yugoslaviyi Bolgariyi ta Greciyi Pislya progoloshennya nezalezhnosti Pivnichnoyu Makedoniyeyu vinik konflikt z Greciyeyu shodo nazvi derzhavi ta nazvi narodu bolgari takozh ne viznayut makedonciv okremoyu naciyeyu MakedonciMakedonciMakedonciKilkist 2 2 5 mln Areal Pivnichna Makedoniya 1 297 981 1 Avstraliya 83 978 200 000 2 3 Italiya 92 847 2009 4 Nimechchina 62 295 85 000 3 5 Shvejcariya 61 304 63 000 3 6 SShA 57 200 200 000 3 7 Braziliya 45 000 Kanada 37 055 200 000 8 9 Turechchina 31 518 2001 10 Argentina 30 000 11 Serbiya 22 755 2011 12 Avstriya 20 135 3 13 Niderlandi 10 000 15 000 3 Chehiya 11 623 14 Velika Britaniya 9 000 3 Ugorshina 7 253 14 Albaniya 5 512 2011 15 Slovachchina 4 600 16 Horvatiya 4 138 17 Sloveniya 3 972 2002 18 Shveciya 4 491 2009 19 Belgiya 3 419 2002 20 Daniya 3 349 12 000 3 21 Norvegiya 3 045 22 Franciya 2 300 15 000 23 Bosniya i Gercegovina 2 278 2005 24 Polsha 2 000 4 500 25 26 Bolgariya 1 654 2011 27 Chornogoriya 900 2011 28 Greciya 747 2001 5 000 10 000 1999 est 29 30 Rumuniya 1 264 2011 31 Rosiya 325 2010 1 000 25 32 Blizki do slov yani osoblivo pivdenni slov yaniMova makedonska movaReligiya perevazhno pravoslavniIslam Torbeshi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Makedonci znachennya Ne plutati z makedonyanami zhitelyami starodavnoyi Makedoniyi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Kultura 3 Mova 4 Makedonske pitannya 4 1 Tochka zoru sho perevazhaye v Pivnichnij Makedoniyi 4 2 Tochka zoru sho perevazhaye v Bolgariyi 4 3 Tochka zoru sho perevazhaye v Greciyi 5 Vidomi makedonci 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiDiv takozh Makedonski bolgari ta Makedonskij nacionalizm Genetichnij harakter suchasnogo makedonskogo narodu govorit pro te sho ninishni makedonci vinikli yak produkt zmishannya korinnogo naselennya Balkan starodavni makedonci ta in zi slov yanskimi plemenami yaki z yavilisya na teritoriyi Makedoniyi na pochatku VII stolittya Pidtverdzhennya ciyeyi versiyi mozhna znajti v riznih antropologichnih ta genetichnih doslidzhennyah yaki konstatuyut sho v sogodnishnih makedonciv blizko 70 slov yanskih geniv a inshi 30 harakterizuyutsya yak genetichnij material narodiv sho naselyali ci miscya do prihodu slov yan Arijska gaplogrupa R1a tipova dlya slov yan u materikovih grekiv vid 31 1 do 45 6 u makedonciv 15 2 Dlya porivnyannya u zahidnih slov yan polyakiv 56 4 u shidnih slov yan vid 47 do 59 Shidno seredzemnomorska minojska gaplogrupa J u materikovih grekiv vid 26 5 do 29 9 u grekiv krityan 38 9 u makedonciv 6 3 Dlya porivnyannya u polyakiv 1 Pivdenno yevropejska gaplogrupa I2 prisutnya u doslov yanskomu naselenni Balkan dzherelo u materikovih grekiv vid 33 8 do 39 5 u makedonciv 29 Dlya porivnyannya u albanciv yih vvazhayut pryamimi nashadkami starodavnih illirijciv 23 6 Ale pri comu I2 ye v usih slov yan Vona v nih she vid tripilciv dzherelo Afrazijska gaplogrupa E u materikovih grekiv vid 20 8 do 31 6 u makedonciv 24 1 Dlya porivnyannya u polyakiv 4 u ashkenaziv 22 8 u somalijciv 83 Kultura RedaguvatiKultura makedonciv vklyuchaye v sebe yak tradicijni elementi tak i elementi suchasnogo mistectva Vona silno pov yazana z ridnoyu zemleyu Bagata kulturna spadshina makedonciv pomitna v narodnij tvorchosti rozkishnih tradicijnih nacionalnih kostyumah prikrasah i ornamentah na miskih i silskih budinkah v samobutnomu arhitekturnomu stili monastiryah i cerkvah ikonah rizbi po derevu literaturnih tvorah ta in Suchasni makedonci vvazhayut Makedoniyu koliskoyu slov yanskoyi pisemnosti i kulturi a misto Ohrid Yerusalimom pravoslav ya U Pivnichnij Makedoniyi ye dumka sho same v geografichnij oblasti Makedoniyi bula stvorena persha slov yanska abetka i provedena persha kodifikaciya staroslov yanskoyi movi Ce trapilosya v toj chas koli geografichna oblast Makedoniya bula chastinoyu Pershogo Bolgarskogo carstva pid upravlinnyam bolgarskogo kana Borisa u hreshenni Mihajlo Hrestitelya Bolgarskogo narodu v tomu chisli i urodzhenciv geografichnoyi oblasti Makedoniya Prozovij folklor makedonciv zadokumentovano j vidano ye dekilka jogo bagatotomnih zibran avtorstva T Vrazhinovskogo M Kitevskogo Mova RedaguvatiDokladnishe Makedonska mova ta Politichni poglyadi na makedonsku movuMakedonska mova nalezhit do pivdennoslov yanskih mov Makedonske misto Ohrid pid chas knyazya Mihajla carya Simeona buv centrom slov yano bolgarskoyi pisemnosti ta kulturi zokrema same zvidti rodom buv serednovichnij bolgarskij prosvititel svyatij Kliment Ohridskij zgidno z litopisom yakij stvoriv klasichnij variant kirilici Literaturna makedonska mova bilsh shozha na bolgarsku i trohi na serbsku movi ale v makedonskij movi vidbulisya deyaki gramatichni ta leksichni zmini sho vidriznyayut yiyi vid literaturnoyi movi susidnih slov yanskih narodiv insha forma perfekta inshi viznacheni artikli inshi pravila vzhivannya diyeslivnih chasiv ta in Nezvazhayuchi na ce zahidno yevropejski movoznavci a takozh bilshist bolgar ne viznayut isnuvannya samostijnoyi makedonskoyi movi vidminnoyi vid bolgarskoyi i vvazhayut yiyi govorom abo variantom ciyeyi movi Makedonske pitannya RedaguvatiTochka zoru sho perevazhaye v Pivnichnij Makedoniyi Redaguvati Makedonci ye slov yanskim narodom sho rozmovlyayut okremoyu makedonskoyu movoyu i vidnosyatsya do pivdennih slov yan yaki naselyayut Balkani Voni stanovlyat bilshist v Pivnichnij Makedoniyi ta zaznayut utiskiv v Bolgariyi Greciyi Albaniyi ta Serbiyi Suchasni makedonci ye nashadkami starodavnih makedonciv ta slov yan sho pereselilis na Balkani Slov yanski dialekti na yakih rozmovlyayut v Makedoniyi ye dialektami makedonskoyi movi Nosiyi cih dialektiv yak u Bolgariyi tak i v Greciyi Albaniyi ye chastinoyu makedonskogo etnosu sho opinilisya pid tiskom i asimilyaciyeyu nasampered u Bolgariyi i Greciyi Voni znahodilis pid derzhavnoyu propagandoyu zaboronyalosya vchitisya makedonskoyu movoyu ta zaboronyalisya politichni partiyi makedonskoyi menshosti Ce ye oficijnoyu poziciyeyu Pivnichnoyi Makedoniyi i poziciyeyu naukovciv krayini yaku rozdilyayut bilshist naselennya Pivnichnoyi Makedoniyi Dokladnishe Makedonskij nacionalizm Tochka zoru sho perevazhaye v Bolgariyi Redaguvati Makedonci ne ye narodom voni ye naselennyam regionu yak i shopi dobrudzhanci trakijci tesalijci tomu voni mayut riznu nacionalnist i rozmovlyayut riznimi movami Slov yanski dialekti na yakih rozmovlyayut na teritoriyi Makedoniyi ye dialektami bolgarskoyi movi a variant yakim rozmovlyayut u Pivnichnij Makedoniyi Makedonska literaturna mova ye regionalnoyu formoyu i dialektom bolgarskoyi movi Nosiyi cih dialektiv yak v Pivnichnij Makedoniyi tak i v Greciyi Albaniyi ye chastinoyu bolgarskogo etnosu navit ti hto ne vvazhayut sebe bolgarami bo opinilis pid politichnoyu propagandoyu serbiv i grekiv Ce ye oficijnoyu poziciyeyu Respubliki Bolgariya i poziciyeyu bolgarskih naukovciv yaku rozdilyayut bilshist bolgarskogo naselennya Tochka zoru sho perevazhaye v Greciyi Redaguvati Ya ye makedoncem yak i 2 5 miljoni grekiv Kostas Karamanlis prem yer ministr GreciyiMakedoncyami mozhut nazivatisya viklyuchno meshkanci Starodavnoyi Makedoniyi ta yih nashadki Oskilki za greckoyu istoriografiyeyu starodavni makedonci ye grekami yih nashadkami ye tilki suchasni greki makedonci Ellhnes Makedones nezalezhno vid togo chi rozmovlyayut voni greckoyu movoyu chi ye slov yanomovnimi Slov yanske naselennya Pivnichnoyi Makedoniyi oficijni Afini ta vsi greki vzagali nazivayut slov yanomakedoncyami Slabomakedones takozh vikoristovuyetsya termin bolgaroskop yani Boylgaroskopianoi abo skop yani Skopianoi za im yam stolici RM Skop ye Movu yakoyu rozmovlyayut u Pivnichnij Makedoniyi nazivayut skop yanska mova Skopianh glwssa bolgarskij dialekt Boylgarikh dialektos abo slavomakedonska mova Slabomakedonikh glwssa Vidomi makedonci Redaguvati Georgi Pulevski 33 pershij avtor yakij viokremiv makedonciv iz inshih etnichnih grup Goce Delchev 34 revolyucioner yakij predstavlyav VMORO vvazhayetsya nacionalnim geroyem Bolgariyi ta Pivnichnoyi Makedoniyi Krste Petkov Misirkov 33 filolog yakij pershim viznachiv zasadi makedonskoyi movi Dimitriya Chupovski pismennik i doslidnik u galuzi leksikografiyi Dimitar Vlahov 33 politichnij diyach aktivno pracyuvav nad viznannyam Makedoniyi yak okremoyi naciyi v Kominterni Chede Filipovski Dame makedonskij partizan periodu Drugoyi svitovoyi vijni na svitlini Memorial Dame v Gostivari Makedoniya Kocho Racin poet i revolyucijnij diyach Na svitlini Memorial Kocho Racinu v Samobori Horvatiya Metodiya Andonov Chento politik i pershij prezident ASNOM Lazar Kolishevskij politichnij diyach kerivnik ASNOM i SFRYu Boris Trajkovskij drugij prezident Pivnichnoyi Makedoniyi Branko Crvenkovskij politichnij diyach kilka raziv zajmav posadu prem yer ministra i prezidenta Pivnichnoyi Makedoniyi Blagoj Nacoski opernij spivak tenor Edvard Ed Dzhovanovski gravec NHL Elena Risteska spivachka i avtor pisen Goran Pandev futbolist Zhoze Teodor gravec NHL Kaliopi spivachka i avtor pisen Karolina Gocheva spivachka Katarina Ivanovska model i aktrisa Kevin Kuzmanov gravec GBL Kiril Lazarov gandbolist Majk Zafirovski GVD kompaniyi Nortel Networks i Radi Direktoriv kompaniyi Boying Pasko Kuzman arheolog Peter Daikos gravec v avstralijskij futbol Stiven Stemkos gravec NHL Toshe Proeski spivak i gromadskij diyach Div takozh RedaguvatiNaselennya Pivnichnoyi Makedoniyi Ellinske pohodzhennya starodavnih makedonciv Makedonske pitannya Rezolyuciya Kominternu stosovno makedonskogo pitannya Slov yanizaciya Makedoniyi Makedonci v BolgariyiPrimitki Redaguvati 2002 census Arhivovano 21 chervnya 2004 u Wayback Machine 2006 Census Arhivovano 15 serpnya 2013 u Wayback Machine a b v g d e zh i Republic of Macedonia MFA estimate Arhivovano 26 chervnya 2008 u Wayback Machine Foreign Citizens in Italy 2009 Arhivovano 17 sichnya 2011 u Wayback Machine 2006 figures Arhivovano 19 travnya 2011 u Wayback Machine 2005 Figures Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine 2009 Community Survey Arhivovano 5 sichnya 2012 u Wayback Machine My Info Agent Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2015 2006 census Arhivovano 25 chervnya 2009 u Wayback Machine 2001 census Arhivovano 15 lyutogo 2009 u Wayback Machine Nasevski Bosko Angelova Dora Gerovska Dragica 1995 Makedonski Iselenichki Almanah 95 Skopje Matica na Iselenicite na Makedoniјa s 52 53 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Popis u Srbiјi 2011 Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2015 1 Arhivovano 14 listopada 2014 u Wayback Machine Tabelle 13 Auslander nach Staatsangehorigkeit ausgewahlte Staaten Altersgruppen und Geschlecht p 74 a b 1996 estimate Arhivovano 5 lipnya 2008 u Wayback Machine Census 2011 Data Resident population by ethnic and cultural affiliation The Institute of Statistics of Republic of Albania Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 serpnya 2013 OECD Statistics Arhivovano 1 sichnya 2016 u Wayback Machine Population by Ethnicity by Towns Municipalities 2011 Census Census of Population Households and Dwellings 2011 Zagreb Croatian Bureau of Statistics Gruden 2012 2002 census Arhivovano 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine Population by country of birth 2009 Arhivovano 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Belgium population statistics dofi fgov be Arhiv originalu za 2 travnya 2009 Procitovano 9 chervnya 2008 2008 census Arhivovano 15 travnya 2019 u Wayback Machine 2008 figures Arhivovano 2009 01 12 u Wayback Machine 2003 census Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Population Estimate from the MFA Arhivovano 26 chervnya 2008 u Wayback Machine 2005 census Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine a b Makedonci vo Svetot Arhivovano 26 chervnya 2008 u Wayback Machine Polands Holocaust Ethnic Strife Collaboration with Occupying Forces and Genocide in the Second Republic 1918 1947 Arhivovano 6 lipnya 2011 u Wayback Machine p 260 Bulgaria 2011 census Arhiv originalu za 21 travnya 2020 Procitovano 15 kvitnya 2016 Montenegro 2011 census Arhivovano 12 lyutogo 2020 u Wayback Machine Pinakas 7 Allodapoi kata yphkoothta fylo kai epipedo ekpaideyshs Synolo Elladas kai Nomoi Greek National Statistics Agency Arhiv originalu za 28 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 NATIONAL CONFLICT IN A TRANSNATIONAL WORLD GREEKS AND MACEDONIANS AT THE CONFERENCE FOR SECURITY AND COOPERATION IN EUROPE by Loring Danforth Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2016 Rezultatele finale ale Recensămantului din 2011 Tab8 Populaţia stabilă după etnie judeţe municipii orase comune Romanian National Institute of Statistics Romania 5 lipnya 2013 Arhiv originalu za 18 sichnya 2016 Procitovano 18 grudnya 2013 Russia 2010 census Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 a b v Lyudi yaki vvazhayutsya bolgarami v Bolgariyi i makedoncyami v Pivnichnij Makedoniyi Najbilshi mizhnarodni doslidniki Makedoniyi govoryat pro te sho za nacionalnistyu Delchev buv bolgarinom Delchev vidkrito govoriv Mi bolgari Mac Dermott 1978 192 273 quoted in Danforth 1995 64 i rozglyadav slov yan Makedoniyi yak bolgar Perry 1988 23 quoted in Danforth 1995 64 Sm Center for Documentation and Information on Minorities in Europe Southeast Europe CEDIME SE Slavic Macedonians of Bulgaria p 5 Posilannya RedaguvatiO F Rittih Hto taki makedonci Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Makedonci amp oldid 39753738