www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріттіх Олександр Федорович Олександр Федорович Ріттіх рос Александр Фёдорович Риттих 1831 по 1914 2 генерал картограф ет

Ріттіх Олександр Федорович

Олександр Федорович Ріттіх (рос. Александр Фёдорович Риттих; 1831 — по 1914) — генерал, картограф, етнограф і статистик Російської імперії.

Олександр Ріттіх
рос. Александр Фёдорович Риттих
Олександр Ріттіх у 1901 р.
Народився 1831(1831)
Російська імперія
Помер 1914(1914)
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Підданство Російська імперія
Національність балтійський німець
Діяльність картограф, політик, офіцер, етнограф, журналіст, історик, географ
Галузь військова служба, етнографія, географія, картографія, історія, social engagementd і журналістика
Відомий завдяки етнограф, картограф, статистик
Alma mater Миколаївська інженерна академія
Знання мов російська і французька
Військове звання генерал
Конфесія християнин
Батько Федір Ріттіх
Діти Ольга, Олександр

Найбільш плідний вчений, що вивчав етнічний склад населення Російської імперії в 1860—1870 роки.

Життєпис Редагувати

У 1853 році здобув освіту у Миколаївській інженерної академії та в 1858 році освіту в Академії генерального штабу.

У 1862—1864 роках спостерігав в Мінській губернії за будівництвом і ремонтом православних церков і відкрив до 30 народних шкіл.

Під час Російсько-турецької війни 1877—1878 років завідував перевезенням поранених і хворих з театру війни; пізніше командував піхотною бригадою, потім дивізією.

У 1894 році вийшов у відставку у званні Генерал-лейтенанта.

Автор перших докладніших карт Східної Європи, які були довгий час основою знання про етнічні відносини на українській і сусідніх землях.

Атлас та Етнографічна карта Європейської Росії Редагувати

Етнографічна мапа європейської частини Російської імперії, укладена Олександром Ріттіхом та видана у 1875 році

Для українознавства має значення «Атлас народонаселення Західно-Руського краю за віросповіданнями» («Атлас народонаселения Западно-Русского края по исповеданиям»), який був опублікований 1864 р. Українські землі разом з білоруськими включили до складу так званого «Западно-Русского края». До цього ж утворення відносили і північно-східні польські землі. Атлас був підготовлений Олександром Ріттіхом в 1862—1864 роках. Масштаб: 15, 20, 40 верст в англійському дюймі. В атласі подана одна загальна «Карта народонаселення Західно-руського краю за віросповіданням» (виконана двома мовами — російською та французькою) і 9 карт народонаселення окремих губерній за віросповіданням (Могилівська, Вітебська, Мінська, Віленська, Гродненська, Ковенська, Київська, Подільська та Волинська губернії). На кожній з 9 губернських карт способом якісного фону показано релігійну приналежність населення (православні, католики, лютерани і т. д. На картах містяться таблиці конфесійного та національного складу населення. При складанні атласу автор залучив різноманітні джерела. Зокрема були використовував матеріали церковного обрахунку, адміністративно-поліцейських обчислень, праці та неопубліковані матеріали Петра Кеппена, а також так звані «огляди» (складені офіцерами Російського Генерального штабу).

1875 р., за наказом та дорученням Імператорського Російського географічного товариства, О. Ріттіхом була складена «Етнографічна карта Європейської Росії» («Этнографическая карта Европейской России»). Від карти Петра Кеппена вона відрізняється більшим масштабом і охопленням ширшої території (тут показані західні губернії Росії, Фінляндія і Закавказзя). Крім того, тут вперше виділені території переважного розміщення росіян, українців і білорусів. Масштаб 1:2 520 000 (60 верст у дюймі). Віддруковано в С. Петербурзі в картографічному закладі Олексія Ільїна.

Оцифрований фрагмент етнографічної мапи Ріттіха, на якому зображені етнографічні межі українців

Джерелом інформації для карти послужили матеріали ревізії 1858 р.; матеріали зібрані Петром Кеппеном, зокрема, невикористані ним церковно-приходські списки священиків та матеріали місцевих адміністративних обчислень, передані вченим Російському географічному товариству; результати «описів» офіцерів Генерального штабу 1860-х рр., зокрема описи західних губерній Російської імперії; списки населених пунктів, складені в ті ж роки Центральним статистичним комітетом Міністерства внутрішніх справ. З цього видно, що О. Ріттіх опинився у набагато кращому положенні при складанні етнографічної карти, оскільки зміг залучити найрізноманітніші джерела різного ступеня точності і достовірності.

Всього на карті показано 46 народів, що населяли теперішні території Європейської Росії, України, Білорусі, Молдови та частин Прибалтійських та Закавказьких країн. Серед слов'ян автор окремо виділяє такі етноси, як малоруси (українці), білоруси, великоруси (росіяни), болгари, поляки та ін. Відразу ж після виходу карти вона була відправлена на Міжнародний географічний конгрес у Францію, де була удостоєна найвищої нагороди. Але автору не вдалося уникнути багатьох неточностей. Всупереч даним ревізії українське населення материкової частини Таврійської губернії зараховане до великоросів. Ця так звана «помилка Ріттіха» пізніше потрапила в закордонні картографічні видання, що стало підставою для сумнівів в українському характері Північної Таврії на картах новоутворених держав 1918—1921 рр. На помилку було свого часу вказано класиком радянської та російської етнодемогафії В.Кабузаном.

Важливі праці Редагувати

  • «Этнографическая карта славянских народностей» (П. 1874),
  • «Этнографическая карта Европейской России» (1:2.520.000; Санкт-Петербург, 1875),
  • «Ethnographie des rassischen Reiches» (Ґота 1878),
  • «Этнографический очерк Харьковской губернии» (X. 1879)
  • «Этнографическая карта Кавказа» (Санкт-Петербург, 1875)
  • «Славянский мир» (текст и 42 карты, Варшава, 1885)
  • А. Ф. Риттих. Карта западных и южных славян. 1885
  • «Материалы для этнографии Царства Польского: Люблинская и Августовская губернии» (Санкт-Петербург, 1864)
  • «Материалы для этнографии России: Казанская губерния» (Казань, 1870)
  • «Австро-Венгрия, общая статистика» (Санкт-Петербург, 1874)
  • «Материалы для этнографии России: Прибалтийский край» (Санкт-Петербург, 1875)
  • «Барон Р. М. Таубе. 1808—1812 г.» // Русская старина, 1876. — Т. 17. — № 12. — С. 842—844
  • «Apercu general des travaux ethnographiques en Russie pendant les trente dernieres annees» (Харьков, 1878)
  • «Числовое отношение полов в России» (Харьков, 1879)
  • «Этнографический очерк Харьковской губернии» (Харьков, 1879)
  • «Переселения» (Харьков, 1882)
  • «Еврейский вопрос в Харькове» (Харьков, 1882)
  • «Ce que vaut la Russie pour la France» (Париж, 1887)
  • «Русский военный быт» (Санкт-Петербург, 1893)
  • «Русская торговля и мореходство на Балтийском море» (Санкт-Петербург, 1896)
  • «Славяне на Варяжском море» (Санкт-Петербург, 1897)
  • «Чехия и чехи» (Санкт-Петербург, 1897)
  • «Современные дворянские вопросы» (Санкт-Петербург, 1897)
  • «Славяно-французский конгресс в Париже в 1900 году» (Санкт-Петербург, 1899)
  • «Восточный вопрос» (политико-этнографический очерк, Санкт-Петербург, 1898)
  • «Четыре лекции по русской этнографии» (Санкт-Петербург, 1895)
  • «Россия и ее моря. Краткая история Россия с морской точки зрения». (Санкт-Петербург, 1907 г. — совместно с адмиралом Александром Львовичем Бубновым)

та інші.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. 20 ноября 1914 опубликовал статью в македонской газете «Македонскій Голосъ» под названием «Кто такие Македонцы»? [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ стор. 2529, том 7, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1998 р. ISBN 966-7155-02-1
  4. Кирило Галушко. Україна на карті Європи. — Київ, 2014. — С. 64. — ISBN 978-966-439-691-9.
  5. Байцар Андрій. Українські етнічні землі в «Атласі народонаселення Західно-Руського краю за віросповіданнями» Олександра Ріттіха (1864 р.) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1864.html
  6. ↑ Байцар Андрій. Українські етнічні землі на «Етнографічній карті Європейської Росії» О. Ріттіха (1875 р.) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1875_20.html

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Fedorovich Rittih ros Aleksandr Fyodorovich Rittih 1831 po 1914 2 general kartograf etnograf i statistik Rosijskoyi imperiyi 3 Oleksandr Rittihros Aleksandr Fyodorovich RittihOleksandr Rittih u 1901 r Narodivsya 1831 1831 Rosijska imperiyaPomer 1914 1914 Carske Selo Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaPiddanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist baltijskij nimecDiyalnist kartograf politik oficer etnograf zhurnalist istorik geografGaluz vijskova sluzhba 1 etnografiya 1 geografiya 1 kartografiya 1 istoriya 1 social engagementd 1 i zhurnalistika 1 Vidomij zavdyaki etnograf kartograf statistikAlma mater Mikolayivska inzhenerna akademiyaZnannya mov rosijska 1 i francuzka 1 Vijskove zvannya generalKonfesiya hristiyaninBatko Fedir RittihDiti Olga Oleksandr Mediafajli u VikishovishiNajbilsh plidnij vchenij sho vivchav etnichnij sklad naselennya Rosijskoyi imperiyi v 1860 1870 roki 4 Zmist 1 Zhittyepis 2 Atlas ta Etnografichna karta Yevropejskoyi Rosiyi 3 Vazhlivi praci 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiU 1853 roci zdobuv osvitu u Mikolayivskij inzhenernoyi akademiyi ta v 1858 roci osvitu v Akademiyi generalnogo shtabu U 1862 1864 rokah sposterigav v Minskij guberniyi za budivnictvom i remontom pravoslavnih cerkov i vidkriv do 30 narodnih shkil Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv zaviduvav perevezennyam poranenih i hvorih z teatru vijni piznishe komanduvav pihotnoyu brigadoyu potim diviziyeyu U 1894 roci vijshov u vidstavku u zvanni General lejtenanta Avtor pershih dokladnishih kart Shidnoyi Yevropi yaki buli dovgij chas osnovoyu znannya pro etnichni vidnosini na ukrayinskij i susidnih zemlyah 3 Atlas ta Etnografichna karta Yevropejskoyi Rosiyi Redaguvati nbsp Etnografichna mapa yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi ukladena Oleksandrom Rittihom ta vidana u 1875 rociDlya ukrayinoznavstva maye znachennya Atlas narodonaselennya Zahidno Ruskogo krayu za virospovidannyami Atlas narodonaseleniya Zapadno Russkogo kraya po ispovedaniyam yakij buv opublikovanij 1864 r Ukrayinski zemli razom z biloruskimi vklyuchili do skladu tak zvanogo Zapadno Russkogo kraya Do cogo zh utvorennya vidnosili i pivnichno shidni polski zemli Atlas buv pidgotovlenij Oleksandrom Rittihom v 1862 1864 rokah Masshtab 15 20 40 verst v anglijskomu dyujmi V atlasi podana odna zagalna Karta narodonaselennya Zahidno ruskogo krayu za virospovidannyam vikonana dvoma movami rosijskoyu ta francuzkoyu i 9 kart narodonaselennya okremih gubernij za virospovidannyam Mogilivska Vitebska Minska Vilenska Grodnenska Kovenska Kiyivska Podilska ta Volinska guberniyi Na kozhnij z 9 gubernskih kart sposobom yakisnogo fonu pokazano religijnu prinalezhnist naselennya pravoslavni katoliki lyuterani i t d Na kartah mistyatsya tablici konfesijnogo ta nacionalnogo skladu naselennya Pri skladanni atlasu avtor zaluchiv riznomanitni dzherela Zokrema buli vikoristovuvav materiali cerkovnogo obrahunku administrativno policejskih obchislen praci ta neopublikovani materiali Petra Keppena a takozh tak zvani oglyadi skladeni oficerami Rosijskogo Generalnogo shtabu 5 1875 r za nakazom ta doruchennyam Imperatorskogo Rosijskogo geografichnogo tovaristva O Rittihom bula skladena Etnografichna karta Yevropejskoyi Rosiyi Etnograficheskaya karta Evropejskoj Rossii Vid karti Petra Keppena vona vidriznyayetsya bilshim masshtabom i ohoplennyam shirshoyi teritoriyi tut pokazani zahidni guberniyi Rosiyi Finlyandiya i Zakavkazzya Krim togo tut vpershe vidileni teritoriyi perevazhnogo rozmishennya rosiyan ukrayinciv i bilorusiv Masshtab 1 2 520 000 60 verst u dyujmi Viddrukovano v S Peterburzi v kartografichnomu zakladi Oleksiya Ilyina 6 nbsp Ocifrovanij fragment etnografichnoyi mapi Rittiha na yakomu zobrazheni etnografichni mezhi ukrayincivDzherelom informaciyi dlya karti posluzhili materiali reviziyi 1858 r materiali zibrani Petrom Keppenom zokrema nevikoristani nim cerkovno prihodski spiski svyashenikiv ta materiali miscevih administrativnih obchislen peredani vchenim Rosijskomu geografichnomu tovaristvu rezultati opisiv oficeriv Generalnogo shtabu 1860 h rr zokrema opisi zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi spiski naselenih punktiv skladeni v ti zh roki Centralnim statistichnim komitetom Ministerstva vnutrishnih sprav Z cogo vidno sho O Rittih opinivsya u nabagato krashomu polozhenni pri skladanni etnografichnoyi karti oskilki zmig zaluchiti najriznomanitnishi dzherela riznogo stupenya tochnosti i dostovirnosti 6 Vsogo na karti pokazano 46 narodiv sho naselyali teperishni teritoriyi Yevropejskoyi Rosiyi Ukrayini Bilorusi Moldovi ta chastin Pribaltijskih ta Zakavkazkih krayin Sered slov yan avtor okremo vidilyaye taki etnosi yak malorusi ukrayinci bilorusi velikorusi rosiyani bolgari polyaki ta in Vidrazu zh pislya vihodu karti vona bula vidpravlena na Mizhnarodnij geografichnij kongres u Franciyu de bula udostoyena najvishoyi nagorodi Ale avtoru ne vdalosya uniknuti bagatoh netochnostej Vsuperech danim reviziyi ukrayinske naselennya materikovoyi chastini Tavrijskoyi guberniyi zarahovane do velikorosiv Cya tak zvana pomilka Rittiha piznishe potrapila v zakordonni kartografichni vidannya sho stalo pidstavoyu dlya sumniviv v ukrayinskomu harakteri Pivnichnoyi Tavriyi na kartah novoutvorenih derzhav 1918 1921 rr Na pomilku bulo svogo chasu vkazano klasikom radyanskoyi ta rosijskoyi etnodemogafiyi V Kabuzanom 6 Vazhlivi praci Redaguvati Etnograficheskaya karta slavyanskih narodnostej P 1874 3 Etnograficheskaya karta Evropejskoj Rossii 1 2 520 000 Sankt Peterburg 1875 3 Ethnographie des rassischen Reiches Gota 1878 3 Etnograficheskij ocherk Harkovskoj gubernii X 1879 3 Etnograficheskaya karta Kavkaza Sankt Peterburg 1875 Slavyanskij mir tekst i 42 karty Varshava 1885 A F Rittih Karta zapadnyh i yuzhnyh slavyan 1885 Materialy dlya etnografii Carstva Polskogo Lyublinskaya i Avgustovskaya gubernii Sankt Peterburg 1864 Materialy dlya etnografii Rossii Kazanskaya guberniya Kazan 1870 Avstro Vengriya obshaya statistika Sankt Peterburg 1874 Materialy dlya etnografii Rossii Pribaltijskij kraj Sankt Peterburg 1875 Baron R M Taube 1808 1812 g Russkaya starina 1876 T 17 12 S 842 844 Apercu general des travaux ethnographiques en Russie pendant les trente dernieres annees Harkov 1878 Chislovoe otnoshenie polov v Rossii Harkov 1879 Etnograficheskij ocherk Harkovskoj gubernii Harkov 1879 Pereseleniya Harkov 1882 Evrejskij vopros v Harkove Harkov 1882 Ce que vaut la Russie pour la France Parizh 1887 Russkij voennyj byt Sankt Peterburg 1893 Russkaya torgovlya i morehodstvo na Baltijskom more Sankt Peterburg 1896 Slavyane na Varyazhskom more Sankt Peterburg 1897 Chehiya i chehi Sankt Peterburg 1897 Sovremennye dvoryanskie voprosy Sankt Peterburg 1897 Slavyano francuzskij kongress v Parizhe v 1900 godu Sankt Peterburg 1899 Vostochnyj vopros politiko etnograficheskij ocherk Sankt Peterburg 1898 Chetyre lekcii po russkoj etnografii Sankt Peterburg 1895 Rossiya i ee morya Kratkaya istoriya Rossiya s morskoj tochki zreniya Sankt Peterburg 1907 g sovmestno s admiralom Aleksandrom Lvovichem Bubnovym ta inshi Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k Czech National Authority Database d Track Q13550863 20 noyabrya 1914 opublikoval statyu v makedonskoj gazete Makedonskij Golos pod nazvaniem Kto takie Makedoncy Arhivovano 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros a b v g d e stor 2529 tom 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1998 r ISBN 966 7155 02 1 Kirilo Galushko Ukrayina na karti Yevropi Kiyiv 2014 S 64 ISBN 978 966 439 691 9 Bajcar Andrij Ukrayinski etnichni zemli v Atlasi narodonaselennya Zahidno Ruskogo krayu za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 r http baitsar blogspot com 2016 12 1864 html a b v Bajcar Andrij Ukrayinski etnichni zemli na Etnografichnij karti Yevropejskoyi Rosiyi O Rittiha 1875 r http baitsar blogspot com 2016 12 1875 20 htmlDzherela ta literatura RedaguvatiSossa R I Rittih Oleksandr Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 223 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Rittih Aleksandr Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1907 T IIa 4 Prussiya Foma Rossiya S 538 Bajcar Andrij Ukrayinski etnichni zemli na Etnografichnij karti Yevropejskoyi Rosiyi O Rittiha 1875 r http baitsar blogspot com 2016 12 1875 20 html Bajcar Andrij Ukrayinski etnichni zemli v Atlasi narodonaselennya Zahidno Ruskogo krayu za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 r http baitsar blogspot com 2016 12 1864 htmlPosilannya RedaguvatiEnciklopediYa Rittih Aleksandr Feodorovich ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rittih Oleksandr Fedorovich amp oldid 34728562