www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ковенська губернія Ко венська губе рнія одна з північно західних губерній Російської імперії Центр місто Ковно сьогодні

Ковенська губернія

Ко́венська губе́рнія— одна з північно-західних губерній Російської імперії. Центр — місто Ковно (сьогодні Каунас). На сьогодні майже вся територія у складі Литви, невеликі частини — у складі Білорусі (з селищем Відзи) та Латвії.

Ковенська губернія

Герб
Центр Ковно
Існування 1843 — 1915
Утворено 30 грудня 1842
Ліквідовано 1915
Площа 40641,36 км²
Населення 1 638 374 осіб (1894)
Попередники Віленська губернія
Наступники Литва

Утворена згідно указу імператора Миколи I від от 18 грудня (30 грудня) 1842 року і сформована 1 липня 1843 року з 7 північних повітів Віленської губернії. Після третього поділу Речі Посполитої, воєводства Віленське і Трокське із Жмуйдськими землями, по Маніфесту імператриці Катерини ІІ, 14 грудня 1795 р. були приєднані до Російської імперії, з яких було сформовано Віленську та Слонимську губернії, що в свою чергу, 12 грудня 1796 р. були об'єднані в одну — Литовську губернію. 9 вересня 1801р. поділені на дві губернії — Литовсько-Віленську і Литовсько-Гродненську. Сім повітів, що були відділені від Литовсько-Віленської губ. утворили нову — Ковенську губернію.

Географічне положення

Ковенська губернія займала західний кут колишнього Великого князівства Литовського між 56 ° 25-54 ° 49 північної широти і 38 ° 46'-45 °1' східної довготи; межувала з півночі та сходу з Курляндською губернією, з півдня з Віленською і Сувальською губерніями (від останньої відділяється річкою Німан) і з заходу з Німеччиною і Гробінськім повітом Курляндської губернії.

Ковенська губернія, 1910-ті роки.

Сухопутний кордон Ковенської губернії з Німеччиною починалася від впадання в річку Німан річки Свентах (Швентойі), в 135 км (127 верстах) нижче містечка Юрбурга (Юрбаркас), Від містечка Юрбурга до містечка Полангена (Паланга) йде так звана прикордонна дорога через містечка Таурогген (Таураге), Владиславов (Кудіркос-Науместіс), Швекшні (Швекшняй), Горжди (Гаргждай) і Кретинга.

Ковенська губернія належала до числа найменших губерній в Російській імперії. Вона займала понад 40641,36 км ² (35711,9 кв. верст). Найбільша відстань в довжину 373 км (350 верст), в ширину 181 км (170 верст). До складу губернії входила майже вся територія колишнього Жмудського староства Великого Князівства Литовського, а також частини Трокського і Віленського воєводств Речі Посполитої.

Географічне положення Ковенської губернії мало, насамперед, торговельне та військово-стратегічне значення. Прикладом цьому є більшість історичних подій 18-19 ст. Землі Ковенської губ. у військових конфліктах із Західними державами служили для розміщення або проходу частин російської армії, для оборони та зустрічі ворожої армії. Будування Ковенського та Таурогенського шосе, примножило значення губернії для Російської імперії.

Адміністративний поділ

Ковенська губ. ділиться на сім повітів: Ковенський, Россієнський, Тельшевський, Шавельский, Поневезький, Вількомирський та Новоолександріївський та двох заштатних міст — Відзи, Шадов. Кожен повіт ділиться на 4 або 5 станів, в залежності від географічного положення меж повіту. Кожен стан в свою чергу ділиться на парафії або приходи. На 1860 рік — 1 губернське місто, 6 повітових, 2 заштатних 151 — містечко, 209 — селищ, 998 — невеликих поселень(сєльцо) 8075 сіл, 5157 — хуторів, 333 — дворянських околиць і слобод Загальна кількість — 14, 932.

Административний поділ Ковенської губернії
Повіт Повітове місто Площа

верста

Вількомирський Вількомир 5185,8
Ковенський Ковно 3534,2
Новоолександрівський Новоолександрівск 5078,1
Поневезький Поневеж 5451,5
Россієнський Россієни 5464,0
Тельшевський Тельши 4654,0
Шавельський Шавлі 6079,3

Населення

Литвини — відносяться до корінного населення Ковенської губ. Складали нижні класи суспільства в губернії та в основному займалися землеробством.

Євреї — у переважній більшості джерел по відомостях Ковенської губ., характеризуються як «самое вредное народонаселеніе для края». В жителі міст та містечок. Уся торгівля та промисловість знаходилась під їх контролем. «Еврей, повѣренный пана, лестъю и хитростъю копает ему яму; в мѣстечкѣ, онъ водкой и бубликами выманивает послѣднее достояніе у распутнаго или простодушнаго поселянила; в деревнѣ, тот же еврей записывает счеты двойнымъ мѣломъ и во время жатвы собирает долги ещё вдвое». Також євреї займались «контрабандою». Поляки — половина з них належали до дворян Ковенської губ., які в свою чергу ділились на два розряди — вищий клас багатих і заможних поляків, та клас дворянства, що відноситься до другого розряду, цей розряд польського дворянства займав посади економів, управителів, камердинерів у поміщиків.

Російські православні та старообрядці — лише невелика кількість даного населення проживала в містах і містечках, більшість поселялась в маленьких селах та хуторах. Відносяться до найбіднішого прошарку населення губернії. Працювали на поміщиків або наймались до євреїв. Не рідко вели розбійницький спосіб життя, за що їх в народі називали кацапами.

Німці — переважна більшість вихідці з Пруссії, жили в містах та містечках Ковенської губ. Відносилися до ремісничого класу населення, рідко займались землеробством. Сповідували лютеранство.

Герб губернії з офиційним описом, що затверджиний Александром II (1878)
Роки Чоловіки Жінки Загальна

кількість

1844 445,214 438,598 883,812
1845 445,692 441,539 887,231
1846 441,222 470,971 921,193
1847 456,112 482,139 938,351
1848 453,601 482,096 935,697
1849 438,100 455,936 923,174
1850 450,692 475,431 926,123
1851 454,154 480,597 934,751
1852 456,062 482,379 938,441
1853 557,991 486,219 944,210
1854 489,006 494,253 961,259
1855 458,075 483,095 971,170
1856 477,148 505,447 982,595
1857 484,801 501,415 986,216
1858 447,079 514,208 988,287
1859 487,902 524,832 1,012,134
1860 482,758 523,821 1,006,579
1894 818,271 820,103 1,638,374

Промисловість

Населення Ковенської губ. переважно займається землеробством, причиною цьому є надзвичайно родюча земля. Основну галузь промисловості займає хліборобство, яке не лише задовольняє потреби жителів губернії, а й імпортується в сусідні країни. У великій кількості вирощується льон та конопля. Тваринництво розвинене частково, в окремих повітах займаються вівчарством. Кожен поміщик і заможній селянин мав у своєму дворі фруктовий сад. Бджільництво — у зв'язку із вирубкою лісових масивів, у 19 ст. втратило свою популярність. Порівняно із 18 ст. бджолярі Ковенської губ. отримували меду достатнього лише для власного вжитку. Рибальство теж мало розвинуте і забезпечувало лише власні потреби. Риба в основному завозиться євреями із Курляндії.

Кількість заводів та фабрик

Рік 1844 1846 1848 1850 1852 1854 1856 1858 1860 1862
Кіл. 39 34 105 104 104 96 92 91 97 106

Торгівля

Вся торгівля Ковенської губ. належить євреям, які закуповують майже увесь надлишок урожаю та інші землеробські вироби, везуть його до Риги, Пруссії, звідти ж привозять потрібний товар для жителів губернії та продають його у власних лавках, корчмах. Відповідно уся транзитна торгівля теж відбувається за участі євреїв.

Внутрішня торгівля

Відбувалася на торгах та ярмарках. Найбільші ярмарки проходили в містах Кейданах, Шидлові, Кальварії, Шатах, Янишках та в заштатному місті Шадові. Туди приїжджали купці з Литви та Малоросії, Вільно, Динабурга, Мітави, кожна із них тривала майже тиждень. В інших містечках ярмарки відбувались раз на рік, та раз на тиждень проводились торги.

Зовнішня торгівля

Основним імпортним товаром із Ковенської губ були — хліб, льон, шкіра тварин, дерев'яний посуд. Більшість товару вивозили до Риги. Додому ж закуповували сіль, залізні інструменти, тканину, та ін.

Освіта

По даним Центрального Статистичного Комітету Російської імперії навчальних закладів на 1847 рік в Ковенській губ. нараховувалось: гімназій — 1; повітових та парафіяльних училищ — 18, у яких навчалось до 1700 осіб; приватних парафіяльних училищ — 33, у яких навчалось до 800 осіб; приватних жіночих пансіонів — 10, у яких навчалось до 250 осіб. На 1856 рік, в Ковенській губ. нараховувалось 320 навчальних закладів, у яких навчалось 4868 осіб, тобто із двохсот осіб лише одна отримувала освіту.

Рік 1868 1880 1894 1901 1905 1911
Шкіл 42 179 282 310 409 589
Учнів 2058 9309 14332 15517 23313 39231

На 1911 рік Ковенська губ. по відсотку населення, що навчалось займала останнє місце з усіх губерній Віленського навчального округу. Серед повітів Ковенської губ. найвищий показник мав Новоолександріївський повіт.

Релігія

«Мапа народонаселення Ковенської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

У Ковенській губернії найпоширенішими віросповіданнями були — католицизм, православ'я, лютеранство, юдаїзм, протестантизм та караїмізм. На 1847 рік у Ковенській губернії нараховувалось церков: кам'яних — 72; дерев'яних — 190; монастирів — 22; каплиць — 78.

віросповідування 1860 р.
православних 42,563
католиків 834,863
юдеїв 321,440
старообрадців 14,580
протестантів 41,086

Примітки

  1. Полное собрание законов Российской империи, № 16347 (рос.)
  2. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861. — Р.2. — С.100
  3. ↑ Там само
  4. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861.-Р.2.- С.2
  5. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. -С.2
  6. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1863.-Р.3. — С.3
  7. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.1
  8. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.6
  9. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1861. — Р.2.- С.1
  10. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.33
  11. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.32
  12. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848.- С. 37
  13. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847. — С.4.- С.130-131
  14. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1915
  15. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1848. — С.44
  16. Ковенская Памятная книга/Губернский Статистический Комитет.- Ковно, 1847. — Р.4 — С.130

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковенська губернія


Це незавершена стаття з історії Литви.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з географії Литви.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ko venska gube rniya odna z pivnichno zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi Centr misto Kovno sogodni Kaunas Na sogodni majzhe vsya teritoriya u skladi Litvi neveliki chastini u skladi Bilorusi z selishem Vidzi ta Latviyi Kovenska guberniyaGerbCentr KovnoIsnuvannya 1843 1915Utvoreno 30 grudnya 1842Likvidovano 1915Plosha 40641 36 km Naselennya 1 638 374 osib 1894 Poperedniki Vilenska guberniyaNastupniki LitvaUtvorena zgidno ukazu imperatora Mikoli I vid ot 18 grudnya 30 grudnya 1842 roku 1 i sformovana 1 lipnya 1843 roku z 7 pivnichnih povitiv Vilenskoyi guberniyi Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi voyevodstva Vilenske i Trokske iz Zhmujdskimi zemlyami po Manifestu imperatrici Katerini II 14 grudnya 1795 r 2 buli priyednani do Rosijskoyi imperiyi z yakih bulo sformovano Vilensku ta Slonimsku guberniyi sho v svoyu chergu 12 grudnya 1796 r 3 buli ob yednani v odnu Litovsku guberniyu 9 veresnya 1801r 3 podileni na dvi guberniyi Litovsko Vilensku i Litovsko Grodnensku Sim povitiv sho buli viddileni vid Litovsko Vilenskoyi gub utvorili novu Kovensku guberniyu Zmist 1 Geografichne polozhennya 2 Administrativnij podil 3 Naselennya 4 Promislovist 5 Torgivlya 5 1 Vnutrishnya torgivlya 5 2 Zovnishnya torgivlya 6 Osvita 7 Religiya 8 Primitki 9 DzherelaGeografichne polozhennya RedaguvatiKovenska guberniya zajmala zahidnij kut kolishnogo Velikogo knyazivstva Litovskogo mizh 56 25 54 49 pivnichnoyi shiroti i 38 46 45 1 shidnoyi dovgoti 4 mezhuvala z pivnochi ta shodu z Kurlyandskoyu guberniyeyu z pivdnya z Vilenskoyu i Suvalskoyu guberniyami vid ostannoyi viddilyayetsya richkoyu Niman i z zahodu z Nimechchinoyu i Grobinskim povitom Kurlyandskoyi guberniyi 5 Kovenska guberniya 1910 ti roki Suhoputnij kordon Kovenskoyi guberniyi z Nimechchinoyu pochinalasya vid vpadannya v richku Niman richki Sventah Shventoji v 135 km 127 verstah nizhche mistechka Yurburga Yurbarkas Vid mistechka Yurburga do mistechka Polangena Palanga jde tak zvana prikordonna doroga cherez mistechka Tauroggen Taurage Vladislavov Kudirkos Naumestis Shvekshni Shvekshnyaj Gorzhdi Gargzhdaj i Kretinga 6 Kovenska guberniya nalezhala do chisla najmenshih gubernij v Rosijskij imperiyi Vona zajmala ponad 40641 36 km 35711 9 kv verst Najbilsha vidstan v dovzhinu 373 km 350 verst v shirinu 181 km 170 verst Do skladu guberniyi vhodila majzhe vsya teritoriya kolishnogo Zhmudskogo starostva Velikogo Knyazivstva Litovskogo a takozh chastini Trokskogo i Vilenskogo voyevodstv Rechi Pospolitoyi 3 Geografichne polozhennya Kovenskoyi guberniyi malo nasampered torgovelne ta vijskovo strategichne znachennya Prikladom comu ye bilshist istorichnih podij 18 19 st Zemli Kovenskoyi gub u vijskovih konfliktah iz Zahidnimi derzhavami sluzhili dlya rozmishennya abo prohodu chastin rosijskoyi armiyi dlya oboroni ta zustrichi vorozhoyi armiyi Buduvannya Kovenskogo ta Taurogenskogo shose primnozhilo znachennya guberniyi dlya Rosijskoyi imperiyi 7 Administrativnij podil RedaguvatiKovenska gub dilitsya na sim povitiv Kovenskij Rossiyenskij Telshevskij Shavelskij Ponevezkij Vilkomirskij ta Novooleksandriyivskij ta dvoh zashtatnih mist Vidzi Shadov Kozhen povit dilitsya na 4 abo 5 staniv v zalezhnosti vid geografichnogo polozhennya mezh povitu Kozhen stan v svoyu chergu dilitsya na parafiyi abo prihodi 8 Na 1860 rik 1 gubernske misto 6 povitovih 2 zashtatnih 151 mistechko 209 selish 998 nevelikih poselen syelco 8075 sil 5157 hutoriv 333 dvoryanskih okolic i slobod Zagalna kilkist 14 932 9 Administrativnij podil Kovenskoyi guberniyiPovit Povitove misto Plosha verstaVilkomirskij Vilkomir 5185 8Kovenskij Kovno 3534 2Novooleksandrivskij Novooleksandrivsk 5078 1Ponevezkij Ponevezh 5451 5Rossiyenskij Rossiyeni 5464 0Telshevskij Telshi 4654 0Shavelskij Shavli 6079 3Naselennya RedaguvatiLitvini vidnosyatsya do korinnogo naselennya Kovenskoyi gub Skladali nizhni klasi suspilstva v guberniyi ta v osnovnomu zajmalisya zemlerobstvom Yevreyi u perevazhnij bilshosti dzherel po vidomostyah Kovenskoyi gub harakterizuyutsya yak samoe vrednoe narodonaselenie dlya kraya 10 V zhiteli mist ta mistechok Usya torgivlya ta promislovist znahodilas pid yih kontrolem Evrej povѣrennyj pana lestyu i hitrostyu kopaet emu yamu v mѣstechkѣ on vodkoj i bublikami vymanivaet poslѣdnee dostoyanie u rasputnago ili prostodushnago poselyanila v derevnѣ tot zhe evrej zapisyvaet schety dvojnym mѣlom i vo vremya zhatvy sobiraet dolgi eshyo vdvoe 3 Takozh yevreyi zajmalis kontrabandoyu Polyaki polovina z nih nalezhali do dvoryan Kovenskoyi gub yaki v svoyu chergu dililis na dva rozryadi vishij klas bagatih i zamozhnih polyakiv ta klas dvoryanstva sho vidnositsya do drugogo rozryadu cej rozryad polskogo dvoryanstva zajmav posadi ekonomiv upraviteliv kamerdineriv u pomishikiv Rosijski pravoslavni ta staroobryadci lishe nevelika kilkist danogo naselennya prozhivala v mistah i mistechkah bilshist poselyalas v malenkih selah ta hutorah Vidnosyatsya do najbidnishogo prosharku naselennya guberniyi Pracyuvali na pomishikiv abo najmalis do yevreyiv Ne ridko veli rozbijnickij sposib zhittya za sho yih v narodi nazivali kacapami 11 Nimci perevazhna bilshist vihidci z Prussiyi zhili v mistah ta mistechkah Kovenskoyi gub Vidnosilisya do remisnichogo klasu naselennya ridko zajmalis zemlerobstvom Spoviduvali lyuteranstvo Gerb guberniyi z oficijnim opisom sho zatverdzhinij Aleksandrom II 1878 Roki Choloviki Zhinki Zagalna kilkist1844 445 214 438 598 883 8121845 445 692 441 539 887 2311846 441 222 470 971 921 1931847 456 112 482 139 938 3511848 453 601 482 096 935 6971849 438 100 455 936 923 1741850 450 692 475 431 926 1231851 454 154 480 597 934 7511852 456 062 482 379 938 4411853 557 991 486 219 944 2101854 489 006 494 253 961 2591855 458 075 483 095 971 1701856 477 148 505 447 982 5951857 484 801 501 415 986 2161858 447 079 514 208 988 2871859 487 902 524 832 1 012 1341860 482 758 523 821 1 006 5791894 818 271 820 103 1 638 374Promislovist RedaguvatiNaselennya Kovenskoyi gub perevazhno zajmayetsya zemlerobstvom prichinoyu comu ye nadzvichajno rodyucha zemlya 12 Osnovnu galuz promislovosti zajmaye hliborobstvo yake ne lishe zadovolnyaye potrebi zhiteliv guberniyi a j importuyetsya v susidni krayini U velikij kilkosti viroshuyetsya lon ta konoplya Tvarinnictvo rozvinene chastkovo v okremih povitah zajmayutsya vivcharstvom Kozhen pomishik i zamozhnij selyanin mav u svoyemu dvori fruktovij sad Bdzhilnictvo u zv yazku iz virubkoyu lisovih masiviv u 19 st vtratilo svoyu populyarnist Porivnyano iz 18 st bdzholyari Kovenskoyi gub otrimuvali medu dostatnogo lishe dlya vlasnogo vzhitku Ribalstvo tezh malo rozvinute i zabezpechuvalo lishe vlasni potrebi Riba v osnovnomu zavozitsya yevreyami iz Kurlyandiyi Kilkist zavodiv ta fabrik Rik 1844 1846 1848 1850 1852 1854 1856 1858 1860 1862Kil 39 34 105 104 104 96 92 91 97 106Torgivlya RedaguvatiVsya torgivlya Kovenskoyi gub nalezhit yevreyam yaki zakupovuyut majzhe uves nadlishok urozhayu ta inshi zemlerobski virobi vezut jogo do Rigi Prussiyi zvidti zh privozyat potribnij tovar dlya zhiteliv guberniyi ta prodayut jogo u vlasnih lavkah korchmah Vidpovidno usya tranzitna torgivlya tezh vidbuvayetsya za uchasti yevreyiv Vnutrishnya torgivlya Redaguvati Vidbuvalasya na torgah ta yarmarkah Najbilshi yarmarki prohodili v mistah Kejdanah Shidlovi Kalvariyi Shatah Yanishkah ta v zashtatnomu misti Shadovi Tudi priyizhdzhali kupci z Litvi ta Malorosiyi Vilno Dinaburga Mitavi kozhna iz nih trivala majzhe tizhden V inshih mistechkah yarmarki vidbuvalis raz na rik ta raz na tizhden provodilis torgi Zovnishnya torgivlya Redaguvati Osnovnim importnim tovarom iz Kovenskoyi gub buli hlib lon shkira tvarin derev yanij posud Bilshist tovaru vivozili do Rigi Dodomu zh zakupovuvali sil zalizni instrumenti tkaninu ta in Osvita RedaguvatiPo danim Centralnogo Statistichnogo Komitetu Rosijskoyi imperiyi navchalnih zakladiv na 1847 rik v Kovenskij gub narahovuvalos gimnazij 1 povitovih ta parafiyalnih uchilish 18 u yakih navchalos do 1700 osib privatnih parafiyalnih uchilish 33 u yakih navchalos do 800 osib privatnih zhinochih pansioniv 10 u yakih navchalos do 250 osib 13 Na 1856 rik 14 v Kovenskij gub narahovuvalos 320 navchalnih zakladiv u yakih navchalos 4868 osib tobto iz dvohsot osib lishe odna otrimuvala osvitu Rik 1868 1880 1894 1901 1905 1911Shkil 42 179 282 310 409 589Uchniv 2058 9309 14332 15517 23313 39231Na 1911 rik Kovenska gub po vidsotku naselennya sho navchalos zajmala ostannye misce z usih gubernij Vilenskogo navchalnogo okrugu Sered povitiv Kovenskoyi gub najvishij pokaznik mav Novooleksandriyivskij povit 3 Religiya Redaguvati Mapa narodonaselennya Kovenskoyi guberniyi za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 rikU Kovenskij guberniyi najposhirenishimi virospovidannyami buli katolicizm pravoslav ya lyuteranstvo yudayizm protestantizm ta karayimizm 15 Na 1847 rik u Kovenskij guberniyi narahovuvalos cerkov kam yanih 72 derev yanih 190 monastiriv 22 kaplic 78 16 virospoviduvannya 1860 r pravoslavnih 42 563katolikiv 834 863yudeyiv 321 440staroobradciv 14 580protestantiv 41 086Primitki Redaguvati Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii 16347 ros Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1861 R 2 S 100 a b v g d Tam samo Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1861 R 2 S 2 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 2 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1863 R 3 S 3 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 1 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 6 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1861 R 2 S 1 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 33 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 32 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 37 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1847 S 4 S 130 131 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1915 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 S 44 Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1847 R 4 S 130Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kovenska guberniyaKovenska guberniya Enciklopedichnij slovnik F A Brokgauza i I A Yefrona Arhivovano 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Biblioteka Carske Selo knigi z istoriyi Kovenskoyi guberniyi PDF Arhivovano 18 Travnya 2011 u Wayback Machine Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1847 143 s Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1861 262 s Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1848 86 s Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1863 226 s Kovenskaya Pamyatnaya kniga Gubernskij Statisticheskij Komitet Kovno 1915 313 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kovenska guberniya amp oldid 40099671