Литовська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, утворена 12 грудня 1796 року. Центр губернії — місто Вільно.
Литовська губернія | |
Центр | Вільно |
---|---|
Утворено | 1796 - 1802 |
Попередники | Віленська губернія/Слонімська губернія |
Наступники | Віленська губернія/Гродненська губернія |
Створення Редагувати
Створена 12 грудня 1796 року «на особливих за правами та привілеями підставах» зі створених раніше Віленської губернії та Слонімського намісництва. Губернське правління було розташоване у місті Вільно. Головний суд пів року мав працювати у Вільно, пів року — у Гродно.
Внутрішній поділ Редагувати
До складу губернії входило 19 повітів: Браславський, Брестський, Віленський, Вількомирський, Волковиський, Гродненський, Завілейський, Кобринський, Ковенський, Лідський, Новогрудський, Ошмянський, Поневежський, Пружанський, Россієнський, Слонімський, Тельшевський, Троцький та Шавельський повіти.
Скасування губернії Редагувати
Указами від 9 вересня 1801 та 28 серпня 1802 року було відновлено Віленську губернію та Слонімське намісництво (як Гродненську губернію).
Джерела Редагувати
- Литовская губерния (рос.)