Віленський повіт

Віленський повіт (біл. Віленскі павет, лит. Vilniaus apskritis, пол. Powiat wileński) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім у складі Російської імперії Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Вільна.

Віленський повіт
Герб повітового центру
Губернія	Віленська губернія
Центр	Вільнюс|Вільна
Створений	1795
Площа	503 786 (5503.9 км²) (1886)
Населення	363 313 осіб (1897)
Густота	66 осіб / км²
Найбільші міста	Радошковичі
Попередники	Річ Посполита
Наступники	Польська республіка (1918—1939)

Підпорядкування

• Утворений у 1795 році у складі Віленської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
• З 1797 року — у складі Литовської губернії.
• З 1801 року — у складі відновленної Віленської губернії (до 1840 року носила назву Литовсько-Віленської).
• 1920 року відійшов до складу Литви, але був окупований військами Польщі.

Географія

Населення

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 363,3 тис. мешканців.

У тому числі білоруси — 25,8%; євреї — 21,3%; литовці — 20,9%; поляки — 20,1%; росіяни  — 10,4%. У повітовому місті Вільна проживало 154 532 мешканців.

Склад

Станом на 1886 рік налічував 140 сільських громад, 2426 поселення у 19 волостях. Населення — 61407 особа (30738 чоловічої статі та 30565 — жіночої), 14 390 дворових господарств.

Земля повіту

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	203400	?
Приватної власності	155181	76793
Казенної власності	40989	1036
Іншої власності	4155	2142
Загалом	503786	210526

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1886 рік:

№	Назва	Центр	Населення	Кількість дворів	Площа, десятин	Площа орної землі, десятин	Кількість поселень (сільських громад)
1	Бистрицька	?	6161	774	18929	9764	133 (5)
2	Ворнянська	?	13377	1643	53821	21877	141 (12)
3	Гедройцька	?	6941	1076	31905	15921	180 (9)
4	Гельванська	?	9010	894	26012	9113	107 (7)
5	Гуранська	?	844	22	458	287	5 (3)
6	Іллінська	?	8308	1104	23770	13836	114 (11)
7	Маляцька	?	13086	1176	31190	13493	259 (9)
8	Мейшагольська	?	6791	931	26157	12378	194 (9)
9	Міцкуньська	?	7840	570	17263	7773	120 (5)
10	Мусинкська	?	7783	750	16987	9060	112 (9)
11	Неменчинська	?	9347	552	33331	12199	137 (4)
12	Підберезська	?	7079	562	17911	8680	126 (4)
13	Рудоминська	?	8184	426	23661	11355	86 (7)
14	Рукойнська	?	5010	505	17514	7074	72 (7)
15	Решанська	?	10108	864	29637	17367	174 (10)
16	Солечницька	?	7496	365	29092	9379	65 (11)
17	Ширвінтська	?	12756	1119	35333	12942	100 (11)
18	Шумська	?	4789	1119	16149	7533	100 (11)
19	Яниська	?	7322	573	63781 (?)	8491	134 (7)

Станом на 1913 рік у повіті було 18 волостей.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 9 серпня 2011. 
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
3. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.