Підберезька волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Підбереззя.
| Підберезька волость | |
| Центр | Підбереззя |
|---|---|
| Площа | 11 285 (1885) |
| Населення | 4107 осіб (1885) |
| Густота | 33.3 осіб / км² |
| Наступники | Ґміна Подберезє |
Наприкінці ХІХ ст. до волості було приєднано територію ліквідованої Князької волості з усіма поселеннями.
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 11 сільських громад. Населення — 4107 осіб (1998 чоловічої статі та 2109 — жіночої), 405 дворових господарства.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4991 | 4619 |
| Приватної власності | 6085 | 3312 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 209 | 177 |
| Загалом | 11285 | 8108 |
Основні поселення волості:
- Підбереззя — колишнє власницьке село при струмку за 45 верст від повітового міста, волосне правління, 606 осіб, 59 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
- Мирків — колишнє власницьке село при струмку, 341 особа, 40 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
- Печихвости — колишнє власницьке село при струмку, 574 особи, 71 двір, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.
- Порванча — колишнє власницьке село при струмку, 546 осіб, 61 двір, православна церква, заїжджий будинок.
- Рачин — колишнє державне село при струмку, 463 особи, 47 дворів, православна церква, заїжджий будинок.
Історія Редагувати
| Гміна Подберезє | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Горохівський |
| Адмінцентр гміни | Підбереззя |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 23 |
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад:
- Бодячів — село: Бодячів, хутори: Бодячів I, Бодячів II, Бодячів III, селище: Пасіка та околиця: Волиця;
- Фусів — фільварки: Фусів і Грабівець, лісничівка: Фусів та околиці: Куток, Кузинець і Волиця;
- Княже — село: Княже;
- Козятин — село: Козятин та фільварок: Козятин I, Козятин II;
- Крижівці — колонія: Крижівці;
- Квасів — село: Квасів, фільварки: Квасів I, Квасів II, Квасів III, Квасів IV, Квасів V, Квасів VI, селище: Конятина та хутори: Липа і Тернявка;
- Ляшки — село: Ляшки та фільварки: Ляшки і Миронівка;
- Лемешів — село: Лемешів та хутори: Гаття, Лиса Гора, Підберезина, Під Дубиною і Під Гаєм;
- Матів — село: Матів, фільварок: Матів та околиця: На Гірці;
- Мирків — село: Мирків;
- Новий Рачин — колонії: Новий Рачин і Дубинки;
- Охлопів — село: Охлопів, околиці: Береги, Мулявиця і Новини та селища: Нивки і Пасіка;
- Печихвости — село: Печихвости, фільварок: Печихвости та хутір: Дубинки;
- Підбереззя — село: Підбереззя, селище: Кути та хутори: Березини, Гайок, Хрест, Лиса Гора і Озера;
- Полюхне — село: Полюхне, колонія: Полюхне та хутір: Мошинщина;
- Пірванче — село: Пірванче та хутори: Кут, Ляхновиця, Максимиха, Німеччина, За Греблею і Запуст;
- Рачин — село: Рачин;
- Скабарівщина — село: Скабарівщина та селища: Степанівка, Узнів і Зруб;
- Смиків — село: Смиків;
- Стрільче — село: Стрільче, фільварок: Стрільче, селища: Біла Глинка, Собача Гора і Коло Могилок та хутори: На Випасі й Німеччина;
- Шпиколоси — село: Шпиколоси та хутір: Застав;
- Верхостав — село: Верхостав та хутори: Березина, За Болотом і За Тополями;
- Загаї — колонія: Загаї та селище: Мар'янівка.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Горохівського району.
Джерела Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 15-16 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |