Печи́хвости — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 997 осіб.
| село Печихвости | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Печихвостівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1508 |
| Населення | 997 |
| Площа | 17,99 км² |
| Густота населення | 55,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45734 |
| Телефонний код | +380 3379 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д.Координати: 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 232 м |
| Водойми | р. Стрипа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости |
| Карта | |
Печихвости | |
Печихвости | |
| Мапа | |
| Печихвости у Вікісховищі |
Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.
Історія ред.
Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.
Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.
Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії, Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.
У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923.
У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.], що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.].
У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури[недоступне посилання з липня 2019].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1052 особи, з яких 477 чоловіків та 575 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,30 % |
| російська | 0,50 % |
| угорська | 0,10 % |
Відомі люди ред.
- Антоній Роберт Феліц'ян Хшонщевський — вояк, урядник, автор книги спогадів, де є чимало фактів про Станіслава Щенсного Потоцького, народився у селі.
Примітки ред.
- Pieczychwosty — S. 444.
- ↑ Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)
- Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 29 серпня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Джерела ред.
- Pieczychwosty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 444. (пол.) — S. 444. (пол.)
Література ред.
- Печи́хвости // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.209
Посилання ред.
- Погода в селі Печихвости [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Печихвости на сайті ВР[недоступне посилання з квітня 2019]
- У храмі с. Печихвости Горохівського деканату Волинської єпархії вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |