www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бакотська затока Ба котська зато ка прісноводна затока в середній ділянці басейну Дністра у Хмельницькій області за 55 к

Бакотська затока

Ба́котська зато́ка — прісноводна затока в середній ділянці басейну Дністра у Хмельницькій області, за 55 км від м. Кам'янець-Подільського. Є частиною водосховища, що утворилося у 1981 році внаслідок затоплення місцевості дністровськими водами. Також це однойменне водно-болотне угіддя міжнародного значення, що входить до складу Національного природного парку «Подільські Товтри».

Бакотська затока
Назва на честь Бакота
48°36′08″ пн. ш. 26°58′44″ сх. д. / 48.602222222249999106° пн. ш. 26.97888888891666781° сх. д. / 48.602222222249999106; 26.97888888891666781Координати: 48°36′08″ пн. ш. 26°58′44″ сх. д. / 48.602222222249999106° пн. ш. 26.97888888891666781° сх. д. / 48.602222222249999106; 26.97888888891666781
Країна  Україна
Розташування  Україна
Хмельницька область,Кам'янець-Подільський район
Найближче місто Кам'янець-Подільський
Площа 1590 га
Засновано 27 червня 1996 року
Оператор Адміністрація НПП «Подільські Товтри»
Посилання
Бакотська затока (Хмельницька область)
 Бакотська затока у Вікісховищі

Є популярним об'єктом туризму.

Назва Редагувати

Назва затоки походить від села Бакота, що знаходилось на її місці до затоплення. Вперше поселення згадується в Літопису Руському за Іпатіївським списком (266—267об, 277об):

Також у Новгородському першому літописі старшого зведення, у додатку «А се имена всЂм градом Рускым, далним и ближним» читаємо:

Етимологія слова може виводитися з рум. bucată — кусень, шматок, частина. У другій версії слово значить «бажане, чудове місце». Існують також інші тлумачення.

Історичні варіанти: Ба́кота (1240), Бокота (1418), на Букуту (б. д.), Бокуть (XVI ст.), Бакут (к. XVII ст.), Бекота, Бекот (1332), Вокоіа (1351).

Історія місцини Редагувати

Бакота на мапі 1554 р.

Археологічні дослідження свідчать, що здавна вздовж берегів Дністра на цьому місці були численні язичницькі святилища й капища, а також кургани з жіночими похованнями, що свідчить про густе заселення цих територій з доісторичних часів.

Бакота вперше згадується в літопису 1240 року. У XIII столітті — велике місто, найважливіший політично-адміністративний центр «Русі Дольної» — Дністровського Пониззя (з XIV століття — Поділля), яке входило до Галицько-Волинського князівства. У XII столітті Бакота займала площу близько 10 гектарів з кількістю населення близько 2,5 тисяч.

Перша згадка про скельний чоловічий монастир зафіксована в київській Книзі 1362 року, де той згадується як «давно існуючий». За Іпатіївським літописом, в 1255 році містом заволоділи монголо-татари. У 1258 році татари зруйновали Бакотський замок.

У 1430 році Бакота була центром однойменної волості. У 1431-му вона стає нейтральною прикордонною територією внаслідок перемир'я між Королівством Польським і Литвою. Того року жителі міста організовують повстання, вбивають поміщиків і проголошують незалежність. Через три роки польські війська жорстоко придушили бунт, покарали керівників, спалили будинки, знову зруйнували замок і порозганяли населення. Після цього Бакота назавжди перестала бути містом.

Потужний землетрус 1620 року обрушив частину скелі та завалив печери.

Після 1918 року містечко стало прикордонним — уздовж річки побудували двометрову кам'яну стіну, а по той бік Дністра починалася територія Румунії. Бойових дій Другої світової війни на території Бакоти не було, але голод 1947 року зменшив кількість населення цієї місцевості втричі.

Зовнішні зображення
Архівні фото села і долини перед затопленням
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]
[9]
[10]
[11]
[12]

В кінці 50-х і на початку 60-х років ХХ ст. розпочався етап археологічного обстеження й дослідження пам'яток літописної Бакоти. З 1963 р. почала працювати об'єднана археологічна експедиція на чолі з І. С. Винокуром. З 1969 року розпочалися широкі стаціонарні розкопки в урочищі Клин. Пізніше, в 1973—1975 роках, під керівництвом Р. О. Юри та П. А. Горішнього проведено інші роботи біля скельного монастиря.

У 1972 році прийнято рішення Ради Міністрів СРСР про початок будівництва на Дністровському комплексному гідровузлі. Наступного року з'явилась інформація про майбутнє затоплення села для побудови Новодністровської ГЕС. Жителям дали вісім років для того, щоб покинути малу батьківщину й обживатися в іншому місці, а вже 29 липня 1977 будівельники ГЕС змінили русло річки поблизу селища Новодністровськ. У грудні 1981 р. введено в експлуатацію два перших гідроагрегати ГЕС.

Загалом під час поступового підняття рівня Дністра, яке тривало шість років (1981—1987), забрано під воду 25 сіл, з них безпосередньо в акваторії затоки — Бакота й Теремці.

1996 року стався обвал однієї зі скель Білої гори, що знищив більшість печер та усипальницю скельного монастиря, де були унікальні розписи та фрески XI—XIII століть; поховання ченців монастиря збереглися частково. (Місцевий екскурсовод Тарас Горбняк заперечує, що в 1996 році був обвал).

Географічні характеристики Редагувати

Об'єкт природно-заповідного фонду розташований у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області України та займає площу 1590 га. Найближчі села — Гораївка, Колодіївка.

Довгота центру — 26° 56' сх. д., широта центру — 48° 35' пн. ш.

Максимальна висота — 121 м над рівнем моря; мінімальна — 114 м. Глибина затоки в межень 34 м, ширина 1700 м; швидкість течії на стрижні 0,7—3,0 м/с. У повінь вода може підійматися на 6 м, але не виходить з берегів Дністровського каньйону. Узимку вода в затоці замерзає, але не на межі р. Дністер.

Водний режим у межах затоки великою мірою залежить від умов роботи гідроелектростанції.

Клімат затоки помірно континентальний із м'якою зимою і теплим, вологим літом. Пересічна температура січня −5,5 °C, липня +18,8°C.

Водно-болотне угіддя Редагувати

Межі водно-болотного угіддя
Ящірка на Бакоті

Бакотська затока є водно-болотним угіддям міжнародного значення (див. Рамсарська конвенція), що входить до складу Національного природного парку «Подільські Товтри» на підставі Указу Президента України від 27 червня 1996 року.

Тут зустрічаються типові представники місцевої флори і фауни: водорості, прибережно-водні судинні рослини. Загалом виявлено 474 види флори зі 100 родин, деякі з них занесені до Червоної книги МСОП, Європейського червоного списку, Додатку ІІ Бернської конвенції. У межах угіддя поширені широколистяні ліси (дубово-грабові, похідні грабові), характерні для Хмельницького Придністров'я. Схили затоки зайняті лісовими культурами сосни звичайної, сосни чорної, сосни кримської, акації білої.

З фауни знаходять тут корм чапля сіра, лелека білий, шуліка чорний, беркут, боривітер степовий, ластівка сільська та інші. Залітають також гагра червоношия, чепура велика та мала, чернь чубата, гоголь, сапсан, журавель сірий, чайка, лелека та інші. Представлені земноводні, плазуни, комахи, птахи, риби, ссавці, багато видів яких охороняються за різними списками.

Найбільший вплив на біорізноманіття мають такі загрози, як діяльність Дністровської ГЕС, випасання худоби, штучні пожежі, органічні відходи, браконьєрство, розростання поселень, вітрова та водна ерозія, засмічення і забруднення від туристів.

Туризм на Бакоті Редагувати

Бакота, яку називають «українською Атлантидою», пропонує гостям дивовижні краєвиди Кам'янецького Придністров'я з каньйонами та пагорбами, струмками й руслом Дністра та його приток. Ліси й поля, села і товтри приваблюють та зачаровують подорожніх своєю красою і величчю. У затоці затишно, позаяк видовжені скелі стримують пориви вітру.

Подільські Товтри, одним із центральних об'єктів яких є Бакотська затока, внесені до списку «Сім природних чудес України».

Бакотський Михайлівський печерний монастир приваблює паломників. Скит функціонував протягом 300 років, з середини ХІІ до середини XV ст. Обитель є найбільшою і найкраще збереженою серед усіх печерних монастирів Подністров'я, яких нараховують до двадцяти. Це найдавніша пам'ятка культових підземних споруд і поширення православ'я на Поділлі.

Монастир знаходиться на висоті близько 70 м в урвищі берега, на середній терасі стрімкого схилу Білої гори — скелі, складеної з вивітрених тонкошаруватих сланців, що підноситься над Дністром на 130 м. Урвище утворене твердими силурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м.

Особливої уваги заслуговує також висока кам'яна скеля «Курник», на схилах якої видніються донні горизонтальні утворення стародавнього кембрійсько-силурійського моря (550—440 млн років тому).

Готелів і хостелів у Бакоті немає, однак можна поставити намет чи орендувати трейлер. Житло з комфортними умовами є в Кам'янець-Подільському. Станом на 2012 рік у наметових таборах щорічно перебували до 6 тис. відпочивальників, монастир відвідували 5 тис.

До Бакотської затоки підходить екологічна стежка протяжністю 4 км і туристичний маршрут 8 км. Проводяться екскурсії для школярів та екологічний табір для студентів. Для купальщиків є дерев'яний пірс, катамаран і човни. Дозволене любительське рибальство і полювання на диких качок (виловити можна карася, коропа, окуня, судака, плотву, ляща, жереха, уклейку, рибця, бичка, сома).

Галерея Редагувати

Місцеві легенди Редагувати

  • За кількістю тепла на 1 м² мікроклімат Бакоти рівнозначний Ялті, проте характерної для Криму рослинності тут немає.
  • Бакотський печерний монастир міг бути заснований Антонієм Печерським, який повертався з Афону до Києва (насправді, в нішах знайдені наскельні написи: «Григорій воздвигъ мѣсто се», «Благослови Христосъ Григорія Игумена давшаго силу Святому Михаилу»).
  • Під час монголо-татарської навали середини ХІІІ століття в печерах монастиря переховувались не тільки ченці, але й селяни з довколишніх сіл. Їм пропонували зректись віри, а отримавши відмову, нападники замурували входи у печери разом з людьми.
  • Скеля «Курник», або «Кам'яна голова», за словами місцевих жителів, описана в поемі О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила».
  • Бакота вважалася однією із центрів відьмацтва. З роду до роду передавалися традиції як когось закохати, комусь поробити, отруїти, зробити поворот, відворот….
  • Посередині Дністра нібито бачили купол церкви і чули плач. На дні до цього часу, мовляв, стоять хати. А «привид», якого побачив один водолаз на дні, виявився типовим радянським пам'ятником.
  • Біля монастиря є три джерела: Північне, Південне і Найпівденніше. Люди вважають їх цілющими.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  2. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  3. ↑ . Колокрай. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 16.10.2020. 
  4. Лучик, В. В. «Етюди з Короткого етимологічного словника топонімів України.» Мовознавство 2-3 (2010): С. 126.
  5. Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.—серп.). — С. 5. — ISSN 0130-5247.
  6. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  7. . ПрАТ «Укргідроенерго». Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 16.10.2020. 
  8. Інформаційний плакат біля Бакотського Михайлівського печерного монастиря.
  9. ↑ . Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  10. . РБК-Україна. 15 липня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  11. ↑ . ye.ua. 30 червня 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 24.10.2020. 
  12. ↑ Паспорт водно-болотного угіддя міжнародного значення «Бакотська затока» від 01.12.2012 р. [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] архів [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  13. . Природно-заповідний фонд України. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20.10.2020. 
  14. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020. 
  15. . ТСН. 8 червня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. 
  16. . 24 канал. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 02.11.2020. 
  17. ↑ . ua.igotoworld.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  18. . tripmydream. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  19. . location4film.com.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. 
  20. . zbruc.eu. 21.04.2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. 
  21. . Туроператор "Відвідай". 01.08.2020. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. 
  22. . РепортеР. 07.07.2017. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 07.04.2021. 
  23. . starkon.city. 11.07.2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24.10.2020. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бакотська затока

Наукові публікації Редагувати

  • Trofymchuk, Oleksandr М., et al. «Експедиційні дослідження параметрів екологічного стану затоки Бакота.» Екологічна безпека та природокористування 30.2 (2019): 44-55.
  • Корінний, В. І. «ДНІСТРОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ ЯК СПОВІЛЬНЮВАЧ ПРИРОДНОГО РУЙНУВАННЯ БАКОТСЬКОГО СКЕЛЬНОГО МОНАСТИРЯ.» ТА ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНИХ ПАМ'ЯТОК" (2018): 18.
  • Брусак, Віталій, and Катерина Москалюк. «Сучасний стан та перспективи збереження і геотуристичного використання геолого-геоморфологічних об'єктів Кам'янець-Подільських Товтр.» Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій 1 (2016): 39-51.
  • Булаєнко, В. О. «Екскурсійна діяльність як елемент навчально-виховного процесу.» Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство 3 (2013): 254—258.
  • Зінько, Ю. В. «Оцінка природоохоронних територій західного Поділля в контексті формування геопарків.» Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія 2 (2012): 179—184.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ba kotska zato ka prisnovodna zatoka v serednij dilyanci basejnu Dnistra u Hmelnickij oblasti za 55 km vid m Kam yanec Podilskogo Ye chastinoyu vodoshovisha sho utvorilosya u 1981 roci vnaslidok zatoplennya miscevosti dnistrovskimi vodami Takozh ce odnojmenne vodno bolotne ugiddya mizhnarodnogo znachennya sho vhodit do skladu Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Bakotska zatokaNazva na chest Bakota48 36 08 pn sh 26 58 44 sh d 48 602222222249999106 pn sh 26 97888888891666781 sh d 48 602222222249999106 26 97888888891666781 Koordinati 48 36 08 pn sh 26 58 44 sh d 48 602222222249999106 pn sh 26 97888888891666781 sh d 48 602222222249999106 26 97888888891666781Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajonNajblizhche misto Kam yanec PodilskijPlosha 1590 gaZasnovano 27 chervnya 1996 rokuOperator Administraciya NPP Podilski Tovtri PosilannyaBakotska zatoka Hmelnicka oblast Bakotska zatoka u VikishovishiYe populyarnim ob yektom turizmu Zmist 1 Nazva 2 Istoriya miscini 3 Geografichni harakteristiki 4 Vodno bolotne ugiddya 5 Turizm na Bakoti 5 1 Galereya 6 Miscevi legendi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 Naukovi publikaciyiNazva RedaguvatiNazva zatoki pohodit vid sela Bakota sho znahodilos na yiyi misci do zatoplennya Vpershe poselennya zgaduyetsya v Litopisu Ruskomu za Ipatiyivskim spiskom 1 266 267ob 277ob V lѣt s ѱ m i 6748 1240 Danila knѧzem sobѣ nazivahou a samѣ vsyu zemlyu derzhahou Dobroslav zhe voknѧzhilsѧ bѣ i Soudich popov vnouk i grabѧshe vsyu zemlyu i vshed vo Bakotou vse Ponize priѧ bez knѧzha poveleniӕ Takozh u Novgorodskomu pershomu litopisi starshogo zvedennya u dodatku A se imena vsЂm gradom Ruskym dalnim i blizhnim 2 chitayemo A se Bolgarskyi i Voloskii gradi Kamenec Ilovech Braslal Sokolech Zvenigorod Cherkasy Cherlen Novyi gorodok VЂnichya Skala Bakota Etimologiya slova mozhe vivoditisya z rum bucată kusen shmatok chastina U drugij versiyi slovo znachit bazhane chudove misce 3 Isnuyut takozh inshi tlumachennya Istorichni varianti Ba kota 1240 Bokota 1418 na Bukutu b d Bokut XVI st Bakut k XVII st Bekota Bekot 1332 Vokoia 1351 4 Istoriya miscini Redaguvati nbsp Bakota na mapi 1554 r Arheologichni doslidzhennya svidchat sho zdavna vzdovzh beregiv Dnistra na comu misci buli chislenni yazichnicki svyatilisha j kapisha a takozh kurgani z zhinochimi pohovannyami sho svidchit pro guste zaselennya cih teritorij z doistorichnih chasiv Bakota vpershe zgaduyetsya v litopisu 1240 roku U XIII stolitti velike misto najvazhlivishij politichno administrativnij centr Rusi Dolnoyi Dnistrovskogo Ponizzya z XIV stolittya Podillya yake vhodilo do Galicko Volinskogo knyazivstva U XII stolitti Bakota zajmala ploshu blizko 10 gektariv z kilkistyu naselennya blizko 2 5 tisyach 5 Persha zgadka pro skelnij cholovichij monastir zafiksovana v kiyivskij Knizi 1362 roku de toj zgaduyetsya yak davno isnuyuchij Za Ipatiyivskim litopisom v 1255 roci mistom zavolodili mongolo tatari U 1258 roci tatari zrujnovali Bakotskij zamok U 1430 roci Bakota bula centrom odnojmennoyi volosti 6 U 1431 mu vona staye nejtralnoyu prikordonnoyu teritoriyeyu vnaslidok peremir ya mizh Korolivstvom Polskim i Litvoyu Togo roku zhiteli mista organizovuyut povstannya vbivayut pomishikiv i progoloshuyut nezalezhnist Cherez tri roki polski vijska zhorstoko pridushili bunt pokarali kerivnikiv spalili budinki znovu zrujnuvali zamok i porozganyali naselennya Pislya cogo Bakota nazavzhdi perestala buti mistom Potuzhnij zemletrus 1620 roku obrushiv chastinu skeli ta zavaliv pecheri Pislya 1918 roku mistechko stalo prikordonnim uzdovzh richki pobuduvali dvometrovu kam yanu stinu a po toj bik Dnistra pochinalasya teritoriya Rumuniyi Bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Bakoti ne bulo ale golod 1947 roku zmenshiv kilkist naselennya ciyeyi miscevosti vtrichi nbsp Zovnishni zobrazhennyaArhivni foto sela i dolini pered zatoplennyam nbsp 1 nbsp 2 nbsp 3 nbsp 4 nbsp 5 nbsp 6 nbsp 7 nbsp 8 nbsp 9 nbsp 10 nbsp 11 nbsp 12 V kinci 50 h i na pochatku 60 h rokiv HH st rozpochavsya etap arheologichnogo obstezhennya j doslidzhennya pam yatok litopisnoyi Bakoti Z 1963 r pochala pracyuvati ob yednana arheologichna ekspediciya na choli z I S Vinokurom Z 1969 roku rozpochalisya shiroki stacionarni rozkopki v urochishi Klin Piznishe v 1973 1975 rokah pid kerivnictvom R O Yuri ta P A Gorishnogo provedeno inshi roboti bilya skelnogo monastirya 3 U 1972 roci prijnyato rishennya Radi Ministriv SRSR pro pochatok budivnictva na Dnistrovskomu kompleksnomu gidrovuzli Nastupnogo roku z yavilas informaciya pro majbutnye zatoplennya sela dlya pobudovi Novodnistrovskoyi GES Zhitelyam dali visim rokiv dlya togo shob pokinuti malu batkivshinu j obzhivatisya v inshomu misci a vzhe 29 lipnya 1977 budivelniki GES zminili ruslo richki poblizu selisha Novodnistrovsk U grudni 1981 r vvedeno v ekspluataciyu dva pershih gidroagregati GES 7 Zagalom pid chas postupovogo pidnyattya rivnya Dnistra yake trivalo shist rokiv 1981 1987 zabrano pid vodu 25 sil z nih bezposeredno v akvatoriyi zatoki Bakota j Teremci 8 9 Dokladnishe Zatopleni selisha na Dnistri1996 roku stavsya obval odniyeyi zi skel Biloyi gori sho znishiv bilshist pecher ta usipalnicyu skelnogo monastirya de buli unikalni rozpisi ta freski XI XIII stolit pohovannya chenciv monastirya zbereglisya chastkovo 10 Miscevij ekskursovod Taras Gorbnyak zaperechuye sho v 1996 roci buv obval 11 Geografichni harakteristiki RedaguvatiOb yekt prirodno zapovidnogo fondu roztashovanij u Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Ukrayini ta zajmaye ploshu 1590 ga Najblizhchi sela Gorayivka Kolodiyivka Dovgota centru 26 56 sh d shirota centru 48 35 pn sh Maksimalna visota 121 m nad rivnem morya minimalna 114 m Glibina zatoki v mezhen 34 m shirina 1700 m shvidkist techiyi na strizhni 0 7 3 0 m s U povin voda mozhe pidijmatisya na 6 m ale ne vihodit z beregiv Dnistrovskogo kanjonu Uzimku voda v zatoci zamerzaye ale ne na mezhi r Dnister Vodnij rezhim u mezhah zatoki velikoyu miroyu zalezhit vid umov roboti gidroelektrostanciyi Klimat zatoki pomirno kontinentalnij iz m yakoyu zimoyu i teplim vologim litom Peresichna temperatura sichnya 5 5 C lipnya 18 8 C 12 Vodno bolotne ugiddya Redaguvati nbsp Mezhi vodno bolotnogo ugiddya nbsp Yashirka na BakotiBakotska zatoka ye vodno bolotnim ugiddyam mizhnarodnogo znachennya 13 div Ramsarska konvenciya sho vhodit do skladu Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri na pidstavi Ukazu Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 1996 roku 14 Tut zustrichayutsya tipovi predstavniki miscevoyi flori i fauni vodorosti priberezhno vodni sudinni roslini Zagalom viyavleno 474 vidi flori zi 100 rodin deyaki z nih zaneseni do Chervonoyi knigi MSOP Yevropejskogo chervonogo spisku Dodatku II Bernskoyi konvenciyi U mezhah ugiddya poshireni shirokolistyani lisi dubovo grabovi pohidni grabovi harakterni dlya Hmelnickogo Pridnistrov ya Shili zatoki zajnyati lisovimi kulturami sosni zvichajnoyi sosni chornoyi sosni krimskoyi akaciyi biloyi Z fauni znahodyat tut korm chaplya sira leleka bilij shulika chornij berkut boriviter stepovij lastivka silska ta inshi Zalitayut takozh gagra chervonoshiya chepura velika ta mala chern chubata gogol sapsan zhuravel sirij chajka leleka ta inshi Predstavleni zemnovodni plazuni komahi ptahi ribi ssavci bagato vidiv yakih ohoronyayutsya za riznimi spiskami Najbilshij vpliv na bioriznomanittya mayut taki zagrozi yak diyalnist Dnistrovskoyi GES vipasannya hudobi shtuchni pozhezhi organichni vidhodi brakonyerstvo rozrostannya poselen vitrova ta vodna eroziya zasmichennya i zabrudnennya vid turistiv 12 Turizm na Bakoti RedaguvatiBakota yaku nazivayut ukrayinskoyu Atlantidoyu 15 16 proponuye gostyam divovizhni krayevidi Kam yaneckogo Pridnistrov ya z kanjonami ta pagorbami strumkami j ruslom Dnistra ta jogo pritok Lisi j polya sela i tovtri privablyuyut ta zacharovuyut podorozhnih svoyeyu krasoyu i velichchyu U zatoci zatishno pozayak vidovzheni skeli strimuyut porivi vitru 17 Podilski Tovtri odnim iz centralnih ob yektiv yakih ye Bakotska zatoka vneseni do spisku Sim prirodnih chudes Ukrayini Bakotskij Mihajlivskij pechernij monastir privablyuye palomnikiv Skit funkcionuvav protyagom 300 rokiv z seredini HII do seredini XV st Obitel ye najbilshoyu i najkrashe zberezhenoyu sered usih pechernih monastiriv Podnistrov ya yakih narahovuyut do dvadcyati Ce najdavnisha pam yatka kultovih pidzemnih sporud i poshirennya pravoslav ya na Podilli nbsp Monastir znahoditsya na visoti blizko 70 m v urvishi berega na serednij terasi strimkogo shilu Biloyi gori skeli skladenoyi z vivitrenih tonkosharuvatih slanciv sho pidnositsya nad Dnistrom na 130 m Urvishe utvorene tverdimi silurijskimi vapnyakami v yakih Dnister prorizav kanjon glibinoyu do 120 m Osoblivoyi uvagi zaslugovuye takozh visoka kam yana skelya Kurnik na shilah yakoyi vidniyutsya donni gorizontalni utvorennya starodavnogo kembrijsko silurijskogo morya 550 440 mln rokiv tomu 9 Goteliv i hosteliv u Bakoti nemaye odnak mozhna postaviti namet chi orenduvati trejler Zhitlo z komfortnimi umovami ye v Kam yanec Podilskomu 18 Stanom na 2012 rik u nametovih taborah shorichno perebuvali do 6 tis vidpochivalnikiv monastir vidviduvali 5 tis Do Bakotskoyi zatoki pidhodit ekologichna stezhka protyazhnistyu 4 km i turistichnij marshrut 8 km Provodyatsya ekskursiyi dlya shkolyariv ta ekologichnij tabir dlya studentiv Dlya kupalshikiv ye derev yanij pirs katamaran i chovni Dozvolene lyubitelske ribalstvo i polyuvannya na dikih kachok 12 17 viloviti mozhna karasya koropa okunya sudaka plotvu lyasha zhereha uklejku ribcya bichka soma Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Miscevi legendi RedaguvatiZa kilkistyu tepla na 1 m mikroklimat Bakoti rivnoznachnij Yalti prote harakternoyi dlya Krimu roslinnosti tut nemaye 19 Bakotskij pechernij monastir mig buti zasnovanij Antoniyem Pecherskim yakij povertavsya z Afonu do Kiyeva naspravdi v nishah znajdeni naskelni napisi Grigorij vozdvig mѣsto se Blagoslovi Hristos Grigoriya Igumena davshago silu Svyatomu Mihailu 20 Pid chas mongolo tatarskoyi navali seredini HIII stolittya v pecherah monastirya perehovuvalis ne tilki chenci ale j selyani z dovkolishnih sil Yim proponuvali zrektis viri a otrimavshi vidmovu napadniki zamuruvali vhodi u pecheri razom z lyudmi 21 Skelya Kurnik abo Kam yana golova za slovami miscevih zhiteliv opisana v poemi O S Pushkina Ruslan i Lyudmila 9 Bakota vvazhalasya odniyeyu iz centriv vidmactva Z rodu do rodu peredavalisya tradiciyi yak kogos zakohati komus porobiti otruyiti zrobiti povorot vidvorot 11 Poseredini Dnistra nibito bachili kupol cerkvi i chuli plach Na dni do cogo chasu movlyav stoyat hati 11 A privid yakogo pobachiv odin vodolaz na dni viyavivsya tipovim radyanskim pam yatnikom 22 Bilya monastirya ye tri dzherela Pivnichne Pivdenne i Najpivdennishe Lyudi vvazhayut yih cilyushimi 23 Div takozh RedaguvatiGeografiya Hmelnickoyi oblasti Dnistrovskij kanjon Sovij Yar Burbun PonizzyaPrimitki Redaguvati Litopis Ruskij za Ipatiyivskim spiskom Za vidannyam PSRL T 2 Ipatevskaya letopis SPb 1908 XVI s 938 stlb 87 s Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Novgorodskij pershij litopis Za vidannyam Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1950 659 s Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2020 a b Bakota Misce Sili Kolokraj Arhiv originalu za 6 lyutogo 2019 Procitovano 16 10 2020 Luchik V V Etyudi z Korotkogo etimologichnogo slovnika toponimiv Ukrayini Movoznavstvo 2 3 2010 S 126 Mihajlovskij V Vasalni stosunki knyaziv Koriatovichiv iz Kazimirom III ta Lyudovikom Ugorskim Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2010 4 493 lip serp S 5 ISSN 0130 5247 Mihajlo Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 24 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Dnistrovska GES Istoriya budivnictva PrAT Ukrgidroenergo Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 16 10 2020 Informacijnij plakat bilya Bakotskogo Mihajlivskogo pechernogo monastirya a b v PODOROZhI UKRAYiNOYu BAKOTA MISCE YaKOGO NEMAYe NA KARTI Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 22 10 2020 Selo yakogo nemaye na karti chim Bakota intriguye turistiv RBK Ukrayina 15 lipnya 2020 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 22 10 2020 a b v Pravda chi mif P yat faktiv pro Bakotu yaki vam ne rozkazuyut ekskursovodi ye ua 30 chervnya 2019 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 24 10 2020 a b v Pasport vodno bolotnogo ugiddya mizhnarodnogo znachennya Bakotska zatoka vid 01 12 2012 r Arhivovano 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine arhiv Arhivovano 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Oficijno viznani Ramsarskoyu konvenciyeyu Prirodno zapovidnij fond Ukrayini Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 20 10 2020 Pro stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 06 1996 474 96 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2020 Ukrayinska Atlantida chomu varto provesti vidpustku na Bakotskij zatoci TSN 8 chervnya 2020 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 10 2020 Bakota yak doyihati ta na sho podivitisya 24 kanal 1 serpnya 2019 Arhiv originalu za 24 serpnya 2020 Procitovano 02 11 2020 a b Bakotska zatoka ua igotoworld com Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 22 10 2020 Bakota yak dobratisya i chomu tam varto pobuvati tripmydream 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 22 10 2020 Bakotska zatoka location4film com ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 24 10 2020 Sergij Mayarchak Pechernij monastir u Bakoti stolici Dolnoyi Rusi zbruc eu 21 04 2017 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 24 10 2020 Bakota bazhane misce Turoperator Vidvidaj 01 08 2020 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 24 10 2020 Pidvodna Bakota Zatoplene selo na pivdni Hmelnickoyi oblasti bud komu zaminit more ReporteR 07 07 2017 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 07 04 2021 Mandri Hmelnichchinoyu yak starokostyantinivciv vrazila Bakota starkon city 11 07 2019 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 10 2020 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bakotska zatokaBakota zatoplenij svit Arhivovano 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Ukrayiner 20 zhovtnya 2018 S Mayarchak Pechernij monastir u Bakoti stolici Dolnoyi Rusi Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Zbruc 21 04 2017 Dr Osip Nazaruk Do Bakoti Vrazhinnya z podorozhi do ukrayinskih Pompeyiv Arhivovano 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Zbruc Bakota do zatoplennya Do i pislya zatoplennya zemel navkolo Bakoti Arhivovano 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine sajt sela Gorayivka Bakota zatoka ta skelnij monastir Arhivovano 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine KRAY ORG UA 1 zhovtnya 2018 s Bakota zatopleno Dnistrovskim vodoshovishem Arhivovano 2 listopada 2019 u Wayback Machine NPP Podilski Tovtri Foto Bakoti 1970 h rokiv Bila liniya na obriyi teperishnij riven vodi nbsp Bakota zatoplenij svit Ukrayiner na YouTube nbsp Nejmovirna krasa Bakoti abo ukrayinska Atlantida na YouTube nbsp U poshukah zatoplenogo sela Bakota Dnistrovske Podillya I Ukrayina vrazhaye na YouTube nbsp Vulici ridnogo mista Bakota na YouTubeNaukovi publikaciyi RedaguvatiTrofymchuk Oleksandr M et al Ekspedicijni doslidzhennya parametriv ekologichnogo stanu zatoki Bakota Ekologichna bezpeka ta prirodokoristuvannya 30 2 2019 44 55 Korinnij V I DNISTROVSKE VODOSHOVIShE YaK SPOVILNYuVACh PRIRODNOGO RUJNUVANNYa BAKOTSKOGO SKELNOGO MONASTIRYa TA GEOLOGIChNIH UMOV NA ZBEREZhENNYa ISTORIChNIH PAM YaTOK 2018 18 Brusak Vitalij and Katerina Moskalyuk Suchasnij stan ta perspektivi zberezhennya i geoturistichnogo vikoristannya geologo geomorfologichnih ob yektiv Kam yanec Podilskih Tovtr Problemi geomorfologiyi i paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij 1 2016 39 51 Bulayenko V O Ekskursijna diyalnist yak element navchalno vihovnogo procesu Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Ser Bibliotekoznavstvo Knigoznavstvo 3 2013 254 258 Zinko Yu V Ocinka prirodoohoronnih teritorij zahidnogo Podillya v konteksti formuvannya geoparkiv Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Geografiya 2 2012 179 184 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bakotska zatoka amp oldid 40368939