www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туризм в Україні 10 країн чиї громадяни найбільше відвідували Україну в 2016 році 1 Країна КількістьМолдова 4 3 мільйона

Туризм в Україні

10 країн, чиї громадяни найбільше відвідували Україну в 2016 році
Країна Кількість
Молдова 4.3 мільйона
Білорусь 1.8 мільйона
Росія 1.5 мільйона
Угорщина 1.3 мільйона
Польща 1.2 мільйона
Румунія 0.8 мільйона
Словаччина 0.4 мільйона
Ізраїль 0.2 мільйона
Туреччина 0.2 мільйона
Німеччина 0.2 мільйона

Туризм є важливою галуззю економіки України. Щороку Україну відвідують понад 20 мільйонів туристів (25 млн іноземних громадян у 2008 році), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в'їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД — 11,9 млн осіб (63 % загального в'їзного потоку), країни ЄС — 6,3 млн осіб (33 %), решта країн — 0,6 млн осіб (4 %).

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму, типу скелелазіння і гірськолижного спорту, так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа. Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, а також історичний центр Львова.

Значення у світі і структура туризму в Україні

За даними Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), Україна входить до десятки лідерів міжнародного туризму за кількістю відвідувань, посідає 7-ме місце в 2008 році.

Згідно рейтингу Всесвітньої туристичної організації, Україна займає 8-ме місце у світі за кількістю туристичних візитів. Країну щороку відвідують більше 20 мільйонів туристів (25,4 млн у 2008 р.), насамперед із країн східної Європи, а також західної Європи, США і Японії. Сфера індустрії гостинності України включає як активні види відпочинку і спортивного туризму, (наприклад гірськолижний спорт), так і подорожі пізнавального характеру, на базі багатої археологічної і релігійної історії країни. У світі стають відомими численні лікувальні курорти, розташовані буквально у всіх регіонах України.

Маленький фіорд в серці України. Буки, 2009 (Буцький каньйон)
Костел св. Анни, побудований в 1811р в стилі неоготики, м.Бар, 2009
Скелястий велетень в смт Підкамінь коло Бродів, 2008
Жванецька твердина… Жванець, 2009
Садиби XVIII–XIX ст на території етнографічного музею «Хутір Савки»
Печерний монастирський комплекс, Розгірче,2008
Стародавнє святилище Терношорська Лада

Історико-архітектурні ресурси України

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч нерухомих пам'яток історії та культури:

  • понад 64 000 пам'яток археології;
  • понад 54 000 пам'яток історії;
  • близько 7000 пам'яток монументального мистецтва;
  • понад 15 600 пам'яток містобудування та архітектури.

Туристичні міста та місця

Міста

Замки, фортеці

Туристична карта-схема України

Історико-культурні заповідники України

Місцевості

Водоспади України

Музеї просто неба

Правила в'їзду в Україну та віза

Черезх пандемію COVID-19, правила в'їзду в Україну значно змінилися. Для туристів, які планують подорож в Україну важливо ознайомитися з переліком необхідних для в'їзду в країну документів, наприклад, такими як документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19, негативний результат експрес-тесту на визначення антигену коронавируса SARS-CoV-2 або негативний результат тесту PCR.

Законодавство України встановлює певний термін, протягом якого іноземці, які прибули на Україну короткостроково, можуть перебувати без реєстрації в органах ВВІР (УГІРФО):

  • для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами;
  • для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду (Австрія, Азербайджан, Андорра, Вірменія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Ватикан, Велика Британія, Угорщина, Німеччина, Голландія, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Киргизія, Кіпр, Корея, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Монголія, Норвегія, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Таджикистан, Узбекистан, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія) — на строк не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.

Продовження терміну перебування на Україні іноземців та осіб без громадянства, або які прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ (ВВІР).

Історія туризму в Україні (до 1991 р.)

Цей розділ потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цей розділ. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

До 1914 року туризм в Україні був мало розповсюджений. До перших спроб належить студентська екскурсія 1876 року і Крим (під проводом професора Новоросійського університету М. Головінського), мандрівки студентів високих шкіл у Галичині у 1880-х pp. (сполучені з доповідями, концертами тощо; учасником їх був І. Франко, який для мандрівників написав вірш «Сонце по небі колуе»), заснування Гуртка любителів природи, гірського спорту і кримських гір у 1880-х pp. у Ялті, Кримського гірського клубу у 1890-х pp. (з осідком в Одесі і філіями в Ялті, Севастополі, Кишиневі й інших містах). У Києві керівництво Печерської гімназії організовувало для гімназистів т. зв. військові прогулянки вулицями міста, до Вишгорода і Межигір'я. З 1893 учні здійснювали навчаль­но-виховні мандрівки залізницею до Криму, на Урал, Кавказ і Поволжя, до Москви, Нижнього Новгорода та інших великих міст.

Ширшу діяльність виявляло на Правобережжі Російське товариство туристів і Польське товариство краєзнавче, а в Галичині Польське товариство татранське. Там таки у 1900-х pp. активну туристичну діяльність виявляло тіловиховне товариство «Сокіл», яке заснувало туристичну (під проводом К. Ґутковського) і велосипедну (голова Я. Вінцковський) секції.

Інтенсивніший туристичний рух поширився і набрав організовану форму з 1920-х роках. У 1924 році у Львові засновано мандрівнокраєзнавче товариство «Плай» з філіями в інших містах, що влаштовували прогулянки Львовом, Карпатами (на горі Плісце «Плай» мав свою туристичну станцію) тощо. Широкі маси молоді охоплював мандрівками Пласт і Карпатський лещетарський клуб.

Значно сильніше (зокрема в Карпатах) був розвинений польський туристичний рух (на Закарпатті — чеський). Після більшовицької окупації Західної України 1939 року всі спортові товариства, у тому числі й туристичні, були змушені припинити свою діяльність.

В УРСР туризм перейшов кілька етапів організаційних форм.

У 1920-х pp., поряд згаданого вже Рос. Товариства Туристів, організовано Товариство Радянський Турист (Радтур) при Нар. Комісаріаті РРФСР та його Український відділ — Укртур, а пізніше у 1928 — Товариство Пролетаріат Туризму (ТПТ), об'єднані 1930 у Всесоюзне добровільне товариство пролетаріат туризму та екскурсій (ТПТЕ).

У 1936 його було ліквідовано, а туризм й альпінізм підпорядковано фізкультурним і профспілковим організаціям. Створене при Всесоюзній Центральній Раді Професійних Спілок (ВЦРПС) Турустичне-Екскурсійне Управління (ТЕУ) ВЦРПС керувало туризм у профспілках. Воно диспонувало 153 будинками туристів, але в Україні їх було мало і вони не задовольняли потреб туристів.

Після другої світової війні постановою ВЦРПС (1962) створено в СРСР Центральну Раду Товариств. Вона слідкувала за «правильністю» поглядів учасників різноманітних туристичних спілок

У 1969 ЦК КПРС, Рада Мін. СРСР і ВЦРПС ухвалили постанову «Про заходи для дальшого розвитку Т. та екскурсій у країні», у якій партія та уряд розглядають тур.-екскурсійну справу як один з засобів ком. виховання; ці постанови обов'язкові й для УРСР. Згідно з ними керівництво туризму та екскурсіями в УРСР належить органові Укрпрофради — Респ. раді в справах туризму та екскурсій. Тепер здійснено близько 2 300 екскурсій з визначеними маршрутами і відповідною політ.-виховною програмою, про дотримання якої дбають близько 1 700 постійних і 3 000 тимчасово працюючих екскурсоводів. Респ. Раді підпорядковані обласні ради в справах туризму та екскурсій, яким підлягають тур. бази, готелі, кемпінґи тощо. У 1976 діяли 84 тур. бази з філіями і притулками, 11 тур. автомоторових баз тощо. Уся так звана матеріальна база туризму в Україні може одночасно прийняти й обслужити близько 60 000 мандрівників. Для дітей створено дитячі тур. бази та шкільні табори з спеціально вишколеним керівництвом для організації політ. виховання. З метою популяризації Т. введено масовий значок «Турист СРСР» III, II і І ступенів. В уніфікованій спортивній класифікації «пішохідні подорожі» мають 5 категорій складності: від найпростіших до походів, за виконання яких можна одержати звання «Кандидата в майстрі спорту» чи «Майстра спорту СРСР».

Лівадійський Палац в Ялті

Великою популярністю в колах туристів користуються Карпати, Закарпаття, Буковина, Крим, береги Дніпра (гол. в районі могили Т. Шевченка б. м. Канева), а також і культурні центри з історичними й мистецькими пам'ятками: Київ, Львів, Харків, Одеса та ін. З різних засобів пересування для товариств найменше поширені автотуристичні подорожі, бо не скрізь вистачає місць у кемпінґах і автотурбазах, бракує автомайстерень і запасних частин. З 1965 практикуються рейси Дніпром, далекі морські й річкові подорожі, тур. подорожі по Чорному й Азовському м. Для Т. використовують і залізниці: тур. потяги рухаються вночі, а вдень стоять на станціях, поки туристи оглядають місто. Існують ще так звані маршрути відпочинку: дводенні подорожі (автобусом, літаком, потягом, пароплавом тощо), які починаються у п'ятницю увечері або в суботу ранком і закінчуються в неділю увечері чи в понеділок уранці. У Карпатах і на Закарпатті поширений узимку лещетарський туризм.

Подорожами закордонних туристів в УРСР, як і в усьому СРСР, керувало Всесоюзне державне товариство Інтурист з осідком у Москві й уповноваженим у Києві. Воно затверджувало усю тур. діяльність з закордоном і тур. фірмами та організаціями, складало маршрути чужинців територією СРСР (пересування закордонних туристів обмежене: переїхавши кордон, вони перебували під постійним доглядом органів КГБ). Інтурист диспонував готелями, кемпінґами тощо, які не завжди відповідали стандартові зах. Т. Чимало українців, що жили у діаспорі, відвідувало щорічно УРСР. Це групові і зрідка індивідуальні подорожі. Виїзди полагоджували філії Інтуриста та туристичне бюро українських підприємців.

Після розпаду СРСР правонаступником Інтуриста стає ЗАТ «Укрпрофтур» Федерації профспілок України. ЗАТ «Укрпрофтур» в наш час[коли?] — найбільше в Україні туристичне підприємство. Обласні підприємства представництва і офіси його працюють в 23 містах України. Будучи об'єднаними в мережу подібних підприємств в рамках ЗАТ «Укрпрофтур» підприємства здатні обслуговувати туристів та туристичні групи по всій Україні.

Дані по числу іноземних туристів, які відвідали УРСР наступних (по роках):

Рік Кількість іноземних туристів, осіб.
1959 25 054
1964 58 000
1967 127 220
1969 147 455
1972 270 175
1978 556 391
1980 975 938
1984 605 143
1988 545 635
1990 463 790

Готельне господарство

Станом на січень 2017 року в Україні функціонує 4572 колективних розміщення з загальною кількістю місць 407 975:

  • 2645 — готелі та аналогічні засоби розміщення (мотелі, хостели, кемпінги, тощо) із загальною кількістю місць 135 397;
  • 1927 — спеціалізовані засоби розміщення (санаторії, пансіонати, бази відпочинку, тощо) із загальною кількістю місць 272 584.

Зіркову обов'язкову категоризацію мають лише 235 готелів.

Туризм в незалежній Україні

Розподіл туристів
Всього Службова та ділова мета відвідування, бізнес-тур, навчання Дозвілля, відпочинок, спортивно-оздоровчий туризм Лікування Інше
2000 2 013 998 634 261 1 118 076 91 078 170 583
2002 2 265 317 668 674 1 349598 98 066 148 979
2004 1 890 370 492 469 1 160 964 135 838 101 099
2006 2 206 498 336036 1 596 180 139 376 134 906
2008 4 943 929 355 880 2 383 896 157 087 2 047 066

Туризм в АР Крим:

Довжина узбережжя — близько 1000 км, на яких розташовані майже 800 офіційних курортних закладів.

За 2013 рік АР Крим прийняла 5890 тис. відпочиваючих (у тому числі близько 4 млн — з інших регіонів України), середній термін перебування на відпочинку склав 7 діб, за які було витрачено по 2566 грн на особу.

ЗМІ

З 2002 року в Києві видається журнал «Український туризм», що орієнтований на професіоналів туристичного бізнесу.

Див. також

Примітки

  1. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/tyr/tyr_e/vig2016_e.htm
  2. . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 6 квітня 2014. 
  3. Visit Ukraine - Інформація та Правила. Visit Ukraine (укр.). Процитовано 29 липня 2021. 
  4. П'ята києво-печерська гімназія.. Звід пам'яток історії та культури. Київ. Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. Процитовано 12 вересня 2022.. 
  5. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1878790295695080&set=a.1878790112361765.1073742125.100006923838250
  6. Розподіл туристів в Україні
  7. http://inforesist.org/analitika-ot-sekcii-delta-gruppy-is-xoroshij-faktazh/

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
10 krayin chiyi gromadyani najbilshe vidviduvali Ukrayinu v 2016 roci 1 Krayina KilkistMoldova 4 3 miljonaBilorus 1 8 miljonaRosiya 1 5 miljonaUgorshina 1 3 miljonaPolsha 1 2 miljonaRumuniya 0 8 miljonaSlovachchina 0 4 miljonaIzrayil 0 2 miljonaTurechchina 0 2 miljonaNimechchina 0 2 miljonaTurizm ye vazhlivoyu galuzzyu ekonomiki Ukrayini Shoroku Ukrayinu vidviduyut ponad 20 miljoniv turistiv 25 mln inozemnih gromadyan u 2008 roci nasampered z Rosiyi ta Shidnoyi Yevropi a takozh Zahidnoyi Yevropi ta SShA Struktura v yiznogo potoku za krayinoyu pohodzhennya viglyadaye takim chinom krayini SND 11 9 mln osib 63 zagalnogo v yiznogo potoku krayini YeS 6 3 mln osib 33 reshta krayin 0 6 mln osib 4 Sfera turistichnih interesiv v Ukrayini vklyuchaye yak aktivni vidi vidpochinku ta sportivnogo turizmu tipu skelelazinnya i girskolizhnogo sportu tak i podorozhi ekspediciyi de ob yektom piznannya ye bagata arheologichna ta religijna istoriya krayini yiyi kultura i priroda Zokrema v Ukrayini znahodyatsya taki ob yekti Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO yak Kiyevo Pecherska lavra i Sofijskij sobor a takozh istorichnij centr Lvova Zmist 1 Znachennya u sviti i struktura turizmu v Ukrayini 2 Istoriko arhitekturni resursi Ukrayini 3 Turistichni mista ta miscya 3 1 Mista 3 2 Zamki forteci 3 3 Istoriko kulturni zapovidniki Ukrayini 3 4 Miscevosti 4 Vodospadi Ukrayini 5 Muzeyi prosto neba 6 Pravila v yizdu v Ukrayinu ta viza 7 Istoriya turizmu v Ukrayini do 1991 r 8 Gotelne gospodarstvo 9 Turizm v nezalezhnij Ukrayini 10 ZMI 11 Div takozh 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaZnachennya u sviti i struktura turizmu v Ukrayini RedaguvatiZa danimi Vsesvitnoyi turistichnoyi organizaciyi UNWTO Ukrayina vhodit do desyatki lideriv mizhnarodnogo turizmu za kilkistyu vidviduvan posidaye 7 me misce v 2008 roci Zgidno rejtingu Vsesvitnoyi turistichnoyi organizaciyi Ukrayina zajmaye 8 me misce u sviti za kilkistyu turistichnih vizitiv Krayinu shoroku vidviduyut bilshe 20 miljoniv turistiv 25 4 mln u 2008 r nasampered iz krayin shidnoyi Yevropi a takozh zahidnoyi Yevropi SShA i Yaponiyi Sfera industriyi gostinnosti Ukrayini vklyuchaye yak aktivni vidi vidpochinku i sportivnogo turizmu napriklad girskolizhnij sport tak i podorozhi piznavalnogo harakteru na bazi bagatoyi arheologichnoyi i religijnoyi istoriyi krayini U sviti stayut vidomimi chislenni likuvalni kurorti roztashovani bukvalno u vsih regionah Ukrayini 2 Kam yanec Podilska fortecya 2008 Malenkij fiord v serci Ukrayini Buki 2009 Buckij kanjon Kostel sv Anni pobudovanij v 1811r v stili neogotiki m Bar 2009 Skelyastij veleten v smt Pidkamin kolo Brodiv 2008 Zhvanecka tverdina Zhvanec 2009 Sadibi XVIII XIX st na teritoriyi etnografichnogo muzeyu Hutir Savki Pechernij monastirskij kompleks Rozgirche 2008 Starodavnye svyatilishe Ternoshorska LadaIstoriko arhitekturni resursi Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini pid ohoronoyu derzhavi perebuvayut ponad 140 tisyach neruhomih pam yatok istoriyi ta kulturi ponad 64 000 pam yatok arheologiyi ponad 54 000 pam yatok istoriyi blizko 7000 pam yatok monumentalnogo mistectva ponad 15 600 pam yatok mistobuduvannya ta arhitekturi Turistichni mista ta miscya Redaguvati Zolotoverhij Mihajlivskij sobor v Kiyevi Mista Redaguvati Spisok istorichnih naselenih misc Ukrayini Kiyiv Lviv Spisok pam yatok arhitekturi nacionalnogo znachennya u Lvovi Ivano Frankivsk Kam yanec Podilskij Odesa Chernivci Chernigiv Yalta Sevastopol Alushta Zamki forteci Redaguvati Zamki Ukrayini Vikipediya Proyekt Zamki Ukrayini Turistichna karta shema Ukrayini Istoriko kulturni zapovidniki Ukrayini Redaguvati Busha zapovidnik Verhnij Saltiv muzej zapovidnik Kam yana Mogila Nacionalnij zapovidnik Horticya Nacionalnij zapovidnik Zamki Ternopillya Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Gluhiv Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Chigirin Shevchenkivskij nacionalnij zapovidnik Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Tripilska kultura Istoriko kulturnij zapovidnik Trahtemiriv Miscevosti Redaguvati Krim Zakarpattya Karpati Oleshkivski piski Azovske uzberezhzhya Kruyizi Dniprom Bukovina Mizhrichinskij regionalnij landshaftnij park Prikarpattya Bakotska zatoka Vodospadi Ukrayini RedaguvatiGurkalo Tokivskij vodospad yedinij stepovij vodospad Ukrayini Yalinskij vodospad najvishij v Ukrayinskih Karpatah 26 m Dzhur Dzhur vodospad Dzhurla vodospad Luzhkivskij vodospad Kam yaneckij vodospad Manyavskij vodospad Rusilivski vodospadi Sukilski vodospadi Su Uchkan Ilemnyanskij vodospad Uchan Su vodospad najvishij vodospad v Ukrayini v Krimu visota 98 m Dzembronski vodospadi Chervonogorodskij vodospad Shipot Sriblyasti vodospadi Probij Zheneckij Guk Kremenosa Suchavskij Guk Lihij LaznijMuzeyi prosto neba RedaguvatiZakarpatskij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Mamayeva Sloboda Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Shevchenkivskij gaj Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Hutir Savki Drevnij Kiyiv u Parku Kiyivska Rus Pravila v yizdu v Ukrayinu ta viza RedaguvatiCherezh pandemiyu COVID 19 pravila v yizdu v Ukrayinu 3 znachno zminilisya Dlya turistiv yaki planuyut podorozh v Ukrayinu vazhlivo oznajomitisya z perelikom neobhidnih dlya v yizdu v krayinu dokumentiv napriklad takimi yak dokument sho pidtverdzhuye otrimannya povnogo kursu vakcinaciyi vid COVID 19 negativnij rezultat ekspres testu na viznachennya antigenu koronavirusa SARS CoV 2 abo negativnij rezultat testu PCR Zakonodavstvo Ukrayini vstanovlyuye pevnij termin protyagom yakogo inozemci yaki pribuli na Ukrayinu korotkostrokovo mozhut perebuvati bez reyestraciyi v organah VVIR UGIRFO dlya inozemciv ta osib bez gromadyanstva z derzhav z vizovim poryadkom v yizdu na period diyi vizi ale ne bilshe nizh 90 dniv protyagom 180 dniv yaksho inshij termin ne viznacheno mizhnarodnimi ugodami dlya inozemciv ta osib bez gromadyanstva z derzhav z bezvizovim poryadkom v yizdu Avstriya Azerbajdzhan Andorra Virmeniya Belgiya Bilorus Bolgariya Vatikan Velika Britaniya Ugorshina Nimechchina Gollandiya Greciya Gruziya Daniya Irlandiya Islandiya Ispaniya Italiya Kazahstan Kanada Kirgiziya Kipr Koreya Latviya Litva Lihtenshtejn Lyuksemburg Malta Moldova Monako Mongoliya Norvegiya Polsha Portugaliya Rosijska Federaciya Rumuniya Slovachchina Sloveniya SShA Tadzhikistan Uzbekistan Finlyandiya Franciya Chehiya Shvejcariya Shveciya Estoniya Yaponiya na strok ne bilshe nizh 90 dniv protyagom 180 dniv yaksho inshij termin ne viznacheno mizhnarodnimi ugodami Prodovzhennya terminu perebuvannya na Ukrayini inozemciv ta osib bez gromadyanstva abo yaki pribuli na trivale perebuvannya z metoyu navchannya pracevlashtuvannya u privatnih spravah tosho zdijsnyuyetsya organami vnutrishnih sprav VVIR Istoriya turizmu v Ukrayini do 1991 r RedaguvatiCej rozdil potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Do 1914 roku turizm v Ukrayini buv malo rozpovsyudzhenij Do pershih sprob nalezhit studentska ekskursiya 1876 roku i Krim pid provodom profesora Novorosijskogo universitetu M Golovinskogo mandrivki studentiv visokih shkil u Galichini u 1880 h pp spolucheni z dopovidyami koncertami tosho uchasnikom yih buv I Franko yakij dlya mandrivnikiv napisav virsh Sonce po nebi kolue zasnuvannya Gurtka lyubiteliv prirodi girskogo sportu i krimskih gir u 1880 h pp u Yalti Krimskogo girskogo klubu u 1890 h pp z osidkom v Odesi i filiyami v Yalti Sevastopoli Kishinevi j inshih mistah U Kiyevi kerivnictvo Pecherskoyi gimnaziyi organizovuvalo dlya gimnazistiv t zv vijskovi progulyanki vulicyami mista do Vishgoroda i Mezhigir ya Z 1893 uchni zdijsnyuvali navchal no vihovni mandrivki zalizniceyu do Krimu na Ural Kavkaz i Povolzhya do Moskvi Nizhnogo Novgoroda ta inshih velikih mist 4 Shirshu diyalnist viyavlyalo na Pravoberezhzhi Rosijske tovaristvo turistiv i Polske tovaristvo krayeznavche a v Galichini Polske tovaristvo tatranske Tam taki u 1900 h pp aktivnu turistichnu diyalnist viyavlyalo tilovihovne tovaristvo Sokil yake zasnuvalo turistichnu pid provodom K Gutkovskogo i velosipednu golova Ya Vinckovskij sekciyi Intensivnishij turistichnij ruh poshirivsya i nabrav organizovanu formu z 1920 h rokah U 1924 roci u Lvovi zasnovano mandrivnokrayeznavche tovaristvo Plaj z filiyami v inshih mistah sho vlashtovuvali progulyanki Lvovom Karpatami na gori Plisce Plaj mav svoyu turistichnu stanciyu tosho Shiroki masi molodi ohoplyuvav mandrivkami Plast i Karpatskij leshetarskij klub Znachno silnishe zokrema v Karpatah buv rozvinenij polskij turistichnij ruh na Zakarpatti cheskij Pislya bilshovickoyi okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini 1939 roku vsi sportovi tovaristva u tomu chisli j turistichni buli zmusheni pripiniti svoyu diyalnist V URSR turizm perejshov kilka etapiv organizacijnih form U 1920 h pp poryad zgadanogo vzhe Ros Tovaristva Turistiv organizovano Tovaristvo Radyanskij Turist Radtur pri Nar Komisariati RRFSR ta jogo Ukrayinskij viddil Ukrtur a piznishe u 1928 Tovaristvo Proletariat Turizmu TPT ob yednani 1930 u Vsesoyuzne dobrovilne tovaristvo proletariat turizmu ta ekskursij TPTE U 1936 jogo bulo likvidovano a turizm j alpinizm pidporyadkovano fizkulturnim i profspilkovim organizaciyam Stvorene pri Vsesoyuznij Centralnij Radi Profesijnih Spilok VCRPS Turustichne Ekskursijne Upravlinnya TEU VCRPS keruvalo turizm u profspilkah Vono disponuvalo 153 budinkami turistiv ale v Ukrayini yih bulo malo i voni ne zadovolnyali potreb turistiv Pislya drugoyi svitovoyi vijni postanovoyu VCRPS 1962 stvoreno v SRSR Centralnu Radu Tovaristv Vona slidkuvala za pravilnistyu poglyadiv uchasnikiv riznomanitnih turistichnih spilokU 1969 CK KPRS Rada Min SRSR i VCRPS uhvalili postanovu Pro zahodi dlya dalshogo rozvitku T ta ekskursij u krayini u yakij partiya ta uryad rozglyadayut tur ekskursijnu spravu yak odin z zasobiv kom vihovannya ci postanovi obov yazkovi j dlya URSR Zgidno z nimi kerivnictvo turizmu ta ekskursiyami v URSR nalezhit organovi Ukrprofradi Resp radi v spravah turizmu ta ekskursij Teper zdijsneno blizko 2 300 ekskursij z viznachenimi marshrutami i vidpovidnoyu polit vihovnoyu programoyu pro dotrimannya yakoyi dbayut blizko 1 700 postijnih i 3 000 timchasovo pracyuyuchih ekskursovodiv Resp Radi pidporyadkovani oblasni radi v spravah turizmu ta ekskursij yakim pidlyagayut tur bazi goteli kempingi tosho U 1976 diyali 84 tur bazi z filiyami i pritulkami 11 tur avtomotorovih baz tosho Usya tak zvana materialna baza turizmu v Ukrayini mozhe odnochasno prijnyati j obsluzhiti blizko 60 000 mandrivnikiv Dlya ditej stvoreno dityachi tur bazi ta shkilni tabori z specialno vishkolenim kerivnictvom dlya organizaciyi polit vihovannya Z metoyu populyarizaciyi T vvedeno masovij znachok Turist SRSR III II i I stupeniv V unifikovanij sportivnij klasifikaciyi pishohidni podorozhi mayut 5 kategorij skladnosti vid najprostishih do pohodiv za vikonannya yakih mozhna oderzhati zvannya Kandidata v majstri sportu chi Majstra sportu SRSR Livadijskij Palac v Yalti Velikoyu populyarnistyu v kolah turistiv koristuyutsya Karpati Zakarpattya Bukovina Krim beregi Dnipra gol v rajoni mogili T Shevchenka b m Kaneva a takozh i kulturni centri z istorichnimi j misteckimi pam yatkami Kiyiv Lviv Harkiv Odesa ta in Z riznih zasobiv peresuvannya dlya tovaristv najmenshe poshireni avtoturistichni podorozhi bo ne skriz vistachaye misc u kempingah i avtoturbazah brakuye avtomajsteren i zapasnih chastin Z 1965 praktikuyutsya rejsi Dniprom daleki morski j richkovi podorozhi tur podorozhi po Chornomu j Azovskomu m Dlya T vikoristovuyut i zaliznici tur potyagi ruhayutsya vnochi a vden stoyat na stanciyah poki turisti oglyadayut misto Isnuyut she tak zvani marshruti vidpochinku dvodenni podorozhi avtobusom litakom potyagom paroplavom tosho yaki pochinayutsya u p yatnicyu uvecheri abo v subotu rankom i zakinchuyutsya v nedilyu uvecheri chi v ponedilok uranci U Karpatah i na Zakarpatti poshirenij uzimku leshetarskij turizm Podorozhami zakordonnih turistiv v URSR yak i v usomu SRSR keruvalo Vsesoyuzne derzhavne tovaristvo Inturist z osidkom u Moskvi j upovnovazhenim u Kiyevi Vono zatverdzhuvalo usyu tur diyalnist z zakordonom i tur firmami ta organizaciyami skladalo marshruti chuzhinciv teritoriyeyu SRSR peresuvannya zakordonnih turistiv obmezhene pereyihavshi kordon voni perebuvali pid postijnim doglyadom organiv KGB Inturist disponuvav gotelyami kempingami tosho yaki ne zavzhdi vidpovidali standartovi zah T Chimalo ukrayinciv sho zhili u diaspori vidviduvalo shorichno URSR Ce grupovi i zridka individualni podorozhi Viyizdi polagodzhuvali filiyi Inturista ta turistichne byuro ukrayinskih pidpriyemciv Pislya rozpadu SRSR pravonastupnikom Inturista staye ZAT Ukrproftur Federaciyi profspilok Ukrayini ZAT Ukrproftur v nash chas koli najbilshe v Ukrayini turistichne pidpriyemstvo Oblasni pidpriyemstva predstavnictva i ofisi jogo pracyuyut v 23 mistah Ukrayini Buduchi ob yednanimi v merezhu podibnih pidpriyemstv v ramkah ZAT Ukrproftur pidpriyemstva zdatni obslugovuvati turistiv ta turistichni grupi po vsij Ukrayini Dani po chislu inozemnih turistiv yaki vidvidali URSR nastupnih po rokah Rik Kilkist inozemnih turistiv osib 1959 25 0541964 58 0001967 127 2201969 147 4551972 270 1751978 556 3911980 975 9381984 605 1431988 545 6351990 463 790Gotelne gospodarstvo RedaguvatiStanom na sichen 2017 roku v Ukrayini funkcionuye 4572 kolektivnih rozmishennya z zagalnoyu kilkistyu misc 407 975 2645 goteli ta analogichni zasobi rozmishennya moteli hosteli kempingi tosho iz zagalnoyu kilkistyu misc 135 397 1927 specializovani zasobi rozmishennya sanatoriyi pansionati bazi vidpochinku tosho iz zagalnoyu kilkistyu misc 272 584 Zirkovu obov yazkovu kategorizaciyu mayut lishe 235 goteliv 5 Turizm v nezalezhnij Ukrayini RedaguvatiRozpodil turistiv 6 Vsogo Sluzhbova ta dilova meta vidviduvannya biznes tur navchannya Dozvillya vidpochinok sportivno ozdorovchij turizm Likuvannya Inshe2000 2 013 998 634 261 1 118 076 91 078 170 5832002 2 265 317 668 674 1 349598 98 066 148 9792004 1 890 370 492 469 1 160 964 135 838 101 0992006 2 206 498 336036 1 596 180 139 376 134 9062008 4 943 929 355 880 2 383 896 157 087 2 047 066Turizm v AR Krim Dovzhina uzberezhzhya blizko 1000 km na yakih roztashovani majzhe 800 oficijnih kurortnih zakladiv Za 2013 rik AR Krim prijnyala 5890 tis vidpochivayuchih u tomu chisli blizko 4 mln z inshih regioniv Ukrayini serednij termin perebuvannya na vidpochinku sklav 7 dib za yaki bulo vitracheno po 2566 grn na osobu 7 ZMI RedaguvatiZ 2002 roku v Kiyevi vidayetsya zhurnal Ukrayinskij turizm sho oriyentovanij na profesionaliv turistichnogo biznesu Div takozh RedaguvatiVizova politika Ukrayini Destinaciya Istorichni zemli Ukrayini Muzeyi Ukrayini Sim chudes Ukrayini Sim prirodnih chudes Ukrayini Tunel kohannya Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Ukrayini Spisok krayin za turistichnimi vidviduvannyami Transport Ukrayini Turist Ukrayinskij arhitekturnij stil Ukrayinska kultura Ukrayinska kuhnya Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini istorichni mandrivki Zamkovij turizm v Ukrayini Krayina zamkiv i fortecPrimitki Redaguvati http www ukrstat gov ua operativ operativ2013 tyr tyr e vig2016 e htm V M Selyutin G V Tokarchuk Innovacijni aspekti menedzhmentu industriyi gostinnosti Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2014 Visit Ukraine Informaciya ta Pravila Visit Ukraine ukr Procitovano 29 lipnya 2021 P yata kiyevo pecherska gimnaziya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Kiyiv Golovna redakciya Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vidavnictvi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana Procitovano 12 veresnya 2022 https www facebook com photo php fbid 1878790295695080 amp set a 1878790112361765 1073742125 100006923838250 Rozpodil turistiv v Ukrayini http inforesist org analitika ot sekcii delta gruppy is xoroshij faktazh Literatura RedaguvatiBejdik O O Rekreacijno turistski resursi Ukrayini Metodologiya ta metodiki analizu terminologiya rajonuvannya Monografiya K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2001 395 s Budzinovskij A Turistika L 1909 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ivchenko A S Parhomenko O A Ukrayina Forteci zamki palaci Kiyiv 2010 Istoriya turizmu v Ukrayini navch posibnik V K Fedorchenko T A Dorova K Visha shkola 2002 195 s ISBN 966 642 103 8 Macyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini istorichni mandrivki 2005 Pogrebeckij M Turizm ta podorozhi K L 1948 Rutinskij M J Zamkovij turizm v Ukrayini 2007 Trubchaninov S Krayina zamkiv i fortec 2007 Turizm v Ukraine slovar spravochnik avt sost V O Solovev i dr Mezhdunar Slavyan un t H Machulin L I 2008 223 s 20 sm Bibliogr s 220 222 1 000 ekz ISBN 966 8768 12 4 Hvostenko S Turizm na Ukrayini K 1976 Turisticheskie marshruty po Ukraine K 1957 ros Hilchevskij V K Grebin V V Vodni ob yekti Ukrayini ta rekreacijne ocinyuvannya yakosti vodi K DIA 2022 240 s ISBN 978 617 7785 46 9 Petr Stepanek Podkarpatska Rus v letech 1919 1939 Nachod Konting 2008 168 s ISBN 978 80 903308 2 5 pol Posilannya Redaguvati Portal Ukrayina Turizm v Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Navkolo svitu Ukrayina turistichna Turizm v Ukrayini Pro negativni storoni turizmu v Ukrayini V Galuzi Turizmu Enciklopediya pam yatok Ukrayini Timur Marchenko Zona stalkeriv Ukrayinskij tizhden 50 163 10 12 2010 Park Kiyivska Rus Razvitie turizma v Ukraine analiz turisticheskoj konkurentosposobnosti Turistichnij portal Ukrayini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turizm v Ukrayini amp oldid 39466970