Бра́га — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Брага | |
|---|---|
| Палац Гіжицьких | |
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Жванецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020070030056598 |
| Основні дані | |
| Населення | 175 |
| Площа | 1,129 км² |
| Густота населення | 155 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32365 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°31′16″ пн. ш. 26°30′59″ сх. д. / 48.52111° пн. ш. 26.51639° сх. д.Координати: 48°31′16″ пн. ш. 26°30′59″ сх. д. / 48.52111° пн. ш. 26.51639° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Жванець, вул.Центральна,57 |
| Карта | |
Брага | |
Брага | |
| Мапа | |
| Брага у Вікісховищі |
Географічне розташування Редагувати
Наддністрянське село Брага розкинулося на лівому березі Дністра між селами Жванець і Бабшин за 21 кілометрів від Кам’янця-Подільського та за 3 кілометри від автошляху національного значення Н03. На протилежному березі — місто Хотин, Чернівецької області.
Клімат Редагувати
Брага знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія Редагувати
З «Історії міст і сіл України. Хмельницька область» взнаємо, що у Бразі було знайдено залізоплавильні горна черняхівської культури.
Вперше в документах село Брага з’являється у середині XVI століття, як власність Ластовецьких.
У 1575 році село належало воєводі руському Юрію Язловецькому, і перебувало в заставі у каштеляна галицького Єжи Струся і його брата Якоба, у власність яких воно й перейшло пізніше. Після поділу маєтків Єжи Струся Брага разом з іншими навколишніми селами Подністров’я дісталася його донці Олені.
У 1595 році в Бразі зупинявся коронний гетьман Ян Замойський, проводжаючи Єремію Могилу на молдавський престол.
У 1621 році будують нову земляну фортецю, що отримала назву «Олександрівське укріплення». Під час Хотинської війни 1621 року в селі було по особливо збудованому для цієї мети мосту переправлялись Владислав IV Ваза та Ян-Кароль Ходкевич зі військом.
1642 року тут відбувався з'їзд польських та волоських послів для укладання договору між двома державами. Цим договором, зокрема, було вирішено залишити переправу через Дністер у Бразі в загальному користуванні для обох прикордонних країн.
На початку XVII століття власником села становиться Кам’янецький староста Валентій Калиновський.
З 1699 року Брага разом із Жванцем – власність Лянцкоронських. В останніх Брагу унаслідували Скоповські, а пізніше вона належала Іорданам та Комарям.
У Бразі, згідно з договором між Росією та Польщею, 1769–1793 була поштова станція, утримувана російським урядом. Тут перебував російський козачий загін, який забезпечував пересилання кореспонденції між Петербургом і Константинополем, супроводжував послів тощо.
1845 року царський уряд викупив у поміщика Комара Жванець разом з селами Гаврилівці та Брага.
У 1848 році село у власності Гіжицьких і перебуває до ХХ століття.
У 1909 році побудовано мавзолей Антонієм Янишевським. На фасаді зберігся герб Жебровських.
На території села знаходився палац Гіжицьких, будівлі та панський маєток були знищені більшовиками в 1917-18 роках.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
В 1932–1933 роках селяни села пережили сталінський Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього частина села Брага затоплено в долині річки Дністер.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Олександрівське укріплення Редагувати
Колись Олександрівське укріплення було цілком модерновою потужною земляною оборонною спорудою. Складалося воно з чотирьох бастіонів та равеліну. З'явилося укріплення далекого 1621 року з ініціативи тогочасного власника Жванця Валентія-Олександра Калиновського. Саме на його честь бастіони і отримали своє ім'я.
Відразу по завершенню спорудження укріплення почали використовувати за призначенням: йшла польсько-турецька війна. У серпні 1621 р. тут стояло об'єднане польсько-козацьке військо під проводом Яна Кароля Ходкевича й Петра Сагайдачного. Через Дністер зводиться міст для переправи.
У другій половині XVII—XVIII ст. укріплення використовувалось як військовий табір. 1653 р. тут два місяці перебував з військом король Ян ІІ Казимир. І пізніше тут стояли табором турецькі, українські, польські та російські солдати. 1793 року Олександрівське укріплення в переліку «Укріплень, замків і старовинних валів у Подільській губернії» зазначено під назвою «Бастіоний шанець», а на мапі середини XIX ст. — як «Жванецьке укріплення». 1828 і 1853 року вали переробляють на польові батареї. Можливо, інженери хотіли втілити в життя задум 1844 р.: зведення нового прикордонного форту.
На зламі ХІХ-ХХ століть укріплення відвідав подільський краєзнавець В. Ґульдман, який писав про цю «польову батарею»: «Розміщена на скелястому лівому березі Дністра й займає площу близько двох десятин; форму має чотирикутну; оточена з чотирьох боків насипними валами й ровами, які в довжину мають по 70 сажнів; ширина валів — 1 сажень, а ровів — 2 сажні. Вхід на цю батарею зі східного боку».
Зараз важко відтворити навіть в уяві планування укріплення за козачих часів: вали частково розорані.
Населення Редагувати
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 170 осіб.
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 148 осіб, населення села скоротилось на 12,94 % порівняно зі 2001 роком.
Мова Редагувати
У селі поширена південноподільська говірка, що належить до подільського говору, який своєю чергою належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Пам'ятки Редагувати
- Земляна фортеця Олександрівське укріплення
- Костел-капличка, мавзолей Зебровських (Жебровських)
- Польський цвинтар (близько 300 років)
- Миколаївська церква (збудована у 1801 році)
Також, зі села Брага відкривається найкращий вид на Хотинську фортецю по той бік Дністра.
Природоохоронні території Редагувати
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Цікавий факт Редагувати
У світі існує ще одна Брага місто і муніципалітет в Португалії, адміністративний центр округу Брага і центр старійшого архієпископства. Сьоме за населенням місто Португалії, населення становить понад 175 тис. мешканців. У місті проживає чисельна українська діаспора.
Світлини Редагувати
Див. також Редагувати
|
Література Редагувати
- Rolle Antoni Józef. Zameczki podolskie na kresach multańskich. — Warszawa, 1880. — T. III. — S. 49. (пол.)
- Braha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 226. (пол.) — S. 226. (пол.)
- Олександрівське укріплення [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.