Чечельни́к — селище міського типу на східному Поділлі, положене над р. Савранкою (притока Південного Бугу), центр Чечельницької селищної громади Гайсинського району Вінницької області; 4 920 мешканців (2020). Найкоротший шлях до обласного центру проходить автошляхом М12, який збігається із єврошосе E50, далі траса переходить в Р33. До 2020 року був центром колишнього Чечельницького району.
| селище Чечельник | |
|---|---|
| 1961 адміністративно-територіальна одиниця | |
| |
| Країна | Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Чечельницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040270010051165 |
| Основні дані | |
| Засноване | — |
| Перша згадка | 1529 (494 роки) |
| Населення | ▼ 4920 (01.01.2020) |
| Площа | 7,94 км² |
| Густота населення | 653 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24800—804 |
| Телефонний код | +380 4351 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д.Координати: 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д. |
| Водойми | р. Савранка-Чечельницька |
| Найближча залізнична станція | Кодима |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24800, Вінницька область, Чечельницький район, смт Чечельник, вул. Героїв Майдану, буд. 36 |
| Чечельник у Вікісховищі | |
| Карта | |
Чечельник | |
Чечельник | |
Назва Редагувати
У низці польських джерел відзначається, що Чечельник має тюркську (татарську) назву і по-татарськи називався Чачанлик (Czaczanlyk).
Особливо на такому походженні назви наполягає О. Яблоновський, розглядаючи різні сторони колонізації України - Брацлавщини. Серед багатьох тюркських назв, які збереглися на Брацлавщині, він згадує Чечельник та Саврань. При згадці про Чечельник пише, що первісна назва - Чачанлик (Czaczanlyk) з часом в українській мові трансформувалася в Чечельник.
На карті «Брацлавського воєводства» Г.Л. де Боплана Чечельник зазначено як Czaczanik - Чачанік.
Підтвердженням тюркського походження назви Чечельника може були легенда, записана у 1989 р. від колишнього директора Чечельницької середньої школи Г.О. Гальчинського, яку йому нібито прочитали зі старої польської книги у Вінниці. За цією легендою Чечельник заснований у XVI ст. татарином - утікачем Чаганом, який одружився з православною дівчиною, перейняв православну віру й поселився на правому березі р. Савранки. Хутір назвав Чаганлук. Люди, які селилися поряд, називали хутір - Чачанлук, з часом назва трансформувалася в Чачанлик, а ще пізніше - в Чечельник. У російськомовній літературі кінця ХІХ ст. вказується, що Чечельник (давній Чачанлик) назву свою одержав від свого засновника «Чечели».
Історія Редагувати
1978 року археологами на території селища було відкрито поселення часів трипільської культури кінця IV — початку ІІІ тис. до н. е. та черняхівської культури ІІ-V століття н. е.
Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком. Чачумлик названо Чечельником. Хто хотів мати вино з Мунтенії та Волощини, не міг його іншою дорогою перевозити, тільки через Чечельник. Статусу містечка Чечельник набув 1635 року. Під містом збереглись підземні ходи часів становлення козаччини, де переховувались мешканці під час татарських набігів та інших бойових дій. За Речі Посполитої володіння князів Любомирських.
У 1795 році було створено Ольгопольський повіт і Чечельник перейменовано на Ольгопіль. У цей період місто користувалося гербом (імовірно, створеним у місцевій губернській канцелярії) з символікою: «річка, що проходить посеред золотих пісків». Згодом, у 1812 році повітовий центр було перенесено до Рогузки-Чечельницької, яку було перейменовано на Ольгопіль, а Чечельнику повернуто попередню назву.
У 1796 році указом імператриці Катерини II містечко передано у власність видатному російському полководцю, графу Івану Васильовичу Гудовичу.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7993 осіб (3900 чоловічої статі та 4093 — жіночої), з яких 3581 — православної віри, 971 католик та 3388 юдеїв.
Станом на 1905 р. у Чечельнику знаходилися: 1 православна церква, 1 римо-католицький костьол, 6 єврейських молитовних шкіл, міністерське двокласне училище, сільське училище, єврейське училище, поштово-телеграфне відділення, станова квартира, волосне правління, волосний банк, міщанська управа, урядний пункт, лікарня, аптека та 2 аптечних склади, акціонерне товариство, цукровий завод, винокурний ректифікаційний завод, пивоварний завод, цегельний завод, 4 водяних млини, паровий млин, 11 заїжджих будинків.
У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій.
У 1957 р. с. Липецьке було приєднане та/або включене в смугу до села Чечельник.
У грудні 1961 року село (містечко) Чечельник віднесено до категорії селищ міського типу.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Населення Редагувати
1898 року з 7000 мешканців 1967 були євреями. Зараз абсолютна більшість 5-тисячного населення — українці.
Пам'ятні місця Редагувати
Церкви Редагувати
- Костел святого Йосипа Обручника, збудований у 1751 р. князем Любомирським. Парафіяльний костел існував у 1772 р. Мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 р. В ньому був чудотворний образ Богородиці. Парафія діяла в 1850 р. Наприкінці 1920х років храм було закрито, а пізніше використовувано під різні потреби не за призначенням. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а доти св. Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі.
- Православна церква
- Архангело-Михайлівський жіночий монастир - найвища дзвіниця на Вінниччині.
Природно-заповідний фонд Редагувати
- Національний природний парк Кармелюкове Поділля
- Орнітологічний заказник місцевого значення Ставки
- Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Ромашково
- Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Терещуків яр
Ландшафт, рельєф Редагувати
Річка Савранка (права притока Південного Бугу).
Промисловість, комунікації, народне господарство Редагувати
Харчова промисловість, зокрема цукроварня (заснована 1875), спиртовий, комбікормовий та цегляний заводи, промкомбінат.
У межах селища розташовано ретранслятор «Київстар», частково селище покрито мережею Vodafone.
Із смт регулярно здійснюються автобусні рейси до сіл Чечельницького району, сусідніх райцентрів Кодими, Бершаді, Тростянця, Балти та Подільська, а також до Вінниці, Одеси та Києва.
За 11 км від смт розташована залізнична станція Дохно (вузькоколійка Рудниця — Гайворон). Залізнична станція Чечельник не діє з 1995 року. Гілку Дохно — Чечельник розібрано у 2003 році. Найближча ширококолійна залізнична станція — Кодима (29 км).
Спорт Редагувати
Футбол Редагувати
Шкільна команда з футболу:
- 2010 — друге місце у районі;
- 2011 — перше місце у районі
Відомі люди Редагувати
- Чечель Дмитро Васильович (пом. 1708) — «дворянин» гетьмана Івана Мазепи, керівник оборони Батурина
Народилися Редагувати
- Вільгельм Яблонський — видатний український трубач, педагог, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), професор Київської консерваторії (1935—1975).
- Лабзіна Варвара Яківна — лікар-педіатр, заступник головного лікаря лікарні Охматдит, Заслужений лікар (17 грудня 1926, Чечельник — 2 січня 2007 м. Київ)
- Клариса Ліспектор (10 грудня 1920, Чечельник — 9 грудня 1977, Ріо-де-Жанейро) — бразилійська письменниця
- Косаківський Віктор Афанасійович (* 1962) — музеєзнавець, етнограф, фольклорист, археолог
- Мільман Давид Пінхусович — математик, знавець функціонального аналізу, зокрема теорії операторів.
- Войт Олександр Олександрович (1974—2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Соловей Олександр Васильович (27 лютого 2004) -- спортсмен, двократний переможець у рукопашному бої.
Померли Редагувати
- Фещак Яким — капелан УГА, помер від тифу.
Поховані Редагувати
- Станіслав Ізидор Собанський — дідич; в родовій каплиці
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- С. В. Таранець. Чечельник [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 541. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Вовк С. Т., Косаківський В. А., Таранець С. В. Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. — Вінниця: 2000. — 214 с.
- Czeczelnik, 1.) mko w pow. olhopolskim n. Sawrańką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 781. (пол.) — S. 781—782. (пол.)
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- Balinski M., Lipinski T. (1844). Starozytna Polska pod wzglendem historycnym, geograficznym i statystycznym opisana. Warszawa: T.2. с. 1352.
- Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajjw slowianskich. Warszawa: T.1. 1880. с. 781–782.
- Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno - statustucznum. Zeime Ruskie. Ukraina (Kijow - Braclaw). Warszawa: Т. XI. Dzial III.
- Вовк С. Т., Косаківський В.А., Таранець С.В. (2000). Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. Вінниця. с. 40–41.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Rozmowy o polskiej koronie (Польська.). с. 542.
- Rozmowy o polskiej koronie. (Польською.). с. 542.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-160)
- Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 41.
- Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
- s:Рішення виконкому Вінницької обласної ради від 20.12.1961 «Про віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу»
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . monasteries.org.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 1 листопада 2021.
- Stanisław Izydor Sobański h. Junosza (ID: cz.I008682) [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Література Редагувати
- А.Л. Краснопольський, Ф.М. Роботько. Чечельни́к // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.679-687
Посилання Редагувати
- Погода у Чечельнику [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Чечельник — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Смт Чечельник // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Chechelnik at JewishEncyclopedia.com [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |