Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Шутнівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 384 |
| Площа | 0,686 км² |
| Густота населення | 559,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32376 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д.Координати: 48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Устя |
| Карта | |
Шутнівці | |
Шутнівці | |
| Мапа | |
| Шутнівці у Вікісховищі |
Географія ред.
Село Шутнівці розташовується на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями).
Клімат ред.
Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія ред.
Відоме в документах із другої половини XVII століття. Належало Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, від 1759 – Стажинським.
Від початку XVIII століття була дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 збудовано й освячено нову церкву – також Преображенську, також дерев'яну. Згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року. При пожежі церкви вигоріло майже все село.
12(24) квітня 1888 закладено новий храм, урочисто освячено 13(25) жовтня 1891. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано на кошти княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Серед ікон, які Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У часи войовничого атеїзму ікону було знищено. У наш час її заново написано й 14 травня 2006 повернено у Свято-Григоріївську церкву.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення ред.
Населення становить 384 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Відомі люди ред.
Уродженці ред.
- Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
Галерея ред.
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |