Ши́длівці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Шидлівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 550 |
| Площа | 2,026 км² |
| Густота населення | 271,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31630 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′55″ пн. ш. 26°13′36″ сх. д. / 48.99861° пн. ш. 26.22667° сх. д.Координати: 48°59′55″ пн. ш. 26°13′36″ сх. д. / 48.99861° пн. ш. 26.22667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 245 м |
| Водойми | озеро Солонча |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
Шидлівці | |
Шидлівці | |
| Мапа | |
| Шидлівці у Вікісховищі |
Історія ред.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Озеро Солонча ред.
Розкинулося у басейні річки Збруч біля сіл Шидлівці і Вікторівка. Зовні воно схоже на ставок середніх розмірів, площею 15 гектарів і глибиною до трьох метрів. Живиться підземними та поверхневими водами. Стікає у річку Збруч. На значній площі заросло. Саме його назва вказує, що вода у ньому дещо мінералізована солонувата. Водиться у цій водоймі різна риба: коропи, окуні, лини, карасі, а в заростях очерету знаходить притулок водоплавна птиця.
Здавна поширена легенда про підземний зв'язок озера Солонча з водоймою Берків ставок, який знаходиться на відстані більше 10 кілометрів поблизу Кугаєвець. Кажуть, що колись завзяті рибалки запустили в озеро Солонча міченого величезного коропа. І яке було їхнє здивування, коли той же короп попався в сітку в Берковому ставку.
Про те якими були озера сотні, тисячі, а то й більше років, можна знайти відомості ще в античних авторів. Коли подільська річка Південний Буг мала назву Гіраніс, а українські землі звалися землями Скіфії, тут, біля витоку трьох річок Бугу, Збруча і Случі, гуляли на безмежних просторах табуни білих диких коней. Паслися посеред степової ковили, пили воду з озера Матір Гіраніса. Таку реальну картину змальовує давньогрецький історик і мандрівник Геродот у своїй четвертій книзі знаменитої «Історії»: «Річка Гіраніс бере початок у Скіфії. Витікає вона з великого озера, білі коні. Річка Гіраніс по виходу з озера лише короткий час — п?ять днів шляху — залишається прісною, а затим, на чотири днів плавання, аж до самого моря, вода її робиться гірко-солоною.»
Через дві з гаком тисячі років відомий подільський історик і етнограф М. Симашкевич в одному із своїх краєзнавчих нарисів занотував: «Озеро, про яке говорив Геродот, справедливо носить назву „Матір Гіраніса“. Озеро існує і до нашого часу, хоча його тепер не можна назвати великим: воно на північно-західному кордоні Подільської і Волинської губернії, поблизу с. Черняви».
Інші озера області переважно антропогенні. На їхньому утворенні позначилася господарська діяльність людини. На річці Случ лежить одна з найбільших водойм області — Кузминське озеро або водосховище з великим дзеркалом води — 798 гектарів. Довжина 7 кілометрів, ширина — від 300 метрів до 3 кілометрів. Середні глибини — 1,5-2 метри, найбільша — понад 3 метри. Містить близько 13,5 мільйона кубометрів води. Озеро — одне з найбільших в області за запасами риби. Тут водяться коропи, окуні, соми, лящі, карасі, судаки.
Населення ред.
Населення становить 550 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Природоохоронні території ред.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея ред.
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання ред.
| У Вікісловнику є сторінка Шидлівці. |
- Погода в селі Шидлівці [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |