www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отроків Отро ків село в Україні у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницько

Отроків

Отро́ків — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Отроків
Герб Прапор
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Новоушицька селищна громада
Основні дані
Засноване 1786
Населення 557
Площа 1,647 км²
Густота населення 338,19 осіб/км²
Поштовий індекс 32620
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 48°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 27.11694° сх. д. / 48.79639; 27.11694Координати: 48°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 27.11694° сх. д. / 48.79639; 27.11694
Середня висота
над рівнем моря 		242 м
Водойми Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32620, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Отроків
Карта
Отроків
Отроків
Мапа

 Отроків у Вікісховищі

Назва ред.

Існують три версії походження назви села:

  • легенда, пов´язана з трьома хлопцями (отроками)
  • по назві річки Отроківки, джерело якої знаходиться в отроківському яру
  • завдяки печерному скіту, у якому проживали ченці XVI-XVII ст.

Географія ред.

Подільське село Отроків розташоване на високому березі річки Ушиця у яру річки знаходиться село Притулівка, яке межує з Отроковом. Відстань до районного центру шосейними шляхами 61,5 кілометра.

Клімат ред.

Отроків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія ред.

Гравюра замок в Отрокові
Фото замку, Варшава, 1929 рік

Археологічні знахідки, що зберігаються у Новоушицькому селищному музеї — кам'яні скребки, наконечники до стріл, проколки,— свідчать, що люди оселилися в цих землях ще в епоху мезоліту (середня кам'яна доба). Є також знахідки черняхівської культури (ІІ–V ст. н.е.).

Існує версія, що Отроківський замок, рештки мурів і одна башта якого уціліли й до наших часів, був заснований у Литовську добу (ХІІІ-XIV ст.).

Село Отроків засновано у XVII столітті на місці невеличкого хутору.

Відомо, що 1736 році Миньковецький ключ купив польський магнат Войцех Мархоцький.

У 1788 році село Отроків отримав у спадщину племінник Войцеха Мархоцького — Ігнацій Сцибор-Мархоцький, засновник так званої Миньковецької держави. У цей час Отроків досяг найбільшого розквіту, він займав друге місце за значимістю у Миньковецькому ключі після Миньківців і вважався найрозкішнішою резиденцією Ігнація Сцибор-Мархоцького.

У цей час був перебудований або збудований величний замок у середньовічному стилі, закладено парк. Замок згорів під час пожежі 1826 року.

У 1807 році в селі зведена православна церква святої Параскеви.

Після того як Російська імперія конфіскувала маєток в сина Ігнація, Кароля Мархоцького, село перейшло у власність роду Стадницьких.

У кінці ХІХ століття у маєтку графа Владислава Стадницького зберігалася бібліотека з великою кількістю стародруків, переважно релігійного змісту, багата колекція рукописів, цінна колекція польської нумізматики та галерея сімейних портретів родини Стадницьких, а також дві картини пензля відомого польського художника доби романтизму Януарія Суходольського. Також у маєтку була конюшня з породистими конями. У селі працювала шахта по видобутку фосфатів.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

Жителі зазнали сталінських репресій, потерпали від голодомору 1932–33 років.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

20 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новоушицької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району, після увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Наш час ред.

Станом на 1 лютого 2007 року:

  • кількість дворів 268
  • кількість населення 552, у т. ч.:
    • дітей дошкільного віку 18
    • дітей шкільного віку 57
    • громадян пенсійного віку 129

Символіка ред.

Герб ред.

Щит поділений на дві частини. Верхня частина лазурового кольору, на якій зображено три соснові гілочки – це символ хвойного лісу, який росте на території. Біла горизонтальна смужка – дорога до маєтку, що веде через ліс та має давню назву «Біла Вежа». У центрі щита зображені ворота білого кольору – це в'їзна брама маєтку пана Мархоцького.

Прапор ред.

Прямокутне полотнище, яке поділене на три прямокутні частини. Верхня частина – блакитного кольору, середня – білого, нижня – зеленого із маєтком пана Мархоцького по центру. Блакитний колір символізує небо та вдосконалення духу. Білий колір - дорога до маєтку, що веде через ліс та має давню назву «Біла Вежа».

Пам'ятки ред.

Пам'ятки архітектури:

  • Отроківський замок (ХІІІ-XIV ст.)
  • тріумфальна арка XVIII-XIX ст.;
  • в'їзна брама на форум XVIII-XIX ст.; ;
  • колодязь на форумі XVIII-XIX ст.;
  • замкова башта та рештки замкових мурів;
  • руїни поміщицького маєтку XX;
  • церква Параскеви Сербської 1807 р. с залишками фресок;
  • млин XIX ст.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Парк в Отрокові
  • дві штучні печери-гроти, одна з яких правдоподібно створена з печерного скиту XV-XVI ст.;
  • Отроківський дендропарк XVIII-XIX ст.;
  • руїни альтанки над нижньою гротою (XVIII-XIX ст.).

Пам'ятки природи:

  • камінь-скеля «Сивий монах»;
  • джерело під назвою «Голова»;
  • 200-річний велетенський бук.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отроків


Світлини ред.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. с. 762. Процитовано 10 липня 2022. 
  2. Рішення Хмельницької обласної ради від 20 серпня 2015 року № 47-34/2015 «Про утворення Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Новоушицької селищної ради об'єднаної територіальної громади та Новоушицького селищного голови»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання ред.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Otro kiv selo v Ukrayini u Novoushickij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo OtrokivGerb PraporViglyad na seloViglyad na seloKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Novoushicka selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1786Naselennya 557Plosha 1 647 km Gustota naselennya 338 19 osib km Poshtovij indeks 32620Telefonnij kod 380 3847Geografichni daniGeografichni koordinati 48 47 47 pn sh 27 07 01 sh d 48 79639 pn sh 27 11694 sh d 48 79639 27 11694 Koordinati 48 47 47 pn sh 27 07 01 sh d 48 79639 pn sh 27 11694 sh d 48 79639 27 11694Serednya visotanad rivnem morya 242 mVodojmi UshicyaMisceva vladaAdresa radi 32620 Hmelnicka obl Novoushickij r n s OtrokivKartaOtrokivOtrokivMapa Otrokiv u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 4 Nash chas 5 Simvolika 5 1 Gerb 5 2 Prapor 6 Pam yatki 7 Svitlini 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaNazva red Isnuyut tri versiyi pohodzhennya nazvi sela legenda pov yazana z troma hlopcyami otrokami po nazvi richki Otrokivki dzherelo yakoyi znahoditsya v otrokivskomu yaru zavdyaki pechernomu skitu u yakomu prozhivali chenci XVI XVII st Geografiya red Podilske selo Otrokiv roztashovane na visokomu berezi richki Ushicya u yaru richki znahoditsya selo Pritulivka yake mezhuye z Otrokovom Vidstan do rajonnogo centru shosejnimi shlyahami 61 5 kilometra Klimat red Otrokiv znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya Istoriya red nbsp Gravyura zamok v Otrokovi nbsp Foto zamku Varshava 1929 rikArheologichni znahidki sho zberigayutsya u Novoushickomu selishnomu muzeyi kam yani skrebki nakonechniki do stril prokolki svidchat sho lyudi oselilisya v cih zemlyah she v epohu mezolitu serednya kam yana doba Ye takozh znahidki chernyahivskoyi kulturi II V st n e Isnuye versiya sho Otrokivskij zamok reshtki muriv i odna bashta yakogo ucilili j do nashih chasiv buv zasnovanij u Litovsku dobu HIII XIV st Selo Otrokiv zasnovano u XVII stolitti na misci nevelichkogo hutoru Vidomo sho 1736 roci Minkoveckij klyuch kupiv polskij magnat Vojceh Marhockij U 1788 roci selo Otrokiv otrimav u spadshinu pleminnik Vojceha Marhockogo Ignacij Scibor Marhockij zasnovnik tak zvanoyi Minkoveckoyi derzhavi U cej chas Otrokiv dosyag najbilshogo rozkvitu vin zajmav druge misce za znachimistyu u Minkoveckomu klyuchi pislya Minkivciv i vvazhavsya najrozkishnishoyu rezidenciyeyu Ignaciya Scibor Marhockogo U cej chas buv perebudovanij abo zbudovanij velichnij zamok u serednovichnomu stili zakladeno park Zamok zgoriv pid chas pozhezhi 1826 roku U 1807 roci v seli zvedena pravoslavna cerkva svyatoyi Paraskevi Pislya togo yak Rosijska imperiya konfiskuvala mayetok v sina Ignaciya Karolya Marhockogo selo perejshlo u vlasnist rodu Stadnickih U kinci HIH stolittya u mayetku grafa Vladislava Stadnickogo zberigalasya biblioteka z velikoyu kilkistyu starodrukiv perevazhno religijnogo zmistu bagata kolekciya rukopisiv cinna kolekciya polskoyi numizmatiki ta galereya simejnih portretiv rodini Stadnickih a takozh dvi kartini penzlya vidomogo polskogo hudozhnika dobi romantizmu Yanuariya Suhodolskogo Takozh u mayetku bula konyushnya z porodistimi konyami U seli pracyuvala shahta po vidobutku fosfativ 1 Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi Zhiteli zaznali stalinskih represij poterpali vid golodomoru 1932 33 rokiv Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 20 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Novoushickoyi selishnoyi gromadi 2 Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Novoushickogo rajonu pislya uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 3 Nash chas red Stanom na 1 lyutogo 2007 roku kilkist dvoriv 268 kilkist naselennya 552 u t ch ditej doshkilnogo viku 18 ditej shkilnogo viku 57 gromadyan pensijnogo viku 129Simvolika red Gerb red Shit podilenij na dvi chastini Verhnya chastina lazurovogo koloru na yakij zobrazheno tri sosnovi gilochki ce simvol hvojnogo lisu yakij roste na teritoriyi Bila gorizontalna smuzhka doroga do mayetku sho vede cherez lis ta maye davnyu nazvu Bila Vezha U centri shita zobrazheni vorota bilogo koloru ce v yizna brama mayetku pana Marhockogo Prapor red Pryamokutne polotnishe yake podilene na tri pryamokutni chastini Verhnya chastina blakitnogo koloru serednya bilogo nizhnya zelenogo iz mayetkom pana Marhockogo po centru Blakitnij kolir simvolizuye nebo ta vdoskonalennya duhu Bilij kolir doroga do mayetku sho vede cherez lis ta maye davnyu nazvu Bila Vezha Pam yatki red Pam yatki arhitekturi Otrokivskij zamok HIII XIV st triumfalna arka XVIII XIX st v yizna brama na forum XVIII XIX st kolodyaz na forumi XVIII XIX st zamkova bashta ta reshtki zamkovih muriv ruyini pomishickogo mayetku XX cerkva Paraskevi Serbskoyi 1807 r s zalishkami fresok mlin XIX st Pam yatki sadovo parkovogo mistectva nbsp Park v Otrokovidvi shtuchni pecheri groti odna z yakih pravdopodibno stvorena z pechernogo skitu XV XVI st Otrokivskij dendropark XVIII XIX st ruyini altanki nad nizhnoyu grotoyu XVIII XIX st Pam yatki prirodi kamin skelya Sivij monah dzherelo pid nazvoyu Golova 200 richnij veletenskij buk Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OtrokivSvitlini red nbsp Kompleks sporud sadibi Marhockogo nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh red Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitki red Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VII wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl s 762 Procitovano 10 lipnya 2022 Rishennya Hmelnickoyi oblasnoyi radi vid 20 serpnya 2015 roku 47 34 2015 Pro utvorennya Novoushickoyi selishnoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi i priznachennya pershih miscevih viboriv deputativ Novoushickoyi selishnoyi radi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi ta Novoushickogo selishnogo golovi Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Posilannya red Festival Otrokiv Mezhdunarodnyj simpozium po iskusstvennym pesheram Peshernyj skit vozle s Otrokov ros Otrokow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 762 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Otrokiv amp oldid 40441842