Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
| Скала-Подільський замок | |
|---|---|
| | |
| Залишки палацового корпусу | |
| 48°51′25″ пн. ш. 26°11′57″ сх. д. / 48.857028° пн. ш. 26.199417° сх. д.Координати: 48°51′25″ пн. ш. 26°11′57″ сх. д. / 48.857028° пн. ш. 26.199417° сх. д. | |
| Тип | шато |
| Країна | Україна |
| Розташування | Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська |
| Матеріал | Камінь, цегла |
| Стан | руїни |
| Скала-Подільський замок (Україна) | |
| Скала-Подільський замок у Вікісховищі |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скала-Подільський замок |
Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
Історія Редагувати
Давня назва замку і поселення при ньому — Скала над Збручем. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований у часи монголо-татарського нашестя. В 1370-их роках тогочасні власники Поділля, литовські князі Коріятовичі, звели кам'яний замок. 1394 року його здобув литовський князь Вітовт (Вітольд).
Від 1443 року Скала — адміністративний центр староства, королівський населений пункт із замком як оборонно-житловим осередком, за історичними джерелами в поданні Михайла Грушевського — потужна фортеця. Від 1515 року замок — власність кам'янецького старости Станіслава Лянцкоронського (згодом — сандомирського воєводи), який його перебудував й укріпив.
На початку XVI століття внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 році польський король Сигізмунд I Старий передав його у підпорядкування кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізон та арсенал гарматного озброєння. В 1516 році під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 році остаточно її понищив.
Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні мури, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.
У 1620 році Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена попередньою облогою волохів, захопити її туркам не вдалося. А от в 1648 році козацькі війська Богдана Хмельницького таки здобули твердиню і вигнали звідти польський гарнізон. Значних руйнувань замок зазнав у 1657 році, коли ним володів трансільванський князь Д'єрдь II Ракоці. А після захоплення 1672 року турками Поділля замок у Скалі остаточно занепав і вже не відбудовувався.
У першій половині XVIII ст. скальський староста Адам Тарло (правнук Костянтина Христофора Вишневецького) сприяв відбудові на рештках попередньої будівлі палацу у бароковому стилі, оздобленого білокам'яним декором. Через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 рік є згадка, що «…через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і тепер він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови».
Від кінця XVIII ст. до 1939 року замок — власність родини Ґолуховських, які сприяли будівництву в місті окремого палацу і заклали навколо Скала-Подільський парк. У 1930-ті рр. влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, були проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали.
Житель Скали-Подільської Олесь Степовий 1930 року писав, що з порохової вежі були, за переказами, підземні ходи на всі боки. Крім того, польський письменник Юзеф Ігнацій Крашевський у повісті «Болєщице» згадував про місцевий замок у подіях XII ст.
До нашого часу збереглися: чотириярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Tarłowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Książęta Wiśniowieccy (01) [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела Редагувати
- В. Бойко, В. Парацій. Скала-Подільський замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 271
- Орест Мацюк. Замки і фортеці Західної України (історичні мандрівки) // С. 132–133.
- М. Рутинський. Замковий туризм в Україні // К.: Центр учбової (?) літератури, 2007. — С. 143–145.
- А. С. Івченко, О. А. Пархоменко. Україна. Фортеці, замки, палаци… // Київ, 2010. — С. 237–239.
- Михайло Грушевський. Замок і місто Скала / Опись подільських замків 1494 р.
Посилання Редагувати
- Подорож Україною
- Замки та храми України
- Андрій Бондаренко. Скала-над-Збручем (замок)
- Скала-Подільський замок, фото, опис
- Skała // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 642. (пол.). — S. 642—643. (пол.)