Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2019) |
Теребовлянське (Теребовельське) староство — адміністративна субодиниця на території сучасної України часів Королівства Яґеллонів, Речі Посполитої. Центр староства — місто Теребовля.
Коротка історія Редагувати
1403 року згадано першого теребовельського старосту. У XV—XVI ст. королівщина Борек разом із 4-ма навколишніми селами входили до складу Теребовлянського староства. 1454 року появився уряд (посада) войського теребовельського (з 1765 року називався войським більщим), єрархія посадова (неповна через відсутність урядів (посад) судових земських, уряду підкоморія) — близько 1660 року.
Під час люстрації в 1564—1565 роках до складу староства входили: Деренівка, Довге, Гумниська, Каптури, Романівка, Семенів, Воля Романівська, Застіноче, Зубів, а відійшли Борківська і Каменецька волості.
Під час люстрації староства в 1570 році дохід від староства становив 5007 злотих, обліковуються також шляхетські села Мшана, Клюничі, Сорока, Целіїв, Целіївський виселок та держави Потоцького (м. Борок і села Качова, Дичків, Самолусківці, Красівка, Дзвінчики) і Сєнявського (м. Камінки і села Росхач, Молчанівка, Хмелища, Лошнівок, Лошнів).
У 1664 році до складу староства входили Гумниська, Каптури, Малів, Романівка, Семенів, Застіноче, Боричівка (вилучена зі складу староства у 1668 р.).
1765 року відбулася остання люстрація староства, дохід становив 22 885 злотих.
Теребовельські старости Редагувати
Неповний перелік:
- Ґневош із Далевичів — згаданий у 1403 році, перед цим староста львівський та галицький, краківський підкоморій, потім сандомирський каштелян
- Пйотр Влодек (Влодкович) — староста подільський; у Теребовлі 10 березня 1410 р. підтвердив уклад границі, яка розмежовувала село Чернилів (тепер Чернелів-Руський) від Борка
- Гліб Свірзький з Комунова — згаданий у 1422 році
- Боґухвал — згаданий у 1425 році
- Ян Бучацький
- Грицько Кердейович
- брати Іван (Ян) Свинка з Поморян та Сиґізмунд (Зиґмунт) Кердейович з Поморян (також красноставський староста; загинув 1498 року під час нападу татар на родинний замок в Поморянах) — зг. 1462—1471 роках
- Станіслав з Ходча, Хлопів, Любеня — 1471—1473 р.
- брати Ян з Ходча і Миколай Ходецький — 1474—1478 р.
- Сигізмунд Кердей — 1479—1498 р.
- Януш Свєрчовскі (1513 року )
- Ян Творовський (Бучацький)
- Бернард Мацєйовський
- Бернард Претвич — барський староста, Murus Podoliae
- Якуб Претвич — син Бернарда Претвича, у 1591 році хотів відступити староство сину Яну
- Пйотр Ожґа — фундатор кляштору Кармелітів у Теребовлі
- Пйотр Фірлей — каштелян кам'янецький, староста буцнівський
- Олександр Балабан — 1631 (або 1632 р. закінчив будівництво нового замку в Теребовлі
- Юрій Балабан — 1645 р. позбавлений посади через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання
- Рафал Казімєж Маковєцкі (початок 1660-х років), в кляшторі кармелітів у Теребовли був його портрет
- Владислав Немирич
- Стефан Потоцький — великий коронний референдар, львівський, калуський, черкаський староста
- Александер Цетнер з 11 лютого 1704, помер 1709 року, також щуровицький староста, син Яна Цетнера
- Міхал Францішек Потоцький
- Йоахім Кароль Потоцький
- Ян Непомуцен Ґрохольський — молодший брат Антонія, син Францішека Ксаверія Грохольських.
- Казимир Жевуський
Див. також Редагувати
- Категорія:Теребовлянські старости
Примітки Редагувати
- Bauer J. Miasteczko Borek // Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego. — Tarnopol, 1935. — Część 1. — S. 17. (пол.)
- Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 806 il. — S. 328—329. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Ostrowski J. K. Trembowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków… — S. 329.
- Betlej A. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 353. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Archiwum Panstwowe w Krakowie. — TS. — № 169, s. nlb.: spis dokumentów przedłożonych w związku ze sporem granicznym między starostwem boreckim a dobrami czernielowskimi.
- Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96—97.
- Abrahamowicz Z. Kierdej Jan — Said bej // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — S. 424. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — T. LI. с. 329.
- Polski Słownik Biograficzny. — T. LI. — S. 329.
- відомості про його старостинство відсутні у Пшибося
- Kowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 47-48. (пол.)
- Теребовля і Бернард Претвіч.
- Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Jakub herbu Wczele (1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 437. (пол.)
- Betlej. A Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 353.
- Firlejowie (02) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Łoszniowie… — S. 223—224.
- Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 65. — ISBN 966-7255-01-8.
- Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Józefa w Mogilnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 243.
- Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 99—100, 370.
- Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 100.
- Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 381.
- Ковальчук М. Стефан Потоцький // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rolle K. Grocholski Adolf Norbert Erazm (1797—1863) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 584. (пол.)
Джерела Редагувати
- Жерела до історії України-Руси [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської. — С. 114—152.
- Жерела до історії України-Руси [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Том 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. — С. 121—137.
- Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с. : іл. — ISBN 966-7255-01-8.
- — К., 1999.
- Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 96—100. (пол.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.]. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 97-100 (55-57), 37 (185). (пол.)
Посилання Редагувати
- (пол.)