www.wikidata.uk-ua.nina.az

П ясти пол Piastowie польська князівська кін IX ст 1025 і королівська династія 1025 1079 і 1295 1370 в Польському королі

П'ясти

П'ясти (пол. Piastowie) — польська князівська (кін. IX ст. — 1025) і королівська династія (1025–1079 і 1295–1370) в Польському королівстві та королівстві Русі (1325—1378).

П'ясти
Герб
Гаплогрупа Y-DNA Гаплогрупа R1a (Y-ДНК)
Засновник П'яст
Країна  Королівство Польське і  Богемія
Попередник Попелідиd
Час/дата припинення існування 1675
 П'ясти у Вікісховищі

Легендарним засновником династії був селянин-колісник П'яст (за іншою версією — легендарний вождь польських полян П'яст (єврейська легенда). За першого історично достовірного князя з династії П'ястів Мешка I почала формуватися Польська держава.

Першою достовірною особою з династії П'ястів був польський князь Земомисл (бл. 900—963). Його син князь Мешко I об'єднав під своєю владою більшість польських земель — Велику Польщу, Мазовію, Сілезію, Помор'я. За його князювання 966 було прийнято християнство. За правління Болеслава I Хороброго, сина Мешка I, закінчився процес «збирання» польських земель, було вжито заходів щодо посилення центральної влади. Це дало змогу Болеславу I Хороброму 1025 прийняти королівський титул, який успадкував його син Мешко II Ламберт. Однак їхнім нащадкам не вдалося зберегти за собою королівський титул. За їх правління розгорнулася жорстока боротьба між центральною владою та світською і церковною знаттю. Продовжувалися намагання утримати етнічні польські землі та приєднати нові володіння. Лише Болеславу II Сміливому та Пшемиславу II (1257—96; із 1290 — князь, із 1295 — король) на деякий час вдалося повернути титул польських королів, а згодом Владислав Локетек (1260—1333; із 1320 — король) остаточно закріпив його за собою та своїми спадкоємцями.

Найбільш відомими представниками цієї гілки роду були також Казимир I Відновник (1016—58; із 1039 — князь), Болеслав III Кривоустий, Болеслав IV Кучерявий (1125—73; із 1146 — князь), Мешко III Старий та Казимир III Великий.

Королівська гілка згасла 1370 зі смертю короля Польщі, Володаря і Спадкоємця Русі Казимира III Великого. Польський трон успадкував племінник Казимира III — угорський король Людовік (Лайош) Великий з Анжуйської династії (1326—82), син угорського короля Карла-Роберта (1288—1342) та польської принцеси Єлизавети (1305—80).

Гілки

Гілка мазовецьких князів

Гілка мазовецьких князів походить від Земовіта I (1224—62), князя Черська і Мазовії. Він був правнуком польського князя Болеслава III Кривоустого та онуком князя Сандомира, Кракова, Куявії і Мазовії Казимира II Справедливого (1138—94). Онук Земовіта I — Тройден (бл. 1284—1341) — був одружений з донькою галицького короля Юрія Львовича — Марією (до 1293—1341). Їхній син — Болеслав (Юрій) Тройденович (див. Юрій Болеслав). Гілка мазовецьких князів згасла 1526 на нащадках князя Черська, Варшави, Віси і Цеханува Конрада III Рудого (бл. 1448—1503) — Станіславові (1501—24) та Януші III (бл. 1503—1526), які померли в молодому віці.

Сілезія

Родоначальником силезьких П'ястів був один із синів Болеслава III Кривоустого — князь Кракова і Сілезії Владислав II Вигнанець (1105—59). Його нащадок — опольський князь Владислав II (бл. 1328—1401) — був намісником галицьким (див. Владислав Опольський). Численні відгалуження сілезьких П'ястів остаточно згасли до 1675.

Династичні зв'язки

П'ясти підтримували династичні зв'язки з угорськими та чеськими королями, германськими імператорами, герцогами та курфюрстами Бранденбурґу, Мекленбурґу, Австрії, Саксонії та з іншими європейськими володарюючими домами, а також різними гілками Рюриковичів. Наприклад, Казимир I Відновник був одружений з Марією (Добронегою Володимирівною; р. н. невід. — п. 1087), дочкою київського князя Володимира Святославича; Болеслав II Сміливий — із Вишеславою (р. н. невід. — п. 1088), донькою київського князя Святослава Ярославича; Болеслав III Кривоустий — зі Сбиславою (р. н. невід. — п. бл. 1110), донькою київського князя Святополка Ізяславича; київський князь Ізяслав Ярославич був одружений із Гертрудою (р. н. невід. — п. 1108), донькою Мешка II Ламберта; київський князь Мстислав Ізяславич — з Аґнешкою (бл. 1137—1182), донькою Болеслава III Кривоустого.

Найвідоміші представники

В удільних князівствах П'ясти правили — в Мазовії до 1526 р. і в Сілезії до 1625 р.

Цікаві факти

Родовий некрополь династії П'ястів знаходиться у колегіумі Святої Сілезької Ядвіги, який примикає до замку у Бжезі. Цей некрополь вважається найбільшим в Європі. У ньому поховано щонайменше 43 ідентифікованих представників династії. У костьольній крипті знаходяться 22 мідні і олов'яні саркофаги, з яких 14 піддано консервації і перенесено до замкових підвалів.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 16 листопада 2011. 

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'ясти

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
P yasti pol Piastowie polska knyazivska kin IX st 1025 i korolivska dinastiya 1025 1079 i 1295 1370 v Polskomu korolivstvi ta korolivstvi Rusi 1325 1378 P yastiGerbGaplogrupa Y DNAGaplogrupa R1a Y DNK ZasnovnikP yastKrayina Korolivstvo Polske i BogemiyaPoperednikPopelididChas data pripinennya isnuvannya1675 P yasti u VikishovishiLegendarnim zasnovnikom dinastiyi buv selyanin kolisnik P yast za inshoyu versiyeyu legendarnij vozhd polskih polyan P yast yevrejska legenda Za pershogo istorichno dostovirnogo knyazya z dinastiyi P yastiv Meshka I pochala formuvatisya Polska derzhava Pershoyu dostovirnoyu osoboyu z dinastiyi P yastiv buv polskij knyaz Zemomisl bl 900 963 Jogo sin knyaz Meshko I ob yednav pid svoyeyu vladoyu bilshist polskih zemel Veliku Polshu Mazoviyu Sileziyu Pomor ya Za jogo knyazyuvannya 966 bulo prijnyato hristiyanstvo Za pravlinnya Boleslava I Horobrogo sina Meshka I zakinchivsya proces zbirannya polskih zemel bulo vzhito zahodiv shodo posilennya centralnoyi vladi Ce dalo zmogu Boleslavu I Horobromu 1025 prijnyati korolivskij titul yakij uspadkuvav jogo sin Meshko II Lambert Odnak yihnim nashadkam ne vdalosya zberegti za soboyu korolivskij titul Za yih pravlinnya rozgornulasya zhorstoka borotba mizh centralnoyu vladoyu ta svitskoyu i cerkovnoyu znattyu Prodovzhuvalisya namagannya utrimati etnichni polski zemli ta priyednati novi volodinnya Lishe Boleslavu II Smilivomu ta Pshemislavu II 1257 96 iz 1290 knyaz iz 1295 korol na deyakij chas vdalosya povernuti titul polskih koroliv a zgodom Vladislav Loketek 1260 1333 iz 1320 korol ostatochno zakripiv jogo za soboyu ta svoyimi spadkoyemcyami Najbilsh vidomimi predstavnikami ciyeyi gilki rodu buli takozh Kazimir I Vidnovnik 1016 58 iz 1039 knyaz Boleslav III Krivoustij Boleslav IV Kucheryavij 1125 73 iz 1146 knyaz Meshko III Starij ta Kazimir III Velikij Korolivska gilka zgasla 1370 zi smertyu korolya Polshi Volodarya i Spadkoyemcya Rusi Kazimira III Velikogo Polskij tron uspadkuvav pleminnik Kazimira III ugorskij korol Lyudovik Lajosh Velikij z Anzhujskoyi dinastiyi 1326 82 sin ugorskogo korolya Karla Roberta 1288 1342 ta polskoyi princesi Yelizaveti 1305 80 Zmist 1 Gilki 2 Gilka mazoveckih knyaziv 3 Sileziya 4 Dinastichni zv yazki 5 Najvidomishi predstavniki 6 Cikavi fakti 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaGilki RedaguvatiKuyavski P yasti Silezki P yasti Verhnosilezki P yasti Nizhnosilezki P yasti Malopolski Velikopolski Mazovecki Nizhnosilezki Verhnosilezki Kuyavski SvidnickiGilka mazoveckih knyaziv RedaguvatiGilka mazoveckih knyaziv pohodit vid Zemovita I 1224 62 knyazya Cherska i Mazoviyi Vin buv pravnukom polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo ta onukom knyazya Sandomira Krakova Kuyaviyi i Mazoviyi Kazimira II Spravedlivogo 1138 94 Onuk Zemovita I Trojden bl 1284 1341 buv odruzhenij z donkoyu galickogo korolya Yuriya Lvovicha Mariyeyu do 1293 1341 Yihnij sin Boleslav Yurij Trojdenovich div Yurij Boleslav Gilka mazoveckih knyaziv zgasla 1526 na nashadkah knyazya Cherska Varshavi Visi i Cehanuva Konrada III Rudogo bl 1448 1503 Stanislavovi 1501 24 ta Yanushi III bl 1503 1526 yaki pomerli v molodomu vici Sileziya RedaguvatiRodonachalnikom silezkih P yastiv buv odin iz siniv Boleslava III Krivoustogo knyaz Krakova i Sileziyi Vladislav II Vignanec 1105 59 Jogo nashadok opolskij knyaz Vladislav II bl 1328 1401 buv namisnikom galickim div Vladislav Opolskij Chislenni vidgaluzhennya silezkih P yastiv ostatochno zgasli do 1675 Dinastichni zv yazki RedaguvatiP yasti pidtrimuvali dinastichni zv yazki z ugorskimi ta cheskimi korolyami germanskimi imperatorami gercogami ta kurfyurstami Brandenburgu Meklenburgu Avstriyi Saksoniyi ta z inshimi yevropejskimi volodaryuyuchimi domami a takozh riznimi gilkami Ryurikovichiv Napriklad Kazimir I Vidnovnik buv odruzhenij z Mariyeyu Dobronegoyu Volodimirivnoyu r n nevid p 1087 dochkoyu kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha Boleslav II Smilivij iz Visheslavoyu r n nevid p 1088 donkoyu kiyivskogo knyazya Svyatoslava Yaroslavicha Boleslav III Krivoustij zi Sbislavoyu r n nevid p bl 1110 donkoyu kiyivskogo knyazya Svyatopolka Izyaslavicha kiyivskij knyaz Izyaslav Yaroslavich buv odruzhenij iz Gertrudoyu r n nevid p 1108 donkoyu Meshka II Lamberta kiyivskij knyaz Mstislav Izyaslavich z Agneshkoyu bl 1137 1182 donkoyu Boleslava III Krivoustogo Najvidomishi predstavniki RedaguvatiZemovit Meshko I Boleslav I Horobrij prijnyav u 1025 korolivskij titul Boleslav III Krivoustij Meshko II V yalij Kazimir I Vidnovitel Boleslav II Smilivij Shedrij Meshko III Starij Leshko I Bilij Pshemisl II Vladislav I Loketek Yurij Boleslav II korol Ruskogo korolivstva Vladislav I Dobzhinskij korol Ruskogo korolivstva Kazimir I ostannij Korol Polshi i Korol Rusi z ciyeyi dinastiyi p 1370 V udilnih knyazivstvah P yasti pravili v Mazoviyi do 1526 r i v Sileziyi do 1625 r Cikavi fakti RedaguvatiRodovij nekropol dinastiyi P yastiv znahoditsya u kolegiumi Svyatoyi Silezkoyi Yadvigi yakij primikaye do zamku u Bzhezi Cej nekropol vvazhayetsya najbilshim v Yevropi U nomu pohovano shonajmenshe 43 identifikovanih predstavnikiv dinastiyi U kostolnij kripti znahodyatsya 22 midni i olov yani sarkofagi z yakih 14 piddano konservaciyi i pereneseno do zamkovih pidvaliv 1 Primitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 lyutogo 2009 Procitovano 16 listopada 2011 Dzherela ta literatura RedaguvatiTomazov V V Pyasti Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 72 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Labuda G Piast IX w Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1980 t XXV zeszyt S 815 817 Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yasti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yasti amp oldid 39812881