www.wikidata.uk-ua.nina.az

Львівська земля пол ziemia lwowska лат terra Leopoliensis одна з п яти земель Руського воєводства 1434 1772 у складі Кор

Львівська земля

Львівська земля (пол. ziemia lwowska, лат. terra Leopoliensis) — одна з п'яти земель Руського воєводства (1434—1772) у складі Корони Королівства Польського, з 1569 року — Речі Посполитої. Формування землі почалось у другій половині ХІІІ ст. з піднесення ролі Львова у Галицького-Волинському князівстві, трансформованому у Королівство Русі.

Герб Львівської землі із «Опису Сарматії Європейської» (1578)

Історія Редагувати

Давні часи Редагувати

Карта розселення слов'ян VII—VIII ст.
Велика Моравія наприкінці ІХ ст.

Найдавніші державні структури слов'янських племен на території Львівської землі почали зароджуватись у VI ст. за доби легендарних братів Руса, Ляха, Чеха. Припускають, що у Стільсько неподалік міста Миколаєва знаходився у VIII—IX ст. один з племінних центрів Білих хорватів. Не менш значним слов'янським поселенням цього ж періоду було Пліснесько неподалік Бродів — Олеська. До середини IX ст. ці землі увійшли до Великоморавської держави, що розпалась після розгрому її війська 907 мадярськими племенами у битві біля Братислави. Того ж 907 року хорвати брали участь у поході князя Олега на Константинополь, можливо, шукаючи у нього захисту від агресивних кочових племен. Після розгрому мадярів 955 на річці Лех німецьким військом імператора Оттона І чеський князь Болеслав І Жорстокий приєднав моравські землі. За правління його сина Болеслава ІІ Побожного Краківською землею лише у 986/89 роках заволодів польський князь Мєшко І, то ж малоймовірно, що князь Володимир І Великий у поході 981 зайняв землі ляхів, адже Нестор літописець писав, що у похід 992 він ходив проти хорватів. Можливо, ознакою примирення князя з місцевою аристократією були два шлюби князя (980—1015) з двома чешками, чиї імена невідомі. Також «Чеська хроніка» подавала 1086 східні кордони Празької дієцезії по річкам Буг і Стир.

Звенигородське князівство Редагувати

Князі Ростиславичі близько 1086 посіли три удільні княжі центри — Перемишль, Звенигород, Теребовлю, що стало початком виокремлення Галичини з Київської держави. Згадка про вбивство князя, чи то першого короля Русі Ярополка Ізяславича по дорозі до Звенигорода (1086/87) стала першою згадкою про удільну княжу столицю, де з 1085 правив Володар Ростиславич. Звенигород 1124 успадкував його син Володимирко, який після смерті брата Ростислава зайняв Перемишль, передавши 1129 Звенигородське князівство племіннику Івану Ростиславичу (Берладнику), прогнаному 1144 ним з Галичини. На 1141 Володимирко успадкував Теребовельське князівство, що спонукало його перенести столицю об'єднаної Галичини до Галича і що призвело до поступового занепаду Звенигорода. У час князівських міжусобиць Звенигород облягали: київський князь Всеволод Олегович (1144, 1147), перемишльський князь Ростислав Володарович (1127), князь Данило Галицький разом з угорськими загонами (1211). Останнім удільним князем у Звенигородському князівстві був Роман Ігоревич (1206—1208). На 1221 галицький князь Мстислав Удатний передав місто боярину Судиславу. Більш героїчною постаттю у Звенигороді був воєвода, боярин Іван Халдієвич, який на другий день облоги 1146 примусив міщан не здавати місто, стративши трьох ініціаторів віча, що дозволило витримати триденні атаки київського князя. Навколишні болота річки Білки не врятували місто 1241 року від захоплення і знищення ордами Батия. Звенигород став одним з небагатьох великих міст, що не відродились після монголо-татарського погрому, перетворившись на рядове село.

Із заходу Звенигородське князівство межувало з Перемишльським по лінії річки Верещиці, на півночі з Белзьким, на сході з Теребовельським, але брак документальних згадок не дозволяє точно визначити межі князівств, тому вірогідно вони збігалися з теренами пізнішої Львівської землі. Через Звенигород пролягали шляхи на Перемишль, Галич, Волинь, Київ. З міст князівства збереглись окремі згадки про Голі Гори (Гологори), вперше згадані 1144 року, під якими 1097 відбулась битва галицьких князів з волинськими і звідки походив боярин Клим'ята (1231). При поході князя Михайла Всеволодовича 1232 було згадано Підгорай, а у XIV ст. існувала Підгорайська волость (можливо, городище біля с. Зарудці Жовківського Львівської обл.), поряд знаходився Щекотів, згаданий 1242 (можливо, городище біля с. Глинське). У місті Щирець 1126 пробували замиритись брати князі Володимирко з Ростиславом.

Галицько-Волинське князівство Редагувати

Реконструкція штандарту Львівської землі з Грюнвальдської битви

Львів був вперше згаданий 1256, а через три роки на вимогу татар його укріплення розкидали разом з найбільшими містами Галицько-Волинського князівства. На той час місто перейняло функції територіального центру від розміщеного поряд Звенигорода. До кінця ХІІІ ст. Львів став головним містом володінь князя Лева І, а з 2-ї половини XIV ст. місто отримало статус столиці королівства Русі, захопленого володарями Корони польського королівства і Корони св. Стефана. До кінця XIV ст. склалась патова ситуація, коли титулярними володарями Руського королівства були угорські королі, що затвердив Папа Римський наприкінці XIV ст., а дійсними володарями були королі Польщі. Оскільки володарі Корони не мали права на ці землі, а володарі Корони св. Стефана не мали сил і можливостей для повернення земель через просування турків, то питання приналежності земель королівства Русі декілька разів відкладалось до з'їзду баронів обох країн. У битві під Грюнвальдом 1410 полк Львівської землі виступив під штандартом, синьо-жовті барви якого (як і штандарту Перемишльської землі) лягли в основу національного прапора.

Руське воєводство Редагувати

Зрештою 1434 королівство Русі було анексоване Короною і зведене до Руського воєводства. Проти анексії не виступила руська шляхта, отримавши напередодні зрівняння своїх прав з польською. У Руському воєводстві було визначено межі п'яти земель, де Львівська земля складалась з двох повітів — Львівського і Жидачівського. Ще деякий час зберігались колишні волості часів Галицько-Волинського князівства: Городоцька (1448, 1469), Щирецька (1442) та передана з Волині Олеська (з 1439-1443).

Львівська земля на заході межувала з Перемиською, на сході — з Галицькою, на півночі — із землями Белзькою і Буською Белзького воєводства, на півдні доходила до Карпат. У Львові знаходилось староство гродове, відбувались земські Сеймики, за доби І Речі Посполитої збирався Трибунал Провінції Малопольської на рівних правах з Люблінським Трибуналом, виносячи рішення для воєводств Руського, Белзького, Волинського, Подільського, Брацлавського, Чернігівського, Київського.

У Жидачеві знаходились уряди гродового староства. Збір шляхти, посполитого рушення, військ землі проводився під Глинянами на заклик львівського старости. Шляхта повітів обирала по 6 депутатів на Сеймики воєводства, Трибунал Коронний і Трибунал Скарбовий. Шляхта Львівської землі збиралась на генеральний Сеймик воєводства у Судовій Вишні разом з шляхтою Перемишльської і Саноцької земель. Львівська земля разом з Руським воєводством була ліквідована після першого поділу Речі Посполитої і створення 1772 Габсбургами у своїй державі коронної землі Королівства Галичини і Володимирії, поділеної на округи. Варто зазначити, що ще з 1526 майбутній імператор Фердинанд І Габсбург носив титул короля… Німеччини, Угорщини,… Галичини, Володимирії … (King of Germany, Hungary, Bohemia, Dalmatia, Croatia, Slavonia, Rama, Serbia, Galicia, Lodomeria, Cumania, Bulgaria). Терени Львівської землі знаходились у округах Львівському, Жовківському, Бережанському, Золочівському, Стрийському, Станіславівському.

На 1578 р. налічувалось 55 парохіяльних церков у містах і 410 — у селах (проти 43 латинських).

Міста Редагувати

При люстрації на 1676 у львівській землі нарахували 42 міста і 618 селищ, з них у жидачівському повіті 9 міст і 170 селищ. За кількістю міщан поселення ділились на міста «urbs» та містечка «oppidum». На 1773 у Галичині налічувалось 187 міст і 93 містечка, а до 1780 їхня чисельність зросла до 261 міста і 67 містечок. Загалом Львівська земля у Руському воєводстві за кількістю міст поступалась лише Галицькій землі, при тому, що Львів з 25-30 тисячами населення на середину XVII ст. був найбільшим містом тогочасної України і за значимістю у Речі Посполитій поступався лише столичним Варшаві, Кракову, Вільно.

У Львівській землі для прикладу можна згадати міста, частина яких до XVIII ст. занепала, стала селами, зберігаючи донині міський герб.

Міста Львівського повіту (в дужках подано рік надання магдебурзького права):

  • Городок (королівщина, центр староства, 1389)
  • Щирець (королівщина, повітовий центр, 1397)
  • Яворів (королівщина, кінець XV ст., 1569)

Міста Жидачівського повіту

Галерея гербів міст Львівської землі Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Львів
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Проєкт «Львів»
  1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. VII, część ІІ-ga, Ziemie Ruskie – Ruś Czerwona opisana przez Aleksander Jabłonowskiego (Źródła dziejowe tom XVIII część II-ga), Варшава, 1903, ст. 18.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. VII, część ІІ-ga, Ziemie Ruskie – Ruś Czerwona opisana przez Aleksander Jabłonowskiego (Źródła dziejowe tom XVIII część II-ga), Варшава, 1903, ст. 184.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lvivska zemlya pol ziemia lwowska lat terra Leopoliensis odna z p yati zemel Ruskogo voyevodstva 1434 1772 u skladi Koroni Korolivstva Polskogo z 1569 roku Rechi Pospolitoyi Formuvannya zemli pochalos u drugij polovini HIII st z pidnesennya roli Lvova u Galickogo Volinskomu knyazivstvi transformovanomu u Korolivstvo Rusi Gerb Lvivskoyi zemli iz Opisu Sarmatiyi Yevropejskoyi 1578 Zmist 1 Istoriya 1 1 Davni chasi 1 2 Zvenigorodske knyazivstvo 1 3 Galicko Volinske knyazivstvo 1 4 Ruske voyevodstvo 2 Mista 3 Galereya gerbiv mist Lvivskoyi zemli 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDavni chasi Redaguvati nbsp Karta rozselennya slov yan VII VIII st nbsp Velika Moraviya naprikinci IH st Najdavnishi derzhavni strukturi slov yanskih plemen na teritoriyi Lvivskoyi zemli pochali zarodzhuvatis u VI st za dobi legendarnih brativ Rusa Lyaha Cheha Pripuskayut sho u Stilsko nepodalik mista Mikolayeva znahodivsya u VIII IX st odin z pleminnih centriv Bilih horvativ Ne mensh znachnim slov yanskim poselennyam cogo zh periodu bulo Plisnesko nepodalik Brodiv Oleska Do seredini IX st ci zemli uvijshli do Velikomoravskoyi derzhavi sho rozpalas pislya rozgromu yiyi vijska 907 madyarskimi plemenami u bitvi bilya Bratislavi Togo zh 907 roku horvati brali uchast u pohodi knyazya Olega na Konstantinopol mozhlivo shukayuchi u nogo zahistu vid agresivnih kochovih plemen Pislya rozgromu madyariv 955 na richci Leh nimeckim vijskom imperatora Ottona I cheskij knyaz Boleslav I Zhorstokij priyednav moravski zemli Za pravlinnya jogo sina Boleslava II Pobozhnogo Krakivskoyu zemleyu lishe u 986 89 rokah zavolodiv polskij knyaz Myeshko I to zh malojmovirno sho knyaz Volodimir I Velikij u pohodi 981 zajnyav zemli lyahiv adzhe Nestor litopisec pisav sho u pohid 992 vin hodiv proti horvativ Mozhlivo oznakoyu primirennya knyazya z miscevoyu aristokratiyeyu buli dva shlyubi knyazya 980 1015 z dvoma cheshkami chiyi imena nevidomi Takozh Cheska hronika podavala 1086 shidni kordoni Prazkoyi diyeceziyi po richkam Bug i Stir Zvenigorodske knyazivstvo Redaguvati Knyazi Rostislavichi blizko 1086 posili tri udilni knyazhi centri Peremishl Zvenigorod Terebovlyu sho stalo pochatkom viokremlennya Galichini z Kiyivskoyi derzhavi Zgadka pro vbivstvo knyazya chi to pershogo korolya Rusi Yaropolka Izyaslavicha po dorozi do Zvenigoroda 1086 87 stala pershoyu zgadkoyu pro udilnu knyazhu stolicyu de z 1085 praviv Volodar Rostislavich Zvenigorod 1124 uspadkuvav jogo sin Volodimirko yakij pislya smerti brata Rostislava zajnyav Peremishl peredavshi 1129 Zvenigorodske knyazivstvo pleminniku Ivanu Rostislavichu Berladniku prognanomu 1144 nim z Galichini Na 1141 Volodimirko uspadkuvav Terebovelske knyazivstvo sho sponukalo jogo perenesti stolicyu ob yednanoyi Galichini do Galicha i sho prizvelo do postupovogo zanepadu Zvenigoroda U chas knyazivskih mizhusobic Zvenigorod oblyagali kiyivskij knyaz Vsevolod Olegovich 1144 1147 peremishlskij knyaz Rostislav Volodarovich 1127 knyaz Danilo Galickij razom z ugorskimi zagonami 1211 Ostannim udilnim knyazem u Zvenigorodskomu knyazivstvi buv Roman Igorevich 1206 1208 Na 1221 galickij knyaz Mstislav Udatnij peredav misto boyarinu Sudislavu Bilsh geroyichnoyu postattyu u Zvenigorodi buv voyevoda boyarin Ivan Haldiyevich yakij na drugij den oblogi 1146 primusiv mishan ne zdavati misto strativshi troh iniciatoriv vicha sho dozvolilo vitrimati tridenni ataki kiyivskogo knyazya Navkolishni bolota richki Bilki ne vryatuvali misto 1241 roku vid zahoplennya i znishennya ordami Batiya Zvenigorod stav odnim z nebagatoh velikih mist sho ne vidrodilis pislya mongolo tatarskogo pogromu peretvorivshis na ryadove selo Iz zahodu Zvenigorodske knyazivstvo mezhuvalo z Peremishlskim po liniyi richki Vereshici na pivnochi z Belzkim na shodi z Terebovelskim ale brak dokumentalnih zgadok ne dozvolyaye tochno viznachiti mezhi knyazivstv tomu virogidno voni zbigalisya z terenami piznishoyi Lvivskoyi zemli Cherez Zvenigorod prolyagali shlyahi na Peremishl Galich Volin Kiyiv Z mist knyazivstva zbereglis okremi zgadki pro Goli Gori Gologori vpershe zgadani 1144 roku pid yakimi 1097 vidbulas bitva galickih knyaziv z volinskimi i zvidki pohodiv boyarin Klim yata 1231 Pri pohodi knyazya Mihajla Vsevolodovicha 1232 bulo zgadano Pidgoraj a u XIV st isnuvala Pidgorajska volost mozhlivo gorodishe bilya s Zarudci Zhovkivskogo Lvivskoyi obl poryad znahodivsya Shekotiv zgadanij 1242 mozhlivo gorodishe bilya s Glinske U misti Shirec 1126 probuvali zamiritis brati knyazi Volodimirko z Rostislavom Galicko Volinske knyazivstvo Redaguvati nbsp Rekonstrukciya shtandartu Lvivskoyi zemli z Gryunvaldskoyi bitviLviv buv vpershe zgadanij 1256 a cherez tri roki na vimogu tatar jogo ukriplennya rozkidali razom z najbilshimi mistami Galicko Volinskogo knyazivstva Na toj chas misto perejnyalo funkciyi teritorialnogo centru vid rozmishenogo poryad Zvenigoroda Do kincya HIII st Lviv stav golovnim mistom volodin knyazya Leva I a z 2 yi polovini XIV st misto otrimalo status stolici korolivstva Rusi zahoplenogo volodaryami Koroni polskogo korolivstva i Koroni sv Stefana Do kincya XIV st sklalas patova situaciya koli titulyarnimi volodaryami Ruskogo korolivstva buli ugorski koroli sho zatverdiv Papa Rimskij naprikinci XIV st a dijsnimi volodaryami buli koroli Polshi Oskilki volodari Koroni ne mali prava na ci zemli a volodari Koroni sv Stefana ne mali sil i mozhlivostej dlya povernennya zemel cherez prosuvannya turkiv to pitannya prinalezhnosti zemel korolivstva Rusi dekilka raziv vidkladalos do z yizdu baroniv oboh krayin U bitvi pid Gryunvaldom 1410 polk Lvivskoyi zemli vistupiv pid shtandartom sino zhovti barvi yakogo yak i shtandartu Peremishlskoyi zemli lyagli v osnovu nacionalnogo prapora Ruske voyevodstvo Redaguvati Zreshtoyu 1434 korolivstvo Rusi bulo aneksovane Koronoyu i zvedene do Ruskogo voyevodstva Proti aneksiyi ne vistupila ruska shlyahta otrimavshi naperedodni zrivnyannya svoyih prav z polskoyu U Ruskomu voyevodstvi bulo viznacheno mezhi p yati zemel de Lvivska zemlya skladalas z dvoh povitiv Lvivskogo i Zhidachivskogo She deyakij chas zberigalis kolishni volosti chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva Gorodocka 1448 1469 Shirecka 1442 ta peredana z Volini Oleska z 1439 1443 1 Lvivska zemlya na zahodi mezhuvala z Peremiskoyu na shodi z Galickoyu na pivnochi iz zemlyami Belzkoyu i Buskoyu Belzkogo voyevodstva na pivdni dohodila do Karpat U Lvovi znahodilos starostvo grodove vidbuvalis zemski Sejmiki za dobi I Rechi Pospolitoyi zbiravsya Tribunal Provinciyi Malopolskoyi na rivnih pravah z Lyublinskim Tribunalom vinosyachi rishennya dlya voyevodstv Ruskogo Belzkogo Volinskogo Podilskogo Braclavskogo Chernigivskogo Kiyivskogo U Zhidachevi znahodilis uryadi grodovogo starostva Zbir shlyahti pospolitogo rushennya vijsk zemli provodivsya pid Glinyanami na zaklik lvivskogo starosti Shlyahta povitiv obirala po 6 deputativ na Sejmiki voyevodstva Tribunal Koronnij i Tribunal Skarbovij Shlyahta Lvivskoyi zemli zbiralas na generalnij Sejmik voyevodstva u Sudovij Vishni razom z shlyahtoyu Peremishlskoyi i Sanockoyi zemel Lvivska zemlya razom z Ruskim voyevodstvom bula likvidovana pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi i stvorennya 1772 Gabsburgami u svoyij derzhavi koronnoyi zemli Korolivstva Galichini i Volodimiriyi podilenoyi na okrugi Varto zaznachiti sho she z 1526 majbutnij imperator Ferdinand I Gabsburg nosiv titul korolya Nimechchini Ugorshini Galichini Volodimiriyi King of Germany Hungary Bohemia Dalmatia Croatia Slavonia Rama Serbia Galicia Lodomeria Cumania Bulgaria Tereni Lvivskoyi zemli znahodilis u okrugah Lvivskomu Zhovkivskomu Berezhanskomu Zolochivskomu Strijskomu Stanislavivskomu Na 1578 r nalichuvalos 55 parohiyalnih cerkov u mistah i 410 u selah proti 43 latinskih 2 Mista RedaguvatiPri lyustraciyi na 1676 u lvivskij zemli narahuvali 42 mista i 618 selish z nih u zhidachivskomu poviti 9 mist i 170 selish Za kilkistyu mishan poselennya dililis na mista urbs ta mistechka oppidum Na 1773 u Galichini nalichuvalos 187 mist i 93 mistechka a do 1780 yihnya chiselnist zrosla do 261 mista i 67 mistechok Zagalom Lvivska zemlya u Ruskomu voyevodstvi za kilkistyu mist postupalas lishe Galickij zemli pri tomu sho Lviv z 25 30 tisyachami naselennya na seredinu XVII st buv najbilshim mistom togochasnoyi Ukrayini i za znachimistyu u Rechi Pospolitij postupavsya lishe stolichnim Varshavi Krakovu Vilno U Lvivskij zemli dlya prikladu mozhna zgadati mista chastina yakih do XVIII st zanepala stala selami zberigayuchi donini miskij gerb Mista Lvivskogo povitu v duzhkah podano rik nadannya magdeburzkogo prava Berezhani 1530 Berezdivci 1526 Bibrka korolivshina 1469 Bilij Kamin 1682 Brodi 1584 Vizhnyani 1400 Vinniki 1666 Drogovizh centr starostva z 1465 Glinyani korolivshina 1397 Gologori 1469 Gorodok korolivshina centr starostva 1389 Dunayiv 1424 Zhovkva 1603 Zalizci 1520 Zolochiv XV st 1523 Kam yanka Strumilova teper Kam yanka Buzka korolivshina Dimoshin centr starostva 1448 Komarno 1473 Kosteyiv 1397Kulikiv 1469 Leshniv 1627 Velikij Lyubin korolivshina poch XV st 1624 Mageriv 1591 Markopil 1650 i rr Mikolayiv 1570 Mostiska korolivshina centr starostva 1404 Olesko 1441 Peremishlyani 1620 Pidkamin 1464 1569 Pogorilci 1569 Pomoryani 1456 Potelich XV st 1523 Rozdil 1571 Sasiv 1615 Svirzh kinec XVI st Strij 1431 Tadani 1563 Shirec korolivshina povitovij centr 1397 Yavoriv korolivshina kinec XV st 1569 Yaniv 1611 Mista Zhidachivskogo povitu Vibranivka do 1631 Zhidachiv 1393 Zhuravno do 1445 1563 Novi Strilisha 1417 Dolina korolivshina 1525 Sihiv 1525 Sokolivka 1558 Hodoriv 1436 Zhuriv 1510 Galereya gerbiv mist Lvivskoyi zemli Redaguvati nbsp Lviv nbsp Berezhani nbsp Bibrka nbsp Bilij Kamin nbsp Brodi nbsp Glinyani nbsp Gologori nbsp Gorodok nbsp Dunayiv nbsp Zhovkva nbsp Zalizci nbsp Zolochiv nbsp Kam yanka Buska nbsp Komarno nbsp Kulikiv nbsp Leshniv nbsp Markopil nbsp Mikolayiv nbsp Mostiska nbsp Peremishlyani nbsp Pidkamin nbsp Pomoryani nbsp Potelich nbsp Strij nbsp Yavoriv nbsp Yaniv Ivano Frankove nbsp Zhidachiv nbsp Zhuravno nbsp HodorivLiteratura RedaguvatiI P Krip yakevich Galicko Volinske knyazivstvo Kiyiv Naukova dumka 1984 176 s O Macyuk Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 192 s ISBN 966 7022 45 5 Galichina Krayina mist Nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 36 2005 G P Petrishin Karta F fon Miga 1779 1782 rr yak dzherelo mistoznavstva Galichini G P Petrishin Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Institut arhitekturi Lviv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2006 292 s il Praci Ukrayinskij centr istorichnogo mistoznavstva vip 5 ISBN 978 553 607 9 V Pshik Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini XIII XVIII st Lviv Dizajn studiya Gerdan Grafika 2008 240 s ISBN 966 8095 03 0 Lustracje wojewodztw ruskiego podolskiego i belskiego 1564 1565 cz 1 oprac K Chlapowski H Zytkowicz Warszawa Lodz Wydaw Naukowe PWN Oddzial 1992 284 s pol Lustracja wojewodztw ruskiego podolskiego i belskiego 1564 1565 Cz 2 Warszawa I 2001 289 s ISBN 83 7181 193 4 pol Posilannya RedaguvatiLitopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1989 XVI 591 s Arhivovano 20 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinske geraldichne tovaristvo Arhivovano 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Karta Galicko Volinskogo knyazivstva Arhivovano 21 sichnya 2012 u Wayback Machine Lvivu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Proyekt Lviv Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t VII czesc II ga Ziemie Ruskie Rus Czerwona opisana przez Aleksander Jablonowskiego Zrodla dziejowe tom XVIII czesc II ga Varshava 1903 st 18 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t VII czesc II ga Ziemie Ruskie Rus Czerwona opisana przez Aleksander Jablonowskiego Zrodla dziejowe tom XVIII czesc II ga Varshava 1903 st 184 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lvivska zemlya amp oldid 38852620