www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комарно У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Кома рно до 1992 року Комарне місто Львівського ра

Комарно

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комарно (значення).

Кома́рно (до 1992 року Комарне) — місто Львівського району (до 2020 року — Городоцького району) Львівської області. Центр Комарнівської міської громади. Розташоване в південно-західній частині Львівської області в Городоцько-Комарнівській увалистій рівнині на березі річки Верещиця (притоки Дністра). Відстань до Городка 20 км, до Львова 45 км, до залізничної станції 4 км. Місту належить 3778 гектарів землі, у тому числі територія міста становить 732 гектари

Комарно
Комарно
Основні дані
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Комарнівська міська громада
Код КОАТУУ: 4620910400
Засноване
Перша згадка 1427
Магдебурзьке право 1471
Населення ▼ 3794 (01.01.2017)
Площа 7.3 км²
Поштові індекси 81562, 81563
Телефонний код +380-3231
Координати 49°37′50″ пн. ш. 23°42′11″ сх. д. / 49.63056° пн. ш. 23.70306° сх. д. / 49.63056; 23.70306Координати: 49°37′50″ пн. ш. 23°42′11″ сх. д. / 49.63056° пн. ш. 23.70306° сх. д. / 49.63056; 23.70306
Водойма р. Верещиця
Назва мешканців комарня́нин, комарня́нка, комарня́ни
День міста остання неділя липня
Відстань
Найближча залізнична станція Комарно
До станції 4 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 45 км
Міська влада
Рада Комарнівська міська рада
Адреса 81500, Львівська обл., Львівський р-н, м. Комарно, вул Січових Стрільців, 34
Облікова картка Комарна на сайті Верховної Ради України

Комарно у Вікісховищі

Карта
Комарно
Комарно

У центрі Комарна розташована відновлена дерев'яна церква 18 сторіччя і Храм Архистратига Михайла, а при західній околиці — Парк XVII століття.

Географія Редагувати

Відстань до населених пунктів Редагувати

Комарно — Бучали: 3,2 км.

Комарно — Великий Любінь 18,6 км.

Комарно — Будапешт: 572 км.

Комарно — Рим: 1908 км.

Історія Редагувати

Фасад костелу Різдва Пресвятої Богородиці в Комарному
Церква святого Архістратига Михаїла

Найдавніша історія Редагувати

Найдавніші сліди людини на території, де нині лежить Комарно, походять з епохи пізнього неоліту (4000-2500 рр. до н. е.), про що свідчать численні знахідки кам'яних знарядь а також кераміки, віднайдені в околицях Комарна. На думку Я.Пастернака (відкривача Успенського собору в Галичі та поховання Ярослава Осьмомисла), тогочасне місцеве населення належало до надбужанської культури, займалося хліборобством і мисливством, володіло крем'яною зброєю та жило в хатах-землянках. Крім того, було віднайдено курганні похованні епохи ранньої бронзи.

Наступні знахідки на території Комарна походять із руської доби. Так перед Першою світовою війною рибалки витягли з Верещиці залізну бойову сокиру. Звісно ж, ця єдина знахідка не може бути свідченням існування тут поселення в руські та галицько-волинські часи, але натякає на це. Тут, імовірно, існувала переправа через Верещицю на шляху між літописними Перемишлем і Щирцем.

 В 1936 році тут було розкопано курган зі знахідками, що відносяться до II тисячоліття до н. е. Наступні знахідки археологів відносяться вже до слов'янських часів: XII століття.

Перша згадка про Комарно датується 1427 роком. Тоді Владислав Ягайло передав князю Дмитрові Семеновичу Друцькому частину королівського домену у Городоцькому повіті Львівської землі Руського воєводства з поселеннями Кліцько, Комарно, Конколовичі (нині не існує), Литовка, Угерці (також не існує) та Хлопи. Названі поселення сформували в майбутньому Комарнівський маєтковий комплекс (Комарнівський ключ).

У ревізії привілеїв на володіння земельними угіддями Руського та Подільського воєводств, проведеній у 1469 р. коронним підканцлером Войцехом з Жихліна, присутня інформація про наступних власників сіл Комарнівського ключа. Станом на цей час села Хлопи, Грімно і "монастир Колодруби" належали Станіславові з Ходча, який займав уряд руського воєводи. Задовго до номінування, Станіслав був дідичем села Хлопи (згадки про це у документах датуються, починаючи з 1455 р.). Серед володінь Станіслава у ревізії 1469 р. саме Комарно не фігурує, однак і воно перебувало у його власності – актові документи за 1454 р. фіксують Станіслава з Комарна, якого цілком можна ідентифікувати з руським воєводою. Власне за його дідицтва, 18 жовтня 1471 р. Комарно отримало від короля Казимира Ягеллончика маґдебурзький привілей.

Одержавши маґдебурзьке право, Комарно залишалося порівняно невеликим містечком — в 1578 році проживало 435 чоловік, значну частину яких становили ремісники. В XVII столітті промисли почали бурхливо розвиватися: з'явились млини, броварні, пасіки, хмелярні, у великих ставках вирощували рибу. Щороку в місті проводилися великі ярмарки, що свідчить про його розташування на важливих торговельних шляхах, які сполучали Україну з країнами Західної Європи.

1524 році турецьке військо, не зумівши підкорити Львів, пішло Чорним шляхом на Комарно, захисники міста зуміли відбити напад чужинців. Менше пощастило поселенню в 1621 році — передмістя спалили татари. Місто, укріплене валами, відчувало ненадійність земляних укріплень в часи розвитку артилерії — невдовзі на валах з'явилися різнокаліберні гармати.

У 1592 році створено місцеве православне братство, при ньому школа, лікарня. За його взірцем подібне братство створюється в передмісті Комарна, при церкві св. Трійці.

Церква Св. Петра і Павла
Михайлівська церква


1648 року Хмельницький став під мурами Львова, розіславши при цьому свої полки на здобуття менших міст. Верещиця зі своїми болотами та ставами міцно обороняла деякі з них. Так, не вдалося козацькому полковникові Головацькому через оті болота та комарі взяти містечко Комарно.

Комарно було одним з чотирьох міст, що не впали перед натиском козацьких військ в середині XVII століття. 1672 року половина Західної України потрапила у турецьку неволю, біля Комарна польська армія розгромила 10-тисячне військо Нуреддин-султана. Жителі міста вирили рів поперек дамби, закидавши його дровами. Коли зайди спробували перебратися через дамбу, комарнівці очистили рів — і вода, не відчуваючи більше перешкод на своєму шляху, залила всю долину. Ворог відступив до Рудок та Вишні, де його і перемогли королівські загони.

Згідно інвентаря 1746 р., етнічний склад очільників домогосподарств Комарна виглядав наступним чином:

Вулиця (дільниця) міста або група міщан Українці Поляки Євреї Всього
Перша вулиця від костелу 0 4 2 6
Друга вулиця на Ринку 0 4 9 13
Третя вулиця на Ринку 0 2 4 6
Четверта вулиця на Ринку 0 4 5 9
Вулиця від Самбірської брами 0 14 2 16
Вулиця від Львівської брами 0 22 11 33
Шевська вулиця 4 31 2 37
Друга вулиця від Львівської брами 1 11 1 13
Воляни з передмістя Липа 0 6 2 8
Самбірське передмістя 1 15 1 17
Комірники 1 18 28 47
Велике Львівське передмістя 20 59 0 79
Передмістя Липа 6 9 0 15
Різні особи, що утримують міські ґрунти 8 35 0 43

13 вересня 1768 року на місцевому Ринку були повішені учасники Коліївщини Максим (з Плещаківки), Сава (з Солопівки), Федір Коваленко (з Журавки), Іван Андрушків (з Бузикевич).

Власники Комарна і околиць у XVI-XVIII ст. Редагувати

Комарнівський маєтковий комплекс змінив чимале число власників. Станом на 1552 рік ключ охоплював (окрім Комарна) 7 сіл: Грімно, Катериничі, Кліцько, Колодруби, Татаринів, Хлопи, Якимчиці, в яких проживало, за даними джерел, 1542 особи. Маєтковим комплексом володів подільський воєвода Ян Мелецький (пом. 1561), який одночасно був городоцьким старостою і утримував в оренді сусідні села Керниця, Мавковичі і Поріччя. Наприкінці XVI ст. власниками ключа в документах фігурують син Яна Миколай Мелецький та донька Миколая Катажина, яка в 1590 році після одруження з Яном Остророґом (згодом зайняв уряд познанського воєводи) внесла його в якості посагу.

Впродовж більшої частини XVII ст. Комарно з околицями зосереджувалося у руках родини Остророґів. В поборовому реєстрі 1661 р. власником маєтності названий краківський канонік Станіслав Остророґ, внук Яна. За документом до складу ключа, крім Комарна, входило 15 сіл: Андріянів (3 лани), Березець (4,5 л.), Бучали (8 л.), Грімно (23 л.), Зашковичі (частина), Кліцько (8,25 л.), Колодруби (9 л.), Лівчиці (5 л.), Підвисоке (частина), Поріччя (1,75 л.; в оренді Чурковського), Татаринів (6 л.), Угерці (1,75 л.), Хлопи (12 л.), Чуловичі (3 л.), Якимчиці (2 л.).

Відомо також, що перед 1690 р. маєтністю володів великий коронний хорунжий Ян Станіслав Яблоновський. Обставини і точні дати передачі Остророґами комплексу Яблоновським встановити не вдалося. Можна лише стверджувати, що родинні зв’язки усіх його власників в цей період були досить тісними. Так, дід Яна Станіслава, великий коронний мечник Ян Станіслав у 1630 р. одружився з донькою згаданого вище Яна Остророґа Анною. За свідченнями польського історика Станіслава Цинарського, вона внесла у володіння чоловіка «острозькі дібра». Однак, місто Острог – центр однойменної ординації у Волинському воєводстві – перебував на той момент у власності магнатів Заславських. Ймовірно, мовилося про «остророзькі дібра», тобто про Комарно з околицями.

26 травня 1690 р. від Яна Станіслава Яблоновського Комарно перейшло у власність Яна Кароля Дольського. Першою його дружиною була донька рогатинського старости Зиґмунта Остророґа і Анни Потоцької Ельжбета, що в свою чергу доводилася двоюрідною онукою того ж таки Яна Остророґа (по батькові), а також племінницею Станіслава «Ревери» Потоцького (по матері), очільника Городоцького староства, яке межувало з Комарнівською маєтністю з півночі. Вдруге Ян Кароль Дольський одружився з Анною Ходоровською, донькою сестри великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського. В свою чергу, для Ходоровської шлюб з Дольським також був другим – вперше вона вийшла за Костянтина Кшиштофа Вишневецького, з яким у неї народився син, Міхал Сервацій Вишневецький. Останній зосередив у своїх руках контроль над Комарнівським ключем після шлюбу з донькою Яна Кароля і Ельжбети Дольських Катажиною. На момент оволодіння (початок XVIII ст.) ключ нараховував, крім Комарна, 23 поселення: Андріянів, Березець, Бірче, Бучали, Горбуля, Грімне, Ґрунт, Зашковичі (частково), Катериничі, Кліцько, Колодруби, Литовка, Лівчиці, Новосілки, Підвисоке, Повергів, Поріччя, Саска (Бартошівка), Свинюша, Татаринів, Хлопи, Чуловичі, Якимчиці.

Старша донька Міхала Сервація Анна у 1722 р. вийшла за ґорждовського старосту Юзефа Оґіньського (з часом набув уряд троцького воєводи). У подружжя в 1730 р. народився син, Міхал Казімеж Оґіньський. У зв’язку з ранньою смертю батька в 1736 р. малолітній Міхал Казімеж не міг претендувати на володіння Комарнівським ключем і маєтність утримував у своїх руках його дід Міхал Сервацій. По смерті останнього в 1744 р. Міхал Казімеж вступив у боротьбу за дідів спадок – йому протистояв інший представник родини Оґіньських, надвірний литовський маршалок Іґнацій. Врешті, Міхал Казімеж Оґіньський зумів закріпити Комарно за собою. Привілеєм короля Станіслава Авґуста від 11 квітня 1767 р. місту в його дідичному володінні було надано право щорічних ярмарків – на Зелені свята і в день св. Михайла.

Австрійський період Редагувати

За австрійських часів в Комарні розвивається виробництво полотна, працює суконна фабрика, чиї вироби експортуються навіть до Відня. Мало хто витримував конкуренцію з комарнянськими ткачами, які особливо уславилися виробництвом тонкого полотна, обрусів та ін. Із середовища комарнянських ткачів опісля і вийшов провідник ОУН Євген Коновалець, предки якого походять з цього міста.

Ще один вид експорту з Комарна — фрукти. У 1875 році прибуток лише від торгівлі фруктами склав 12 000 злотих. Працювало 10 маслобоєнь.

В 1908 році зведено цегельний завод (3 млн штук цегли на рік). Діяли дві п'ятикласні школи (чоловіча та жіноча), а також бурса.

На початок XIX ст. тут проживало 2350 чол. Населення всього Комарнівського ключа 1820 року становило 14818 чол.

Австрійський терор

"У селі Катериничі були заарештовані селяни: К. Чурба, 64 роки, і син його Казимир, Андрій Стельмах, Дмитрій Плугатор, 62 роки, Іван Толочка і син його Федор, Іван Пришляк, Михайло і Лука Чурка, Іван Мазур, 70 років і син його Карл, Філімон Ляш, Григорій Прухницький з 8-літнім сином Михайлом, Антон Борецький, 66 років, Микита Адамішін, Афанасій Білик, 80 літ, і Андрій Плугатор'. Окрім них, було заарештовано також ще багато жінок і дітей. Їх витягували з домів і відводили у Комарно «на замок'», де євреї та місцеві поляки закидали їх камінням. Двох жінок, які намагалися утекти, солдати закололи багнетами. «На замку» в Комарні протримали їх цілу добу під відкритим небом без 'їжі й води. У цієї групи перебувала також вагітна жінка Марія Плугатар, яку пригнали із Катеринич. Отут вона, внаслідок перевтоми та переляку, передчасно народила, однак, незважаючи на її стогони й благання, солдати не дозволяли нікому їй допомагати. «Нехай подохнет', собака!» — кричали солдати. Новонароджена дитина, не дочекавшись допомоги, задихнулась. Коли нещасна жінка намагалася отут-же поховати труп своєї дитини, солдат і цього їй не дозволив, а тільки вирвав його з рук і кинув у кущі. І пригрозив кожному, хто хотів поховати в землі мертве тіло.

Комарно в Першій світовій війні

Мирне життя Комарна перервала Перша світова війна, яка тут розпочалась з міжнаціонального патріотичного мітингу 1 серпня 1914 року, на якому виступали представники українців, поляків і євреїв. Наступного дня мешканці вітали війська, що їхали на фронт. Втім, це не врятувало Комарно від російської окупації, яка тривала від вересня 1914-го до червня 1915-го. На щастя, війна майже не зашкодила місту, адже обидві армії, російська й австрійська, займали місто під час стрімких наступів, без активних боїв. Проте, відступаючи, росіяни спалили греко-католицьку церкву та кілька будинків на ринку.

Восени 1918 року в Галичині встановилася українська державність. Свою роль у цьому відіграло й Комарно. У ніч на 1 листопада група українських вояків під проводом Гриня Тершаківця роззброїла австрійські частини, дислоковані в місті, та жандармерію в околицях і перебрали владу в свої руки. При цьому трапився курйоз: на постерунку жандармерії в Комарні син роззброїв свого батька зі словами: «Тепер, тату, йдіть спокійно додому, а з вашим крісом буду дальше службу робити». Зранку в місті замайоріли синьо-жовті прапори, з'явилась українська адміністрація, утворено військову комендатуру та міліцію, взято під контроль стратегічні мости та залізничну станцію в Бучалах, налагоджено контакт з українською владою в Городку та Щирці. Один із військових відділів із Комарна на початку листопада взяв участь в боях на околицях Львова, зокрема, зайняли Скнилів. Утім, локальні успіхи українців на Комарнянщині не змогли вплинути на загальну ситуацію на фронті — у травні 1919 року Комарно зайняла польська армія генерала Галлера, сформована у Франції з полонених поляків. Відтак  у місті з'явилася нова, чуже влада, а з нею — нові виклики для українського населення.

Новітній час Редагувати

У 1940–1959 рр (за винятком 1941–1944) місто було центром Комарнівського району.

У ніч з 19 на 20 серпня 1944 року Комарно атакував загін УПА. Метою атаки була будівля НКВС. Було взято під контроль поштове відділення, зазнав нападу пункт ВНОС, будівля РВ НКВС була оточена, з початку її закидали гранатами, а потім з криком «Слава Бандері» штурмували, звільнивши 17 ув'язнених оунівців (25 за іншою версією). Втрати партизанів оцінювалися в шість убитих.

Під час операції «Вісла» сюди привозили переселених українців із Польщі. Михайло Боцуля, 1928 року народження, переселений із села Нагірчани (Надсяння) згадує: «Ми не переселенці, ми — вигнанці. Пам'ятаю, осіннього вересневого ранку 1945 року в наше село Нагірчани <…> увійшла велика група польських солдат <…> і дали команду: „За 20 мінут жеби вас тут нє било!“ У селі здійнявся крик, зойк, плач. Транспорту нам ніхто не дав. Хто мав коней, той зложив собі, що міг, на віз і поїхав на станцію Бакунчиці в Перемишлі. І хто не мав коней — брав клунки на плечі, дітей, корову на шнурок і чвалав на станцію пішки, залишивши все в хатині, у стодолі і на полі. Назад дороги нам не було. <…> Ми прибули на станцію Бакунчиці в Перемишлі: більше ніхто до села не повертався, бо поліція і солдати не пускали. Чекали на ешелон надворі під дощем, у холоді і в голоді, бо не можна було зварити їжу навіть для малих дітей. Помістили у вагон чотири сім'ї. Вагони були довоєнні, малі. <…> Вивантажили на станції Комарно. Люди розійшлися по ближніх селах шукати собі житла і пристановища. <…> Однак у селі вільних хат не було: ще не виїхали з нього поляки. Ми цілий місяць жили разом з польською сім'єю…»

За оцінкою 2017 року населення Комарна становило близько 4000 чол.

Герб міста Редагувати

Герб м. Комарно на стандартній поштовій марці України IX випуску № 1965 (2021 р.)

Затверджений 21 лютого 1997 р. рішенням 122 XI сесії міської ради II скликання. У синьому полі золота літера «К», під нею — золотий лапчастий хрестик. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. Автор — Андрій Гречило.

Сигль «К» із хрестом уживався на гербі міста на печатках XVI ст. Ймовірно, що символи відражали географічне розташування Комарна «на крижовому гостинці».

Водночас джерела кінця XIX — початку XX століття (зокрема праці К.Лінда, Г. Ґ. Штреля, М.Ґумовського) подають інформацію про те, що в цей період Комарно користувалось іншим гербом: у синьому полі золота шестипроменева зірка.

Пам'ятки Редагувати

Економіка Редагувати

Промислові підприємства:

Спорт Редагувати

До 1939 року в Комарні була відома українська футбольна команда «Хуртовина» (були також польська і єврейська команди). У радянські часи і дотепер — клуб «Газовик» (зараз — «Хуртовина»), який постійно займає міцні позиції в обласних турнірах серед колективів фізкультури. У цій команді свого часу виступав майбутній гравець збірної України Андрій Гусін. Однією з найсильніших в області тривалий час є волейбольна команда середньої школи.

Міста-побратими Редагувати

Відомі люди Редагувати

  • Бачинський Віктор Теодосійович — народився 15 червня 1952 року в с. Комарно Городоцького району Львівської області. Закінчив державний медичний інститут (1976 р.), кандидат медичних наук (1986 р.), асистент (1979 р.), доцент кафедри судової медицини (1991 р.) Буковинської державної медичної академії. З 1986 р. по 2003 р. очолював Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи. З 2003 по 2005 рік начальник управління охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації. Заслужений лікар України (1995 р.), нагороджений пам'ятними медалями: «10 років МВС України» та «Медицина Буковини» (2002 р.); нагороджений орденом «Агапіта Печерського» 2-го ступеня (2004 р.).
  • Висоцький Володимир Сергійович — головнокомандувач Військово-морського флоту Росії (від 2007).
  • Галун-Блох Марія — американська дитяча письменниця українського походження.
  • Богдан (Гірський) — отець Богдан Гірський, редемпторист.
  • Ядвіґа Городиська — польська мисткиня, професор, автор скульптури Матері Божої до костелу в Комарні (1936 р.).
  • Кос Андрій Михайлович — український адвокат, публіцист.
  • Кос Михайло — перший українець лікар-окуліст у Галичині.
  • о. Йосиф Лаврівський — парох м. Комарне, брат Юліана Лаврівського; дружиною о. Й. Лаврівського була сестра Митрополита Сембратовича.
  • Ліщинський Михайло — поручник дивізії «Галичина», командир 3-ї роти 1-го батальйону 29-го полку дивізії.
  • отець Юліян Негребецький — декан комарнівський (УГКЦ), посол до Галицького сейму 1-го скликання
  • Мечислав Орлович — доктор права, польський географ, етнограф, краєзнавець і популяризатор туризму.
  • Кароль Шайноха — польський історик, публіцист і письменник.
  • Юрга Андрій Володимирович (1964—2014) — вояк батальйону «ОУН».

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. . Архів оригіналу за 10 Квітня 2013. Процитовано 3 Лютого 2013. 
  3. . Архів оригіналу за 25 Квітня 2021. Процитовано 25 Квітня 2021. 
  4. . Архів оригіналу за 25 Квітня 2021. Процитовано 25 Квітня 2021. 
  5. . Архів оригіналу за 25 Квітня 2021. Процитовано 25 Квітня 2021. 
  6. . Архів оригіналу за 25 Квітня 2021. Процитовано 25 Квітня 2021. 
  7. UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942–1950 rr., t. 2, s. 65. Też: Litopys UPA. Nowa serija, t. 4, s. 286; S. Makarczuk, Radianśki metody borotby z OUN i UPA (za materiałamy 1944–1945 rr. z Drohobyćkoji ta Lwiwśkoji obłastej), [w:] Drohobyćkyj Krajeznawczyj Zbirnyk. Specwypusk do 60-riczczia UPA, Drohobycz 2002, s. 72
  8. За книгою «Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади». — Інститут українознавства імені Крип'якевича НАН України. — Львів: 2002.
  9. Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 234—235. — ISBN 966-02-0362-4.
  10. Руїни Палацу Лянцкоронських (Комарно). eXplorer.lviv.ua (uk-UA). Процитовано 19 лютого 2023. 
  11. Володимир, Прокопів (24 серпня 2016). Де на Львівщині є замок-стадіон, найстаріший пам’ятник та багато іншого • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 19 лютого 2023. 
  12. Boniecki A. Ławrowscy h. Sas // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 236. (пол.)
  13. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 161.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komarno znachennya Koma rno do 1992 roku Komarne misto Lvivskogo rajonu do 2020 roku Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblasti Centr Komarnivskoyi miskoyi gromadi Roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Lvivskoyi oblasti v Gorodocko Komarnivskij uvalistij rivnini na berezi richki Vereshicya pritoki Dnistra Vidstan do Gorodka 20 km do Lvova 45 km do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Mistu nalezhit 3778 gektariv zemli u tomu chisli teritoriya mista stanovit 732 gektariKomarnoGerb Komarna Lvivska oblast Prapor Komarna Lvivska oblast KomarnoOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Komarnivska miska gromadaKod KOATUU 4620910400ZasnovanePersha zgadka 1427Magdeburzke pravo 1471Naselennya 3794 01 01 2017 1 Plosha 7 3 km Poshtovi indeksi 81562 81563Telefonnij kod 380 3231Koordinati 49 37 50 pn sh 23 42 11 sh d 49 63056 pn sh 23 70306 sh d 49 63056 23 70306 Koordinati 49 37 50 pn sh 23 42 11 sh d 49 63056 pn sh 23 70306 sh d 49 63056 23 70306Vodojma r VereshicyaNazva meshkanciv komarnya nin komarnya nka komarnya niDen mista ostannya nedilya lipnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KomarnoDo stanciyi 4 kmDo obl resp centru zalizniceyu 30 km avtoshlyahami 45 kmMiska vladaRada Komarnivska miska radaAdresa 81500 Lvivska obl Lvivskij r n m Komarno vul Sichovih Strilciv 34Oblikova kartka Komarna na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniKomarno u Vikishovishi KartaKomarnoKomarnoU centri Komarna roztashovana vidnovlena derev yana cerkva 2 18 storichchya i Hram Arhistratiga Mihajla a pri zahidnij okolici Park XVII stolittya Zmist 1 Geografiya 1 1 Vidstan do naselenih punktiv 2 Istoriya 2 1 Najdavnisha istoriya 2 2 Vlasniki Komarna i okolic u XVI XVIII st 5 6 2 3 Avstrijskij period 2 4 Novitnij chas 3 Gerb mista 4 Pam yatki 5 Ekonomika 6 Sport 7 Mista pobratimi 8 Vidomi lyudi 9 Primitki 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiVidstan do naselenih punktiv Redaguvati Komarno Buchali 3 2 km Komarno Velikij Lyubin 18 6 km Komarno Budapesht 572 km Komarno Rim 1908 km Istoriya Redaguvati nbsp Fasad kostelu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v Komarnomu nbsp Cerkva svyatogo Arhistratiga MihayilaNajdavnisha istoriya Redaguvati Najdavnishi slidi lyudini na teritoriyi de nini lezhit Komarno pohodyat z epohi piznogo neolitu 4000 2500 rr do n e pro sho svidchat chislenni znahidki kam yanih znaryad a takozh keramiki vidnajdeni v okolicyah Komarna Na dumku Ya Pasternaka vidkrivacha Uspenskogo soboru v Galichi ta pohovannya Yaroslava Osmomisla togochasne misceve naselennya nalezhalo do nadbuzhanskoyi kulturi zajmalosya hliborobstvom i mislivstvom volodilo krem yanoyu zbroyeyu ta zhilo v hatah zemlyankah Krim togo bulo vidnajdeno kurganni pohovanni epohi rannoyi bronzi Nastupni znahidki na teritoriyi Komarna pohodyat iz ruskoyi dobi Tak pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu ribalki vityagli z Vereshici zaliznu bojovu sokiru Zvisno zh cya yedina znahidka ne mozhe buti svidchennyam isnuvannya tut poselennya v ruski ta galicko volinski chasi ale natyakaye na ce Tut imovirno isnuvala pereprava cherez Vereshicyu na shlyahu mizh litopisnimi Peremishlem i Shircem V 1936 roci tut bulo rozkopano kurgan zi znahidkami sho vidnosyatsya do II tisyacholittya do n e Nastupni znahidki arheologiv vidnosyatsya vzhe do slov yanskih chasiv XII stolittya Persha zgadka pro Komarno datuyetsya 1427 rokom Todi Vladislav Yagajlo peredav knyazyu Dmitrovi Semenovichu Druckomu chastinu korolivskogo domenu u Gorodockomu poviti Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva z poselennyami Klicko Komarno Konkolovichi nini ne isnuye Litovka Ugerci takozh ne isnuye ta Hlopi Nazvani poselennya sformuvali v majbutnomu Komarnivskij mayetkovij kompleks Komarnivskij klyuch U reviziyi privileyiv na volodinnya zemelnimi ugiddyami Ruskogo ta Podilskogo voyevodstv provedenij u 1469 r koronnim pidkanclerom Vojcehom z Zhihlina prisutnya informaciya pro nastupnih vlasnikiv sil Komarnivskogo klyucha Stanom na cej chas sela Hlopi Grimno i monastir Kolodrubi nalezhali Stanislavovi z Hodcha yakij zajmav uryad ruskogo voyevodi Zadovgo do nominuvannya Stanislav buv didichem sela Hlopi zgadki pro ce u dokumentah datuyutsya pochinayuchi z 1455 r Sered volodin Stanislava u reviziyi 1469 r same Komarno ne figuruye odnak i vono perebuvalo u jogo vlasnosti aktovi dokumenti za 1454 r fiksuyut Stanislava z Komarna yakogo cilkom mozhna identifikuvati z ruskim voyevodoyu Vlasne za jogo didictva 18 zhovtnya 1471 r Komarno otrimalo vid korolya Kazimira Yagellonchika magdeburzkij privilej 3 Oderzhavshi magdeburzke pravo Komarno zalishalosya porivnyano nevelikim mistechkom v 1578 roci prozhivalo 435 cholovik znachnu chastinu yakih stanovili remisniki V XVII stolitti promisli pochali burhlivo rozvivatisya z yavilis mlini brovarni pasiki hmelyarni u velikih stavkah viroshuvali ribu Shoroku v misti provodilisya veliki yarmarki sho svidchit pro jogo roztashuvannya na vazhlivih torgovelnih shlyahah yaki spoluchali Ukrayinu z krayinami Zahidnoyi Yevropi 1524 roci turecke vijsko ne zumivshi pidkoriti Lviv pishlo Chornim shlyahom na Komarno zahisniki mista zumili vidbiti napad chuzhinciv Menshe poshastilo poselennyu v 1621 roci peredmistya spalili tatari Misto ukriplene valami vidchuvalo nenadijnist zemlyanih ukriplen v chasi rozvitku artileriyi nevdovzi na valah z yavilisya riznokaliberni garmati U 1592 roci stvoreno misceve pravoslavne bratstvo pri nomu shkola likarnya Za jogo vzircem podibne bratstvo stvoryuyetsya v peredmisti Komarna pri cerkvi sv Trijci nbsp Cerkva Sv Petra i Pavla nbsp Mihajlivska cerkva1648 roku Hmelnickij stav pid murami Lvova rozislavshi pri comu svoyi polki na zdobuttya menshih mist Vereshicya zi svoyimi bolotami ta stavami micno oboronyala deyaki z nih Tak ne vdalosya kozackomu polkovnikovi Golovackomu cherez oti bolota ta komari vzyati mistechko Komarno Komarno bulo odnim z chotiroh mist sho ne vpali pered natiskom kozackih vijsk v seredini XVII stolittya 1672 roku polovina Zahidnoyi Ukrayini potrapila u turecku nevolyu bilya Komarna polska armiya rozgromila 10 tisyachne vijsko Nureddin sultana Zhiteli mista virili riv poperek dambi zakidavshi jogo drovami Koli zajdi sprobuvali perebratisya cherez dambu komarnivci ochistili riv i voda ne vidchuvayuchi bilshe pereshkod na svoyemu shlyahu zalila vsyu dolinu Vorog vidstupiv do Rudok ta Vishni de jogo i peremogli korolivski zagoni Zgidno inventarya 1746 r etnichnij sklad ochilnikiv domogospodarstv Komarna 4 viglyadav nastupnim chinom Vulicya dilnicya mista abo grupa mishan Ukrayinci Polyaki Yevreyi VsogoPersha vulicya vid kostelu 0 4 2 6Druga vulicya na Rinku 0 4 9 13Tretya vulicya na Rinku 0 2 4 6Chetverta vulicya na Rinku 0 4 5 9Vulicya vid Sambirskoyi brami 0 14 2 16Vulicya vid Lvivskoyi brami 0 22 11 33Shevska vulicya 4 31 2 37Druga vulicya vid Lvivskoyi brami 1 11 1 13Volyani z peredmistya Lipa 0 6 2 8Sambirske peredmistya 1 15 1 17Komirniki 1 18 28 47Velike Lvivske peredmistya 20 59 0 79Peredmistya Lipa 6 9 0 15Rizni osobi sho utrimuyut miski grunti 8 35 0 4313 veresnya 1768 roku na miscevomu Rinku buli povisheni uchasniki Koliyivshini Maksim z Pleshakivki Sava z Solopivki Fedir Kovalenko z Zhuravki Ivan Andrushkiv z Buzikevich Vlasniki Komarna i okolic u XVI XVIII st 5 6 Redaguvati Komarnivskij mayetkovij kompleks zminiv chimale chislo vlasnikiv Stanom na 1552 rik klyuch ohoplyuvav okrim Komarna 7 sil Grimno Katerinichi Klicko Kolodrubi Tatariniv Hlopi Yakimchici v yakih prozhivalo za danimi dzherel 1542 osobi Mayetkovim kompleksom volodiv podilskij voyevoda Yan Meleckij pom 1561 yakij odnochasno buv gorodockim starostoyu i utrimuvav v orendi susidni sela Kernicya Mavkovichi i Porichchya Naprikinci XVI st vlasnikami klyucha v dokumentah figuruyut sin Yana Mikolaj Meleckij ta donka Mikolaya Katazhina yaka v 1590 roci pislya odruzhennya z Yanom Ostrorogom zgodom zajnyav uryad poznanskogo voyevodi vnesla jogo v yakosti posagu Vprodovzh bilshoyi chastini XVII st Komarno z okolicyami zoseredzhuvalosya u rukah rodini Ostrorogiv V poborovomu reyestri 1661 r vlasnikom mayetnosti nazvanij krakivskij kanonik Stanislav Ostrorog vnuk Yana Za dokumentom do skladu klyucha krim Komarna vhodilo 15 sil Andriyaniv 3 lani Berezec 4 5 l Buchali 8 l Grimno 23 l Zashkovichi chastina Klicko 8 25 l Kolodrubi 9 l Livchici 5 l Pidvisoke chastina Porichchya 1 75 l v orendi Churkovskogo Tatariniv 6 l Ugerci 1 75 l Hlopi 12 l Chulovichi 3 l Yakimchici 2 l Vidomo takozh sho pered 1690 r mayetnistyu volodiv velikij koronnij horunzhij Yan Stanislav Yablonovskij Obstavini i tochni dati peredachi Ostrorogami kompleksu Yablonovskim vstanoviti ne vdalosya Mozhna lishe stverdzhuvati sho rodinni zv yazki usih jogo vlasnikiv v cej period buli dosit tisnimi Tak did Yana Stanislava velikij koronnij mechnik Yan Stanislav u 1630 r odruzhivsya z donkoyu zgadanogo vishe Yana Ostroroga Annoyu Za svidchennyami polskogo istorika Stanislava Cinarskogo vona vnesla u volodinnya cholovika ostrozki dibra Odnak misto Ostrog centr odnojmennoyi ordinaciyi u Volinskomu voyevodstvi perebuvav na toj moment u vlasnosti magnativ Zaslavskih Jmovirno movilosya pro ostrorozki dibra tobto pro Komarno z okolicyami 26 travnya 1690 r vid Yana Stanislava Yablonovskogo Komarno perejshlo u vlasnist Yana Karolya Dolskogo Pershoyu jogo druzhinoyu bula donka rogatinskogo starosti Zigmunta Ostroroga i Anni Potockoyi Elzhbeta sho v svoyu chergu dovodilasya dvoyuridnoyu onukoyu togo zh taki Yana Ostroroga po batkovi a takozh pleminniceyu Stanislava Reveri Potockogo po materi ochilnika Gorodockogo starostva yake mezhuvalo z Komarnivskoyu mayetnistyu z pivnochi Vdruge Yan Karol Dolskij odruzhivsya z Annoyu Hodorovskoyu donkoyu sestri velikogo koronnogo getmana Stanislava Yana Yablonovskogo V svoyu chergu dlya Hodorovskoyi shlyub z Dolskim takozh buv drugim vpershe vona vijshla za Kostyantina Kshishtofa Vishneveckogo z yakim u neyi narodivsya sin Mihal Servacij Vishneveckij Ostannij zoserediv u svoyih rukah kontrol nad Komarnivskim klyuchem pislya shlyubu z donkoyu Yana Karolya i Elzhbeti Dolskih Katazhinoyu Na moment ovolodinnya pochatok XVIII st klyuch narahovuvav krim Komarna 23 poselennya Andriyaniv Berezec Birche Buchali Gorbulya Grimne Grunt Zashkovichi chastkovo Katerinichi Klicko Kolodrubi Litovka Livchici Novosilki Pidvisoke Povergiv Porichchya Saska Bartoshivka Svinyusha Tatariniv Hlopi Chulovichi Yakimchici Starsha donka Mihala Servaciya Anna u 1722 r vijshla za gorzhdovskogo starostu Yuzefa Oginskogo z chasom nabuv uryad trockogo voyevodi U podruzhzhya v 1730 r narodivsya sin Mihal Kazimezh Oginskij U zv yazku z rannoyu smertyu batka v 1736 r malolitnij Mihal Kazimezh ne mig pretenduvati na volodinnya Komarnivskim klyuchem i mayetnist utrimuvav u svoyih rukah jogo did Mihal Servacij Po smerti ostannogo v 1744 r Mihal Kazimezh vstupiv u borotbu za didiv spadok jomu protistoyav inshij predstavnik rodini Oginskih nadvirnij litovskij marshalok Ignacij Vreshti Mihal Kazimezh Oginskij zumiv zakripiti Komarno za soboyu Privileyem korolya Stanislava Avgusta vid 11 kvitnya 1767 r mistu v jogo didichnomu volodinni bulo nadano pravo shorichnih yarmarkiv na Zeleni svyata i v den sv Mihajla Avstrijskij period Redaguvati Za avstrijskih chasiv v Komarni rozvivayetsya virobnictvo polotna pracyuye sukonna fabrika chiyi virobi eksportuyutsya navit do Vidnya Malo hto vitrimuvav konkurenciyu z komarnyanskimi tkachami yaki osoblivo uslavilisya virobnictvom tonkogo polotna obrusiv ta in Iz seredovisha komarnyanskih tkachiv opislya i vijshov providnik OUN Yevgen Konovalec predki yakogo pohodyat z cogo mista She odin vid eksportu z Komarna frukti U 1875 roci pributok lishe vid torgivli fruktami sklav 12 000 zlotih Pracyuvalo 10 masloboyen V 1908 roci zvedeno cegelnij zavod 3 mln shtuk cegli na rik Diyali dvi p yatiklasni shkoli cholovicha ta zhinocha a takozh bursa Na pochatok XIX st tut prozhivalo 2350 chol Naselennya vsogo Komarnivskogo klyucha 1820 roku stanovilo 14818 chol Avstrijskij teror U seli Katerinichi buli zaareshtovani selyani K Churba 64 roki i sin jogo Kazimir Andrij Stelmah Dmitrij Plugator 62 roki Ivan Tolochka i sin jogo Fedor Ivan Prishlyak Mihajlo i Luka Churka Ivan Mazur 70 rokiv i sin jogo Karl Filimon Lyash Grigorij Pruhnickij z 8 litnim sinom Mihajlom Anton Boreckij 66 rokiv Mikita Adamishin Afanasij Bilik 80 lit i Andrij Plugator Okrim nih bulo zaareshtovano takozh she bagato zhinok i ditej Yih vityaguvali z domiv i vidvodili u Komarno na zamok de yevreyi ta miscevi polyaki zakidali yih kaminnyam Dvoh zhinok yaki namagalisya utekti soldati zakololi bagnetami Na zamku v Komarni protrimali yih cilu dobu pid vidkritim nebom bez yizhi j vodi U ciyeyi grupi perebuvala takozh vagitna zhinka Mariya Plugatar yaku prignali iz Katerinich Otut vona vnaslidok perevtomi ta perelyaku peredchasno narodila odnak nezvazhayuchi na yiyi stogoni j blagannya soldati ne dozvolyali nikomu yij dopomagati Nehaj podohnet sobaka krichali soldati Novonarodzhena ditina ne dochekavshis dopomogi zadihnulas Koli neshasna zhinka namagalasya otut zhe pohovati trup svoyeyi ditini soldat i cogo yij ne dozvoliv a tilki virvav jogo z ruk i kinuv u kushi I prigroziv kozhnomu hto hotiv pohovati v zemli mertve tilo Komarno v Pershij svitovij vijniMirne zhittya Komarna perervala Persha svitova vijna yaka tut rozpochalas z mizhnacionalnogo patriotichnogo mitingu 1 serpnya 1914 roku na yakomu vistupali predstavniki ukrayinciv polyakiv i yevreyiv Nastupnogo dnya meshkanci vitali vijska sho yihali na front Vtim ce ne vryatuvalo Komarno vid rosijskoyi okupaciyi yaka trivala vid veresnya 1914 go do chervnya 1915 go Na shastya vijna majzhe ne zashkodila mistu adzhe obidvi armiyi rosijska j avstrijska zajmali misto pid chas strimkih nastupiv bez aktivnih boyiv Prote vidstupayuchi rosiyani spalili greko katolicku cerkvu ta kilka budinkiv na rinku Voseni 1918 roku v Galichini vstanovilasya ukrayinska derzhavnist Svoyu rol u comu vidigralo j Komarno U nich na 1 listopada grupa ukrayinskih voyakiv pid provodom Grinya Tershakivcya rozzbroyila avstrijski chastini dislokovani v misti ta zhandarmeriyu v okolicyah i perebrali vladu v svoyi ruki Pri comu trapivsya kurjoz na posterunku zhandarmeriyi v Komarni sin rozzbroyiv svogo batka zi slovami Teper tatu jdit spokijno dodomu a z vashim krisom budu dalshe sluzhbu robiti Zranku v misti zamajorili sino zhovti prapori z yavilas ukrayinska administraciya utvoreno vijskovu komendaturu ta miliciyu vzyato pid kontrol strategichni mosti ta zaliznichnu stanciyu v Buchalah nalagodzheno kontakt z ukrayinskoyu vladoyu v Gorodku ta Shirci Odin iz vijskovih viddiliv iz Komarna na pochatku listopada vzyav uchast v boyah na okolicyah Lvova zokrema zajnyali Skniliv Utim lokalni uspihi ukrayinciv na Komarnyanshini ne zmogli vplinuti na zagalnu situaciyu na fronti u travni 1919 roku Komarno zajnyala polska armiya generala Gallera sformovana u Franciyi z polonenih polyakiv Vidtak u misti z yavilasya nova chuzhe vlada a z neyu novi vikliki dlya ukrayinskogo naselennya Novitnij chas Redaguvati U 1940 1959 rr za vinyatkom 1941 1944 misto bulo centrom Komarnivskogo rajonu U nich z 19 na 20 serpnya 1944 roku Komarno atakuvav zagin UPA Metoyu ataki bula budivlya NKVS Bulo vzyato pid kontrol poshtove viddilennya zaznav napadu punkt VNOS budivlya RV NKVS bula otochena z pochatku yiyi zakidali granatami a potim z krikom Slava Banderi shturmuvali zvilnivshi 17 uv yaznenih ounivciv 25 za inshoyu versiyeyu Vtrati partizaniv ocinyuvalisya v shist ubitih 7 Pid chas operaciyi Visla syudi privozili pereselenih ukrayinciv iz Polshi Mihajlo Boculya 1928 roku narodzhennya pereselenij iz sela Nagirchani Nadsyannya zgaduye Mi ne pereselenci mi vignanci Pam yatayu osinnogo veresnevogo ranku 1945 roku v nashe selo Nagirchani lt gt uvijshla velika grupa polskih soldat lt gt i dali komandu Za 20 minut zhebi vas tut nye bilo U seli zdijnyavsya krik zojk plach Transportu nam nihto ne dav Hto mav konej toj zlozhiv sobi sho mig na viz i poyihav na stanciyu Bakunchici v Peremishli I hto ne mav konej brav klunki na plechi ditej korovu na shnurok i chvalav na stanciyu pishki zalishivshi vse v hatini u stodoli i na poli Nazad dorogi nam ne bulo lt gt Mi pribuli na stanciyu Bakunchici v Peremishli bilshe nihto do sela ne povertavsya bo policiya i soldati ne puskali Chekali na eshelon nadvori pid doshem u holodi i v golodi bo ne mozhna bulo zvariti yizhu navit dlya malih ditej Pomistili u vagon chotiri sim yi Vagoni buli dovoyenni mali lt gt Vivantazhili na stanciyi Komarno Lyudi rozijshlisya po blizhnih selah shukati sobi zhitla i pristanovisha lt gt Odnak u seli vilnih hat ne bulo she ne viyihali z nogo polyaki Mi cilij misyac zhili razom z polskoyu sim yeyu 8 Za ocinkoyu 2017 roku naselennya Komarna stanovilo blizko 4000 chol Gerb mista Redaguvati nbsp Gerb m Komarno na standartnij poshtovij marci Ukrayini IX vipusku 1965 2021 r Zatverdzhenij 21 lyutogo 1997 r rishennyam 122 XI sesiyi miskoyi radi II sklikannya U sinomu poli zolota litera K pid neyu zolotij lapchastij hrestik Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z troma vezhkami Avtor Andrij Grechilo Sigl K iz hrestom uzhivavsya na gerbi mista na pechatkah XVI st Jmovirno sho simvoli vidrazhali geografichne roztashuvannya Komarna na krizhovomu gostinci Vodnochas dzherela kincya XIX pochatku XX stolittya zokrema praci K Linda G G Shtrelya M Gumovskogo podayut informaciyu pro te sho v cej period Komarno koristuvalos inshim gerbom u sinomu poli zolota shestipromeneva zirka Pam yatki RedaguvatiMihajlivska cerkva derev yana Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Komarno Cerkva svyatih apostoliv Petra i Pavla Roztashovana na misci davnishoyi derev yanoyi yaka zgaduvalas u vizitaciyi 1764 1765 rokiv Nova murovana pohodit iz 1848 roku Pochatkovo odnonavova terezianskogo tipu Zgorila pid chas bojovih dij 1915 roku Vidbudovana do 1929 roku v stili ukrayinskogo modernu za proektom Yevgena Nagirnogo Namisnij ryad ikonostasu vikonanij Antonom Manastirskim U 1957 1989 rokah zachinena vikoristovuvalas yak sklad 9 Kostel Rizdva Presvyatoyi Bogorodici unikalnij zrazok oboronnogo kostelu u stili manyerizmu arhitektor Vojceh Kapinos molodshij Rimo katolicka kaplicya i starovinne kladovishe Palac Lyanckoronskih pobudovanij u XVIII stolitti zrujnovanij v 2010 ti roki 10 Obelisk na shidnij okolici mista Oboronni vali zamku bilya stadionu 11 Ekonomika RedaguvatiPromislovi pidpriyemstva Komarnivskij gazopromisel GPU Lvivgazvidobuvannya Kompresorna stanciya Komarno Sport RedaguvatiDo 1939 roku v Komarni bula vidoma ukrayinska futbolna komanda Hurtovina buli takozh polska i yevrejska komandi U radyanski chasi i doteper klub Gazovik zaraz Hurtovina yakij postijno zajmaye micni poziciyi v oblasnih turnirah sered kolektiviv fizkulturi U cij komandi svogo chasu vistupav majbutnij gravec zbirnoyi Ukrayini Andrij Gusin Odniyeyu z najsilnishih v oblasti trivalij chas ye volejbolna komanda serednoyi shkoli Mista pobratimi RedaguvatiNova Demba Polsha 2011 Vidomi lyudi RedaguvatiBachinskij Viktor Teodosijovich narodivsya 15 chervnya 1952 roku v s Komarno Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zakinchiv derzhavnij medichnij institut 1976 r kandidat medichnih nauk 1986 r asistent 1979 r docent kafedri sudovoyi medicini 1991 r Bukovinskoyi derzhavnoyi medichnoyi akademiyi Z 1986 r po 2003 r ocholyuvav Chernivecke oblasne byuro sudovo medichnoyi ekspertizi Z 2003 po 2005 rik nachalnik upravlinnya ohoroni zdorov ya Cherniveckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Zasluzhenij likar Ukrayini 1995 r nagorodzhenij pam yatnimi medalyami 10 rokiv MVS Ukrayini ta Medicina Bukovini 2002 r nagorodzhenij ordenom Agapita Pecherskogo 2 go stupenya 2004 r Visockij Volodimir Sergijovich golovnokomanduvach Vijskovo morskogo flotu Rosiyi vid 2007 Galun Bloh Mariya amerikanska dityacha pismennicya ukrayinskogo pohodzhennya Bogdan Girskij otec Bogdan Girskij redemptorist Yadviga Gorodiska polska mistkinya profesor avtor skulpturi Materi Bozhoyi do kostelu v Komarni 1936 r Kos Andrij Mihajlovich ukrayinskij advokat publicist Kos Mihajlo pershij ukrayinec likar okulist u Galichini o Josif Lavrivskij paroh m Komarne brat Yuliana Lavrivskogo druzhinoyu o J Lavrivskogo bula sestra Mitropolita Sembratovicha 12 Lishinskij Mihajlo poruchnik diviziyi Galichina komandir 3 yi roti 1 go bataljonu 29 go polku diviziyi otec Yuliyan Negrebeckij dekan komarnivskij UGKC posol do Galickogo sejmu 1 go sklikannya 13 Mechislav Orlovich doktor prava polskij geograf etnograf krayeznavec i populyarizator turizmu Karol Shajnoha polskij istorik publicist i pismennik Yurga Andrij Volodimirovich 1964 2014 voyak bataljonu OUN Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip derev yana cerkva Sv Arh Mihajla Arhiv originalu za 10 Kvitnya 2013 Procitovano 3 Lyutogo 2013 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli reyestri poborovogo pogolovnogo podimnogo i chopovogo podatku Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Gol red F G Turchenko Zaporizhzhya 2016 Vip 47 S 209 210 Arhiv originalu za 25 Kvitnya 2021 Procitovano 25 Kvitnya 2021 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v Ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli inventari Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya 2017 Vip 49 S 246 Arhiv originalu za 25 Kvitnya 2021 Procitovano 25 Kvitnya 2021 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli reyestri poborovogo pogolovnogo podimnogo i chopovogo podatku Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Gol red F G Turchenko Zaporizhzhya 2016 Vip 47 S 212 Arhiv originalu za 25 Kvitnya 2021 Procitovano 25 Kvitnya 2021 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v Ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli inventari Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya 2017 Vip 49 S 243 244 Arhiv originalu za 25 Kvitnya 2021 Procitovano 25 Kvitnya 2021 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr t 2 s 65 Tez Litopys UPA Nowa serija t 4 s 286 S Makarczuk Radianski metody borotby z OUN i UPA za materialamy 1944 1945 rr z Drohobyckoji ta Lwiwskoji oblastej w Drohobyckyj Krajeznawczyj Zbirnyk Specwypusk do 60 riczczia UPA Drohobycz 2002 s 72 Za knigoyu Zahidni zemli Ukrayini kincya 30 h pochatku 50 h rr Dokumenti materiali spogadi Institut ukrayinoznavstva imeni Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2002 Slobodyan V M Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv 1998 S 234 235 ISBN 966 02 0362 4 Ruyini Palacu Lyanckoronskih Komarno eXplorer lviv ua uk UA Procitovano 19 lyutogo 2023 Volodimir Prokopiv 24 serpnya 2016 De na Lvivshini ye zamok stadion najstarishij pam yatnik ta bagato inshogo Fotografiyi starogo Lvova Fotografiyi starogo Lvova ukr Procitovano 19 lyutogo 2023 Boniecki A Lawrowscy h Sas Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1912 Cz 1 T 15 S 236 pol Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 161 Dzherela ta literatura RedaguvatiGrechilo A Gerbi ta prapori mist i sil Ukrayini T 1 Danilyuk Yu Komarno Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 469 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Ivanickij T Komarne Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 14 Kol Kos S 159 ISBN 978 966 02 7304 7 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli reyestri poborovogo pogolovnogo podimnogo i chopovogo podatku Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya 2016 Vip 47 S 209 218 Smereka B Opisovo statistichni dzherela do vivchennya shlyahetskih mayetnostej v Ruskomu voyevodstvi u XVI XVIII st na prikladi Komarnivskogo kompleksu u Lvivskij zemli inventari Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya 2017 Vip 49 S 243 250 Komarno Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 301 pol S 301 305 pol Posilannya RedaguvatiZamki i hrami Ukrayini Arhivovano 29 Veresnya 2007 u Wayback Machine Oficijnij sajt mista Komarno Arhivovano 25 Bereznya 2022 u Wayback Machine Oblikova kartka m Komarno Lvivska oblast Gorodockij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komarno amp oldid 40409283