www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миколай Потоцький стражник коронний У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький У Вікіпедії є статті про

Миколай Потоцький (стражник коронний)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Миколай Потоцький.

Миколай Потоцький з Яблунова і Тишківців гербу Пилява (пол. Mikołaj Potocki, бл.1512/1517/20 — 2 травня (між 2 травня — 19 червня 1572) — польський шляхтич, дворянин, військовик, урядник Королівства Польського, Корони Польської у Речі Посполитій. Генерал (генеральний староста) Подільських земель.

Миколай Потоцький
Mikołaj Potocki
Псевдо Микола Потоцький, Mikołaj «de Sokolov et Jablonov» Potocki
Народився бл.1512 / 1517 / 1520
Кам'янець-Подільський (Поток)
Помер 2 травня /(між 2 травня—19 червня) 1572
Краків
Поховання Краків
Підданство Корона Польська
Національність наполовину поляк наполовину українець
Діяльність військовик, державний діяч, магнат
Посада староста генеральний подільський староста хмільницький, кам'янецький
Військове звання реґіментар
Конфесія католик
Рід Потоцькі
Батько Якуб Потоцький
Мати Катажина (Катерина) з Ємельских (з Козиміньських)
У шлюбі з Анна Черміньска
Діти Ян, Анджей (Єнджей), Миколай, Барбара,
Катажина, Анна, Якуб, Стефан
Герб

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матей Потоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Яков Потоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Псарська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Миколай Потоцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Ємельніцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Біографія Редагувати

Народився в Кам'янці на Поділлі або в родинному Потоці. Був старшим сином Якуба Потоцького — галицького підкоморія, засновника гілки «Срібна Пилява» роду Потоцьких — і його першої дружини Катажини з Ємельніцьких. За життя його резиденцією почав ставати Потік неподалік Бучача в Руському воєводстві.

Разом з батьком брав участь у битві під Обертином у 1531 році. 1542 року продав Миколаєві Тарлу гербу Топор (Mikołaj Tarło) — хорунжому перемишльському — місцевість Альбіґова (тепер — ґміна Ланьцут). 1545 р. висланий з дарунками до королеви Ізабели в Семигороддя. 1549 р. повернувся до військової служби. 1550 р. був ротмістром гусарської корогви (80 коней) у Городку. У час смерти батька підписувався «de Jablonow de Sokolow».

1553 р. — перервав військову службу, став королівським придворним. На весіллі короля Сиґізмунда II Авґуста з Катериною Габсбурґ мав поєдинок спочатку на списах верхи, потім — на мечах зі Станіславом Менжиком. 1553 року король у Кракові надав нову посаду — управителя (шафар, лат. dispensator) Старого замку у Кам'янці. 1555–1558 роки — найманець у пруському війську Альбрехта Ґоґенцолерна. У 1556 році провів з братими поділ спадку батька. 1558–1559 рр. командир власної корогви; брав участь у сутичках із турками біля Бару. 1560–1562 рр. брав участь у війні з Московією, командуючи корогвою зі 160 кіньми.

У грудні 1563 р. з корогвою (200 вершників) прибув до Теребовлі з литовського фронту, служив два квартали до червня 1564 р. Новий лист, яким його 200-кінна корогва мала вирушати в похід, підписав 24 листопада 1565 р. в своєму маєтку Яблунові коло Теребовлі, була на службі до червня 1566 р., від березня 1566 р. мала 174 вершники. З 1565 р., за часів короля Сигізмунда Авґуста II, містечко Борек разом із сусідніми селами стало власністю королівського управителя Кам'янецького замку Миколая Потоцького (за іншими даними, тоді було королівщиною).

З 1569 р. — хмільницький староста (у склад староства входили одне місто, 8 сіл; у 1569—1570 p. давало 1788 злотих польських річного доходу), з 1571 р. — кам'янецький староста (1 місто, 12 сіл; 1574 записано дохід 3948 злотих польських). Як стражник польний коронний охороняв Поділля, Руське воєводство від набігів татар.

Крім отриманого в спадок від батька Соколова з околицями (зокрема, Загайполе, або Зайполе), 14 серпня 1552 р. отримав від короля у приватне володіння королівщини Вільховець, Тишківці, Яблунів; отримав право на заснування міста біля останнього (біля 1555 р.). Також був власником Крогульця У Кам'янці мав двір на вулиці Татарській, переказаний йому ротмістром, старостою стрийським Миколаєм Сенявським. В околицях міста посідав королівщину Сопухів. У 1555—1556 p. тримав у заставі за 1700 золотих місто Шарівку і село Колибани від теребовельського старости Бернарда Претвича.

Помер, був похований у Кракові. У домініканському костелі домініканців у Золотому Потоці на пам'ять про нього встановили пам'ятну таблицю з епітафією. Текст епітафії:
NICOLAO POTOCKI.|Chmielnicensi & Camenecensi Praefecto.|VIXI|Gloriae satis, non mihi.|REDDIDI|Regi subiectionem, Patriae honorem, Familiae observantiam, Mortalitati pondus|NUNC.|Resurrectionem expecto,|Spe animam pasco.|O DEUS,|Tutor non ultor.|Sis precor creature.

Шлюб, сім'я Редагувати

Біля 1550 р. одружився із Анною з Черміньских (за Каспером Несецьким, Чермєнських; померла між 1579-81 роками) гербу Рамульт (вдова Себастьяна Ксьонжніцкого, дідичка Панівців, Сутинівців (Шутнівців), Милиничів, Михалкова, 1525—1579/1580) — донькою писаря кам'янецького Анджея Чермєнського. У шлюбі народились:

Діяльність його синів була пов'язана з Поділлям.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 13.
  2. ↑ Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 15.
  3. ↑ Niesiecki К. Korona polska… — T. 3. — S. 685.
  4. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 226. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
  5. Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572)… — S. 103. (пол.)
  6. Крип'якевич І. (упорядник). Люстрація королівщин в Руських землях Корони з р. 1570. Том VII // Жерела до історії України-Руси. — Львів : НТШ, 1903. — C. 132—133.
  7. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Nawiedzenia Najśw. Panny Marii w Borkach Wielkich // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Belcaro», 2008. — Cz. I. — T. 16. — S. 25. — ISBN 978-83-89273-56-7. (пол.)
  8. ↑ Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572)… — S. 104. (пол.)
  9. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 14—15. (пол.)
  10. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 230. (пол.)
  11. Zaucha Т. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny i św. Szczepana — męczennika pierwszego — w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 508 il. — S. 214. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  12. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 377. (пол.)
  13. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 89.
  14. ↑ Niesiecki К. Korona polska… — T. 3. — S. 686.

Джерела Редагувати

  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 685—687. (пол.)
  • Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1-176 s. — S. 103—105. (пол.)
  • Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Попередник
 Староста Генеральний Подільський
15??-1572 		Наступник
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikolaj Potockij Mikolaj Potockij z Yablunova i Tishkivciv 4 gerbu Pilyava pol Mikolaj Potocki bl 1512 1 1517 20 2 travnya mizh 2 travnya 19 chervnya 1572 polskij shlyahtich dvoryanin vijskovik uryadnik Korolivstva Polskogo Koroni Polskoyi u Rechi Pospolitij General generalnij starosta Podilskih zemel Mikolaj PotockijMikolaj PotockiPsevdo Mikola Potockij Mikolaj de Sokolov et Jablonov PotockiNarodivsya bl 1512 1 1517 1520Kam yanec Podilskij Potok 1 Pomer 2 travnya mizh 2 travnya 19 chervnya 2 1572Krakiv 2 Pohovannya KrakivPiddanstvo Korona PolskaNacionalnist napolovinu polyak napolovinu ukrayinecDiyalnist vijskovik derzhavnij diyach magnatPosada starosta generalnij podilskij 3 starosta hmilnickij kam yaneckijVijskove zvannya regimentar 3 Konfesiya katolikRid PotockiBatko Yakub PotockijMati Katazhina Katerina z Yemelskih z Koziminskih 3 U shlyubi z Anna CherminskaDiti Yan Andzhej Yendzhej Mikolaj Barbara Katazhina Anna Yakub StefanGerb Zmist 1 Rodovid 2 Biografiya 3 Shlyub sim ya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaRodovid Redaguvati Matej Potockij Yakov Potockij Yelizaveta Psarska Mikolaj Potockij Katerina Yemelnicka Biografiya RedaguvatiNarodivsya v Kam yanci na Podilli abo v rodinnomu Potoci 1 Buv starshim sinom Yakuba Potockogo galickogo pidkomoriya zasnovnika gilki Sribna Pilyava rodu Potockih i jogo pershoyi druzhini Katazhini z Yemelnickih Za zhittya jogo rezidenciyeyu pochav stavati Potik nepodalik Buchacha v Ruskomu voyevodstvi Razom z batkom brav uchast u bitvi pid Obertinom u 1531 roci 1542 roku prodav Mikolayevi Tarlu gerbu Topor Mikolaj Tarlo horunzhomu peremishlskomu miscevist Albigova teper gmina Lancut 1545 r vislanij z darunkami do korolevi Izabeli v Semigoroddya 1549 r povernuvsya do vijskovoyi sluzhbi 1550 r buv rotmistrom gusarskoyi korogvi 80 konej u Gorodku U chas smerti batka pidpisuvavsya de Jablonow de Sokolow 1553 r perervav vijskovu sluzhbu stav korolivskim pridvornim Na vesilli korolya Sigizmunda II Avgusta z Katerinoyu Gabsburg mav poyedinok spochatku na spisah verhi potim na mechah zi Stanislavom Menzhikom 1553 roku korol u Krakovi nadav novu posadu upravitelya shafar lat dispensator Starogo zamku u Kam yanci 1555 1558 roki najmanec u pruskomu vijsku Albrehta Gogencolerna U 1556 roci proviv z bratimi podil spadku batka 1558 1559 rr komandir vlasnoyi korogvi brav uchast u sutichkah iz turkami bilya Baru 1560 1562 rr brav uchast u vijni z Moskoviyeyu komanduyuchi korogvoyu zi 160 kinmi U grudni 1563 r z korogvoyu 200 vershnikiv pribuv do Terebovli z litovskogo frontu sluzhiv dva kvartali do chervnya 1564 r Novij list yakim jogo 200 kinna korogva mala virushati v pohid pidpisav 24 listopada 1565 r v svoyemu mayetku Yablunovi kolo Terebovli bula na sluzhbi do chervnya 1566 r vid bereznya 1566 r mala 174 vershniki 5 Z 1565 r za chasiv korolya Sigizmunda Avgusta II mistechko Borek razom iz susidnimi selami stalo vlasnistyu korolivskogo upravitelya Kam yaneckogo zamku Mikolaya Potockogo 6 za inshimi danimi todi bulo korolivshinoyu 7 Z 1569 r hmilnickij starosta u sklad starostva vhodili odne misto 8 sil u 1569 1570 p davalo 1788 zlotih polskih richnogo dohodu 8 z 1571 r kam yaneckij starosta 1 misto 12 sil 1574 zapisano dohid 3948 zlotih polskih 8 Yak strazhnik polnij koronnij ohoronyav Podillya Ruske voyevodstvo vid nabigiv tatar Krim otrimanogo v spadok vid batka Sokolova z okolicyami zokrema Zagajpole abo Zajpole 14 serpnya 1552 r otrimav vid korolya u privatne volodinnya korolivshini Vilhovec Tishkivci Yabluniv otrimav pravo na zasnuvannya mista bilya ostannogo bilya 1555 r Takozh buv vlasnikom Krogulcya 9 U Kam yanci mav dvir na vulici Tatarskij perekazanij jomu rotmistrom starostoyu strijskim Mikolayem Senyavskim V okolicyah mista posidav korolivshinu Sopuhiv U 1555 1556 p trimav u zastavi za 1700 zolotih misto Sharivku i selo Kolibani vid terebovelskogo starosti Bernarda Pretvicha 8 Pomer buv pohovanij u Krakovi U dominikanskomu kosteli dominikanciv u Zolotomu Potoci na pam yat pro nogo vstanovili pam yatnu tablicyu z epitafiyeyu 10 Tekst epitafiyi NICOLAO POTOCKI Chmielnicensi amp Camenecensi Praefecto VIXI Gloriae satis non mihi REDDIDI Regi subiectionem Patriae honorem Familiae observantiam Mortalitati pondus NUNC Resurrectionem expecto Spe animam pasco O DEUS Tutor non ultor Sis precor creature 11 Shlyub sim ya RedaguvatiBilya 1550 r odruzhivsya iz Annoyu z Cherminskih za Kasperom Neseckim Chermyenskih pomerla mizh 1579 81 rokami gerbu Ramult 12 vdova Sebastyana Ksonzhnickogo didichka Panivciv Sutinivciv Shutnivciv Milinichiv Mihalkova 8 1525 1579 1580 2 donkoyu pisarya kam yaneckogo Andzheya Chermyenskogo U shlyubi narodilis Yan bl 1551 1611 general podilskoyi zemli kalvinist Andzhej bl 1552 1609 rotmistr kashtelyan kam yaneckij kalvinist Yakub 1554 1613 rotmistr general podilskoyi zemli Mikolaj 1557 rotmistr jomu bula vstanovlena v staromu farnomu kosteli Buchacha pam yatna plita z epitafiyeyu 13 druzhina Gelena z Kalinovskih 14 Barbara 1559 druzhina hmilnickogo starosti Yakuba Strusya abo Trusya 14 1588 Katazhina 1561 1619 druzhina galickogo kashtelyana Stanislava Voluckogo Anna 1563 druzhina NN Kuropatvi Stefan 1568 1631 general podilskoyi zemli Diyalnist jogo siniv bula pov yazana z Podillyam Primitki Redaguvati a b v g Skrzypecki T N Potok Zloty S 13 a b v Skrzypecki T N Potok Zloty S 15 a b v Niesiecki K Korona polska T 3 S 685 Janas E Klaczewski W Kurtyka J Sochacka A opracowali Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow Kornik 1998 S 226 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 pol Plewczynski M Potocki Mikolaj h Pilawa zm 1572 S 103 pol Krip yakevich I uporyadnik Lyustraciya korolivshin v Ruskih zemlyah Koroni z r 1570 Tom VII Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Lviv NTSh 1903 C 132 133 Quirini Poplawski R Kosciol parafialny p w Nawiedzenia Najsw Panny Marii w Borkach Wielkich Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Belcaro 2008 Cz I T 16 S 25 ISBN 978 83 89273 56 7 pol a b v g Plewczynski M Potocki Mikolaj h Pilawa zm 1572 S 104 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S 14 15 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S 230 pol Zaucha T Kosciol parafialny p w Narodzenia Najswietszej Maryi Panny i sw Szczepana meczennika pierwszego w Potoku Zlotym Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 T 18 508 il S 214 ISBN 978 83 89273 79 6 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1728 T 1 S 377 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 89 a b Niesiecki K Korona polska T 3 S 686 Dzherela RedaguvatiBaracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 938 s S 685 687 pol Plewczynski M Potocki Mikolaj h Pilawa zm 1572 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVIII 1 Zeszyt 116 1 176 s S 103 105 pol Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Posilannya RedaguvatiRodovid Mikoli Potockogo Arhivovano 8 veresnya 2017 u Wayback Machine Genealogia Arhivovano 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine pol Mikolaj Potocki h Pilawa ID dw 9759 Arhivovano 19 chervnya 2016 u Wayback Machine pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poperednik nbsp Starosta Generalnij Podilskij15 1572 nbsp Nastupnik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikolaj Potockij strazhnik koronnij amp oldid 39749437