www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Сенявський гетьман Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Миколай Сенявський Сеня вський Микола а

Микола Сенявський (гетьман)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Миколай Сенявський.

Сеня́вський Микола́, або Миколай (пол. Mikołaj Sieniawski; 1489 — 2 (21 лютого) 1569, Люблін) — державний, політичний і військовий діяч Польського королівства. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. Великий гетьман коронний (1561–1569), польний гетьман коронний (7 березня 1539, з допомогою Я. А. Тарновського) — 1561). Польний обозний коронний і підкоморій галицький (1532). Староста галицький і коломийський (1534). Белзький каштелян (з квітня 1537) і воєвода (1542—1554), і руський воєвода (з 22 жовтня 1553).

Микола Сенявський
пол. Mikołaj Sieniawski
Псевдо Миколай Сенявський
Народився 1489
Помер 21 лютого 1569(1569-02-21)
Люблін
Поховання Бережани (замок)
Підданство Корона Польська
Місце проживання Бережани
Діяльність політик, дипломат
Посада белзький каштелян
Військове звання гетьман великий коронний
Конфесія кальвініст, католик
Рід Сенявські
Батько Рафаїл з Сеняви
Мати Аґнешка Цебровська
У шлюбі з Катажина з Колів Язловецька
Діти Миколай Сенявський (1520–1584), Геронім Сенявський, Рафал Сенявський і Ян Сенявський
Герб

Герб Леліва

Життєпис Редагувати

Східна каплиця, саркофаг гетьмана Миколи Сенявського (позаду), 1915
Стан каплиці та надгробка Сенявських на 2004 рік

Народився в 1489 році. Батько — Рафаїл із Сеняви, галицький хорунжий, матір — дружина батька Аґнешка Цебровська. Каспер Несецький вважав його сином Героніма Сенявського та Цебровської.

Замолоду служив в обороні поточній Руського і Подільського воєводств, брав участь у воєнних діях на південно-східних кордонах Великого князівства Литовського — у битві під Лопушним проти татар (1512 р.). 1516 зі стражником польним Станіславом Лянцкоронським воював проти татар біля Теребовлі, також біля Буська. З травня 1518 до 1530 року був придворним короля Сигізмунда І Старого (існує недостатньо свідчень в документах Сігізмунда І). 1522 року перебував у Молдавії, напад татар 1524 року застав його у Рогатині.

Влітку 1529 року з 150-кінною коругвою очолив виправу королівських ротмістрів разом з Гербуртом, Юрієм Язловецьким на Дике Поле та Очаків (всього було 1000 вершників). Без дозволу короля вирішив допомогти хану Сеадет-Гераю, проти якого збунтувався братанок Іслам-Герея. У полі були розбиті війська Іслам-Герея, вирушив, пустошачи околиці, на Очаків, де було 3000 татар. Дізнавшись про союзництво Іслам-Герея та короля, почав перемовини. Всупереч домовленостей, потрапив до ув'язнення, польські вершники були оточені та розбиті. Після кількамісячного полону був викуплений зусиллями гетьмана великого коронного Яна Амора Тарновського. Для помсти 1530 року зі старостою хмільницьким Предславом Лянцкоронським пішов на Білгород, де вони завдали татарам значних втрат.

Після захоплення Покуття в грудні 1530 року Петру IV Рарешем перешкоджав зі своїм відділом грабувати польське прикордоння, слідкував за рухами молдавського війська. В битві під Гвіздцем 19 серпня 1531 p. допоміг передовій сторожі Януша Свенцицького, через що змогли розгорнутись головні сили польського війська. Керував коронним військом у битві під Гвіздцем. В битві під Обертином керував 2-м загоном (пол. hufiec, 980 вершників), навпроти тильної брами табору. Після перемоги в битві був висланий з полоненими до Кракова, куди прибув 6 вересня. Через те, що досяг успіхів, з 1531 р. як стражник польний коронний очолював оборону поточну, заступав свого тестя Яна Колу. Був ротмістром кінноти на Поділлі (1530—1537 рр.). 24 грудня 1532 p. став галицьким підкоморієм. В травні 1534 галицька шляхта вислала його до короля Сигізмунда І Старого у справі спадку воєводи краківського Отто Ходецького. 12 червня 1534 у Вільному представив королю скарги на його придворних, які відбирали рухомості та маєтки померлого Отто Ходецького. Король повернув кошти на дорогу, надав кадук (рухомості) по Стефану Палуку, 16 липня тимчасово призначений старостою галицьким та коломийським. З розмови із королевою Боною та її секретарем Флоріяном Чурилом довідався про вороже ставлення до Яна Амора Тарновського.

Під час московської війни 1534—1536 р. забезпечував контроль молдавського кордону. В серпні 1535 р. Петру Рареш з татарами вторгся на Покуття, Миколай Сенявський прогнав їх. Використовував проти чамбулів вміння ротмістра Бернарда Претвича. Особисто брав участь в сутичці з татарами весною 1537, розбив ханського сина Езібек Султана під Паньківцями. В листопаді 1537 р. завдав випереджувального удару по Молдавії, тоді було спалено Чернівці, Ботошани та навколишні села. В січні 1538 p. після вторгнення П. Рареша з 20 000 на Поділля Миколай Сенявський та каштелян поланецький А. Тенчинський з 1800 вояками програли їм над Серетом біля Теребовлі. Через непідготовленість та відсутність субординації А. Тенчинського в битві 1 лютого втратили близько 900 осіб.

Близько 22 грудня 1542 отримав номінацію на посаду белзького воєводи, яку після нього 19 квітня 1554 посів Войцех Стажеховський. Активно втручався в молдовські справи. 1552 р., за підтримки Миколая Сенявського, молдовський престол зайняв Олександр IV Лопушанин, який став ленником Польщі.

Після повернення з Османської імперії на початку 1554 року Дмитро Вишневецький у товаристві свого давнього товариша в сутичках проти орди — руського воєводи Миколая Сенявського, який взяв на себе місію виправдовувати «Байду» перед королем та сеймом, вирушив до Варшави; пояснення стосовно перебування в Порті були прийняті.

В кінці 1560 р. за завданням короля, з приватним військом, розбив під Поморянами військо Альбрехта Ласького та Якова Геракліда, які йшли до Молдавії. В жовтні 1561 р., коли вони повторно йшли до Молдавії, їх не затримував. 26 березня 1563 р. призначений великим гетьманом коронним.

Був протестантом. В оточенні М. Сенявського зблизився з проповідниками ідей Реформації польський письменник, поет-мораліст, релігійний полеміст епохи Відродження Миколай Рей. Згідно з декотрими дослідниками, Микола Сенявський перетворив замковий костел на кальвінський збір, перейшов у католицьку віру незадовго до смерти.

Виїхав на підписання унії до Любліна, незважаючи на слабке здоров'я. Помер у Любліні, його тіло супроводжував король: за даними о. К. Несецького ТІ — пішки за межі Любліна, за іншою — до Бережан. Був похований у презбітерії костелу Св. Трійці Бережанського замку. Його мармурово-алебастровий надгробок авторства Генріха Горста (1582 р.) у лівій каплиці знищили під час плюндрування костелу в 1939—1941 роках і після 1946 р. за доби СРСР. Збережені фрагменти фігури Миколая Сенявського перебувають в Олеському замку. До 1939 р. у зброївні замку була картина похоронів М. Сенявського.

Доброчинність Редагувати

За дорученням королів, активно займався заселенням теренів, спорожнілих внаслідок нападів татар. Заклав 1530 р. родинну резиденцію та місто в Бережанах, a також міста

  • Бібрка на ґрунті села Борек (1538/1540 р.),
  • Сеняву над Іквою (1543 р.),
  • Калуш (1549 р.),
  • Миколаїв (над Манилівкою) (1555 р.).
  • Заклав містечко в Уланові, почав будувати замок.
    Будував замки, оточував мурами міста, утримував приватне військо.

Власність Редагувати

1519 року містечко Язловець отримало підтвердження маґдебурзького права та можливість проводити ярмарок на день святої Катерини, надані королем Сиґізмундом І Старим на прохання тодішнього дідича нового і старого Язловця, галицького хорунжого Миколи Сенявського — другого чоловіка вдови Теодорика Язловецького (молодшого). У 1544 році продав Юрію Язловецькому місто Язловець з навколишніми селами за 6400 зл., остаточно суму було сплачено в 1546 році.

Володів містами Мартинів (1544), Войнилів (1552), Бурштин (1568). Король Сигізмугд І Старий надав привілей-підтвердження на його дідичні села Бережани, Лапшин, Лісники, Лачів за військові заслуги, йому та його нащадкам чоловічої статі — село пол. Baline (Кам'янецька земля).

Сім'я Редагувати

Біля 1511 (1515) р. одружився з Катажиною Язловецькою з Ко́лів (пом. до 1544)  — донькою галицького підкоморія, польного гетьмана Яна Ко́ли, вдовою Теодорика Язловецького (молодшого, пом. по 1544 р., внук Теодорика Бучацького-Язловецького). У шлюбі народились:

Зауваги Редагувати

  1. щоправда, Казімеж Пшибось не вказав, що він посідав такий уряд → див.: Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 35—36, 387. (пол.)

Примітки Редагувати

  1. Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569)… — S. 128.
  2. ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569)… — S. 124. (пол.)
  3. ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569)… — S. 123.
  4. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 85.
  5. Plewczyński M. Starzechowski Wojciech h. Nieczuja (zm. 1556) [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. —2003—2004. — T. XLII. (пол.)
  6. Сергійчук В. Дмитро Вишневецький, 2003… — C. 79.
  7. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 86. (пол.)
  8. ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569)… — S. 127.
  9. Baliński М., Lipiński T. Jazłowiec // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — S. 980. (пол.)
  10. Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. очевидно, Балин
  12. Сергійчук В. Дмитро Вишневецький… — С. 44.
  13. Plewczyński M. Sieniawscki Hieronim (Jarosz) h. Leliwa (1519—1582) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 119. (пол.)
  14. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 443. (пол.)
  15. Ґенеалоґія Сенявських [ 6 січня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  16. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Т. IV. — S. 407.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mikolaj Senyavskij Senya vskij Mikola abo Mikolaj pol Mikolaj Sieniawski 1489 2 21 lyutogo 1 1569 Lyublin derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Polskogo korolivstva Predstavnik spolshenogo ukrayinskogo shlyahetskogo rodu Senyavskih gerbu Leliva Velikij getman koronnij 1561 1569 polnij getman koronnij 7 bereznya 1539 z dopomogoyu Ya A Tarnovskogo 1561 Polnij oboznij koronnij i pidkomorij galickij 1532 Starosta galickij i kolomijskij 1534 Belzkij kashtelyan z kvitnya 2 1537 i voyevoda 1542 1554 i ruskij voyevoda z 22 zhovtnya 1553 Mikola Senyavskijpol Mikolaj SieniawskiPsevdo Mikolaj SenyavskijNarodivsya 1489Pomer 21 lyutogo 1569 1569 02 21 LyublinPohovannya Berezhani zamok Piddanstvo Korona PolskaMisce prozhivannya BerezhaniDiyalnist politik diplomatPosada belzkij kashtelyanVijskove zvannya getman velikij koronnijKonfesiya kalvinist katolikRid SenyavskiBatko Rafayil z SenyaviMati Agneshka CebrovskaU shlyubi z Katazhina z Koliv YazloveckaDiti Mikolaj Senyavskij 1520 1584 Geronim Senyavskij Rafal Senyavskij i Yan SenyavskijGerbGerb Leliva Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Dobrochinnist 1 2 Vlasnist 1 3 Sim ya 2 Zauvagi 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Shidna kaplicya sarkofag getmana Mikoli Senyavskogo pozadu 1915 nbsp Stan kaplici ta nadgrobka Senyavskih na 2004 rikNarodivsya v 1489 roci Batko Rafayil iz Senyavi galickij horunzhij matir druzhina batka Agneshka Cebrovska 3 Kasper Neseckij vvazhav jogo sinom Geronima Senyavskogo ta Cebrovskoyi 4 Zamolodu sluzhiv v oboroni potochnij Ruskogo i Podilskogo voyevodstv brav uchast u voyennih diyah na pivdenno shidnih kordonah Velikogo knyazivstva Litovskogo u bitvi pid Lopushnim proti tatar 1512 r 1516 zi strazhnikom polnim Stanislavom Lyanckoronskim voyuvav proti tatar bilya Terebovli takozh bilya Buska Z travnya 1518 do 1530 roku buv pridvornim korolya Sigizmunda I Starogo isnuye nedostatno svidchen v dokumentah Sigizmunda I 1522 roku perebuvav u Moldaviyi napad tatar 1524 roku zastav jogo u Rogatini 3 Vlitku 1529 roku z 150 kinnoyu korugvoyu ocholiv vipravu korolivskih rotmistriv razom z Gerburtom Yuriyem Yazloveckim na Dike Pole ta Ochakiv vsogo bulo 1000 vershnikiv Bez dozvolu korolya virishiv dopomogti hanu Seadet Gerayu proti yakogo zbuntuvavsya bratanok Islam Gereya U poli buli rozbiti vijska Islam Gereya virushiv pustoshachi okolici na Ochakiv de bulo 3000 tatar Diznavshis pro soyuznictvo Islam Gereya ta korolya pochav peremovini Vsuperech domovlenostej potrapiv do uv yaznennya polski vershniki buli otocheni ta rozbiti Pislya kilkamisyachnogo polonu buv vikuplenij zusillyami getmana velikogo koronnogo Yana Amora Tarnovskogo Dlya pomsti 1530 roku zi starostoyu hmilnickim Predslavom Lyanckoronskim pishov na Bilgorod de voni zavdali tataram znachnih vtrat 3 Pislya zahoplennya Pokuttya v grudni 1530 roku Petru IV Rareshem pereshkodzhav zi svoyim viddilom grabuvati polske prikordonnya slidkuvav za ruhami moldavskogo vijska V bitvi pid Gvizdcem 19 serpnya 1531 p dopomig peredovij storozhi Yanusha Svencickogo cherez sho zmogli rozgornutis golovni sili polskogo vijska Keruvav koronnim vijskom u bitvi pid Gvizdcem V bitvi pid Obertinom keruvav 2 m zagonom pol hufiec 980 vershnikiv navproti tilnoyi brami taboru Pislya peremogi v bitvi buv vislanij z polonenimi do Krakova kudi pribuv 6 veresnya Cherez te sho dosyag uspihiv z 1531 r yak strazhnik polnij koronnij ocholyuvav oboronu potochnu zastupav svogo testya Yana Kolu Buv rotmistrom kinnoti na Podilli 1530 1537 rr 24 grudnya 1532 p stav galickim pidkomoriyem V travni 1534 galicka shlyahta vislala jogo do korolya Sigizmunda I Starogo u spravi spadku voyevodi krakivskogo Otto Hodeckogo 12 chervnya 1534 u Vilnomu predstaviv korolyu skargi na jogo pridvornih yaki vidbirali ruhomosti ta mayetki pomerlogo Otto Hodeckogo Korol povernuv koshti na dorogu nadav kaduk ruhomosti po Stefanu Paluku 16 lipnya timchasovo priznachenij starostoyu galickim ta kolomijskim Z rozmovi iz korolevoyu Bonoyu ta yiyi sekretarem Floriyanom Churilom dovidavsya pro vorozhe stavlennya do Yana Amora Tarnovskogo Pid chas moskovskoyi vijni 1534 1536 r zabezpechuvav kontrol moldavskogo kordonu V serpni 1535 r Petru Raresh z tatarami vtorgsya na Pokuttya Mikolaj Senyavskij prognav yih Vikoristovuvav proti chambuliv vminnya rotmistra Bernarda Pretvicha Osobisto brav uchast v sutichci z tatarami vesnoyu 1537 rozbiv hanskogo sina Ezibek Sultana pid Pankivcyami V listopadi 1537 r zavdav viperedzhuvalnogo udaru po Moldaviyi todi bulo spaleno Chernivci Botoshani ta navkolishni sela V sichni 1538 p pislya vtorgnennya P Raresha z 20 000 na Podillya Mikolaj Senyavskij ta kashtelyan polaneckij A Tenchinskij z 1800 voyakami prograli yim nad Seretom bilya Terebovli Cherez nepidgotovlenist ta vidsutnist subordinaciyi A Tenchinskogo v bitvi 1 lyutogo vtratili blizko 900 osib Blizko 22 grudnya 1542 otrimav nominaciyu na posadu belzkogo voyevodi 2 yaku pislya nogo 19 kvitnya 1554 posiv Vojceh Stazhehovskij 5 Aktivno vtruchavsya v moldovski spravi 1552 r za pidtrimki Mikolaya Senyavskogo moldovskij prestol zajnyav Oleksandr IV Lopushanin yakij stav lennikom Polshi Pislya povernennya z Osmanskoyi imperiyi na pochatku 1554 roku Dmitro Vishneveckij u tovaristvi svogo davnogo tovarisha v sutichkah proti ordi ruskogo voyevodi Mikolaya Senyavskogo yakij vzyav na sebe misiyu vipravdovuvati Bajdu pered korolem ta sejmom virushiv do Varshavi poyasnennya stosovno perebuvannya v Porti buli prijnyati 6 V kinci 1560 r za zavdannyam korolya z privatnim vijskom rozbiv pid Pomoryanami vijsko Albrehta Laskogo ta Yakova Geraklida yaki jshli do Moldaviyi V zhovtni 1561 r koli voni povtorno jshli do Moldaviyi yih ne zatrimuvav 26 bereznya 1563 r priznachenij velikim getmanom koronnim Buv protestantom V otochenni M Senyavskogo zblizivsya z propovidnikami idej Reformaciyi polskij pismennik poet moralist religijnij polemist epohi Vidrodzhennya Mikolaj Rej Zgidno z dekotrimi doslidnikami Mikola Senyavskij peretvoriv zamkovij kostel na kalvinskij zbir perejshov u katolicku viru nezadovgo do smerti Viyihav na pidpisannya uniyi do Lyublina nezvazhayuchi na slabke zdorov ya Pomer u Lyublini jogo tilo suprovodzhuvav korol za danimi o K Neseckogo TI pishki za mezhi Lyublina 7 za inshoyu do Berezhan Buv pohovanij u prezbiteriyi kostelu Sv Trijci Berezhanskogo zamku Jogo marmurovo alebastrovij nadgrobok avtorstva Genriha Gorsta 1582 r u livij kaplici znishili pid chas plyundruvannya kostelu v 1939 1941 rokah i pislya 1946 r za dobi SRSR Zberezheni fragmenti figuri Mikolaya Senyavskogo perebuvayut v Oleskomu zamku Do 1939 r u zbroyivni zamku bula kartina pohoroniv M Senyavskogo Dobrochinnist Redaguvati Za doruchennyam koroliv aktivno zajmavsya zaselennyam tereniv sporozhnilih vnaslidok napadiv tatar Zaklav 1530 r rodinnu rezidenciyu ta misto v Berezhanah a takozh mista Bibrka na grunti sela Borek 1538 8 1540 r Senyavu nad Ikvoyu 1543 r Kalush 1549 r Mikolayiv nad Manilivkoyu 1555 r Zaklav mistechko v Ulanovi pochav buduvati zamok Buduvav zamki otochuvav murami mista utrimuvav privatne vijsko Vlasnist Redaguvati 1519 roku mistechko Yazlovec otrimalo pidtverdzhennya magdeburzkogo prava ta mozhlivist provoditi yarmarok na den svyatoyi Katerini nadani korolem Sigizmundom I Starim na prohannya todishnogo didicha novogo i starogo Yazlovcya galickogo horunzhogo a Mikoli Senyavskogo 9 drugogo cholovika vdovi Teodorika Yazloveckogo molodshogo 10 U 1544 roci prodav Yuriyu Yazloveckomu misto Yazlovec z navkolishnimi selami za 6400 zl ostatochno sumu bulo splacheno v 1546 roci 8 Volodiv mistami Martiniv 1544 Vojniliv 1552 Burshtin 1568 Korol Sigizmugd I Starij nadav privilej pidtverdzhennya na jogo didichni sela Berezhani Lapshin Lisniki Lachiv za vijskovi zaslugi 4 jomu ta jogo nashadkam cholovichoyi stati selo pol Baline 11 Kam yanecka zemlya 7 Sim ya Redaguvati Bilya 1511 1515 3 r odruzhivsya z Katazhinoyu Yazloveckoyu z Ko liv pom do 1544 donkoyu galickogo pidkomoriya polnogo getmana Yana Ko li vdovoyu Teodorika Yazloveckogo molodshogo pom po 1544 r vnuk Teodorika Buchackogo Yazloveckogo U shlyubi narodilis Geronim Yeronim Yarosh Yaroslav 12 1519 1582 13 kashtelyan kam yaneckij voyevoda ruskij Mikola 1587 getman polnij koronnij Anna druzhina kashtelyana krakivskogo peremiskogo starosti Spitka Vavzhincya Jordana mali 5 donok 14 Katerina pom do 1569 druzhina 1543 Andzheya Buchackogo Tvoro vskogo 15 abo Yana Buchackogo Tvorovskogo starshogo sina 16 polnogo getmana koronnogo voyevodi podilskogo Yana Tvorovskogo Ivan pom 1583 suddya zemskij galickij kashtelyan lvivskij druzhina Dorota z Gerburtiv Rafayil pom 1592 kashtelyan kam yaneckij Zauvagi Redaguvati shopravda Kazimezh Pshibos ne vkazav sho vin posidav takij uryad div Prszybos K opracowal Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII ww Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 S 35 36 387 pol Primitki Redaguvati Plewczynski M Sieniawscki Mikolaj h Leliwa 1489 1569 S 128 a b Plewczynski M Sieniawscki Mikolaj h Leliwa 1489 1569 S 124 pol a b v g Plewczynski M Sieniawscki Mikolaj h Leliwa 1489 1569 S 123 a b Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine T IV S 85 Plewczynski M Starzechowski Wojciech h Nieczuja zm 1556 Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny 2003 2004 T XLII pol Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij 2003 C 79 a b Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 86 pol a b Plewczynski M Sieniawscki Mikolaj h Leliwa 1489 1569 S 127 Balinski M Lipinski T Jazlowiec Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Arhivovano 27 listopada 2018 u Wayback Machine Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 S 980 pol Jazlowieccy 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol ochevidno Balin Sergijchuk V Dmitro Vishneveckij S 44 Plewczynski M Sieniawscki Hieronim Jarosz h Leliwa 1519 1582 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 119 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 S 443 pol Genealogiya Senyavskih Arhivovano 6 sichnya 2016 u Wayback Machine pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 22 listopada 2015 u Wayback Machine T IV S 407 Literatura RedaguvatiSergijchuk V Dmitro Vishneveckij K Ukrayina 2003 192 s ISBN 966 524 129 X Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Informaciya pro knigu v internet magazini ukrayinskogo vidavcya Shust R Senyavskij Mikola Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 740 Koscioly i klasztory rzymskokatolicke dawnego wojewodstwa ruskiego Krakow Antykwa 2007 T 15 S 63 126 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 6 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 820 s S 84 86 pol Plewczynski M Sieniawscki Mikolaj h Leliwa 1489 1569 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 123 130 pol Posilannya RedaguvatiMikolaj Sieniawski z Sieniawy h Leliwa ID 2 579 54 Arhivovano 17 bereznya 2016 u Wayback Machine pol PoperednikPjotr Firlej nbsp Voyevoda ruskij1553 1569 nbsp NastupnikYezhi Yurij YazloveckijPoperednikYan Amor Tarnovskij nbsp Velikij getman koronnij1561 1569 nbsp NastupnikYezhi Yurij Yazloveckij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikola Senyavskij getman amp oldid 38194411