Пресбітерій

Пресбіте́рій (лат. presbyterium — «місце для обраних» < грец. πρεσβυτέριον — «збори священиків») — в західноєвропейській (насамперед, католицькій) церковній архітектурі — простір між навою і вівтарем (католицьким престолом) у східній частині храму. Відповідає вівтарю у православних і греко-католицьких храмах.

Місце пресбітерію на плані церкви у вигляді латинського хреста.

Назва в собі несе той зміст, що на пресбітерій можуть заходити тільки старші (тобто священики). У залежності від часу й місця може або входити в хор (бувши його центральною або східною частиною), або розміщуватися між хором і престолом.

Після II Ватиканського собору в католицьких храмах вівтар розташовується в пресбітерії. Відповідно в православних церквах пресбітерій частково відповідає вівтарю, частково — солеї. У багатьох храмах пресбітерій також відділений від іншої частини церкви — нави — іконостасом.

Посилання

• Cyril M. Harris (editor). Chancel // Illustrated Dictionary of Historic Architecture. — New York: Dover Publications Inc., 1977. — Reprint. — P. 105. — ISBN 0-486-132110. (англ.)