Підзамочок-замок — фортифікаційна споруда бастіонного типу, пам'ятка архітектури національного значення. Розташований на плоскогір'ї на стрімкому лівому березі річки Стрипа на західній околиці села Підзамочок Бучацького району Тернопільської області, на північ від міста Бучача. Входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля».
| Підзамочок-замок | |
|---|---|
| | |
| Брама, Підзамочок-замок | |
| 49°04′44″ пн. ш. 25°23′55″ сх. д. / 49.0790389° пн. ш. 25.3988611° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
| Країна | Україна |
| Розташування | Підзамочок,на північ від Бучача |
| Архітектурний стиль | Пізній ренесанс, бароко , перебудови початку XIX століття |
| Матеріал | кам'яний |
| Перша згадка | 1660-ті рр, 1640-і рр. |
| Будівництво | 1600-ті рр. — |
| Стан | руїна |
| Підзамочківський замок (Україна) | |
| Підзамочківський замок у Вікісховищі |
Історія ред.
В. Бойко і В. Парацій вказували, що замок заклали в 1600 році за сприяння власника навколишніх сіл Яна Кшиштофа Бучацького (Творовського), про що свідчить збережений напис над головною в'їзною брамою замку. На думку Михайла Станкевича, замок збудований 1600 року Яном Збожним Бучацьким, про що свідчить збережений напис над головною в'їзною брамою. О. Оконченко припускає, що замок міг існувати тут раніше, а дату (1600) можна пов'язувати лише зі зведенням бастіонного оборонного периметра.
1676 року замок зруйнували частини турецько-татарського війська під проводом Ібраґіма Шайтана; відтоді як оборонну споруду його не використовували; частково переобладнували під житло. До 1780-х — належав Миколі Василю Потоцькому. З утвердженням австрійської адміністрації 1772 р. замок залишено напризволяще. XIX ст. при замку працювала папірня; стіни фортеці розбирали на будівельний матеріал.[джерело?]
Опис ред.
Оборонний комплекс нерегулярний у плані, чотирикутний (близький до трапеції) зі звуженням до північного боку, при якому збудовано 2-поверховий палац, обмежений двома п'ятикутними баштами. В'їзд — у південній оборонній стіні (куртині), що також фланкована з двома наріжними вежами. Донині збереглися високі мури, масивна арка південного в'їзду; є залишки веж, земельного валу, руїни приміщень. Над порталом в'їзної брами частково збереглись таблиця з написом латиною (Sustine et abstine, один з варіантів перекладу — терпи і пануй над собою) та скульптурний герб засновників замку.
Свято замку ред.
4 жовтня 2015 року на території замку відбувся фестиваль «Свято в старому замку». Представники духовенства відслужили молебень за мир і спокій в Україні, Хвилиною мовчання вшанували бійців, які загинули на сході України. Відбулась презентація туристичних фірм та агенцій області, демонстрували показові виступи лицарського клубу «Збаразька дружина». У концертній програмі брали участь учасники художньої самодіяльности Тернопільщини та Бучаччини, опісля відбувся гала-концерт зірок естради Тернопілля.
Цікаво, що ред.
Весною 1976 року на замку (також і в Бучачі) фільмували епізоди кінокартини «Карпати, Карпати» — заключну частину трилогії «Дума про Ковпака» — про Карпатський рейд з'єднання Ковпака влітку 1943 року.
Примітки ред.
- Парацій В., Бойко В. Підзамочок-замок… — С. 82—83.
- Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 24.
- О. Оконченко поточнює — на таблиці над порталом в'їзної брами → Оконченко О. Планувальна структура ранніх бастіонних фортифікацій замків Західної України [ 2016-11-23 у Wayback Machine.]… — С. 202.
- Оконченко О. Планувальна структура ранніх бастіонних фортифікацій замків Західної України [ 2016-11-23 у Wayback Machine.]… — С. 202.
- Прибєга, Л. (2007). Замки та фортеці : альбом = Castles and fortresses. Київ: Мистецтво. с. 234–237. ISBN 978-966-577-078-7. OCLC 886359951.
- Костянтин Степанков грав Ковпака у Бучачі // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 130. — ISBN 978-966-528-289-1.
Література ред.
- Оконченко О. Планувальна структура ранніх бастіонних фортифікацій замків Західної України // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. — С. 198—209.
- Парацій В., Бойко В. Підзамочок-замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 82—83. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Рутинський М. Й. . Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — Київ, 2007. — C. 150–152.
- Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — 256 с., іл. — ISBN 966-95709-0-4.
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
Посилання ред.
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Свято замку справляли в Підзамочку на Бучаччині на YouTube // ТТБ. — 2015. — 6 жовтня. | |
| Подорожні Замальовки — Підзамочок на YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 жовтня. |
- Підзамочківський замок // Сайт с. Підзамочок.
- (пол.)
- Фестиваль «Свято в старому замку» 4 жовтня 2015 року:
- Олег Снітовський. На Тернопільщині святкували у старому замку (фоторепортаж) // Терен. — 2015. — 5 жовтня.
- Юля Швець Лицарські бої, ярмарок та концерт — у замку на Тернопільщині // Моя газета. — 2015. — 5 жовтня.
- Підзамочок фестивальний // Національний заповідник «Замки Тернопілля», 6 жовтня 2015.
- // Тернопільські позитивні новини. — 2015. — 6 жовтня.
- Podzameczek.