www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бучацький замок пам ятка архітектури всеукраїнського значення розташований у місті Бучач Тернопільської області поблизу

Бучацький замок

Бучацький замок — пам'ятка архітектури всеукраїнського значення, розташований у місті Бучач, Тернопільської області поблизу вулиці Замкової на помітному підвищенні. Охоронний номер: 651. На сьогодні у поганому стані, потребує відновлення, капітального ремонту.

Бучацький замок
49°03′35″ пн. ш. 25°23′29″ сх. д. / 49.05972° пн. ш. 25.39139° сх. д. / 49.05972; 25.39139
Статус пам'ятка архітектури державного значення
Країна  Україна
Розташування Бучач, Тернопільська область
Архітектурний стиль Пізній ренесанс, бароко , перебудови початку 19 століття
Матеріал кам'яний
Перша згадка 1373 р.
Будівництво відбудова у 1684 р.
Стан руїна
Бучацький замок (Україна)
 Бучацький замок у Вікісховищі

Відомості Редагувати

На правому березі річки Стрипи в центральній частині старовинного міста розташовані руїни знаменитого Бучацького замку. Свого часу вони були грізним укріпленням, що захищало місто від загарбників. Місце для замку було вибране ідеальне для оборони – скеляста височина, схили якої з трьох сторін круто обриваються біля вод невеликого потоку, що впадає в Стрипу.


Польський дослідник Станіслав Ніцея стверджує, що перший дерев'яний замок у Бучачі був зведений у XII столітті. Дослідники Анна Сильвія Чиж та Бартломей Ґутовський стверджували, що шляхтич Міхал Абданк збудував замок.

Наступна письмова згадка про замок у Бучачі — 1373 рік, коли Бучач належав феодалам Бучацьким. Відомо, що цей форпост було побудовано на місці зруйнованого замку ранішого періоду.

Руїни бучацького замку на поштівці початку XX століття
Реконструкція стіни оборонного монастиря бернардинців, Львів

Святослав Гординський стверджував, що початки замку — принаймні з XIV ст., бо цим часом датують знайдені під мурами фрагменти готичних колон та капітелей.

Замок багато разів руйнувався, завжди потім відбудовувався. Особливо часто проходив процес руйнації та відбудови в XVI ст. через часті татарські, рідше турецькі, молдавські напади.

Сучасні руїни — залишки збудованого в середині 16 ст. замку за сприяння тодішніх дідичів — Бучацьких-Творовських гербу Пилява. 1580-і роки — закінчена чергова перебудова фортеці.

Після смерті чоловіка в 1613 році, перед тим — його брата 1612-го — Зофія Замєховська стала власницею замку. На початку 1614 року (січень) керувала обороною замку від нападу Івана-Юрія Радзивілла (при допомозі Станіслава Влодека), який виробив собі право інтромісії на Бучач. Через підкуп залоги замок був швидко здобутий.

На початок 17 століття Бучач був одним із найважливіших замків на Поділлі (тип «antemurale»). Після набуття Бучача у власність (близько 1620 р.) Стефан Потоцький із дружиною Марією Могилянкою сприяли укріпленню замку: було розширено його південну частину, зведено дві великі напівкруглі бастеї зі сходу та заходу (за іншими даними, до південної частини). Завдяки цій перебудові (так зв. «ангульовій») замок став схожим на замки Язловця, Бережан, Теребовлі, Сидорова, які зміцнювались схожим способом. Не можна виключити, що розбудову замку, принаймні, його мешканевої частини, виконували ті самі майстри, що у Золотому Потоці. На це вказує один спосіб спорудження (реконструкції) палаців у замках.

Мури цієї частини укріплень були 4 м завтовшки. На мурах замку з внутрішнього боку збереглись кам'яні опори, які колись використовували для дерев'яних машин для стрільби. Бійниці було пристосовано для ведення перехресного обстрілу, на верхніх ярусах споруджено дерев'яні бойові галереї. Легенди свідчать про численні підземні ходи того часу, що вели від замку. В XVII ст. замок пережив багато штурмів, зокрема, кримських татар, турків, козаків, захищаючи жителів міста (в основному етнічних поляків, євреїв). 1672 р. Бучач взяли в облогу татари та турки під керівництвом Магомета IV. Власника міста в той час не було поблизу, обороною замку керувала його дружина  — Тереза або друга дружина — Урсула з Даниловичів. Дізнавшись, що твердинею управляє жінка, турки і татари, за легендою з наказу султана, зняли облогу.

1676 р. фортецю здобули та зруйнували турки і кримські татари під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші (на прізвисько «Шейтан»); власник (дідич) міста Ян Потоцький швидко відбудував замок, про що свідчить опис 1684 р. або його син Стефан Александер. За часів Миколи Василя Потоцького в башті знаходилися запаси пороху.

Писемні джерела середини XVIII ст. згадують укріплення в Бучачі як вже покинуті та занедбані. Фортеця в Бучачі за Австро-Угорщини занепала. В XIX ст. розібрано частину оборонних мурів, каміння продане як будівельний матеріал. Власниками замку до осені 1939 р. були дідичі міста — Потоцькі, останнім — граф Артур Потоцький.

Наприкінці XIX ст. за сприяння доктора медицини Едварда Кшижановского було проведено розкопки на замку. Зокрема, були викопані куля вагою 200 кг, 2 — по 50 фунтів, 2 — по 15 фунтів (останні були вмуровані в зовнішню стіну костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії з надписом: «З нападів татарських».

Одним з дослідників замку був Александер Чоловський-Сас.

У 1930-х роках дідич Артур граф Потоцький (1893—1974, президент (голова) Ради Бучацького повіту) залучав археологів, простих міщан до розкопок замкових підземель, нічого особливо цінного не знайшов.

Опис замку Редагувати

Макет замку в Бучацькому краєзнавчому музею
замок представляв тяжку будівлю середньовічного типу
Бучацький замок
Залишки в'їзної арки
Руїни житлового палацу
Залишок стіни
Залишки опор
Основа бастеї зі слідами вандалізму
Вигляд на Бучач, двір зі стіни замку, осінь 2013
Бійниця Бучацького замку
Кут стін замку, осінь 2013
Кут стін замку, осінь 2013
Внутрішній двір, осінь 2013
Бастея, інтер'єр, осінь 2013
Стара доріжка від костелу до замку, осінь 2013
Стара та нова доріжки до замку, листопад 2014
Стара доріжка до замку від костелу
Доріжка біля замку, листопад 2014
Доріжка біля замку, листопад 2014
Ремонт доріжки від костелу до замку Бучач осінь 2014
Одна із бастей Бучацького замку
Залишки тиньку (штукатурки), січень 2015
Південна стіна, 2015

Замок — бастейної системи. На сьогодні з часів XIV—XV ст. в замку залишилися знайдені в розкопках готичні фрагменти архітектури, можливо, церковної. Решту збережених стін і башт датують XVI ст. Стіни (до 3,5 м товщиною) мають три яруси обходів з бійницями для вогнепальної зброї. На 2015 рік, в наріжниках місцями збереглись тесані (квадрові) камені.

Найміцніша півкругла стіна з двома бастеями по боках виходить (в основному) в бік південної частини міста, на вулицю Замкову; найстаріша, північна частина фортеці, що лежить на трикутному мисі над Стрипою, зведена з червоного та світлого пісковику з вапном, виходить до центральної частини міста. Дослідники вважають, що ця стіна збереглася з останньої чверті XIV ст., на що вказують товсті і колись досить високі оборонні мури.

На території фортеці також був палац в стилі ренесансу, можливо, збудований на місці давнішої житлової споруди, залишки стін якої з'єднані із збереженими двома ярусами східної вежі замку. До палацу вела в'їзна брама на першому поверсі та підйомний міст, перекинутий через рів. Палац прикрашали галереї з аркадами. Посеред двору був фонтан.

1684 р. під час походу війська Речі Посполитої на Поділля в його таборі (обозі) перебував придворний короля Яна III Собеського француз Далейрак, який зробив опис тодішнього замку:

Бучацький замок був настільки невразливий, що його не змогло захопити навіть козацьке військо. Свої позиції фортеця здала тільки турецькій армії в 1672 році. Потоцькі доклали всіх зусиль, щоб відновити замок. На жаль, в 19 столітті замок перестав бути цінним військовим укріпленням, тому з часом споруду практично повністю розібрали на будматеріали. До наших днів збереглися тільки невеликі фрагменти стін і веж.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Nicieja S. Twierdze kresowe Rzeczypospolitej. — Warszawa : Wydawnictwo «Iskry», 2006. — S. 35—46. — ISBN 83-244-0024-9. (пол.)
  2. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 14.
  3. Підставка Р., Рибчинський О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 29—31.
  4. Гординський С. Бучач і його мистецькі традиції // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 92.
  5. ↑ Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 31.
  6. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 19.
  7. Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 198. (пол.)
  8. Wojewodzina Golska [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. ↑ Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 16.
  10. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 38.
  11. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii… — S. 55.
  12. Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.))
  13. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 64—65.
  14. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 40.
  15. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 65.
  16. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 33—34.
  17. Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 20.
  18. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 99.
  19. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 23.
  20. Станкевич М. Бучач та околиці… — C. 20.
  21. Оконченко О. М. Архітектура фортифікацій замків Західної України середини XVI — кінця XVII століть [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. — Львів, 2015. — С. 11.
  22. Проф. д-р Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 40—41.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Координати: 49°03′35″ пн. ш. 25°23′29″ сх. д. / 49.05972° пн. ш. 25.39139° сх. д. / 49.05972; 25.39139

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Buchackij zamok pam yatka arhitekturi vseukrayinskogo znachennya roztashovanij u misti Buchach Ternopilskoyi oblasti poblizu vulici Zamkovoyi na pomitnomu pidvishenni Ohoronnij nomer 651 Na sogodni u poganomu stani potrebuye vidnovlennya kapitalnogo remontu Buchackij zamok49 03 35 pn sh 25 23 29 sh d 49 05972 pn sh 25 39139 sh d 49 05972 25 39139Status pam yatka arhitekturi derzhavnogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Buchach Ternopilska oblastArhitekturnij stil Piznij renesans baroko perebudovi pochatku 19 stolittyaMaterial kam yanijPersha zgadka 1373 r Budivnictvo vidbudova u 1684 r Stan ruyinaBuchackij zamok Ukrayina Buchackij zamok u Vikishovishi Zmist 1 Vidomosti 2 Opis zamku 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaVidomosti RedaguvatiNa pravomu berezi richki Stripi v centralnij chastini starovinnogo mista roztashovani ruyini znamenitogo Buchackogo zamku Svogo chasu voni buli griznim ukriplennyam sho zahishalo misto vid zagarbnikiv Misce dlya zamku bulo vibrane idealne dlya oboroni skelyasta visochina shili yakoyi z troh storin kruto obrivayutsya bilya vod nevelikogo potoku sho vpadaye v Stripu Polskij doslidnik Stanislav Niceya stverdzhuye sho pershij derev yanij zamok u Buchachi buv zvedenij u XII stolitti 1 Doslidniki Anna Silviya Chizh ta Bartlomej Gutovskij stverdzhuvali sho shlyahtich Mihal Abdank zbuduvav zamok 2 Nastupna pismova zgadka pro zamok u Buchachi 1373 rik 3 koli Buchach nalezhav feodalam Buchackim Vidomo sho cej forpost bulo pobudovano na misci zrujnovanogo zamku ranishogo periodu nbsp Ruyini buchackogo zamku na poshtivci pochatku XX stolittya nbsp nbsp Rekonstrukciya stini oboronnogo monastirya bernardinciv Lviv nbsp Svyatoslav Gordinskij stverdzhuvav sho pochatki zamku prinajmni z XIV st bo cim chasom datuyut znajdeni pid murami fragmenti gotichnih kolon ta kapitelej 4 Zamok bagato raziv rujnuvavsya zavzhdi potim vidbudovuvavsya Osoblivo chasto prohodiv proces rujnaciyi ta vidbudovi v XVI st cherez chasti tatarski ridshe turecki moldavski napadi Suchasni ruyini zalishki zbudovanogo v seredini 16 st zamku za spriyannya todishnih didichiv Buchackih Tvorovskih gerbu Pilyava 5 1580 i roki zakinchena chergova perebudova forteci 6 Pislya smerti cholovika v 1613 roci pered tim jogo brata 1612 go Zofiya Zamyehovska stala vlasniceyu zamku Na pochatku 7 1614 roku sichen 8 keruvala oboronoyu zamku vid napadu Ivana Yuriya Radzivilla pri dopomozi Stanislava Vlodeka yakij virobiv sobi pravo intromisiyi na Buchach Cherez pidkup zalogi zamok buv shvidko zdobutij Na pochatok 17 stolittya Buchach buv odnim iz najvazhlivishih zamkiv na Podilli tip antemurale Pislya nabuttya Buchacha u vlasnist blizko 1620 r Stefan Potockij iz druzhinoyu Mariyeyu Mogilyankoyu spriyali ukriplennyu zamku bulo rozshireno jogo pivdennu chastinu zvedeno dvi veliki napivkrugli basteyi zi shodu ta zahodu za inshimi danimi do pivdennoyi chastini 9 Zavdyaki cij perebudovi tak zv angulovij zamok stav shozhim na zamki Yazlovcya Berezhan Terebovli Sidorova yaki zmicnyuvalis shozhim sposobom Ne mozhna viklyuchiti sho rozbudovu zamku prinajmni jogo meshkanevoyi chastini vikonuvali ti sami majstri sho u Zolotomu Potoci Na ce vkazuye odin sposib sporudzhennya rekonstrukciyi palaciv u zamkah 9 Muri ciyeyi chastini ukriplen buli 4 m zavtovshki Na murah zamku z vnutrishnogo boku zbereglis kam yani opori yaki kolis vikoristovuvali dlya derev yanih mashin dlya strilbi Bijnici bulo pristosovano dlya vedennya perehresnogo obstrilu na verhnih yarusah sporudzheno derev yani bojovi galereyi Legendi svidchat pro chislenni pidzemni hodi togo chasu sho veli vid zamku V XVII st zamok perezhiv bagato shturmiv zokrema krimskih tatar turkiv kozakiv zahishayuchi zhiteliv mista v osnovnomu etnichnih polyakiv yevreyiv 1672 r Buchach vzyali v oblogu tatari ta turki pid kerivnictvom Magometa IV Vlasnika mista v toj chas ne bulo poblizu oboronoyu zamku keruvala jogo druzhina Tereza 10 abo druga druzhina Ursula z Danilovichiv 11 12 Diznavshis sho tverdineyu upravlyaye zhinka turki i tatari za legendoyu z nakazu sultana znyali oblogu 1676 r fortecyu zdobuli ta zrujnuvali turki i krimski tatari pid provodom bejlerbeya Damasku Ibragima pashi na prizvisko Shejtan 13 vlasnik didich mista Yan Potockij shvidko vidbuduvav zamok 14 pro sho svidchit opis 1684 r abo jogo sin Stefan Aleksander 15 Za chasiv Mikoli Vasilya Potockogo v bashti znahodilisya zapasi porohu 16 Pisemni dzherela seredini XVIII st zgaduyut ukriplennya v Buchachi yak vzhe pokinuti ta zanedbani Fortecya v Buchachi za Avstro Ugorshini zanepala V XIX st rozibrano chastinu oboronnih muriv kaminnya prodane yak budivelnij material Vlasnikami zamku do oseni 1939 r buli didichi mista Potocki ostannim graf Artur Potockij 17 Naprikinci XIX st za spriyannya doktora medicini Edvarda Kshizhanovskogo bulo provedeno rozkopki na zamku Zokrema buli vikopani kulya vagoyu 200 kg 2 po 50 funtiv 2 po 15 funtiv ostanni buli vmurovani v zovnishnyu stinu kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi z nadpisom Z napadiv tatarskih 18 Odnim z doslidnikiv zamku buv Aleksander Cholovskij Sas 5 U 1930 h rokah didich Artur graf Potockij 1893 1974 prezident golova Radi Buchackogo povitu 19 zaluchav arheologiv prostih mishan do rozkopok zamkovih pidzemel nichogo osoblivo cinnogo ne znajshov 20 Opis zamku Redaguvati nbsp Maket zamku v Buchackomu krayeznavchomu muzeyu nbsp zamok predstavlyav tyazhku budivlyu serednovichnogo tipu 5 nbsp Buchackij zamok nbsp Zalishki v yiznoyi arki nbsp Ruyini zhitlovogo palacu nbsp Zalishok stini nbsp Zalishki opor nbsp Osnova basteyi zi slidami vandalizmu nbsp Viglyad na Buchach dvir zi stini zamku osin 2013 nbsp Bijnicya Buchackogo zamku nbsp Kut stin zamku osin 2013 nbsp Kut stin zamku osin 2013 nbsp Vnutrishnij dvir osin 2013 nbsp Basteya inter yer osin 2013 nbsp Stara dorizhka vid kostelu do zamku osin 2013 nbsp Stara ta nova dorizhki do zamku listopad 2014 nbsp Stara dorizhka do zamku vid kostelu nbsp Dorizhka bilya zamku listopad 2014 nbsp Dorizhka bilya zamku listopad 2014 nbsp Remont dorizhki vid kostelu do zamku Buchach osin 2014 nbsp Odna iz bastej Buchackogo zamku nbsp Zalishki tinku shtukaturki sichen 2015 nbsp Pivdenna stina 2015 Zamok bastejnoyi sistemi 21 Na sogodni z chasiv XIV XV st v zamku zalishilisya znajdeni v rozkopkah gotichni fragmenti arhitekturi mozhlivo cerkovnoyi Reshtu zberezhenih stin i basht datuyut XVI st Stini do 3 5 m tovshinoyu mayut tri yarusi obhodiv z bijnicyami dlya vognepalnoyi zbroyi Na 2015 rik v narizhnikah miscyami zbereglis tesani kvadrovi 5 kameni Najmicnisha pivkrugla stina z dvoma basteyami po bokah vihodit v osnovnomu v bik pivdennoyi chastini mista na vulicyu Zamkovu najstarisha pivnichna chastina forteci sho lezhit na trikutnomu misi nad Stripoyu zvedena z chervonogo ta svitlogo piskoviku z vapnom vihodit do centralnoyi chastini mista Doslidniki vvazhayut sho cya stina zbereglasya z ostannoyi chverti XIV st na sho vkazuyut tovsti i kolis dosit visoki oboronni muri Na teritoriyi forteci takozh buv palac v stili renesansu mozhlivo zbudovanij na misci davnishoyi zhitlovoyi sporudi zalishki stin yakoyi z yednani iz zberezhenimi dvoma yarusami shidnoyi vezhi zamku Do palacu vela v yizna brama na pershomu poversi ta pidjomnij mist perekinutij cherez riv Palac prikrashali galereyi z arkadami Posered dvoru buv fontan 1684 r pid chas pohodu vijska Rechi Pospolitoyi na Podillya v jogo tabori obozi perebuvav pridvornij korolya Yana III Sobeskogo francuz Dalejrak yakij zrobiv opis todishnogo zamku nbsp zbudovanij z kamenyu na kilka visokih poverhiv i z duzhe grubimi j silnimi murami nad mistom na vershku strimkoyi gori Zamkove podvir ya prikrashene nizkoyu gankiv i bagatma inshimi arhitekturnimi chudnotami mistit pregarnij vodograj z yakogo viplivaye dzherelna nadzvichajno proholodna j chista voda 22 nbsp Buchackij zamok buv nastilki nevrazlivij sho jogo ne zmoglo zahopiti navit kozacke vijsko Svoyi poziciyi fortecya zdala tilki tureckij armiyi v 1672 roci Potocki doklali vsih zusil shob vidnoviti zamok Na zhal v 19 stolitti zamok perestav buti cinnim vijskovim ukriplennyam tomu z chasom sporudu praktichno povnistyu rozibrali na budmateriali Do nashih dniv zbereglisya tilki neveliki fragmenti stin i vezh Div takozh RedaguvatiZamok KrasickihPrimitki Redaguvati Nicieja S Twierdze kresowe Rzeczypospolitej Warszawa Wydawnictwo Iskry 2006 S 35 46 ISBN 83 244 0024 9 pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 14 Pidstavka R Ribchinskij O Yazlovec 640 Istoriya arhitektura turizm Zbarazh 2013 128 s S 29 31 Gordinskij S Buchach i jogo mistecki tradiciyi Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 92 a b v g Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina S 31 Stankevich M Buchach ta okolici S 19 Lulewicz H Radziwill Jan Jerzy h Traby Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 198 pol Wojewodzina Golska Arhivovano 23 veresnya 2013 u Wayback Machine pol a b Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 16 Andrusyak N Minule Buchachchini S 38 Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii S 55 Potoccy 03 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Skrzypecki T H Potok Zloty S 64 65 Andrusyak N Minule Buchachchini S 40 Skrzypecki T H Potok Zloty S 65 Baracz S Pamiatki buczackie S 33 34 Stankevich M Buchach ta okolici S 20 Baracz S Pamiatki buczackie S 99 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 23 Stankevich M Buchach ta okolici C 20 Okonchenko O M Arhitektura fortifikacij zamkiv Zahidnoyi Ukrayini seredini XVI kincya XVII stolit Arhivovano 22 listopada 2016 u Wayback Machine avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata arhitekturi Lviv 2015 S 11 Prof d r Andrusyak N Minule Buchachchini S 40 41 Literatura RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Kozak M avtor tekstu Bubnij P litredaktor Buchach Fotoputivnik Ternopil VAT Zbruch 2010 64 s il Rutinskij M Zamkovij turizm v Ukrayini K Centr uchbovoyi literaturi 2007 S 147 Stankevich M Buchach ta okolici Lviv SKIM 2010 256 s il ISBN 966 95709 0 4 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 Zeszyt 3 208 s 118 il ISBN 978 83 60976 45 6 Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C pol Janusz B Przeszlosc i zabytki wojewodstwa tarnopolskiego Tarnopol 1926 S 67 70 pol Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 S 67 95 pol Lozinski W Zycie polskie w dawnych wiekach 1907 Lwow Altenberg Gubrynowicz amp syn 1921 IV edycja S 4 28 pol Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Zharikov N gl redkollegii Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR v 4 h tomah K Budivelnik 1983 1986 T 4 S 52 ros Posilannya Redaguvatizamok u 1877 pol zamok do 1926 Koordinati 49 03 35 pn sh 25 23 29 sh d 49 05972 pn sh 25 39139 sh d 49 05972 25 39139 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buchackij zamok amp oldid 40359801