Сті́нка — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області . Розташоване над річкою Дністер та Баришка на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані село Млинки і хутір Медведівці. Населення — 2249 осіб (2007).
село Стінка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Золотопотіцька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060190150027021 |
Облікова картка | Стінка |
Основні дані | |
Населення | 2090 |
Територія | 3.740 км² |
Густота населення | 558.82 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48450 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д.Координати: 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру | 24 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48450, с. Стінка |
Сільський голова | Дармограй Володимир Михайлович |
Карта | |
Стінка | |
Стінка | |
Мапа | |
Стінка у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.
Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12 —13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храм, а також знаходиться пам'ятка природи — Вадівський дуб.
Походження назви Редагувати
Історія Редагувати
Перша писемна згадка — 1453 р.
У жовтні 1629 року після погрому, якого вони зазнали від реєстрових козаків та коронного війська поблизу містечка Доброводи, поблизу села на правий берег Дністра втікали нападники-татари під командуванням старшого сина Кантемира Мурзи.
У 1928 році відкрито Народний дім.
До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й москвофільського общества імені Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.
1949 року Олексій Ратич з помічниками проводили розкопки Стінківського городища. Було знайдено, зокрема, бронзові енколпіони.
У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова — Космирин у 2017 році.
Релігія Редагувати
Церква Різдва Пресвятої Богородиці Редагувати
Від 1797 року діяла дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1921-го греко-католицькою громадою збудовано мурований храм. На подвір'ї церкви — хрест до 1000-ліття хрещення Русі, 2 могили священиків.
З початком російсько-більшовицької анексії, так званого Львівського собору парафію приєднали до московського патріархату. З початку 1990-х частина громади Стінки церкву хоче повернути, але громада РПЦвУ, попри постанову Бучацької РДА про почергове служіння, не погоджується на це.
Каплиця (УГКЦ) Редагувати
2000 року на кошти уродженця села І. Федоріва споруджено греко-католицьку каплицю, є «фігура» Богородиці (2002).
Християни віри євангельської Редагувати
2005 року реконструйовано молитовний дім ХВЄ.
Громада бучацьких «амішів» Редагувати
У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, носки, колготи та спідниці, тому їх ображають назвою «фломастери». У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Космирин.
Пам'ятники Редагувати
Спорт Редагувати
Цікаві факти Редагувати
Населення, відомі люди Редагувати
Під час Другої світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон.
Народилися Редагувати
- І. Бобин — громадський діяч.
- Марія Варениця — заслужений майстер народної творчості України
- Ковбас Василь Іванович — голова Чернівецької облради (1992—1994).
- д-р Петро Мельник (нар. 1912) — д-р агрономії, бібліотекознавець, культурно-громадський діяч, автор спогадів, наукової праці.
- Надія Степула — поетка, публіцист
- Степан Червінський — фотомайстер
- Геннадій Яворський — громадсько-політичний діяч
Проживали, перебували Редагувати
- о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки
- М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський — нині діячі українських громадських організацій Канади.
- Ратич Олексій Онисимович — український історик, археолог.
- М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль
Соціальна сфера Редагувати
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
4 автобуси подарували учням Кудринецької, Стінківської, Торської та Козівської загальноосвітніх шкіл на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 30 серпня. |
У селі діє Стінківська загальноосвітня школа I—III ступенів, директор школи — Валентина Штепула.
Працює дошкільний навчальний заклад заклад "Калинка", завідувач - Федорів Людмила Іванівна.
Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, пилорама, відділення зв'язку, мережа торгових закладів.
Примітки Редагувати
- Органи місцевого самоврядування Тернопільської області. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
- Сайт експедиції «Дністер» — «Дністровські ремінісценції»
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.230, № 2648 (лат.)
- Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 258. ISBN 5-319-01072-9
- Володимир Петегирич. ОЛЕКСІЙ РАТИЧ — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині
- На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
- Василь Лабайчук: «Правий сектор» підтримує українську громаду Стінки у прагненні молитися в храмі, який їй і належить" // Новини Тернопільщини, 24 березня 2015
На Тернопільщині вірних УГКЦ не пустили помолитися біля могили їхнього пароха // РІСУ, 24 березня 2015 - Стінка на Стінку або документи про конфлікт: УПЦ (МП) — УГКЦ
- Як на Тернопільщині живуть українські мормони[недоступне посилання] // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.
- Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.).
- Гриб А., Дуда І. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 222. — ISBN 966-528-197-6.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 765.
- Сеник А., Яворський Г. Степула Надія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 346. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Дем'янова І., Яворський Г. Червінський Степан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 587. — ISBN 978-966-528-279-2.
Джерела Редагувати
- Гринчишин Н. Стінка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 355-356. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Гринчишин Н. Стінка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 656—658. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Іжук М. Голодування на церковному подвір'ї // Нова доба. — 2005. — № 36 (8137) (9 вер.). — С. 6.
Посилання Редагувати
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
- Сайт експедиції «Дністер»
- Острівець язичництва на Тернопільщині
- Городище в стеле Стенка (рос.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |