Па́йде (ест. Paide), Вайсенштайн (нім. Weißenstein — Білий камінь) — місто в Естонії, адміністративний центр мааконду Ярвамаа.
Пайде ест. Paide | ||
---|---|---|
| ||
| ||
Основні дані | ||
58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д.Координати: 58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д. | ||
Країна | Естонія | |
Регіон | Ярвамаа | |
Столиця для | Ярвамаа і Пайде (міське самоврядування) | |
Засновано | 1291 | |
Площа | 10,13 км² | |
Населення | 8081 осіб (1 січня 2023) | |
Телефонний код | (372) +37238 | |
Часовий пояс | UTC+2 (Естонія) | |
GeoNames | 589709 | |
Міська влада | ||
Мер міста | Керсті Сарапуу | |
Мапа | ||
| ||
| ||
Пайде у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Місто розташоване в центральній частині Естонії.
Клімат Редагувати
Кліматограма Пайде ошсь | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
55 −3 −7 | 45 −3 −8 | 43 2 −5 | 42 10 1 | 52 16 6 | 84 19 10 | 81 22 14 | 94 20 13 | 64 15 9 | 66 8 4 | 57 3 0 | 56 0 −4 |
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 739 мм. Джерело: «Climate-Data.org»"MSN Weather" |
Історія Редагувати
Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права отримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.
У 1745—1920 роках — центр Вайсенштайнського повіту Естлнядської губернії.
У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.
Фортеця Редагувати
Фортеця Пайде (ест. Paide, нім. Schloss Weissenstein). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.
Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».
На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».
Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.
У XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.
Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.
Населення Редагувати
Відомі уродженці міста Редагувати
- Костянтин Корнякт із Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.
- Іта Евер (* 1931) — естонська акторка театру, кіно та телебачення.
- Арво Пярт — сучасний естонський композитор
- Еве Ківі (* 1938) — естонська та радянська актриса.
Білокамінські старости Редагувати
- Анджей Потоцький — кальвініст
- Якуб Потоцький — староста генеральний подільський
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- Maakatastri statistika — Land Board.
- Департамент статистики Естонії — 1991.
- Пайде «Climate-Data.org» (англ.)
- Пайде «MSN Weather»(англ.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. II. — S. 614—615. (пол.)
- Profile [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], draamateater.ee
Джерела Редагувати
- Paul Johansen. Paide linna asutamisest. — Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, XXX. Liber Saecularis. Tartu, 201—208. 1938 (ест.)
- Villu Kadakas. Archaeological studies in the church and churchyard of Paide. Tallinn University, Institute of History. 2014(ест.)
- Krista Kodres. Paide. Püha risti kirik. Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, IdaVirumaa. Ed. by V. Raam. Eesti arhitektuur, 3. XXX. tartu, 201—208. 1997. (ест.)
- Weissenstein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 190. (пол.)
Посилання Редагувати
- (ест.)