www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кілія місто в Ізмаїльському районі Одеської області України що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю адміністративний

Кілія

Кілія́ — місто в Ізмаїльському районі Одеської області України, що лежить на березі Кілійського гирла Дунаю, адміністративний центр Кілійської міської громади. Кількість населення на 2005 рік — близько 21800 осіб. Відстань до облцентру становить 209 км і проходить автошляхом Н33 та Т 1610. Відстань до райцентру становить 46 км і проходить автошляхом Т 1607.

Кілія
Герб Кілії
Основні дані
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Ізмаїльський район
Громада Кілійська міська громада
Код КАТОТТГ: UA51080050010036449
Засноване 862 до н.е. (2885 років)
Перша згадка XIV сторіччя
Статус міста з до н.е. 862 року
Населення ▼ 18 745 (на 01.01.2022)
Площа 22,345 км²
Густота населення 1029 осіб/км²
Поштові індекси 68300—68303
Телефонний код +380-4843
Координати 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778Координати: 45°28′03″ пн. ш. 29°14′16″ сх. д. / 45.46750° пн. ш. 29.23778° сх. д. / 45.46750; 29.23778
Висота над рівнем моря 4 м
Водойма р. Дунай (Кілійське гирло)
Назва мешканців кілієць, кілія́нка, кілійці
Відстань
Найближча залізнична станція Дзинілор
До станції 29 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 226 км
 - автошляхами 209 км
До Києва
 - автошляхами 670 км
Міська влада
Адреса 68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57
Вебсторінка Кілійська міськрада
Міський голова Чернявський Вячеслав Вікторович

Кілія у Вікісховищі

Карта
Кілія
Кілія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кілія (значення).

У місті розташовані суднобудівельно-судоремонтний завод, м'ясо-молочний комбінат, та річковий порт, що є важливим перевалочним пунктом на маршруті Чорне море — Дунай. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією Кілія — Кілія Веке.

Назва Редагувати

За однією з версій, в античність місто носило назву Ахіллей (грец. Αχιλλέα), яку згідно з легендою, дав поселенню Александр Македонський на честь епічного героя давньогрецької міфології Ахіллеса, похованого неподалік на острові Левка (грец. Λευκή). З часом звучання давнього іменування тутешнього поселення під впливом тюрських мов трансформулося в назву — Кілія. На підтвердження цієї версії є згадка також у євангелії, яке зберігалося з 1647 р. в Миколаївській церкві. За іншою версією вважається, що назва виникла у середньовіччі після входження поселення до складу Османської імперії та походить від слова Кіллі (осман. Killi‎), яке вживається для означення «глинистих» берегів дельти Дунаю.

На мапах північного Причорномор'я, складених у 1320 році венеціанським географом Маріо Санудо[en] одне з гирл Дунаю та місто, яке було розташоване у цьому гирлі іменовані як Лікостома (грец. Λύκος στόμα), що означає буквально «Вовча паща». У своїх історичних працях Кантемир (1673–1723) також вказував назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532—1597) стверджував, що місто-фортеця Томі була там, де в його час знаходилася Кілія. У XIX столітті, до здобуття Князівством Румунія незалежності у 1878 році, молдовани називали місто Возія (рум. Vosia, в перекладі «Воля»), вірогідно ототожнюючи його зі слободою, типом поселень, які масово з'являлися у той час вході колонізації Бессарабії.

Історія Редагувати

За легендою місто засноване у IV ст. до н. е. Олександром Македонським. Перші письмові згадки про місто належать до XIV сторіччя.

У 1352–1359 роках місто перебувало у складі Угорського королівства. З 1359 році на місці сучасного міста Кілія-Веке існувала Генуезьких колоній — Лікостомо. Очільником колонії був консул. На території комуни були знайдені монети — мідні фоллари, які карбувалися на території колонії. На території Одеської області у місті Кілія збереглися також оборонні рови, оскільки сама Фортеця Кілія була побудована з глини. Припускається, що в ті часи Кілія-Веке та Кілія були єдиним містом. Через Лікостомо в Середземномор'я генуезькі купці експортували мед, віск, коней, сіль, хліб, хутро, зерно, рибу. Крім італійців на той час жили вірмени, греки, татари, євреї, адиги та інші народи. У 1389 році володар Волощини Мірча-чел-Бетрин завоював порт Лікостомо і весь регіон гирла Кілії. У 1389–1484 роках у складі Молдовського князівства. 1484 султан Баязид взяв Кілію та Білгород. 1484–1806 — Османської імперії, 1806–1856 — Російської імперії, в 1856, після поразки Російської імперії в Кримській війні, знову відійшло до Молдовського князівства, а після Російсько-Турецької війни 1877–1878 років було повернуте до складу Російської імперії; в 1918–1940 — входило до складу Королівства Румунія. В 1940 р., згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, відійшло до СРСР і було включене до Української РСР. Входило до складу Аккерманської області (пізніше називалась Ізмаїльська область), в 1954 р. і по наш час — в складі Одеської області.

11 червня 1964 р. селища Марбія, Маяки та Фурманка Кілійської міськради включено в смугу міста Кілії, тоді ж виключено з облікових даних с-ще Дем'янівка.

Кілійська фортеця

Історики припускають, що фортецю заклали в XI столітті візантійці і назвали Лікостом (Вовча паща). У XIV столітті Лікостом перебудували італійці (Генуя), які контролювали в той час чорноморські торговельні потоки. Достеменно відомо, що фортецю Кілії в XV столітті значно розширили і зміцнили молдовани (Молдовське князівство), у 1484 році захопили і перебудували турки-османи. У XVI-XVII століттях фортецю не раз захоплювали Запорізькі козаки, а в 1806-му Кілію взяли російські війська на чолі з Арманом де Рішельє. Фортечні стіни охоплювали весь сучасний центр міста і ділили середньовічну Кілію на три райони (двори) — зовнішній, внутрішній, і цитадель. Цитадель перебувала на березі Дунаю і являла собою чотирикутний замок з чотирма вежами по кутах. За офіційною версією за умовами Бухарестського договору про мир, після Російсько-турецької війни 1806-1812 років, Кілійську фортецю було підірвано та майже повністю знищено росіянами. У 1825х-30х роках біля  головного входу до церкви Успіння Божої Матері (колишня мечеть) в центрі фортеці було збудовано дворівневу дзвіницю, яка існує і сьогодні. Десь в цей час графинею Толстою Олександрою Валер’янівною на місці фортеці будується лікарня, що стає знаменитою не тільки в Кілії, а й в навколишніх містах.. На місці цитаделі було збудовано основну будівлю Кілійського елеватора, а у східній частині фортеці було розбито парк, який згодом мав розширитись уздовж рову та вийти до берега Дунаю, проте цього не сталося. На заваді стали інтереси торгівлі, порту, пароплавства а згодом й оборони. Від фортеці залишилися лише два ставки на місці захисного рову. Зараз на місці фортеці розкинувся міський парк, у якому досі можна спостерігати абриси колишньої фортеці в ландшафті та знайти багато залишків стін фортеці, каміння та цегли.

Населення Редагувати

Таблиця зміни чисельності населення
1897 1941 1959 1970 1979 1989 2001 2016
11 618 19 646 20 304 24 276 25 055 25 754 22 594 20 060


Мовний склад населення (2001)
українська мова російська молдовська болгарська гагаузька
39,56 % 55,50 % 2,93 % 1,17 % 0,38 %


Етнічний склад населення (2001)
українці росіяни молдавани болгари
42 % 36 % 15 % 4 %

Економіка Редагувати

У місті розташовані судноремонтний Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КССРЗ), винзавод (із 2013 року випуск продукції припинено — підприємство фактично доведено до банкрутства), м'ясомолочний комбінат, річковий порт, що є основним перевалочним пунктом на маршруті, й ряд інших великих підприємств міста. Чорне море — Дунай.

Кілія — найбільший в Україні центр із вирощування рису. Рисові чеки простяглися на багато кілометрів уздовж Дунаю. Це призвело до підвищення рівня ґрунтових вод та засолення ґрунтів. З турецької мови перекладається, як «глина» тому що місто стоїть на глині.

Архітектурні пам'ятки Редагувати

Миколаївська церква
  • Миколаївська церква (1647) — церква збудована молдовським господарем — Василем Лупу
  • Храм Покрови Богородиці
  • Мечеть Султана Баязида II (руїни)
  • Кілійська фортеця (знаходилася на березі Дунаю у торці сучасних вулиць Миру, Гагаріна та Суворова); наразі на її місці порт, елеватор та міський парк; збереглися два ставки, утворених колишнім ровом
  • Дмитровський собор (вул. Дмитрівська), XIX століття
  • Старообрядницька Покровська церква (вул. Соловйова), побудована в 1912 — 1916
  • Старовинне єврейське кладовище

Уродженці Редагувати

Проживали Редагувати

Некрополі Редагувати

Біля міста, на османському кордоні, 1575 p. був похований козацький гетьман — Іван Свирговський.

Слова з Думи про гетьмана Свирговського

«Де ж ви з нашим гетьманом прощалися ?

По дорозі з Кілії до Бендер (Тягині) була в полі могила з каменем, на якому був викутий хрест, цю могилу в народних переказах звали — Свиридова могила.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Про визначення року заснування та дати відзначення Дня міста Кілія. [недоступне посилання]
  2. . Архів оригіналу за 18 травня 2021. 
  3. Інститут історії України
  4. Стамати К., О Бессарабии и ее древних крепостях
  5. [. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.  «ОЧЕРК ИСТОРИИ КИЛИИ»(рос.)]
  6. Iliescu O. Génois et tatars en Dobroudja au XIVe siècle: l'apport de la numismatique. Ètudes Byzantines et post-Byzantines III, Bucureşti, 1997, pp. 161—178.(рум.)
  7. . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018. 
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 212.
  9. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  10. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1964 — № 30 — с. 466, 471.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kiliya misto v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini sho lezhit na berezi Kilijskogo girla Dunayu administrativnij centr Kilijskoyi miskoyi gromadi Kilkist naselennya na 2005 rik blizko 21800 osib Vidstan do oblcentru stanovit 209 km i prohodit avtoshlyahom N33 ta T 1610 Vidstan do rajcentru stanovit 46 km i prohodit avtoshlyahom T 1607 KiliyaGerb KiliyiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonGromada Kilijska miska gromadaKod KATOTTG UA51080050010036449Zasnovane 862 do n e 2885 rokiv 1 Persha zgadka XIV storichchyaStatus mista z do n e 862 rokuNaselennya 18 745 na 01 01 2022 Plosha 22 345 2 km Gustota naselennya 1029 osib km Poshtovi indeksi 68300 68303Telefonnij kod 380 4843Koordinati 45 28 03 pn sh 29 14 16 sh d 45 46750 pn sh 29 23778 sh d 45 46750 29 23778 Koordinati 45 28 03 pn sh 29 14 16 sh d 45 46750 pn sh 29 23778 sh d 45 46750 29 23778Visota nad rivnem morya 4 mVodojma r Dunaj Kilijske girlo Nazva meshkanciv kiliyec kiliya nka kilijciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DzinilorDo stanciyi 29 kmDo obl resp centru zalizniceyu 226 km avtoshlyahami 209 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 670 kmMiska vladaAdresa 68300 Odeska obl Izmayilskij r n m Kiliya vul Miru 57Vebstorinka Kilijska miskradaMiskij golova Chernyavskij Vyacheslav ViktorovichKiliya u Vikishovishi KartaKiliyaKiliyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiliya znachennya U misti roztashovani sudnobudivelno sudoremontnij zavod m yaso molochnij kombinat ta richkovij port sho ye vazhlivim perevalochnim punktom na marshruti Chorne more Dunaj Diye punkt kontrolyu na kordoni z Rumuniyeyu Kiliya Kiliya Veke Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Ekonomika 5 Arhitekturni pam yatki 6 Urodzhenci 6 1 Prozhivali 7 Nekropoli 8 Galereya 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela ta literaturaNazva RedaguvatiZa odniyeyu z versij v antichnist misto nosilo nazvu Ahillej grec Axillea yaku zgidno z legendoyu dav poselennyu Aleksandr Makedonskij na chest epichnogo geroya davnogreckoyi mifologiyi Ahillesa pohovanogo nepodalik na ostrovi Levka grec Leykh Z chasom zvuchannya davnogo imenuvannya tuteshnogo poselennya pid vplivom tyurskih mov transformulosya v nazvu Kiliya Na pidtverdzhennya ciyeyi versiyi ye zgadka takozh u yevangeliyi yake zberigalosya z 1647 r v Mikolayivskij cerkvi Za inshoyu versiyeyu vvazhayetsya sho nazva vinikla u serednovichchi pislya vhodzhennya poselennya do skladu Osmanskoyi imperiyi ta pohodit vid slova Killi osman Killi yake vzhivayetsya dlya oznachennya glinistih beregiv delti Dunayu 3 Na mapah pivnichnogo Prichornomor ya skladenih u 1320 roci venecianskim geografom Mario Sanudo en odne z girl Dunayu ta misto yake bulo roztashovane u comu girli imenovani yak Likostoma grec Lykos stoma sho oznachaye bukvalno Vovcha pasha U svoyih istorichnih pracyah Kantemir 1673 1723 takozh vkazuvav nazvu Likostom on Stanislav Sarnickij 1532 1597 stverdzhuvav sho misto fortecya Tomi bula tam de v jogo chas znahodilasya Kiliya U XIX stolitti do zdobuttya Knyazivstvom Rumuniya nezalezhnosti u 1878 roci moldovani nazivali misto Voziya rum Vosia v perekladi Volya virogidno ototozhnyuyuchi jogo zi slobodoyu tipom poselen yaki masovo z yavlyalisya u toj chas vhodi kolonizaciyi Bessarabiyi 4 Istoriya RedaguvatiZa legendoyu misto zasnovane u IV st do n e Oleksandrom Makedonskim 5 Pershi pismovi zgadki pro misto nalezhat do XIV storichchya U 1352 1359 rokah misto perebuvalo u skladi Ugorskogo korolivstva Z 1359 roci na misci suchasnogo mista Kiliya Veke isnuvala Genuezkih kolonij Likostomo Ochilnikom koloniyi buv konsul Na teritoriyi komuni buli znajdeni moneti midni follari yaki karbuvalisya na teritoriyi koloniyi 6 Na teritoriyi Odeskoyi oblasti u misti Kiliya zbereglisya takozh oboronni rovi oskilki sama Fortecya Kiliya bula pobudovana z glini Pripuskayetsya sho v ti chasi Kiliya Veke ta Kiliya buli yedinim mistom Cherez Likostomo v Seredzemnomor ya genuezki kupci eksportuvali med visk konej sil hlib hutro zerno ribu Krim italijciv na toj chas zhili virmeni greki tatari yevreyi adigi ta inshi narodi U 1389 roci volodar Voloshini Mircha chel Betrin zavoyuvav port Likostomo i ves region girla Kiliyi 7 U 1389 1484 rokah u skladi Moldovskogo knyazivstva 1484 sultan Bayazid vzyav Kiliyu ta Bilgorod 1484 1806 Osmanskoyi imperiyi 1806 1856 Rosijskoyi imperiyi v 1856 pislya porazki Rosijskoyi imperiyi v Krimskij vijni znovu vidijshlo do Moldovskogo knyazivstva a pislya Rosijsko Tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv bulo povernute do skladu Rosijskoyi imperiyi v 1918 1940 vhodilo do skladu Korolivstva Rumuniya V 1940 r zgidno z paktom Molotova Ribbentropa vidijshlo do SRSR i bulo vklyuchene do Ukrayinskoyi RSR Vhodilo do skladu Akkermanskoyi oblasti piznishe nazivalas Izmayilska oblast v 1954 r i po nash chas v skladi Odeskoyi oblasti 11 chervnya 1964 r selisha Marbiya Mayaki ta Furmanka 8 9 Kilijskoyi miskradi vklyucheno v smugu mista Kiliyi todi zh viklyucheno z oblikovih danih s she Dem yanivka 10 Kilijska fortecya nbsp Istoriki pripuskayut sho fortecyu zaklali v XI stolitti vizantijci i nazvali Likostom Vovcha pasha U XIV stolitti Likostom perebuduvali italijci Genuya yaki kontrolyuvali v toj chas chornomorski torgovelni potoki Dostemenno vidomo sho fortecyu Kiliyi v XV stolitti znachno rozshirili i zmicnili moldovani Moldovske knyazivstvo u 1484 roci zahopili i perebuduvali turki osmani U XVI XVII stolittyah fortecyu ne raz zahoplyuvali Zaporizki kozaki a v 1806 mu Kiliyu vzyali rosijski vijska na choli z Armanom de Rishelye Fortechni stini ohoplyuvali ves suchasnij centr mista i dilili serednovichnu Kiliyu na tri rajoni dvori zovnishnij vnutrishnij i citadel Citadel perebuvala na berezi Dunayu i yavlyala soboyu chotirikutnij zamok z chotirma vezhami po kutah Za oficijnoyu versiyeyu za umovami Buharestskogo dogovoru pro mir pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv Kilijsku fortecyu bulo pidirvano ta majzhe povnistyu znisheno rosiyanami U 1825h 30h rokah bilya golovnogo vhodu do cerkvi Uspinnya Bozhoyi Materi kolishnya mechet v centri forteci bulo zbudovano dvorivnevu dzvinicyu yaka isnuye i sogodni Des v cej chas grafineyu Tolstoyu Oleksandroyu Valer yanivnoyu na misci forteci buduyetsya likarnya sho staye znamenitoyu ne tilki v Kiliyi a j v navkolishnih mistah Na misci citadeli bulo zbudovano osnovnu budivlyu Kilijskogo elevatora a u shidnij chastini forteci bulo rozbito park yakij zgodom mav rozshiritis uzdovzh rovu ta vijti do berega Dunayu prote cogo ne stalosya Na zavadi stali interesi torgivli portu paroplavstva a zgodom j oboroni Vid forteci zalishilisya lishe dva stavki na misci zahisnogo rovu Zaraz na misci forteci rozkinuvsya miskij park u yakomu dosi mozhna sposterigati abrisi kolishnoyi forteci v landshafti ta znajti bagato zalishkiv stin forteci kaminnya ta cegli Naselennya RedaguvatiTablicya zmini chiselnosti naselennya 1897 1941 1959 1970 1979 1989 2001 201611 618 19 646 20 304 24 276 25 055 25 754 22 594 20 060 Movnij sklad naselennya 2001 ukrayinska mova rosijska moldovska bolgarska gagauzka39 56 55 50 2 93 1 17 0 38 Etnichnij sklad naselennya 2001 ukrayinci rosiyani moldavani bolgari42 36 15 4 Ekonomika RedaguvatiU misti roztashovani sudnoremontnij Kilijskij sudnobudivno sudnoremontnij zavod KSSRZ vinzavod iz 2013 roku vipusk produkciyi pripineno pidpriyemstvo faktichno dovedeno do bankrutstva m yasomolochnij kombinat richkovij port sho ye osnovnim perevalochnim punktom na marshruti j ryad inshih velikih pidpriyemstv mista Chorne more Dunaj Kiliya najbilshij v Ukrayini centr iz viroshuvannya risu Risovi cheki prostyaglisya na bagato kilometriv uzdovzh Dunayu Ce prizvelo do pidvishennya rivnya gruntovih vod ta zasolennya gruntiv Z tureckoyi movi perekladayetsya yak glina tomu sho misto stoyit na glini Arhitekturni pam yatki Redaguvati nbsp Mikolayivska cerkvaMikolayivska cerkva 1647 cerkva zbudovana moldovskim gospodarem Vasilem Lupu Hram Pokrovi Bogorodici Mechet Sultana Bayazida II ruyini Kilijska fortecya znahodilasya na berezi Dunayu u torci suchasnih vulic Miru Gagarina ta Suvorova narazi na yiyi misci port elevator ta miskij park zbereglisya dva stavki utvorenih kolishnim rovom Dmitrovskij sobor vul Dmitrivska XIX stolittya Staroobryadnicka Pokrovska cerkva vul Solovjova pobudovana v 1912 1916 Starovinne yevrejske kladovisheUrodzhenci RedaguvatiBotoshanskij Yakiv Abramovich yevrejskij pismennik zhurnalist teatralnij postanovnik dramaturg Bukov Yemilian Nestorovich 1909 1984 moldovskij pismennik ta gromadskij diyach Dyulger Dmitro Ivanovich 1999 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Kolomiyec Oleksandr Vasilovich 1976 2014 molodshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Igor Nesterenko en nar 1990 basketbolist Pristajko Vadim Volodimirovich nar 1970 ministr zakordonnih sprav Ukrayini u 2019 2020 rokah Stefanov Oleg Dmitrovich psevdonim Oleg Stefan nar 1965 ukrayinskij aktor pedagog Laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im T Shevchenka Zasluzhenij artist Ukrayini Katerina Todorovich ja 1877 1974 pianistka vchitelka muziki Fedosyev Oleksandr Ivanovich nar 1991 voyin ZSU 28 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni peremozhec mizhnarodnogo turniru Igri Geroyiv 2017 Prozhivali Redaguvati Lyashenko Vladislav Pavlovich 1996 2021 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nekropoli RedaguvatiBilya mista na osmanskomu kordoni 1575 p buv pohovanij kozackij getman Ivan Svirgovskij Slova z Dumi pro getmana Svirgovskogo De zh vi z nashim getmanom proshalisya V glibokoyi mogili Bilya goroda bilya Kiliyi Na turecki liniyi Po dorozi z Kiliyi do Bender Tyagini bula v poli mogila z kamenem na yakomu buv vikutij hrest cyu mogilu v narodnih perekazah zvali Sviridova mogila Galereya Redaguvati nbsp Staroobryadnicka cerkva nbsp Pokrovskij sobor nbsp Kilijskij yevrejskij cvintarDiv takozh RedaguvatiMoneti Zahidnogo Prichornomor ya Genuezki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yiPrimitki Redaguvati Pro viznachennya roku zasnuvannya ta dati vidznachennya Dnya mista Kiliya nedostupne posilannya Kiliya antichna perlina Ukrayini Prezentaciya Kilijskoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Institut istoriyi Ukrayini Stamati K O Bessarabii i ee drevnih krepostyah OChERK ISTORII KILII ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 OChERK ISTORII KILII ros Iliescu O Genois et tatars en Dobroudja au XIVe siecle l apport de la numismatique Etudes Byzantines et post Byzantines III Bucuresti 1997 pp 161 178 rum Genuezskie kolonii v Odesskoj oblasti ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 212 Karta RKKA L 35 B i G 1941 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1964 30 s 466 471 Dzherela ta literatura RedaguvatiP V Golobuckij T A Karadobrij M P Nogaj Kiliya Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 323 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 B O Rajnov Kiliya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Kiliya V kn Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast Kiyiv 1969 s 471 487 Galyas V T i Kashayev M I Oblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sajt kilijskoyi gazeti Dunajskaya zarya Arhivovano 15 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Kiliya Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Arhivovano 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhivovano 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine Arhivovano 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Kiliya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Pogoda v misti Kiliya Arhivovano 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kiliya amp oldid 39739537