www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізмаїльська область Ізмаї льська о бласть колишня область Української РСР що існувала в 1940 1954 роках БуджакМапа Ізмаї

Ізмаїльська область

Ізмаї́льська о́бласть — колишня область Української РСР, що існувала в 1940—1954 роках.

Ізмаїльська область

Буджак

Мапа Ізмаїльської області
Адм. центр Аккерман, Ізмаїл
Найбільше місто Ізмаїл
Країна  СРСР, ( УРСР)
Регіон Бессарабія
Межує з: Одеська область, Молдавська РСР, Румунія
Населення
 - повне 493,8 тис. чол. (1954)
Площа
 - повна 12,4 тис. км²
Дата заснування 7 серпня 1940
Дата ліквідації 15 лютого 1954
Колишні назви Аккерманська область

Ізмаїльська область на мапі України 1946–1954 рр.
Карта Ізмаїльської області, 1947

Утворена 7 серпня 1940 року під назвою Аккерманська область на території південної Бессарабії. Центром був Аккерман (нині Білгород-Дністровський). 7 грудня 1940 року обласний центр перенесли до Ізмаїла, а область перейменували на Ізмаїльську.

Загальна площа області становила 12 400 км².

Історія формування

Див. також: Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР

На виконання «Закону про включення Північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу Української РСР» від 2 серпня 1940 року Акерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії було включено до складу УРСР. Відповідно до рішення ЦК ВКП(б) від 6 серпня 1940 року та постанови Політбюро ЦК КП(б)У від 7 серпня «Про утворення Акерманської і Чернівецької областей у складі України» з двох повітів – Акерманського та Ізмаїльського у складі УРСР утворено Акерманську область. Остаточне оформлення означених змін було зафіксоване в додатках до статей 13, 23 і 48 Конституції СРСР.
Згідно з рішенням ЦК ВКП(б) від 4 жовтня 1940 року «Про утворення районів у складі Акерманської і Чернівецької областей УРСР» та Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 листопада 1940 року в Акерманській області було проведено адміністративно-територіальну реформу (на базі існуючих 12 волостей (07.08.1940–04.11.1940) — волосних претур[ro] (1938–1940), плас[ru] (до 1938)).

У листопаді 1940 р. після розмежування кордонів шляхом внесення невеликих відхилень від меж повітів до МРСР також відійшли села Ренійської волості (Джурджулешти, Етулія (зі ст. Етулія), Нова Етулія, Куза-Вода, Кишліца-Прут, Слобозія-Маре та Чишмікіой), Волонтирівської волості (Волінтір, Штефанешти, Кізил (нім. колонія), Слободзея, Раскаєць, Раскаєцій-Ной, Віїшоара, Пуркар, Карахасань, Антонешти, Оленешти, Кеплань) та Старокозацької волості (Крокмаз, Тудора та Паланка);
від МРСР до складу області відійшли села пласи Траян[ro]: Кубей (рум. Cubei), Залізничне (рум. Bulgărica), Оріхівка (Pandaclia), Калчева (рум. Calceva), Городнє (Ciişia), Нові Трояни (Traianu-Nou), пласи Чимішлія[ro]: Ганнівка, пласи Каушани[ro]: Височанське, Олексіївка (Fîntînele), Плачинда, Новоукраїнка, Нове Тарутине, Підгірне, Рівне, Володимирівка, Євгенівка, Кролівка, Вознесенка Друга, Червоне, Скриванівка, Новосілка, Матильдівка, Петрівка, Ламбрівка, Богданівка, Юр'ївка, Миколаївка, Єлизаветівка, Ганнівка, Новоселівка, Лісне, Олександрівка, Фуратівка, Калачівка, Сухувате, Петрівськ, Іванчанка, Надрічне, Слобідка, та деякі інші.

20 лютого 1941 р. було завершено будівництво залізничної гілки Арциз — Ізмаїл.

22 лютого 1941 року районний центр Ізмаїльського району був перенесений в с. Суворове (з відповідним перейменуванням району), виокремивши в окрему адміністративно-територіальну одиницю — Ізмаїльську міську раду (місто обласного значення). Таким чином було логічно довершено перенесення обласного центру.

Адміністративно-територіальний поділ

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11 листопада 1940 р. адміністративно поділялась на 3 міста обласного підпорядкування (Аккерман (з 9.08.1944 — Білгород-Дністровський), Ізмаїл, Кілія (до 30.08.1948), Вилкове (з 13.12.1951)) та 13 районів:

  1. Арцизький район
  2. Болградський район
  3. Манзирський (1940; з 22.04.1941 Бородинський район)
  4. Кілійський район
  5. Лиманський район
  6. Новоіванівський район
  7. Ренійський район
  8. Саратський район
  9. Старокозацький район
  10. Ізмаїльський (1940; з 22.02.1941 Суворовський район)
  11. Тарутинський район
  12. Татарбунарський район
  13. Тузлівський район

12 районів було утворено з волостей (07.08.1940–04.11.1940, волосних претур[ro] (1938–1940), плас[ru] (до 1938)), 12-й Манзирський створений з рештки Волонтирівської волості, що відійшла до МРСР (див. Волонтирівський район), а Татарбунарський (13-й) — шляхом нарізання суміжних окраїн волостей (відповідно претур (1938–1940), плас (до 1938)) Тузла, Сарата, Арциз і Кілія.

Після захоплення румунськими та німецькими військами, з 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 року територія Ізмаїльської області перебувала під владою Королівства Румунія в складі Губернаторства Бессарабія.

14 листопада 1945 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.

15 лютого 1954 року область скасували, її територію передано до складу Одеської області.

Населення

За переписом 1930 року в межах Ізмаїльської області мешкало 550 433 особи, з них росіян налічувалось 133 501 осіб (24,25 %), болгар — 122 530 (22,26 %), румунів (молдован) — 100 150 (18,19 %), українців — 81 767 (14,86 %), німців — 60 881 (11,06 %), гагаузів — 21 593 (3,92 %), інших — 12 373 (2,25 %). У дійсності українців було значно більше — тільки в Ізмальському повіті приблизно 20 тисяч мешкаців сіл Броска, Ларжанка, Матроска, Саф'яни, Кислиця, Гасан-Аспага (Першотравневе), Карамахмет (Шевченкове), Дракула (Трудове), Нерушай, Галілешти (Десантне) та інших було записано росіянами. 3 тис. болгар села Вайсал (Василівка) було записано румунами, в той же час серед «інших» налічувалось приблизно 7 тис. «липован», яких записали окремо від росіян.

Кількість населення станом на 1 січня 1941 року, за одними архівними документами, — 684,1, за іншими — 627,7 тисяч осіб (станом на 1940 рік 624 161 мешкаців: 368 252 та 255 909 у Аккерманському та Ізмаїльському повітах відповідно). Із зазначеної кількості міське населення становило — 127,1 (98,4) тисячі, сільське — 557,0 (529,3) тисячі. Кількість мешканців у місті Ізмаїл становила 25 823, а у містах обласного підпорядкування — Акермані та Кілії відповідно — 22 630 та 19 646.

Масовий голод 1945-1947 років значно змінив демографічну картину області.

Див. також: Червнева депортація

Очільники області

Перші секретарі обласного комітету КП(б)У:

Голови виконавчого комітету обласної ради депутатів трудящих:

Примітки

  1. s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 7.12.1940 «О перенесении центра Аккерманской области УССР из города Аккерман в город Измаил и переименовании…»
  2. s:ru:Закон СССР от 02.08.1940 о включении Северной части Буковины … в состав Украинской Советской Социалистической Республики(рос.)
  3. s:ru:Закон СССР от 07.08.1940 Об изменении и дополнении статей 13, 23 и 48 Конституции (Основного Закона) СССР(рос.)
  4. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 ноября 1940 года «Об установлении границы между Украинской Советской Социалистической Республикой и Молдавской Советской Социалистической Республикой»(рос.)
  5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 42 (302). — 13 серпня. — С. 4.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міст Володимир-Волинського, Кілії, Кременця, Сторожинця, Хотина, Чорткова і Шепетівки Української РСР до категорії міст районного підпорядкування» від 30 серпня 1948 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1948. — № 5 (30 серпня). — С. 16.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення міста Вилкове Ізмаїльської обл. до категорії міст обласного підпорядкування» від 13 грудня 1951 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1951. — № 5 (31 грудня). — С. 14.
  8. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
  9. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перечислення села Бородіно з Тарутинського району, Ізмаїльської області, до складу Манзирського району, перенесення районного центру та перейменування Манзирського району, Ізмаїльської області» від 22 квітня 1941 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1944. — № 4 (1 червня). — С. 3.
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру і перейменування Ізмаїльського району, Ізмаїльської області» від 22 лютого 1941 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 2 (15 квітня). — С. 12.
  11. Ведомости Верховного Совета СССР [ 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]. – 1941. – № 19 (134). — 8 мая. — с. 4.
  12. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 430.(рос.)
  13. Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 3-му изд. (к справ. вып. 1941 г.: Изменения 01.01.1941 – 01.10.1944). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1944. — С. 81.(рос.)
  14. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області» від 14 листопада 1945 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 3–4 (28 квітня). — С. 11–18.
  15. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
  16. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 15 февраля 1954 года «Об упразднении Измаильской области Украинской ССР» // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1954. — № 4 (798). — 9 марта. — Ст. 63. — С. 147.(рос.)
  17. Розраховано за: RECENSĂMÂNTUL GENERAL AL POPULAŢIEI DIN 1930. VOL. II, NEAM, LIMBĂ MATERNĂ, RELIGIE. Бухарест. 1938. 
  18. ↑ ДАОО. — ф.п-4980, оп. 1, спр. 6.
  19. ↑ КУ «Ізмаїльський архів». — ф.р-487, оп. 1, спр. 109.
  20. Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГОУ). — ф. 1, оп. 6, спр. 587.

Посилання та Джерела


Це незавершена стаття з історії України та українців.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izmayi lska o blast kolishnya oblast Ukrayinskoyi RSR sho isnuvala v 1940 1954 rokah Izmayilska oblastBudzhakMapa Izmayilskoyi oblastiAdm centr Akkerman IzmayilNajbilshe misto IzmayilKrayina SRSR URSR Region BessarabiyaMezhuye z Odeska oblast Moldavska RSR RumuniyaNaselennya povne 493 8 tis chol 1954 Plosha povna 12 4 tis km Data zasnuvannya 7 serpnya 1940Data likvidaciyi 15 lyutogo 1954Kolishni nazvi Akkermanska oblastIzmayilska oblast na mapi Ukrayini 1946 1954 rr Karta Izmayilskoyi oblasti 1947 Utvorena 7 serpnya 1940 roku pid nazvoyu Akkermanska oblast na teritoriyi pivdennoyi Bessarabiyi Centrom buv Akkerman nini Bilgorod Dnistrovskij 7 grudnya 1940 roku oblasnij centr perenesli do Izmayila a oblast perejmenuvali na Izmayilsku 1 Zagalna plosha oblasti stanovila 12 400 km Zmist 1 Istoriya formuvannya 2 Administrativno teritorialnij podil 3 Naselennya 4 Ochilniki oblasti 5 Primitki 6 Posilannya ta DzherelaIstoriya formuvannya RedaguvatiDiv takozh Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Na vikonannya Zakonu pro vklyuchennya Pivnichnoyi chastini Bukovini i Hotinskogo Akermanskogo ta Izmayilskogo povitiv Bessarabiyi do skladu Ukrayinskoyi RSR vid 2 serpnya 1940 roku Akermanskij ta Izmayilskij poviti Bessarabiyi bulo vklyucheno do skladu URSR 2 Vidpovidno do rishennya CK VKP b vid 6 serpnya 1940 roku ta postanovi Politbyuro CK KP b U vid 7 serpnya Pro utvorennya Akermanskoyi i Cherniveckoyi oblastej u skladi Ukrayini z dvoh povitiv Akermanskogo ta Izmayilskogo u skladi URSR utvoreno Akermansku oblast Ostatochne oformlennya oznachenih zmin bulo zafiksovane v dodatkah do statej 13 23 i 48 Konstituciyi SRSR 3 Zgidno z rishennyam CK VKP b vid 4 zhovtnya 1940 roku Pro utvorennya rajoniv u skladi Akermanskoyi i Cherniveckoyi oblastej URSR ta Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 11 listopada 1940 roku v Akermanskij oblasti bulo provedeno administrativno teritorialnu reformu na bazi isnuyuchih 12 volostej 07 08 1940 04 11 1940 volosnih pretur ro 1938 1940 plas ru do 1938 U listopadi 1940 r pislya rozmezhuvannya kordoniv shlyahom vnesennya nevelikih vidhilen vid mezh povitiv 4 do MRSR takozh vidijshli sela Renijskoyi volosti Dzhurdzhuleshti Etuliya zi st Etuliya Nova Etuliya Kuza Voda Kishlica Prut Sloboziya Mare ta Chishmikioj Volontirivskoyi volosti Volintir Shtefaneshti Kizil nim koloniya Slobodzeya Raskayec Raskayecij Noj Viyishoara Purkar Karahasan Antoneshti Oleneshti Keplan ta Starokozackoyi volosti Krokmaz Tudora ta Palanka vid MRSR do skladu oblasti vidijshli sela plasi Trayan ro Kubej rum Cubei Zaliznichne rum Bulgărica Orihivka Pandaclia Kalcheva rum Calceva Gorodnye Ciisia Novi Troyani Traianu Nou plasi Chimishliya ro Gannivka plasi Kaushani ro Visochanske Oleksiyivka Fintinele Plachinda Novoukrayinka Nove Tarutine Pidgirne Rivne Volodimirivka Yevgenivka Krolivka Voznesenka Druga Chervone Skrivanivka Novosilka Matildivka Petrivka Lambrivka Bogdanivka Yur yivka Mikolayivka Yelizavetivka Gannivka Novoselivka Lisne Oleksandrivka Furativka Kalachivka Suhuvate Petrivsk Ivanchanka Nadrichne Slobidka ta deyaki inshi 20 lyutogo 1941 r bulo zaversheno budivnictvo zaliznichnoyi gilki Arciz Izmayil 22 lyutogo 1941 roku rajonnij centr Izmayilskogo rajonu buv perenesenij v s Suvorove z vidpovidnim perejmenuvannyam rajonu viokremivshi v okremu administrativno teritorialnu odinicyu Izmayilsku misku radu misto oblasnogo znachennya Takim chinom bulo logichno doversheno perenesennya oblasnogo centru Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 11 listopada 1940 r administrativno podilyalas na 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Akkerman z 9 08 1944 Bilgorod Dnistrovskij 5 Izmayil Kiliya do 30 08 1948 6 Vilkove z 13 12 1951 7 ta 13 rajoniv 8 Arcizkij rajon Bolgradskij rajon Manzirskij 1940 z 22 04 1941 9 Borodinskij rajon Kilijskij rajon Limanskij rajon Novoivanivskij rajon Renijskij rajon Saratskij rajon Starokozackij rajon Izmayilskij 1940 z 22 02 1941 10 11 12 13 Suvorovskij rajon Tarutinskij rajon Tatarbunarskij rajon Tuzlivskij rajon12 rajoniv bulo utvoreno z volostej 07 08 1940 04 11 1940 volosnih pretur ro 1938 1940 plas ru do 1938 12 j Manzirskij stvorenij z reshtki Volontirivskoyi volosti sho vidijshla do MRSR div Volontirivskij rajon a Tatarbunarskij 13 j shlyahom narizannya sumizhnih okrayin volostej vidpovidno pretur 1938 1940 plas do 1938 Tuzla Sarata Arciz i Kiliya Pislya zahoplennya rumunskimi ta nimeckimi vijskami z 19 lipnya 1941 do 25 serpnya 1944 roku teritoriya Izmayilskoyi oblasti perebuvala pid vladoyu Korolivstva Rumuniya v skladi Gubernatorstva Bessarabiya 14 listopada 1945 roku bula perejmenovana znachna kilkist sil silrad i t insh 14 15 15 lyutogo 1954 roku oblast skasuvali yiyi teritoriyu peredano do skladu Odeskoyi oblasti 16 Naselennya RedaguvatiZa perepisom 1930 roku v mezhah Izmayilskoyi oblasti meshkalo 550 433 osobi z nih rosiyan nalichuvalos 133 501 osib 24 25 bolgar 122 530 22 26 rumuniv moldovan 100 150 18 19 ukrayinciv 81 767 14 86 nimciv 60 881 11 06 gagauziv 21 593 3 92 inshih 12 373 2 25 17 U dijsnosti ukrayinciv bulo znachno bilshe tilki v Izmalskomu poviti priblizno 20 tisyach meshkaciv sil Broska Larzhanka Matroska Saf yani Kislicya Gasan Aspaga Pershotravneve Karamahmet Shevchenkove Drakula Trudove Nerushaj Galileshti Desantne ta inshih bulo zapisano rosiyanami 3 tis bolgar sela Vajsal Vasilivka bulo zapisano rumunami v toj zhe chas sered inshih nalichuvalos priblizno 7 tis lipovan yakih zapisali okremo vid rosiyan Kilkist naselennya stanom na 1 sichnya 1941 roku za odnimi arhivnimi dokumentami 684 1 18 za inshimi 627 7 tisyach osib 19 stanom na 1940 rik 624 161 meshkaciv 368 252 ta 255 909 u Akkermanskomu ta Izmayilskomu povitah vidpovidno Iz zaznachenoyi kilkosti miske naselennya stanovilo 127 1 18 98 4 19 tisyachi silske 557 0 18 529 3 19 tisyachi Kilkist meshkanciv u misti Izmayil stanovila 25 823 a u mistah oblasnogo pidporyadkuvannya Akermani ta Kiliyi vidpovidno 22 630 ta 19 646 20 Masovij golod 1945 1947 rokiv znachno zminiv demografichnu kartinu oblasti Div takozh Chervneva deportaciyaOchilniki oblasti RedaguvatiPershi sekretari oblasnogo komitetu KP b U Kuznecov Mihajlo Georgijovich 1940 1941 Gorba Vasil Dementijovich 1944 1945 Tarasov Stepan Nikonovich 1945 01 1948 Malcev Mihajlo Matvijovich 01 1948 01 1949 Grushovij Kostyantin Stepanovich 01 1949 1950 Fedorov Oleksij Fedorovich 1950 1952 Novikov Semen Mihajlovich 1952 1954 Golovi vikonavchogo komitetu oblasnoyi radi deputativ trudyashih Kulikov Grigorij Ivanovich 1940 1941 1944 1945 Ananko Kostyantin Pavlovich 1945 1948 Garkusha Semen Kuzmich 1948 1949 Kuzmenko Mihajlo Grigorovich 1949 1952 Filipov Ivan Markelovich 1952 1954 Primitki Redaguvati s ru Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 7 12 1940 O perenesenii centra Akkermanskoj oblasti USSR iz goroda Akkerman v gorod Izmail i pereimenovanii s ru Zakon SSSR ot 02 08 1940 o vklyuchenii Severnoj chasti Bukoviny v sostav Ukrainskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki ros s ru Zakon SSSR ot 07 08 1940 Ob izmenenii i dopolnenii statej 13 23 i 48 Konstitucii Osnovnogo Zakona SSSR ros Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 4 noyabrya 1940 goda Ob ustanovlenii granicy mezhdu Ukrainskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respublikoj i Moldavskoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respublikoj ros Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1944 42 302 13 serpnya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya mist Volodimir Volinskogo Kiliyi Kremencya Storozhincya Hotina Chortkova i Shepetivki Ukrayinskoyi RSR do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya vid 30 serpnya 1948 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1948 5 30 serpnya S 16 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya mista Vilkove Izmayilskoyi obl do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya vid 13 grudnya 1951 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1951 5 31 grudnya S 14 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 51 114 21 grudnya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perechislennya sela Borodino z Tarutinskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti do skladu Manzirskogo rajonu perenesennya rajonnogo centru ta perejmenuvannya Manzirskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti vid 22 kvitnya 1941 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1944 4 1 chervnya S 3 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perenesennya rajonnogo centru i perejmenuvannya Izmayilskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti vid 22 lyutogo 1941 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1941 2 15 kvitnya S 12 Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR Arhivovano 13 serpnya 2021 u Wayback Machine 1941 19 134 8 maya s 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 S 430 ros Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 3 mu izd k sprav vyp 1941 g Izmeneniya 01 01 1941 01 10 1944 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1944 S 81 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti vid 14 listopada 1945 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1947 3 4 28 kvitnya S 11 18 URSR Adm ter podil na 01 09 1946 1947 s 880 958 959 1040 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 15 fevralya 1954 goda Ob uprazdnenii Izmailskoj oblasti Ukrainskoj SSR Vedomosti Verhovnogo Soveta SSSR 1954 4 798 9 marta St 63 S 147 ros Rozrahovano za RECENSĂMANTUL GENERAL AL POPULAŢIEI DIN 1930 VOL II NEAM LIMBĂ MATERNĂ RELIGIE Buharest 1938 a b v DAOO f p 4980 op 1 spr 6 a b v KU Izmayilskij arhiv f r 487 op 1 spr 109 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan Ukrayini CDAGOU f 1 op 6 spr 587 Posilannya ta Dzherela RedaguvatiWorld Wide Historical Project Adm ter delenie Izmailskoj oblasti ros Predlozheniya Moldavskogo Obkoma Sovnarkoma i Prezidiuma Verhovnogo Soveta MASSR po ustanovleniyu granic MSSR ne ranee 10 iyulya 1940 g ros Informaciya sekretarya Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR A Gorkina Sekretaryu CK VKP B G Malenkovu ob ustanovlenii granicy mezhdu USSR i MSSR 20 iyulya 1940 g Spravka Predsedatelya Verhovnogo Soveta Ukrainskoj SSR M Grechuhi v Prezidium Verhovnogo Soveta SSSR o proektirovanii gosudarstvennoj granicy Moldavskoj SSR v chasti territorii prilegayushej k Ukrainskoj SSR 22 iyulya 1940 g ros V Buzalo M Dmitriyenko Teritorialne rozmezhuvannya ta vstanovlennya kordoniv mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu 1940 r Arhivovano 7 bereznya 2021 u Wayback Machine Gennadij Yefimenko Rozmezhuvannya ukrayinsko moldavskogo kordonu Lunova O K Izmayilska oblast do istoriyi utvorennya Naukovij visnik Izmayilskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu 2016 Vip 34 S 90 94 Izmailskaya oblast Lyubimyj Izmail Lebedenko O M Izmayilska oblast Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 424 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Tichina A K Izmayilska oblast Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak 710 s ISBN 978 966 02 6092 4 Androshuk O V Administrativno teritorialni zmini v URSR plani vtilennya naslidki druga polovina 40 h 60 ti roki HH st dis na zdobuttya st kand ist nauk 07 00 01 NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K 2004 Administrativnaya karta Ukrainskoj SSR 1941 ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 211 218 883 998 950 983 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini ta ukrayinciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izmayilska oblast amp oldid 39396719