www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шевченкове Ізмаїльський район У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Шевченкове Шевче нкове МФА ˈʃ

Шевченкове (Ізмаїльський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Шевченкове.

Шевче́нкове (МФА: [ˈʃɛu̯tʃenkowe] ( прослухати)) — село в Кілійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області. Разом із селом Помазани утворює Шевченківський старостинський округ №1. Розташоване за 63 км від районного центру та за 28 км від залізничної станції Дзинілор. Територія має рівний рельєф. У радіусі 30 км зосереджено велике скупчення водойм Дунайського і Північно-причорноморського басейнів. За даними перепису 2001 року в селі мешкало 5 625 осіб, територія — 6,37 км² (разом з сільгоспугіддями — 98,68 км²), за обома показниками є найбільшим селом району.

село Шевченкове

Храм Іоанна Богослова в Шевченковому
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Ізмаїльський район
Громада Кілійська міська громада
Код КАТОТТГ UA51080050110076291
Облікова картка Шевченкове (Ізмаїльський район) 
Основні дані
Засноване 1790
Перша згадка 1776
Колишня назва Кара-Махмет (осман. Karamahmet‎)
Населення ▼5625 (01.01.2011)
Територія 98,68 км²
Площа 6,37 км²
Густота населення 883,05 осіб/км²
Поштовий індекс 68332
Телефонний код +380 4843(37)
Катойконіми шевченківці, карагметчанин
День села 10 жовтня
Географічні дані
Географічні координати 45°33′19″ пн. ш. 29°20′00″ сх. д. / 45.55528° пн. ш. 29.33333° сх. д. / 45.55528; 29.33333Координати: 45°33′19″ пн. ш. 29°20′00″ сх. д. / 45.55528° пн. ш. 29.33333° сх. д. / 45.55528; 29.33333
Середня висота
над рівнем моря 		32 м
Відстань до
обласного центру 		183 км
Відстань до
районного центру 		63 км
Найближча залізнична станція Дзинілор
Відстань до
залізничної станції 		28 км
Місцева влада
Адреса ради 68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57
Староста Остапенко Олександр Михайлович
Карта
Шевченкове
Шевченкове
Мапа

 Шевченкове у Вікісховищі

Засноване 12 квітня (23 квітня) 1790 року як слобода Карамахмет Османської імперії. 1812 року увійшло до складу Російської імперії. Періодично перебувало під владою Османської імперії (1856–1878), Молдови (1917–1918) та Румунії (1918–1940, 1941–1944). З 1940 року в складі УРСР (у цей час мало назву Карамахмед). Перейменоване на село Шевченкове 14 листопада 1945 року на честь поета-кобзаря Тараса Шевченка.

Географія Редагувати

Розташування Редагувати

Шевченкове розташоване на південному-заході України. В адміністративно-територіальному відношенні — поселення сільського типу Ізмаїльського району Одеської області України. Протяжність населеного пункту в довжину (з півночі на південь) — 4,8 км, у ширину (із заходу на схід) — 3,2 км, при цьому контури мають форму п'ятикутника.

Відстань до центру громади (Кілія) становить 12 км. Відстань до обласного центру — м. Одеси — приблизно 131 км напрямки, автошляхами — 183 км.

Рельєф і ґрунти Редагувати

Територія Шевченкового належить до південно-західної околиці Східно-європейської рівнини Причорноморської низовини та розташована в Жебріянівській балці з відносно рівним пологим рельєфом, що підноситься над рівнем моря на 36 — 28 м. Найвищі точки рельєфу розташовані в північно-західній частині села з ухилом на південний схід.

Розташування села на Східноєвропейській платформі зводить до мінімуму прояви таких стихійних явищ, як землетруси та вулканізм.

Південно-західні поля села Шевченкове

Ґрунтовий покрив представлений головним чином південними середньопотужними чорноземними ґрунтами Придунайської степової провінції Степової зони. Загальна потужність гумусових горизонтів коливається 30 — 120 см, мають темно-сірий колір із коричнюватим відтінком та високу природну родючість, завдяки чому широко застосовуються для вирощування зернових (жито, кукурудзи, ячменю та рису), технічних (соняшника), баштанних та садових культур, а також овочів (капусти, помідорів, болгарського перцю та інших видів) та виноградарства.

Для захисту ґрунтів від вивітрювання вологи, запобігання вимерзання посівів та ерозії ґрунтів територію вкрито сіткою лісосмуг (акацієвими і дубовими деревами) та умовно поділено на ділянки в 100 — 200 га.

Майже немає родовищ корисних копалин, які розробляються, за винятком будівельних матеріалів (вогнетривка глина). На південній околиці села діє глиняний кар'єр площею 200 000 м² та глибиною до 30 м. Глина залягає на невеликій глибині (30—80 см) та видобувається відкритим методом.

Водна система Редагувати

Внутрішні води південноодеського регіону належать до басейнів річки Дунай та Північного Причорномор'я. У радіусі 30 км від Шевченкове зосереджено багато різних водоймищ. Найбільші з них на північному сході: штучний солоний лиман Сасик (Кундук), відділений від моря лише вузькою смугою піщано-черепашкового пересипу та прісноводне озеро Китай на заході.

На півдні протікає головна водна артерія Європи — річка Дунай, Кілійське гирло в її нижній течії. Річка має важливе господарське значення для зрошування, судноплавства та забезпечення питною водою мешканців регіону (Шевченкове під'єднане до Кілійського групового водогону). Однак низький рівень північного узбережжя є ризиком підтоплення території села водами Дунаю. На північному заході розташована висихаюча літом річка Єнікой (притока озера Китай), на сході — річка Дракуля. Село розташоване неподалік Чорного моря, на східному березі якого розташовано Приморську курортно-розважальну зону та Вилківський рекреаційний комплекс зеленого туризму. Через село проходить водовідвідний канал шириною 15 м з відводом у річку Дунай. Глибина підземних вод від поверхні землі сягає 2 — 11 м.

Вулично-дорожня мережа села Шевченкове
Назва Тип Орієнтація Колишні назви Кількість об'єктів Примітки а
8 березня вул. меридіональна 47
Бесарабська вул. меридіональна Комсомольська 169
Незалежності вул. широтна Бєлінського 74
Болградська вул. широтна
Виноградна вул. широтна Кірова 23
Водопровідна вул. меридіональна 8
Дубового Олександра вул. широтна Радянська 25 Названа на честь бізнесмена Олександра Дубового
Дунайська вул. меридіональна 140
Ізмаїльська вул. меридіональна 72
Кілійська вул. широтна 17
Козацька вул. меридіональна Колгоспна 48
Консервна вул. меридіональна 66
Світанкова вул. меридіональна Кошового Олега 43
Затишна вул. меридіональна Кутузова 84
Лесі Українки вул. меридіональна 65 Названа на честь української письменниці та поетеси Лесі Українки
Дружби вул. меридіональна Матросова Олександра 23
Миру вул. меридіональна Леніна 134
Молодіжна вул. меридіональна Червоноармійська 91
Музики М.А. вул. меридіональна Дунайська, Калініна 118 Названа на честь радянського діяча, голови колгоспу Миколи Музики
Нова вул. меридіональна 31
Одеська вул. широтна 18
Одеський пров. меридіональний 7
Поштова вул. меридіональна 55
Українська вул. меридіональна Пушкіна 134
Садова вул. меридіональна 101
Слобідська вул. широтна Жовтнева 22
Сонячна вул. широтна Котовського 3
Спортивна вул. меридіональна 7
Степова вул. меридіональна 20
Київська вул. меридіональна Суворова 143
Татарбунарська вул. широтна 38
Тираспольська вул. широтна 100 Названа на честь столиці російської псевдодержави «ПМР» Тирасполь
Франка Івана вул. меридіональна Карла Маркса 65 Названа на честь українського письменника, поета, громадського і політичного діяча Іван Франка
Вишнева вул. широтна Ярецького, Чернишевського 43
Шевченка Тараса вул. меридіональна 129 Названа на честь українського поета, письменника, художника Тараса Шевченка
Шкільна вул. широтна Рози Люксембург 13

↑  Місцезнаходження  початку та  кінця вулиці.

Клімат Редагувати

Клімат Шевченкового помірно-континентальний з м'якою короткою, малосніжною з частими відлигами зимою та теплим, рідше спекотним тривалим літом, однак із недостатньою вологістю. Зима триває із середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), середня температура становить +0,8 °C. Найхолодніший місяць року — січень, середня його температура становить −0,5 °C, морози не нижче −22,8 °C. Літо триває із середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура становить +20,8 °C. Найтепліший місяць — липень, середня температура +21,7 °C, спека не більше +37,8 °C.

 
Клімат Шевченкового
Температура
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум,  °C 16,1 21,1 26,1 27,8 31,1 37,8 37,2 36,1 33,9 31,1 25,0 18,9 37,8
Середній максимум,  °C 2,8 3.3 8,3 15,0 21,1 25,0 26,7 26,7 22,8 16,1 8,3 3,9 15,0
Середня температура,  °C −0,5 0 4,4 10,6 16,1 20,0 21,7 21,1 17,2 11,7 5,0 1,1 11,1
Середній мінімум,  °C −3,9 −3,3 0,5 6,1 11,1 15,0 16,1 15,6 11,7 6,7 1,1 −1,7 6,1
Абсолютний мінімум,  °C −20,0 −22,8 −18,3 −2,2 0 6,7 10,0 4,4 −2,2 −7,8 −16,1 −16,2 −22,8
Кількість опадів
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Всього
Норма опадів,  мм 20 30 40 40 50 80 60 50 30 30 40 40 580

За рік випадає 400 — 600 мм атмосферних опадів. Найдощовими місяцями є червень, липень та листопад, протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60 — 80 мм. Найсухішими місяцями є січень і лютий, коли випадає 20 — 30 мм. Нерідким явищем є тумани та роса. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року, тоді як роса — в літній період.

Середньорічна швидкість вітру — 3,8 м/с (за даними ГМС Усть-Дунайськ). Із вересня по квітень найбільшу повторюваність мають північні (18-41 %) та північно-західні вітри (12-26 %). Лише в травні взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У червні — серпні переважають південні й східні вітри, повторюваність кожного напрямку сягає 35 %.

Градація швидкості вітру, %
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
0 м/с — 5 м/с 52,4 54,4 49,6 56,5 62,1 64,2 65,2 67,6 63,3 48,2 48 47 56,5
6 м/с — 10 м/с 37,8 33,9 41,3 37,6 33,2 32,3 31,3 29,1 31,7 41,8 38,3 41 35,8
11 м/с — 15 м/с 9,1 10,3 7,6 5,8 4,5 3,3 3,4 3,3 4,5 8,8 12,6 10,3 6,9
16 м/с — 20 м/с 0,7 1,4 1,5 0,2 0,1 0,3 0,1 0 0,6 1,2 1,2 1,2 0,8

Процеси в живій природі дуже залежні від тривалості світлового дня, що особливо впливає на процес фотоперіодизму живих організмів. Для регіону тривалість дня така:

Світловий день (на кожне 22 число місяця)
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Початок сутінків, год 6:59 6:19 5:27 5:26 4:40 4:25 4:49 5:31 6:13 6:53 6:34 7:03
Схід сонця, год 7:32 6:50 5:57 5:59 5:16 5:04 5:26 6:04 6:43 7:23 7:08 7:38
Сонце в зеніті, год 12:09 12:11 12:04 12:56 12:54 12:59 13:04 13:00 12:50 12:42 11:43 11:55
Захід сонця, год 16:46 17:32 18:12 19:54 20:32 20:54 20:40 19:56 18:56 17:59 16:18 16:13
Кінець сутінків, год 17:19 18:03 18:42 20:26 21:08 21:33 21:17 20:28 19:26 18:30 16:51 16:48
Тривалість дня, год 9:14 10:42 12:15 13:55 15:16 15:50 15:14 13:52 12:13 10:36 9:10 8:35
Тривалість ночі, год 14:56 13:18 11:45 10:5 8:44 8:10 8:46 10:8 11:47 13:24 14:50 15:25
Сонячне сяйво, год/міс 69:36 79:12 144 208:48 276 304:48 348 321:36 249:36 175:12 69:36 60

Фауна й флора Редагувати

Різнотравна-типчакова й ковилова степова рослинність через активну антропогенну дію в первинному вигляді збереглася лише на невеликих заповідних ділянках Чорноморського узбережжя та деяких островах Дунаю (біосферний заповідник «Дунайські плавні»). Серед життєвих форм флори переважають багаторічні трав'янисті рослини (56 %). Частка однорічних приблизно вдвічі нижча — 27 %. У цілому трав'янисті рослини становлять близько 90 % видового складу флори. На долю дерев, чагарників, чагарничків, напівчагарників і напівчагарничків припадає лише 10 % флори. Серед деревних рослин переважають дерева, найпоширеніші види: дуб звичайний, акації жовта, біла і софора, клен гостролистий і татарський, горіх волоський, ясен, липа, смородина, обліпиха крушиновидна, шипшина, барбарис тощо.

Фауна різноманітна. Трапляється багато видів плазунів відділу ящірок (різнокольоровий ящур, прудка і кримська ящірки) та змії (звичайний і водяний вуж, звичайна і східна степова гадюки), а також європейська болотна черепаха.

Водяться хвостаті земноводні (звичайний та гребінчастий тритони) і безхвості (кумка червоночерева, звичайна квакша, звичайна і зелена жаби, трав'яні, ставкові та озерні жаби).

Серед птахів мешкають горобцеподібні (горобці, зяблики, шпаки, ворона, синиці, соловей, жайворонки, ластівки), куроподібні (перепілка, сіра куріпка, фазани), лелекоподібні (сіра та білі чаплі), гусеподібні (лебідь-шипун, гуска сіра, нерозень, крижень), ржанкоподібні (чайки, кулики-сороки), хижі (орлан-білохвіст, орел-могильник, степовий орел), також вухата та болотяна сови, сокіл, дятли, зозулі, голуби та баклани.

Ссавці представлені комахоїдними (їжаки, кроти, землерийки), гризунами (миші, щури, білки, ондатри, нутрії, звичайні хом'яки, бабак і крапчастий ховрах, великий тушканчик), зайцеподібними (заєць сірий, дикий кріль), хижими (кішки, собаки, лисиці, європейська норка, горностай, куниці, єноти), рукокрилими (кажани) та копитними звірами (коні, корови, свині, кози, вівці, віслюки, дикий кабан).

Територія села перебуває в ареалі рідкісних видів звірів і птахів, занесених до Червоної книги України: соня, сліпаки, лісовий кіт, білий лелека, степовий журавель, ходуличник і рожевий пелікан.

Екологія Редагувати

Внаслідок історичного розвитку й природних факторів, сільськогосподарська галузь є провідною, тому антропогенне навантаження на екологію задовільне. Промислові підприємства розташовані здебільшого на околиці села та протягом останнього десятиріччя більшість з яких не експлуатується. Об'єкти атомної енергетики, уранодобувної та хімічної промисловості перебувають на великій відстані від села.

На якість атмосферного повітря здебільшого впливають вихлопні гази автотранспорту та стаціонарних печей домівок, однак їх вплив є низьким, не більше 0,3 ГДК (гранично допустимій концентрації шкідливих речовин).

Якість води не відповідає санітарно-хімічним і бактеріологічним нормам на 6,3 % ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Зношеність водопровідної мережі задовольняє потреби лише 56,8 % населення. Середньорічна водозабезпеченість одного мешканця становить близько 10 тис. м³, що на 67 % нижче норми, яка визначена Європейською економічною комісією ООН.

Ґрунти регіону належать до найбільш родючих ґрунтів України, з вмістом гумусу 3 — 7 %. Дозоване вживання мінеральних добрив і пестицидів (для захисту рослин і боротьби з бур'янами) лише позитивно впливає на нормальний круговорот речовин регіону і запобігає акумуляції в ґрунті сполук металів (заліза, ртуті, свинцю, міді та ін.), важких металів і вуглеводнів.

Важливим чинником екосистеми Шевченкового є його розмірений ритм життя, низький рівень шуму та вібрацій. Інтенсивний розвиток паркової зони разом із позитивними стресовими показниками є каталізаторами формування здорового суспільства.

Історія Редагувати

У складі Османської імперії (1538—1812) Редагувати

Османська імперія в XIV—XVII століттях

У XVI—XVIII століттях на землі Буджака поселяються османські солдати — тімаріоти, які за дохід тімару-землі зобов'язані були нести службу в кінно-піхотних загонах османської армії. В адміністративному відношенні територія отримує статус раї з центром у місті Кілія. Так, у 1776 році територію нинішнього села Шевченкове отримав у володіння генерал османської армії Кара Махмет (осман. Kara Mehmet‎). Двобунчужний паша Кара Махмет, останній османський комендант Кілійської фортеці, за 3 км від східного кордону села Шевченкове володів маєтком і спорудив мечеть Про дослов'янське життя на території сучасного Шевченкове свідчать результати розкопок Курганської групи на півдні села, які проводив в 1963 році Микола Шмогий..

Заснування села Кара-Махмет. На деякій відстані від османського маєтку Кара Махмета в 1778 році на берегах балки Течія з'явилося перше поселення, засноване шістьма сім'ями Запорізьких козаків, які, очевидно, переселились на землі Буджаку після зруйнування Запорізької Січі: Зайвий (прізвисько, справжнє прізвище Гречкосій), Маслянка (Бабенко), Дудник (Кушніренко), Ганзюк (Бабенко), Вень (Дрібноход) і Співднюк (Сватаненко). У 1790 році поселення перетворилося на в село і отримало назву Слобода. 12 (23) квітня 1790 року вважається офіційним днем заснування села Кара-Махмет.

У складі Російської імперії (1812—1856) Редагувати

Карта Бессарабської області Російської імперії у 1812—1856 рр.

У другій половині XVIII — першій половині XIX століттях на території Придунав'я відбулася низка битв російсько-турецьких воєн. У результаті перемоги Російської імперії в російсько-турецькій війні (1768—1774), за Кючук-Кайнарджійським мирним договором за Росією визнається право захисту і заступництва християн в Дунайських князівствах, проте територія все ще залишається у володінні Османської імперії.

18 (29) жовтня 1790 року, під час російсько-турецької війни 1787—1791, фортеця Кілія, що контролювала нижню частину гирла Дунаю, здалася російським військам під командуванням генерала І. В. Гудовіча. Паша Кара Махмет втік до Ізмаїлу, однак після штурму міста О. В. Суворовим у грудні того ж року був убитий. У Кілії базувалася дивізія під командуванням герцога Ришельє (генерал-губернатора Новоросійського краю), внаслідок чого місто стало центром формуванням волонтерських полків Усть-Дунайського козачого війська.

З 1806 року починається масове виселення османів, татар і ногайців з Придунав'я та інтенсивне заселення слов'янами. Для цієї мети поселенцям царською владою надається низка пільг: 60 десятин землі на господарство, звільнення від усіх податків на 10 років і свобода віросповідання.

Успішна військова кампанія російського фельдмаршала М. І. Кутузова в російсько-турецькій війні (1806—1812) дозволила території Дунайсько-Пруто-Дністровського межиріччя відійти до Росії, що було закріплено 16 (28) травня 1812 року Бухарестським мирним договором. Уже 1813 року село Кара-Махмет має офіційний статус у складі Кілійського округу, з 1818 року — Бессарабської області (до 1812 року Бессарабією називали лише південну частину межиріччя Дунаю, Прута та Дністра — Буджак).

Друга хвиля переселення українців. Після знищення Задунайської Січі частина її жителів оселилася в Буджаку, зокрема й у Кара-Махметі.

Стенцовські плавні

У 1820—1830-х роках поміщицькі селяни низки губерній Малоросії прямують до Південної України та Південної Бессарабії, де кріпосне право було відсутнє. Так, у Кара-Махметі 1827 року поселяються кілька таких селянських родин: Сліпченко-Мішолов, Комнатні, Ільченки-Печеньки, Чумаченки-Руденки, Чумаченки-Бідні, Чумаченки-Пишнограї та ін. Поступово населення села починає збільшуватися, розвивається господарство, з'являються виноградники.

У 1821 році село Кара-Махмет має 61 двір, де проживає 150 чоловіків та 106 жінок[джерело?], а у 1827 році налічувалося 107 глиняних хат, в яких мешкало 104 сім'ї — 336 чоловіків і 294 жінок, а також були 4 млини, з яких 3 вітряні і один земляний, 9 колодязів — 2 кам'яних і 7 земляних, один фруктовий сад, 14 коней, 560 голів великої рогатої худоби та 70 голів овець.

До 1835 року в Кара-Махметі мешкають представники родів: Бабиченко, Баланенко, Бараненко, Бондар, Бородатий, Василенко, Войтченко, Гавріненко, Глуменков, Гнатенко, Головченко, Голубенко, Григоренко, Гріменко, Гриценко, Девченко, Дрібноход, Дробноход, Дубовий, Жовтенко, Заболотний, Зайвий, Запорожець, Захорошивий, Звізніченко, Здоровченко, Зелінські, Зенченко, Ілішен, Каленик, Калениченко, Кваша, Квітка, Клименко, Кобзар, Коновал, Корнієнко, Кортенко, Кравченко, Кременчук, Кравченко, Кут, Кучеренко, Кушнір, Левченко, Лисенко, Майданченко, Маринченко (Науменко), Марченко, Марченков, Місько, Науменко, Остапенко, Петренко, Погрібний, Подоленко, Подунаєнко, Похіле, Ревенко, Жвавий, Решетник, Родіонов, Романенко, Романовський, Сергієнко, Сіміненко, Слободніка, Соломоненко, Ткаченко, Трофименко, Вусатий, Фоменко, Харченко, Херсуненко, Царенко, Черненко, Чернявський, Чумаченко, Шевченко, Шкуропат та Якименко[джерело?].

1822 року було споруджено перший у селі храм, названий на честь Марії Магдалини. Першим її служителем став священик Дмитро Бєлоданов. Однак у 1829 році від удару блискавки дерев'яна церква згоріла. На її місці наприкінці XIX століття зведено каплицю, але з приходом радянської влади в 1940-х роках її було розібрано. Зараз на цьому розміщується південна частина Палацу Піонерів.

1840 року коштами парафіян і княгині Олександри Толстой (Стангол) почалося будівництво кам'яної церкви за кресленнями архітектора Петрова. Протягом 8 років будівництвом керував М. К. Вдовіченко. 27 (9) жовтня 1848 року храм було освячено, що було приурочено до дня Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова. Першим її служителем був священик Іоанн Клодницький. 1891 року, коли було прибудовано панамарню та ризницю, було складено план церкви. Церква одноголова, однопрестольна, має вигляд хреста, з високою (близько 14 сажнів) гостроверхою дзвіницею і місткістю до 600 чоловік. Існувало постійне церковно-парафіяльне піклування — церковна рада, яку очолював парох, і яка мала піклуватися про господарські потреби церкви. Також обирався церковний староста, який стежив за дисципліною. При церкві є метричні книги, починаючи з 1822 року зберігаються сповідні розписи, а з 1824 — клірові відомості. З зазначених років без пропусків, за винятком кількох років, ведеться церковна документація, а також прибутково-видаткові книги, що зберігаються в належному порядку до сьогодні[джерело?].

Знову у складі Османської імперії Редагувати

Ізмаїльський повіт на мапі кордону між Османською та Російською імперіями (1856—1878)

Молдовське князівство (1856—1859) за Паризьким мирним договором 18 (30) березня 1856 року, який завершив Кримську війну (1853—1856 років) Російська імперія поступалася Південною Бессарабією на користь Османської імперії, землі села Шевченкового перейшли до Молдовського князівства, яке залишалося васалом Османської імперії.

Об'єднане князівство Волощини і Молдови (1859—1878) 1858 року Александру Йоан Куза був обраний одночасно і господарем Молдовського князівства і князем Валахії, а тому був реалізований план з об'єднання «волохів», «молдован» і «банатців» під єдиною назвою «румуни». 4 грудня 1861 року Висока Порта ухвалила «Фірман про адміністративний устрій Молдови і Волощини», який затвердив політичне та адміністративне об'єднання Молдови і Валахії у складі Османської імперії, а 29 листопада (11 грудня) 1861 року А. Й. Куза опублікував прокламацію, яка затверджувала утворення Об'єднаного князівства Волощини і Молдови.

1868 року до слободи Кара-Махмет прибувають біженці з Польщі, які рятувались від царських військ, які придушували Польське повстання (1863—1864 років): Ярецькі, Пашковські, Зелінські тощо, які оселялись на сучасних вулицях Леніна, Колгоспній та Чернишевського, остання з яких в у той час мала назву Ярецької.

Повернення до Російської імперії (1878—1917) Редагувати

Мапа волостей Бессарабської губернії Російської імперії у 1892 р.

За наслідками Берлінського трактату, який був підписаний 1 (13) липня 1878 року і завершив російсько-турецьку війну (1877—1878 років), південна частини Бессарабії була повернена Російській імперії, і село Кара-Махмет увійшло до складу Ізмаїльського повіту Бессарабської губернії.

1874 року розпочата румунською владою політика колонізації була продовжена царською адміністрацією. Мешканцям виділяють земельні ділянки по 28 десятин (понад 30 га) орної землі і вигонів на одруженого. У 1879 році до села прибувають переселенці з Катеринославської губернії, за якими закріплюються землі на північній околиці села від сучасних вулиць Одеська та Татарбунарська, що мали назву «Вичіта». Серед поселенців були: Коломійченко, Кузьма та ін. Центральна ж територія села носить народну назву «займанщина», тобто займалася тільки з дозволу османів та росіян влади «Першою Росії» у першій половині XIX століття.

У 1880 році було засновано два народні училища (окремо для дівчат і хлопчиків), учителем у яких був священик Іоан Фетов. 1881 року завершився перший навчальний рік у однокласному чоловічому училищі села Карамахмет Ізмаїльського повіту, де учителював П. А. Горенко, рідний дядько А. А. Ахматової. 1894 року коштами парафіян засновується церковно-приходська школа (директор В. А. Праведний, псаломщик — Е. П. Білодан), де навчалося близько 60 учнів, переважно хлопчики. А у 1904 році відкрито чотирикласну школу, де працювали 2 вчителі та священик. Тривалий час директором її був Г. С. Загорский, через що школа, отримала назву «Школа Загорського». 1913 року відкрито другу початкову школу, що підпорядковувалася школі Загорського.

За даними перепису 1897 року в Карамахметі мешкало 2574 особи.

На початку XX століття в Карамахметі виникають штундистське та євангельсько-баптистське братства. Перша громада, члени якої прийняли назву «Боже військо», богослужіння проводили в будинках самих віруючих.

На початок XX століття за селом закріплено 5342 десятини і 2335 кв. сажнів землі. Землі села межують: на сході — з землями села Корячка; на півдні — землі графині Толстой (Станьгол); на заході — землі графині Толстой, поміщика Філіппова і села Китай; на півночі — графині Толстой і села Дракуля. На південно-заході розміщувався маєток «Волянський», частково переданий у компенсацію І. Сакаряну за експропрійовану у нього Мошію-Козей, що біля Нерушаю і Дракулі, частково (у розмірі 231 лот) пішло в заміну селянських «лотів», отриманих раніше на незручній плавневій землі[джерело?].

Карта села Помазани

Виникнення німецьких поселень. Прятягом 1908—1909 років низка наділів в урочищі Мальцева (1500 га), на півдні (1500 га) та півночі (2700 га), які раніше належали графині Олександрі Толстой, було придбано бессарабськими німцями Готфрідом Шульцом та його сином Августом. 1912 року німці заснували села: за 6 км на північ від Кара-Махмет Помазани та за 4 км на південний захід — Парапари. В них були рівні вулиці, були школи, молитовні лютеранські будинки та кладовища.

Станом на 1913 рік у селі Кара-Махмет було 586 дворів з населенням 2762 чоловік, до 1 тис. коней, близько 10 тис. великої рогатої худоби, 1,5 тис. свиней та понад 2 тис. овець. Існували моторний жорновий млин з маслоробкою Т. Я. Мишелова, паровий млин, а також крупорушка Я. Козаченка (пропрацювала до 1993 року), паровий млин жителя села Чичма. Діяв цегельний завод ізмаїлчаніна Л. Пугачова, завод з виробництва черепиці жителя села К. Кіндрата. Також працювали 4 кузні, 3 столярки, телеграфне відділення, кілька магазинів. У селі було понад 15 кравців, 5 шевців, 5 кабачків та 3 лавки роздрібної торгівлі. У 1908 році в селі відкрито пошту. Найбільші земельні наділи мали І. Гінчак (80 десятин землі), К. Кутас (45 дес.), В. Кипарис (35 дес.), Т. Гречкосій і А. Решетник (по 40 дес.) тощо..

Населення приходу по сповідному пропису 1908 року складається з 2483 чоловік обох статей і володіє землею на праві власності в кількості 5342 десятин 2335 кв сажнів. Великих господарств і багатіїв немає, за винятком одного, що володіє неабияким капіталом і вісімдесяти п'ятьма десятинами землі, - але зате і абсолютно жебраків в приході немає.

— [джерело?]

З початком Першої світової війни до лав російської армії з Кара-Махметі було мобілізовано 428 військово-придатних солдатів, які брали участь у війні в складі Бессарабського корпусу. Також було Конфісковано гужовий транспорт і провіант[джерело?]. З фронту повернулося 399 осіб, 29 військових — загинуло[джерело?].

У складі Молдовської Демократичної Республіки (1917—1918) та Королівства Румунії (1918—1940) Редагувати

Мапа Ізмаїльського повіту Королівства Румунія у 1925
Мапа Молдовської Демократичної Республіки
Карта Королівства Румунія

Після прийняття 2 (15) грудня 1917 декларації про проголошення незалежної Молдовської Демократичної Республіки лідери молдовського законодавчого органу Сфатул Церій почали переговори з румунським урядом про введення до Бессарабії військ, і 27 березня 1918 року на засіданні Сфатул Церія було ухвалено рішення про входження Бессарабії до складу Королівства Румунії на правах автономії, а 25-26 листопада 1918 року — ухвалене рішення про приєднання Бессарабії до Румунії без додаткових умов.

Після цих змін село Кара-Махмет увійшло до Кілійської волості Ізмаїльського повіту Нижньодунайскої провінції (цинут Дунерій де Жос ку капіталу Галац, жудец Ізмаїл, пласа Кілія-Нова, комуна Кара-Махмет).

У 1918 році жителі села в Кара-Махметі розорили маєток Сакаряна поблизу села та розподілили між собою награбоване. Проте, з приходом румунських бояр, майно поміщику було повернено, а селян обкладено штрафом у розмірі 200 рублів.

По приєднанню Бессарабії до Румунії було проведено аграрну реформу: поміщикам залишалися тільки до 100 га земель, а вся відібрана в них земля передавалася безземельним селянам, які мали бажання займатися господарством, близько 5 га на працездатну людину, а також 1 га «толоки» (пасовище в плавнях). У селі діяло відділення кооперативного сільськогосподарського банку Бессарабії (у будівлі нинішньої школи по вул. Шевченка), який видав кредити до 10 000 лей (наприклад, корова тоді коштувала близько 3 000 лей)[джерело?].

Щомісяця відбувалася перевірка санітарного стану території села та гігієни населення. У будинку М. Кутас по вулиці Леніна румунською владою було організовано їдальню для малозабезпечених верств населення. У 1935 році до Кара-Махмету приїхала акушерка Марія Федорівна Работа, яка разом з лікарем, який був у селі Новоселівка, надавали медичну допомогу жителям села.

Після анексії території Бессарабії Румунією у Кара-Махметі було створено жандармську дільницю, штат якої налічував 20 осіб. Спочатку дільниця розміщувалась в будинку по вулиці Леніна, а пізніше — по вулиці Шевченка. Була введена комендантська година з 22:00 вечора до 6:00 години ранку. У Кара-Махмет фактично заборонялося розмовляти не румунською мовою, навчання в школах і церковна служба велися виключно румунською мовою. Протестанти за проведення богослужіння у вечірній час піддавалися гонінню.

Монумент учасникам Татарбунарського повстання (вересень 1924 р.)

Політика соціального і національного утиску румунським урядом у Південній Бессарабії викликала протест місцевого населення. 14—15 серпня 1924 року в селі Нерушай в ході конфлікту між місцевим населенням та жандармами через мовне питання кілька людей було вбито. Протягом наступних 3-х днів в селі Татарбунари розгнівані жителі розгромили жандармську дільницю і захопили примарію. Заворушення охоплює інші населені пункти в регіоні.

У Кара-Махметі у 1923 році виникає нелегальна група, яка співчувала радянській владі і готувалось до повстання. У заворушеннях у селі, яке підтримало Татарбунарське повстання, взяло участь 74 жителя. Організаційну групу з 5 осіб (С. Ф. Заволока, С. С. Кас'яненко, К. Ф. Кутас і Д. Світленко) очолив Логвин Коваленко. Повстання було придушене: 13 осіб було заарештовано, а 4 з них — засуджено на різні строки ув'язнення. Поблизу хутора Парапари кілька учасників повстання було розстріляно. На честь загиблих учасників повстання у селі було відкрито пам'ятник «Славі Героям Татарбунарського повстання полеглим в боротьбі з румунськими боярами (вересень 1924 р.)».

1934 року пресвітер євангельсько-баптистської громади Яків Козаченко на свої кошти збудував перший у селі Молитовний будинок Євангельських християн баптистів, який збереглася до сьогодні.

У 1937 році було відкрито і освячено примарію Кара-Махмет, будівля якої на сьогодні зайнята сільською радою. При примарії було створене господарство, яке мало робочу худобу і сільськогосподарський реманент для прибулих селян. Того ж року почалося будівництво дороги Кілія — Аккерман, яка проходила через село, і мала стратегічне значення.

Після приєднання до СРСР (1940—1941) Редагувати

Карта Ізмаїльської області в складі СРСР

За таємним додатком пакту Молотова — Ріббентропа між Німеччиною і Радянським Союзом 23 серпня 1939 року підписано Бессарабія знаходилась у сфері інтересів СРСР, а тому після представлення румунському послу в СРСР ноти з вимогою передачі до Радянського Союзу землі по р. Прут та погодженням на це румунської сторони 28 червня 1940 року радянські війська зайняли територію Бессарабії.

7 серпня в межах УРСР з Аккерманського та Ізмаїльського повітів сформована Аккерманська область з адміністративним центром в місті Аккермані. 7 грудня Указом Президії Верховної ради СРСР Аккерманська область перейменована на Ізмаїльську, а обласний центр перенесено до Ізмаїла, до складу Кілійського району якої входило село Карамахмед. 8 березня 1941 року жителі села отримали радянське громадянство.

Увечері 28 червня 1940 року Карамахмед був зайнятий радянськими військами. Наступного дня почалася конфіскація майна і депортація багатих родин «куркулів, кулаків» в Казахську РСР, Комі АРСР, Абхазьку АРСР, Красноярський край, Омську і Новосибірську області: мільйонерів Городниченко І. С. і його батька, майбутнього молдовського композитора Загорського В. Г., Шкурину Т. А. (Його будинок переобладнано під лікарню), Козаченка Я. А. (будинок його став дитячим садком, а млин, з відходом радянських військ, у 1941 році підірваний), та багатьох інших. Згідно з указом Президії Верховної ради СРСР від 15 серпня 1940 року землі всієї Бессарабії націоналізуються.

Постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР від 21 серпня 1940 року «Про заходи щодо Бессарабії і Північної Буковини» було визначено програму їх прискореного розвитку. У Придунайський край надіслано понад 3,4 тисячі різних фахівців з усього Радянського Союзу. Так до Кара-Махмету з П'ятихатського району Дніпропетровської області прибув А. Т. Лисенко для проведення роз'яснювальної роботи з організації колективного господарства; згодом він став другим головою сільської ради. 22 лютого 1941 року створено перший колгосп «Імені 23-ї річниці Робочої селянської Червоної армії», першим головою обрано Петренка П. С.

У вересні 1940 року здійснена репатріація німців з сіл Помазани та Парапори, землі і нажите майно було конфісковане до держфонду СРСР. Після розколу Європи в 1939 році, східні німці повинні були прийняти радянське громадянство (німці були румунськими громадянами), або повернутися на історичну батьківщину. В покинуті села заселяються переселенці з сусідніх сіл і міст (Ліски, Вилкове, Кілія і Дем'янівка). В Помазанах було створено радгосп ім. Чехова, в подальшому його реорганізовано в колгосп (голова І. Я. Кушніренко). У 1945—1950 роках в Помазанах і Парапарах розміщувався Шевченківський дитячий садок, для дітей, що втратили батьків.

Влітку 1940 року знесене старе кладовище та відведена ділянка під нове на паралелі сучасних вулиць Кутузова і Суворова.

У роки румунської окупації (1941—1944) Редагувати

Карта Королівства Румунія у роки Другої світової війни

22 червня 1941 року країнами Осі розпочато вторгнення в СРСР. У червні—липні 1941 року територія Бессарабії повністю окупована військами 3-ю і 4-ю румунськими арміями, а також 11-ю німецькою армією, загальною чисельністю близько 800 тис. осіб. Радянські війська Південного фронту, в тому числі і прикордонники, виведені за річку Дністер. Дунайська військова флотилія близько місяця сприяла обороні захоплених ними на румунському березі плацдармів, потім 19 липня 1940 перебазувалася до Одеси і згодом була розформована.

У червні протягом кількох днів у село прибувають каральні загони (жандармерія, що знаходилася на перетині вулиць Чернишевського — Леніна). Протягом трьох років румунською владою мобілізоване військовоздатне чоловіче населення в табори військової підготовки «концентрації». Багато чоловіків були змушені ховатися в плавнях, землянках та сусідніх селах. У місцевого населення закуповують провіант. Для військових потреб відбирають худобу. Також румунською владою заарештовані активісти, причетні до радянської окупації, і ті, що переховувалися від румунської мобілізації. Однак у складі Румунської армії карагметчани не брали участь, через недовіру румунської влади до бессарабців.

У післявоєнний період у складі СРСР (1944—1991) Редагувати

Друга світова війна. У березні-серпні 1944 року в ході Умансько-Ботошанської та Яссько-Кишинівської наступальних операцій військами 2-го і 3-го Українських фронтів територія Бессарабії знову звільнена. 24 серпня 1944 року до 17:00 години румунські війська залишають село Кара-Махмет. Наступного дня на територію села вводяться війська 3-го Українського фронту. Бойових дій на території села не відбувалося. В операції з ліквідації залишків румунських окупантів у селі загинув воїн І. Ф. Градунов. З приходом радянських військ, на околиці села встановлюються чотири артилерійські гармати і розпочата мобілізація воєнноздатного населення. На фронтах Другої світової війни билися 534 жителя села, 223 з них загинули. За мужність і відвагу, проявлені на фронтах, орденами і медалями СРСР нагороджено 317 осіб. У складі радянських військ карагметчани брали участь у боях за Румунію, Болгарію, Угорщину, Чехословаччину, Польщу і Німеччину, а також брали участь у штурмі Рейхстагу (Резвий Олексій Іларіонович, Александренко Григорій Маркович і Коновка Федір Іванович). 9 травня 1975 року, до тридцятиріччя завершення Другої світової війни, відкрито пам'ятник на честь загиблих воїнів, вихідців з Шевченкового.

Голодомор 1946-47 рр. Колективізація. Складні часи переживає Кара-Махмет в 1945-1947 роки. На час звільнення військових у 1945 році виявлено велику кількість хворих армійців на малярію, шигельоз і туберкульоз. Навесні 1945 року, серед населення спалахнула епідемія черевного тифу. Збільшується смертність серед людей. Через злиденне становище, померлих ховають у неглибоких промерзлих ямах, огорнувши лише ганчір'ям. У 1946-1947 рр. Придунав'я зазнає затяжної посухи. Через тривалу відсутність чоловічого населення в час війни, більша частина полів залишалася не засіяною. Сільське господарство села підірвано колективізацією та ліквідацією куркульства. Жителів «добровільним примусом» змушують вступити до колгоспу. Випробуваною на той час в інших регіонах СРСР системою підпорядкування, на території Кара-Махмет починається хлібозаготівля: у жителів села «уповноважені по заготівлям під виглядом червоного фонду зі щупом в одній руці і зобов'язанням в інший» вилучають запаси продовольства, також відбирають і домашню худобу. Однак, внаслідок збоїв у транспортуванні, відібране зерно згнило на території Кілійського порту. Забезпечених і тих, що чинили опір, сім'ями вивозили до Сибіру, їх майно націоналізовувалось. Ті, хто намагався в таких умовах вижити, харчувалися травою, варили чай з неї, пекли коржі з борошна перемеленої серцевини стебел соняшнику, також викопували земляні горішки. Витриваліші міняли в Галичині предмети побуту та одяг на продовольство. Випадків канібальства не було.

Карта Одеської області в складі СРСР

Повоєнні роки. З метою забезпечення виробничого і технічного обслуговування робіт, на території Південної Бессарабії реалізовувався план створення машинотракторних станцій. У вересні 1944 році організовано Помазанську МТС (першим її директором стає С. Я. Заборовский), також при ній запрацювали перші курси трактористів, де навчалося близько 15 карагметчан. У Парапорах у цей час починає роботу державна компанія «Морфлот», що обробляє землю. Навесні 1945 року Кілійський РК КП України ставить питання про організацію колективних господарств на селі. 20—30 квітня було вирішено провести в сільських радах організаційні збори про прийняття статуту земельних громад. По району затверджено 36 громад, зокрема 6 — у Кара-Махметі (на цей час село налічує 1 262 двори з 2 014 особами працездатного населення). Ініціативними групами організовані колгоспи: імені Кірова (головою обрано З. В. Балтянского), імені Шверника (Г. І. Аністратенко), імені Мікояна (Н. Т. Захарченко), імені Шевченка (А. Е. Шкурина), ім. Жовтневої революції (в селищі Парапори 1947 році, Д. П. Шкурина) та ім. 30-річчя Радянської Армії (П. Л. Мишолов). Колгоспам поставлялася сільгосптехніка, посівний матеріал, худоба, добрива, виділялися кредити й позики. Однак багато з колгоспів були слабкими в організаційному і господарському відношеннях, через що влітку в 1950 році починається їх об'єднання: КГ ім. Кірова з КГ ім. Шевченка об'єднано у КГ ім. Кірова (головою став А. Т. Лисенко), КГ ім. Шверника з КГ 30-річчя РА — КГ ім. Шверника (С. Я. Заборовский), КГ ім. Мікояна з КГ ім. ЖР — у КГ ім. Мікояна (Н. Т. Захарченко). 1955 року відбулося останнє об'єднання трьох колгоспів в єдине господарство «Україна». Головою було обрано С. Я. Заборовского, а з лютого 1957 року — Герой Соціалістичної Праці — Музику Миколу Антоновича, який пропрацював на посаді до 1993 року. За господарством закріплюється 9 868 га землі, зокрема 7 132 га ріллі, 110 га садів, 565 га виноградників. Великої рогатої худоби 3 163 голови, зокрема, корів — 975 гол., свиней — 5 706 гол., овець — 3 675 гол., птахів — 15 898 гол. Господарство виробляє 6 900 тонн зерна, овочів 362 т, 153 т картоплі, соняшнику 206 т, 1 075 т винограду, 1 326 т молока, удій на корову склав 1 775 кг, виробництво м'яса — 607 т, шерсті — 8,8 т, яєць — 435 тис. штук. 1963 року фонд зарплати в колгоспі склав 334 994 рубля, 1970 — 2 354 484 рубля. До 1980-х років прибуток колгоспу становить 3,5-4 млн рублів, господарство виробляє 21 тис. тонн зерна, налічує понад 20 тис. свиней, близько 7 тис. великої рогатої худоби, 10 тис. га землі, в землеробстві була впроваджена нова технологія — чекова. Господарська система замкнута. Господарство виробляло в державний фонд понад 2 тис. тонн м'яса, 5 700 тонн ВРХ, птиці до 400 тонн, свиней до 25 000 тонн. Мало більш 500 га виноградників, збирало близько 4 500 тонн винограду. Вартість основних засобів дорівнювала 1 млн 323 тисячам рублів. Зайнятість — 1 789 чоловік працездатного населення Шевченкове. Господарство є постійним учасником ВДНГ СРСР, у 1973 році нагороджено Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР, ЦК профспілки робітників і службовців сільського господарства та заготовок.

Водоканал Лаптиш

У травні 1946 року відбулося документальне перейменування села на честь поета-кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. Змінюється і устрій. Головою сільради знову обрано Я. Т. Лисенка. У грудні створено партійну організацію при сільській раді, секретарем обрано С. А. Морозова. 1942 року[джерело?] з'являються комсомольська і профспілкова організації, що складаються з 408 членів ВЛКСМ. З 1946 року створюються три територіальні партійні організації, що об'єднують 101 комуніста і вирішують організаційно-партійні питання села. Першим секретарем парторганізації колгоспу Кілійської РК КП України став В. Г. Альтов.

У 1944 році житловий будинок, на розі вулиць Леніна і Чернишевського, пристосований і обладнаний під амбулаторію. Наступного року відкрито інфекційне відділення, розраховане на 10 ліжок. З часом працюють терапевтичне відділення і родовий будинок. 1945 року до село надіслано лікарів Е. І. Андрощук, Е. К. Замкович, Е. М. Поповская, Є. Т. Скляренко. 1955 року з Болгарії прибуває сім'я лікарів Шустових — Володимир Дмитрович і його син Борис. 1959 — лікарі І. М. Хаценко, Е. Н. Ніколаєва, Е. П. Зіміна. 1960 — зубний лікар К. П. Калмиков. У 1960 році в лікарні був рентгенкабінет, зубний кабінет, пральня, кухня. В цей період на кожній фермі встановлюється профілакторій. 1981 року здано в експлуатацію будівлю поліклініки зі стаціонарним відділенням на 70-75 ліжок.

З вересня 1946 року школа стає семирічною, а навчання ведеться українською мовою. Очолює школу Г. І. Курц, вчителями були Л. Р. Блажко, М. О. Чернявськая, Л. І. Усатенко, Г. Сліпко, А. Г. Давиденко. 1954 року відкрито першу Шевченківську середню школу, чому багато посприяв її директор О. Я. Кореновский. 1959 року при ній почала працювати вечірня середня школа, а також організована учнівська виробнича бригада, що складалася з учнів 10-11 класів, яким було виділено 105 га землі і трактор із зобов'язанням виростити 35 ц/га кукурудзи. З 1966 року в школі діє клуб інтернаціональної дружби імені Е. Тельмана. Також при школі організовано консультаційний пункт районної заочної школи і регулярно випускався «Комсомольський прожектор».

У 1945—1946 роках на базі Пугачовського цегельного заводу після капітальної реконструкції організовано Шевченківський завод з регулярним випуском цегли, першим директором його став Дмітришин. У 1960—1970-тих роках випуск цегли напівсухого пресування з жовтої глини (на той час в УРСР було 3 таких заводи) досягає 11-14 млн штук на рік, в цей час заводом тривалий час керує А. А. Колпак. Для робітників заводу (близько 100 чоловік), побудовані два двоповерхових будинки, а також будинок відпочинку на березі Чорного моря.

Чекове вирощення рису поблизу села

1949 року на базі 9 господарств пайовиків утворена міжгосподарську інкубаторну птахівну станцію продуктивністю понад 50 млн яєць на рік, де спочатку завідувачем був Г. І. Палюга. 1959 року ІПС переобладнано на 42 тис. яйцемісць і створений сектор охолодження качиного яйця, що дозволило збільшити відсоток виходу молодняка до 84 одиниць.

1957 року споруджено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку (скульптор Недопака) і побудована будівля Клубу № 6 із залом для глядачів на 600 місць. Того ж року партійна організація і правління колгоспу «Україна» організували випуск газети «Колхозная жизнь» висвітлюючи життя трудівників; у квітні розпочато будівництво Шевченківського парку. 1955 року створено міжколгоспну дизельну електростанцію на 560 КВт., що вперше електрифікувало село. 1956 року побудовано першу чергу каналу «Міжколгоспний». 3 вересня 1958 внаслідок сухого клімату в регіоні відкрито головний шлюз водоканалу Лаптиш. Однак крім позитивних наслідків зрошувальна система сприяла підняттю підземних вод, у селі виникає солонець, тому на початку 1980-х років споруджено канал для відведення ґрунтових вод. 1958 року складено план перебудови Шевченкового, що був затверджений Радою Міністрів України. Відповідно до генплану вирівнювалися вулиці, почалося планове будівництво приватних і суспільних будівель, контроль покладено на сільську раду.

У 1960-х роках в господарстві значно розширюється будівництво ферм, адміністративних будівель, водопроводу, насосних станцій, дитячих садків спочатку № 1 (1962 року), потім № 2, розпочато будівництво зрошувальних систем, завершується електрифікація господарства. У 1960 році організовано насіневі господарства, що забезпечували район різними сортами культур, а також прищеплювальна майстерня з вирощування виноградних саджанців продуктивністю 1 млн саджанців на рік. 1961 року завершився перший етап будівництва водопроводу, для подачі в село прісної води з Лаптиша. 1969 року почалося будівництво Шевченківського міжгосподарського комбікормового заводу потужністю 50 тонн продукції за зміну. 1974 року завод запрацював на повну потужність, виробляючи до 200 тон за добу у 2 зміни.

За успіхи в сільськогосподарському виробництві
мешканці села відзначені 992 нагородами, зокрема:

Орденом Леніна — 4 особи
Орденом Жовтневої Революції — 7 осіб
Орденом Трудового Червоного Прапора — 15 осіб
Орденом Дружби народів — 2 особи
Орденом Слави II ступеня — 3 особи
Орденом Слави III ступеня — 13 осіб
Орденом «Знак Пошани» — 22 особи

Медаллю «За трудову доблесть» — 218 осіб.
Медаллю «За трудову відзнаку» — 16 осіб
Медаллю «Ветеран праці» — 692 осіб.

У 1970-тих роках будуються дитячі садки № 3,4, універсам, баня, стадіон, дороги, освітлення, телерадіомайстерня, автостанція, АТС, музична школа, спортивна школа, пекарня, кінотеатр «Колос». Колгосп володіє будинком відпочинку на 70 місць на березі Чорного моря, де щорічно оздоровлюються 180 колгоспників. Побудовано зернові токи № 1,2,3 і будівля тракторних бригад з підсобними приміщеннями № 1, 2, 3, 4, свиновідгодівельний і репродуктивний комплекси. У 1975 році господарством «Україна» придбане рибне господарство «Прогрес» села Червоний Яр, погасивши його борги. У [1975 році запрацював дитячий садок № 3 на 140 місць. У 1976 році побудована механічна майстерня. У 1977 — свиновідгодівельний і репродуктивний комплекси для вирощування 25 тис. свинопоголів'я, племінна свиноферма, ферми для ВРХ № 1, 2, 3, мінімолокозавод, млин. У садових та виноградних бригадах побудовані будівлі з підсобними приміщеннями, чотири гаража, по два на вантажний і легковий транспорт, два тепличних господарства для вирощування ранніх овочів, 4 адмінбудинки відділень, машинний двір, три склади, молочний блок, цех соєвого молока, агрохімлабораторія. У 1979 році — споруджено будинок Палацу культури з адміністративним управлінням, на 650 місць (автори мозаїк Р. С. Кириченко та Н. Г. Клейн). За 1966—1976 роках споруджено 190 житлових будинків.

1972 року для переробки овочів і фруктів було створено консервний завод колгоспу «Україна», де працювало близько 150 осіб. Завод мав макаронний та виноробний (виготовляв виноматеріал) цехи, холодильну камеру на 600 тонн. Продуктивність заводу була до 3 млн умовних банок консервної продукції, випускав 26 видів продукції, що відправляли в 40 міст СРСР.

У 1960—1970-тих роках розквітає спортивне життя: секції класичної боротьби, важка атлетика, ручного м'яча, баскетболу, дзюдо, шахів, легкої атлетики. Багато сприяв розвитку вільної та класичної боротьби Чуйко А. А. Виникає стрілецькій вид спорту, що проходить на базі шкільного тиру під керівництвом Булата С. В. і Чернова С. А. Розвивається міні-футбол, команда якого в 1996 році стала чемпіоном області.

У 1980-тих роках в селі щорічно будуються 20-30 будинків. Протягом 1960—1985 років у Шевченковому споруджені 12 будинків для спеціалістів колгоспу. З 1984 по 1989 роки інтенсивно забудовується приватними будинками вулиця Консервна. У 1983 році село займає третє місце з області за добробутом. 1984 року споруджено будівлю готелю і кафе на 52 місця, а в 1988 — будівля універмагу. У січні 1990 року завершено будівництво школи № 2 на 624 учнів, першим директором якої стала І. Б. Шустова.

216 осіб були учасниками Афганської війни (1979—1989), всі повернулися живими. Також 12 чоловік є учасниками ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС (1986), 6 з них стали інвалідами 2-ї групи та 1 — інвалідом 1 групи. За час після аварії помер 1 учасник ліквідації наслідків аварії.

У незалежній Україні (1991 — наш час) Редагувати

Після проголошення 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акту про незалежність Україна та проведення всенародного референдуму 1 грудня 1991 року і обрання Президентом України Леоніда Кравчука почався новий етап в історії країни.

У 1991 році відбулися перші всенародні вибори голови села, на яких переконливу перемогу здобув Заступайло Анатолій Андрійович, який пропрацював на посаді голови сільської ради два терміни поспіль. У 1999 та 2003 роках на чергових виборах голови села на цю посаду було обрано Резвого Василя Олексійовича. А 4 листопада 2010 року в Шевченковому відбулися чергові вибори голови сільської ради, на яких перемогу здобула Рябцева Галина Аксентіївна.

У зв'язку зі зміною політико-економічної ситуації в країні село відчуває серйозні труднощі в економічному і соціальному житті: скорочуються обсяги промислового виробництва і відбуваються затримки з виплатою зарплат. Промислові підприємства і колгосп села опинилися на межі банкрутства.

Важливою ланкою перебудови виробничих відносин в аграрній сфері України в 1990-х роках була земельна реформа. З 1993 року в Шевченковому зі спеціального земельного фонду земель колгоспу «Україна» громадянам села, які мають бажання організовувати фермерське господарство, надаються земельні ділянки. Колективне господарство «Україна» реформується в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна». У 2003 році КСП «Україна» припиняє свою діяльність, що стимулює процес виділення власницьких паїв.

Через зниження рівня життя населення на початку 1990-х років демографічна ситуація у Шевченковому змінюється: працівники, які були зайняті на промислових підприємствам села та у сільському господарстві, перекваліфіковуються в інші сфери економіки. Значна частина людей виїжджає на заробітки у великі міста. Торгівля стала новим джерелом доходів для жителів. З 1995 року у селі відкриваються об'єкти торговельної інфраструктури, а станом на 2010 рік тут нараховується близько 40 об'єктів роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, також понад 10 підприємств барно-ресторанного господарства.

Перше десятиліття XXI століття характеризується зростанням соціально-економічного добробуту Шевченкове. Зараз на території Шевченкове ведуться роботи з відновлення та реконструкції дорожньої мережі, а також будуються перша і друга черги нових головних водопровідних споруд.

Активізується й культурна діяльність. 10 жовтня 2006 року у Шевченковому відбулося свято з нагоди 216-ї річниці з дня утворення села. З того часу щорічне святкування «Дня села» у Шевченковому стало традицією.

У роки російсько-української війни (з 2014) Редагувати

Внаслідок російської збройної агресії проти України, в рамках політики безпеки, яка проводилася державою з метою недопущення реставрації тоталітаризму, у 2015 році Шевченкове було очищено від радянської символіки та топоніміки. 25 лютого 2015 року в селі було повалено пам'ятник Леніну[джерело?]. 22 грудня 2015 та 21 січня 2016 перейменовано 8 назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом (Жовтнева, Карла Маркса, Кірова, Комсомольська, Котовського, Леніна, Рози Люксембург та Червоноармійська).

Радянську вулицю за ініціативою жителів перейменували на честь Олександра Дубового. Таке рішення прийняли депутати Шевченківської сільської ради 31 березня 2015, задовольнивши звернення жителів села. Таким чином жителі вирішили подякувати своєму земляку Олександру Дубовому, депутату Верховної Ради України VI—VII скликань, за його багаторічну підтримку Шевченкового.

Після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році село також позбулося від наслідків колоніального минулого. 25 листопада 2022 року рішенням Кілійської міської ради перейменовано 8 назв вулиць, пов'язані з Росією та її діячами (Бєлінського, Колгоспна, Кошового Олега, Кутузова, Матросова Олександра, Пушкіна, Суворова та Чернишевського).

19 жовтня 2022 року в Іоано-Богословському храмі РПЦвУ відспівали загиблого місцевого мешканця Руслана Ніколенко, воїна України, який героїчно загинув на полі бою 1 жовтня неподалік села Давидів Брід на Херсонщині від наслідків російського артилерійського обстрілу. 15 червня 2023 року мешканці Шевченкове віддати шану земляку, визволителю України, командиру зенітного артилерійського взводу, старшому лейтенанту Олегу Бондаренку, який намагався протидіяти корупції в українській армії, але був вбитий товаришем по службі неподалік військової частини, де проходив службу.

У 2023 році відбудуться чергові збори релігійної громади РПЦвУ, на яких вирішуватиметься питання зміни церковної юрисдикції єдиного в селі храму святого Іоана Богослова. До того часу, всі релігійні ритуали, у тому числі пов'язані із проводами і похованням тіл померлих воїнів України, вбитих росіянами, здійснюється проросійським священником на староцерковнослов'янській мові новомосковського ізводу або російською мовою.

Органи влади Редагувати

Управління селом здійснюється Шевченківською сільською радою на чолі з Шевченківським сільським головою. У підпорядкуванні Шевченківської сільської ради знаходяться села Шевченкове і Помазани. Виконавчий орган — Виконавчий комітет (Виконком) сільської ради.

Голови сільської ради:

  • Бабенко Веремій Полікарпович (1944 — 1945)
  • Заборовський Сергій Якович (1945 — 1950)
  • Лисенко Яків Трифонович (1950 — 1965)
  • Маленко Іван Іванович
  • Захарченко Іван Васильович
  • Родіонов Валерій Іванович
  • Заступайло Анатолій Андрійович (1974 — 1999)
  • Резвий Василь Олексійович (1999 — 2010)
  • Рябцева Галина Аксентіївна (2010 — 2018)
  • Остапенко Олександр Михайлович (2018 — дотепер)
Суб'єкт місцевого самоврядування
 
 
Територіальна громада
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сільський голова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Представницький орган
 
 
 
 
Рада сільських депутатів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Постійні (тимчасові) комісії
 
 
 
 
 
 
 
Виконавчий орган
 
Виконавчий комітет сільської ради

Населення Редагувати

Шевченкове є найбільшим селом Кілійського району. Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 5 620 чоловік. Природний приріст — 29 чоловік, міграційний — 13 чоловік.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 5574 особи, з яких 2640 чоловіків та 2934 жінки. За переписом населення 2001 року в селі мешкало 5569 осіб.

Національний склад населення відносно однорідний, з переважаючою більшістю українців — 5 114 чол. (91 % загальної чисельності), 6 % росіян та 3 % молдован, гагауз, циган, представників інших національностей. У розмовній мові переважає суржик, особливістю якого є поєднання української граматики і фонетики із змішаною російсько-українською лексикою.

Чисельність працездатного населення — 2 799 чол. (49,8 % від всього населення), зокрема 1 590 жінок і 1 209 чоловіків. Чисельність безробітних — 948 чол. — 33,9 % працездатного населення. Значна частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Економіка Редагувати

Сільське господарство Редагувати

Центральна торгова площа

Земельні ресурси. Співвідношення тепла, світла, вологості і якості ґрунтів створюють сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства. У структурі земельного фонду виділяють: 59,6 % оброблюваних земель (рілля, сади, виноградники); 18,3 % — луги і пасовища; 8,2 % — антропогенні ландшафти і 23,1 % малопродуктивних територій. Сільськогосподарські угіддя займають 113,88 км² (11 388 га), у тому числі 8 639 га орної землі, 89 га виноградників, 28 га садів, а також 129 га сінокоси і пасовища. Внаслідок посушливого клімату 4 391 га оброблюваних земель зрошуються.

Агропромисловий комплекс вельми однобокий і включає лише сільське господарство, яке представлене 35 фермерськими і 1 723 особистими підсобними господарствами.

Рослинництво. У структурі землеробства розвинене вирощування: зернових (пшениця, рис, ячмінь), технічних (соняшник) і овочебаштанних культур (картопля, капуста, помідор, перець, кавун, диня тощо), а також виноградарство. Крім того для внутрішніх потреб села розвивається: садівництво, вирощування грибів та зернобобових і кормових культур.

Тваринництво. Промислове значення мають галузі свинарства, птахівництва, скотарства (молочна та м'ясна середня і велика рогата худоба) та аквакультура. Розвивається бджільництво, кролівництво.

Промисловість Редагувати

На час розпаду СРСР на території Шевченкове зберігався великий виробничо-технічний потенціал, але значна частина виробничих потужностей в ході стихійної приватизації 1990-х років перестали працювати.

На сьогодні у селі функціює 156 малих підприємств з чисельністю працівників 1 032 чоловік, 35 фермерських господарств з 67 працюючими, а також 930 індивідуальних підприємців без створення юридичної особи.

У Шевченкове діють дві автозаправні станції, 2000 року відкрито газозаправну станцію. Працює телерадіомайстерня, майстерня з ремонту побутової техніки і взуття, шевський цех, дві пекарні, комунальне господарство обслуговує водогін, деревообробний двір, пункт ветеринарного обслуговування, СТО, цехи з виготовлення соняшника та переробки рису. Для населення району працює інкубаторна станція, виробляючи 300 тис. яєць на рік.

Торгівля та послуги Редагувати

Торгівля. На початок 2011 року на території Шевченкове роздрібну торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами здійснюють 253 юридичні і фізичні особи. У їх розпорядженні перебуває 36 стаціонарних торговельних магазинів, 5 торговельних павільйонів і кіосків, 7 відділів і лотків усередині стаціонарних магазинів, 2 бази будівельних матеріалів, а також стихійний споживчий ринок змішаного асортименту торговельною площею близько 3 000 м².

Крім того, у селі працює 11 закладів громадського харчування — шкільна їдальня на 36 місць, 3 бари на 76 місць, 4 кафе на 89 місць та закусочна на 26 місць, також діє бенкетна зала попереднього замовлення місткістю 150 осіб. більшість торговельних і барно-ресторанних об'єктів зосереджено в центрі села, уздовж вулиці Музики/Калініна: магазини «Тюльпан», «Тюльпан-2», «Сарепта», «Дубок-2», «Наташа», «Кристал», «Мрія», "Поляна, «Сальвадор», бари «Кармен», «Білий континент», кафе «Зустріч» та ін.

Готельна справа. У селі Шевченкове є двозірковий готель (Cat C) — малобюджетний готель з 15 однотиповими номерами та мінімальним переліком послуг: кімнати мебльовані, щоденне прибирання номерів, є санвузол і холодильник.

Побутові послуги. На території Шевченкове 9 підприємств надають побутові послуги (перукарські послуги, ремонт і технічне обслуговування автотранспортних засобів, пошиття та ремонт швейних виробів, ремонт побутової техніки і предметів домашнього вжитку, а також Інтернет-послуги).

Фінансові послуги. Банківські послуги надає Шевченківські відділення ІмексБанку № 252 та Ощадбанку.

Транспорт Редагувати

Автомобільний транспорт. Шевченкове — важливий автотранспортний вузол Ізмаїльського району. Село стоїть на перехресті головних регіональних автомагістралей: Ізмаїл — Вилкове (Захід — Схід) та Т 1630 Кілія — Спаське (Південь — Північ). За 32 кілометри від села проходить транспортний коридор Чорноморського Економічного Співробітництва (Рені — Ізмаїл — Одеса — Миколаїв — Херсон — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Новоазовськ).

Зовнішні та внутрішні зв'язки забезпечуються виключно автомобільними шляхами. Автодороги, що пов'язують Шевченкове з найближчими населеними пунктами, мають асфальтове покриття, крім шляху Шевченкове — Василівка, де дорога ґрунтова грейдерована.

Водний та залізничний транспорт. За 15 км від села проходить кордон України з Румунією по Дунаю, однак найближчий митний пропускний пункт розташовано у Рені, за 119 км, а морський торговий порт — Усть-Дунайськ у Вилковому — за 38 км. За 23 км розташована станція Дзинілор Ізмаїльського відділення Одеської залізниці.

Зв'язок Редагувати

Загальна кількість абонентів, підключених до фіксованих ліній державного телефонного зв'язку «Укртелеком» налічує 713 одиниць. Для дзвінків використовується чотирьохрівневий (міжнародний рівень, національний, зональний і місцевий) відкритий план нумерації +380 48 43 37 XXX.

Послуги мобільного телефонного зв'язку та Інтернету надають чотири компанії-оператора, які виступають під брендами МТС, Jeans, Ecotel, UMC, SIM-SIM, Life:), Київстар, ACE&BASE і Djuice, охоплюючи близько 97,8 відсотка території.

Послуги доступу до мережі Інтернет надають оператори Укртелеком та Телнет, використовуючи при цьому модем і телефонну мережу загального користування.

Охорона здоров'я Редагувати

Шевченківська лікарня

На теперішній час у Шевченковому працює лікарняна амбулаторія, є лабораторія, зубний кабінет, процедурний кабінет, фізкабінет, акушерський кабінет і кабінет долікарського контролю, де працюють 7 лікарів, 3 стоматологи, 2 дитячих лікарі, 2 терапевта, 2 лаборанта, фельдшер і 18 фахівців з середньою медичною освітою. У 2005 році було відкрито пункт швидкої медичної допомоги, що цілодобово забезпечує екстрену медичну допомогу у загрозливих для життя станах і захворюваннях. Автомобіль швидкої допомоги обладнаний на базі УАЗ-452, виїзна бригада складається з фельдшера і водія, які забезпечують 4 населених пункти: Шевченкове, Мирне, Помазани і Трудове. Фармацевтичну допомогу надають 3 аптеки.

Освіта Редагувати

В Шевченковому діють дві державні загальноосвітні школи I — III ступенів: ЗОШ № 1 та ЗОШ № 2, із кількістю школярів відповідно 454 і 356 учнів та загальною кількістю вчителів — 49 осіб. До комплексу шкіл входять 25 — 30 лекційних приміщень, 2 шкільні бібліотеки, комп'ютерні класи, підключені до мережі Інтернет, зимові спортивні зали, а також літні спортивні майданчики, з наявними футбольними, волейбольними, баскетбольними площадками і легкоатлетичним спорядженням. На базі ЗОШ № 2 функціонує клуб ім. Ернеста Тельмана, заснований ще в 1966 році з ініціативи Кари О. К.

З 2004 року відновлено роботу дошкільного навчального закладу ясла-садок «Топольок». ДНЗ працює в 5 груп, забезпечуючи вихованням, навчанням, доглядом та оздоровленням 103 дітей у віці від двох місяців до семи років.

Релігія Редагувати

Молитовний Будинок

У Шевченкове діють чотири парафії віруючих:

Культура Редагувати

У селі діє низка культурних та культурно-освітніх установ:

Шевченківський Будинок Культури
  • Будинок культури села Шевченкове, де на сьогодні працюють 12 творчих колективів, з них 2 мають звання «народний» та «зразковий»: ансамбль «Сільські Мадонна», молодіжний ансамбль «Гламур», дитячий ансамбль «VIP-GIRLS», вокальні ансамблі «Амазонки», «Талісман» та «Україночка», ансамбль сольної пісні, 3 танцювальних групи, гурток художнього слова, а також вокальний ансамбль «Водограй» на базі загальноосвітньої школи № 2. Всього в галузі художньої самодіяльності беруть участь понад сто учасників. Колективи ведуть активну діяльність, беруть участь у фестивалях і конкурсах, концертують.
  • Шевченківська публічна бібліотека. Книжковий фонд становить 35 тис. примірників книг та документів. За кількістю літератури це одне з найбільших книгосховищ Кілійського району. Бібліотека працює в два відділи: дитячий і дорослий абонемент, обслуговуючи 2 200 читачів на рік. На базі бібліотеки відбувається низка заходів: круглі столи, уроки пам'яті, цікаві зустрічі, презентації книг, дні інформації та дні бібліографії.
  • Музична школа, філія Кілійської музичної школи, де навчається понад 50 учнів. На базі школи діють класи фортепіано, баяна, скрипки, народних інструментів та вокалу. У 2000 році за сприяння Т. Д. Мишолов було відкрито Художнє відділення Музичної школи. Крім освітньої діяльності, школа бере участь у культурних заходах регіонального, обласного, республіканського та міжнародного (Польща, Японія) рівня, часто посідає призові місця.
  • Музей Історії села Шевченкове розташований у будівлі Будинку культури. Його експозиція відображає історію регіону з кінця XIII століття дотепер. Також діє Музей імені Тараса Григорович Шевченка в будівлі ЗОШ № 1, заснований Шаргородскою В. А. Колекція музею складається з репродукцій малярських робіт Шевченка, фотографій поета, кількох видань творів й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними й закордонними виданнями, в яких відображено епоху Шевченка, його життя й діяльність.

Пам'ятки архітектури Редагувати

На вулицях і площах Шевченкове стоїть ряд пам'ятників, монументів, місць і будов серед яких:

Спорт Редагувати

На території села розташовано відкритий футбольний стадіон, з природним покриттям, розрахований більш ніж на шістсот місць, на якому грає аматорський футбольний клуб «Україна-Союз» (до 1996 року — «Україна»). У будівлі Будинку Культури є спортивний зал, оснащений кардиосиловими тренажерами, матовим покриттям, штангами, в повним комплектом гантельного ряду, більярдним і тенісними столами. Також є «Спортивне містечко» — спортивний майданчик з асфальтованою біговою доріжкою та різноманітним атлетичним спорядженням.

Функціонує кілька дитячо-юнацьких спортивних секцій: з настільного тенісу, легкої атлетики, баскетболу, волейболу, шахів та шашок, а також школа бойових мистецтв, французький кікбоксинг — сават.

Благоустрій Редагувати

Планування вуличної мережі села Шевченкове складалося під впливом соціальних і топографічних умов. Починаючи з 60-х років минулого століття система планування села упорядковується і на сьогодні має прямокутний тип.

Кількість дворів на 2009 рік становить 2 236 одиниць. Щорічно вводиться в експлуатацію у середньому 5 житлових будинків. Житлові будинки — індивідуального одноквартирного типу (на одну сім'ю), однорівневі (один поверх). Садибні ділянки огороджено по периметру (частіше фасадна частина), з прилеглою присадибною ділянкою, і з розташованими на ньому господарськими і підсобними будівлями. Архітектура більшості будинків видовженої форми готичного стилю. Схема нумерації будинків по вулиці за зростанням з півдня на північ та зі сходу на захід, при якій на одній стороні дороги висхідні непарні числа, на іншій — парні.

У селі налічується 36 вулиць. Автомобільні шляхи загального користування — 64 км, у тому числі: ґрунтові — 38 км, з твердим покриттям — 4 км і з вдосконаленим покриттям (асфальт) — 22 км, Мережа вуличних доріг села освітлена на 12 %, здебільшого ті вулиці, які зосереджені в центрі села і прилягають до головних автомагістралей. Також прокладено 31 км водопроводу.

Вулиця Музики, особливо її середня частина — одне з найжвавіших місць Шевченкового. Тут зосереджена велика кількість торгових об'єктів, барно-ресторанних закладів, диско-клуб, готель і парк.

Особистості Редагувати

Відомі уродженці та мешканці села

Примітки Редагувати

  1. Названа на честь молодіжної парапартійної організації[ru] Комуністичної партії СРСР «Комсомол»
  2. Названа на честь російського критика та публіциста Віссаріона Бєлінського
  3. Названа на честь радянського партійного діяча Сергія Кірова, вбивство якого Сталін використав для розправи над своїми супротивниками по партійній лаві з «троцькістсько-зінов’євського блоку»
  4. Названа на честь радянських сільськогосподарських підприємств, які виникли в результаті колективізації та розкуркулення в УРСР
  5. Названа на честь комсомольця Олега Кошового
  6. Названа на честь російського полководця Михайла Кутузова
  7. Названа на честь радянського смертника Олександра Матросова
  8. Названа псевдонімом Володимира Ульянова, радянського політичного діяча, організатора жовтневого перевороту, засновника і de-facto першого керівника Радянської держави (РРФСР, СРСР)
  9. Назва є похідною від збройних більшовицьких формувань та пов'язана зі встановленням радянської влади шляхом військового перевороту
  10. Названа на честь радянського діяча, першого номінального голови[en] Радянської держави (РРФСР, СРСР) Михайла Калініна
  11. Названа на честь російського поета Олександра Пушкіна
  12. Названа на честь жовтневого перевороту у Російській республіці, вчиненого більшовиками на чолі з Леніним
  13. Названа на честь комкора, учасника радянського вторгнення в Україну та «червоного терору» Григорія Котовського
  14. Названа на честь російського полководця Олександра Суворова
  15. Названа на честь основоположника комунізму, засновника марксизму Карла Маркса
  16. Названа на честь російського публіциста й письменника Миколи Чернишевського
  17. Названа на честь Рози Люксембург, співзасновниці Союзу Спартака, СДКПіЛ та компартії Німеччини

Джерела Редагувати

  1. Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 23 березня 2012. 
  2. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області"
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 955, 986.
  5. ↑ Паспорт Шевченкове. Форма N 1-село. «Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту»
  6. . Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 2 квітня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 2 квітня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2012. 
  9. ↑ Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 22.12.2015 року № 47 - ІІ сесія - VII скликання «Про перейменування вулиць с. Шевченкове»
  10. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1531/VIII/27 «Про перейменування вулиці Белінського в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Незалежності»
  11. ↑ Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 21.01.2016 року № 55 - П сесія - VII скликання «Про перейменування вулиць с. Шевченкове та с. Помазани»
  12. Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 31.03.2015 року № 527-П-VI «Про перейменування вулиці Радянської»
  13. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1532/VIII/27 «Про перейменування вулиці Колгоспна в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Козацька»
  14. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1533/VIII/27 «Про перейменування вулиці Кошевого О. в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Світанкова»
  15. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1534/VIII/27 «Про перейменування вулиці Кутузова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Затишна»
  16. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1535/VIII/27 «Про перейменування вулиці Матросова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Дружби»
  17. Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 08.08.2008 року № 260 - ХІІІ сесія - V скликання «Про перейменування вулиць села»
  18. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1536/VIII/27 «Про перейменування вулиці Пушкіна в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Українська»
  19. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1537/VIII/27 «Про перейменування вулиці Суворова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Київська»
  20. Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1538/VIII/27 «Про перейменування вулиці Чернишевського в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Вишнева»
  21. . Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 3 березня 2012. 
  22. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 березня 2012. 
  23. Туристичний клуб "Мангуп"
  24. . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 26 березня 2012. 
  25. Інформація ст. н. с. Дунайського біосферного заповідника.
  26. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2008. Процитовано 2 квітня 2012. 
  27. Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
  28. Лобков В. А. Новые гнездящиеся виды полевых угодий Причерноморья и некоторых тенденций изменения орнитофауны юга Украины // Птицы Азово-Черноморского региона на рубеже тысячелетий. — Одесса, Астропринт, 2000. — С. 46-47.
  29. Лобков В. А. Современное состояние, перспективы сохранения и использования степных биоценозов северного Причерноморья // Степи Северной Евразии. — Оренбург, 2006. — С. 21-216.
  30. . Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 
  31. Паспорт Шевченкове. Розділ 13. Коди 13010-13090. «Охорона природи»
  32. Паспорт Шевченкове. Форма N 2-тп (повітря). «Звіт про охорону атмосферного повітря за 2009 рік»
  33. Паспорт Шевченкове. форма N 1-небезпечні відходи (річна). «Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I—III класів небезпеки за 2009 рік»
  34. Райнов Б. А. Очерк истории Килии. — Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003. — С. 19. — 204 с. — ISBN 966-8127-05-6.
  35. Бабенко В. С., Бабенко П. Л. Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 6. — 112 с.
  36. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 11. — 112 с.
  37. Райнов Б. А. Очерк истории Килии. — Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003. — С. 21. — 204 с. — ISBN 966-8127-05-6
  38. Довідник з історії України. За ред. Підкови І. З., Шуста Р. М., Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. Видавництво «Генеза», Київ. 2001 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] ISBN 966-504-439-7
  39. Райнов Б. А. Очерк истории Килии. — Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003. — С. 37. — 204 с. — ISBN 966-8127-05-6
  40. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 19. — 112 с.
  41. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 17. — 112 с.
  42. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 23. — 112 с.
  43. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 23. — 112 с.
  44. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 101—112 с.
  45. Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года / Н. А. Тройницкий. — С. Петербург: Типография «Общественная польза», 1905. — С. 6.
  46. ↑ Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 33. — 112 с.
  47. Райнов Б. А. Очерк истории Килии. — Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003. — С. 68. — 204 с. — ISBN 966-8127-05-6
  48. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 36—112 с.
  49. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 3 березня 2012. 
  50. ↑ Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 56—112 с.
  51. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 57—112 с.
  52. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 67—112 с.
  53. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 69. — 112 с.
  54. [[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 7.12.1940 о перенесении центра Аккерманской области … и переименовании Аккерманской области в Измаильскую область|Указ Президії ВР СРСР від 7.12.1940 року «Про перенесення центру Аккерманської області з міста Аккерман до міста Ізмаїл і перейменування Аккерманської області на Ізмаїльську» (рос.)]]
  55. Указ Президії ВР СРСР від 8.03.1941 року «Про відновлення у громадянстві СРСР мешканців Бессарабії і про набуття радянського громадянства мешканцями Північної Буковини» (рос.)
  56. Указ Президії ВР СРСР від 15.08.1940 року «Про відновлення на території Бессарабії радянських законів про націоналізацію землі» (рос.)
  57. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 73. — 112 с.
  58. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 76. — 112 с.
  59. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 81. — 112 с.
  60. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 58. — 112 с.
  61. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 82. — 112 с.
  62. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медицинский вестник, 2006. — С. 86. — 112 с.
  63. ↑ Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 89. — 112 с.
  64. . Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 3 березня 2012. 
  65. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 101. — 112 с.
  66. Бабенко В. С., Бабенко П. Л.;Родное Шевченково. — Одеса, Медецинский вестник, 2006. — С. 88. — 112 с.
  67. Бабе Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Shevchenkove Shevche nkove MFA ˈʃɛu tʃenkowe prosluhati selo v Kilijskoyi miskoyi gromadi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Razom iz selom Pomazani utvoryuye Shevchenkivskij starostinskij okrug 1 Roztashovane za 63 km vid rajonnogo centru ta za 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Dzinilor Teritoriya maye rivnij relyef U radiusi 30 km zoseredzheno velike skupchennya vodojm Dunajskogo i Pivnichno prichornomorskogo basejniv Za danimi perepisu 2001 roku v seli meshkalo 5 625 osib teritoriya 6 37 km razom z silgospugiddyami 98 68 km za oboma pokaznikami ye najbilshim selom rajonu 1 selo ShevchenkoveGerb PraporHram Ioanna Bogoslova v ShevchenkovomuKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonGromada Kilijska miska gromadaKod KATOTTG UA51080050110076291Oblikova kartka Shevchenkove Izmayilskij rajon Osnovni daniZasnovane 1790Persha zgadka 1776Kolishnya nazva Kara Mahmet osman Karamahmet Naselennya 5625 01 01 2011 Teritoriya 98 68 km Plosha 6 37 km Gustota naselennya 883 05 osib km Poshtovij indeks 68332Telefonnij kod 380 4843 37 Katojkonimi shevchenkivci karagmetchaninDen sela 10 zhovtnyaGeografichni daniGeografichni koordinati 45 33 19 pn sh 29 20 00 sh d 45 55528 pn sh 29 33333 sh d 45 55528 29 33333 Koordinati 45 33 19 pn sh 29 20 00 sh d 45 55528 pn sh 29 33333 sh d 45 55528 29 33333Serednya visotanad rivnem morya 32 mVidstan dooblasnogo centru 183 kmVidstan dorajonnogo centru 63 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DzinilorVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 28 kmMisceva vladaAdresa radi 68300 Odeska obl Izmayilskij r n m Kiliya vul Miru 57Starosta Ostapenko Oleksandr MihajlovichKartaShevchenkoveShevchenkoveMapa Shevchenkove u VikishovishiZasnovane 12 kvitnya 23 kvitnya 1790 roku yak sloboda Karamahmet Osmanskoyi imperiyi 1812 roku uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Periodichno perebuvalo pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi 1856 1878 Moldovi 1917 1918 ta Rumuniyi 1918 1940 1941 1944 Z 1940 roku v skladi URSR u cej chas malo nazvu Karamahmed 2 Perejmenovane na selo Shevchenkove 14 listopada 1945 roku na chest poeta kobzarya Tarasa Shevchenka 3 4 Zmist 1 Geografiya 1 1 Roztashuvannya 1 2 Relyef i grunti 1 3 Vodna sistema 1 4 Klimat 1 5 Fauna j flora 1 6 Ekologiya 2 Istoriya 2 1 U skladi Osmanskoyi imperiyi 1538 1812 2 2 U skladi Rosijskoyi imperiyi 1812 1856 2 3 Znovu u skladi Osmanskoyi imperiyi 2 4 Povernennya do Rosijskoyi imperiyi 1878 1917 2 5 U skladi Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1917 1918 ta Korolivstva Rumuniyi 1918 1940 2 6 Pislya priyednannya do SRSR 1940 1941 2 7 U roki rumunskoyi okupaciyi 1941 1944 2 8 U pislyavoyennij period u skladi SRSR 1944 1991 2 9 U nezalezhnij Ukrayini 1991 nash chas 2 10 U roki rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 3 Organi vladi 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Ekonomika 5 1 Silske gospodarstvo 5 2 Promislovist 5 3 Torgivlya ta poslugi 6 Transport 7 Zv yazok 8 Ohorona zdorov ya 9 Osvita 10 Religiya 11 Kultura 11 1 Pam yatki arhitekturi 12 Sport 13 Blagoustrij 14 Osobistosti 15 Primitki 16 Dzherela 17 Literatura 18 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRoztashuvannya Redaguvati Shevchenkove roztashovane na pivdennomu zahodi Ukrayini V administrativno teritorialnomu vidnoshenni poselennya silskogo tipu Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Ukrayini Protyazhnist naselenogo punktu v dovzhinu z pivnochi na pivden 4 8 km u shirinu iz zahodu na shid 3 2 km pri comu konturi mayut formu p yatikutnika 5 Vidstan do centru gromadi Kiliya stanovit 12 km Vidstan do oblasnogo centru m Odesi priblizno 131 km napryamki avtoshlyahami 183 km Relyef i grunti Redaguvati Teritoriya Shevchenkovogo nalezhit do pivdenno zahidnoyi okolici Shidno yevropejskoyi rivnini Prichornomorskoyi nizovini ta roztashovana v Zhebriyanivskij balci z vidnosno rivnim pologim relyefom sho pidnositsya nad rivnem morya na 36 28 m Najvishi tochki relyefu roztashovani v pivnichno zahidnij chastini sela z uhilom na pivdennij shid Roztashuvannya sela na Shidnoyevropejskij platformi zvodit do minimumu proyavi takih stihijnih yavish yak zemletrusi ta vulkanizm nbsp Pivdenno zahidni polya sela ShevchenkoveGruntovij pokriv predstavlenij golovnim chinom pivdennimi serednopotuzhnimi chornozemnimi gruntami Pridunajskoyi stepovoyi provinciyi Stepovoyi zoni Zagalna potuzhnist gumusovih gorizontiv kolivayetsya 30 120 sm mayut temno sirij kolir iz korichnyuvatim vidtinkom ta visoku prirodnu rodyuchist zavdyaki chomu shiroko zastosovuyutsya dlya viroshuvannya zernovih zhito kukurudzi yachmenyu ta risu tehnichnih sonyashnika bashtannih ta sadovih kultur a takozh ovochiv kapusti pomidoriv bolgarskogo percyu ta inshih vidiv ta vinogradarstva Dlya zahistu gruntiv vid vivitryuvannya vologi zapobigannya vimerzannya posiviv ta eroziyi gruntiv teritoriyu vkrito sitkoyu lisosmug akaciyevimi i dubovimi derevami ta umovno podileno na dilyanki v 100 200 ga Majzhe nemaye rodovish korisnih kopalin yaki rozroblyayutsya za vinyatkom budivelnih materialiv vognetrivka glina Na pivdennij okolici sela diye glinyanij kar yer plosheyu 200 000 m ta glibinoyu do 30 m Glina zalyagaye na nevelikij glibini 30 80 sm ta vidobuvayetsya vidkritim metodom 6 7 Vodna sistema Redaguvati Vnutrishni vodi pivdennoodeskogo regionu nalezhat do basejniv richki Dunaj ta Pivnichnogo Prichornomor ya U radiusi 30 km vid Shevchenkove zoseredzheno bagato riznih vodojmish Najbilshi z nih na pivnichnomu shodi shtuchnij solonij liman Sasik Kunduk viddilenij vid morya lishe vuzkoyu smugoyu pishano cherepashkovogo peresipu ta prisnovodne ozero Kitaj na zahodi 8 Na pivdni protikaye golovna vodna arteriya Yevropi richka Dunaj Kilijske girlo v yiyi nizhnij techiyi Richka maye vazhlive gospodarske znachennya dlya zroshuvannya sudnoplavstva ta zabezpechennya pitnoyu vodoyu meshkanciv regionu Shevchenkove pid yednane do Kilijskogo grupovogo vodogonu Odnak nizkij riven pivnichnogo uzberezhzhya ye rizikom pidtoplennya teritoriyi sela vodami Dunayu Na pivnichnomu zahodi roztashovana visihayucha litom richka Yenikoj pritoka ozera Kitaj na shodi richka Drakulya Selo roztashovane nepodalik Chornogo morya na shidnomu berezi yakogo roztashovano Primorsku kurortno rozvazhalnu zonu ta Vilkivskij rekreacijnij kompleks zelenogo turizmu Cherez selo prohodit vodovidvidnij kanal shirinoyu 15 m z vidvodom u richku Dunaj Glibina pidzemnih vod vid poverhni zemli syagaye 2 11 m Vulichno dorozhnya merezha sela ShevchenkoveNazva Tip Oriyentaciya Kolishni nazvi Kilkist ob yektiv Primitki a8 bereznya vul meridionalna 47Besarabska 9 vul meridionalna Komsomolska a 169Nezalezhnosti 10 vul shirotna Byelinskogo b 74Bolgradska vul shirotnaVinogradna 11 vul shirotna Kirova c 23Vodoprovidna vul meridionalna 8Dubovogo Oleksandra 12 vul shirotna Radyanska 25 Nazvana na chest biznesmena Oleksandra DubovogoDunajska vul meridionalna 140Izmayilska vul meridionalna 72Kilijska vul shirotna 17Kozacka 13 vul meridionalna Kolgospna d 48Konservna vul meridionalna 66Svitankova 14 vul meridionalna Koshovogo Olega e 43Zatishna 15 vul meridionalna Kutuzova f 84Lesi Ukrayinki vul meridionalna 65 Nazvana na chest ukrayinskoyi pismennici ta poetesi Lesi UkrayinkiDruzhbi 16 vul meridionalna Matrosova Oleksandra g 23Miru 11 vul meridionalna Lenina h 134Molodizhna 9 vul meridionalna Chervonoarmijska i 91Muziki M A 17 vul meridionalna Dunajska Kalinina j 118 Nazvana na chest radyanskogo diyacha golovi kolgospu Mikoli MuzikiNova vul meridionalna 31Odeska vul shirotna 18Odeskij prov meridionalnij 7Poshtova vul meridionalna 55Ukrayinska 18 vul meridionalna Pushkina k 134Sadova vul meridionalna 101Slobidska 11 vul shirotna Zhovtneva l 22Sonyachna 11 vul shirotna Kotovskogo m 3Sportivna vul meridionalna 7Stepova vul meridionalna 20Kiyivska 19 vul meridionalna Suvorova n 143Tatarbunarska vul shirotna 38Tiraspolska vul shirotna 100 Nazvana na chest stolici rosijskoyi psevdoderzhavi PMR TiraspolFranka Ivana 11 vul meridionalna Karla Marksa o 65 Nazvana na chest ukrayinskogo pismennika poeta gromadskogo i politichnogo diyacha Ivan FrankaVishneva 20 vul shirotna Yareckogo Chernishevskogo p 43Shevchenka Tarasa vul meridionalna 129 Nazvana na chest ukrayinskogo poeta pismennika hudozhnika Tarasa ShevchenkaShkilna 9 vul shirotna Rozi Lyuksemburg q 13 nbsp Misceznahodzhennya nbsp pochatku ta nbsp kincya vulici Klimat Redaguvati Klimat Shevchenkovogo pomirno kontinentalnij z m yakoyu korotkoyu malosnizhnoyu z chastimi vidligami zimoyu ta teplim ridshe spekotnim trivalim litom odnak iz nedostatnoyu vologistyu Zima trivaye iz seredini listopada do kincya bereznya 4 5 misyaci serednya temperatura stanovit 0 8 C Najholodnishij misyac roku sichen serednya jogo temperatura stanovit 0 5 C morozi ne nizhche 22 8 C Lito trivaye iz seredini travnya do kincya veresnya 4 5 misyaci serednya temperatura stanovit 20 8 C Najteplishij misyac lipen serednya temperatura 21 7 C speka ne bilshe 37 8 C 21 Klimat ShevchenkovogoTemperaturaMisyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 16 1 21 1 26 1 27 8 31 1 37 8 37 2 36 1 33 9 31 1 25 0 18 9 37 8Serednij maksimum C 2 8 3 3 8 3 15 0 21 1 25 0 26 7 26 7 22 8 16 1 8 3 3 9 15 0Serednya temperatura C 0 5 0 4 4 10 6 16 1 20 0 21 7 21 1 17 2 11 7 5 0 1 1 11 1Serednij minimum C 3 9 3 3 0 5 6 1 11 1 15 0 16 1 15 6 11 7 6 7 1 1 1 7 6 1Absolyutnij minimum C 20 0 22 8 18 3 2 2 0 6 7 10 0 4 4 2 2 7 8 16 1 16 2 22 8Kilkist opadivMisyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru VsogoNorma opadiv mm 20 30 40 40 50 80 60 50 30 30 40 40 580Za rik vipadaye 400 600 mm atmosfernih opadiv Najdoshovimi misyacyami ye cherven lipen ta listopad protyagom yakih misyachna kilkist opadiv stanovit blizko 60 80 mm Najsuhishimi misyacyami ye sichen i lyutij koli vipadaye 20 30 mm Neridkim yavishem ye tumani ta rosa Sposterigati yih mozhna vprodovzh usogo roku ale najchastishe tumani z yavlyayutsya v holodnij polovini roku todi yak rosa v litnij period Serednorichna shvidkist vitru 3 8 m s za danimi GMS Ust Dunajsk 22 Iz veresnya po kviten najbilshu povtoryuvanist mayut pivnichni 18 41 ta pivnichno zahidni vitri 12 26 Lishe v travni vzagali ne sposterigayetsya chitkogo perevazhannya yakogo nebud napryamku vitru U chervni serpni perevazhayut pivdenni j shidni vitri povtoryuvanist kozhnogo napryamku syagaye 35 Gradaciya shvidkosti vitru Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik0 m s 5 m s 52 4 54 4 49 6 56 5 62 1 64 2 65 2 67 6 63 3 48 2 48 47 56 56 m s 10 m s 37 8 33 9 41 3 37 6 33 2 32 3 31 3 29 1 31 7 41 8 38 3 41 35 811 m s 15 m s 9 1 10 3 7 6 5 8 4 5 3 3 3 4 3 3 4 5 8 8 12 6 10 3 6 916 m s 20 m s 0 7 1 4 1 5 0 2 0 1 0 3 0 1 0 0 6 1 2 1 2 1 2 0 8Procesi v zhivij prirodi duzhe zalezhni vid trivalosti svitlovogo dnya sho osoblivo vplivaye na proces fotoperiodizmu zhivih organizmiv Dlya regionu trivalist dnya taka Svitlovij den na kozhne 22 chislo misyacya 23 Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruPochatok sutinkiv god 6 59 6 19 5 27 5 26 4 40 4 25 4 49 5 31 6 13 6 53 6 34 7 03Shid soncya god 7 32 6 50 5 57 5 59 5 16 5 04 5 26 6 04 6 43 7 23 7 08 7 38Sonce v zeniti god 12 09 12 11 12 04 12 56 12 54 12 59 13 04 13 00 12 50 12 42 11 43 11 55Zahid soncya god 16 46 17 32 18 12 19 54 20 32 20 54 20 40 19 56 18 56 17 59 16 18 16 13Kinec sutinkiv god 17 19 18 03 18 42 20 26 21 08 21 33 21 17 20 28 19 26 18 30 16 51 16 48Trivalist dnya god 9 14 10 42 12 15 13 55 15 16 15 50 15 14 13 52 12 13 10 36 9 10 8 35Trivalist nochi god 14 56 13 18 11 45 10 5 8 44 8 10 8 46 10 8 11 47 13 24 14 50 15 25Sonyachne syajvo god mis 69 36 79 12 144 208 48 276 304 48 348 321 36 249 36 175 12 69 36 60Fauna j flora Redaguvati Riznotravna tipchakova j kovilova stepova roslinnist cherez aktivnu antropogennu diyu v pervinnomu viglyadi zbereglasya lishe na nevelikih zapovidnih dilyankah Chornomorskogo uzberezhzhya ta deyakih ostrovah Dunayu biosfernij zapovidnik Dunajski plavni 24 Sered zhittyevih form flori perevazhayut bagatorichni trav yanisti roslini 56 Chastka odnorichnih priblizno vdvichi nizhcha 27 U cilomu trav yanisti roslini stanovlyat blizko 90 vidovogo skladu flori Na dolyu derev chagarnikiv chagarnichkiv napivchagarnikiv i napivchagarnichkiv pripadaye lishe 10 flori Sered derevnih roslin perevazhayut dereva najposhirenishi vidi dub zvichajnij akaciyi zhovta bila i sofora klen gostrolistij i tatarskij gorih voloskij yasen lipa smorodina oblipiha krushinovidna shipshina barbaris tosho 25 Fauna riznomanitna 26 Traplyayetsya bagato vidiv plazuniv viddilu yashirok riznokolorovij yashur prudka i krimska yashirki ta zmiyi zvichajnij i vodyanij vuzh zvichajna i shidna stepova gadyuki a takozh yevropejska bolotna cherepaha Vodyatsya hvostati zemnovodni zvichajnij ta grebinchastij tritoni i bezhvosti kumka chervonochereva zvichajna kvaksha zvichajna i zelena zhabi trav yani stavkovi ta ozerni zhabi 27 Sered ptahiv meshkayut gorobcepodibni gorobci zyabliki shpaki vorona sinici solovej zhajvoronki lastivki kuropodibni perepilka sira kuripka fazani lelekopodibni sira ta bili chapli gusepodibni lebid shipun guska sira nerozen krizhen rzhankopodibni chajki kuliki soroki hizhi orlan bilohvist orel mogilnik stepovij orel takozh vuhata ta bolotyana sovi sokil dyatli zozuli golubi ta baklani 28 Ssavci predstavleni komahoyidnimi yizhaki kroti zemlerijki grizunami mishi shuri bilki ondatri nutriyi zvichajni hom yaki babak i krapchastij hovrah velikij tushkanchik zajcepodibnimi zayec sirij dikij kril hizhimi kishki sobaki lisici yevropejska norka gornostaj kunici yenoti rukokrilimi kazhani ta kopitnimi zvirami koni korovi svini kozi vivci vislyuki dikij kaban 29 Teritoriya sela perebuvaye v areali ridkisnih vidiv zviriv i ptahiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini sonya slipaki lisovij kit bilij leleka stepovij zhuravel hodulichnik i rozhevij pelikan 30 Fauna pivdenno zahidnogo regionu Ukrayini nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Yizhak zvichajnij Lisicya zvichajna Lebid shipun Kvaksha zvichajna Zolotij karas Cherepaha bolotna Ekologiya Redaguvati Vnaslidok istorichnogo rozvitku j prirodnih faktoriv silskogospodarska galuz ye providnoyu tomu antropogenne navantazhennya na ekologiyu zadovilne Promislovi pidpriyemstva roztashovani zdebilshogo na okolici sela ta protyagom ostannogo desyatirichchya bilshist z yakih ne ekspluatuyetsya Ob yekti atomnoyi energetiki uranodobuvnoyi ta himichnoyi promislovosti perebuvayut na velikij vidstani vid sela 31 Na yakist atmosfernogo povitrya zdebilshogo vplivayut vihlopni gazi avtotransportu ta stacionarnih pechej domivok odnak yih vpliv ye nizkim ne bilshe 0 3 GDK granichno dopustimij koncentraciyi shkidlivih rechovin 32 Yakist vodi ne vidpovidaye sanitarno himichnim i bakteriologichnim normam na 6 3 GOST 2874 82 Voda pitna Znoshenist vodoprovidnoyi merezhi zadovolnyaye potrebi lishe 56 8 naselennya Serednorichna vodozabezpechenist odnogo meshkancya stanovit blizko 10 tis m sho na 67 nizhche normi yaka viznachena Yevropejskoyu ekonomichnoyu komisiyeyu OON Grunti regionu nalezhat do najbilsh rodyuchih gruntiv Ukrayini z vmistom gumusu 3 7 Dozovane vzhivannya mineralnih dobriv i pesticidiv dlya zahistu roslin i borotbi z bur yanami lishe pozitivno vplivaye na normalnij krugovorot rechovin regionu i zapobigaye akumulyaciyi v grunti spoluk metaliv zaliza rtuti svincyu midi ta in vazhkih metaliv i vuglevodniv 33 Vazhlivim chinnikom ekosistemi Shevchenkovogo ye jogo rozmirenij ritm zhittya nizkij riven shumu ta vibracij Intensivnij rozvitok parkovoyi zoni razom iz pozitivnimi stresovimi pokaznikami ye katalizatorami formuvannya zdorovogo suspilstva Istoriya RedaguvatiU skladi Osmanskoyi imperiyi 1538 1812 Redaguvati nbsp Osmanska imperiya v XIV XVII stolittyahU XVI XVIII stolittyah na zemli Budzhaka poselyayutsya osmanski soldati timarioti yaki za dohid timaru zemli zobov yazani buli nesti sluzhbu v kinno pihotnih zagonah osmanskoyi armiyi V administrativnomu vidnoshenni teritoriya otrimuye status rayi z centrom u misti Kiliya Tak u 1776 roci teritoriyu ninishnogo sela Shevchenkove otrimav u volodinnya general osmanskoyi armiyi Kara Mahmet osman Kara Mehmet Dvobunchuzhnij pasha Kara Mahmet ostannij osmanskij komendant Kilijskoyi forteci za 3 km vid shidnogo kordonu sela Shevchenkove volodiv mayetkom i sporudiv mechet 34 Pro doslov yanske zhittya na teritoriyi suchasnogo Shevchenkove svidchat rezultati rozkopok Kurganskoyi grupi na pivdni sela yaki provodiv v 1963 roci Mikola Shmogij 35 Zasnuvannya sela Kara Mahmet Na deyakij vidstani vid osmanskogo mayetku Kara Mahmeta v 1778 roci na beregah balki Techiya z yavilosya pershe poselennya zasnovane shistma sim yami Zaporizkih kozakiv yaki ochevidno pereselilis na zemli Budzhaku pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi Zajvij prizvisko spravzhnye prizvishe Grechkosij Maslyanka Babenko Dudnik Kushnirenko Ganzyuk Babenko Ven Dribnohod i Spivdnyuk Svatanenko U 1790 roci poselennya peretvorilosya na v selo i otrimalo nazvu Sloboda 12 23 kvitnya 1790 roku vvazhayetsya oficijnim dnem zasnuvannya sela Kara Mahmet 36 U skladi Rosijskoyi imperiyi 1812 1856 Redaguvati nbsp Karta Bessarabskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi u 1812 1856 rr U drugij polovini XVIII pershij polovini XIX stolittyah na teritoriyi Pridunav ya vidbulasya nizka bitv rosijsko tureckih voyen U rezultati peremogi Rosijskoyi imperiyi v rosijsko tureckij vijni 1768 1774 za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom za Rosiyeyu viznayetsya pravo zahistu i zastupnictva hristiyan v Dunajskih knyazivstvah prote teritoriya vse she zalishayetsya u volodinni Osmanskoyi imperiyi 18 29 zhovtnya 1790 roku pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 fortecya Kiliya sho kontrolyuvala nizhnyu chastinu girla Dunayu zdalasya rosijskim vijskam pid komanduvannyam generala I V Gudovicha Pasha Kara Mahmet vtik do Izmayilu odnak pislya shturmu mista O V Suvorovim u grudni togo zh roku buv ubitij U Kiliyi bazuvalasya diviziya pid komanduvannyam gercoga Rishelye general gubernatora Novorosijskogo krayu vnaslidok chogo misto stalo centrom formuvannyam volonterskih polkiv Ust Dunajskogo kozachogo vijska 37 Z 1806 roku pochinayetsya masove viselennya osmaniv tatar i nogajciv z Pridunav ya ta intensivne zaselennya slov yanami Dlya ciyeyi meti poselencyam carskoyu vladoyu nadayetsya nizka pilg 60 desyatin zemli na gospodarstvo zvilnennya vid usih podatkiv na 10 rokiv i svoboda virospovidannya Uspishna vijskova kampaniya rosijskogo feldmarshala M I Kutuzova v rosijsko tureckij vijni 1806 1812 dozvolila teritoriyi Dunajsko Pruto Dnistrovskogo mezhirichchya vidijti do Rosiyi sho bulo zakripleno 16 28 travnya 1812 roku Buharestskim mirnim dogovorom Uzhe 1813 roku selo Kara Mahmet maye oficijnij status u skladi Kilijskogo okrugu z 1818 roku Bessarabskoyi oblasti do 1812 roku Bessarabiyeyu nazivali lishe pivdennu chastinu mezhirichchya Dunayu Pruta ta Dnistra Budzhak 38 Druga hvilya pereselennya ukrayinciv Pislya znishennya Zadunajskoyi Sichi chastina yiyi zhiteliv oselilasya v Budzhaku zokrema j u Kara Mahmeti 39 nbsp Stencovski plavniU 1820 1830 h rokah pomishicki selyani nizki gubernij Malorosiyi pryamuyut do Pivdennoyi Ukrayini ta Pivdennoyi Bessarabiyi de kriposne pravo bulo vidsutnye Tak u Kara Mahmeti 1827 roku poselyayutsya kilka takih selyanskih rodin Slipchenko Misholov Komnatni Ilchenki Pechenki Chumachenki Rudenki Chumachenki Bidni Chumachenki Pishnograyi ta in Postupovo naselennya sela pochinaye zbilshuvatisya rozvivayetsya gospodarstvo z yavlyayutsya vinogradniki 40 U 1821 roci selo Kara Mahmet maye 61 dvir de prozhivaye 150 cholovikiv ta 106 zhinok dzherelo a u 1827 roci nalichuvalosya 107 glinyanih hat v yakih meshkalo 104 sim yi 336 cholovikiv i 294 zhinok a takozh buli 4 mlini z yakih 3 vitryani i odin zemlyanij 9 kolodyaziv 2 kam yanih i 7 zemlyanih odin fruktovij sad 14 konej 560 goliv velikoyi rogatoyi hudobi ta 70 goliv ovec 41 Do 1835 roku v Kara Mahmeti meshkayut predstavniki rodiv Babichenko Balanenko Baranenko Bondar Borodatij Vasilenko Vojtchenko Gavrinenko Glumenkov Gnatenko Golovchenko Golubenko Grigorenko Grimenko Gricenko Devchenko Dribnohod Drobnohod Dubovij Zhovtenko Zabolotnij Zajvij Zaporozhec Zahoroshivij Zviznichenko Zdorovchenko Zelinski Zenchenko Ilishen Kalenik Kalenichenko Kvasha Kvitka Klimenko Kobzar Konoval Korniyenko Kortenko Kravchenko Kremenchuk Kravchenko Kut Kucherenko Kushnir Levchenko Lisenko Majdanchenko Marinchenko Naumenko Marchenko Marchenkov Misko Naumenko Ostapenko Petrenko Pogribnij Podolenko Podunayenko Pohile Revenko Zhvavij Reshetnik Rodionov Romanenko Romanovskij Sergiyenko Siminenko Slobodnika Solomonenko Tkachenko Trofimenko Vusatij Fomenko Harchenko Hersunenko Carenko Chernenko Chernyavskij Chumachenko Shevchenko Shkuropat ta Yakimenko dzherelo 1822 roku bulo sporudzheno pershij u seli hram nazvanij na chest Mariyi Magdalini Pershim yiyi sluzhitelem stav svyashenik Dmitro Byelodanov Odnak u 1829 roci vid udaru bliskavki derev yana cerkva zgorila Na yiyi misci naprikinci XIX stolittya zvedeno kaplicyu ale z prihodom radyanskoyi vladi v 1940 h rokah yiyi bulo rozibrano Zaraz na comu rozmishuyetsya pivdenna chastina Palacu Pioneriv 1840 roku koshtami parafiyan i knyagini Oleksandri Tolstoj Stangol pochalosya budivnictvo kam yanoyi cerkvi za kreslennyami arhitektora Petrova Protyagom 8 rokiv budivnictvom keruvav M K Vdovichenko 27 9 zhovtnya 1848 roku hram bulo osvyacheno sho bulo priurocheno do dnya Apostola ta Yevangelista Ioanna Bogoslova Pershim yiyi sluzhitelem buv svyashenik Ioann Klodnickij 1891 roku koli bulo pribudovano panamarnyu ta riznicyu bulo skladeno plan cerkvi Cerkva odnogolova odnoprestolna maye viglyad hresta z visokoyu blizko 14 sazhniv gostroverhoyu dzviniceyu i mistkistyu do 600 cholovik Isnuvalo postijne cerkovno parafiyalne pikluvannya cerkovna rada yaku ocholyuvav paroh i yaka mala pikluvatisya pro gospodarski potrebi cerkvi Takozh obiravsya cerkovnij starosta yakij stezhiv za disciplinoyu Pri cerkvi ye metrichni knigi pochinayuchi z 1822 roku zberigayutsya spovidni rozpisi a z 1824 klirovi vidomosti Z zaznachenih rokiv bez propuskiv za vinyatkom kilkoh rokiv vedetsya cerkovna dokumentaciya a takozh pributkovo vidatkovi knigi sho zberigayutsya v nalezhnomu poryadku do sogodni dzherelo Znovu u skladi Osmanskoyi imperiyi Redaguvati nbsp Izmayilskij povit na mapi kordonu mizh Osmanskoyu ta Rosijskoyu imperiyami 1856 1878 Moldovske knyazivstvo 1856 1859 za Parizkim mirnim dogovorom 18 30 bereznya 1856 roku yakij zavershiv Krimsku vijnu 1853 1856 rokiv Rosijska imperiya postupalasya Pivdennoyu Bessarabiyeyu na korist Osmanskoyi imperiyi zemli sela Shevchenkovogo perejshli do Moldovskogo knyazivstva yake zalishalosya vasalom Osmanskoyi imperiyi Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi 1859 1878 1858 roku Aleksandru Joan Kuza buv obranij odnochasno i gospodarem Moldovskogo knyazivstva i knyazem Valahiyi a tomu buv realizovanij plan z ob yednannya volohiv moldovan i banatciv pid yedinoyu nazvoyu rumuni 4 grudnya 1861 roku Visoka Porta uhvalila Firman pro administrativnij ustrij Moldovi i Voloshini yakij zatverdiv politichne ta administrativne ob yednannya Moldovi i Valahiyi u skladi Osmanskoyi imperiyi a 29 listopada 11 grudnya 1861 roku A J Kuza opublikuvav proklamaciyu yaka zatverdzhuvala utvorennya Ob yednanogo knyazivstva Voloshini i Moldovi 1868 roku do slobodi Kara Mahmet pribuvayut bizhenci z Polshi yaki ryatuvalis vid carskih vijsk yaki pridushuvali Polske povstannya 1863 1864 rokiv Yarecki Pashkovski Zelinski tosho yaki oselyalis na suchasnih vulicyah Lenina Kolgospnij ta Chernishevskogo ostannya z yakih v u toj chas mala nazvu Yareckoyi 42 Povernennya do Rosijskoyi imperiyi 1878 1917 Redaguvati nbsp Mapa volostej Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi u 1892 r Za naslidkami Berlinskogo traktatu yakij buv pidpisanij 1 13 lipnya 1878 roku i zavershiv rosijsko turecku vijnu 1877 1878 rokiv pivdenna chastini Bessarabiyi bula povernena Rosijskij imperiyi i selo Kara Mahmet uvijshlo do skladu Izmayilskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi 1874 roku rozpochata rumunskoyu vladoyu politika kolonizaciyi bula prodovzhena carskoyu administraciyeyu Meshkancyam vidilyayut zemelni dilyanki po 28 desyatin ponad 30 ga ornoyi zemli i vigoniv na odruzhenogo U 1879 roci do sela pribuvayut pereselenci z Katerinoslavskoyi guberniyi za yakimi zakriplyuyutsya zemli na pivnichnij okolici sela vid suchasnih vulic Odeska ta Tatarbunarska sho mali nazvu Vichita Sered poselenciv buli Kolomijchenko Kuzma ta in Centralna zh teritoriya sela nosit narodnu nazvu zajmanshina tobto zajmalasya tilki z dozvolu osmaniv ta rosiyan vladi Pershoyu Rosiyi u pershij polovini XIX stolittya 43 U 1880 roci bulo zasnovano dva narodni uchilisha okremo dlya divchat i hlopchikiv uchitelem u yakih buv svyashenik Ioan Fetov 1881 roku zavershivsya pershij navchalnij rik u odnoklasnomu cholovichomu uchilishi sela Karamahmet Izmayilskogo povitu de uchitelyuvav P A Gorenko ridnij dyadko A A Ahmatovoyi 1894 roku koshtami parafiyan zasnovuyetsya cerkovno prihodska shkola direktor V A Pravednij psalomshik E P Bilodan de navchalosya blizko 60 uchniv perevazhno hlopchiki A u 1904 roci vidkrito chotiriklasnu shkolu de pracyuvali 2 vchiteli ta svyashenik Trivalij chas direktorom yiyi buv G S Zagorskij cherez sho shkola otrimala nazvu Shkola Zagorskogo 1913 roku vidkrito drugu pochatkovu shkolu sho pidporyadkovuvalasya shkoli Zagorskogo 44 Za danimi perepisu 1897 roku v Karamahmeti meshkalo 2574 osobi 45 Na pochatku XX stolittya v Karamahmeti vinikayut shtundistske ta yevangelsko baptistske bratstva Persha gromada chleni yakoyi prijnyali nazvu Bozhe vijsko bogosluzhinnya provodili v budinkah samih viruyuchih 46 Na pochatok XX stolittya za selom zakripleno 5342 desyatini i 2335 kv sazhniv zemli Zemli sela mezhuyut na shodi z zemlyami sela Koryachka na pivdni zemli grafini Tolstoj Stangol na zahodi zemli grafini Tolstoj pomishika Filippova i sela Kitaj na pivnochi grafini Tolstoj i sela Drakulya Na pivdenno zahodi rozmishuvavsya mayetok Volyanskij chastkovo peredanij u kompensaciyu I Sakaryanu za eksproprijovanu u nogo Moshiyu Kozej sho bilya Nerushayu i Drakuli chastkovo u rozmiri 231 lot pishlo v zaminu selyanskih lotiv otrimanih ranishe na nezruchnij plavnevij zemli dzherelo nbsp Karta sela PomazaniViniknennya nimeckih poselen Pryatyagom 1908 1909 rokiv nizka nadiliv v urochishi Malceva 1500 ga na pivdni 1500 ga ta pivnochi 2700 ga yaki ranishe nalezhali grafini Oleksandri Tolstoj bulo pridbano bessarabskimi nimcyami Gotfridom Shulcom ta jogo sinom Avgustom 1912 roku nimci zasnuvali sela za 6 km na pivnich vid Kara Mahmet Pomazani ta za 4 km na pivdennij zahid Parapari V nih buli rivni vulici buli shkoli molitovni lyuteranski budinki ta kladovisha 47 Stanom na 1913 rik u seli Kara Mahmet bulo 586 dvoriv z naselennyam 2762 cholovik do 1 tis konej blizko 10 tis velikoyi rogatoyi hudobi 1 5 tis svinej ta ponad 2 tis ovec Isnuvali motornij zhornovij mlin z maslorobkoyu T Ya Mishelova parovij mlin a takozh kruporushka Ya Kozachenka propracyuvala do 1993 roku parovij mlin zhitelya sela Chichma Diyav cegelnij zavod izmayilchanina L Pugachova zavod z virobnictva cherepici zhitelya sela K Kindrata Takozh pracyuvali 4 kuzni 3 stolyarki telegrafne viddilennya kilka magaziniv U seli bulo ponad 15 kravciv 5 shevciv 5 kabachkiv ta 3 lavki rozdribnoyi torgivli U 1908 roci v seli vidkrito poshtu Najbilshi zemelni nadili mali I Ginchak 80 desyatin zemli K Kutas 45 des V Kiparis 35 des T Grechkosij i A Reshetnik po 40 des tosho 48 nbsp Naselennya prihodu po spovidnomu propisu 1908 roku skladayetsya z 2483 cholovik oboh statej i volodiye zemleyu na pravi vlasnosti v kilkosti 5342 desyatin 2335 kv sazhniv Velikih gospodarstv i bagatiyiv nemaye za vinyatkom odnogo sho volodiye neabiyakim kapitalom i visimdesyati p yatma desyatinami zemli ale zate i absolyutno zhebrakiv v prihodi nemaye nbsp dzherelo Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni do lav rosijskoyi armiyi z Kara Mahmeti bulo mobilizovano 428 vijskovo pridatnih soldativ yaki brali uchast u vijni v skladi Bessarabskogo korpusu Takozh bulo Konfiskovano guzhovij transport i proviant dzherelo Z frontu povernulosya 399 osib 29 vijskovih zaginulo dzherelo U skladi Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1917 1918 ta Korolivstva Rumuniyi 1918 1940 Redaguvati nbsp Mapa Izmayilskogo povitu Korolivstva Rumuniya u 1925 nbsp Mapa Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki nbsp Karta Korolivstva Rumuniya Pislya prijnyattya 2 15 grudnya 1917 deklaraciyi pro progoloshennya nezalezhnoyi Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki lideri moldovskogo zakonodavchogo organu Sfatul Cerij pochali peregovori z rumunskim uryadom pro vvedennya do Bessarabiyi vijsk i 27 bereznya 1918 roku na zasidanni Sfatul Ceriya bulo uhvaleno rishennya pro vhodzhennya Bessarabiyi do skladu Korolivstva Rumuniyi na pravah avtonomiyi a 25 26 listopada 1918 roku uhvalene rishennya pro priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi bez dodatkovih umov Pislya cih zmin selo Kara Mahmet uvijshlo do Kilijskoyi volosti Izmayilskogo povitu Nizhnodunajskoyi provinciyi cinut Dunerij de Zhos ku kapitalu Galac zhudec Izmayil plasa Kiliya Nova komuna Kara Mahmet 49 U 1918 roci zhiteli sela v Kara Mahmeti rozorili mayetok Sakaryana poblizu sela ta rozpodilili mizh soboyu nagrabovane Prote z prihodom rumunskih boyar majno pomishiku bulo poverneno a selyan obkladeno shtrafom u rozmiri 200 rubliv 50 Po priyednannyu Bessarabiyi do Rumuniyi bulo provedeno agrarnu reformu pomishikam zalishalisya tilki do 100 ga zemel a vsya vidibrana v nih zemlya peredavalasya bezzemelnim selyanam yaki mali bazhannya zajmatisya gospodarstvom blizko 5 ga na pracezdatnu lyudinu a takozh 1 ga toloki pasovishe v plavnyah U seli diyalo viddilennya kooperativnogo silskogospodarskogo banku Bessarabiyi u budivli ninishnoyi shkoli po vul Shevchenka yakij vidav krediti do 10 000 lej napriklad korova todi koshtuvala blizko 3 000 lej dzherelo Shomisyacya vidbuvalasya perevirka sanitarnogo stanu teritoriyi sela ta gigiyeni naselennya U budinku M Kutas po vulici Lenina rumunskoyu vladoyu bulo organizovano yidalnyu dlya malozabezpechenih verstv naselennya U 1935 roci do Kara Mahmetu priyihala akusherka Mariya Fedorivna Rabota yaka razom z likarem yakij buv u seli Novoselivka nadavali medichnu dopomogu zhitelyam sela 50 Pislya aneksiyi teritoriyi Bessarabiyi Rumuniyeyu u Kara Mahmeti bulo stvoreno zhandarmsku dilnicyu shtat yakoyi nalichuvav 20 osib Spochatku dilnicya rozmishuvalas v budinku po vulici Lenina a piznishe po vulici Shevchenka Bula vvedena komendantska godina z 22 00 vechora do 6 00 godini ranku U Kara Mahmet faktichno zaboronyalosya rozmovlyati ne rumunskoyu movoyu navchannya v shkolah i cerkovna sluzhba velisya viklyuchno rumunskoyu movoyu Protestanti za provedennya bogosluzhinnya u vechirnij chas piddavalisya goninnyu 51 nbsp Monument uchasnikam Tatarbunarskogo povstannya veresen 1924 r Politika socialnogo i nacionalnogo utisku rumunskim uryadom u Pivdennij Bessarabiyi viklikala protest miscevogo naselennya 14 15 serpnya 1924 roku v seli Nerushaj v hodi konfliktu mizh miscevim naselennyam ta zhandarmami cherez movne pitannya kilka lyudej bulo vbito Protyagom nastupnih 3 h dniv v seli Tatarbunari rozgnivani zhiteli rozgromili zhandarmsku dilnicyu i zahopili primariyu Zavorushennya ohoplyuye inshi naseleni punkti v regioni U Kara Mahmeti u 1923 roci vinikaye nelegalna grupa yaka spivchuvala radyanskij vladi i gotuvalos do povstannya U zavorushennyah u seli yake pidtrimalo Tatarbunarske povstannya vzyalo uchast 74 zhitelya Organizacijnu grupu z 5 osib S F Zavoloka S S Kas yanenko K F Kutas i D Svitlenko ocholiv Logvin Kovalenko Povstannya bulo pridushene 13 osib bulo zaareshtovano a 4 z nih zasudzheno na rizni stroki uv yaznennya Poblizu hutora Parapari kilka uchasnikiv povstannya bulo rozstrilyano Na chest zagiblih uchasnikiv povstannya u seli bulo vidkrito pam yatnik Slavi Geroyam Tatarbunarskogo povstannya poleglim v borotbi z rumunskimi boyarami veresen 1924 r 52 1934 roku presviter yevangelsko baptistskoyi gromadi Yakiv Kozachenko na svoyi koshti zbuduvav pershij u seli Molitovnij budinok Yevangelskih hristiyan baptistiv yakij zbereglasya do sogodni 46 U 1937 roci bulo vidkrito i osvyacheno primariyu Kara Mahmet budivlya yakoyi na sogodni zajnyata silskoyu radoyu Pri primariyi bulo stvorene gospodarstvo yake malo robochu hudobu i silskogospodarskij remanent dlya pribulih selyan Togo zh roku pochalosya budivnictvo dorogi Kiliya Akkerman yaka prohodila cherez selo i mala strategichne znachennya 53 Pislya priyednannya do SRSR 1940 1941 Redaguvati nbsp Karta Izmayilskoyi oblasti v skladi SRSRZa tayemnim dodatkom paktu Molotova Ribbentropa mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom 23 serpnya 1939 roku pidpisano Bessarabiya znahodilas u sferi interesiv SRSR a tomu pislya predstavlennya rumunskomu poslu v SRSR noti z vimogoyu peredachi do Radyanskogo Soyuzu zemli po r Prut ta pogodzhennyam na ce rumunskoyi storoni 28 chervnya 1940 roku radyanski vijska zajnyali teritoriyu Bessarabiyi 7 serpnya v mezhah URSR z Akkermanskogo ta Izmayilskogo povitiv sformovana Akkermanska oblast z administrativnim centrom v misti Akkermani 7 grudnya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Akkermanska oblast perejmenovana na Izmayilsku a oblasnij centr pereneseno do Izmayila 54 do skladu Kilijskogo rajonu yakoyi vhodilo selo Karamahmed 8 bereznya 1941 roku zhiteli sela otrimali radyanske gromadyanstvo 55 Uvecheri 28 chervnya 1940 roku Karamahmed buv zajnyatij radyanskimi vijskami Nastupnogo dnya pochalasya konfiskaciya majna i deportaciya bagatih rodin kurkuliv kulakiv v Kazahsku RSR Komi ARSR Abhazku ARSR Krasnoyarskij kraj Omsku i Novosibirsku oblasti miljoneriv Gorodnichenko I S i jogo batka majbutnogo moldovskogo kompozitora Zagorskogo V G Shkurinu T A Jogo budinok pereobladnano pid likarnyu Kozachenka Ya A budinok jogo stav dityachim sadkom a mlin z vidhodom radyanskih vijsk u 1941 roci pidirvanij ta bagatoh inshih Zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 15 serpnya 1940 roku zemli vsiyeyi Bessarabiyi nacionalizuyutsya 56 57 Postanovoyu CK VKP b i Radnarkomu SRSR vid 21 serpnya 1940 roku Pro zahodi shodo Bessarabiyi i Pivnichnoyi Bukovini bulo viznacheno programu yih priskorenogo rozvitku U Pridunajskij kraj nadislano ponad 3 4 tisyachi riznih fahivciv z usogo Radyanskogo Soyuzu Tak do Kara Mahmetu z P yatihatskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti pribuv A T Lisenko dlya provedennya roz yasnyuvalnoyi roboti z organizaciyi kolektivnogo gospodarstva zgodom vin stav drugim golovoyu silskoyi radi 22 lyutogo 1941 roku stvoreno pershij kolgosp Imeni 23 yi richnici Robochoyi selyanskoyi Chervonoyi armiyi pershim golovoyu obrano Petrenka P S U veresni 1940 roku zdijsnena repatriaciya nimciv z sil Pomazani ta Parapori zemli i nazhite majno bulo konfiskovane do derzhfondu SRSR Pislya rozkolu Yevropi v 1939 roci shidni nimci povinni buli prijnyati radyanske gromadyanstvo nimci buli rumunskimi gromadyanami abo povernutisya na istorichnu batkivshinu V pokinuti sela zaselyayutsya pereselenci z susidnih sil i mist Liski Vilkove Kiliya i Dem yanivka V Pomazanah bulo stvoreno radgosp im Chehova v podalshomu jogo reorganizovano v kolgosp golova I Ya Kushnirenko U 1945 1950 rokah v Pomazanah i Paraparah rozmishuvavsya Shevchenkivskij dityachij sadok dlya ditej sho vtratili batkiv 58 Vlitku 1940 roku znesene stare kladovishe ta vidvedena dilyanka pid nove na paraleli suchasnih vulic Kutuzova i Suvorova 59 U roki rumunskoyi okupaciyi 1941 1944 Redaguvati nbsp Karta Korolivstva Rumuniya u roki Drugoyi svitovoyi vijni22 chervnya 1941 roku krayinami Osi rozpochato vtorgnennya v SRSR U chervni lipni 1941 roku teritoriya Bessarabiyi povnistyu okupovana vijskami 3 yu i 4 yu rumunskimi armiyami a takozh 11 yu nimeckoyu armiyeyu zagalnoyu chiselnistyu blizko 800 tis osib Radyanski vijska Pivdennogo frontu v tomu chisli i prikordonniki vivedeni za richku Dnister Dunajska vijskova flotiliya blizko misyacya spriyala oboroni zahoplenih nimi na rumunskomu berezi placdarmiv potim 19 lipnya 1940 perebazuvalasya do Odesi i zgodom bula rozformovana U chervni protyagom kilkoh dniv u selo pribuvayut karalni zagoni zhandarmeriya sho znahodilasya na peretini vulic Chernishevskogo Lenina Protyagom troh rokiv rumunskoyu vladoyu mobilizovane vijskovozdatne choloviche naselennya v tabori vijskovoyi pidgotovki koncentraciyi Bagato cholovikiv buli zmusheni hovatisya v plavnyah zemlyankah ta susidnih selah U miscevogo naselennya zakupovuyut proviant Dlya vijskovih potreb vidbirayut hudobu Takozh rumunskoyu vladoyu zaareshtovani aktivisti prichetni do radyanskoyi okupaciyi i ti sho perehovuvalisya vid rumunskoyi mobilizaciyi Odnak u skladi Rumunskoyi armiyi karagmetchani ne brali uchast cherez nedoviru rumunskoyi vladi do bessarabciv 60 U pislyavoyennij period u skladi SRSR 1944 1991 Redaguvati Druga svitova vijna U berezni serpni 1944 roku v hodi Umansko Botoshanskoyi ta Yassko Kishinivskoyi nastupalnih operacij vijskami 2 go i 3 go Ukrayinskih frontiv teritoriya Bessarabiyi znovu zvilnena 24 serpnya 1944 roku do 17 00 godini rumunski vijska zalishayut selo Kara Mahmet Nastupnogo dnya na teritoriyu sela vvodyatsya vijska 3 go Ukrayinskogo frontu Bojovih dij na teritoriyi sela ne vidbuvalosya V operaciyi z likvidaciyi zalishkiv rumunskih okupantiv u seli zaginuv voyin I F Gradunov Z prihodom radyanskih vijsk na okolici sela vstanovlyuyutsya chotiri artilerijski garmati i rozpochata mobilizaciya voyennozdatnogo naselennya Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni bilisya 534 zhitelya sela 223 z nih zaginuli Za muzhnist i vidvagu proyavleni na frontah ordenami i medalyami SRSR nagorodzheno 317 osib U skladi radyanskih vijsk karagmetchani brali uchast u boyah za Rumuniyu Bolgariyu Ugorshinu Chehoslovachchinu Polshu i Nimechchinu a takozh brali uchast u shturmi Rejhstagu Rezvij Oleksij Ilarionovich Aleksandrenko Grigorij Markovich i Konovka Fedir Ivanovich 9 travnya 1975 roku do tridcyatirichchya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni vidkrito pam yatnik na chest zagiblih voyiniv vihidciv z Shevchenkovogo 61 Zagibli voyini u vijni sil Shevchenkove ta PomazaniPrizvishe Im ya Batkovi Rik narodzhennyaAleksandrenko Avram Avramovich 1908Aleksandrenko Kostyantin Grigorovich 1922Babenko Anton Porfirovich 1924Babenko Vasil Mihajlovich 1926Babenko Dmitro Vasilovich 1920Babenko Ivan Ivanovich 1919Babenko Ivan Pavlovich 1903Babenko Ivan Sergijovich 1910Babenko Petro Ilarionovich 1916Babenko Fedot Tadejovich 1906Babenko Feofan Polikarpovich 1908Babenko Yakiv Semenovich 1919Barbasura Yuhim Pavlovich 1913Barbasura Sidir Gordijovich 1911Bezhenar Petro Dmitrovich 1924Boboshko Fedir Tadejovich 1912Bogdanenko Vasil Kiryanovich 1921Bogdanenko Stepan Mojsejovich 1922Bojchenko Kuzma Vasilovich 1923Bondarenko Deonis Fedorovich 1921Galba Ananij Kononovich 1920Ginchak Andrij Ivanovich 1925Ginchak Dmitro Arhipovich 1923Goloborodko Mikola Makarovich 1903Golubenko Oleksandr Kononovich 1921Gorbachenko Mitrofan Vasilovich 1915Gorodnichenko Vasil Samsonovich 1924Gorodnichenko Gavrilo Grigorovich 1924Gorodnichenko Ivan Ivanovich 1910Gorodnichenko Ivan Sevastyanovich 1925Gorodnichenko Isak Sidorovich 1922Gorodnichenko Pavlo Dementijovich 1923Gorodnichenko Petro Trohimovich 1926Gorodnichenko Yakiv Ivanovich 1920Grechkosij Mihajlo Kostyantinovich 1922Grechkosij Feodosij Ivanovich 1919Grechkosij Feodosij Mihajlovich 1920Grechkosij Yakiv Yakovich 1925Gricenko Kuzma Afanasijovich 1912Dimchenko Oleksij Petrovich 1925Donchenko Karp Mojsejovich 1911Dribnohod Onikij Volodimirovich 1913Dribnohod Afanasij Ananijovich 1910Dribnohod Vasil Kiryanovich 1923Dribnohod Vasil Nikiforovich 1909Dribnohod Grigorij Omelyanovich 1926Dribnohod Dmitro Arhipovich 1923Dribnohod Ivan Ananijovich 1912Dribnohod Mikita Yevtihijovich 1920Dubovoj Grigorij Ivanovich 1921Dubskij Sava Semenovich 1924Zabolotnij Arhip Lukovich 1919Zabolotnij Ivan Omelyanovich 1923Zabolotnij Filip Ivanovich 1918Zadorozhnij Gavrilo Artemovich 1916Zadorozhnij Grigorij Zinovijovich 1924Zadorozhnij Lavrentij Feodosijovich 1918Zajvij Arhip Ivanovich 1914Zajvij Vasil Stepanovich 1922Zaporozhec Ivan Zinovijovich 1926Zaporozhec Petro Savovich 1915Zaharchenko Dmitro Martinovich 1903Zaharchenko Mihajlo Kirilovich 1924Zaharchenko Pavlo Andrijovich 1923Zelinskij Danilo Danilovich 1921Zinchenko Yevtihij Aksentijovich 1922Zinchenko Ivan Grigorovich 1921Zimovij Stepan Feodosijovich 1909Ivanov Nikifor Petrovich 1901Ilchenko Vasil Yuhimovich 1923Ilchenko Mark Lukich 1907Ilchenko Spiridon Kuzmich 1910Ilchenko Stepan Vasilovich 1924Kas yanenko Spiridon Ananijovich 1924Kas yanenko Stepan Luk yanovich 1912Kas yanenko Fedir Kirilovich 1923Kvitka Yakim Semenovich 1924Kvitka Ivan Pavlovich 1925Kiparis Dmitro Nikiforovich 1920Klimenko Mark Ivanovich 1909Klimenko Timofij Loginovich 1922Kovalenko Ananij Mefodijovich 1922Kovalenko Dmitro Josipovich 1921Kovalenko Ivan Oleksandrovich 1924Kovalenko Ivan Onisimovich 1922Kovalenko Semen Ananijovich 1909Kovalenko Yakiv Nesterovich 1918Koval Grgorij Illich 1916Kolisnichenko Afanasij Savovich 1912Kolisnichenko Vasil Loginovich 1923Kolisnichenko Omelyan Kononovich 1908Kolisnichenko Pantelej Feodosijovich 1918Kolisnichenko Feodosij Mihajlovich 1920Komnatnij Afanasij Mikitovich 1923Komnatnij Mihajlo Ivanovich 1910Korniyenko Ivan Josipovich 1924Korniyenko Josip Petrovich 1924Korniyenko Petro Gurijovich 1924Kulikivskij Vasil Ivanovich 1922Kulikivskij Ivan Kostyantinovich 1926Kutas Andrij Arhipovich 1921Kutas Grigorij Grigorovich 1924Kutas Yevtihij Kupriyanovich 1923Kutas Ivan Mikitovich 1925Kutas Ilarion Kindratovich 1909Kutas Stepan Fedosijovich 1906Kucherenko Ivan Mikolajovich 1920Kucherenko Sava Ivanovich 1902Kushnirenko Oleksij Platonovich 1919Kushnirenko Ivan Dionisovicha 1924Kushnirenko Ivan Ivanovich 1925Kushnirenko Ivan Ulyanovich 1909Kushnirenko Kuzma Gnatovich 1923Kushnirenko Petro Sidorovich 1924Levchenko Vasil Ivanovich 1923Levchenko Kirilo Petrovich 1909Malenko Ivan Savovich 1912Malenko Petro Onikijovich 1921Malenko Stepan Ivanovich 1918Malenko Stepan Mihajlovich 1911Manzhara Vasil Petrovich 1909Martinenko Josip Ivanovich 1921Misholov Andrij Kononovich 1919Misholov Vasil Klimovich 1919Misholov Grigorij Onikijovich 1922Misholov Dmitro Onikijovich 1926Misholov Makar Lukich 1908Misholov Mihajlo Klimovich 1921Misholov Pavlo Kononovich 1923Misholov Fedir Tifofeevich 1915Okunenko Pahom Yelisejovich 1911Okunenko Prokopij Dmitrovich 1920Ostapenko Artem Kirilovich 1926Ostapenko Gavrilo Danilovich 1911Ostapenko Dmitro Yuhimovich 1923Ostapenko trifal Danilovich 1919Ostapenko Filip Kirilovich 1924Pashkovskij Ivan Sergijovich 1920Petrenko Vasil Danilovich 1920Podolenko Dmitro Stepanovich 1909Podolenko Maksim Maksimovich 1919Rado Afanasij Petrovich 1921Rudenko Ivan Onikijovich 1925Rezvij Grigorij Haritonovich 1910Reshetnik Vasil Mikitovich 1925Reshetnik Dmitro Ivanovich 1912Reshetnik Dmitro Stepanovich 1926Reshetnik Ivan Deomidovich 1909Reshetnik Ivan Yepifanovich 1917Reshetnik Mihajlo Pimenovich 1918Reshetnik Mihajlo Stepanovich 1924Reshetnik Mikola Mikitovich 1923Reshetnik Sidir Pimenovich 1907Reshetnik trifal Pimenovich 1913Reshetnik Feofan Vasilovich 1914Romanenko Semen Vasilovich 1918Rudenko Artem Haritonovich 1914Rudenko Pavlo Ivanovich 1922Sarapanyuk Gavrilo Yakovich 1902Sarapanyuk Yuhim Gavrilovich 1926Sarapanyuk Ivan Gavrilovich 1925Sarapanyuk Fedir Vasilovich 1920Svatanenko Oleksandr Ivanovich 1918Svatanenko Ivan Kirilovich 1912Svatanenko Josip Mihajlovich 1923Svitlenko Grigorij Ivanovich 1921Siminenko Ivan Makarovich 1925Siminenko Makar Yevdokimovich 1907Slobodenyuk Ananij Mikitovich 1926Slobodenyuk Onikij Deomidovich 1915Slobodenyuk Gavrilo Vasilovich 1922Slobodenyuk Pavlo Sidorovich 1926Slobodenyuk Prokopij Fomovich 1920Smirnij Ivan Semenovich 1923Smirnij Mihajlo Trohimovich 1910Stepanenko Ananij Ananijovich 1925Stepanenko Grigorij Danilovich 1911Stepanenko Dmirtrij Yuhimovich 1923Stepanenko Onufrij Savovich 1902Stepanenko Pavlo Josipovich 1924Stepanenko Petro Oleksijovich 1920Stepanenko Petro Ananijovich 1920Stepanenko Petro Jovovich 1926Stepanenko Petro Fedosijovich 1924Stepanenko Sava Fedosijovich 1922Stepanenko Fedir Markovich 1925Susayenko Arhip Fedotovich 1910Tkachenko Illya Samsonovich 1918Tritizhnij Ivan Mikolajovich 1920Ulchenko Yelisej Yakovich 1917Ulchenko Mark Lukovich 1908Usatenko Vasil Ivanovich 1926Usatenko Vasil Maksimovich 1922Usatenko Ivan Andrijovich 1915Fomenko Vasil Danilovich 1901Horunzhij Grigorij Sidorovich 1920Horunzhij Ivan Fedorovich 1925Horunzhij Samson Fedorovich 1923Carenko Oleksij Volodimirovich 1926Carenko Arkadij Prokopovich 1920Carenko Artem Pavlovich 1925Carenko Petro Stepanovich 1909Chernyavskij Vasil Georgijovich 1920Chernyavskij Dmitro Kindratovich 1924Chernyavskij Ivan Dmitrovich 1925Chernyavskij Ivan Kornijovich 1922Chernyavskij Illya Sergijovich 1918Chernyavskij Petro Yevtihijovich 1920Chumak Vasil Averyanovich 1923Chumak Petro Averyanovich 1925Chumachenko Vasil Sidorovich 1921Chumachenko Ivan Ilarionovich 1923Chumachenko Kirilo Yakovich 1908Chumachenko Mark Antonovich 1917Chumachenko Svva Vasilovich 1903Chumachenko Fedir Ivanovich 1922Chumachenko Fedir Sidorovich 1922Shkuropat Kostyantin Ivanovich 1917Shkuropat Pantelej Afanasijovich 1920Shkuropat Fedir Fedorovich 1924Shkuropat Filip Varfolomijovich 1923Yakimenko Gavrilo Omelyanovich 1921Vsogo zaginulo 223 cholovikaGolodomor 1946 47 rr Kolektivizaciya Skladni chasi perezhivaye Kara Mahmet v 1945 1947 roki Na chas zvilnennya vijskovih u 1945 roci viyavleno veliku kilkist hvorih armijciv na malyariyu shigeloz i tuberkuloz Navesni 1945 roku sered naselennya spalahnula epidemiya cherevnogo tifu Zbilshuyetsya smertnist sered lyudej Cherez zlidenne stanovishe pomerlih hovayut u neglibokih promerzlih yamah ogornuvshi lishe ganchir yam U 1946 1947 rr Pridunav ya zaznaye zatyazhnoyi posuhi Cherez trivalu vidsutnist cholovichogo naselennya v chas vijni bilsha chastina poliv zalishalasya ne zasiyanoyu Silske gospodarstvo sela pidirvano kolektivizaciyeyu ta likvidaciyeyu kurkulstva Zhiteliv dobrovilnim primusom zmushuyut vstupiti do kolgospu Viprobuvanoyu na toj chas v inshih regionah SRSR sistemoyu pidporyadkuvannya na teritoriyi Kara Mahmet pochinayetsya hlibozagotivlya u zhiteliv sela upovnovazheni po zagotivlyam pid viglyadom chervonogo fondu zi shupom v odnij ruci i zobov yazannyam v inshij viluchayut zapasi prodovolstva takozh vidbirayut i domashnyu hudobu Odnak vnaslidok zboyiv u transportuvanni vidibrane zerno zgnilo na teritoriyi Kilijskogo portu Zabezpechenih i tih sho chinili opir sim yami vivozili do Sibiru yih majno nacionalizovuvalos Ti hto namagavsya v takih umovah vizhiti harchuvalisya travoyu varili chaj z neyi pekli korzhi z boroshna peremelenoyi sercevini stebel sonyashniku takozh vikopuvali zemlyani gorishki Vitrivalishi minyali v Galichini predmeti pobutu ta odyag na prodovolstvo Vipadkiv kanibalstva ne bulo 62 nbsp Karta Odeskoyi oblasti v skladi SRSRPovoyenni roki Z metoyu zabezpechennya virobnichogo i tehnichnogo obslugovuvannya robit na teritoriyi Pivdennoyi Bessarabiyi realizovuvavsya plan stvorennya mashinotraktornih stancij U veresni 1944 roci organizovano Pomazansku MTS pershim yiyi direktorom staye S Ya Zaborovskij takozh pri nij zapracyuvali pershi kursi traktoristiv de navchalosya blizko 15 karagmetchan U Paraporah u cej chas pochinaye robotu derzhavna kompaniya Morflot sho obroblyaye zemlyu Navesni 1945 roku Kilijskij RK KP Ukrayini stavit pitannya pro organizaciyu kolektivnih gospodarstv na seli 20 30 kvitnya bulo virisheno provesti v silskih radah organizacijni zbori pro prijnyattya statutu zemelnih gromad Po rajonu zatverdzheno 36 gromad zokrema 6 u Kara Mahmeti na cej chas selo nalichuye 1 262 dvori z 2 014 osobami pracezdatnogo naselennya Iniciativnimi grupami organizovani kolgospi imeni Kirova golovoyu obrano Z V Baltyanskogo imeni Shvernika G I Anistratenko imeni Mikoyana N T Zaharchenko imeni Shevchenka A E Shkurina im Zhovtnevoyi revolyuciyi v selishi Parapori 1947 roci D P Shkurina ta im 30 richchya Radyanskoyi Armiyi P L Misholov Kolgospam postavlyalasya silgosptehnika posivnij material hudoba dobriva vidilyalisya krediti j poziki Odnak bagato z kolgospiv buli slabkimi v organizacijnomu i gospodarskomu vidnoshennyah cherez sho vlitku v 1950 roci pochinayetsya yih ob yednannya KG im Kirova z KG im Shevchenka ob yednano u KG im Kirova golovoyu stav A T Lisenko KG im Shvernika z KG 30 richchya RA KG im Shvernika S Ya Zaborovskij KG im Mikoyana z KG im ZhR u KG im Mikoyana N T Zaharchenko 1955 roku vidbulosya ostannye ob yednannya troh kolgospiv v yedine gospodarstvo Ukrayina Golovoyu bulo obrano S Ya Zaborovskogo a z lyutogo 1957 roku Geroj Socialistichnoyi Praci Muziku Mikolu Antonovicha yakij propracyuvav na posadi do 1993 roku Za gospodarstvom zakriplyuyetsya 9 868 ga zemli zokrema 7 132 ga rilli 110 ga sadiv 565 ga vinogradnikiv Velikoyi rogatoyi hudobi 3 163 golovi zokrema koriv 975 gol svinej 5 706 gol ovec 3 675 gol ptahiv 15 898 gol Gospodarstvo viroblyaye 6 900 tonn zerna ovochiv 362 t 153 t kartopli sonyashniku 206 t 1 075 t vinogradu 1 326 t moloka udij na korovu sklav 1 775 kg virobnictvo m yasa 607 t shersti 8 8 t yayec 435 tis shtuk 1963 roku fond zarplati v kolgospi sklav 334 994 rublya 1970 2 354 484 rublya Do 1980 h rokiv pributok kolgospu stanovit 3 5 4 mln rubliv gospodarstvo viroblyaye 21 tis tonn zerna nalichuye ponad 20 tis svinej blizko 7 tis velikoyi rogatoyi hudobi 10 tis ga zemli v zemlerobstvi bula vprovadzhena nova tehnologiya chekova Gospodarska sistema zamknuta Gospodarstvo viroblyalo v derzhavnij fond ponad 2 tis tonn m yasa 5 700 tonn VRH ptici do 400 tonn svinej do 25 000 tonn Malo bilsh 500 ga vinogradnikiv zbiralo blizko 4 500 tonn vinogradu Vartist osnovnih zasobiv dorivnyuvala 1 mln 323 tisyacham rubliv Zajnyatist 1 789 cholovik pracezdatnogo naselennya Shevchenkove Gospodarstvo ye postijnim uchasnikom VDNG SRSR u 1973 roci nagorodzheno Chervonim praporom Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR CK profspilki robitnikiv i sluzhbovciv silskogo gospodarstva ta zagotovok 63 nbsp Vodokanal LaptishU travni 1946 roku vidbulosya dokumentalne perejmenuvannya sela na chest poeta kobzarya Tarasa Grigorovicha Shevchenka Zminyuyetsya i ustrij Golovoyu silradi znovu obrano Ya T Lisenka U grudni stvoreno partijnu organizaciyu pri silskij radi sekretarem obrano S A Morozova 1942 roku dzherelo z yavlyayutsya komsomolska i profspilkova organizaciyi sho skladayutsya z 408 chleniv VLKSM Z 1946 roku stvoryuyutsya tri teritorialni partijni organizaciyi sho ob yednuyut 101 komunista i virishuyut organizacijno partijni pitannya sela Pershim sekretarem partorganizaciyi kolgospu Kilijskoyi RK KP Ukrayini stav V G Altov 64 U 1944 roci zhitlovij budinok na rozi vulic Lenina i Chernishevskogo pristosovanij i obladnanij pid ambulatoriyu Nastupnogo roku vidkrito infekcijne viddilennya rozrahovane na 10 lizhok Z chasom pracyuyut terapevtichne viddilennya i rodovij budinok 1945 roku do selo nadislano likariv E I Androshuk E K Zamkovich E M Popovskaya Ye T Sklyarenko 1955 roku z Bolgariyi pribuvaye sim ya likariv Shustovih Volodimir Dmitrovich i jogo sin Boris 1959 likari I M Hacenko E N Nikolayeva E P Zimina 1960 zubnij likar K P Kalmikov U 1960 roci v likarni buv rentgenkabinet zubnij kabinet pralnya kuhnya V cej period na kozhnij fermi vstanovlyuyetsya profilaktorij 1981 roku zdano v ekspluataciyu budivlyu polikliniki zi stacionarnim viddilennyam na 70 75 lizhok 63 Z veresnya 1946 roku shkola staye semirichnoyu a navchannya vedetsya ukrayinskoyu movoyu Ocholyuye shkolu G I Kurc vchitelyami buli L R Blazhko M O Chernyavskaya L I Usatenko G Slipko A G Davidenko 1954 roku vidkrito pershu Shevchenkivsku serednyu shkolu chomu bagato pospriyav yiyi direktor O Ya Korenovskij 1959 roku pri nij pochala pracyuvati vechirnya serednya shkola a takozh organizovana uchnivska virobnicha brigada sho skladalasya z uchniv 10 11 klasiv yakim bulo vidileno 105 ga zemli i traktor iz zobov yazannyam virostiti 35 c ga kukurudzi Z 1966 roku v shkoli diye klub internacionalnoyi druzhbi imeni E Telmana Takozh pri shkoli organizovano konsultacijnij punkt rajonnoyi zaochnoyi shkoli i regulyarno vipuskavsya Komsomolskij prozhektor 65 U 1945 1946 rokah na bazi Pugachovskogo cegelnogo zavodu pislya kapitalnoyi rekonstrukciyi organizovano Shevchenkivskij zavod z regulyarnim vipuskom cegli pershim direktorom jogo stav Dmitrishin U 1960 1970 tih rokah vipusk cegli napivsuhogo presuvannya z zhovtoyi glini na toj chas v URSR bulo 3 takih zavodi dosyagaye 11 14 mln shtuk na rik v cej chas zavodom trivalij chas keruye A A Kolpak Dlya robitnikiv zavodu blizko 100 cholovik pobudovani dva dvopoverhovih budinki a takozh budinok vidpochinku na berezi Chornogo morya nbsp Chekove viroshennya risu poblizu sela1949 roku na bazi 9 gospodarstv pajovikiv utvorena mizhgospodarsku inkubatornu ptahivnu stanciyu produktivnistyu ponad 50 mln yayec na rik de spochatku zaviduvachem buv G I Palyuga 1959 roku IPS pereobladnano na 42 tis yajcemisc i stvorenij sektor oholodzhennya kachinogo yajcya sho dozvolilo zbilshiti vidsotok vihodu molodnyaka do 84 odinic 66 1957 roku sporudzheno pam yatnik Tarasu Grigorovichu Shevchenku skulptor Nedopaka i pobudovana budivlya Klubu 6 iz zalom dlya glyadachiv na 600 misc Togo zh roku partijna organizaciya i pravlinnya kolgospu Ukrayina organizuvali vipusk gazeti Kolhoznaya zhizn visvitlyuyuchi zhittya trudivnikiv u kvitni rozpochato budivnictvo Shevchenkivskogo parku 1955 roku stvoreno mizhkolgospnu dizelnu elektrostanciyu na 560 KVt sho vpershe elektrifikuvalo selo 1956 roku pobudovano pershu chergu kanalu Mizhkolgospnij 3 veresnya 1958 vnaslidok suhogo klimatu v regioni vidkrito golovnij shlyuz vodokanalu Laptish Odnak krim pozitivnih naslidkiv zroshuvalna sistema spriyala pidnyattyu pidzemnih vod u seli vinikaye solonec tomu na pochatku 1980 h rokiv sporudzheno kanal dlya vidvedennya gruntovih vod 1958 roku skladeno plan perebudovi Shevchenkovogo sho buv zatverdzhenij Radoyu Ministriv Ukrayini Vidpovidno do genplanu virivnyuvalisya vulici pochalosya planove budivnictvo privatnih i suspilnih budivel kontrol pokladeno na silsku radu 67 U 1960 h rokah v gospodarstvi znachno rozshiryuyetsya budivnictvo ferm administrativnih budivel vodoprovodu nasosnih stancij dityachih sadkiv spochatku 1 1962 roku potim 2 rozpochato budivnictvo zroshuvalnih sistem zavershuyetsya elektrifikaciya gospodarstva U 1960 roci organizovano nasinevi gospodarstva sho zabezpechuvali rajon riznimi sortami kultur a takozh prisheplyuvalna majsternya z viroshuvannya vinogradnih sadzhanciv produktivnistyu 1 mln sadzhanciv na rik 1961 roku zavershivsya pershij etap budivnictva vodoprovodu dlya podachi v selo prisnoyi vodi z Laptisha 1969 roku pochalosya budivnictvo Shevchenkivskogo mizhgospodarskogo kombikormovogo zavodu potuzhnistyu 50 tonn produkciyi za zminu 1974 roku zavod zapracyuvav na povnu potuzhnist viroblyayuchi do 200 ton za dobu u 2 zmini 68 Za uspihi v silskogospodarskomu virobnictvimeshkanci sela vidznacheni 992 nagorodami zokrema nbsp Ordenom Lenina 4 osobi nbsp Ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 7 osib nbsp Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 15 osib nbsp Ordenom Druzhbi narodiv 2 osobi nbsp Ordenom Slavi II stupenya 3 osobi nbsp Ordenom Slavi III stupenya 13 osib nbsp Ordenom Znak Poshani 22 osobi nbsp Medallyu Za trudovu doblest 218 osib nbsp Medallyu Za trudovu vidznaku 16 osib nbsp Medallyu Veteran praci 692 osib 69 U 1970 tih rokah buduyutsya dityachi sadki 3 4 universam banya stadion dorogi osvitlennya teleradiomajsternya avtostanciya ATS muzichna shkola sportivna shkola pekarnya kinoteatr Kolos Kolgosp volodiye budinkom vidpochinku na 70 misc na berezi Chornogo morya de shorichno ozdorovlyuyutsya 180 kolgospnikiv Pobudovano zernovi toki 1 2 3 i budivlya traktornih brigad z pidsobnimi primishennyami 1 2 3 4 svinovidgodivelnij i reproduktivnij kompleksi U 1975 roci gospodarstvom Ukrayina pridbane ribne gospodarstvo Progres sela Chervonij Yar pogasivshi jogo borgi U 1975 roci zapracyuvav dityachij sadok 3 na 140 misc U 1976 roci pobudovana mehanichna majsternya U 1977 svinovidgodivelnij i reproduktivnij kompleksi dlya viroshuvannya 25 tis svinopogoliv ya pleminna svinoferma fermi dlya VRH 1 2 3 minimolokozavod mlin U sadovih ta vinogradnih brigadah pobudovani budivli z pidsobnimi primishennyami chotiri garazha po dva na vantazhnij i legkovij transport dva teplichnih gospodarstva dlya viroshuvannya rannih ovochiv 4 adminbudinki viddilen mashinnij dvir tri skladi molochnij blok ceh soyevogo moloka agrohimlaboratoriya U 1979 roci sporudzheno budinok Palacu kulturi z administrativnim upravlinnyam na 650 misc avtori mozayik R S Kirichenko ta N G Klejn Za 1966 1976 rokah sporudzheno 190 zhitlovih budinkiv 70 1972 roku dlya pererobki ovochiv i fruktiv bulo stvoreno konservnij zavod kolgospu Ukrayina de pracyuvalo blizko 150 osib Zavod mav makaronnij ta vinorobnij vigotovlyav vinomaterial cehi holodilnu kameru na 600 tonn Produktivnist zavodu bula do 3 mln umovnih banok konservnoyi produkciyi vipuskav 26 vidiv produkciyi sho vidpravlyali v 40 mist SRSR 71 U 1960 1970 tih rokah rozkvitaye sportivne zhittya sekciyi klasichnoyi borotbi vazhka atletika ruchnogo m yacha basketbolu dzyudo shahiv legkoyi atletiki Bagato spriyav rozvitku vilnoyi ta klasichnoyi borotbi Chujko A A Vinikaye strileckij vid sportu sho prohodit na bazi shkilnogo tiru pid kerivnictvom Bulata S V i Chernova S A Rozvivayetsya mini futbol komanda yakogo v 1996 roci stala chempionom oblasti 72 U 1980 tih rokah v seli shorichno buduyutsya 20 30 budinkiv Protyagom 1960 1985 rokiv u Shevchenkovomu sporudzheni 12 budinkiv dlya specialistiv kolgospu Z 1984 po 1989 roki intensivno zabudovuyetsya privatnimi budinkami vulicya Konservna U 1983 roci selo zajmaye tretye misce z oblasti za dobrobutom 1984 roku sporudzheno budivlyu gotelyu i kafe na 52 miscya a v 1988 budivlya univermagu U sichni 1990 roku zaversheno budivnictvo shkoli 2 na 624 uchniv pershim direktorom yakoyi stala I B Shustova 71 216 osib buli uchasnikami Afganskoyi vijni 1979 1989 vsi povernulisya zhivimi Takozh 12 cholovik ye uchasnikami likvidaciyi naslidkiv katastrofi na Chornobilskij AES 1986 6 z nih stali invalidami 2 yi grupi ta 1 invalidom 1 grupi Za chas pislya avariyi pomer 1 uchasnik likvidaciyi naslidkiv avariyi U nezalezhnij Ukrayini 1991 nash chas Redaguvati Pislya progoloshennya 24 serpnya 1991 roku Verhovnoyu Radoyu URSR Aktu pro nezalezhnist Ukrayina ta provedennya vsenarodnogo referendumu 1 grudnya 1991 roku i obrannya Prezidentom Ukrayini Leonida Kravchuka pochavsya novij etap v istoriyi krayini U 1991 roci vidbulisya pershi vsenarodni vibori golovi sela na yakih perekonlivu peremogu zdobuv Zastupajlo Anatolij Andrijovich yakij propracyuvav na posadi golovi silskoyi radi dva termini pospil U 1999 ta 2003 rokah na chergovih viborah golovi sela na cyu posadu bulo obrano Rezvogo Vasilya Oleksijovicha A 4 listopada 2010 roku v Shevchenkovomu vidbulisya chergovi vibori golovi silskoyi radi na yakih peremogu zdobula Ryabceva Galina Aksentiyivna U zv yazku zi zminoyu politiko ekonomichnoyi situaciyi v krayini selo vidchuvaye serjozni trudnoshi v ekonomichnomu i socialnomu zhitti skorochuyutsya obsyagi promislovogo virobnictva i vidbuvayutsya zatrimki z viplatoyu zarplat Promislovi pidpriyemstva i kolgosp sela opinilisya na mezhi bankrutstva Vazhlivoyu lankoyu perebudovi virobnichih vidnosin v agrarnij sferi Ukrayini v 1990 h rokah bula zemelna reforma Z 1993 roku v Shevchenkovomu zi specialnogo zemelnogo fondu zemel kolgospu Ukrayina gromadyanam sela yaki mayut bazhannya organizovuvati fermerske gospodarstvo nadayutsya zemelni dilyanki Kolektivne gospodarstvo Ukrayina reformuyetsya v Kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Ukrayina U 2003 roci KSP Ukrayina pripinyaye svoyu diyalnist sho stimulyuye proces vidilennya vlasnickih payiv Cherez znizhennya rivnya zhittya naselennya na pochatku 1990 h rokiv demografichna situaciya u Shevchenkovomu zminyuyetsya pracivniki yaki buli zajnyati na promislovih pidpriyemstvam sela ta u silskomu gospodarstvi perekvalifikovuyutsya v inshi sferi ekonomiki Znachna chastina lyudej viyizhdzhaye na zarobitki u veliki mista Torgivlya stala novim dzherelom dohodiv dlya zhiteliv Z 1995 roku u seli vidkrivayutsya ob yekti torgovelnoyi infrastrukturi a stanom na 2010 rik tut narahovuyetsya blizko 40 ob yektiv rozdribnoyi torgivli ta pobutovogo obslugovuvannya takozh ponad 10 pidpriyemstv barno restorannogo gospodarstva Pershe desyatilittya XXI stolittya harakterizuyetsya zrostannyam socialno ekonomichnogo dobrobutu Shevchenkove Zaraz na teritoriyi Shevchenkove vedutsya roboti z vidnovlennya ta rekonstrukciyi dorozhnoyi merezhi a takozh buduyutsya persha i druga chergi novih golovnih vodoprovidnih sporud Aktivizuyetsya j kulturna diyalnist 10 zhovtnya 2006 roku u Shevchenkovomu vidbulosya svyato z nagodi 216 yi richnici z dnya utvorennya sela Z togo chasu shorichne svyatkuvannya Dnya sela u Shevchenkovomu stalo tradiciyeyu 73 U roki rosijsko ukrayinskoyi vijni z 2014 Redaguvati Vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini v ramkah politiki bezpeki yaka provodilasya derzhavoyu z metoyu nedopushennya restavraciyi totalitarizmu u 2015 roci Shevchenkove bulo ochisheno vid radyanskoyi simvoliki ta toponimiki 25 lyutogo 2015 roku v seli bulo povaleno pam yatnik Leninu dzherelo 22 grudnya 2015 ta 21 sichnya 2016 perejmenovano 8 nazv vulic pov yazanih iz komunistichnim rezhimom Zhovtneva Karla Marksa Kirova Komsomolska Kotovskogo Lenina Rozi Lyuksemburg ta Chervonoarmijska 9 11 Radyansku vulicyu za iniciativoyu zhiteliv perejmenuvali na chest Oleksandra Dubovogo Take rishennya prijnyali deputati Shevchenkivskoyi silskoyi radi 31 bereznya 2015 zadovolnivshi zvernennya zhiteliv sela Takim chinom zhiteli virishili podyakuvati svoyemu zemlyaku Oleksandru Dubovomu deputatu Verhovnoyi Radi Ukrayini VI VII sklikan za jogo bagatorichnu pidtrimku Shevchenkovogo 74 Pislya pochatku shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci selo takozh pozbulosya vid naslidkiv kolonialnogo minulogo 75 25 listopada 2022 roku rishennyam Kilijskoyi miskoyi radi perejmenovano 8 nazv vulic pov yazani z Rosiyeyu ta yiyi diyachami Byelinskogo Kolgospna Koshovogo Olega Kutuzova Matrosova Oleksandra Pushkina Suvorova ta Chernishevskogo 76 19 zhovtnya 2022 roku v Ioano Bogoslovskomu hrami RPCvU vidspivali zagiblogo miscevogo meshkancya Ruslana Nikolenko voyina Ukrayini yakij geroyichno zaginuv na poli boyu 1 zhovtnya nepodalik sela Davidiv Brid na Hersonshini vid naslidkiv rosijskogo artilerijskogo obstrilu 77 15 chervnya 2023 roku meshkanci Shevchenkove viddati shanu zemlyaku vizvolitelyu Ukrayini komandiru zenitnogo artilerijskogo vzvodu starshomu lejtenantu Olegu Bondarenku yakij namagavsya protidiyati korupciyi v ukrayinskij armiyi ale buv vbitij tovarishem po sluzhbi nepodalik vijskovoyi chastini de prohodiv sluzhbu 78 U 2023 roci vidbudutsya chergovi zbori religijnoyi gromadi RPCvU na yakih virishuvatimetsya pitannya zmini cerkovnoyi yurisdikciyi yedinogo v seli hramu svyatogo Ioana Bogoslova Do togo chasu vsi religijni rituali u tomu chisli pov yazani iz provodami i pohovannyam til pomerlih voyiniv Ukrayini vbitih rosiyanami zdijsnyuyetsya prorosijskim svyashennikom na starocerkovnoslov yanskij movi novomoskovskogo izvodu abo rosijskoyu movoyu Organi vladi RedaguvatiUpravlinnya selom zdijsnyuyetsya Shevchenkivskoyu silskoyu radoyu na choli z Shevchenkivskim silskim golovoyu U pidporyadkuvanni Shevchenkivskoyi silskoyi radi znahodyatsya sela Shevchenkove i Pomazani Vikonavchij organ Vikonavchij komitet Vikonkom silskoyi radi Golovi silskoyi radi Babenko Veremij Polikarpovich 1944 1945 Zaborovskij Sergij Yakovich 1945 1950 Lisenko Yakiv Trifonovich 1950 1965 Malenko Ivan Ivanovich Zaharchenko Ivan Vasilovich Rodionov Valerij Ivanovich Zastupajlo Anatolij Andrijovich 1974 1999 Rezvij Vasil Oleksijovich 1999 2010 Ryabceva Galina Aksentiyivna 2010 2018 79 Ostapenko Oleksandr Mihajlovich 2018 doteper 80 Sub yekt miscevogo samovryaduvannya Teritorialna gromada Silskij golova Predstavnickij organ Rada silskih deputativ Postijni timchasovi komisiyi Vikonavchij organ Vikonavchij komitet silskoyi radiNaselennya RedaguvatiNaselennya za kategoriyami na 2011 rik 81 Naselennya chol 5 620 Choloviki roki 2 529 0 17 833 18 39 916 40 59 69360 i bilshe 237Zhinki roki 2 786 0 17 823 18 39 893 40 59 82760 i bilshe 398Prirodnij pririst 5 2 Narodzhuvanist chol tis chol 9 7Smertnist chol tis chol 4 5Migracijnij pririst 2 4Immigraciya 15 9Emigraciya 13 5Gustina naselennya chol km 638Pracezdatne naselennya chol 2 799Zanyatist naselennya za galuzyami Silske gospodarstvo 36 6Promislovist 18 3Budivnictvo 12 3Transport 4 2Zv yazok 2 3Torgivlya 17 3Derzhavna sluzhba 1 6Osvita 5 6Ohorona zdorov ya 1 8Shevchenkove ye najbilshim selom Kilijskogo rajonu Chiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2011 rik sklala 5 620 cholovik Prirodnij pririst 29 cholovik migracijnij 13 cholovik Zgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 5574 osobi z yakih 2640 cholovikiv ta 2934 zhinki 82 Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 5569 osib 83 Nacionalnij sklad naselennya vidnosno odnoridnij z perevazhayuchoyu bilshistyu ukrayinciv 5 114 chol 91 zagalnoyi chiselnosti 6 rosiyan ta 3 moldovan gagauz cigan predstavnikiv inshih nacionalnostej U rozmovnij movi perevazhaye surzhik osoblivistyu yakogo ye poyednannya ukrayinskoyi gramatiki i fonetiki iz zmishanoyu rosijsko ukrayinskoyu leksikoyu Chiselnist pracezdatnogo naselennya 2 799 chol 49 8 vid vsogo naselennya zokrema 1 590 zhinok i 1 209 cholovikiv Chiselnist bezrobitnih 948 chol 33 9 pracezdatnogo naselennya Znachna chastina ekonomichno aktivnogo naselennya zajnyata v silskomu gospodarstvi Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 84 Mova Vidsotokukrayinska 96 85 rosijska 1 51 rumunska 0 73 bolgarska 0 39 ciganska 0 25 biloruska 0 04 gagauzka 0 04 virmenska 0 02 Ekonomika RedaguvatiSilske gospodarstvo Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Centralna torgova ploshaZemelni resursi Spivvidnoshennya tepla svitla vologosti i yakosti gruntiv stvoryuyut spriyatlivi agroklimatichni umovi dlya rozvitku silskogo gospodarstva U strukturi zemelnogo fondu vidilyayut 59 6 obroblyuvanih zemel rillya sadi vinogradniki 18 3 lugi i pasovisha 8 2 antropogenni landshafti i 23 1 maloproduktivnih teritorij Silskogospodarski ugiddya zajmayut 113 88 km 11 388 ga u tomu chisli 8 639 ga ornoyi zemli 89 ga vinogradnikiv 28 ga sadiv a takozh 129 ga sinokosi i pasovisha Vnaslidok posushlivogo klimatu 4 391 ga obroblyuvanih zemel zroshuyutsya 5 Agropromislovij kompleks velmi odnobokij i vklyuchaye lishe silske gospodarstvo yake predstavlene 35 fermerskimi i 1 723 osobistimi pidsobnimi gospodarstvami 85 Roslinnictvo U strukturi zemlerobstva rozvinene viroshuvannya zernovih pshenicya ris yachmin tehnichnih sonyashnik i ovochebashtannih kultur kartoplya kapusta pomidor perec kavun dinya tosho a takozh vinogradarstvo Krim togo dlya vnutrishnih potreb sela rozvivayetsya sadivnictvo viroshuvannya gribiv ta zernobobovih i kormovih kultur Tvarinnictvo Promislove znachennya mayut galuzi svinarstva ptahivnictva skotarstva molochna ta m yasna serednya i velika rogata hudoba ta akvakultura Rozvivayetsya bdzhilnictvo krolivnictvo Promislovist Redaguvati Na chas rozpadu SRSR na teritoriyi Shevchenkove zberigavsya velikij virobnicho tehnichnij potencial ale znachna chastina virobnichih potuzhnostej v hodi stihijnoyi privatizaciyi 1990 h rokiv perestali pracyuvati Na sogodni u seli funkciyuye 156 malih pidpriyemstv z chiselnistyu pracivnikiv 1 032 cholovik 35 fermerskih gospodarstv z 67 pracyuyuchimi a takozh 930 individualnih pidpriyemciv bez stvorennya yuridichnoyi osobi U Shevchenkove diyut dvi avtozapravni stanciyi 2000 roku vidkrito gazozapravnu stanciyu Pracyuye teleradiomajsternya majsternya z remontu pobutovoyi tehniki i vzuttya shevskij ceh dvi pekarni komunalne gospodarstvo obslugovuye vodogin derevoobrobnij dvir punkt veterinarnogo obslugovuvannya STO cehi z vigotovlennya sonyashnika ta pererobki risu Dlya naselennya rajonu pracyuye inkubatorna stanciya viroblyayuchi 300 tis yayec na rik Torgivlya ta poslugi Redaguvati Torgivlya Na pochatok 2011 roku na teritoriyi Shevchenkove rozdribnu torgivlyu prodovolchimi i neprodovolchimi tovarami zdijsnyuyut 253 yuridichni i fizichni osobi U yih rozporyadzhenni perebuvaye 36 stacionarnih torgovelnih magaziniv 5 torgovelnih paviljoniv i kioskiv 7 viddiliv i lotkiv useredini stacionarnih magaziniv 2 bazi budivelnih materialiv a takozh stihijnij spozhivchij rinok zmishanogo asortimentu torgovelnoyu plosheyu blizko 3 000 m 86 Krim togo u seli pracyuye 11 zakladiv gromadskogo harchuvannya shkilna yidalnya na 36 misc 3 bari na 76 misc 4 kafe na 89 misc ta zakusochna na 26 misc takozh diye benketna zala poperednogo zamovlennya mistkistyu 150 osib bilshist torgovelnih i barno restorannih ob yektiv zoseredzheno v centri sela uzdovzh vulici Muziki Kalinina magazini Tyulpan Tyulpan 2 Sarepta Dubok 2 Natasha Kristal Mriya Polyana Salvador bari Karmen Bilij kontinent kafe Zustrich ta in 87 88 Gotelna sprava U seli Shevchenkove ye dvozirkovij gotel Cat C malobyudzhetnij gotel z 15 odnotipovimi nomerami ta minimalnim perelikom poslug kimnati meblovani shodenne pribirannya nomeriv ye sanvuzol i holodilnik Pobutovi poslugi Na teritoriyi Shevchenkove 9 pidpriyemstv nadayut pobutovi poslugi perukarski poslugi remont i tehnichne obslugovuvannya avtotransportnih zasobiv poshittya ta remont shvejnih virobiv remont pobutovoyi tehniki i predmetiv domashnogo vzhitku a takozh Internet poslugi 89 Finansovi poslugi Bankivski poslugi nadaye Shevchenkivski viddilennya ImeksBanku 252 ta Oshadbanku 90 91 Transport RedaguvatiAvtomobilnij transport Shevchenkove vazhlivij avtotransportnij vuzol Izmayilskogo rajonu Selo stoyit na perehresti golovnih regionalnih avtomagistralej Izmayil Vilkove Zahid Shid ta T 1630 Kiliya Spaske Pivden Pivnich Za 32 kilometri vid sela prohodit transportnij koridor Chornomorskogo Ekonomichnogo Spivrobitnictva Reni Izmayil Odesa Mikolayiv Herson Melitopol Berdyansk Mariupol Novoazovsk 92 Zovnishni ta vnutrishni zv yazki zabezpechuyutsya viklyuchno avtomobilnimi shlyahami Avtodorogi sho pov yazuyut Shevchenkove z najblizhchimi naselenimi punktami mayut asfaltove pokrittya krim shlyahu Shevchenkove Vasilivka de doroga gruntova grejderovana 93 Vodnij ta zaliznichnij transport Za 15 km vid sela prohodit kordon Ukrayini z Rumuniyeyu po Dunayu odnak najblizhchij mitnij propusknij punkt roztashovano u Reni za 119 km a morskij torgovij port Ust Dunajsk u Vilkovomu za 38 km Za 23 km roztashovana stanciya Dzinilor Izmayilskogo viddilennya Odeskoyi zaliznici 94 Zv yazok RedaguvatiZagalna kilkist abonentiv pidklyuchenih do fiksovanih linij derzhavnogo telefonnogo zv yazku Ukrtelekom nalichuye 713 odinic Dlya dzvinkiv vikoristovuyetsya chotirohrivnevij mizhnarodnij riven nacionalnij zonalnij i miscevij vidkritij plan numeraciyi 380 48 43 37 XXX Poslugi mobilnogo telefonnogo zv yazku ta Internetu nadayut chotiri kompaniyi operatora yaki vistupayut pid brendami MTS Jeans Ecotel UMC SIM SIM Life Kiyivstar ACE amp BASE i Djuice ohoplyuyuchi blizko 97 8 vidsotka teritoriyi Poslugi dostupu do merezhi Internet nadayut operatori Ukrtelekom ta Telnet vikoristovuyuchi pri comu modem i telefonnu merezhu zagalnogo koristuvannya Ohorona zdorov ya Redaguvati nbsp Shevchenkivska likarnyaNa teperishnij chas u Shevchenkovomu pracyuye likarnyana ambulatoriya ye laboratoriya zubnij kabinet procedurnij kabinet fizkabinet akusherskij kabinet i kabinet dolikarskogo kontrolyu de pracyuyut 7 likariv 3 stomatologi 2 dityachih likari 2 terapevta 2 laboranta feldsher i 18 fahivciv z serednoyu medichnoyu osvitoyu U 2005 roci bulo vidkrito punkt shvidkoyi medichnoyi dopomogi sho cilodobovo zabezpechuye ekstrenu medichnu dopomogu u zagrozlivih dlya zhittya stanah i zahvoryuvannyah Avtomobil shvidkoyi dopomogi obladnanij na bazi UAZ 452 viyizna brigada skladayetsya z feldshera i vodiya yaki zabezpechuyut 4 naselenih punkti Shevchenkove Mirne Pomazani i Trudove Farmacevtichnu dopomogu nadayut 3 apteki 96 Osvita RedaguvatiV Shevchenkovomu diyut dvi derzhavni zagalnoosvitni shkoli I III stupeniv ZOSh 1 ta ZOSh 2 iz kilkistyu shkolyariv vidpovidno 454 i 356 uchniv ta zagalnoyu kilkistyu vchiteliv 49 osib Do kompleksu shkil vhodyat 25 30 lekcijnih primishen 2 shkilni biblioteki komp yuterni klasi pidklyucheni do merezhi Internet zimovi sportivni zali a takozh litni sportivni majdanchiki z nayavnimi futbolnimi volejbolnimi basketbolnimi ploshadkami i legkoatletichnim sporyadzhennyam 97 98 Na bazi ZOSh 2 funkcionuye klub im Ernesta Telmana zasnovanij she v 1966 roci z iniciativi Kari O K Z 2004 roku vidnovleno robotu doshkilnogo navchalnogo zakladu yasla sadok Topolok DNZ pracyuye v 5 grup zabezpechuyuchi vihovannyam navchannyam doglyadom ta ozdorovlennyam 103 ditej u vici vid dvoh misyaciv do semi rokiv 99 100 Religiya Redaguvati nbsp Molitovnij BudinokU Shevchenkove diyut chotiri parafiyi viruyuchih Ioano Bogoslovskij hram Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo patriarhatu yakij vhodit do Centralnogo blagochinnya Odeskoyi ta Izmayilskoyi yeparhiyi Nastoyatel Protoiyerej Vasil Pri hrami diye Cerkovna Nedilna shkola sho skladayetsya z 2 grup molodshoyi i starshoyi takozh funkcionuye Cerkovna biblioteka Molitovnij Budinok hristiyan viri yevangelskoyi poslidovnikiv p yatidesyatnictva odnogo z napryamiv protestantizmu Molitovnij Budinok yevangelistiv hristiyan baptistiv ta cerkva Blaga vist sho dotrimuyutsya baptistskogo virovchennya odnogo z napryamiv protestantskogo hristiyanstva Kultura RedaguvatiU seli diye nizka kulturnih ta kulturno osvitnih ustanov 101 nbsp Shevchenkivskij Budinok KulturiBudinok kulturi sela Shevchenkove de na sogodni pracyuyut 12 tvorchih kolektiviv z nih 2 mayut zvannya narodnij ta zrazkovij ansambl Silski Madonna molodizhnij ansambl Glamur dityachij ansambl VIP GIRLS vokalni ansambli Amazonki Talisman ta Ukrayinochka ansambl solnoyi pisni 3 tancyuvalnih grupi gurtok hudozhnogo slova a takozh vokalnij ansambl Vodograj na bazi zagalnoosvitnoyi shkoli 2 Vsogo v galuzi hudozhnoyi samodiyalnosti berut uchast ponad sto uchasnikiv Kolektivi vedut aktivnu diyalnist berut uchast u festivalyah i konkursah koncertuyut Shevchenkivska publichna biblioteka Knizhkovij fond stanovit 35 tis primirnikiv knig ta dokumentiv Za kilkistyu literaturi ce odne z najbilshih knigoshovish Kilijskogo rajonu Biblioteka pracyuye v dva viddili dityachij i doroslij abonement obslugovuyuchi 2 200 chitachiv na rik Na bazi biblioteki vidbuvayetsya nizka zahodiv krugli stoli uroki pam yati cikavi zustrichi prezentaciyi knig dni informaciyi ta dni bibliografiyi Muzichna shkola filiya Kilijskoyi muzichnoyi shkoli de navchayetsya ponad 50 uchniv Na bazi shkoli diyut klasi fortepiano bayana skripki narodnih instrumentiv ta vokalu U 2000 roci za spriyannya T D Misholov bulo vidkrito Hudozhnye viddilennya Muzichnoyi shkoli Krim osvitnoyi diyalnosti shkola bere uchast u kulturnih zahodah regionalnogo oblasnogo respublikanskogo ta mizhnarodnogo Polsha Yaponiya rivnya chasto posidaye prizovi miscya 102 Muzej Istoriyi sela Shevchenkove roztashovanij u budivli Budinku kulturi Jogo ekspoziciya vidobrazhaye istoriyu regionu z kincya XIII stolittya doteper Takozh diye Muzej imeni Tarasa Grigorovich Shevchenka v budivli ZOSh 1 zasnovanij Shargorodskoyu V A Kolekciya muzeyu skladayetsya z reprodukcij malyarskih robit Shevchenka fotografij poeta kilkoh vidan tvoriv j literaturi pro nogo pochinayuchi z prizhittyevih i zakinchuyuchi suchasnimi vitchiznyanimi j zakordonnimi vidannyami v yakih vidobrazheno epohu Shevchenka jogo zhittya j diyalnist 103 Pam yatki arhitekturi Redaguvati Na vulicyah i ploshah Shevchenkove stoyit ryad pam yatnikiv monumentiv misc i budov sered yakih 101 104 nbsp Shevchenkivskij park nbsp Park rozvag nbsp Shevchenkivska biblioteka nbsp Palac pioneriv nbsp Pam yatnik T G Shevchenku nbsp Memorialnij kompleks Poleglim u Drugij Svitovij vijni ta Vichnij vogon nbsp Kinoteatr Kolos nbsp Shevchenkivska zagalnoosvitnya shkola 2 nbsp Shevchenkivska zagalnoosvitnya shkola 1 nbsp Avtostanciya Shevchenkove nbsp Shevchenkivskij gotel nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana Bogoslova nbsp Hram Ioana BogoslovaSport RedaguvatiNa teritoriyi sela roztashovano vidkritij futbolnij stadion z prirodnim pokrittyam rozrahovanij bilsh nizh na shistsot misc na yakomu graye amatorskij futbolnij klub Ukrayina Soyuz do 1996 roku Ukrayina U budivli Budinku Kulturi ye sportivnij zal osnashenij kardiosilovimi trenazherami matovim pokrittyam shtangami v povnim komplektom gantelnogo ryadu bilyardnim i tenisnimi stolami Takozh ye Sportivne mistechko sportivnij majdanchik z asfaltovanoyu bigovoyu dorizhkoyu ta riznomanitnim atletichnim sporyadzhennyam Funkcionuye kilka dityacho yunackih sportivnih sekcij z nastilnogo tenisu legkoyi atletiki basketbolu volejbolu shahiv ta shashok a takozh shkola bojovih mistectv francuzkij kikboksing savat 105 Uchast futbolnoyi komandi Ukrayina Ukrayina Soyuz u Chempionati Odeskoyi oblasti 106 107 Sezon Data provedennya Pidsumkova rozstanovka Kilkist komand1977 15 travnya 24 veresnya Ne projshla v finalnij etap 20 persha grupa 1978 kviten listopad 6 misce 29 persha grupa 1979 traven listopad 9 misce 18 persha grupa 1980 traven zhovten Sribnij prizer 19 persha grupa 1981 6 travnya 19 zhovtnya Bronzovij prizer 19 persha grupa 1982 4 lipnya 31 zhovtnya Bronzovij prizer 30 persha grupa 1983 22 travnya 23 zhovtnya Bronzovij prizer 25 persha grupa 1987 traven listopad 7 misce 12 persha grupa 1988 traven listopad 7 misce 14 persha grupa 1989 21 travnya 5 listopada 8 misce 14 persha grupa 1990 21 kvitnya 24 listopada Sribnij prizer 14 visha liga 1991 6 kvitnya 30 listopada Bronzovij prizer 15 visha liga 1992 11 chervnya 25 lipnya 13 misce 20 visha liga 1992 1993 serpen cherven 10 misce 12 visha liga 1998 1999 15 serpnya 5 lipnya 6 misce 18 visha liga 1999 2000 14 serpnya 29 lipnya 9 misce 25 visha liga 2000 5 serpnya 12 listopada 4 misce 17 visha liga 2001 31 bereznya 14 listopada 7 misce 15 visha liga 2002 6 kvitnya 16 listopada 15 misce 15 visha liga Blagoustrij RedaguvatiPlanuvannya vulichnoyi merezhi sela Shevchenkove skladalosya pid vplivom socialnih i topografichnih umov Pochinayuchi z 60 h rokiv minulogo stolittya sistema planuvannya sela uporyadkovuyetsya i na sogodni maye pryamokutnij tip nbsp Zovnishni videofajli nbsp Fontan unochi nbsp Dennij pereliv vodi nbsp Shevchenkivskij park nbsp Shevchenkivskij park rozvagKilkist dvoriv na 2009 rik stanovit 2 236 odinic 108 Shorichno vvoditsya v ekspluataciyu u serednomu 5 zhitlovih budinkiv Zhitlovi budinki individualnogo odnokvartirnogo tipu na odnu sim yu odnorivnevi odin poverh Sadibni dilyanki ogorodzheno po perimetru chastishe fasadna chastina z prilegloyu prisadibnoyu dilyankoyu i z roztashovanimi na nomu gospodarskimi i pidsobnimi budivlyami Arhitektura bilshosti budinkiv vidovzhenoyi formi gotichnogo stilyu Shema numeraciyi budinkiv po vulici za zrostannyam z pivdnya na pivnich ta zi shodu na zahid pri yakij na odnij storoni dorogi vishidni neparni chisla na inshij parni U seli nalichuyetsya 36 vulic Avtomobilni shlyahi zagalnogo koristuvannya 64 km u tomu chisli gruntovi 38 km z tverdim pokrittyam 4 km i z vdoskonalenim pokrittyam asfalt 22 km Merezha vulichnih dorig sela osvitlena na 12 zdebilshogo ti vulici yaki zoseredzheni v centri sela i prilyagayut do golovnih avtomagistralej Takozh prokladeno 31 km vodoprovodu 93 109 Vulicya Muziki osoblivo yiyi serednya chastina odne z najzhvavishih misc Shevchenkovogo Tut zoseredzhena velika kilkist torgovih ob yektiv barno restorannih zakladiv disko klub gotel i park Osobistosti RedaguvatiVidomi urodzhenci ta meshkanci sela Babenko O F General lejtenant Radyanskoyi armiyi ZS SRSR Baltyanskij Mihajlo Zaharovich Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini pismennik Bondarenko M A istorik krayeznavec Bojchenko Ivan Vasilovich profesor Kiyivskogo Nacionalnogo Universitetu im Shevchenka doktor filosofskih nauk Bojchenko P I Deputat Odeskoyi oblasnoyi radi Grechkosij D P eks golova Kilijskogo rajvikonkomu Dubovoj O F Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya vid 128 okrugu Zagorskij Vasil Georgijovich narodnij artist Moldovi Kalyuzha Domnikiya Fedorivna tkalya Voroshilovgradskogo tonkosukonnogo kombinatu Deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Kovalenko Yu M Zasluzhenij artist Ukrayini aktor imitator Korenovskij A O doktor fiziko matematichnih nauk profesor ONU Martinenko Ye O ukrayinskij futbolist zahisnik FK Chornomorec Muzika M A Geroj Socialistichnoyi Praci Deputat Verhovnoyi Radi URSR Smal K A folklorist kompozitor Shargorodska V A folklorist poetesa Shkuropat A P chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini hudozhnik Shkuropat I G kandidat fiziko matematichnih naukPrimitki Redaguvati Nazvana na chest molodizhnoyi parapartijnoyi organizaciyi ru Komunistichnoyi partiyi SRSR Komsomol Nazvana na chest rosijskogo kritika ta publicista Vissariona Byelinskogo Nazvana na chest radyanskogo partijnogo diyacha Sergiya Kirova vbivstvo yakogo Stalin vikoristav dlya rozpravi nad svoyimi suprotivnikami po partijnij lavi z trockistsko zinov yevskogo bloku Nazvana na chest radyanskih silskogospodarskih pidpriyemstv yaki vinikli v rezultati kolektivizaciyi ta rozkurkulennya v URSR Nazvana na chest komsomolcya Olega Koshovogo Nazvana na chest rosijskogo polkovodcya Mihajla Kutuzova Nazvana na chest radyanskogo smertnika Oleksandra Matrosova Nazvana psevdonimom Volodimira Ulyanova radyanskogo politichnogo diyacha organizatora zhovtnevogo perevorotu zasnovnika i de facto pershogo kerivnika Radyanskoyi derzhavi RRFSR SRSR Nazva ye pohidnoyu vid zbrojnih bilshovickih formuvan ta pov yazana zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi shlyahom vijskovogo perevorotu Nazvana na chest radyanskogo diyacha pershogo nominalnogo golovi en Radyanskoyi derzhavi RRFSR SRSR Mihajla Kalinina Nazvana na chest rosijskogo poeta Oleksandra Pushkina Nazvana na chest zhovtnevogo perevorotu u Rosijskij respublici vchinenogo bilshovikami na choli z Leninim Nazvana na chest komkora uchasnika radyanskogo vtorgnennya v Ukrayinu ta chervonogo teroru Grigoriya Kotovskogo Nazvana na chest rosijskogo polkovodcya Oleksandra Suvorova Nazvana na chest osnovopolozhnika komunizmu zasnovnika marksizmu Karla Marksa Nazvana na chest rosijskogo publicista j pismennika Mikoli Chernishevskogo Nazvana na chest Rozi Lyuksemburg spivzasnovnici Soyuzu Spartaka SDKPiL ta kompartiyi NimechchiniDzherela Redaguvati Harakteristika naselenih punktiv Kilijskogo rajonu po danim perepisu naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2012 Karta RKKA L 35 B i G 1941 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 14 listopada 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Izmayilskoyi oblasti Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 955 986 a b Pasport Shevchenkove Forma N 1 selo Socialno ekonomichna harakteristika silskogo naselenogo punktu Prirodni resursi ukrayinskogo Pridunav ya Arhiv originalu za 27 lyutogo 2015 Procitovano 2 kvitnya 2012 Maslyak P O Geografiya Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2012 Topografichna karta L 35 095 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2012 a b v g Rishennya Shevchenkivskoyi silskoyi radi Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 22 12 2015 roku 47 II sesiya VII sklikannya Pro perejmenuvannya vulic s Shevchenkove Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1531 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Belinskogo v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Nezalezhnosti a b v g d e Rishennya Shevchenkivskoyi silskoyi radi Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 21 01 2016 roku 55 P sesiya VII sklikannya Pro perejmenuvannya vulic s Shevchenkove ta s Pomazani Rishennya Shevchenkivskoyi silskoyi radi Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 31 03 2015 roku 527 P VI Pro perejmenuvannya vulici Radyanskoyi Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1532 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Kolgospna v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Kozacka Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1533 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Koshevogo O v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Svitankova Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1534 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Kutuzova v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Zatishna Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1535 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Matrosova v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Druzhbi Rishennya Shevchenkivskoyi silskoyi radi Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 08 08 2008 roku 260 HIII sesiya V sklikannya Pro perejmenuvannya vulic sela Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1536 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Pushkina v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Ukrayinska Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1537 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Suvorova v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Kiyivska Rishennya Kilijskoyi miskoyi radi Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti vid 25 11 2022 roku 1538 VIII 27 Pro perejmenuvannya vulici Chernishevskogo v seli Shevchenkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na vulicyu Vishneva Klimatichni dani na sajti www meteoprog ua Arhiv originalu za 25 travnya 2010 Procitovano 3 bereznya 2012 Povtoryaemost skorosti vetra na GMS Ust Dunajsk Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2012 Turistichnij klub Mangup Dunajskij biosfernij zapovidnik Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 26 bereznya 2012 Informaciya st n s Dunajskogo biosfernogo zapovidnika Visnik Odeskogo Nacionalnogo Universitetu Tom 8 Vipusk 11 2003 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2008 Procitovano 2 kvitnya 2012 Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s Lobkov V A Novye gnezdyashiesya vidy polevyh ugodij Prichernomorya i nekotoryh tendencij izmeneniya ornitofauny yuga Ukrainy Pticy Azovo Chernomorskogo regiona na rubezhe tysyacheletij Odessa Astroprint 2000 S 46 47 Lobkov V A Sovremennoe sostoyanie perspektivy sohraneniya i ispolzovaniya stepnyh biocenozov severnogo Prichernomorya Stepi Severnoj Evrazii Orenburg 2006 S 21 216 Chervona kniga Ukrayini Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Pasport Shevchenkove Rozdil 13 Kodi 13010 13090 Ohorona prirodi Pasport Shevchenkove Forma N 2 tp povitrya Zvit pro ohoronu atmosfernogo povitrya za 2009 rik Pasport Shevchenkove forma N 1 nebezpechni vidhodi richna Zvit pro utvorennya obroblennya ta utilizaciyu vidhodiv I III klasiv nebezpeki za 2009 rik Rajnov B A Ocherk istorii Kilii Izmayil Izmayilska miska tipografiya 2003 S 19 204 s ISBN 966 8127 05 6 Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 6 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 11 112 s Rajnov B A Ocherk istorii Kilii Izmayil Izmayilska miska tipografiya 2003 S 21 204 s ISBN 966 8127 05 6 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Za red Pidkovi I Z Shusta R M Inst istorichnih doslidzhen Lvivskogo nac univ im Ivana Franka Vidavnictvo Geneza Kiyiv 2001 Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ISBN 966 504 439 7 Rajnov B A Ocherk istorii Kilii Izmayil Izmayilska miska tipografiya 2003 S 37 204 s ISBN 966 8127 05 6 Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 19 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 17 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 23 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 23 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 101 112 s Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 goda N A Trojnickij S Peterburg Tipografiya Obshestvennaya polza 1905 S 6 a b Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 33 112 s Rajnov B A Ocherk istorii Kilii Izmayil Izmayilska miska tipografiya 2003 S 68 204 s ISBN 966 8127 05 6 Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 36 112 s A Voloshin Ukrayinski zemli v skladi Rumuniyi Zakarpattya v skladi Chehoslovachchini Karpatska Ukrayina Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2012 a b Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 56 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 57 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 67 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 69 112 s s ru Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 7 12 1940 o perenesenii centra Akkermanskoj oblasti i pereimenovanii Akkermanskoj oblasti v Izmailskuyu oblast Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 7 12 1940 roku Pro perenesennya centru Akkermanskoyi oblasti z mista Akkerman do mista Izmayil i perejmenuvannya Akkermanskoyi oblasti na Izmayilsku ros Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 8 03 1941 roku Pro vidnovlennya u gromadyanstvi SRSR meshkanciv Bessarabiyi i pro nabuttya radyanskogo gromadyanstva meshkancyami Pivnichnoyi Bukovini ros Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 15 08 1940 roku Pro vidnovlennya na teritoriyi Bessarabiyi radyanskih zakoniv pro nacionalizaciyu zemli ros Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 73 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 76 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 81 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 58 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 82 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medicinskij vestnik 2006 S 86 112 s a b Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 89 112 s Enciklopedichna zbirka Istoriya Gorodov i Sel Arhiv originalu za 7 travnya 2011 Procitovano 3 bereznya 2012 Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 101 112 s Babenko V S Babenko P L Rodnoe Shevchenkovo Odesa Medecinskij vestnik 2006 S 88 112 s Babe