www.wikidata.uk-ua.nina.az

Змії Змі ї 1 Serpentes підряд плазунів ряду лускатих Близько чверті видів отруйні Період існування 94 0 млн р т PreꞒ Ꞓ O

Змії

Змі́ї (Serpentes) — підряд плазунів ряду лускатих. Близько чверті видів — отруйні.

Змії
Період існування: 94–0 млн р. т. пізня крейда — наш час
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Клада: Toxicofera
Клада: Ophidia
Підряд: Змії (Serpentes)
Linnaeus, 1758
Інфраряди
Розповсюдження змій
Ареал морських змій позначений блакитним
Вікісховище: Serpentes
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Змія (значення).

Наука, що займається вивченням змій називається герпетологія.

Класифікація

У наш час (2020-і) на Землі налічується понад 3000 видів змій, які об'єднують у 2 інфраряди, 3 надродини і 18 родин. Отруйні види становлять близько чверті відомих видів.

Загальна будова

Слід змії яка проповзла по піску

Викопні змії відомі з початку крейдового періоду. Походять, судячи за все, від вараноподібних плазунів. Втрата кінцівок, можливо, пов'язана з пристосуванням до життя серед густих кущів та каміння. Пересуваються за рахунок бокових вигинів та зміни нахилу дуже рухомих ребер. Давні змії були великих розмірів (довжиною до 15 м), нині найбільша змія – сітчастий пітон або анаконда, рекордні зразки яких досягають близько 12 м, в той же час багато видів мають довжину лише 8 – 10 см та декілька міліметрів товщини. Кількість хребців, як правило, більше 200, у деяких викопних змій досягала 435. У отруйних змій у верхній щелепі розташовані отруйні зуби, які мають канал для стоку отрути, що виробляється видозміненими слинними залозами. Отрута виділяється під час укусу внаслідок скорочення скроневих м'язів, що стискають залозу. Права та ліва частина щелеп з'єднана гнучкою зв'язкою. Тулубні та хвостові відділи хребта не відрізняються, залишки тазу та задніх кінцівок залишились тільки в удавів. Внутрішні органи асиметричні, одна з легень менш розвинута або відсутня. Задній край розвиненої легені перетворився на резервуар для запасу повітря. Печінка, нирки, статеві залози дуже видовжені. Сечовий міхур відсутній.

Органи чуттів

Інфрачервона фотографія змії та її здобичі

Найрозвиненішим органом чуттів є нюх. Розпізнавання запаху у змій відрізняється від цього процесу у інших тварин. За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з повітря, та передаються до органу Якобсона. Цей орган притаманний лише зміям, він являє собою парну порожнину, вкриту чутливим до запаху епітелієм. Роздвоєний язик змії після дослідження повітря та різних предметів через два отвори у верхньому піднебінні передає пахучі молекули до чутливого епітелію органу Якобсона, де вони розпізнаються. Так тварини відшукують собі їжу, воду, статевого партнера тощо.

У деяких змій (Viperidae, Boidae, Colubridae) розвинулись специфічні органи термічного чуття – дистанційні термолокатори, які можуть сприймати інфрачервоні промені, які йдуть від теплокровних тварин. Ці структури розташовані на деяких або на всіх верхньогубних, нижньогубних та ростральних щитках у удавів (Boidae) та на боках голови між ніздрів та оком у ямкоголових (Crotalidae) та плетеподібних (Ahaetula) змій. Вони являють собою ямки або щілиноподібні заглиблення, з тонким епітелієм, що інервується відгалуженнями трійничного нерву. Деякі змії здатні сприймати зміну температури повітря на 0,7°С.

Зір у більшості змій досить слабкий. Очі змій вкриті прозорою плівкою, яка утворена верхньою і нижньою повіками і відходить зі шкірою під час линяння. У більшості представників зір кольоровий. Тільки змії, що живуть на деревах та полюють птахів та комах, хапаючи їх на льоту, мають добрий бінокулярний зір. Очі змій, які ведуть підземний спосіб життя затягнуті шкірою, вони не бачать.

Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка. Тварини можуть сприймати лише деякі низькочастотні звукові коливання повітря та вібрації ґрунту, які за допомогою щелепних кісток можуть передаватись на квадратну кістку, а з неї – на слухову кісточку середнього вуха.

Функцію органу дотику виконує язик.

Спосіб життя

Змія ковтає здобич

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, рийного способу життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же спосіб життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскувальне забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками.

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкушувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.

Розповсюдження

Відомо близько 2500 видів змій, що відносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголові (Amblycephalidae), бородавчасті (Acrochordidae), вужові (Colubridae) — чисельна родина, що налічує біля половини усіх видів ряду, морські (Hydrophidae), аспіди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гримучі (Crotalidae) та інші. Поширені скрізь, за винятком Нової Зеландії, багатьох океанічних островів та полярних областей. Найбільше число видів зустрічається в Індо-Малайській області, потім в Неотропічній та Ефіопській; менш за все в Голарктичній області.

Розмноження змій

Шлюбні ігри змій

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням.

У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, який переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця, до вомероназального органу. Після того, як партнери зустрілися, відбувається залицяння, яке може бути досить складним у деяких видів. Під час копуляції змії переплітаються, самець вводить копулятивний орган (геміпеніс) у клоаку самиці та виділяє сперму. Самиці деяких видів змій мають здатність запасати живу сперму та зберігати її протягом багатьох місяців. Таким чином після однієї копуляції самиця може кілька разів запліднювати яйцеклітини.

Багато видів змій відкладають яйця, вкриті м'якою оболонку. Змія закопує їх у листя, пухкий ґрунт або гній. У більшості видів немає турботи про потомство, але деякі види охороняють свої гнізда. Змії, які живуть в умовах, несприятливих для розвитку яєць, розмножуються яйцеживородінням. При цьому інкубаційний період нетривалий, і малеча вилуплюється у тілі матері. Такий спосіб характерний для морських змій, а також для видів, які живуть у гірській місцевості, де ґрунт не прогрівається до температури, потрібної для розвитку яєць. У деяких видів спостерігається справжнє живородіння. При цьому зародок, який знаходиться у яйці, пов'язаний з організмом матері сіткою капілярів і отримує від нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на примітивну плаценту. У такий спосіб розмножуються деякі види морських змій, справжня гадюка тощо. Кількість дитинчат, що народжуються або яєць, які відкладаються міниться від кількох штук до кількох десятків (до 100) у різних видів, середня кількість — 10 — 12.

Значення для людини

Страви зі змій у пекінському ресторані

У тропічних країнах отруйні змії спричиняють велику шкоду, від їхніх укусів гинуть люди та худоба. В Україні кількість укусів дуже мала, крім того в Україні немає змій зі смертельно-небезпечною отрутою. Деякі види приносять користь, знищуючи гризунів. В деяких країнах змій вирощують у спеціальних серпентаріях заради отрути, яку використовують у медицині як знеболювальний, кровоспинний засіб, для лікування астми, епілепсії та інше. Крім того аматори тримають змій у тераріумах як домашніх тварин, заради естетичного задоволення. Шкіра плазунів використовується для виготовлення взуття та шкіргалантереї. Вилов змій у деяких регіонах призвів до значного скорочення їх чисельності, в результаті чого довелось запроваджувати природоохоронні заходи, спрямовані на відновлення їх кількості. В деяких регіонах світу, (у Азії, Африці та Латинській Америці) змій використовують у їжу, страви з них навіть входять у меню деяких ресторанів. При цьому їх смажать, тушкують, варять супи та навіть виготовляють алкогольні напої. Зокрема у Китаї існують ресторани, в яких меню складається винятково зі страв, в яких в тому чи іншому вигляді присутні змії.

У культурі

Змія — символ лікарів

Змія — дуже давній та складний символ, який зустрічається майже у всіх культурах світу. У різних народів та у різних релігіях змія сприймається по-різному. У багатьох народів змія є символом первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також часто пов'язується з водою та плодючістю (плодючістю землі та вагітністю жінки). Змія, згорнута в кільце (або та, що пожирає власний хвіст) є символом вічності та циклічності розвитку світу. В той же час у деяких давніх народів змія втілювала зло та хаос, була антагоністом добрим богам.

У європейській традиції змія є символом гріхопадіння, диявола, уособлює зло, підступність та руйнування. Це насамперед пов'язано з християнством, змієм-спокусником з Біблії. Але в той же час змія є символом мудрості та знань. Також вона з давніх часів уособлювала зцілення, змія що обвиває чашу є емблемою лікарів і в наш час.

Суперечливість різних уособлень змії може бути пояснена прямо протилежними якостями цих тварин. Отрута змії може вбити, але з іншого боку є лікарським засобом; змія тривалий час може лежати нерухомо, а може здійснити блискавичний стрибок. Крім того форма тіла змії може бути дуже мінлива: (змія може згортатись у формі кола, спіралі, прибирати хвилеподібну форму).

В Японії змія називається хебі (яп. 蛇). В японській міфології вона постає як величезна отруйна змія, або антропоморфна істота, що має риси як змії так і людини. Хебі використовується інколи як персонаж в аніме або манзі, де зображується зазвичай або як хижак, або як істота «гостра на язик».

У популярній культурі

символізує мудрість і обережність, чесноти студентів гуртожитку Слизерин.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Змії

Література

Посилання

Виноски

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 177.
  2. ↑ . Архів оригіналу за 13 квітня 2009. Процитовано 22 жовтня 2009. 
  3. . Архів оригіналу за 23 лютого 2005. Процитовано 20 жовтня 2009. 
  4. . Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  5. . Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 31 травня 2009. 
  6. Зубной эликсир [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  7. . Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  8. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 18 жовтня 2009. 
  9. . Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 12 вересня 2009. 
  10. . Архів оригіналу за 4 травня 2009. Процитовано 12 вересня 2009. 
  11. . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 12 вересня 2009. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zmi yi 1 Serpentes pidryad plazuniv ryadu luskatih Blizko chverti vidiv otrujni ZmiyiPeriod isnuvannya 94 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznya krejda nash chasBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Klada ToxicoferaKlada OphidiaPidryad Zmiyi Serpentes Linnaeus 1758InfraryadiAlethinophidia Nopcsa 1923 Scolecophidia Cope 1864Rozpovsyudzhennya zmijAreal morskih zmij poznachenij blakitnimVikishovishe SerpentesU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zmiya znachennya Nauka sho zajmayetsya vivchennyam zmij nazivayetsya gerpetologiya Zmist 1 Klasifikaciya 2 Zagalna budova 3 Organi chuttiv 4 Sposib zhittya 5 Rozpovsyudzhennya 6 Rozmnozhennya zmij 7 Znachennya dlya lyudini 8 U kulturi 8 1 U populyarnij kulturi 9 Div takozh 10 Literatura 11 Posilannya 12 VinoskiKlasifikaciya RedaguvatiU nash chas 2020 i na Zemli nalichuyetsya ponad 3000 vidiv zmij yaki ob yednuyut u 2 infraryadi 3 nadrodini i 18 rodin Otrujni vidi stanovlyat blizko chverti vidomih vidiv Infraryad AlethinophidiaNadrodina Henophidia Nizhchi zmiyiRodina Valikovi zmiyi Aniliidae Rodina Karlikovi cilindrichni zmiyi Anomochilidae Rodina Udavovi Boidae Rodina Boliyeridi Bolyeriidae Rodina Cilindrichni zmiyi Cylindrophiidae Rodina Dvokolirni zmiyi Loxocemidae Rodina Pitoni Pythonidae Rodina Zemlyani udavi Tropidophiidae Rodina Shitohvosti zmiyi Uropeltidae Rodina Promenisti zmiyi Xenopeltidae Nadrodina Colubroidea Vuzhepodibni Caenophidia Vishi zmiyi Rodina Borodavchasti zmiyi Acrochordidae Rodina Zemlyani gadyuki Atractaspididae Rodina Polozovi Colubridae vklyuchaye yak pidrodinu Vuzhevi Rodina Aspidovi Elapidae Rodina Gadyukovi Viperidae Rodina Pareatidae dd Infraryad Slipunopodibni Scolecophidia Nadrodina Slipunovi Typhlopoidea Rodina Amerikanski slipuni Anomalepididae Rodina Strunki slipuni Leptotyphlopidae Rodina Slipuni Typhlopidae Rodina Gerrhopilidae Rodina Xenotyphlopidae dd Zagalna budova Redaguvati Slid zmiyi yaka propovzla po piskuVikopni zmiyi vidomi z pochatku krejdovogo periodu Pohodyat sudyachi za vse vid varanopodibnih plazuniv Vtrata kincivok mozhlivo pov yazana z pristosuvannyam do zhittya sered gustih kushiv ta kaminnya Peresuvayutsya za rahunok bokovih viginiv ta zmini nahilu duzhe ruhomih reber Davni zmiyi buli velikih rozmiriv dovzhinoyu do 15 m nini najbilsha zmiya sitchastij piton abo anakonda rekordni zrazki yakih dosyagayut blizko 12 m v toj zhe chas bagato vidiv mayut dovzhinu lishe 8 10 sm ta dekilka milimetriv tovshini Kilkist hrebciv yak pravilo bilshe 200 u deyakih vikopnih zmij dosyagala 435 U otrujnih zmij u verhnij shelepi roztashovani otrujni zubi yaki mayut kanal dlya stoku otruti sho viroblyayetsya vidozminenimi slinnimi zalozami Otruta vidilyayetsya pid chas ukusu vnaslidok skorochennya skronevih m yaziv sho stiskayut zalozu Prava ta liva chastina shelep z yednana gnuchkoyu zv yazkoyu Tulubni ta hvostovi viddili hrebta ne vidriznyayutsya zalishki tazu ta zadnih kincivok zalishilis tilki v udaviv Vnutrishni organi asimetrichni odna z legen mensh rozvinuta abo vidsutnya Zadnij kraj rozvinenoyi legeni peretvorivsya na rezervuar dlya zapasu povitrya Pechinka nirki statevi zalozi duzhe vidovzheni Sechovij mihur vidsutnij Organi chuttiv Redaguvati Infrachervona fotografiya zmiyi ta yiyi zdobichiNajrozvinenishim organom chuttiv ye nyuh Rozpiznavannya zapahu u zmij vidriznyayetsya vid cogo procesu u inshih tvarin Za dopomogoyu dovgogo yazika zahoplyuyutsya molekuli pahuchih rechovin z povitrya ta peredayutsya do organu Yakobsona Cej organ pritamannij lishe zmiyam vin yavlyaye soboyu parnu porozhninu vkritu chutlivim do zapahu epiteliyem Rozdvoyenij yazik zmiyi pislya doslidzhennya povitrya ta riznih predmetiv cherez dva otvori u verhnomu pidnebinni peredaye pahuchi molekuli do chutlivogo epiteliyu organu Yakobsona de voni rozpiznayutsya Tak tvarini vidshukuyut sobi yizhu vodu statevogo partnera tosho U deyakih zmij Viperidae Boidae Colubridae rozvinulis specifichni organi termichnogo chuttya distancijni termolokatori yaki mozhut sprijmati infrachervoni promeni yaki jdut vid teplokrovnih tvarin Ci strukturi roztashovani na deyakih abo na vsih verhnogubnih nizhnogubnih ta rostralnih shitkah u udaviv Boidae ta na bokah golovi mizh nizdriv ta okom u yamkogolovih Crotalidae ta pletepodibnih Ahaetula zmij Voni yavlyayut soboyu yamki abo shilinopodibni zagliblennya z tonkim epiteliyem sho inervuyetsya vidgaluzhennyami trijnichnogo nervu Deyaki zmiyi zdatni sprijmati zminu temperaturi povitrya na 0 7 S 2 Zir u bilshosti zmij dosit slabkij Ochi zmij vkriti prozoroyu plivkoyu yaka utvorena verhnoyu i nizhnoyu povikami i vidhodit zi shkiroyu pid chas linyannya U bilshosti predstavnikiv zir kolorovij Tilki zmiyi sho zhivut na derevah ta polyuyut ptahiv ta komah hapayuchi yih na lotu mayut dobrij binokulyarnij zir Ochi zmij yaki vedut pidzemnij sposib zhittya zatyagnuti shkiroyu voni ne bachat Sluh u zmij majzhe ne rozvinenij U nih vidsutni zovnishnye vuho ta barabanna peretinka Tvarini mozhut sprijmati lishe deyaki nizkochastotni zvukovi kolivannya povitrya ta vibraciyi gruntu yaki za dopomogoyu shelepnih kistok mozhut peredavatis na kvadratnu kistku a z neyi na sluhovu kistochku serednogo vuha 2 Funkciyu organu dotiku vikonuye yazik Sposib zhittya Redaguvati Zmiya kovtaye zdobichZmiyi osvoyili riznomanitni seredovisha isnuvannya Bilshist vidiv zhive na zemli zdebilshogo u teplih vologih miscevostyah zokrema u tropichnih dzhunglyah Takozh zmiyi zustrichayutsya u pustelyah stepah ta gorah do alpijskogo poyasu Okremi vidi zhivut bilya richok ta ozer garno plavayut ta pirnayut Krim togo odna z rodin zmij morski zmiyi povnistyu perejshla do zhittya u vodi navit rozmnozhuyutsya voni ne vihodyachi na bereg shlyahom zhivorodinnya Voni mayut veslopodibnij splyusnutij z bokiv hvist yakij dozvolyaye yim dosit shvidko plavati Deyaki rodini zmij perejshli do pidzemnogo rijnogo sposobu zhittya slipozmijki vuzkoroti ta shitohvosti Takij zhe sposib zhittya vedut i okremi predstavniki inshih rodin aspidiv vuzhovih gadyuk U takih zmij yak pravilo skorochuyetsya hvist a ochi zmenshuyutsya ta zakriti shitkami Deyaki vidi udaviv vuzhovih aspidiv ta yamkogolovih pristosuvalis do zhittya na derevah ta duzhe ridko spuskayutsya na zemlyu Voni mayut maskuvalne zabarvlennya ta duzhe garno peresuvayutsya tonkimi gilkami 3 Zmiyi zhivlyatsya lishe tvarinnoyu yizheyu Bilshist spozhivaye dribnih hrebetnih tvarin deyaki yajcya ptahiv zmiyi yajceyidi komah rid Contia ta molyuskiv rid Dipsadinae Zdobich vbivayut otrutoyu chi dushat ridko poyidayut zhivcem Zmiyi zavzhdi kovtayut zdobich ciloyu bo ne mozhut zhuvati yizhu abo vidkushuvati shmatki Pri comu budova skeletu dozvolyaye yim kovtati zdobich yaka nabagato bilsha za shirinoyu nizh sama zmiya Rozpovsyudzhennya RedaguvatiVidomo blizko 2500 vidiv zmij sho vidnosyatsya do 13 rodin Typhlopidae Anilidae udavi Boidae tovstogolovi Amblycephalidae borodavchasti Acrochordidae vuzhovi Colubridae chiselna rodina sho nalichuye bilya polovini usih vidiv ryadu morski Hydrophidae aspidi Elapidae gadyuki Viperidae grimuchi Crotalidae ta inshi Poshireni skriz za vinyatkom Novoyi Zelandiyi bagatoh okeanichnih ostroviv ta polyarnih oblastej Najbilshe chislo vidiv zustrichayetsya v Indo Malajskij oblasti potim v Neotropichnij ta Efiopskij mensh za vse v Golarktichnij oblasti Rozmnozhennya zmij Redaguvati Shlyubni igri zmijRozmnozhennya vidbuvayetsya shlyahom vidkladannya yayec yajcezhivorodinnyam abo zhivorodinnyam U period rozmnozhennya zmiyi aktivno shukayut statevogo partnera Pri comu samci shukayut samic nyuhayuchi povitrya yazikom yakij perenosit mizerni kilkosti himichnih rechovin sho zalishila samicya do vomeronazalnogo organu Pislya togo yak partneri zustrilisya vidbuvayetsya zalicyannya yake mozhe buti dosit skladnim u deyakih vidiv Pid chas kopulyaciyi zmiyi pereplitayutsya samec vvodit kopulyativnij organ gemipenis u kloaku samici ta vidilyaye spermu Samici deyakih vidiv zmij mayut zdatnist zapasati zhivu spermu ta zberigati yiyi protyagom bagatoh misyaciv Takim chinom pislya odniyeyi kopulyaciyi samicya mozhe kilka raziv zaplidnyuvati yajceklitini Bagato vidiv zmij vidkladayut yajcya vkriti m yakoyu obolonku Zmiya zakopuye yih u listya puhkij grunt abo gnij U bilshosti vidiv nemaye turboti pro potomstvo ale deyaki vidi ohoronyayut svoyi gnizda Zmiyi yaki zhivut v umovah nespriyatlivih dlya rozvitku yayec rozmnozhuyutsya yajcezhivorodinnyam Pri comu inkubacijnij period netrivalij i malecha viluplyuyetsya u tili materi Takij sposib harakternij dlya morskih zmij a takozh dlya vidiv yaki zhivut u girskij miscevosti de grunt ne progrivayetsya do temperaturi potribnoyi dlya rozvitku yayec U deyakih vidiv sposterigayetsya spravzhnye zhivorodinnya Pri comu zarodok yakij znahoditsya u yajci pov yazanij z organizmom materi sitkoyu kapilyariv i otrimuye vid nogo dodatkove harchuvannya Take utvorennya shozhe na primitivnu placentu U takij sposib rozmnozhuyutsya deyaki vidi morskih zmij spravzhnya gadyuka tosho Kilkist ditinchat sho narodzhuyutsya abo yayec yaki vidkladayutsya minitsya vid kilkoh shtuk do kilkoh desyatkiv do 100 u riznih vidiv serednya kilkist 10 12 4 Znachennya dlya lyudini Redaguvati Stravi zi zmij u pekinskomu restoraniU tropichnih krayinah otrujni zmiyi sprichinyayut veliku shkodu vid yihnih ukusiv ginut lyudi ta hudoba V Ukrayini kilkist ukusiv duzhe mala krim togo v Ukrayini nemaye zmij zi smertelno nebezpechnoyu otrutoyu 5 Deyaki vidi prinosyat korist znishuyuchi grizuniv V deyakih krayinah zmij viroshuyut u specialnih serpentariyah zaradi otruti yaku vikoristovuyut u medicini yak znebolyuvalnij krovospinnij zasib 6 dlya likuvannya astmi epilepsiyi ta inshe Krim togo amatori trimayut zmij u terariumah yak domashnih tvarin zaradi estetichnogo zadovolennya Shkira plazuniv vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya vzuttya ta shkirgalantereyi Vilov zmij u deyakih regionah prizviv do znachnogo skorochennya yih chiselnosti v rezultati chogo dovelos zaprovadzhuvati prirodoohoronni zahodi spryamovani na vidnovlennya yih kilkosti V deyakih regionah svitu u Aziyi Africi ta Latinskij Americi zmij vikoristovuyut u yizhu stravi z nih navit vhodyat u menyu deyakih restoraniv Pri comu yih smazhat tushkuyut varyat supi ta navit vigotovlyayut alkogolni napoyi Zokrema u Kitayi isnuyut restorani v yakih menyu skladayetsya vinyatkovo zi strav v yakih v tomu chi inshomu viglyadi prisutni zmiyi 7 8 U kulturi Redaguvati Zmiya simvol likarivZmiya duzhe davnij ta skladnij simvol yakij zustrichayetsya majzhe u vsih kulturah svitu U riznih narodiv ta u riznih religiyah zmiya sprijmayetsya po riznomu U bagatoh narodiv zmiya ye simvolom pervinnih sil prirodi zokrema gromu ta bliskavki takozh chasto pov yazuyetsya z vodoyu ta plodyuchistyu plodyuchistyu zemli ta vagitnistyu zhinki Zmiya zgornuta v kilce abo ta sho pozhiraye vlasnij hvist ye simvolom vichnosti ta ciklichnosti rozvitku svitu V toj zhe chas u deyakih davnih narodiv zmiya vtilyuvala zlo ta haos bula antagonistom dobrim bogam 9 U yevropejskij tradiciyi zmiya ye simvolom grihopadinnya diyavola uosoblyuye zlo pidstupnist ta rujnuvannya Ce nasampered pov yazano z hristiyanstvom zmiyem spokusnikom z Bibliyi Ale v toj zhe chas zmiya ye simvolom mudrosti ta znan 10 Takozh vona z davnih chasiv uosoblyuvala zcilennya zmiya sho obvivaye chashu ye emblemoyu likariv i v nash chas 11 Superechlivist riznih uosoblen zmiyi mozhe buti poyasnena pryamo protilezhnimi yakostyami cih tvarin Otruta zmiyi mozhe vbiti ale z inshogo boku ye likarskim zasobom zmiya trivalij chas mozhe lezhati neruhomo a mozhe zdijsniti bliskavichnij stribok Krim togo forma tila zmiyi mozhe buti duzhe minliva zmiya mozhe zgortatis u formi kola spirali pribirati hvilepodibnu formu V Yaponiyi zmiya nazivayetsya hebi yap 蛇 V yaponskij mifologiyi vona postaye yak velichezna otrujna zmiya abo antropomorfna istota sho maye risi yak zmiyi tak i lyudini Hebi vikoristovuyetsya inkoli yak personazh v anime abo manzi de zobrazhuyetsya zazvichaj abo yak hizhak abo yak istota gostra na yazik U populyarnij kulturi Redaguvati U romanah pro Garri Pottera zmiya simvol gurtozhitku Slizerin Takozh zmiya u cij sazisimvolizuye mudrist i oberezhnist chesnoti studentiv gurtozhitku Slizerin Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ZmiyiOtrujni zmiyi Spisok plazuniv Ukrayini Priroda ZapovidnikLiteratura RedaguvatiZmiyi Arhivovano 5 veresnya 2008 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Voprosy gerpetologii K Naukova dumka 1989 Posilannya RedaguvatiZnajdeni reshtki zmiyi z chotirma kincivkami Tetrapodophis amplectus nedostupne posilannya z lipnya 2019 Science Ukraine vid 29 07 2015 r Vinoski Redaguvati Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 177 a b Organi chuttiv Arhiv originalu za 13 kvitnya 2009 Procitovano 22 zhovtnya 2009 Seredovishe isnuvannya Arhiv originalu za 23 lyutogo 2005 Procitovano 20 zhovtnya 2009 Rozmnozhennya Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 18 zhovtnya 2009 5 otrujnih zmij Ukrayini Arhiv originalu za 21 veresnya 2011 Procitovano 31 travnya 2009 Zubnoj eliksir Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Zmiyi u kulinariyi Arhiv originalu za 16 veresnya 2009 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Stravi zi zmij Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2009 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Zmiya u riznih narodiv Arhiv originalu za 29 serpnya 2009 Procitovano 12 veresnya 2009 Zmiyi u religiyah Arhiv originalu za 4 travnya 2009 Procitovano 12 veresnya 2009 Zmiya simvol likariv Arhiv originalu za 17 kvitnya 2015 Procitovano 12 veresnya 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zmiyi amp oldid 39871528